CC BY
70
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 616.34-008.314.4-053.2-02-035.2:615.33.
ЧЕРНИШОВА Л.1., ПЛЬФАНОВА А.М. Нацюнальна медична академ'я п1слядипломно! освпи ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки!в
КЛ^ЧЫ ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ^У АНТИБiОТИКОАСОЦiЙОВАНОÍ AiAPEI ПРИ РЕСПРАТОРНИХ iНФЕКЦiЯХ У Д|ТЕЙ, ЗНАЧЕННЯ CLOSTRIDIUM DIFFICILE
Резюме. У статт висвiтлена залежшсть частоти розвитку антибютикоасоцйованоi даре)' у Дтей вд 0aKTopiB ризику, в!ку, призначених антибютикв i пробiотичних препаралв, noKa3aHi клiHi4Hi особли-вост iiперебiгу удтей при респраторних iнфекцiях, з'ясовано значення Clostridium difficile в ет'юло-гiчнiй структурiдiареi, пов'язаноiз прийомом антиб'отиюв.
Ключовi слова: антиб'ютикоасоц'1йована Дарея, Clostridium difficile, проб'ютики, антибактер'1альн'1 препарати, дти.
На сьогодш практичну дiяльнiсть лшаря, особливо педiатра, неможливо уявити без щоденного призначен-ня рiзних антибактерiальних препаратав. Проте при 1х застосуванш часто розвиваються побiчнi ефекти, особливо з боку оргашв шлунково-кишкового тракту, серед яких найбтьш серйозним i поширеним е антибютико-асоцiйована дiарея (ААД) [3, 6, 7, 9]. Вразливими щодо розвитку ААД е дти з гострими респiраторними шфек-цiями (ГР1) з огляду на часте та не завжди обГрунтоване призначення 1м антибактерiальниx препаратiв iз метою профiлактики можливих бактерiальниx ускладнень.
У лiтературi можна знайти кшька визначень ААД (antibiotic-associated diarrhea):
— це комплекс симптомiв на rai патологiчниx змiн складу кишково'1 мiкрофлори, що виникае внаслщок застосування антибiотикiв [6];
— випадки появи рщких випорожнень у перюд пiсля початку антибактерiальноi терапи, а також у 4-тижневий термiн шсля вiдмiни антибiотика (у тих випадках, коли виключаються iншi причини розвитку дiареi) [7, 9];
— три етзоди або бiльше неоформленого стулу протягом двох або бшьше дшв, що виникли на тлi застосування антибактер1альних засобiв [12].
ААД е полiетiологiчним захворюванням, що обу-мовлене рядом iнфекцiйниx i нешфекцшних причин. Вважаеться, що 10—20 % ушх випадкiв ААД i практично 100 % псевдомембранозного колггу викликаються C.difficile [7].
Важливо зазначити, що змши шлунково-киш-кового тракту на rai прийому антибiотикiв мають складний багатокомпонентний меxанiзм i кшшчно проявляються дiареею, больовим синдромом, здут-тям живота, блюванням, а у разi етiологiчноi ролi C.difficile — кров'янистими випорожненнями, син-
дромом системно! запально'1' вщповщ, ексудативною ентеропатieю, астешчними та позакишковими про-явами, низкою серйозних ускладнень, що можуть призводити до летальних наслщыв. Розвиток ААД по-гiршуe перебiг основного захворювання, уповiльнюe реабiлiтацiю хворих, знижуе адаптацшш можливостi i загальний рiвень здоров'я дггей, створюе додаткове економiчне навантаження на шмейний бюджет хворого та систему охорони здоров'я.
Дiарея залишаеться однieю з провiдних причин захворюваносп та смертностi. За даними Всесвггаьо! органiзацi'i охорони здоров'я, щорiчно в свiтi рее-струеться вщ 68,4 до 275 млн дiарейних захворювань, в Украiнi — бтя 54 тисяч [3]. У рiзних кра!нах кшь-кiсть зареестрованих випадыв С.^ЛрсИе-асоцтовано! дiареi на рiк становить вщ десяткiв тисяч до кшькох мiльйонiв [5, 8]. Мiжнародний кшшчний досвiд уже сьогоднi свiдчить, що ААД, викликана С.Л£Ча1е, може набути характеру пандемп. Цьому сприяе циркулящя високовiрулентних госпiтальних токсигенних штамiв С.Л/АсИе, зростання швазивносп медичних втручань, агресивна антибактерiальна терапiя, особливо препаратами широкого спектру дл (цефалоспорини, фтор-хiнолони), збiльшення числа пацieнтiв iз факторами ризику розвитку ААД [10].
Дос залишаються недостатньо визначеними осо-бливостi епiдемiологii та етiологiчноi структури ААД у дитячш популяци, потребують подальшого вивчення клiнiчнi аспекти ААД у дггей, внесок рiзних антибю-тикiв у виникнення цього ускладнення, ефективнiсть профiлактичного прийому пробiотичних препарапв.
© Чернишова Л.1., Гiльфанова А.М., 2014 © «Актуальна шфектологш», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Мета дослщження: встановити частоту розвитку антибютикоасоцшовано1 дiареl у дiтей i3 рестратор-ною iнфекцieю залежно вiд фактс^в ризику, вку, призначених антибiотикiв та пробютичних препара-тiв, з'ясувати значення C.difficile в етюлопчнш струк-тyрi ААД.
Матерiали i методи дослщження
Для досягнення поставлено! мети обстежено 255 хворих дiтей, якi вщповщали наступним критерiям включення:
— вш вiд 1 мiсяця до 18 роыв;
— встановлений дiагноз ГР1 та li ускладнень;
— лшування в умовах стацiонарy;
— призначення курсу антибютикотерапи;
— поiнформована згода на участь пащента в досль дженнi.
Пiд спостереженням в рiзних стацiонарах Киева та Ки!всько1 обласп знаходилось 114 дiвчаток (44,7 %) та 141 хлопчик (55,3 %). Середнш вк становив 3 роки: найбтьша кiлькiсть обстежених дiтей знаходилась у вiкових межах вiд 1 до 7 мюящв (23 %) та вщ 12 мь сящв до 6 рокiв (50,2 %). Найчаспшим та найтяжчим ускладненням ГР1 у грyпi обстежених дiтей була пнев-монiя (35 %).
Антибютикотерашя курсом вiд 3 до 24 дшв у 88,2 % випадыв проводилась парентеральними формами цефалоспоринiв III поколiння (цефтрiак-сон, цефотаксим, цефтазидим), що застосовувались як монотерапiя (55 %) або комбшувались з амшо-глiкозидами (16,9 %) чи макролщами (10,2 %). Як монотерапiя амоксицилшу/клавуланат призначав-ся лише в 1,6 % випадыв, азiтромiцин (перораль-на форма) — у 7,5 % дггей. У 4,3 % випадыв хворi отримували 3 антибактерiальних препарати i бшь-ше, у тому чи^ i з групи резерву. За 8 тижшв до госштаизаци антибiотики отримувало 40,4 % хворих, ще 3,5 % мали масивну антибютикотерашю в анамнезi. З першого дня перебування в стацiонарi бiльшiсть дiтей (82,4 %) приймали один з пробю-тичних препарапв, що мiстить живi активнi бактерп Lactobacillus reuteri Protectis, або люфшзоваш бакте-рИ Lactobacillus, або «живЬ» (нелiофiлiзованi) форми в симбiотичнiй асощацп, або Bifidobacterium longum з Enterococcus faecium.
З метою виявлення клостридiальноl шфекцп ви-значали ДНК C.difficile (ген tcdB) у стyлi методом полiмеразноl ланцюгово! реакци (ПЛР) та токсини А + В методом iмyноферментного аналiзy (1ФА). Спо-стереження та забiр бiологiчного матерiалy в цш грyпi хворих проводились переважно в осшньо-зимовий перiод (98 %) незалежно вiд розвитку дiарейного синдрому на 4-ту — 8-му добу перебування в стащонарь Дослщження виконувались у лабораторп медично! мшробюлоги з музеем патогенних для людини мшро-органiзмiв ДУ «1нститут ешдемюлоги та iнфекцiйних хвороб iменi Л.В. Громашевського» АМН Украши.
За ушма хворими проводилось динамiчне спосте-реження, результати якого фшсувались в спещально
Рисунок 1. Частота розвитку ААД у д 'ией залежно вд в¡ку та стат (%)
розробленш карп, що мютила паспортш даш, короткий опитувальник, клiнiчний дiагноз, данi паракль нiчних дослiджень i схему призначеного лкування.
Отриманi в процес дослiдження клiнiчнi та лабо-раторнi данi були обробленi методом математично! статистики за допомогою стандартних пакепв про-грам Microsoft Excel. Визначались: середньоариф-метичне (М), похибка середньоарифметичного (m), стандартне вщхилення (5). Оцшювання вiрогiдностi розбiжностей мiж емшричними частотами в окре-мих серiях спостережень проводилось методами, що Грунтуються на розподiлi рiзницi вiдносних частот та визначенш величини p: оцшювання значущосп рiзницi d та критерш Пiрсона x2. Розбiжнiсть мiж 2 сукупностями визначалась за допомогою критерш Стьюдента (t).
Протокол клiнiчного дослщження був схвалений етичним комитетом. Батьки залучених у дослщження дггей дали письмову згоду на участь дитини у до-слщженш.
Результати та ïx обговорення
У 34 дгтей (21,6 %) розвинувся дiaрейний синдром. Негaтивнi результати обстеження на бaктерiaльнi та вГрусш кишыга шфекцй' дозволили поставити дia-гноз ААД.
Частота розвитку ААД залежно вщ вшу та стaтi грaфiчно представлена на рис. 1.
Нами була виявлена зaкономiрнiсть (рис. 1), згщ-но з якою з вшом частота ААД суттево зменшувалась як серед хлопчиыв, так i серед дiвчaток (р < 0,05). ААД у дiвчaток розвивалась в1рогщно значно рiдше, шж у хлопчиыв, проте з вшом ця р1зниця зменшувалась. Так, загальна частота ААД серед хлопчиыв становила 26,2 %, у той час як серед дiвчaток — 15,8 %.
Залежнють частоти ААД вщ пори року, сезону (жовтень — березень, травень — вересень) була сум-швною (р « 0,5).
Було вивчено залежнють мГж частотою розвитку ААД та прийомом рГзних aнтибaктерiaльних препара-пв, результати наведено в табл. 1.
До нашого дослiдження увшшли дгти, яы переважно отримували парентеральш форми цефалоспо-
ришв Ill поколiння (88,2%) у дозi 100 мг/кг/д, перо-ральнi форми призначались у 1,6 % випадыв. У дiтей, якi отримували терапш парентеральними формами антибiотикiв (цефалоспорини III поколiння як моно-терапiя або в комбшаци з iншими препаратами), ААД розвивалась iстотно частiше, шж у дiтей, якi лГкува-лись пероральними антибiотиками (макролiдами, захищеними пенщилшами, цефалоспоринами). По-еднане призначення цефалоспоришв III поколiння та iнших антибютиыв (азiтромiцину, амiкацину, метро-нiдазолу, карбапенемiв, захищених пенiцилiнiв) сут-тево не вплинуло на розвиток дiарейного синдрому порiвняно з лiкуванням лише цефалоспоринами. До-давання до терапп азггромщином цефалоспоринiв III поколiння значно не впливало на частоту ААД.
Для профшактики ААД часто застосовують про-бiотичнi препарати [1, 2, 4, 11]. Для вивчення впливу прийому пробютичних препарапв на частоту виник-нення ААД проводились порiвняльнi дослгдження в рiзних вiкових групах дггей.
У групi дiтей першого пiврiччя життя найчас-тiше призначались лебенш, лiофiлiзованi бактери Lactobacillus, мультипробiотик у виглядi нелюфш-зовано! форми та живГ активнi бактери Lactobacillus reuteri Protectis (рис. 2). На рис. 3 графiчно зображено частоту виникнення ААД залежно вГд прийому даних пробютиыв. Статистично значима рiзниця мiж частотами вiдсутня (р > 0,95), але деяка тенденцiя вГд-мiчаеться. Найменша частота ААД вгдзначалась у разi призначення лiофiлiзованих бактерш Lactobacillus.
Дiтям другого пiврiччя життя найчастше призна-чали лебенiн i лiофiлiзованi бактери Lactobacillus, при прийомi яких частота ААД становила вгдповГдно 30 та 25 %. У групах дггей вгд 1 до 3 роыв та вгд 3 до 6 роыв переважно призначались йогурт, люфшзоваш бактери Lactobacillus i лебенш. Не приймали пробготики з профглактичною метою 19 та 29 % дггей вГдповГдно. Прийом пробютиыв суттево не вплинув на розвиток ААД у цих групах дггей (р « 0,95).
Дгга старше 6 роыв отримували люфшзоваш бактери Lactobacillus та йогурт, 27 % дггей у комплексну терапш пробютичш препарати не включались. Сут-
Не приймали Йогурт 2 %
Рисунок 2. Структура призначень пробютиюв з метою профлактики ААД у дтей I п1вр1ччя життя
тево1 рiзницi в частот ААД залежно вщ факту призначення та виду пробютика не вiдмiчалось (р « 0,95).
Нами було проаналiзовано перебiг ААД У д!гей залежно вiд вiку (табл. 2).
Як показано в табл. 2, дiарея найчастше розвивалась у першi 3 доби антибютикотерапп (66,7 %), час 11 появи не залежав вщ вiку (1 < 1; р > 0,3). Як правило (у 66,7 % випадыв), дiарея тривала вщ 2 до 4 дiб у вах вiкових групах i проявлялась рясними рщкими випорожненнями вiд жовтого до темно-зеленого кольору, часто з домшками слизу та непе-ретравлених рештыв. У 7 % дггей ААД мала штер-мiтуючий перебщ що полягав у чергуваннi рщкого й оформленого стулу. Кратнiсть випорожнень переважно становила вщ 2 до 5 акпв дефекацп на добу, але школи не перевищувала 10. II розбiжнiсть у рiзних вiкових групах iмовiрно пов'язана з випад-ковим характером вибiрки (1 = 1,43; р > 0,1). Часто супутшми симптомами при ААД були зниження апетиту, здуття живота, особливо у дггей першого пiврiччя життя, одно- або двократна блювота, бшь в живот та кишковi кольки. У бiльшостi дггей розвивалась гостра дiарея легкого ступеня тяжкосп, жодного разу не вщ^чався гемоколiт, а прояви ек-сикозу легкого та середнього ступеня тяжкост мали мiсце лише у 9 % дггей iз дiареею.
Антибактерiальний препарат Кшьюсть дiтей, якi отримували антибiотик Частота розвитку ААД
N % N %
Монотерапт парентеральними цефалоспоринами Ill поколшня 140 54,9 36 25,7
Цефалоспорини Ill поколiння + амшоглкозиди 43 16,9 9 20,9
Цефалоспорини Ill поколiння + макролщи 26 10,2 6 23
Цефалоспорини lll поколiння + ^i антибiотики 10 3,9 1 10
Пероральнi макролiди 19 7,5 2 10,5
Пероральн захищенi пенiцилiни 4 1,6 0 0
Пероральнi цефалоспорини lll поколшня 4 1,6 0 0
lншi антимiкробнi препарати 9 3,4 1 11,1
Таблиця 1. Частота розвитку ААД залежно вд призначено/ антибактер'альноi терапп
Частота виявлення С.&$ИсИе, визначеного методом ПЛР, серед дггей iз ресшраторною iнфекцieю, якi знаходились на стацюнарному лiкуваннi, становила 8,2 %, а у груш дггей раннього вшу (вщ 1 мiсяця до 3 роыв) — 9,4 %. Частота виявлення С.СЦ^кНе становила у хлопчиыв та дiвчаток вiдповiдно 10,7 i 4,8 %, проте вона ютотно не залежала вiд статi. Частота виявлення токсишв А + В у 1х випорожненнях досягала 25 %.
Частота клМчно-машфестних форм С.СЦрсНе серед д^ей iз ГР1, якi знаходились на лiкуваннi в стащ-онарах, становила 3 %, це були хлопчики вшом 1 рш i менше.
Використовуючи сучасш серологiчнi та молеку-лярно-генетичнi методи для щентифшаци С.сИЛрсИе, ми дослщили частоту носiйства даного мшрооргашз-му, що становила 5,1 %, а у груш дггей раннього вшу (з 1 мюяця до 3 роыв) — 5,9 %.
Незважаючи на те, що за 8 тижшв до госшталь зацп антибютики отримували 34 % хворих, в уах випадках мала мiсце гостра дiарея, а С.М/АсИе-iнфекцiя шдтверджувалась методом ПЛР лише у 4 % дией з ААД.
Висновки
1. У кожног п'ятог дитини (21,6 %) з ГР1 та 11 ускладненнями, яка отримуе антибютики, спостерь гаеться антибiотикоасоцiйована дiарея, частота яког залежить вiд вiку: у дггей I пiврiччя життя вона становила 52,5 %, II пiврiччя життя — 19,2 %, вщ 1 до 3 роыв — 16,4 %, вщ 3 до 6 роыв — 6,6 %, у дггей старше 6 роыв — 9,5 %.
2. У дггей, яы отримували терапш парентеральни-ми формами антибютиыв, ААД розвивалась у 25,7 %, тодi як у дiтей, якi лшувались пероральними антибак-терiальними препаратами (макролщами, захищеними пенiцилiнами, цефалоспоринами), — 10,5 %.
%
ЯП
7П
6П
5П
4П
3П
2П
1П
П
Lactobacillus Bifidobacterium Нелюфт1зован1 Люфт1зован1
reuteri Protectis longum з форми в бактери
Enterococcus симбютичнм Lactobacillus
faecium асощацм
Рисунок 3. Частота ААД залежно вД пробютично-го препарату (%)
3. Частота виявлення С.й1]У1с11е, визначеного методом ПЛР, серед дггей iз ресшраторною шфекщею, яы знаходились на стацюнарному лшуванш, становила 8,2 %, а у груш дггей раннього вшу (вщ 1 мюяця до 3 роыв) — 9,4 %, частота виявлення токсишв А + В, ви-значених методом 1ФА, становила 2 %, токсигенних штамiв Са^ПсИе — 25 %.
4. Частота безсимптомного носшства С.СгЦгсИе у дослщнш груш становила 5,1 %, частота виявлення токсигенних штамiв — 20 %, частота машфестних форм С.Су^кНе — 37,5 %.
5. У третини дггей iз ГР1, яы знаходились на стаць онарному лшуванш, призначення антибютиыв мож-на було уникнути i таким чином зменшити ризик роз-витку ААД.
Подяка сшвробггаикам ДУ «1нститут ешдемюло-П1 та iнфекцiйних хвороб iменi Л.В. Громашевського» АМН УкраГни О.1. Полiщук та Ж.Е. В'ялих за про-ведення лабораторних дослiджень, завщувачам вщдд-лень дiтей раннього вшу КОДЛ № 2 П.П. Погортому та КМДКЛ № 1 В.А. Корольовш за сприяння в про-веденнi клiнiчних дослiджень.
1 пiврiччя (32) II пiврiччя (7) 1-3 роки (10) 3-6 poKiB (4) Бшьше 6 poKiB (4)
Час появи (день вiд початку антибюти-котерапи) 1-7-й (3,0 ± 1,8) 1-6-й (2,6 ± 1,6) 1-6-й (2,5 ± 1,8) 2-5-й (3,5 ± 1,5) 1-8-й (4,5 ± 3,0)
Тривалiсть, днi 2-21 (5 ± 4) 2-6 (3,6 ± 1,5) 2-10 (3,8 ± 2,7) 2-4 (2,8 ± 0,8) 2-4(3± 1)
Кратнiсть випорож-нень на день 1-10(5±2) 2-8 (4,4 ± 1,8) 2-8 (4,2 ± 1,7) 2-5 (3,7 ± 1,2) 2-6 (3,5 ± 1,5)
Домшки слизу в стут, % 53 71,4 40 25 0
Неперетравленi рештки, мила в стут, % 18,8 14,3 20 0 0
Кишковi кольки, бть у животi, % 28 0 10 0 0
Здуття живота, % 28 14,3 30 25 0
Збльовування/ блювота, % 50 28,6 20 25 25
Зниження апетиту, % 37,5 28,6 70 50 100
Таблиця 2. Кл1н1чна характеристика перебгу ААД удтей залежно вД в1ку
Список лггератури
1. Аряев Н.Л., Циунчик Ю.Г., Варбанец Д.А., Поплавс-кая Л.Л., Кузьменко И.В. Клиническое значение пробиотиков в профилактике и лечении антибиотикоассоциированной диареи у детей // Здоровье ребенка. — 2007. — № 4(7). — С. 10-13.
2. Иванько О.Г., Пацера М.В., Радутная Е.А. Антибио-тикоассоциированная диарея и Clostridium difficile-инфекция у детей Украины // Современная педиатрия. — 2008. — № 5. — С. 99-105.
3. Крамарев С.О., Чернишова Л.1., Надрага Б.О. та т. Сучаснi тдходи до лкування гострих кишкових шфекцш у дтей. Антибютикоасоцшоват дiареí у дтей (Методичт рекомендацй). — К., 2008. — 32с.
4. Крамарев С.А., Янковский Д.С., Дымент Г.С. Антибиотикоассоциированные диареи у детей с инфекционными заболеваниями и возможности их профилактики // Современная педиатрия. — 2007. — № 4(17). — С. 157-161.
5. Лобзин Ю.В., Захаренко С.М., Иванов Г.А. Современные представления об инфекции Clostridium difficile//Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. — 2002. — Т. 4, № 3. — С. 200-232.
6. Майданник В.Г., Хайтович М.В., Сосновська Т.С., Кириченко 1.В. Профыактика та лжування антибiотик-асоцi-йованоíдiареíу дтей//Педiатрiя, акушерство та гшеколо-гiя. — 2008. — № 1. — С. 63-65.
ЧернышеваЛ.И., Гильфанова А.М.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев
КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ АНТИБИОТИКОАССОЦИИРОВАННОЙ ДИАРЕИ ПРИ РЕСПИРАТОРНЫХ ИНФЕКЦИЯХ У ДЕТЕЙ, ЗНАЧЕНИЕ CLOSTRIDIUM DIFFICILE
Резюме. В статье освещена зависимость частоты развития антибиотикоассоциированной диареи у детей от факторов риска, возраста, назначенных антибиотиков и пробиотических препаратов, показаны клинические особенности ее течения у детей при респираторных инфекциях, выяснено значение Clostridium difficile в этиологической структуре диареи, связанной с приемом антибиотиков.
Ключевые слова: антибиотикоассоциированная диарея, Clos-tridium difficile, пробиотики, антибактериальные препараты, дети.
7. Марушко Ю.В., Яворовська О.П., Асонов А. О. Су-часнi погляди на антибютик-асоцтовану дiарею у дтей (огляд лтератури) // Современная педиатрия. — 2008. — № 4(21). — С. 202-206.
8. Петрук М.Н., Нешитов С.П. Псевдомембранозный колит // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. — 2009. — № 4. — С. 55-60.
9. Радутна О.А. Антибiотикоасоцшована дiарея у дтей, обумовлена Clostridium difficile // Перинатология и педиатрия. — 2008. — № 2(34). — С. 71-73.
10. Kuijper E.J., Barbut F., Brazier J.S. et al. Update of Clostridium difficile infection due to PCR ribotype 027 in Europe, 2008 // Eurosurveillance. — 2008. — Vol. 13. — P. 433-439.
11. Pramodini B. Kale-Pradhan, Harjot K. Jassal; Sheila M. Wilhelm. Role of Lactobacillus in the Prevention ofAntibi-otic-associated Diarrhea: A Meta-analysis // Pharmacotherapy Publications. — 2010. — № 30(2). — Р. 119-126.
12. Wistrom J., Norrby S.R., Myhre E.B., Eriksson S., Granstrom G., Lagergren L., Englund G., Nord C.E., Sve-nungsson B. Frequency of antibiotic-associated diarrhea in 2462 antibiotic-treated hospitalized patients: a prospective study // Journal of Antimicrobial Chemotherapy. — 2001. — Vol. 47. — 43-50.
Отримано 02.04.14 ■
Chernyshova L.I., GilfanovaA.M.
National Medical Academy of Postgraduate Education
named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
CLINICAL CHARACTERISTICS OF THE COURSE OF ANTIBIOTIC-ASSOCIATED DIARRHEA IN RESPIRATORY INFECTIONS IN CHILDREN, THE VALUE OF CLOSTRIDIUM DIFFICILE
Summary. The article highlighted the dependence of the incidence of antibiotic-associated diarrhea in children on risk factors, age, prescribed antibiotics and probiotic preparations; clinical features of its course in children with respiratory infections were shown, Clostridium difficile value was clarified in the etiological structure of diarrhea, associated with antibiotics intake.
Key words: antibiotic-associated diarrhea, Clostridium difficile, probiotics, antibacterial agents, children.
