CC BY
18
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.322-002.1-085:615.331 DOI: 10.22141/2224-0551.7.75.2016.86724
ПОПОВИЧ B.I.
1вано-Франмвсы<ий нацюнальний медичний унверситет, м. 1вано-Франювськ, Укра/на
РОЛЬ ПРОБЮТИЮВ В ОПТИМ13АЦП ЕТЮТРОПНОТ ТЕРАПП
ГОСТРОГО ПAPATOН3ИЛiTY
Резюме. Стаття присвячена питаниям ведения пац1ент1в з тонзилтом та його ускладненнями. При розглядг аспект1в лжування придиено увагу проблемi антибштик-асоцшовано'1' д1аре'( та рекомендовано поеднувати застосування антибштишв з проботичними препаратами. Наведет дат до^дження з вивчення можливостi використання живих мжробних клтин Bacillus subtilis (препарат Субалш) як доповнення до антибактерiальноi терапи паратонзилту, паратонзилярного абсцесу для профиактики антибштик-асоцшовано'1 дiаре'i та тдвищення ефективностiлтування.
Ключовi слова: тонзилт; паратонзилярний абсцес; антибштик-асоцшована дiарея; Bacillus subtilis
Гострi запальш захворювання лiмфоi¡днош глот-кового кгльця — велика група захворювань, майже кожне з яких середньостатистична людина протя-гом життя переносить кшька разiв. Шк виникнення гострого тонзилиу припадае на шкiльний вiк, але в принцип вiн може зустрiчатися в будь-якому вiцi. Згiдно з даними МОЗ Укра!ни, у 2015 рощ зарее-стровано 868 626 випадюв гострих тонзилiтiв, фа-рингтв у дорослих (11,36 випадку на 10 тис. дорос-лого населения) i 992 624 випадки в дггей вiком до 17 роюв (62,61 випадку на 10 тис. дитячого населенна) [1]. За даними МБМ, в Украш гострi тонзилпи е причиною близько 5 % вiзитiв до лiкаря [2].
Зпдно iз сучасними поглядами, мигдалики в рамках свое! функцп фiзiологiчно перебувають у процесi постiйного запалення, що гiстопатологiчно визначаеться в анамнестично нормального пащен-та. Запальний процес досягае клшчно! значущостi тшьки тодi, коли до цього фiзiологiчного запален-ня приеднуються клiнiчнi симптоми, такi як бгль та/або порушення ковтання, i системнi ознаки запа-лення (гарячка) [3].
Отже, тд тонзилiтом (у значенш дiагнозу) слiд розумiти запалення мигдаликiв понад фiзiологiчну
норму, тобто з клшчною симптоматикою, що ви-никае додатково. У пацieнтiв з болем у горлi з утруд-неним ковтанням або без нього може бути встанов-лений один з трьох дiагнозiв: «гострий тонзили», «гострий фарингiт», «гострий тонзилофарингiт». Гострий тонзилофаринпт включае одночасно ура-ження тканини глотки та мигдаликiв. Дана пато-лопя, як правило, е тотчним проявом гостро! рес-траторно! шфекцп, тому це поняття виключено з визначення гострого тонзилiту. Гострий тонзилгг: код згщно з МКХ J03.0-J03.9, англiйськi синонiми: severe tonsillitis (тяжкий тонзилп), true tonsillitis (ш-тенсивний тонзилiт), acute sore throat (гострий бшь у горл^. Гострий тонзилп спричинений переважно вiрусами, найчастше це аденовiруси людини або вь рус Епштейна — Барр. Як головний бактерiальний збудник слiд розглядати бета-гемолiтичний стреп-токок групи А — Streptococcus pyogenes. Вш е причиною захворювання в 15—30 % випадюв у дитячому вщ i в 5—10 % — у дорослому [4].
У контекст гострого тонзилиу розглядають гострий рецидивуючий тонзилiт, що належить до по-вторних гострих тонзилiтiв i викликаеться тим же збудником, що й попереднш епiзод тонзилiту. Го-
© «Здоров'я дитини», 2016 © «Child's Health», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Попович Василь 1ванович, д.м.н., проф., завщувач кафедри оториноларингологи, офтальмологи з курсом xipyprif голови та шит, lвано-Франкiвський нацiональний медичний yнiвеpситет, вул. Галицька, 2, lвано-Фpанкiвський нацiональний медичний ушверситет, 76018, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Vasyl Popovych, MD, Professor, Chief of the Department of otorhinolaryngology — head and neck surgery, Ivano-Frankivsk National Medical University, Halyska st., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine; e-mail: [email protected]
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
стрий рекурентний тонзилiт належить до повторних гострих тонзилтв, але на вщмшу вiд рецидивуючо-го викликаеться великою кглькгстю бактерiальних збудникiв.
Паратонзилярний абсцес е найчастшим усклад-ненням гострого тонзилiту. Англiйськi синонiми: рег11оп8ШШ8 (перитонзили1), регйопзШат abscess (пе-ритонзилярний абсцес), quinsy (анпна). Згiдно з вичизняною класифiкацiею, у розвитку паратонзилггу (ПТ) видiляють 3 стадп: I — ексудативно-шфшь-тративну; II — абсцесу; III — зворотного розвитку. Паратонзилярний абсцес (ПТА) е II стадiею пара-тонзилиу. У сучасних м1жнародних керiвництвах паратонзилярний абсцес називаеться гострим тонзилi-том з утворенням абсцесу, як правило, з одного боку. Абсцес може утворитися в штратонзилярному, пара/ перитонзилярному, ретротонзилярному просторi. З мжробюлопчно! точки зору актуальною е аеробно-анаеробна змшана iнфекцiя. Аеробним збудником при цьому здебшьшого е Streptococcus pyogenes, типо-вим анаеробним — Fusobacterium necrophorum, пепто-стрептококи i Prevotella spp. Чоловжи хворiють у три рази частше, нiж жiнки.
Використання тих чи iнших методiв дiагностики залежно вiд рiвня надання медично! допомоги ре-гламентоване рядом регуляторних документiв, зо-крема державними стандартами надання медично! допомоги, а також клшчними настановами шших кра!н [3, 4]. В основi дiагностики паратонзилярно-го абсцесу лежить клiнiчна ощнка симптомiв, якi умовно можна роздшити на кiлька груп: суб'ективнi (скарги) та об'ективш прояви, що виявляються при обстеженнi пацiентiв. Дiагноз «паратонзилгг, паратонзилярний абсцес» може бути встановлений спе-цiалiстом суто клшчно.
При обГрунтуванш лiкувальних заходiв принци-пово важливим е те, що на фош антибютикотерапп:
— при паратонзилт застосовують очiкувальну консервативну тактику;
— при паратонзилярному абсцес застосовують хiрургiчнi методи:
- надрiз iз дренуванням;
- абсцестонзилектомш.
З урахуванням типових збудниюв для етютропно! терат! слщ призначати захищений клавулановою кислотою амоксицилш або цефалоспорини III поколтня.
Ощнку ключного ефекту антибактерiально! терат! слад проводити через 36—48 годин. Якщо обраний препарат ефективний, його слад призначати на повний курс. За вГдсутностГ ефекту вГд призначено! антибактерiально! терат! необхщно з'ясувати можливу причину цього. За умови адекватно призначеного антибактерiального препарату причиною найчастше е порушення всмоктування в шлунково-кишковому трактi внаслщок розвитку антибютик-асоцшовано! дiаре!. Частота розвитку антибютик-асоцшовано! дiаре! становить 10—25 % при призначенш амоксицилiну/клавуланату, 15— 20 % — цефалоспоришв (зокрема, цефiксиму), тоб-то основних груп антибактерiальних препаратiв, по-
казаних для емпрично! етютропно! терапп гострого паратонзилiту чи паратонзилярного абсцесу.
У зв'язку з виникненням вищезазначено! про-блеми при лiкуваннi паратонзилиу чи паратонзилярного абсцесу застосування антибютиюв рекомендуеться поеднувати з пробютичними препаратами для профiлактики небажаних наслiдкiв прийому антибактерiальних засобiв. Згщно з дани-ми Всесвггаьо! гастроентеролопчно! оргашзацп, ефективнiсть застосування пробiотикiв для лГкуван-ня й профшактики антибютик-асоцшовано! дГаре! пiдтверджена багатьма дослiдженнями й мае рiвень доказовостi А [5].
Серед досить велико! групи лжарських засобiв особливу увагу привертае Субалш, створений на основi живих бактерш Вacillus subtilis [6]. Унжаль-нють Субалiну обумовлена модифiкованим штамом мжрооргашзму, здатним самостiйно виробляти альфа-2-iнтерферон, щентичний лейкоцитарному людському. Дiя препарату визначаеться здатшстю бацил пригнiчувати рiст патогенно! та умовно-па-тогенно! флори, що створюе сприятливi умови для росту представниюв нормально! флори (бГфщобак-терш, лактобацил, кишково! палички). Саме завдя-ки цьому Субалiн сприяе нормалГзацГ! якiсного та кiлькiсного складу мжрофлори кишечника, а отже, вiдновленню рiвноваги мiкрофлори й запобiгае розвитку дисбюзу. Субалiн рекомендуеться, по-перше, як зааб профiлактики дисбiозу, що часто виникае на xni прийому антибютиюв. По-друге, активацiя макрофагiв та синтез штерферону, що здшснюють-ся B.subtilis в органiзмi людини, забезпечують си-нергiчний щодо антибактерГально! терапп ефект. У поеднанш з противiрусною та iмуномодулюючою дiею це дозволяе досягти високо! клшГчно! ефек-тивностi, максимально! ерадикацГ! патогенiв. Крiм того, безпосередньо сама мжрофлора, вщновленню яко! сприяе Субалш, бере участь у процесах норма-лГзаци мiсцевого iмунiтету.
Мета досЛдження: вивчити можливiсть використання живих мжробних клiтин Bacillus subtilis — препарату Субалш як доповнення до антибактерГально! терат! паратонзилггу, паратонзилярного абсцесу для профiлактики антибютик-асоцшовано! дГаре! та пiдвищення ефективностi лГкування.
Матер1али та методи
У дослщженш брали участь 47 пацiентiв (32 дь вчинки й 15 хлопчиюв) вжом вщ 6 до 18 роив, яких було розподГлено на двГ групи. I група (17 пащен-тГв — основна група) включала 10 пащенпв з пара-тонзилгшм та 7 хворих на паратонзилярний абсцес. II група (30 пащенпв — контрольна група) включала 20 пащенпв Гз ПТ i 10 хворих на ПА. ДГагноз встановлювався на пщставГ скарг пащенпв, даних анамнезу, шструментального лор-огляду. Уам патентам з дГагнозом «паратонзилярний абсцес» про-ведене хГрурпчне дренування. Також уам без винят-ку пащентам призначена антибактерГальна тератя бета-лактамними антибютиками (амоксицилшу
50
Здоровье ребенка, p-ISSN 2224-0551, e-ISSN 2307-1168
№ 7(75) • 2016
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
клавуланат або цефалоспорини третього поколiння) per os упродовж 10 дшв. Пащентам основно! групи додатково призначений пробютик Субалiн: дiтям до 12 роюв — по 1 дозi 2 рази на день, дням старше вщ 12 рокiв — 1 капсула 2 рази на день протягом курсу aнтибaктерiaльноï терапИ. При потребi знеболю-вання або тдвищенш температури тiла понад 38 °С призначали нестерощш протизапальнi препарати (парацетамол, iбупрофен).
У процесi лiкування ощнювалась його ефектив-нiсть за крш^ем розвитку антибютик-асоцшова-roï дiaреï, динамжою болю в горлi на 1 ^зит 1), 3 (вiзит 2), 7 ^зит 3), 10-й ^зит 4) день лiкування та за показником якосп життя, що включав сумар-ну оцiнку таких симптомiв, як загальна слабкiсть, зниження апетиту, попршення сну. Оцiнка в балах щоденно виставлялась за такою шкалою: 4 бали — максимальш прояви тяжкостi симптомiв, 0 балiв — вiдсутнiсть симптомiв.
На пiдстaвi отриманих даних нами проведений аналiз динамiки зменшення iнтенсивностi скарг за крш^ем Мак-Немара з використанням бшомь нального розподiлу щодо 1-го дня. Вщмшнють вва-жалась вiрогiдною при значеннi р < 0,05.
Результата й обговорення
Як вщомо, при aнтибaктерiaльнiй терапп гострого паратонзилггу, паратонзилярного абсцесу профь лактика aнтибiотик-aсощйовaноï дiaреï е прюритет-ним завданням клiнiцистa безпосередньо з початку лжування.
Протягом курсу aнтибaктерiaльноï терапИ прояви дiaреï спостерiгaлись у 4 (13,3 %) пaцiентiв контрольно! групи (рис. 1).
Прояви дiaреï з'являлись з 3-го по 6-й день вщ початку прийому антибютиюв i зберпались 2—3 днi. При цьому частота дефекацш коливалась вщ 2 до 4 рaзiв на добу, випорожнення ставали рiдкими, з до-мiшкaми слизу в невеликш кiлькостi. Стан хворих з
появою дiаре! не погiршувався, пiдвищення температури та зростання лейкоцитозу в кровi не спосте-рiгалось. Антибага^альну терапiю при появi дiаре! продовжували, але проводили корекцiю харчуван-ня, збгльшували кiлькiсть рiдини, додавали сорбен-ти. У дiтей, якi отримували Субалiн, прояви дiаре! були вщсутш (р < 0,05).
Актуальнiсть проблеми ПТ та ПТА зумовлена насамперед наявнютю штенсивного болю в горлг Бiль у горлi — це клшчний синдром, що проявля-еться нестерпними вiдчуттями в горлi й приводить до вираженого зниження якосп життя пащенпв. На початку л^вання (вiзит 1) цi скарги пред'являли вс 17 (100 %) пащенпв основно! групи та 30 (100 %) пацieнтiв iз контрольно! групи (рис. 2). Значну ш-тенсивнють болю вiдзначили 2 (11,7 %) дитини з основно! групи та 4 (13,3 %) — з контрольно!. Iншi дiти визначали штенсивнють болю як високу. На вь зитi 1 вираженiсть клiнiчних симптомiв була практично iдентичною, рiзниця невiрогiдна (р > 0,05).
На фош призначеного лiкування в усгх пащен-тiв вiдмiчалась позитивна динамжа iнтенсивностi больового синдрому. Але в рiзних групах динамiка регресу болю дещо вiдрiзнялась (рис. 2). Так, серед 17 (100 %) пащенпв основно! групи вiдсутнiсть бо-льових вщчутпв на вiзитi 2 вщмчали 3 (17,6 %) па-щенти, у контрольнiй групi на вiзитi 2 тшьки один пацiент (3,3 %) вiдмiтив вiдсутнiсть болю в горлг Рiзниця м1ж групами вiрогiдна (р < 0,05). Незначна вираженють болю вiдмiчена в 5 (29,4 %) пацiентiв основно! групи проти 3 (10 %) пацiентiв контрольно! (р < 0,05). Больовi прояви помiрно! iнтенсивностi вiдмiчались у 4 (23,5 %) пацiентiв основно! групи й 15 (50 %) — контрольно! (р < 0,05). Значна й висока вираженють больових вщчутпв вомчалась вщповщ-но у 7 (17,6 %) та 2 (11,7 %) пацiентiв основно! групи проти 7 (23,3 %) i 4 (13,3 %) пацiентiв контрольно! групи. Рiзниця м1ж групами невiрогiдна (р > 0,05).
На вiзитi 3 бгльшють пацiентiв основно! групи — 15 iз 17 (88,2 %) вiдмiчали вiдсутнiсть больових
%
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
13,3
0*
Група 1 (n = 17) Група 2 (n = 30)
□ Норма ИСимптоми дiареï
Рисунок 1. Частота антибютик-асоц1йовано1 д1аре/
Прим1тка: * — р'зниця м'ж групами Bipor^Ha, р < 0,05.
100,0
, 60,0--
20,0--
0,0
Осн. Контр. Осн. Контр. Осн. Контр. Осн. Контр. ^зит 1) ^зит 1) ^зит 2) ^зит 2) ^зит 3) ^зит 3) (вiзит 4) ^зит 4)
□ Вщсутня ■ Незначна □ Пом1рна ■ Значна □ Висока
Рисунок 2. Iнтенсивнiсть болю в ropni Примтка: * — р'зниця м'ж групами вipoгiднa, р < 0,05.
80,0
40,0
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
вщчутпв, а двое з них (11,8 %) — незначш больовi прояви. У контрольнш групi в щ ж строки вщсут-нiсть болю в горлi вiдмiчали 23 пащенти з 30 (77 %) (р < 0,05 порiвняно з основною). Незначну вира-женiсть больових вщчутпв вiдмiчали 6 осiб (20 %) (р < 0,05 порiвняно з основною). В одного (3 %) пащента контрольно! групи зберiгались помiрнi бо-льовi прояви в глотщ, у той же час таких пащенпв у основнiй групi не було (р < 0,05).
На четвертому (заключному) вiзитi (10-й день антибактерiальноI терапи) усi пацiенти обох груп вiдмiчали вiдсутнiсть больових вщчутпв у горлi. Рiз-ниця м1ж групами невiрогiдна (р > 0,05).
Отже, на вiзитi 2 i 3 в основнiй групi частка па-цiентiв iз менш значними проявами больових вщчутпв була вiрогiдно меншою порiвияно з контрольною групою. На вiзитi 4 (завершення лiкувания) данi показники зрiвнялись.
Ще одним показником, що характеризуе ефек-тивнiсть лiкувания, е динамжа регресу таких симп-томiв, як загальна слабкiсть, зниження апетиту, попршення сну, що вiдображають загальне самопо-чуття, а отже, i яюсть життя. Нами вивчена динамiка показниюв якостi життя за сумарною характеристикою вказаних симптомiв у балах (рис. 3).
На перший i другий день л^вання показники якосп життя практично не вiдрiзиялись у пащенпв порiвнюваних груп — 3,85 i 3,69 бала вiдповiдно в основнш групi проти 3,88 i 3,73 бала — у контрольнш. На третш день л^вання визначилась тенден-ц1я до покращення якостi життя в пацiентiв основное групи — 2,89 проти 3,11 бала в контроле проте рiзниця з контрольною групою була невiрогiдною (р > 0,05). Починаючи з четвертого дня сумарна ш-тенсившсть симптомiв у пацiентiв основно! групи становила 2,14 бала порiвняно з 2,62 бала контрольно! групи. Рiзниця у вказаних показниках була вiро-гiдною (р < 0,05). Аналопчно показники вiрогiдно в!^знялись на 5, 6, 7-й день лжування: 1,37; 0,57 i 0,14 бала вщповщно в основнiй груш проти 2,24; 1,49 i 0,76 бала в контрольнш (р < 0,05).
Отже, у пащенпв основно! групи покращення якосп життя наставало рашше, нж у хворих конт-
4,5 4 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0
3,88 3,73
3,85 3,69^* 3,11 2,62
2,89 1* 2,24
""Ж
2,14 1,49
1,37* ^^^ 0,76
0,57^ 0,18
0,14
0,06
0,02
'0 1 "0
День День День День День День День День День День 123456789 10
-Основна група ■
■Контрольна група
Рисунок 3. Показники якост життя Примака: * — р'зниця м'ж групами вiроriдна, р < 0,05.
рольно! групи, — вже з третього дня л^вання. Починаючи з четвертого дня л^вання яюсть життя пащенпв основно! групи була вiрогiдно кращою порiвняно з контролем, i вказана закономiрнiсть зберпалась до сьомого дня включно. Починаючи з восьмого дня л^вання показники якосп життя зрiвнювались у пащенпв обох груп.
Отже, завдяки вам сво!м властивостям пробю-тик Субалш сприяе запобiганню антибютик-асо-цшованш дiареi на тлi прийому антибактерiальних препаратiв у пацiентiв iз гншними ускладненнями гострого тонзилiту — паратонзилгтом та паратон-зилярим абсцесом. При обГрунтуванш профглак-тичних заходiв у вказаних пащенпв принциповим е положення про те, що важливою ланкою iмунноI системи, яка бере активну участь у реалiзацl1 локального iмунiтету i, вiдповiдно, профiлактицi ан-тибiотик-асоцiйованих побiчних ефектiв лiкувания, е лiмфощна тканина, асоцiйована зi слизовою обо-лонкою, у тому чи^ шлунково-кишкового тракту. При розвитку гншно-некротичних запальних про-цесiв у лiмфощному глотковому кiльцi порушення складних взаемозв'язаних механiзмiв iмунних реак-цiй у рiзних представництвах лiмфощноI тканини, асоцшовано! зi слизовою оболонкою, у кшцевому результатi приводить до розвитку локальних реак-тивних змiн, зокрема лiмфощноI тканини, асоцшо-вано! зi слизовою оболонкою шлунково-кишково-го тракту. На цьому фош антибактерiальна терапiя практично вама групами антибактерiальних препа-рапв, показаних при гострих бактерiальних шфек-цiях глоткового кiльця, з частотою до 25 % випадюв супроводжуеться розвитком ускладнень, найчас-тiшим з яких е антибютик-асоцшована дiарея, що значно знижуе ефективнiсть лiкувания. Пащенти з наявшстю вказаних факторiв становлять групу пiдвищеного ризику й тому потребують проведен-ня профiлактичних заходiв, зокрема призначення пробiотикiв. Це сприяе не тгльки профiлактицi ви-никнення антибютик-асоцшовано! дiареI, а й шд-вищенню ефективностi лiкування пацiентiв з паратонзилгтом та паратонзилярим абсцесом. При !х додатковому призначеннi вiдмiчаеться швидше зниження вираженостi больового синдрому та покращення якосп життя порiвняно з пащентами контрольно! групи.
Висновки
Застосування пробiотика Субалiн у комплексному л^ванш пацiентiв з паратонзилгтом та паратон-зилярим абсцесом:
— запобпае розвитку антибютик-асоцшовано! дiареi;
— сприяе бгльш швидкому регресу запального процесу та зникненню больового синдрому;
— покращуе якiсть життя пацiентiв.
Рекомендаци
З урахуванням особливостей клiнiчного пере-бiгу паратонзилiту й паратонзилярного абсцесу ре-
Kлiнiчнa пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
комендуеться призначення Субалiну як доповнен-ня до антибага^ально! терапи для профшактики антибютик-асоцшовано! д^аре!. Додаткова терапiя препаратом Субалш забезпечуе добру переноси-мють основного лiкування, сприяе бiльш швидкому регресу больового синдрому та покращенню якостi життя.
Список л1тератури
1. Державний заклад «Центр медичноt статистики Mimc-терства охорони здоров 'я Украти». — http://medstat.gov.ua/ukr/ statreports.html
2. Source: MDM. — Speciality: Otolaryngologists. — Period: 1-3Q 2014.
3. Acute Pharyngitis in Children 2—18 Years Old. Michigan Quality Improvement Consortium (MQIC). US, 2015. — http://www. mqic.org/pdf/mqic_acute_pharyngitis_in_children_2to18_years_ old_cpg.pdf
4. Therapie entzündlicher Erkrankungen der Gaumenmandeln / Tonsillitis. S2k-LL (DGHNO) [Therapy of inflammatory diseases of the tonsils/tonsillitis]. — http://www.awmf.org/uploads/ tx_szleitlinien/01724l_S2k_Tonsillitis_Gaumenmandeln_2015-08_01.pdf
5. Шпжула Н.Г., Легеза К.М. Корекщя дисбозу в минулому й сьогодт. Терапевтичт можливостi сучасних бацилярних пре-napamie // 1нфекцшт хвороби. — 2013. — № 3(73).
6. Сорокулова И.Б., Рыбалко С.Л., Руденко А.А. Пробиотик субалин — принципиально новый подход к лечению бактериальных и вирусных инфекций. — К., 2013. — 36с.
Отримано 28.10.2016 ■
Попович В.И.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, г. Ивано-Франковск, Украина
РОЛЬ ПРОБИОТИКОВ В ОПТИМИЗАЦИИ ЭТИОТРОПНОЙ ТЕРАПИИ ОСТРОГО ПАРАТОНЗИЛЛИТА
Резюме. Статья посвящена вопросам ведения пациентов с тонзиллитом и его осложнениями. При рассмотрении аспектов лечения уделяется внимание проблеме антибио-тик-ассоциированной диареи и рекомендуется сочетать применение антибиотиков с пробиотическими препаратами. Приведены данные исследования по изучению возможности использования живых микробных клеток
Bacillus subtilis (препарат Субалин) в качестве дополнения к антибактериальной терапии паратонзиллита, паратон-зиллярного абсцесса для профилактики антибиотик-ас-социированной диареи и повышения эффективности лечения.
Ключевые слова: тонзиллит; паратонзиллярный абсцесс; антибиотик-ассоциированная диарея; Bacillus subtilis
Popovych V.I.
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
ROLE OF PROBIOTICS IN OPTIMIZING THE CAUSAL TREATMENT FOR ACUTE PERITONSILLITIS
Abstract. The article deals with the management of patients with tonsillitis and its complications. When considering the aspects of the treatment, the attention was paid to the problem of antibiotic-associated diarrhea, and it was recommended to combine the use of antibiotics with probiotic preparations. There are presented the data of a study on the possibilities of
using living microbial cells of Bacillus subtilis (drug Subalin) as an addition to antibiotic therapy of peritonsillitis, peritonsillar abscess to prevent antibiotic-associated diarrhea and to improve the efficiency of the treatment.
Keywords: tonsillitis; peritonsillar abscess; antibiotic-associated diarrhea; Bacillus subtilis
