CC BY
34
®
ребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 615.37:579.864/.869]-053
ЛЕЖЕНКО Г.О., ПАШКОВА O.G.
ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
MiCUE СИНБЮТИМВ У ТЕРАПй' ТА ПРОФ1ЛАКТИЦ| АНТИБЮТИК-АСОЩЙОВАНО'' AiAPEI В ДПЕЙ
Резюме. У cmammi наведено сучасш дат про патофiзiологiчнi мехашзми розвитку антибштик-асощ-йованоЧ дiареi, методи ii профлактики та лтування, науково обГрунтовано доцльнСть застосування синботичного препарату в комплекснш терапи антибiотик-асоцiйованоiдiареiв дтей. Ключовi слова: синботик, антиботик-асоцшована дiарея, дти.
Вщкриття антибютиюв е одним iз найбшьш ваго-мих досягнень бюлопчно! та медично! науки. Впро-вадження антибiотикiв дозволило кардинально виршити проблему терапи та смертност вщ шфек-цшно! патологи. Проте широке застосування анти-бютиюв е однiею з причин короткострокових або довгострокових порушень складу мжробюти шлун-ково-кишкового тракту. Загальною проблемою ви-ступае антибiотик-асоцiйована дiарея (ААД), вiд яко! страждае 5—25 % пацiентiв, якi приймають ан-тибютики [1]. Пiсля широкого застосування анти-бiотикiв iз середини ХХ сторiччя антибютик-асощ-йована дiарея стала загальномедичною проблемою. На сьогоднi пiд антибютик-асоцшованою дiареею мають на увазi наявшсть трьох i бшьше епiзодiв не-оформлених (рiдких) випорожнень протягом 2 i бiльше днiв поспiль, що розвинулися на фонi застосування антибактерiальних лiкарських препаратiв або протягом двох мгсящв пiсля 1х вщмши [2].
У проведеному у Швецп мультицентровому проспективному дослiдженнi було показано, що ААД розвинулася в 4,9 % випадюв застосування анти-бютиюв. Частота ААД збшьшувалася при засто-суваннi клiндамiцину або комбшацп пенiцилiну з iнгiбiторами лактамаз [3]. Парентеральне введення антибiотикiв за умови !х ентеропатично! циркуляци не знижуе ризику розвитку ААД, винятком е амшо-глiкозиди, уведення яких не супроводжувалося роз-витком дiареI [3]. Частота виникнення ААД при за-стосуванш антибютикотерапп наведена в табл. 1 [4].
Вiрогiднiсть розвитку антибютик-асоцшовано! дiареI зростае:
— при одночасному прийомi кiлькох антибакте-рiальних препарапв;
— застосуваннi хiмiотерапll, антинеопластичних препарапв (для лiкування пухлин), iмуносупресив-
но1 терапи (що пригнiчуe дiяльнiсть та актившсть iMyHHo'i системи);
— пpийомi пpeпapaтiв золота, нестеро1дних про-тизапальних зaсобiв (негормональних протизапаль-них препарапв);
— пpийомi aнтидiapeйних пpeпapaтiв (для лжу-вання дiapeI);
— пpийомi нeйpолeптикiв (психотропних препа-paтiв — для лiкyвaння психiчних pозлaдiв).
1нфекцшними агентами, що найбшьш часто асоцгоються з розвитком ААД, е Clostridium difficile, Clostridium perfringens, Bacteroides fragilis, Staphilococ-cus aureus, бактерп роду Klebsiella, Salmonella, гриби роду Candida [5]. Проте найбшьш тяжким е вapiaнт ААД, що асощюеться з Clostridium difficile.
Патоморфолопчш змши при ААД, що aсоцiю-еться з Clostridium difficile, псевдомембранозному колiтi виявляються переважно в товстiй кишцi й характеризуются дифyзiйною гiпepeмiею, а також набряком слизово'1 кишечника з потовщенням стш-ки кишки й утворенням характерних фiбpинозних нaльотiв у виглядi бляшок жовтyвaто-бiлого кольору (псевдомембран). В окремих випадках слизова може бути вкрита товстим шаром фiбpинозно-плiвчaстих накладень на значному пpотязi кишечника. Плiвки при pозплaвлювaннi можуть вiдтоpгaтися, оголюю-чи поверхню кишково'1 стiнки.
Антибютик-асоцшована дiapeя в дiтeй часто проявляеться клшчними симптомами нетяжкого
Адреса для листування з авторами:
Леженко Геннадш Олександрович E-mail: [email protected]
© Леженко Г.О., Пашкова О.6., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
колиу або ентероколiту. Зазвичай nepe6irae без лихоманки та штоксикацГ!. При цьому можлива поява болю в животГ, але частiше болючiсть виявляеться лише при пальпацГ! кишечника. Вщзначаеться по-MipHe почастiшання випорожнень, що, як правило, не призводить до виражених водно--електролиних порушень.
Симптоми псевдомембранозного колиу в дней зазвичай розвиваються гостро й характеризуються вiдсутнiстю апетиту, лихоманкою, штоксикащею, дiареею, вщрижкою, здуттям i спастичними болями в живот (абдомiнальнi колiки). Живiт при пальпа-цГ! болiсний по ходу товстого кишечника. Випорож-нення частi, в калових масах — домiшки слизу i кровi (рГдше). Iнодi бшьша частина випорожнень представлена густим бшуватим слизом та уривками фГбриноз-них накладень. При багаторазовiй даре! розвиваеться ексикоз iз порушеннями кровообяу, значно рщше вщзначаеться колапс без попередньо! дааре1.
Для терапГ! легких випадюв ААД, як викликаних Clostridium difficile, так i шшо! етюлогп, достатньо вiдмiнити антибiотики, призначити пробютики i зменшити вмiст вуглеводiв у дiетi. Тяжкий перебiг ААД вимагае призначення специфГчно! антибюти-котерапГ! [6, 7].
На сучасному eTani визначено демлька напряммв профыактики виникнення ААД. Якщо перший (ращ-ональна антибактерiальна терапiя) мае неспецифГч-ний характер, то наступш два мають значну доказо-ву базу щодо профГлактики виникнення ААД:
— по-перше, це технолога ргоёг^: антибакте-рiальний зааб виготовляеться у виглядГ пролГкГв, що стають активними лише в стшщ тонко! кишки. Однак ця методика мае певш обмеження, тобто по-ширюеться лише на пероральнi форми деяких це-фалоспоринiв (Цефодокс, Цефутил);
— по-друге, це застосування пробютично! тера-пГ1. Ефективнiсть застосування пробютиюв як за-собу для запобГгання ААД за критерiями доказово! медицини мае максимальний рiвень доказовостi А. Тератю пробiотиками слщ призначати пащентам як Гз легкими, так i з тяжкими формами ААД. При цьому пролонгацГя пробГотикотерапГ! необхГдна до 3—4 тижшв, навГть пГсля припинення дааре1, з метою нормалГзацГ! порушеного кишкового мжробюцено-зу та профГлактики рецидиву ААД.
ЕфективнГсть профГлактичного застосування пробютиюв на фонГ антибактерГально! терапГ! пГд-
тверджують данГ рандомГзованих контрольованих дослщжень та метааналГзГв. Два метааналГзи, про-веденГ у 2006 рощ, наочно продемонстрували ефек-тивнГсть пробютиюв у профГлактицГ розвитку ААД, у тому числГ ц найбгльш тяжких форм, викликаних Clostridium difficile [8, 9]. Як найбГльш ефективш про-бГотичнГ агенти використовувалися пробГотики, що мютять Lactobacillus, Bifidobacterium, Saccharomyces, Streptococcus, Enterococcus i Bacillus або '!х комбшацц. Результати Гншого метааналГзу свщчили про зни-ження ризику розвитку ААД на > 60 % (узагальне-ний вГдносний ризик — 0,396) при призначенш про-бютиюв [10].
МеханГзм дГ! пробютикш полягае в наступному [11]:
— запобГгання адгезГ! чужорГдних мГкробГв — ко-лонГзацГйна резистентнГсть (прямий та конкурент-ний елГмГнацГйний вплив на патогенну флору — бо-ротьба за харчування, фактори адгезГ!, рецептори зв'язування тощо);
— продукцГя антимГкробних субстанцш (лГзоци-му, проглутамату, пероксиду);
— конкуренцгя за харчовГ субстрати з патогенни-ми бактерГями;
— продукцгя цитопротективних речовин (арп-нГну, глутамшу, полГамГнГв, коротколанцюжкових жирних кислот);
— ацидифжацГя вмГсту товстого кишечника;
— стимуляцГя Гмунно! вГдповГдГ на патогени (синтез секреторного IgA, IgG, тдвищення синтезу цитокГнГв макрофагами i T-клиинами, посилення фагоцитозу — хомГнг-ефект);
— змщнення цитоскелета (експресгя тропомю-зину-5, синтез актину й оклюзину);
— зниження проникностГ судинних тканинних бар'ерГв для токсичних продуктГв патогенних мжро-органГзмГв (найбгльш характерно для бГфщобактерш);
— зниження проникностГ кишкового ештелго (фосфорилювання бглка мгжклпинних з'еднань);
— шдвищення синтезу муцину (стимуляцгя гена MUC-3);
— стимуляцГя синтезу й активацГ! рецептора ет-телГального фактора росту;
— збГльшення синтезу полГамтв.
Розробка сучасних пробГотикГв базуеться на ви-могах, що висуваються до таких препаратГв [12]:
— вони повинш мГстити мГкроорганГзми, про-бютичний ефект яких доведено в рандомГзованих контрольованих дослщженнях;
Таблиця 1. Взаемозв'язок застосування антибактер 'альних засоб1в i частоти виникнення ААД
Антибaктерiaльний препарат Частота виникнення ААД, %
Клшдамщин, лшкомщин 20-30
Амоксицилiн i3 клавулановою кислотою 10-25
Цефтсим 15-20
Ампiцилiн 5-10
lншi цефалоспорини 2-5
Макролщи 2-5
Фторхiнолони 2
— вiдсутнiсть побiчних ефектiв при тривалому використаннц
— колонiзацiйний потенцiал, тобто збереження в травному трактi до досягнення максимально позитивно! Д11 (повиннi бути стiйкими до низьких зна-чень рН, жовчних кислот, антимжробних субстан-цiй, що продукуються iндигенною мiкрофлорою; добре адгезуватися до ештелш слизових оболонок);
— стабГльш характеристики як у клiнiчному, так i в технологiчному планi;
— висока швидюсть росту й розмноження в умо-вах, близьких до таких у кишковому трактi;
— при введенш у великих кГлькостях мiнiмальна здатнiсть до транслокацГ! з просвГту травного тракту у внутршне середовище макроорганiзму;
— чiтке бюлопчне, бiохiмiчне й генетичне мар-кування як для виключення фальсифГкацп, так i для перiодичного контролю щентичносп вихiдних про-бiотичних штамiв i виробничих культур в процесi 1х експлуатацГ!.
Основною групою мiкроорганiзмiв, що входять до складу сучасних пробютичних препаратiв i про-дуктiв, е молочнокислГ бактери роду Bifidobacterium i Lactobacillus. Це обумовлено постГйною присутшс-тю цих бактерiй у складi нормобiоценозу людини й накопиченням величезно! кГлькостГ даних, що свГд-чать про ключову ФГзГологГчну роль бiфiдобактерiй i лактобацил у функцiонуваннi мжроеколопчно! системи здорових людей. Найбiльш важливими ФГзГологГчними функцГями бiфiдобактерiй i лактобацил в органiзмi господаря е участь в обмшних процесах i реалГзацГ! колошзащйно! резистентностi [13]. СлГд також зазначити, що ефект пробютиюв мае штамоспецифiчний характер. Важливим чин-ником ефективностi при застосуваннi пробютиюв е достатня кГлькють мiкроорганiзмiв, що входять до його складу. КрГм того, враховуючи змГни, що вГд-буваються в кишечнику дитини, при застосуванш про6ГотикГв доречним е паралельне додаткове вве-дення в ращон харчування пребiотичних продуктГв.
Враховуючи сказане, можна видГлити 4 основнГ вимоги до сучасних пробютиюв:
— повинш мГстити непатогеннi для макроорга-шзму мiкроорганiзми;
— мiкроорганiзми повиннГ бути чГтко гено- та фенотипiчно визначеними;
— мжрооргашзми повиннГ бути в достатнш кГль-КОСТГ;
— до складу пробютика бажано включати пре-бГотчний компонент.
Таким чином, наведет дат е патогенетичним пщГрунтям для вибору оптимального синбютика для профГлактики ААД. На наш погляд, наведеним вимогам повною мГрою вщповщае сучасний пробю-тик Гз пребГотичним компонентом КолГфапна ПРО (Probiotical S.p.A., 1талГя), в одному флаконГ яко-го мютиться 1 млрд Lactobacillus rhamnosus LR06 та 1 млрд Bifidobacterium breve BR03.
На сьогодш накопичено значний науковий ма-терГал, який базуеться на сучасних принципах до-
Ka30B0Ï медицини, щодо ефективностi та безпеки Lactobacillus rhamnosus, що проявляе антагошстичну активнiсть, у профiлактицi та лжуванш ААД У дiтей [15-17].
Lactobacillus rhamnosus е одним i3 btoîb пробю-тичних бактерiй. Lactobacillus rhamnosus було впер-ше видшено в 1983 роцi в кишечнику здоровоï людини вченими B. Goldin та Sh. Gorbach. Зпдно з дослщженнями вчених, Lactobacillus rhamnosus проявляе стшюсть до соляноï кислоти шлунка та жовчi, мае високу здатнiсть до адгезИ до ештелго слизовоï оболонки кишечника i продукуе молочну кислоту, у результат чого Lactobacillus rhamnosus зупиняе розмноження патогенних бактерш в кишечнику, а також допомагае вщновити баланс нормальноï мь крофлори [18]. Крiм того, Lactobacillus rhamnosus справляе iмуномодулюючий ефект, може зменшу-вати вираженiсть запалення в кишковiй стiнцi [19]. У результат прийому Lactobacillus rhamnosus було вщзначено збiльшення продукцïï секреторних IgA-антитiл, що посилюють опiр ротавiрусам [20].
У дослiдженнях, проведених у 2000 рощ в рядi европейських краш, було доведено ефективнiсть призначення Lactobacillus rhamnosus у дiтей, хворих на ротавiрусну iнфекцiю: тривалiсть дiареï скороти-лася на 1 день [21]. В шшому дослiдженнi показано, що прийом Lactobacillus rhamnosus скорочував три-валiсть дiареï та частоту випорожнень при ААД, яка виникла як ускладнення застосування антибiотикiв при терапИ Н.руЬпЛнфекцп [22]. Доведено безпеч-нiсть використання Lactobacillus rhamnosus у хворих на СН1Д та в пащенпв iз синдромом корот^ кишки [23].
Bifidobacterium breve вщграе важливу роль у функцiонуваннi шлунково-кишкового тракту людини. Цi бактерИ проявляють такi властивостi:
— перешкоджають розмноженню патогенних мь кроорганiзмiв у кишечнику, що сприяе вщновлен-ню балансу нормальноï мiкрофлори кишечника й усуненню дисбiозу;
— пiдвищують локальний захист шляхом зни-ження проникнення патогенних мiкроорганiзмiв через стiнку кишечника:
— гальмують адгезивнi властивостi E.coli, пригш-чують розвиток в кишечнику багатьох патогенних мiкроорганiзмiв, зокрема бактерiй типу Clostridium, Enterobacteriaceae, Pseudomonas, Staphilococcus;
— мають протизапальш властивостi за рахунок iндукцïï кишкових iнтерлейкiнiв-10 та продукцИ Т-хелперiв [24].
До складу Колiфагiни ПРО входять також фрук-тоолиосахариди пребiотичних волокон, якi ви-бiрково стимулюють рiст бiфiдо- та лактобактерш, пригнiчують розвиток патогенних бактерiй, запобь гають виникненню та розвитку гнильних процесiв i надлишкового газоутворення в кишечнику, покра-щують перетравлення та беруть участь у пщтримщ цшсносп iмунноï системи.
Колiфагiну ПРО виготовлено за складною за-патентованою технолопею (мiкрокапсуляцiя), що
дозволяе бактерГям проходити через шлунковий бар'ер, досягаючи кишечника живими та житте-здатними. Кришка флакона мГстить суху фазу: сахарозу, бактерГ! штамГв Lactobacillus rhamnosus LR06 (> 1,0 млрд КУО) i Bifidobacterium breve BR03 (> 1,0 млрд КУО), допомГжш речовини. Перед за-стосування необхщно затягти кришку-резервуар до повного обороту, щоб порошок висипався у флакон, що мГстить рГдку фазу: воду, фруктоолГгосахариди (2500,0 мг) i допомГжш речовини. Збовтавши вмГст до досягнення однорщно! консистенцГ!, випити безпосередньо з флакона. Застосовуеться КолГфап-на ПРО в дГтей вГком понад 3 роки в дозГ 1 флакон на день натщесерце протягом 10 дшв. Важливою е можливГсть прийому препарату пГд час антибактерь ально! терапГ!. Однак слГд взяти до уваги той факт, що при лжуванш антибютиками перед вживанням КолГфапни ПРО необхщно зачекати мГнГмум 3 го-дини.
Метою дослГдження було вивчення ефективнос-тГ застосування синбютика КолГфагГна ПРО в про-фГлактищ антибютик-асоцшовано! дГаре! у дГтей з бактерГальною респГраторною патологГею.
MaTepiaAM та методи дocлiджeння
Було обстежено 30 дГтей Гз бактерГальною респГраторною патологГею вжом вГд 3 до 7 роив. УсГ дГти отримували як антибактерГальну терапГю цефало-спорини III поколшня, якГ вводилися внутршньо-венно.
Залежно вГд варГанта одержувано! терапГ! були видГленГ 2 групи. У першу групу ввГйшли 15 дГтей, яким Гз першого дня антибютикотерапГ! призначав-ся пробГотик, гншГ 15 пацГентГв, якГ отримували тГль-ки антибГотикотерапГю, становили другу групу. Для кожного варГанта терапГ! визначалася частота роз-витку дисфункцГ! шлунково-кишкового тракту. До початку терапГ! у всГх дГтей, якГ знаходилися пщ спо-стереженням, дГарейний синдром був вщсутнш. За показаннями хворим проводилося бактерГологГчне дослГдження кишково! мГкрофлори. ЗбГр i доставка матерГалу здГйснювалися в стерильному контейнерГ протягом 2 годин Гз моменту отримання матерГалу. ВидГляли кГлькГсть колонГеутворюючих одиниць в 1 г калу для бГфщобактерш, лактобацил, патогенних мГкробГв сГмейства Enterobacteriaceae, загально! кГль-костГ кишково! палички, кишково! палички зГ слабко вираженими ферментативними властивостями, ге-молГзуючо! кишково! палички, представниюв умов-но-патогенно! флори (Klebsiella, Enterobacter, Proteus, Citrobacter тощо), Staphilococcus aureus, Staphilococcus hemolyticus та грибГв роду Candida.
Pe3yAbTaTM дocлiджeння Ta ix обговорення
Вивчення впливу варГанпв терапГ! на функцю-нальний стан шлунково-кишкового тракту показало, що в груш дГтей, яю з першого дня антибюти-котерапГ! отримували КолГфапну ПРО, у жодному випадку не вщмГчено розвитку дГаре!. У той же час у
другш rpyni спостереження з 3-го дня антибютико-терапп в 5 (33,3 %) хворих вiдмiчалося послаблення випорожнень, у 2 (13,3 %) розвинувся антибютик-асоцiйований колiт, що характеризувався наявшстю дiареi з частотою випорожнень до 6—7 разiв на добу, переймистими болями в живот, посиленням шток-сикацiйного синдрому, що призвело в подальшому до змiни антибактерiальноi терапГi та призначення пробiотичного препарату.
Дослщження мiкробного пейзажу кишечника показали, що в уах дiтей, у яких розвинулися озна-ки антибiотик-асощйованоi дiареi, мали мiсце тi чи iншi порушення кишкового бiоценозy. У всГх дiтей вщзначався помiрний дефщит лакто- та бiфiдобак-терiй, що супроводжувалося зсувом рН кишечника в лужний бiк. Як вщомо, зменшення кiлькостi облтат-ноГ мiкрофлори в кишечнику зумовлюе гальмування процесiв утилГзацп органiзмом дитини бiологiчно активних речовин за рахунок зниження фермента-тивно! активносп лакто- i бiфiдобактерiй, що при-зводить до посилення бродильних i гнильних про-цесiв. Порушення колонiзацiйноi резистентностi пщвищуе адгезiю i колошзащю на слизовiй оболонцi кишечника патогенних та умовно-патогенних бак-терiй та зумовлюе надходження токсинiв у кров [25].
АналГзи кишково^ мiкрофлори на наявнють патогенних та умовно-патогенних штамiв у хворих iз дiарейним синдромом, що розвинувся на фош ан-тибактерiальноi терапи, засвщчили змши якiсних властивостей кишково! палички, тобто встановлено наявнють форм зi зниженою ферментативною ак-тивнiстю й атипових форм — лактозонегативних та гемолiзyючих штамiв E.coli, у 3 дГгей було видiлено Staphilococcus aureus, у 2 пащенпв — Klebsiella та в одше'Г дитини — Proteus. Гриби роду Candida вияв-лено у 4 хворих.
За результатами застосування в комплекс терапев-тичних заходiв у дiтей друга групи, у яких розвинувся дiарейний синдром, синбютика Колiфагiна ПРО встановлено, що оборотний розвиток шлунково-кишкових розлад1в спостерiгався на 4-5-й день, а по-вне зникнення диспептичних проявГв — на 7-й день.
Висновки
Таким чином, застосування Колiфагiни ПРО з першого дня антибютикотерапи сприяе ефективнiй профiлактицi виникнення ААД. Призначення цього синбiотика на тлГ появи симптомГв антибютик-асо-цшованоГ дiареi призводить до зменшення тяжкостГ i тривалостi дiареi. Наявнiсть пребiотичних волокон у складi Колiфагiни ПРО виступае значним шдГрун-тям подальшоi адекватноГ колонiзацГi кишечника та ефективнiй ГМУНОМОДУЛЯЦП.
Список л1тератури
1. Theriot C. Antibiotic-Associated Diarrhea / C. Theriot, V.B. Young//Encyclopedia of Metagenomics. — 2014. — Р. 1-7.
2. Шевяков М.А. Антибиотик-ассоциированная диарея и кандидоз кишечника: возможности лечения и профилактики / М.А. Шевяков // Антибиотики и химиотерапия. — 2004. — № 49(10). — С. 26-29.
3. Wisham J. Frequency of antibiotic-associated diarrhea in 2462 antibiotic-treated hospitalized patients: a prospective study / J. Wish-am, S.R. Norrby, C.B. Myhre [et al.] // Antimicrob. Chemother. — 2001. — Vol. 47. — P. 43-50.
4. Успенский Ю.П. Антибиотик-ассоциированная диарея — новая проблема цивилизации / Ю.П. Успенский, Ю.А. Фоминых //Архивъ внутренней медицины. — 2013. — № 2. — С. 46-52.
5. Gorkiewicz G. Nosocomial and antibiotic-associated diarrhoea caused by organisms other than Clostridium difficile/ G. Gorkiewicz// Int. J. Antimicrob. Agents. — 2009. — Vol. 33, Suppl. 1. — P. S37-44.
6. Gupte N. Antibiotic-associated Diarrhea/N. Gupte, S. Gupte, R.A. Anderson //Recent Advances in Pediatrics: Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition. — 2013. — Vol. 23. — P. 82-94.
7. Сурков А.Н. Современные технологии в лечении и профилактике антибиотик-ассоциированной диареи у детей / А.Н. Сурков // Вопросы современной педиатрии. — 2011. — Т. 10, № 5. — С. 146-151.
8. McFarland L.V. Meta-analysis ofprobiotics for the prevention of antibiotic associated diarrhea and the treatment of Clostridium difficile disease/L.V. McFarland//Am. J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 101(4). — Р. 812-822.
9. Sazawal S. Efficacy of probiotics in prevention of acute diarrhoea: a meta-analysis of masked, randomized, placebo-controlled trials / S. Sazawal, G. Hiremath, U. Dhingra [et al.]//Lancet Infect. Dis. — 2006. — Vol. 6. — P. 374-382.
10. Cremonini F. Meta-analysis: the effect of probiotic administration on antibiotic-associated diarrhoea / F. Cremonini, S. Di Caro, E.C. Nista [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2002. — Vol. 16(8). — P. 1461-1467.
11. Осипенко М. Ф. Пробиотики в лечении диарейного синдрома / М.Ф. Осипенко, Е. А. Бикбулатова, С. И. Холин // Фар-матека. — 2008. — № 13. — С. 36-41.
12. Захарова И.Н. Перспективы использования продуктов функционального питания у детей раннего возраста / И.Н. Захарова, Ю.А. Дмитриева // Вопросы современной педиатрии. — 2011. — Т. 10, № 2. — С. 150-154.
13. Янковский Д.С. Бифидобактерии и лактобациллы как оптимальная основа современныхпробиотиков/Д.С. Янковский, Г.С. Ды-мент // Современная педиатрия. — 2006. — № 3. — С. 184-194.
14. Huang J. S. Efficacy of probiotic use in acute diarrhea in children: a metaanalysis/ J.S. Huang, A. Bousvaros, J. W. Lee [et al.]// Dig. Dis. Sci. — 2002. — Vol. 11. — P. 2625-2634.
15. Johnston B.C. Probiotics for pediatric antibiotic-associated diarrhea: a meta-analysis of randomized placebo-controlled trials / B.C. Johnston, A.L. Supina, S. Vohra // CMAJ. — 2006. — Vol. 175(4). — P. 377-383.
16. Szajewska H. Probiotics in the prevention of antibiotic-associated diarrhea in children: a metaanalysis of randomized controlled trials / H. Szajewska, M. Ruszczynski, A. Radzikowski// J. Pediatr. — 2006. — Vol. 149(3). — P. 367-372.
17. Johnston B.C. Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea/B.C. Johnston, A.L. Supina, M. Ospi-na [et al.] // Cochrane Database Syst. Rev. — 2007. — Vol. 2. — CD004827.
18. Conway P.L. Survival of lactic acid bacteria in the human stomach and adhesion to intestinal cells/ P.L. Conway, S.L. Gorbach, B.R. Goldin // Journal of. Dairy Science. — 1987. — Vol. 70(1). — P. 1-12.
19. Reid G. Potential uses of probiotics in clinical practice / G. Reid, J. Jass, M.T. Sebulski [et al.]// Clin. Microbiol. Rev. — 2003. — Vol. 16(4). — P. 658-672.
20. D 'Souza A. L. Probiotics in prevention of antibiotic associated diarrhoea: meta-analysis / A.L. D'Souza, C. Rajkumar, J. Cooke [et al.]//BMJ. — 2002. — Vol. 324(7350). — P. 1361.
21. Guandalini S. Lactobacillus GGAdministered in oral rehydration solution to children with acute diarrhea: A multi-center European trial/ S. Guandalini, L. Pensabene, M. Abu Zikri [et al.]// Journal of Pediatric Gastroenterology & Nutrition. — 2000. — Vol. 30. — P. 54-60.
22. Armuzzi A. Effect of Lactobacillus GG supplementation on antibiotic-associated gastrointestinal side effects during/ A. Armuzzi, F. Cremonini, V. Ojetti [et al.]//Digestion. — 2001. — Vol. 63(1). — P. 1-7.
23. Gupta V. Probiotics/ V. Gupta, R. Garg//Indian Journal of Medical Microbioloy. — 2009. — Vol. 27(3). — P. 202-209.
24. Jeon S.G. Probiotic Bifidobacterium breve induces IL-10-producing Tr1 cells in the colon / S.G. Jeon, H. Kayama, Y. Ueda [et al.]//PLoS pathogens. — 2012. — Vol. 8(5). — P. e1002714.
25. Белоусова О.Ю. Дисбактериоз кишечника как фактор риска развития хронических заболеваний кишечника у детей // Здоровье ребенка. — 2011. — № 1. — С. 73-75.
Отримано 20.09.14 ■
Леженко Г.А., Пашкова Е.Е.
Запорожский государственный медицинский университет
МЕСТО СИНБИОТИКОВ В ТЕРАПИИ И ПРОФИЛАКТИКЕ АНТИБИОТИК-АССОЦИИРОВАННОЙ ДИАРЕИ У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье приведены современные данные о патофизиологических механизмах развития антибиотик-ассоциированной диареи, методах ее профилактики и лечения, научно обоснована необходимость применения синбиотического препарата в комплексной терапии анти-биотик-ассоциированной диареи у детей.
Ключевые слова: синбиотик, антибиотик-ассоцииро-ванная диарея, дети.
Lezhenko H.O., Pashkova O.Ye.
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
PLACE OF SYNBIOTICS IN THE THERAPY AND PREVENTION OF ANTIBIOTIC-ASSOCIATED DIARRHEA IN CHILDREN
Summary. The study represents contemporary data about pathophysiological mechanisms of antibiotic-associated diarrhea, methods of its prevention and treatment, the necessity of using synbiotic in complex therapy of antibiotic-associated diarrhea in children was scientifically substantiated.
Key words: synbiotic, antibiotic-associated diarrhea, children.
