CC BY
55
Клштна пед1атр1я
УДК 613.95(477)+613.955(477)
ТЯЖКА О.В., КАЗАКОВА Л.М., СТРОЙ O.A., ВАСЮКОВА М.М., АНТОШК1НА A.M., ВАКУЛОВСЬКА Т.О., ТРОФ1МЕНКО Т.О. Нацюнальний медичний унверситет¡м. О.О. Богомольца Центральна дитяча полккл/н/ка Аеснянського району м. Киева
CYHACHi ОСОБАИВОСТ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ДЛЕЙ МОАОДШОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ШЮАЬНОГО BiKY м. КИ8ВА
Резюме. Наведет дат щодо стану здоров'я школярiв молодшого та середнього ежу. До I групи здоров'я вдно-сяться лише 18,5 % дтей, до II — 46,3 %, до III — 35,3 % учтв. Найчастша системна патолог1я — захво-рювання кктково-м'язово'1 системи (71,8 % учтв). Соматична патолог1я представлена в бльшот випадшв функщональними порушеннями, що, найбыьш ймоеiрно, е сеiдченням порушення вегетативного гомеостазу в 40,1 % учтв даного вжу. Фгзичний розвиток у бльшот дтей е середтм та вищим за середтй. Оцшка резерву функцшнальних можливостей серцево-судинноI системи за шдексом Руф 'е засвiдчуе, що тльки 19,8% школярiв мають високий та вищий за середншрiвень фшчногоздоров 'я iможуть вiдвiдувати основну фiзкультурну групу. Ключовi слова: школярi, показники здоров'я, шдексРуф'е.
У зв'язку з реформуванням системи освни, що вклю-чае ускладнення навчальних програм, появу нових освинк закладв та педагопчних технологш, особливо! значущосп набувае збереження здоров'я школярiв [1, 2].
Обсяг шформацй, що безперервно зростае, пщвищення розумового навантаження, недостатня фiзична акгивтсть, недолжи в оргатзацй харчування, порушення режиму вщ-починку, сну та шших аспектiв умов життя приводять до вщхилень у стан здоров'я дтей i зменшення функцюналь-них можливостей органiзму [2, 3].
З метою визначення стану здоров'я нами обстежет 142 школярi 2-6-х класiв (39,4 % двчаток, 61,6 % хлопчиюв) одте! зi шил Деснянського району м. Киева. Розподл д-тей за групами здоров'я поданий у табл. 1.
Отримаш нами дат показали, що до I групи, тобто до здорових дтей, можна було вщнести лише 18,5 % обстеже-них; до II групи здоров'я вщнесет 46,3 % дней, як! мали р1зш функц!он^ьн! вщхилення в стан! здоров'я. III групу становили 35,3 % дтей !з хрончними та органчними за-хворюваннями (плоскостошсть, сколюз та ш.).
У впчизнянт лiтерагурi останнх роив зусгрiчаються рiзноманiтнi данi щодо розподлу дтей за групами здоров'я. Так, за даними Л.В. Кваштно! (2000), до I групи здоров'я можна вщнести тльки 5,3 % дтей, органчна та хронiчна
патолопя визначаеться у 65 % учшв [4]. За шшими даними [1], до I групи здоров'я вщноситься 23,3 %, до II — 29,2%, до третьо! групи — 47 % школяр1в.
В обстежених нами дней переважали порушення кютково-м'язово! системи. Вони дiагностованi у 71,8 % д-тей. Найбтьш частою патолопею юстково-м'язово! системи е ураження хребта, що виявлено в 42,9 % учтв, у вигляд порушення постави та сколюзу I—II ступешв (вщповщно 31,7 i 11,2 %); !з кожним роком навчання (2, 3, 4, 6-й класи) збтьшуеться ыльюсть учнш !з даними захворюваннями: 6; 22; 34 i 40 % вщповщно. Патологiю склепiння стопи — плоскостошсть виявлено у 24,6 % дтей, карiес — у 21,8 % учшв, найчастше у 2-му клаа — 46 % випадав. У школяр1в наступних класiв карiознi зуби не були санованi в кожного четвертого.
Велику групу захворювань, що були дагностоват в 47,9 % дтей, становили ураження шлунково-кишкового тракту. Бтьшють захворювань (38,0 %) мали функцю-нальний характер у вигляд1 дисфункцюнальних розлад1в бiлiарного тракту й функцюнального запору. 9,9 % д1тей мали хротчт захворювання травно! системи (холецистит, гастродуодешт), ыльюсть яких зростала з вшом: у 2-му кла-ti — 5,9 %, у 3-му — 6,6 %, у 4-му — 12,6 %, у 6-му клаа — 12,0 % випадав.
Таблиця 1. Розподл школяр1в за групами здоров'я
Клас Кшькють д^ей I група здоров'я (%) II група здоров'я (%) III група здоров'я (%)
2-й 17 22,2 51,8 26
3-й 45 18 40 42
4-й 55 17 46 37
6-й 25 16,7 47,3 36
Усього д^ей 142
Усередньому по групах здоров'я 18,5 46,3 35,3
За даними лiтератури, в Украiнi попршення здоров'я школяр!в супроводжуеться зростанням у них ылькос-тi функцiональних розладав, зокрема вегетативних дис-функцiй (ВД) [5, 6]. Дослщження В.Г. Майданника (2006) свщчать, що ВД виявляються у 20 % в загальнш популяцй дией i зберiгаються у 33 % дней пiдлiткового вшу. Вщо-мо, що рiзнi функцюнальш порушення орган1в i систем у дией, у тому числi й вегетативш, е не тльки факторами ризику формування соматично! патологи, але й факторами, що впливають на !х фiзичний та псинчний розвиток, особливо в дией молодшого школьного вiку, коли ф!зю-лопчш змiни в дитячому органiзмi збтаються зi змiнами соцiальними. Це часто пов'язано з порушеннями адапта-цшних реакц1й органiзму дитини, iз так званим синдромом шкшьно! дизадаптацц, що е результатом взаемода бiологiчних, психологiчних та соцiальних фактор1в [6, 7]. Тому процес адаптацй в цьому перiодi розвитку дитини мае характер стресово! реакцй. Довготривале перебуван-ня в таких умовах сприяе формуванню рiзноманiтних вегетативних дисфункцш, за нашими даними, переважно вегетовюцеральних. Вони спостерiгалися бтьше н1ж у 3/4 дией iз захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Наявнiсть синдрому шкшьно! дизадаптацц в молодших школярiв пщтверджуе факт переважання функцюналь-них порушень шлунково-кишкового тракту в дней 2-го класу — 60 % та зменшення цих порушень iз вiком: у 3-му клаа — 48 %, у 4-му клаа — 47 %, у 6-му клаа — 30 % ви-падюв. Але на цьому фош збтьшуеться кшьюсть хрошч-них захворювань.
Окрiм вегетовюцеральних дисфункцш були також дагностовани iншi форми вегетатитивних дисфункцiй; у
15,5 % учнш виявленi зм1ни з боку серцево-судинно! систе-ми. Дни скаржилися на нечастий бть у дшянщ серця, при огляд вислуховувався систолiчний шум м'якого тембру або розщеплення I тону чи його послаблення. Цi змiни по-требують ретельного дослщження з проведенням анамнес-тичного (бесща з батьками) та шструментального обсте-ження. Очевидно, бтьшють цих симптомiв швидше за все була пов'язана з вегетосудинною дисфункщею. Прояви нейроциркуляторно!, вегетосудинно! дисфункцй у вигляд головного болю вщзначалися у 6,3 % дней. Таким чином, 40,1 % школярiв мали ту чи шшу форму або одночасно двi форми порушення вегетативного гомеостазу. Хвороби нервово! системи за рахунок вегетативно! дисфункцй за-ймали друге мюце (43,5 %) i також включали поодиною випадки дефект1в мовлення, церебрастенiчного синдрому пiсля черепно-мозково! травми.
Значною була кшьюсть випадкiв патологй ЛОР-орган1в (30,3 % випадюв): у 21,8 % обстежених спостер1гався хро-нiчний тонзилiт (у тому чит у поеднаннi з адено!дитом), у 7,1 % учтв ми дагностували гiпертрофiю пщнебшних та носоглоткових мигдалиюв без ознак хронiчного запалення.
14,8 % школярш (бiльшiсть у 6-му клаш) мали порушення обмшу у вигляд ожирiння, переважно I ступеня. У 14,1 % учшв, особливо у 4-му класi, вщзначалася патологiя зору, частiше мюшя, дещо рщше — гiперметропiя, астигматизм, косооюсть.
Алергiчнi захворювання вщзначались у медичнй карт у 5,6 % обстежених учнш (атошчний дерматит, броннальна астма), але на момент обстеження вони не мали кшшчних проявш. Iнформацiя щодо захворюваностi обстежених школярш подана в табл. 2.
Таблиця 2. Захворювансть обстежених школяр1в
Кiлькiсть дiтей
Класи хвороб Абс. %
Хвороби юстково-м'язовоТ, сполучноТ тканини: 102 71,8
Порушення постави 45 31,7
Сколюз 16 11,2
Усього хвороб хребта 61 42,9
Деформацiя трудно! клiтки 10 7,0
Кили (пупкова, пахвинна) 11 7,7
Карieс 31 21,8
Плоскостопiсть 38 26,8
Клишоногiсть 3 2,1
Хвороби органiв травлення: 68 47,9
Функцюнапьы 54 38,0
Хронiчнi, органiчнi 14 9,9
Хвороби ЛОР-оргашв: 43 30,3
Хронiчний аденотонзипiт 31 21,8
Гiпертрофiя мигдапикiв 10 7,1
Скривпення носово! перегородки 2 1,4
Хвороби серцево-судинноТ системи 22 15,5
Хвороби ендокринноТ системи, розлади харчування:
Ожиршня 21 14,8
Хвороби органiв зору 20 14,1
Алерпчш хвороби 8 5,6
Хвороби нервовоТ системи 62 43,6
Вегетативна дисфунк^я (вегетосудинна, нейроциркупярна, вегетовiсцеральна), 57 40,1
у тому числ спопучення форм ВД 21 14,5
lншi хвороби 5 3,5
42
(^^рвбёши
4(31) • 2011
Клтт'чна пед!атр!я
Враховуючи те, що фiзичний розвиток е iнтегральною характеристикою здоров'я дитини, ми визначали фiзичний розвиток школярiв. Було встановлено, що майже 60,8 % об-стежених мають середн1й, 19,0 % — вищий за середнш рiвнi фiзичного розвитку. Привертае увагу той факт, що 1/5 час-тина учшв вiком 8—9 роив були «високорослими» — мали високий i дуже високий р1вень фiзичного розвитку. Лише у 2,5 % дтей фiзичний розвиток був нижчим за середой.
Гармонiйний (вщповщшсть маси тла зросту) фiзичний розвиток вщзначався у 87,3 % учн1в, у 12,7 % дтей ф!зич-ний розвиток був дисгармоншним, переважно за рахунок збтьшення маси тла. Дат щодо фiзичного розвитку об-стежених школяр1в наведенi в табл. 3.
За даними В.П. Неделько, Т.М. Камшско!, С.А. Руден-ко та iн. [1], при вивченнi адаптацшних можливостей дтей шильного вiку м. Киева установлено, що бтьше шж у 20 % вони були незадовтьними, а в 60 % виявлено напружену адаптацiю до шкшьного навантаження.
Поряд iз визначенням адаптацшних можливостей ор-ганiзму дитини важливою е оцiнка фiзичного здоров'я. Запропонований останшми роками терм1н «^зичне здоров'я» визначаеться як динамiчний стан оргашзму лю-дини, що характеризуеться резервом функцш ü органiзму для виконання власних бiологiчних i соцiальних функцш [8, 9]. Багатьма дослщниками зафксовано погiршення фь зичного здоров'я школяр1в, що пов'язано з недостатньою руховою активнiстю й низьким р1внем ф!зично! пщготовки [10]. За даними Г.Л. Апанасенко [8], до показниюв ф!зич-ного здоров'я потрiбно вiднестi та, що визначають стан ре-зервiв серцево-судинно! системи. У Киевi фiзичне здоров'я вивчалось в рамках виконання мюько! м1жгалузево! про-грами «Школяр», що включае показники реакц! серцево-судинно! системи на фiзичне навантаження. До програми входять 5 шдексш: Робiнсона, Кетле, Скабiнського, 1ндекс напруги та 1ндекс Руф'е (1Р).
Ми використовували 1ндекс Руф'е, рекомендований для контролю резервiв серцево-судинно! системи школя-рiв шкiл м1ста (наказ МОЗ Укра!ни № 518/674 вiд 20.07.09). Вш визначаеться з урахуванням 5 градацш резерву: мен-ше 3 — високий рiвень; 4—6 — вище за середн1й (добрий); 7—9 — середнш; 10—14 — нижче за середнш (задовтьний); бiльше шж 15 — низький. Визначення проводиться за такою формулою:
1Р=[4 х (ЧСС1 + ЧСС2 + ЧСС3) - 200]: 10,
де ЧСС1 — пульс за 15 с у сташ спокою; ЧСС2 — пульс за першi 15 с першо! хвилини вщновлення тсля наванта-
ження; ЧСС3 — пульс за останш 15 с першо! хвилини вщновлення. Навантаженням е 30 присщань протягом 40 с. У табл. 4 наведет дат щодо показниюв шдексу Руф'е в обстежених дтей.
З даних, наведених у табл. 4, видно, що в 40,7 % дь тей показники резерву серцево-судинно! системи були нижчими за середт, у 32,1 % учшв — середнiми, тльки 19,8 % школярiв мають високий i вищий за середнiй piBHi фiзичного здоров'я. Згiдно з наказом МОЗ № 518/674 (до-даток 1) основну фiзкультурну групу можуть вщвщувати учнi, яю мають високий i вищий за середнiй рiвнi ф!зич-ного здоров'я. У нашому дослiдженнi це лише 19,8 % дь тей. Школярi з середшми показниками (32,1 %) повиннi займатися в пщготовчш фiзкультурнiй групi, дгги з показниками нижчими за середнш та низькими (48,1 %) — у спещальнш групi з фiзично! культури.
Отриманi нами дат майже збиаються з даними На-цiонального унiверситету фiзичного виховання i спорту Укра!ни, як! свщчать про те, що 89,1 % школярiв мають низький та нижчий за середнш р1вш ф1зичного здоров'я. За даними Л.М. Казак та ш. автс^в [11, 12], тльки в 1,6—7,5 % дтей м. Киева зафксовано високий рiвень ф!зичного здоров'я, у 7 % — вищий за середнш, а у 65— 93 % — нижчий за середнш i низький. Результати наших дослщжень стану ф1зичного здоров'я школяр1в засвщчу-ють збiльшення вщсотка нетренованих дтей та дiтей !з со-матичною патологiею.
Висновки
1. До I групи здоров'я вщносяться лише 18,5 % дтей молодшого i середнього шк1льного вшу, до II групи — 46,3 %, до III групи здоров'я — 35,3 % учшв.
2. Найчастша системна патолопя, що зустрiчалася в 71,8 % учшв, — це захворювання истково-м'язово! сис-теми.
3. Соматична патолопя в бтьшосл випадк1в спо-стериалась у вигляд! функцiональних порушень, насам-перед з боку шлунково-кишкового тракту, серцево-су-динно! системи, як!, найбтьш ймов!рно, е свiдченням порушення вегетативного гомеостазу (40,1 %) учшв да-ного вшу.
4. ф!зичний розвиток у бтьшоста дiтей е середшм (60,8 %). 36,7 % дтей мають ф!зичний розвиток вищий за середнш, а 17,7 % — високий та дуже високий. У 2,5 % школяр1в ф1зичний розвиток нижче за середнш.
5. Оцшка резерву функцюнальних можливостей серцево-судинно! системи за шдексом Руф'е засвщ-
Таблиця 3. Стан ^ Ызичного розвитку школярiв молодшого в1ку
Оцiнка 2-й клас, абс./% 3-й клас, абс./% 4-й клас, абс./% Усього, абс./% Усього, абс./%
Кiлькiсть дiтей 17 28 34 79 -
Дуже високий - 2/7,1 6/17,7 8/10,1 29/36,7
Високий 1/5,9 4/14,3 1/2,9 6/7,6
Вищий за середнм 3/17,6 4/14,3 8/23,5 15/19,0
Середнм 13/76,5 16/ 57,2 19 / 55,9 48 / 60,8 -
Нижчий за середнiй - 2/7,1 - 2/2,5 -
Низький - - - - -
Дисгармоншнють фiзичного розвитку 5/29,4 2/7,1 3/8,8 10/12,7 -
Таблиця 4. Дан вивчення стану функ^онального резерву серцево-судинно/ системи школяр1в
за методом Руф'е
Оцшка стану 2-й клас, абс./% 3-й клас, абс./% 4-й клас, абс./% 6-й клас, абс./% Усього, абс./% Усього, абс./%
Ктькють д^ей 17 23 18 23 81 -
Високий - - 2/11,1 - 2/2,5 16/19,8
Вищий за середнм - 4/17,4 6/33,3 4/17,4 14/17,3
Середнм 6/35,3 9/39,1 5/27,8 6/26,1 26/32,1 -
Нижчий за середнм 10/58,8 9/39,1 5/27,8 9/39,1 33/40,7 39/48,1
Низький 1/5,9 1/4,3 - 4/17,4 6/7,4
чуе, що тшьки 19,8 % школярiв мають високий та ви-щий за середнш рiвень фiзичного здоров'я i можуть вiдвiдувати основну фiзкультурну групу, 32,1 % учшв iз середнiм рiвнем — пiдготовчу групу, у той час як 48,1 % учшв iз рiвнем фiзичного здоров'я нижчим за середнш та низьким повинш займатися в спешальнш групi.
Таким чином, проведет дослдження свщчать що стан здоров'я учшв молодшого та середнього вiку за бшь-шютю критерпв е незадовтьним. Для полшшення рiвня фiзичного здоров'я необидно звертати увагу лк^в, пе-дагогiв i батьюв до проведения оздоровлюючих заходiв для дтей iз вщхиленнями у сташ здоров'я, до перегляду оргашзаци фiзичноl культури в школах, до просвггаиць-ко! роботи серед датей i батьюв щодо здорового способу життя.
Список лператури
1. Недыько В.П., Камшська Т.М., Руденко С.А, ПшчукЛ.П. Стан фгзтного здоров 'я дтей шкыьного вжу та шляхи його пгдвишення // Перинатология и педиатрия. — 2009. — № 2. — С. 72-74.
2. Богатирьова Р.В., Горбань С.М, Гойда Н.Г. [та т.]. Стан г перспективи ринку прюритетного наукового напрямку «Охорона здоров'я дтей шкыьного вжу та тдлткв» //Лжарьська справа. — 2000. — № 1. — С. 3-6.
Тяжкая A.B., Казакова А.Н., Строй Е.А., Васюкова М.М., Антошкина А.Н., Вакуловская Т.А., Трофименко Т.А. Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца Центральная детская поликлиника Аеснянского района г. Киева
СОВРЕМЕННЫЕ ОСОБЕННОСТИ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО И СРЕДНЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА Г. КИЕВА
Резюме. Приведены данные о состоянии здоровья школьников младшего и среднего возраста. К I группе здоровья относятся только 18,5 % детей, ко II — 46,3 %, к III — 35,3 % учеников. Наиболее частая системная патология — заболевания костно-мышечной системы (71,8 % учеников). Соматическая патология представлена в большинстве случаев функциональными нарушениями, которые, наиболее вероятно, являются свидетельством нарушения вегетативного гомеостаза у 40,1 % учеников данного возраста. Физическое развитие у большинства детей является средним и выше среднего. Оценка резерва функциональных возможностей сердечно-сосудистой системы по индексу Ру-фье свидетельствует, что только 19,8 % школьников имеют высокий и выше среднего уровень физического здоровья и могут посещать основную физкультурную группу.
Ключевые слова: школьники, показатели здоровья, индекс Руфье.
3. Беседгна О.А, Кошакова Т.М, Даниленко Г.М. // Актуальт проблеми i основт напрямки розвитку профкактичног науки i практики: [зб]. — Хартв, 1997. — С. 51-55.
4. Кваштна Л.В. Новi тдходи до оцшки стану здоров'я i дiагностики ранни його порушень у дтей шкыьного втку: Автореф. дис... д.м.н. — К, 2000. — 36с.
5. Кухарська A.B. Особливот фпичного розвитку дтей молодшого шкыьного вку з вегетативними дисфункцiями // Педiатрiя, акушерство та гыекологш. — № 3. — 2009. — С. 27-30.
6.ЯцулаМ.С.,Няньковський СЛ. Синдромшкйьног дизадаптаци: актуальтсть проблеми в першокласнитв//Педатры, акушество та гшекологы. — 2008. — № l(425). — С. 17-19.
7. Мойсеенко Р.О. Здоров 'я дтей шкыьного вку та nершочерговi заходи з метою його полшшення // Охорона здоров'я Украни. — 2002. — 3-4. — С. 7-11.
8. Опанасенко Г.Л., Казакевич В.К. Оценка физического здоровья детей и подростков //Мед. всесвт. — 2004. — Т. 4, №1. — С. 94-106.
9. Опанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровья человека // Петрополис: [сб]. —1992. — 123 с.
10. Моисеенко P.A. Государственная политики относительно охраны здоровья матери и ребенка на этапе реформирования отрасли // Современная педиатрия. — 2005. — № 2(7). — С. 25-27.
11. Козак Л.М., Корабейникова Л.Г., Корабейников Г.В. Физическое развитие и состояние психофизиологических функций у детей младшего школьного возраста // Физиология человека. — 2002. — Т. 28, № 2. — С. 35-43.
12. Поташнюк И.В., Козярин И.П. Состояние здоровья учащихся гимназии на завершающем этапе образования и пути его улучшения // Современная педиатрия. — 2004. — № 3(4). — С. 16-19.
Отримано 10.03.11 □
Tyazhka O.V., Kazakova L.M., Stroy O.A., Vasyukova M.M., Antoshkina A.M., Vakulovska T.O., Trofimenko T.O. National Medical University named after O.O. Bogomolets Central Children's Polyclinic of Desnyansky District of Kyiv, Ukraine
MODERN FEATURES OF THE HEALTH OF CHILDREN OF PRIMARY AND SECONDARY SCHOOL AGE IN KIEV
Summary. There are presented the data on health status of children of primary and secondary school age. Only 18.5 % of children belong to first health-group, 46.3 % — to second one, 35.3 % of pupils — to third one. Most frequent systemic pathology — diseases of musculoskeletal system (71.8 % of schoolchildren). Somatic pathology is presented in most of cases by functional disorders, which are most likely the evidence of vegetative homeostasis disorders in 40,1 % of pupils of this age. Physical development of most children is the average and above average. Rated reserve features of the cardiovascular system by Ruffier index indicates that only 19.8 % of pupils have high and above the average level of physical health and can go to the main athletic group.
Key words: schoolchildren, health indicators, Ruffier index.
