CC BY
52
Клшшна пед1атр1я
УДК 616-053.5-003.96
\БАБ1Й 1.Л.1 ВЕЛИЧКО В.1., ВЕНГЕР Я.1. Одеський нацюнальний медичний унверситет
АДАПТАЦИИ МОЖЛИВОСТ ШКОЛЯР1В
Резюме. Вивченостанздоров'я школярiв Одеського регюнузарiвнем Чхфпичного розвитку, гармонiйностi, фiзmноi працездатностi, фiзmноi пiдготовленостi, адаптацшних можливостей. У бiльшостi дтей практично в уах вкових групах вiдзначено напруження механiзмiв адаптащ. Задовльна адаптация як показник здоров'я i стабльноЧрiвноваги вах систем оргашзму дитини визначаеться тльки нарiвнi 8-10 %.
Ключовi слова: адаптацшт можливостi, фiзичний розвиток, школярi.
Здоров'я дитини — це стан и життедгяльностГ, що вгдповгдае бгологгчному вгку, гармоншнш едностг фг-зичних та гнтелектуальних характеристик, а також адекватному формуванню адаптацшних та компенса-торних можливостей оргашзму в процесг його росту.
Здоров'ю дггей надаеться важливе значення у про-грамi 6РБ ВООЗ «Здоров'я для вшх у XXI столгтл», в Украшг — у мiжгалузевiй комплекснгй програмi «Здоров'я нацií на 2002—2011 рр.», державних про-грамах «Репродуктивне здоров'я нацií» на перiод до 2015 р., «Здорова дитина» на 2008—2012 рр. та гнших. У них наголошуеться на прiоритетностi збереження здоров'я пгдростаючого поколiння [1, 2].
Особливу стурбовангсть викликае зростання негн-фекцiйних захворювань у дiтей. За даними статистики та наукових дослгджень, останнгми роками в Укра'íнi значно зменшилася частка здорових дiтей [2—4]: серед молодших школярiв вона становить 12,7 %, серед пгд-лiткiв — 5,3 %.
У зв'язку з цим особливого значення набувае подальше вдосконалення органiзацií i проведення профiлактичних оглядiв дитячого населення. Най-важливiшим критерiем стану здоров'я дитячого населення е фiзичний розвиток (ФР), що характеризуе процеси зростання, формування й становлення оргашзму дитини. Саме показники ФР, отриманг п!д час обстеження дггей, можуть стати основою оцгнки здоров'я дитини в першу чергу, а також ефективнос-тг здоров'язберiгаючо'í дiяльностi навчальних закладiв та становити шформацшний фонд державного со-цiально-гiгiенiчного мониторингу за станом здоров'я дитячого населення. Тому, насамперед, своечасне виявлення вгдхилень у ФР окремо'í дитини i дитячих колективiв та динамiчне спостереження за ним у здорових i хворих дiтей надасть можливгсть ранньо! дга-гностики соматичних захворювань та попередження розвитку ускладнень на доклгшчному етапi [5—8].
Крiм того, оцгнка ФР як мiнiмум потребуе урахування соматотипологiчних особливостей дiтей для комплексного уявлення про межу мшливостг морфофункцго-нального стану оргашзму дитини.
Найбгльш активно в сучасних умовах розвиваеться напрям, що базуеться на оцшцг рiвня здоров'я з точки зору теорп адаптацií. Здоров'я розглядаеться як здат-нiсть оргашзму адаптуватися до умов зовнгшнього се-редовища, а хвороба — як зрив адаптацп. Наведенi данi сучасно! лiтератури свiдчать, що стан здоров'я дитини, 11 нормальний рiст та розвиток неможливi без урахування адаптацшних можливостей дитячого оргашзму. Недостатнгсть знань у цгй галузi робить неможливим створення високоефективних профiлактичних заходiв та формування здорового способу життя. Визначення адаптацiйного потенцiалу вважаеться найважливгшим елементом яысно1 i кшькГсно1 оцшки стану здоров'я дггей. Оскгльки узагальненим iндикатором реакцiй пристосувального характеру всього органгзму е серце-во-судинна система, то адаптацгйний потенцгал розглядаеться як комплексний показник регресгйного взаемовгдношення вгку, показникгв функцгонування системи кровообггу (частота серцевих скорочень, сис-толгчний та дгастолгчний артергальний тиск) та ФР (маса тгла, зргст та гншг антропометричнг величини). У результат численних фгзюлопчних дослгджень доведена можливгсть використання змгн сукупностг функ-цгональних показникгв серцево-судинно1 системи як гндикатора адаптивних реакцгй цшсного органгзму г показника ризику розвитку захворювань. Вгдповгдно до вищезазначено1 концепцп ргвень функцгонування серцево-судинно1 системи можна розглядати як про-вгдний показник, що вгдображае ргвновагу мгж орга-нгзмом та середовищем [9—12].
Мета нашого дослгдження — оцгнка стану здоров'я школяргв Одеського регюну шляхом вивчення взаемозв'язку мгж ргвнем адаптацшних можливостей
(^тороВье К^аГТфЗямня
та шдивщуальними функцiонально-типологiчними характеристиками оргашзму.
MaiepiaA i методи досодження
Дослiдження проведене у 2007—2011 рр. на базi се-реднiх зaгaльноосвiтнiх шкiл мюта Одеси, всього об-стежено методом випадково! вибiрки 2667 дiтей та шд-лiткiв вiком вiд 6 до 18 роыв, i3 них 1342 хлопчики та 1325 дiвчaток.
Рiвень ФР оцiнювaли пiсля антропометричних ви-мiрювaнь за допомогою центильних таблиць зпдно з протоколом надання медично! допомоги дiтям, хво-рим на ожирiння, та в порiвняннi з рекомендaцiями ВООЗ. Для об'ективност оцiнки гaрмонiйностi ФР використовували спошб шдексно! оцiнки типу конституцп, запропонований 1.О. Калиниченко [13], що базуеться на розрахунках за формулою, в якш врахова-нi основш довжиннi, об'емнi, вaговi показники i вщ-ношення до характеристики довжини:
1ТК = (ДТ - МТ) ■ (ДТ- ОГК)/ДТ,
де 1ТК — шдекс типу конституций; ДТ — довжина тiлa (см); МТ — маса тша (кг); ОГК — окружшсть грудно! клiтки (см).
Для визначення рiвня функцiонувaння системи кровообпу дiтей та li адаптацшного потенцiaлу розра-ховували iндекс функцюнальних змiн (1ФЗ) в умовних одиницях (балах) за формулою:
1ФЗ = 0,011ЧСС + 0,014САТ+ 0,008ДАТ + + 0,009МТ+ 0,014В - 0,009Р- 0,27,
де ЧСС — частота серцевих скорочень (уд/хв); САТ — систолiчний aртерiaльний тиск (мм рт.ст.); ДАТ — дiaстолiчний aртерiaльний тиск (мм рт.ст.); Р — зрют (см); В — вк: (роки).
1нтерпретацш результапв aдaптaцiйних можливос-тей оргашзму дiтей оцiнювaли за шдексом функцю-нальних змiн у модифшаци, зaпропоновaнiй А.В. Кос-тенко та ствавт. [14], адаптовано! для дитячого вшу.
Для визначення рiвня фiзичноl прaцездaтностi (ФП) та функцiонaльних резервiв проводили пробу Руф'е, що дозволяе визначити здатшсть оргaнiзму до пращ на витривалють. Виражаеться проба Руф'е у виглядi iндексу (1Р = (4(Р1 + Р2 + Р3) - 200)/10, де Р1 — ЧСС за 15 с у споко!; Р2 — ЧСС у першi 15 с тсля присiдaнь; Р3 — ЧСС за останш 15 с у першу хвилину шсля присiдaнь), що характеризуе рiзнi рiвнi резерв-них можливостей: низький рiвень — понад 15 ум.од.,
Таблиця 1. Розподл дтей за масо-зр
нижчий за середнш — 10—14 ум.од., середнш — 6— 9 ум.од., вищий за середнш — 4—5 ум.од., високий — менший за 3 ум.од. [15].
Статистична обробка проведена з використанням непараметричних методiв за допомогою програми $1а11811са 7.0 [16].
Результати досл1джень та Тх обговорення
Дослшження фiзичного розвитку та його гармонш-ностi в дiтей, що ми провели за масо-ростовим шдексом та за шдексом оцшки типу конституций, дали дещо вiдмiннi результати (табл. 1). Як видно з табл. 1, у груш дггей вшом вщ 6 до 11 роыв вшсоток ожирiння вищий, шж у групi дiтей вiком вщ 12 до 18 рок1в (9,34 i 6,07 % вiдповiдно). Вщсоток дiтей з надмiрною масою тша в груш молодшого школьного в^ також значно переви-щуе вщсоток таких дiтей у старшiй вшовш групi (21,8 i 10,45 % вщповщно). Дефiцит маси тiла мають при-близно однаковий вiдсоток дггей в обох вiкових групах (8,54 i 6,99 % вiдповiдно) та приблизно одинаковий порiвняно з кшьыстю дiтей iз ожирiнням. Щодо типу конституций, можна сказати, що в груш дггей вшом вiд 6 до 11 роыв вщсоток нормостениыв збiгаеться з кшь-кiстю дггей iз нормальною масою тiла (59,82 i 60,30 % вiдповiдно). Група астешчних дiтей значно (р < 0,05) переважае групу дггей iз гшерстешчним типом конституций, причому незалежно вiд вiку (23,80 % серед дь тей вiком 6—11 роыв i 26,21 % серед дггей вiком 12—18 рокiв проти 16,37 i 15,05 % вiдповiдно).
У табл. 2 наведенi даш щодо розподiлу дiтей згiдно з шдексом функцюнальних змш Розподiл обстеже-них дiтей за рiвнем функцюнальних змш показав, що значно бшьша частина дией практично в ушх вiкових групах мае напруження механiзмiв адаптаци (вiд 57,2 до 69,2 %), тшьки в дiтей вшом 10 рокiв цей показник менший (43,4 %). Вщсоток дiтей з незадовшьним станом адаптаци теж високий — вщ 13 % у 9^чних дiтей до 26,5 % у 10^чних. Зрив адаптаци спостерiгаеться в усiх вiкових групах — понад 10 %, навгть 17,4 % у 9^ч-них, i тiльки в 10-рiчних цей показник невеликий — 4,8 %. Задовшьна адаптацiя як показник здоров'я i стабшьно! рiвноваги всiх систем оргашзму дитини визначаеться тшьки на рiвнi 8—10 %, а в дггей вшом 8 роыв — лише 5,3 %. Наведет даш сшввщносяться з даними науковшв Украши та свщчать про об'ективне юнування в онтогенезi «критичних» перiодiв сутте-вого зниження адаптивних можливостей оргашзму, а саме вш 7—9 роыв. Установлено, що дiя того само-
:товим ндексом та типом конституцп
BiK, роки Дефщит маси тша Нормальна маса тша Надмiрна маса тша Ожиршня 1ндексна оцшка типу конституцп
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Астешчний Нормостешчний Пперстешчний
Абс. % Абс. % Абс. %
6-11 (n = 1459) 107 8,54 755 60,30 273 21,80 117 9,34 298 23,80 749 59,82 205 16, 37
12-18 (n = 1208) 99 6,99 1082 76,46 148 10,45 86 6,07 371 26,21 831 58,72 213 15,05
го чинника в одних випадках зумовлюе мшмальш функцiональнi змiни, а в шших — може призвести до виснаження фiзiологiчних резервiв i розвитку донозо-логiчних i патологiчних сташв. Характер адаптивних реакцiй дитячого оргашзму молодшого шкiльного вiку значною мiрою пов'язаний iз морфофункцюнальни-ми особливостями та залежить вiд вiково-статевих характеристик.
Для оцшки рiвня фiзичноl працездатност дитини була проведена проба Руф'е з короткотривалим на-вантаженням. У табл. 3 наведено даш щодо розподь лу датей на групи залежно вiд рiвня працездатностi. Зпдно з отриманими результатами, практично в ушх вшових групах переважав рiвень фiзичноl працездат-ностi нижчий за середнш (найменший вiдсоток серед дгтей вiком 14 рокiв — 43,2 %, найбшьший — серед дгтей вiком 6 та 8 роыв — 57,1 %). Низький рiвень
фiзичноï працездатностi також мав достатньо високий вщсоток — 33,6 %, в основному серед дггей вшом 10 та 13 роыв. Вщсоток дггей вшом понад 14 роыв з низьким рiвнем фiзичноï активност не перевищував 23 %. Вiдсоток дiтей, якi мали рiвень фiзичноï праце-здатностi вищий за середнш i високий, у вшх вшових групах замалий. Так, високий рiвень працездатнос-Ti дiтей в ушх вiкових групах не перевищував 2,1 %, що свiдчить про низький рiвень фiзичноï пiдготовки школярiв будь-якого вiку та вiдсутнiсть адаптацИ до навантажень.
При порiвняннi показникiв обох методик (рис. 1, 2) достеменно встановлено, що суттеве зниження адаптивних можливостей оргашзму вщбуваеться в дь тей молодшого шыльного вiку (7—9 роыв), що певною мiрою характеризуе стан здоров'я дггей у сучасних умовах.
Таблиця 2. Розподл обстежених дтей за ¡ндексом функцюнальних змН
BiK, роки 1ндекс функцюнальних змш, %
Задовшьна адаптащя Напруження мехаызммв адаптаци Незадовшьна адаптащя Зрив адаптаци
6 6,1 69,2 14,5 10,2
7 6,3 67,3 13,9 12,5
8 5,3 68,4 15,8 10,5
9 8,7 60,9 13,0 17,4
10 12,1 43,4 26,5 4,8
11 10,3 60,7 18,8 10,3
12 8,3 57,2 20,7 13,8
13 8,8 61,8 18,8 10,6
14 8,7 61,6 17,6 12,1
15 9,6 61,3 17,5 11,6
16 8,9 63,9 16,9 10,3
17 8,6 62,3 18,5 10,6
18 8,4 62,9 17,9 10,8
BiK, роки PiBeHb фiзичноï працездатносл, %
Високий Вищий за середнш Середнм Нижчий за середнш Низький
6 1,0 2,7 9,8 57,1 29,4
7 1,1 2,5 10,1 53,6 32,7
8 1,0 2,7 9,8 57,1 29,4
9 1,1 2,5 10,1 53,6 32,7
10 0,9 2,1 12,0 51,4 33,6
11 0,8 2,4 11,4 53,3 32,1
12 0,9 2,2 12,3 50,5 34,1
13 1,9 3,3 21,2 50,0 33,6
14 1,7 2,9 21,5 43,2 30,7
15 2,0 4,5 25,8 45,3 22,4
16 2,1 4,4 24,9 47,9 21,7
17 2,0 4,5 25,8 45,3 22,4
18 2,1 4,4 24,9 47,9 21,7
Таблиця 3. Розподл обстежених дтей за р1внем працездатност залежно в'щ в1ку
Висновки
1. За масо-зростовим гндексом не можливо створи-ти об'ективну картину ргвня та гармонгйностг фгзично-го розвитку дггей. Спосгб шдексно1 оцшки типу конституций, запропонований 1.О. Калиниченко, е бгльш гнформативним, нескладним та зручним у практицг лг-каря, тому може бути використаний для бгльш повного визначення гармонгйностг ФР. 1ндекс типу конституций в поеднаннг зг стандартними визначеннями дозволяе проводити чгткий розподгл дгтей за типологгчними гру-пами, що може забезпечити диференцгйований пгдхгд до впровадження профглактичних заходгв, планування гндивгдуальних фгзичних навантажень.
2. Розподгл обстежених дггей за ргвнем функцго-нальних змгн показав, що значно бгльша частина дг-тей практично в усгх вгкових групах мае напруження
MexaHÎ3MÎB адаптацй (вiд 57,2 до 68,4 %), тiльки в дггей вшом 10 роыв цей показник менший (43,4 %). Зрив адаптацй спостерГгаеться в ycix вшових групах — по-над 10 % дггей. Задовгльна адаптацiя як показник здоров'я i стабiльноï рiвноваги всiх систем органiзму дитини визначаеться лише на рiвнi 8—10 %, а в дггей втэм 8 ротв — 5,3 %.
3. 1ндекси функцюнальних змш та проба Руф'е е шформативними для визначення адекватност фГзич-них навантажень на оргашзм дитини. Результати до-слгджень не е втшними та свгдчать про низький рГвень фГзично'! шдготовленосп й адаптацшних можливостей, особливо у дггей молодшого шкшьного вшу, що також доводить необхгдшсть пгдвищувати рГвень адаптацшних можливостей оргашзму дитини за рахунок шдивгдуальних додаткових навантажень.
14
12
10
/ V / N.
V__--
/
/
10 11 12 13 BiK, роки
—Задовтьна адаптац1я
14 15 16 -Високий р1вень ФП
17
18
40 35 30 25 20 15 10 5 0
А
\ ^ ¥—
10
—Зрив адаптацм
11
12 13 BiK, роки
14
15
16
17
18
-Низький pißeHb ФП
Рисунок 2. Низький р'вень працездатносп обстежених дпей у сп'вв'щношенш з iндексом функцюнальних змн
8
6
4
2
0
6
7
8
9
6
7
8
9
Рисунок 1. Високий рiвень працездатност обстеженихдпей у спiввiдношеннi з iндексом функцюнальних зм 'ш
Список лггератури
1. Доповiдь з питань репродуктивного здоров 'я / За заг. ред.
H.Г. Гойди. — К.: Вид-во Раевського, 2004. — 128 с.
2. Характеристика здоров 'я дитячого населення Украни /
I.О. Слабкий, Т.К. Кульчицька, В.В. Лазоришинець, Н.С. Бедш// Современная педиатрия. — 2009. — № 6(28). — С. 35-40.
3. Бондарук А.Т. Оцшювання рiвня фiзичного розвитку та йогогармоншностiу дтеймолодшого шкыьного вixy/А.Т. Бондарук, О.А. Остапчук, Л.Й. Сидорчук // Медицина транспорту. — 2007. — № 3. — С. 51-53.
4. Маковкша Ю.А. 1нформативтсть кнуючих методiв оцшки фiзичного розвитку та його гармонiчностi у дтей / Ю.А. Маковкша, Л.В. Кваштна // ПАГ. — 2004. — № 1. — С. 30-33.
5. Фiзична тдготовлетсть та рiвень адаптацтних можливостей у здорових дтей молодшого шкыьного вжу / Л.В. Кваштна, Ю.А. Маковкна, А.В. Костенко, 1.О. Калини-ченко // Перинатологiя та nедiатрiя. — 2007. — № 1(29). — С. 42-46.
6. Актуальт проблеми профыактичног медицини дтей та тдлттв в Украж/Н.С. Полька, Г.М. Еременко, Т.О. Дибенко [та im]//Мед. вести. — 1997. — № 3. — С. 2-3.
7. Оценка эффективности профилактических мероприятий на основе измерения адаптационного потенциала / Баев-ский Р.М., Берсенева А.П., Вакулин В.К. и др. // Здравоохр. Рос. Федерации. — 1987. — № 9. — С. 6-9.
8. Калиниченко 1.1нформативтсть ндексних способiв ощн-ки соматотитв у дтей// Фiзичне виховання, спорт i культура здоров'я у сучасному суспiльствi: Збiрник наукових праць. — 2009. — № 3. — С. 72-75.
|Бабий И.Л., Величко В.И., Венгер Я.И.
Одесский национальный медицинский университет
АДАПТАЦИОННЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ШКОЛЬНИКОВ
Резюме. Изучено состояние здоровья школьников Одесского региона в зависимости от уровня их физического развития, гармоничности, физической работоспособности, физической подготовленности, адаптационных возможностей. У большинства детей практически во всех возрастных группах отмечено напряжение механизмов адаптации. Удовлетворительная адаптация как показатель здоровья и стабильного равновесия всех систем организма ребенка определяется только на уровне 8—10 %.
Ключевые слова: адаптационные возможности, физическое развитие, школьники.
9. Федорщв O.G. Проблема яккног та кыьтсног оцшки стану здоров'я дтей / O.G. Федорщв, Н.Ю. Лучишин // Современные проблемы педиатрии // IV Республиканская научно-практическая конференция с международным участием. — Евпатория, 2007.
10. Романовська Ю.М. Фiзичний розвиток та адаптацшт можливостi школярiв i3 залiзодефiцитним станом / Ю.М. Романовська // Вкник СумДУ. Серiя Медицина. — 2009. — Т. 2, № 2. — С. 128-133.
11. Костенко А.В. Адаптацтно-резервт можливостi здорових дтей молодшого шкыьного вжу та метаболiчна корекщя гх порушень: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.10. — Кигв, 2008. — 40 с.
12. Лучишин Н.Ю. Адаптащя i здоров'я оргатзованих дг-тей дошкыьного вку. // Современная педиатрия. — 2009. — № 6(28). — С. 91-94.
13. Богдановська Н. Про тформативтсть деяких мето-дичних пiдxодiв до оцтки адаптивних можливостей сердцево-судинног системи оргатзму дтей молодшого шкыьного вгку// Вкник Львiв. ун-ту. Серiя бiологiчна. — 2002. — Вип. 31. — С. 249-255.
14. Пат. 26173 Украгна. Споаб оцтки адаптацйних можливостей у дтей 6—17 ротв / Костенко А.В., Кваштна Л.В., Маковкша Ю.А., Кузюк Л.Г/ № U200703861; Заявл. 06.04.07; Опубл. 10.09.2007; Бюл. № 14.
15. Осколкова М.К. Функциональные методы исследования системы кровообращения у детей. — М.: Медицина, 1988. — 272 с.
16. Боровиков В.В. Statistical. Искусство анализа данных на компьютере: Для профессионалов/ В.В. Боровиков. — М, 2003. — 688с.
Отримано 16.10.11 □
\Babiy I.Ll Velychko V.I., Venger Ya.I. Odessa National Medical University, Ukraine
ADAPTATION CAPABILITIES IN PUPILS
Summary. The health status of the pupils in Odessa region, depending on the level of their physical development, its harmonicity, capacity for work, physical fitness, adaptation capabilities. The majority children almost of all age groups were found to have intensified adaptation mechanisms. Satisfactory a daptation as a marker of health and stable balance of all systems in a child's organism is determined in 8-10 % cases.
Key words: adaptation capabilities, physical development, pupils.
