CC BY
34
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.34-008.314.4-053.3/.75-084:615-33
КРЮЧКО Т.О., HECIHA I.M., АСТАХОВА Н.Г., ВОЛОШИНА В.В., ПОНОМАРЕНКО Т.М. ВДНЗУ «Укра/нська медична стоматолопчна академм», м. Полтава
■ ■ ■ v ■■
ДО ПИТАНИЯ ПРОФ1ЛАКТИКИ АНТИБ10ТИК0АС0Ц1И0ВАН01
AiAPEI У Д|ТЕИ
Резюме. У сmаmmi поданрезультати власних до^джень терапевтично1'та профыактично1' ефектив-ностi симбютичного препарату Колiфагiна ПРО на фот антибактерiальноí терапп у дтей з рестра-торною патологieю. Необхiднiсть корекци дисботичних порушень у супроводi антибштикотерапи не викликае сумшву. Включения до комплексно'!' терапп з антиботиками пробiотичноí корекци симбюти-ком Колiфагiна ПРО у дтей з гостроюресшраторною патологieю дозволило профлактувати ант^о-тикоасоцшовану дiарею та сприяло бльш швидкомурегресу основних симптомiвзахворювання, нормалi-зацп характеру i частоти випорожнень.
Ключовi слова: антибютикоасоцшована дiарея, антибЬтикотератя, рестраторна патолог1я, дти, Колiфагiна ПРО.
Останн десятилшя ознаменован важливими вщ-криттями в медичних науках, що пояснюють склады патогенетичш мехашзми, але штенсивний пошук но-вих ппотез, ршень, клтчних аргуменпв продовжу-еться. Одним i3 десяти найбГльш значимих наукових вщкритпв XXI вку редакцГя журналу Science в 2010 р. назвала вивчення мжробюму людини — сукупнос-тi мiкроорганiзмiв, як1 населяють оргашзм людини [1, 16, 19]. Фундамент сучасно! концепци кишкового мiкробiому був реалГзований у дослГдженнях мГжна-родного консорцГуму «Мжробюм людини» (Human Microbiome Project, США; европейський проект MetaHIT) [2, 20]. Зпдно з опублжованими результатами генетичного аналГзу, кГлькГсть видав мжрооргашз-мГв, якГ становлять мГкробГом людини, сягае 10 тисяч [3]. БГльшють Гз них (88 %) — це Bacteroidetes, Firmicutes, Actinobacteria та Proteobacteria [4]. Завдяки такому рГз-номанптю об'ем генетичного матерГалу мжроорга-нГзмГв, якГ колотзують органГзм людини, перевищуе 8 мгльйошв унгкальних кодуючих генГв, що в 360 разГв бГльше, нгж людський геном (22 тис.). Учасники глобального проекту «Мжробюм людини» сво!ми досль дженнями ще раз пГдтвердили, що певнГ змгни в струк-турГ мГкробГому пов'язанГ, зокрема, з безконтрольним прийомом антибактерГальних препаратГв. Безумовно, науковцям ще тГльки належить встановити та оцшити роль бактерГального геному та його вплив на метабо-лГзм органГзму. СучаснГ данГ свГтово! статистики по-казують, що небажаш явища (НЯ), якГ виникають при використанш антибактерГальних препаратГв, — одна з основних проблем безпеки протимжробно! терапп. За
даними епщемюлопчних дослщжень, у США та Кана-дГ небажанГ медикаментознГ реакцп виходять на 5-6-те мГсце в структурГ смертносп [5, 6]. АнтибГотики зу-мовлюють 25—30 % цих реакцГй [7, 19]. Причому 50 % цих реакцГй виникали при вживаннГ пенГцилГну, ГншГ 50 % — при вживанш антибГотикГв широкого спектра дц. АнтибГотикоасоцГйована дГарея (ААД), один Гз найбГльш частих небажаних ефектГв, розвиваеться у 5—35 % пащентш на тлГ лжування антибютиками або протягом 8 тижнГв тсля !х вщмши [8, 16, 17]. У дитя-чГй популяцп рГвень ААД коливаеться у межах вщ 11 до 40 % [9, 10, 14], в окремих клшжах частота ААД пщви-щуеться до 62 % [10, 11].
Широке застосування антибГотикГв сприяе сутте-вГй змГнГ мГкробного пейзажу шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що виявляеться в притченш житте-дГяльносп кишкових коменсалГв, зменшенш зовнш-нього та внутрГшнього шару слизу Г пГдвищеннГ про-никностГ кишково! стГнки. Пщ впливом антибГотикГв можуть вщбуватися трансформаций у бж збГльшення в популяцп нормально! транзиторно! флори окремих видав, що характеризуются наявнГстю факторГв па-тогенностГ: збГльшенням адгезивностГ, високою бю-х1мГчною активнГстю Г ентеротоксинпродукцГею, по-лГвалентною медикаментозною стГйкГстю [10, 15, 18]. Останш епщемюлопчнГ дослщження, проведенГ в Да-
© Крючко Т.О., Несша 1.М., Астахова Н.Г., Волошина В.В., Пономаренко Т.М., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
mi, чГтко свщчать на користь того, що застосування в ранньому дитинствГ антибiотикiв е несприятливим прогностичним фактором розвитку деяких запальних захворювань кишечника. АналГз результатiв показав, що у немовлят, якГ отримували антибiотики в першi роки життя, надалi ютотно зростае вiрогiднiсть хворо-би Крона. Крiм того, цей ризик пропорцшно збГльшу-еться з кГлькГстю курсГв антибютикотерапи [12, 19]. Ре-зультати проведених власних дослiджень свщчать, що антибютикотерапГя в ранньому дитячому вщ сприяе розвитку жирово! дистрофц печГнки, стеатогепатиту та ожирГння (52,2 i 28,5 % вщповщно, %2 = 5,3; вГдно-шення шансiв = 2,73; довГрчий iнтервал = 1,21—5,88; р = 0,021). Отримаш даш, на нашу думку, можна по-яснити фактом надмГрного розвитку жирово! тканини, особливо за вюцеральним типом, що вже в дитячому вГщ може призводити до пГдвищення рГвня в1льних жирних кислот у кров,, тим самим пГдтримуючи стан хрошчно! активаци Гмунно! системи i субклтчного за-палення, та сприяти схильносп до рекурентних рест-раторних захворювань [13].
Мжробюта являе собою унГкальну структуру, що знаходиться в оргашзмГ здорово! людини в рГвно-важному станГ. Система «органГзм людини (макро-органГзм) — нормальна мГкрофлора (мжрооргашзм)» перебувае в станГ балансу [12]. Однак пГдтримка зба-лансованого стану дано! системи е складним процесом i пщдаеться впливу цГлого ряду факторГв. ЗгГдно з домь нуючою гГпотезою, в основ, патогенетичних мехашз-мГв розвитку дГаре! лежать як ушкоджуючГ ефекти ан-тибГотикГв (алерпчш, токсичнГ та фармакологГчнГ), так i метаболГчнГ й мГкробюлопчнГ змГни кишечника (роз-лади моторики, ентерогепатична дисфункцГя жовчних кислот, надмГрний рГст потенцшно патогенно! флори в тонкГй i товстГй кишках та Гн.) [11, 16].
Результати сучасних метааналГзГв переконливо до-водять, що застосування пробютикГв сприяе знижен-ню частоти ААД, але на сьогоднГ недостатньо висвиле-ними залишаються питання ефективностГ конкретних штамГв, режимГв дозування. Незважаючи на широкий вибГр препаратГв Гз пробютичною дГею на фармацев-тичному ринку Украши, у бГльшостГ препаратГв вГдсут-нГ результати клГнГчних дослГджень Гз доведеною ефек-тивнГстю та безпекою застосування у дитячому вГцГ.
На жаль, бактерГальш препарати, що виготовлеш на основ, живих мГкроорганГзмГв, при досить широкому застосуванш в педГатричнш практицГ далеко не завжди е ефективними, що пов'язано, з одного боку, зГ швидкою елГмшащею введених в агресивне сере-довище штамГв через високу толерантнГсть Гмунно! системи до власно! мГкрофлори, а з другого — з недо-статньою активащею в ШКТ люфшзованих бактерГй, якГ становлять основу пробютика (близько 5 %). У той же час клшщисти нерГдко зустрГчаються з проблемою вибору пробГотика, щдивщуального пГдбору курсових та разових доз. У даному аспект, одним Гз перспектив-них шляхГв корекцГ! дисбюзу е препарати симбГотич-но! дц. Одним Гз таких препаратГв, представлених на нашому фармацевтичному ринку, е КолГфапна ПРО, що мГстить 1 млрд Bifidobacterium breve BR03 i 1 млрд
Lactobacillus rhamnosus LR06 — два генетично типова-них i запатентованих штами, якГ виживають при кГм-натнГй температур,, зберГгаючи свою бГологГчну ак-тивнГсть тривалий час. КолГфагГна ПРО мГстить також фруктоолГгосахариди пребГотичних волокон, що спри-яють бактерГальнГй колонГзацй i нормальному функщ-онуванню Гмунно! системи. Важливими перевагами КолГфагГни ПРО е чГтке типування штамГв i облГгатний характер видГлених культур. Bifidobacterium breve BR03 значно збГльшуе продукцГю Т-хелперГв лГмфоцитГв i секрецГю цитокГнГв. 1х протизапальна активнГсть актуальна при синдромГ подразненого кишечника, метео-ризмГ, функцюнальних запорах (S. Nicola et al., 2010). Lactobacillus rhamnosus LR06 викликае дозозалежне збГльшення рГвня цитокГнГв, модулюе Гмунну вГдпо-вГдь на ГнфекцГ!, покращуе гомеостаз урогенГтального тракту. На вГдмГну вщ Гнших лактобацил цей вид, як показано в лабораторних дослГдженнях, виявляе анта-гонГстичну дГю щодо рГзних бГотипГв кишково! палич-ки (B. Evrard et al., 2011). КолГфагГна ПРО виготовлена за запатентованою технологГею мГкрокапсуляцГ!, що дозволяе бактерГям безпечно проходити через шлун-ковий бар'ер житгездатними.
Метою нашого дослщження стала оцГнка терапев-тично! та профГлактично'! ефективностГ симбютичного препарату КолГфагГна ПРО на фонГ антибактерГально! терапГ! дГтей Гз респГраторною патолопею.
MaiepiaA i методи досл1дження
У дослщження включено 30 дГтей (14 дГвчаток i 16 хлопчикГв) вГком вГд 3 до 14 рокв: 10 дГтей вГком вГд 3 до 6 рокГв, 12 дГтей — 7—11 рокГв i 8 хворих — 12—14 рокГв (середнш вГк — 7,96 ± 4,49 року). ХворГ дГти перебували на стацГонарному лГкуваннГ у пульмонологГчному вГд-дГленнГ Дитячо! мГсько! клГнГчно! лГкарнГ м. Полтава. Вй пацГенти обстеженГ за единим протоколом з шфор-мованою згодою батькГв.
КритерГ! включення до групи спостереження: дГти вГком старше 3 рокв Гз гострою пневмонГею, рециди-вуючим бронхГтом, якГ за показаннями отримували антибГотики з груп пенщилшГв (амГнопенГцилГни, Гн-гГбГторзахищенГ пенГцилГни), цефалоспоришв (2-3-! генерацГ!), макролГдГв.
КритерГ! виключення: антибактерГальна терапГя препаратами, що е пролжами (prodrugs), дГти вГком молодше 3 рокГв.
ВсГ хворГ як пробГотичну корекцГю отримували симбГотичний препарат КолГфагГна ПРО. Як основш критерГ! профГлактично! ефективностГ препарату КолГфагГна ПРО розглядалися такГ показники: розвиток ААД (не менше трьох епГзодГв рГдких випорожнень протягом дня або бГльше трьох епГзодГв нормальних випорожнень на добу), поява болю в животГ, змша характеру випорожнень — рГдкГ або розрщжеш випо-рожнення, урчання у живот!, метеоризм, блювання. ВсГ хворГ отримували препарат згГдно з шструкщею: дГ-тям старше 3 рокГв — один флакон на день натщесерце протягом 10 днГв. При лжуванш антибактерГальним засобом промГжок мГж прийомом КолГфагГни ПРО i антибактерГального препарату становив мГнГмум 3 го-
дини. Колiфагiна ПРО призначалась на 10 днш iз дня початку антибютикотерапи.
У всГх дiтей була проведена оцшка клiнiчних скарг, об'ективних даних, кратностi та консистенци випорожнень, наявност патолопчних домГшок у кал!. Дь тям проводилися лабораторнГ та шструментальш дослщження (загальний аналГз кровГ й сечГ, копрограма, бакгерюлопчне дослщження калу, рентгенолопчне дослщження оргашв грудно! порожнини, бюх1мГчний аналГз кровГ).
Результати досл1дження та Тх обговорення
Результати клшко-рентгенолопчного обстеження дозволили дГагностувати у 18 дГтей (60 %) вогнищеву пневмонГю, у 5 (16,7 %) дГтей — сегментарну; з них у 73,7 % хворих — правосторонню, у 26,3 % — лГвосто-ронню пневмонГю; у 7 дГтей (23,3 %) — загострення ре-цидивуючого бронхГту.
УсГ пацГенти з огляду на основне захворювання отримували курсову антибактерГальну терашю три-валГстю вГд 7 до 12 днш вщповщно до Наказу МОЗ УкраГни № 18 вГд 13.01.2005 р. «Протоколи надання медично! допомоги дГтям за спецГальнГстю «Дитяча пульмонолопя». ПеребГг пневмони у хворих був нетяжкий Г вщповщав 11—Ш ступеню тяжкостГ [22]. Кож-на третя дитина на момент гостталГзаци у стацГонар отримувала антибактерГальну терапда (переважно амь нопенщилши), Г тому у бГльшосп обстежених хворих препаратом вибору були цефалоспорини 2-3-1 генераций (36,7 %). 30 % госпГталГзованих дГтей отримували парентерально натвсинтетичш пенщилши, 16,7 % — макролщи, комбшована антибактерГальна терапя була призначена 13,2 % хворих, 1 дитина отримувала анти-бГотик Гз групи фторхГнолонГв.
Факторний аналГз предикторГв ризику розвитку ААД показав, що майже половина хворих детей мали супутню патолопю оргашв ШКТ, переважно представлену функ-цюнальними розладами (функцюнальна диспепсш, га-строезофагеальний рефлюкс, синдром подразненого кишечника, функцюнальн1 розлади бГтарного тракту та ш.), у 23,3 % пащенлв дГагностувалася оргатчна пато-логш (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хротч-ний гастрит/гастродуодетт, хронГчний неспецифГчний невиразковий колет). Частий прийом антибактерГальних препаратГв, обумовлений загостреннями лор-патологи, вщзначала кожна третя дитина, 40 % обстежених вжива-ли антибактерГальнГ препарати 1-2 рази на рк, 20 % — 3-4 рази на рк. Кожна третя дитина мала алерголопчт захворювання, переважна бГльшють — алерпчний ринт, у 4 дГтей — атопГчний дерматит.
ЛГкування дГтей у стацГонарГ супроводжувалося прицГльним аналГзом скарг Г симптоматики зГ сторо-ни органГв ШКТ (бГль у животГ, змша характеру випорожнень, урчання у животГ, метеоризм, блювання). Майже половина обстежених дГтей (43,3 %) на 2-3-й день антибакгерГально! терапи мали бГльш-менш ви-ражеш прояви кишкового дисбГозу — змши кольору та характеру випорожнень, збГльшення гх частоти, помГр-ний метеоризм, урчання у животГ. Поглиблений ана-
лГз кожного окремого випадку виявив, що дисфунк-цГ! травного тракту були частГше характернГ для дГтей дошкГльного вГку з супутнГми захворюваннями ШКТ (58,3 %) та алерголопчною патологГею (23,3 %). Слщ вГдзначити, що дисфункцГональнГ розлади ШКТ най-б1льш часто вщзначались у дГтей, як1 отримували ком-бГновану антибактерГальну терапГю.
Для об'ективГзаци ступеня недостатност1 киш-кового травлення в усГх хворих до та пГсля лГкування проводили копрологГчне обстеження. За даними ко-програми, у 37,5 % хворих рееструвалась креаторея (неперетравлеш м'язов1 волокна), у 20 % — стеаторея, у 16,7 % — амглорея (зерна крохмалю), в б1льшост1 до-слГджень виявлялись дом1шки слизу.
Подальшим етапом нашого дослГдження було про-ведення бактерюлогГчного досл1дження калу д1тей, якГ мали сукупнГсть факторГв ризику розвитку ААД та кл1н1чнГ ознаки дисфункци кишкового тракту. Озна-ки порушення бГоценозу кишечника вГдзначались у 87,4 % обстежених. Типовими проявами дисбГоце-нозу кишечника були: зменшення вмГсту бГфГдофло-ри — у 67,2 % хворих, лактобацил — 56,7 %, кишкою'! палички — 78,7 %, наявшсть золотистого стафглоко-ку — у 11,5 %, умовно-патогенних бактер1й (клебс1е-ла — 21,3 %, протей — 9,8 %, цитробактер — 13,1 %) та др1жджопод1бних грибгв — у 29,5 % хворих. Анал1з кГлькГсних показникГв висГву Гндигенно! мГкрофлори дозволив виявити суттеве зниження концентрацц б1фГ-думбактер1й (lg 6,8 КУО/г), лактобацил (lg 5,6 КУО/г). Вивчення кглькГсного ргвня умовно-патогенно! флори свщчить про активну контам1нац1ю кишечника насам-перед р1зними видами ентеробактерш, дещо в меншш мГрГ пГдвищувалась концентрацГя в кишечнику золотистого стафглококу (lg 5,1 КУО/г). Як1сн1 змши м1-крофлори в дГтей Гз появою умовно-патогенно! мгкро-флори (золотистий стаф1локок, гриби роду Candida, клебйела, ентеробактер, протей) св1дчать про осла-блення захисних можливостей Гндигенно! анаеробно! мГкрофлори. ВищевказанГ змГни мГкробного пейзажу були характерн1 для групи дГтей дошкГльного в1ку (3-7 рок1в), як1 отримували трет1й або четвертий курс анти-бактерГально! терапи за останнш р1к.
На 7-й день комплексного лкування з включенням симбГотика КолГфагГна ПРО хворими була вГдзначена позитивна динамка кл1н1чних симптом1в порушення мкробюценозу. На 10-й день терапи т1льки 5 хворих заявили про незначнГ симптоми дисфункцГ! кишечника (чергування запорГв Гз поносами, перГодичнГ болГ в живот1, пов'язан1 з дефекащею, метеоризм), що обу-мовило подовження прийому КолГфагГни ПРО. При контрольному бактерГологГчному дослГдженнГ, що проводилось т1льки ц1й груп1 хворих, виявлено вира-жену тенденцГю до вГдновлення мГкробного пейзажу кишечника. НормалГзацГя кГлькостГ бГфГдобактерГй (> lg 8,0 КУО/г) та поява повноцшно! кишкою! па-лички з нормальною ферментативною активнГстю рееструвалася у 3 Гз 5 пацГентГв, лактобацил — у 4. На фош лкування симбютиком спостер1гаеться зниження кшькосп або повна ел1мшацш умовно-патогенно! флори. Проведене дослГдження ще раз дозволяе пГд-
твердити концепцГю, що дисбГоз кишечника, поси-люючи процеси бродГння, призводить до пщвищено! концентрацГ! в просвГтГ кишки осмотично активних речовин, що сприяе подразненню кишки, надлишко-вому газоутворенню, зб1льшенню об'ему кишкового вмГсту Г в пГдсумку — розвитку дГаре!. НеобхГднГсть ко-рекцГ! дисбГотичних порушень при супроводГ антибГо-тикотерапГ! не викликае сумнГву. Отже, включення до комплексно! терапи з антибютиками пробютично! корекци симбютиком КолГфапна ПРО у дГтей Гз гострою респГраторною патологГею дозволило профГлактувати ААД та сприяло бГльш швидкому регрессу основних симптомГв захворювання, нормалГзацГ! характеру Г час-тоти випорожнень.
Таким чином, результати проведеного дослщження ще раз подтвердили, що потенцшними факторами ризи-ку розвитку ААД у дГтей е: дошкГльний в1к, супутня пато-лопя ШКТ та алергопатологГя, рекурентнГ захворювання оргатв дихання, що потребують повторних призначень антибактерГальних препаратГв. ПрофГлактичнГ курси пробютикотерат! у дано! категорГ! хворих дозволяють не тшьки попередити розвиток ААД, але й знизити ризик загострень алергопатологГ! та супутньо! патологи ШКТ.
Список лператури
1. Kaplan J.B. Biofilm Dispersal: Mechanisms, Clinical Implications, and Potential Therapeutic Uses // J. Dent. Res. — 2010. — 89(3). — P. 20)5-218.
2. Takenaka S. Direct Visualization ofSpatial and Temporal Patterns of Antimicrobial Action within Model Oral Biofilms / Shoji Takenaka, Harsh M. Trivedi, Audrey Corbin, Betsey Pitts, Philip S. Stewart // Applied and environmental microbiology. — 2008, Mar. — Р. 1869-1875.
3. Hua J. Activity of antimicrobial peptide mimetics in the oral cavity: II. Activity against periopathogenic biofilms and anti-inflammatory activity/ J. Hua, R..W. Scott, G. Diamond//Mol. Oral. Microbiol. — 2010. — 25(6).. — P. 426-432.
4. IsolauriE, KalliomakiM, Laitinen K., Salminen S. Modulation of the maturing gut barrier and microbiota: a novel target in allergic disease// Curr. Pharm. Des. — 2008. — 14. — P. 1368-1375.
5. ProalA.D, Albert P.J., Marshall T.G. Autoimmune disease in the era of the metagenome//Autoimmunity Reviews. — 2009.
6. Turnbaugh P.J., Ley R.E., Hamady M, Fraser-Liggett C.M., Knight R., Gordon J.I. The human microbiome project // Nature. — 2007. — 449(7164). — P. 804-810.
Крючко Т.А., Несина И.М., Астахова Н.Г., Волошина В.В., Пономаренко Т.Н.
ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
К ВОПРОСУ ПРОФИЛАКТИКИ АНТИБИОТИКОАССОЦИИРОВАННОЙ ДИАРЕИ У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье представлены результаты собственных исследований терапевтической и профилактической эффективности симбиотического препарата Колифагина ПРО, проведенных на фоне антибактериальной терапии у детей с респираторной патологией. Необходимость коррекции дисбиотических нарушений при сопровождении антибиотикотерапии не вызывает сомнений. Включение в комплексную терапию с антибиотиками пробиотической коррекции симбиотиком Колифагина ПРО у детей с острой респираторной патологией позволило профилактировать антибиотикоассоциированную диарею и способствовало более быстрому регрессу основных симптомов заболевания, нормализации характера и частоты стула.
Ключевые слова: антибиотикоассоциированная диарея, антибиотикотерапия, респираторная патология, дети, Ко-лифагина ПРО.
7. Goodacre R. Metabolomics of a superotganism // J. Nutr. — 2007. — 137(1 Suppl). — 259S—266S.
8. Turck D., Bernet J.P., Marx J. et al. Incidence and risk factors of oral antibiotic-associated diarrhea in an outpatient pediatric population // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2003. — № 37. — Р. 22-26.
9. Майданник В.Г. Антибиотикассоциированная диарея, связанная с Clostridium difficile //Здоров 'я Украгни. — 2010. — С. 20-22.
10. LaRosa M., Bottaro G., Gulino N. Prevention ofantibiotic-asso-ciated diarrhea with Lactobacillus sporogens and fructooligosaccharides in children: a multicentric doubleblind vs. placebo study//Minerva Pediatr. — 2003. — № 55. — P. 447-452.
11. McFarland L.V. Probiotics and Diarrhea //Ann. Nutr. Metab. — 2010. — № 57 (suppl. 1). — Р. 10-11.
12. Ардатская M.A. Пре- и пробиотики в коррекции микроэкологических нарушений кишечника// Фарматека. Гастроэнтероло-гия/гепатология. — 2011. — № 12. — С. 62-9.
13. Крючко Т.О., Пода O.A., Шликова O.A., 1змайлова О.В. Генетичт та iмунологiчнi маркери розвитку жировог дегенераци nечiнки у дтей та п0лткв з метаболiчним синдромом//Перина-тология и педиатрия. — 2014. — № 4(60). — С. 87-93.
14. Johnston B.C., Goldenberg J.Z., Vandvik P.O. et al. Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea // Cochrane Database Syst. Rev. — 2011. —11. — CD004827.
15. Pozzoni P., Riva A, Bellatorre A.G. et al. Saccharomyces boular-dii for the prevention ofantibiotic-associated diarrhea in adult hospitalized patients: a single-center, randomized, double-blind, placebo-controlled trial//Am. J. Gastroenterol. — 2012. — 107. — P. 922-931.
16. Friedman G. The role ofprobiotics in the prevention and treatment ofantibiotic-associated diarrhea and Clostridium difficile colitis//Gastroenterol Clin. North. Am. — 2012. — 41. — P. 763-779.
17. Guandalini S. Probiotics for prevention and treatment of diarrhea //J. Clin. Gastroenterol. — 2011. — 45(Suppl). — P. 149-153.
18. Wanke M., Szajewska H. Lack of an effect ofLactobacillus reuteri DSM17938in preventing nosocomial diarrhea in children: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial // J. Pediatr. — 2012. — 161. — P. 40-43.
19. Gil-Campos M, Lopez, MA., Rodriguez-Benitez M.V. et al. Lactobacillus fermentum CECT 5716 is safe and well tolerated in infants of 1—6 months of age: a randomized controlled trial // Pharmacol. Res. — 2012. — 65. — P. 231-238.
20. Deshpande G, Shripad R., Patole S. Progress in the field of probiotics: year 2011// Current Opinion in Gastroenterology. — 2011. — 27. — P. 13-18.
21. Ritchie M.L., Romanuk T.N. A meta-analysis ofprobiotic efficacy for gastrointestinal diseases// PLoS One. — 2012. — 7. — e34938.
22. Майданник В.Г. Антибютикотерапы позалжарняног пневмонпу дтей: огляд сучаснихклжчнихрекомендацш//Здоров 'я Украгни. — 2014. — № 23-24. — С. 23-25; 37-38.
Отримано 12.12.14 ■
Kriuchko T.O., Nesina I.M., Astakhova N.H., Voloshina V.V., Ponomarenko T.N.
Higher State Educational Institution of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava, Ukraine
ON THE ISSUE OF ANTIBIOTIC-ASSOCIATED DIARRHEA PREVENTION IN CHILDREN
Summary. The article presents the results of our own researches of therapeutic and preventive effectiveness of symbiotic drug Colifagina PRO against the background of antibacterial therapy in children with respiratory diseases. The need to correct dysbiotic violations using antibiotic therapy is not in doubt. Inclusion in the combination therapy with antibiotics of probi-otic correction with symbiotic agent Colifagina PRO in patients with acute respiratory disorders enabled to prevent antibiotic-associated diarrhea in children and contributed to a more rapid regression of the main symptoms of the disease, normalization of stool nature and frequency.
Key words: antibiotic-associated diarrhea, antibiotic therapy, respiratory disease, children, Colifagina PRO.
