CC BY
43
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 616-056.3:616.34-008.314:615.33 DOI: 10.22141/2312-413x.3.12.2016.81706
КРАМАРЬОВ С.О., ЗАКОРДОНЕЦЬЛ.В.
Нацональний медичний унверситетiMeHi О.О. Богомольця, м. Ки1в, Украна
AOCBiA ЗАСТОСУВАННЯ BACILLUS SUBTILIS НА IAi AH^AKTEPi^bHO'f ТЕРАПП В ДПЕЙ
Резюме. Антибютик-асоцйована дарея залишаеться актуальною проблемою медицини. У нашому спосте-pexeHHiдиарея на ш антибактер'1ально]' терапй' спостергалася в 10 % па^енгпв. Антиб'ютики з групи цефало-спори^в 3-го поколння викликають дисботичн порушення в кишечнику переважно за рахунок росту умов-но-патогенноi флори (гриб'в роду Candida) та E.coli з гемолтчними властивостями. Вживання харчового функ^онального продукту Субалн не лише зменшуе негативний вплив антиботиюв на нормофлору кишечника, а й сприяе лiквщацi'i дисботичних порушень, що вже юнують. На нашу думку, для повного вщновлення кльксного та яксного складу мiкрофлори курс проботичних препаралв повинен перевищувати тривалсть антибактер'1ально'1' терапй' на 7-10 днiв, але це потребуе проведення додаткових досл'1джень. Ключовi слова: антиботики, ^арея, проботики, Bacillus subtilis, Субалн, дти.
Антибютик-асоцшована д!арея (ААД) — це три або бтьше етзоди неоформлених випорожнень протя-гом двох або бтьше посл!довних дшв, що розвинулися на фош застосування антибактерiальних препарат або протягом 8 тижшв шсля зак!нчення антибактер!ально! терапй [1, 2]. ААД спостер!гаеться в 5—30 % пащентш, як! отримують антибактерiальну терапш [1, 2]. Зазвичай видтяють дiарею, зумовлену Clostridium difficile (10—20 % випадк!в ААД), i щюпатичну ААД, не пов'язану з пев-ним iнфекцiйним агентом [2]. Однак останнiми роками в лiтературi з'явились данi, що як при щюпатичнш ААД, так i при ААД, яка викликана Clostridium difficile (С0ДД), спостерiгаються однотипнi змши в мiкрофлорi кишечника: втрата Bacteroides, Lachnospiraceae, Ruminococcaceae [3]. Крiм цього, у хворих з ААД, особливо при С0ДД, виявляли високий рiвень колошзац!! кишечника бак-терiями роду Enterobacteriaceae з розширеним спектром ß-лактамаз [4].
Для зниження частоти та вираженосл негативного впливу антибютик!в на мiкробiоценоз кишечника реко-мендуеться застосувати пробiотики [1—2].
Однiею з ефективних та безпечних груп пробютичних штамiв для профилактики ААД е бактер!! роду Bacillus, а саме Bacillus subtilis [5, 6]. Bacillus subtilis здатш синтезу-вати до 70 рiзноманiтних антибактерiальних речовин, що забезпечуе високу антагонiстичну активнiсть бацил щодо багатьох патогенних i умовно-патогенних мкроорга-нiзмiв (Shigella sonnei, Salmonella typhimurium, Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Candida albicans, Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniae) [6]. Крiм цього, Bacillus subtilis видтяють у просвгг кишечника дишколшову кислоту, що сприяе як ерадикац!! патогенно! та умовно-патогенно! флори, так i росту власно! нормофлори [7]. Ферменти Bacillus subtilis беруть участь у процеш пристшкового трав-лення, допомагають руйнувати й виводити ендотоксини патогенно! та умовно-патогенно! флори. Важливо, що
бактерй' роду Bacillus не утворюють бiоплiвок на слизових оболонках i тому не можуть безконтрольно персистувати в органiзмi, що розглядаеться як один iз найважливших аспектiв безпеки застосування пробiотичних препарат. Також спори бацил стимулюють актившсть лiмфоцитiв, збтьшують синтез секреторного iмуноглобулiну А, а-2-iнтерферону [5, 6], що сприяе прискоренню одужання хворих з шфекцшною патологiею.
На фармацевтичному ринку Укра!ни е харчовий функцюнальний продукт Субалiн (виробництва ТОВ «ФЗ «Бюфарма»), кожний флакон якого мютить 1 • 109 живих мкробних клiтин Bacillus sybtilis 2335/105.
Метою нашо! роботи було вивчити ефективнють застосування харчового функцiонального продукту Суба-лiн у дiтей на rai антибактерiально! терапй'.
Матер1али та методи
Шд спостереженням перебували 60 дтей вiком вiд 3 до 17 роив, як! лiкувались з приводу гостро! шфекцш-но! патологи на базi клiнiки дитячих шфекцшних хвороб НМУ iменi О.О. Богомольця. Ус!х хворих рандомiзовано розподлили на 2 групи: 1-ша група — дти, як! на фонi введення антибютитв не отримували жодних пребю-тичних та пробютичних препаратiв; 2-га група — д!ти, як! паралельно з антиб!отиками отримували харчовий функцюнальний продукт Субалш.
Розпод!л хворих за статтю та дагнозом поданий у табл. 1. 1нфекцшний дагноз встановлювався на п!дста-
Адреса для листування з авторами: Крамарьов Сергш Олександрович E-mail: skramarev@ukr.net
© Крамарьов С.О., Закордонець Л.В., 2016 © «Актуальна шфектолопя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Таблиця 1. Розподл хворих за статтю та д1агнозом, абс. (%)
1-шагрупа (контроль) 2-га група (Субалш)
Розподл за статтю
Хлопчики 20 (66,7) 17 (56,7)
Дiвчaткa 10 (33,3) 13 (43,3)
Розподл за дiагнозом
Гострий лакунарний тонзилофаринпт 19 (63,3) 16 (53,3)
1нфекцмний монону-клеоз 6 (20,0) 10 (33,3)
Гостре рестраторне захворювання, гострий бронх^ 5 (16,7) 4 (13,3)
вi кшшчних та лабораторних даних вщповщно до прото-колiв дiагностики та лкування iнфекцiйних захворювань у дтей МОЗ Укра!ни. У всiх дггей захворювання мало середнiй ступiнь тяжкоста. Уш пацieнти з першого дня госпиатзацй отримували антибiотик iз групи цефало-споринiв 3-го поколiння парентерально (цефтрiаксон, цефотаксим). Терапия залежно вщ диагнозу та тяжкостi стану хворого тривала 7—10 днiв. Рiзниця м1ж пащента-ми 1-1 та 2-1 груп за статтю та диагнозом була невiрогiдною (р > 0,05).
Субалш призначався по 1 флакону 2 рази на добу протягом 10 дшв, починаючи з моменту призначення антибютика. 1нтервал м1ж введенням функцюнально-го харчового продукту Субалш та антибютиюв становив не менше вщ 4 годин.
У першу добу при надходженш та наступного дня пiсля останньо! дози антибютика збирали фекал!! для бактерiологiчного дослщження на дисбактерiоз та ви-значення рiвня секреторного iмуноглобулiну А
РГвень sIgA визначали методом твердофазного Гмуно-ферментного аналiзy (ELISA) з використанням тест-систем sIgA-ИФА-БЕСТ виробництва ЗАТ «Вектор-Бест» (Росiя).
Статистичну обробку проводили за допомогою мето-дiв варГацшно! статистики з використанням непараме-тричного критерiю Манна — У!тш (U), критерiю Пiрсона (Х2), коефiцieнта рангово! кореляцй' Спiрмена (rs).
Результати дослiдження
Протягом курсу антибактерГально! терапй' прояви даре! спостерГгались у 3 (10,0 %) дГтей контрольно! групи. Прояви даре! з'являлись з 3-го по 6-й день вщ початку введення aнтибiотикiв i зберiгaлися 2—3 днi. При цьому частота дефекацш коливалась вгд 2 до 4 рaзiв на добу, ви-порожнення ставали рiдкими, з домшками слизу в невеликий кшькость Стан хворих з появою даре! не попршу-вався, пгдвищення температури та зростання лейкоцитозу в кровi не спостерiгaлось. Антибaктерiaльнy терапш при появi даре! продовжували, але проводили корекцiю хар-чування, збтьшували ктькгсть ргдини, додавали сорбен-ти. У дггей, як! отримували Субалш, прояви дГаре! були вiдсyтнi (р > 0,05).
Результати бактерюлопчного дослщження фекалш на дисбaктерiоз подaнi в табл. 2.
Як видно з табл. 2, вже при надходженш до стацю-нару в дггей виявлялись дисбютичш порушення: дещо знижений рiвень загально! юлькоси кишково! палички та лактобактерйй, збiльшенa ктькгсть E.coli з гемоль тичними властивостями. Шсля курсу антибактерГально! терапй' в просвггаш флорГ кишечника вгдбувались переважно якгсш змши: зростала кглькгсть грибГв роду Candida та кишково! палички з гемолГтичними властивостями. Додавання до терапГ! харчового продукту Субалш зменшувало негативний вплив антибГотикгв: зростала ктькгсть лактобактерГй (р < 0,05), стримувався рГст грибГв роду Candida (р < 0,05), умовно-патогенних
Таблиця 2. Дан бактерюлопчного досл1дження фекал1й у дтей в групах спостереження
Мшрооргашзми Кшьюсть мiкроорганiзмiв (lg КУО/см2)
Норма 1-ша група (контроль) 2-га група (Субалш)
А Б А Б
Загальна ктькють E.coli 6-9 5,9 ± 1,2 5,7 ± 0,5 5,8 ± 0,4 5,7 ± 0,3
E.coli 3i змЫеними ферментативними властивостями До 6 0 0 0 0
E.coli з гемолпичними властивостями 0-5 24 (у 53,3 % д^ей) 32,2 (у 63,3 % дпей) 20 (у 46,7 % д^ей) 15,5 (у 46,7 % дпей)
Lactobacillus > 6 6,1 ± 1,0 5,9 ± 0,9 5,4 ± 0,8* 6,1 ± 0,9*
Bifidobacterium > 7-8 7,6 ± 0,6 7,4 ± 0,8 7,5 ± 0,7 7,6 ± 0,6
Candida spp. До 4 3,6 ± 2,9 4,6 ± 2,7** 3,8 ± 2,7* 1,4 ± 2,2*, **
Staphylococcus aureus До 4 1,1 ± 2,2 0,9 ± 2,0 1,4 ± 2,4 1,5 ± 2,6
Умовно-патогенн ентеробактери (клебаела, протей) До 6 1,5 ± 1,9 1,7 ± 2,2 1,2 ± 1,6 0
Примтки: А — при надходженш до стацонару; Б — псля закнчення курсу антибактер'ально/ терапй; * — рзниця мж результатами первинного та повторного дослщження в1ропдна, р < 0,05 за критер1ем Манна — Упн'г, ** — рзниця м'жпоказниками 1-/ та 2-1 групи вiрогiдна, р < 0,05 за критерieм Манна — У/тм.
ентеробактерш i кишкових паличок з гемолгтичними властивостями.
Ми звернули увагу на те, що за даними бактерюлопч-ного досл!дження фекалiй при надходженш до стацюна-ру 70 % дггей у кожнiй групi мали порушення к!льк!сного та/або видового складу мкрофлори кишечника рiзного ступеня (табл. 3).
Шсля курсу антибактерГально! терапи к!льк!сть дiтей без дисбiотичних порушень за даними бактерюлопчно-го досл!дження фекалiй у контрольнiй групi зменшилась на 20,0 %, а серед длей, як! вживали додатково Субалш, збгльшилась на 10 % (табл. 3). При цьому в контрольнш груш в 5,5 раза зросла к!льк!сть хворих iз дисбiозом III ступеня (р < 0,05), чого не спостеркалось при застосуван-ш Субалшу.
Отриманi п!д час досл!дження рiвнi секреторного гму-ноглобулiну А порiвнювали з показниками здоро-вих дггей: для дiтей до 8 роив життя — 28,7 ± 15,5 мкг/г, для старших дней — 115,97—317,39 мкг/г [8]. Для зруч-ностi опису щ рiвнi приймали за норму.
Як видно з табл. 4, вих!дш рiвнi sIgA в!дпов!дали показникам здорових дггей лише в 13,3 % пащентав у контрольнiй групi й у 16,7 % у друггй груш. У пере-важно! бгльшост дiтей (73,3—76,6 %) в обох групах ви-хiднi рiвнi sIgA перевищували показники здорових дг-тей. Шсля курсу антибактерГально! терапи к!льк!сть дiтей з нормальним рiвнем sIgA у фекалiях серед хворих контрольно! групи зросла на 6,7 %, а серед дггей дру-го! групи — на 43,3 % (рГзниця мгж групами вiрогiдна, р < 0,05). При цьому кгльысть пащентш з пiдвищеним
рiвнем sIgA в контрольнш груш не змшилась, а в гру-т дгтей, як! приймали Субалiн, зменшилась на 36,6 % (р < 0,05). В 1 !з 3 дггей з! зниженими вих!дними показниками sIgA ц! показники в динашщ не змшились, що може вказувати на знижену резистентнють оргашзму, так! д!га потребують поглибленого !мунолог!чного об-стеження для проведення Гмунокорегуючо! терапи [9, 10]. У нашому дослщженш це були хвор! з шфекцшним мононуклеозом. У решти хворих !з зниженими вих!д-ними показниками шсля курсу антибактерГально! терапи рГвень sIgA тдвищився до нормальних показник!в.
За даними лггератури, пщвищенш р!вш sIgA у фекаль ях виявляють у дггей з дисбюзом кишечника, хрошчною патолопею шлунково-кишкового тракту, алерпчними за-хворюваннями, у длей, як! часто хворшть [9, 10]. Це збь гаеться з отриманими нами результатами, зг!дно з якими 70 % дггей при надходженш мали дисбютичш порушення кишечника й у 73,3—76,6 % виявлялось п!двищення рГвня sIgA. За даними лггератури, п!двищення рГвня sIgA у фекалгях при дисбюзах пов'язане частше з! зниженням кшькосп нормофлори (лактобактерш, бГфщобактерш) та збгльшенням умовно-патогенних Г/або патогенних мкрооргашзмГв [9—11]. Тому ми провели кореляцшний аналГз мгж рГвнем секреторного Гмуноглобулшу А у фекалгях та даними бактерюлопчного досл!дження фекалш. При проведенш кореляцшного аналГзу встановлено, що рГвень п!двищення sIgA прямо пропорцшно залежав в!д росту кшькосп грибГв роду Candida (г = 0,609, р < 0,01). Також тенденц!я до зростання рГвня секреторного Гму-ноглобулшу А спостериалась при зростанш кглькос-
Таблиця 3. Наявнсть дисбозу кишечника в обстежених дтей, абс. (%) (за класиф1кац1ею Куваево/ 1.Б., Ладодо К.С., 1991)
1-ша група (контроль) 2-га група (Субалш)
А Б А Б
У межах норми 9 (30,0) 3 (10,0)** 9 (30,0) 12 (40,0)**
Ступшь дисбюзу 1 12 (40,0) 11 (36,7) 11 (36,7) 10 (33,3)
II 10 (33,3)* 3 (10,0)* 5 (16,7) 4 (13,3)
III 2(6,7)* 11 (36,7)*, ** 5 (16,7) 4 (13,3)**
Примтки: А — при надходженш до стацонару, Б — шсля закнчення курсу антибактер'1ально'1 терапи; * — р'зниця мж результатами первинного та повторного досл'1дження в1рогщна, р < 0,05 за критерiем П1рсона; ** — р'зниця м 'ж показниками 1-/' та 2-/ групи вiрогiдна, р < 0,05 за критерiем П1рсона.
Таблиця 4. Р1вень секреторного '¡муноглобул'1ну А в копрофльтратах у дтей на тлi антибактер1ально/ терапи
Рiвень э!дА Кшькють д^ей, абс. (%)
1-ша група (контроль) 2-га група (Субалш)
А В А В
Норма 4 (13,3) 6 (20,0)** 5 (16,7)* 18 (60,0)*, **
Вище вщ норми 23 (76,7) 23 (76,7)** 22 (73,3)* 11 (36,7)*, **
Нижче вщ норми 3 (10,0) 1 (3,3) 3 (10,0) 1 (3,3)
Усього 30 (100) 30 (100) 30 (100) 30 (100)
Примтка: А — до початку антибактер'ально/ терапи, В — шсля закнчення курсу антибактер'ально/ терапи; * — р'зниця м'ж результатами первинного та повторного досл'щження в1рогщна, р < 0,05; ** — рiз-ниця мж показниками 1-/ та 2-/ групи вiрогiдна, р < 0,05.
Ti Stphyloccocus aureus, клебсieл та г£мол1зуючо1 флори (p > 0,05). Зростання кiлькостi дiтей з нормальними по-казниками sIgA i зменшення юлькосп дтей з пщвище-ним рiвнем sIgA у фекалиях на фош застосування препарату Субалiн може вказувати на зменшення дисбiотичних порушень у кишечнику, що збiгаeться з даними бактерюлопчного дослщження. При цьому нормалiзацiя рiвня секреторного iмуноглобулiну вщбуваеться швидше, нiж показниюв бактерюлопчного дослщження.
Виявлеш кореляцiйнi зв'язки мiж рiвнем sIgA та змь нами мкробюценозу кишечника дозволяють розглядати цей показник як один з маркерiв дисбiозу кишечника.
Отже, диарея на xni антибактерiальноl терапй розвива-лась у 10,0 % дттей. Вживання харчового функцюнально-го продукту Субалш запоб^ало розвитку ААД. Ми вияви-ли, що 70 % дттей мають дисбiотичнi порушення рiзного ступеня в кишечнику вже при надходженш до стацюнару. Застосування антибiотикiв поглиблюе щ змши, пере-важно за рахунок росту умовно-патогенно! флори (гри61в роду Candida) та E.coli з гемолгтичними властивостями. Вживання харчового функцюнального продукту Субалш на тл1 антибактерiальноl терапй сприяе вщновленню нормофлори кишечника, але не повнютю нормалiзуe к1льк1сний та яюсний склад мкрофлори, що може бути пов'язано з коротким курсом призначення продукту.
Список лггератури
1. Wistrom J., Norrby S.R., Myhre E.B. Frequencyof antibiotic-associated diarrhoea in 2462 antibiotic-treated hospitalized patients: a prospective study // J. Antimicrob. Chemother. — 2001. — Vol. 47. — P. 43-50.
2. Bartlett J.G. Antibiotic-associated diarrhea // N. Engl. J. Med. — 2002. — Vol. 346, № 5. — P. 334-339.
3. Schubert A.M., Rogers M.A., Ring C. et al. Microbiome data distinguish patients with Clostridium difficile infection and non-C. difficile-associated diarrhea from healthy controls // M. Bio. — 2014. — № 6(5). — P. 1-9.
4. Knecht H, Neulinger S.C., Heinsen F.A. et al. Effectsof P-lactam antibiotics and fluoroquinolones on human gut microbiota in relation to Clostridium difficile associated diarrhea // PLoS One. — 2014. — № 2(9). — P. 1-8.
5. Скроцька O.I. Використання рекомбтованих мкроор-ганiзмiв для створення сучасних пробЬтичних npenapamie / O.I. Скроцька, С. О. Старовойтова, Ю.М. Пенчук // HayKoei пращ НУХТ. — 2012. — № 42. — С. 41-46.
6. Марушко Ю.В., Грачова М.Г., Марушко 6.Ю. Властивос-тi B.subtilis та 1х застосування в клтчнш практищ // Здоровье ребенка. — 2015. — № 2 (61). — С. 123-126.
7. Псахис И.Б. Современные возможности и перспективы использования пробиотиков группы самоэлиминирующихся антагонистов в терапии инфекционных заболеваний / И.Б. Псахис, Т.Е. Маковская // Здоровье ребенка. — 2014. — № 4(55). — С. 91-95.
8. Набор реагентов для иммуноферментного определения концентрации секреторного иммуноглобулина А. Инструкция по применению. — Новосибирск: ЗАО «Вектор-Бест».
9. Конаныхина С.Ю., Сердюк О.А. Нифурател в лечении дис-бактериоза у детей: эффективность и перспективы применения //Поликлиника. — 2011. — № 1. — С. 66-68.
10. Холодова И.Н., Ильенко Л.И, Демин В.Ф. и др. Новые возможности диагностики и лечения дисбиотических нарушений кишечника у детей//РМЖ. — 2003. — № 11. — С. 20-24.
11. Пилипенко В.И. Пробиотики как сигнальные молекулы: Saccharomyces boulardii// Клиническая гастроэнтерология и гематология. — 2008. — № 1(6). — С. 456-462.
Отримано 03.08.16 ■
Крамарев С.А., Закордонец Л.В
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ BACILLUSSUBTILIS НА ФОНЕ АНТИБАКТЕРИАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ У ДЕТЕЙ
Резюме. Антибиотик-ассоциированная диарея остается актуальной проблемой медицины. В нашем исследовании диарея на фоне антибактериальной терапии наблюдалась у 10 % пациентов. Антибиотики из группы цефалоспоринов 3-го поколения вызывают дисбиотические нарушения преимущественно за счет роста условно-патогенной флоры (грибов рода Candida) и E.coli з гемолитическими свойствами. Применение пищевого функционального продукта Субалин не только уменьшало негативное влияние антибиотиков на нормофлору кишечника,
но и способствовало ликвидации уже существующих дисбио-тических нарушений. Мы считаем, что для полного восстановления количественного и качественного состава микрофлоры кишечника курс назначенных пробиотических препаратов должен превышать продожительность антибактериальной терапии на 7—10 дней, но это требует проведения дополнительных исследований.
Ключевые слова: антибиотики, диарея, пробиотики, Bacillus subtilis, Субалин, дети.
KramarevS.O., Zakordonets L.V.
National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, Ukraine
EXPERIENCE OF BACILLUS SUBTILIS APPLICATION UNDER ANTIBACTERIAL THERAPY IN CHILDREN
Summary. The antibiotic-associated diarrhea remains an actual problem in medicine. In our research the antibiotic-associated diarrhea was observed in 10 % of patients. Antibiotics (cephalosporins of the 3rd generation) cause dysbiotic disturbances mainly due to the growth of conditional opportunistic flora (Candida) and E.coli with hemolitic properties. Use of an alimentary functional product of Subalin not only reduced negative influence of antibiotics on an in-
testine normal flora, but also contributed to the elimination of existing dysbiotic disorders. To our opinion, complete recovery of quantitative and qualitative composition of intestinal microflora requires using probiotic medication longer than antibiotic therapy for 7—10 days, but this requires further investigation.
Key words: antibiotics, diarrhea, probiotics, Bacillus subtilis, Subalin, children.
