CC BY
48
■ Орипнальы дослдження_|ТпЯРМЯ
Original Researches I pdbMd
УДК 616.71-001.5-057.36-089:355.415.6(477) DOI: 10.22141/1608-1706.2.18.2017.102555
Бур'янов О.А.1, ЯрмолюкЮ.О.2, Лось Д.В.3, Вакулич М.В.1 1На^ональний медичний унверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кив, Украна
2На^ональний вйськово-медичний клiнiчний центр «Головний вйськовий клiнiчний госпталь» МО Укра!ни, м. Ки'/в, Укра/на
3Вмськово-медичний l<лiнiчний центр Захдного репону, м. Льв'т, Украна
Сучасш Х1рурпчн1 методи лкування постраждалих з вогнепальними пораненнями кшщвок
Резюме. Подано можливост етапного лкування вогнепальних ран у 254 пацентв з використанням терапИ негативним тиском, ультразвуковоI кавпацИ I мкроболотного дослдження ранового вмсту. Розглянуто пдходи в комплексному лкуванн! на пдставI бактеролотних властивостей вогнепальних поранень. Аналз результат лкування показав, що метод комплексного лкування вогнепальних ран м'яких тканин кнцвок з використанням апарату вакуумноI аспрацП, ультразвуковоI кавггацП для очищення ран, збагаченоI тромбоцитами плазми, для локально)' стимуляцП репаративних процесв дае можливсть скоротити тривалсть лкування до 8,0 ± 2,8 дня, знизити кльксть ускладнень на 30,0 ± 1,2 %, що дозволяе рекомендувати цей метод лкування даноI патологи.
Ключовi слова: вогнепальна рана; ультразвукова кавтаця; терапя негативним тиском; бактер/'олопчн/' дослдження
Вступ
Актуальнють проблеми лiкування постраждалих з вогнепальними пораненнями кшщвок визначаеть-ся появою осередтв збройних конфлжлв на терито-рй держави i великою ктьтстю постраждалих з даною патолопею. В структурi санiтарних втрат пiд час анти-терористично! операцй переважну бiльшiсть (62,5 %) становлять поранення кшщвок, у тому чи^ нижнк кiнцiвок (37 %), верхшх (25,5 %) [4], 35—40 % супрово-джуються переломами кусток, 2 % — пораненням судин, 11 % — перифершних нервiв, поеднана травма — 20,8 %, отки — 2 %, частота травматичного шоку — 10 %. Ви-сока кшетична енерпя снаряду (куш, осколки сучасно! збро!), що ранить, призводить до значно! травматизацй' м'яких тканин з дефектом шири, шдштрно! клггко-вини, м'язiв, що вимагае тривалого стацiонарного лi-кування для загоення ран, проведення численних по-вторних оперативних втручань, вiдстрочуе остеосинтез переломiв, призводить до ускладнень у виглвд нагноень
(6—18 %), тслятравматичних контрактур (12 %), шваль дизаци [1, 2]. Переважна бiльшiсть пацieнтiв з вогнепальними пораненнями кшщвок — це особи молодого працездатного в^ (вщ 19 до 50 рок1в), ix тривале лшу-вання, реабiлiтацiя, непрацездатнють завдають значних економiчниx втрат [10]. Повернення в стрш постраждалих з пораненнями e визначальним для збереження та вщновлення боeздатностi Збройних сил, тому що саме ця категория вшськовослужбовщв e основним страте-гiчним резервом поповнення дiючоi армй' найбiльш до-свiдченими воiнами, мають практичнi навички ведення бойових дй на вiдмiну вiд новобранцiв.
Сьогоднi надзвичайно актуальними завданнями e впровадження та оцiнка ефективностi сучасних мето-дiв лiкування вогнепальних ран.
Основною метою лшування вогнепальних ран e зни-ження частоти гнiйниx ускладнень i скорочення термь нiв лкування (Литкiн М.1. i спiвавт., 1990; брюхш I.A., 1993; Брюсов П.Г. i спiвавт., 1996, та ш.).
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Вакулич М.В., Нацюнальний медичний ун1верситет ¡мен1 О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. Кшв, 02000, УкраТна; e-mail: vakulychmyroslav@gmail.com
For correspondence: M. Vakulych, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: vakulychmyroslav@gmail.com
Традицiйно лiкування вогнепальних ран пiсля xipyp-ri4Hoi' обробки здiйснюeться накладанням пов'язок. Сучасними вимогами до пов'язок e: необоротно ви-даляти детрит, мшробш частинки i надмiрний ексудат, захищати рану вiд висихання, стимулювати репаратив-нi процеси, захищати вiд мехашчного впливу i вторин-ного шфшування, зберiгати кровообiг i оксигенацiю, перешкоджати розвитку адгезй' контактного шару до поверхш рани, бути зручною для пащента. Недолiком використання марлевих пов'язок е те, що асшрацш-на дiя ix обмежена часом — до 6—8 годин, шсля чого тд пов'язкою створюються термостатичнi умови для росту патогенноi' флори; марлева серветка шсля висихання щтьно прилипае до рановоi' поверxнi, ix за-мiна викликае додаткову травматизацш та посилення болю (Гейнiц А.В., 2008). Використання простих марлевих пов'язок iз низькими сорбцiйними властивос-тями сьогоднi вважаеться малоефективним, оскшьки не забезпечуе достатне дренування, вимагае частих замш, що бувае неможливим на етапах медичноi ева-куаци (Родiвiлов Б.Б., 2007) [2, 3, 6, 7]. Пдсумовуючи досвiд л^вання поранених у Чеченському конфлiктi, В.В. Панов (2003) рекомендував пiсля xiрyргiчноi обробки вогнепальних ран вводити в ix порожнини по-ролонову губку, просочену мазями на водорозчиннш основi (левосин, левомеколь, дiоксидинова), що за-безпечували дренування рани та мюцеву антибактерь альну дiю [5—7]. М. Масимов (2005) довiв ефективнють накладання на вогнепальнi рани багатошарово'1 гтдро-фiльно-гiдрофобноi пов'язки з багатокомпонентними лшарськими засобами (протеолiтичними ферментами, водорозчинними та масляними мазями), що забезпе-чувало одночасно дегiдратацiйний, антимiкробний, некролiтичний, знеболюючий, трофiчний i антиадге-зивний ефект. Iншi автори рекомендують застосування мюцевих сорбентiв з антибактерiальною дieю, таких як гентаксан, банеоцин. B.J. Robinson (2000), D. Parsons (2005), М.П. 1ванков (2014) пропонують використову-вати для лшування ран сyчаснi перев'язувальш матерь али (гiдроколоiди, детергенти, альпнати та гiдрогелi) з додаванням срiбла, що забезпечують вологе сере-довище у ранi, в той же час абсорбують надлишковий ексудат, зменшують мiкробнy контамiнацiю та шфь кування ран i мають бактерiостатичнy дш. В.В. Панов (2003) у II—III фазах ранового процесу для мюцевого лiкyвання вогнепальних ран доцiльним вважав використання сучасних губок на колаген-хггозановш осно-вi, що мютять антиоксиданти (супероксиддисмутазу та Р-каротин) i антисептик хлоргексидин; окрiм проти-запально'1 активностi вони здатнi стимулювати репа-ративнi процеси [6, 8, 9]. Також екзогенш антиоксиданти (мексидол), iммобiлiзованi на перев'язувальних матерiалаx, пропонують використовувати Р.М. Ело-ев (2010), М.Р. Шктн (2004), тому що ш препарати приводять до шпбщи перекисно'1 дегiдратацii лiпiдiв, зменшення функцюнально'1 активностi циркулюючих фагоцитiв, збiльшення загально'1 антиоксидантно'1 ак-тивностi плазми кровь М.А. Магомедов вщразу пiсля первинно'1 xiрyргiчноi обробки рекомендував тампону-
вати рановий канал серветками з мшрокапсульованою формою антиоксиданту а-токоферолу, просоченими 1% гелем фотодитазину [2, 5, 11].
Отже, аналiз лiтературних даних сучасних методiв лiкування ран вказуе на полiморфнiсть i вiдсутнiсть чiткоi схеми та едино! методики ефективного лкуван-ня вогнепальних ран.
Мета дослщження: пщвищити ефективнiсть лiкуван-ня постраждалих з вогнепальними пораненнями кшщ-вок шляхом оптимiзацii методу комплексного лiкування ран м'яких тканин на етапах медично! евакуаци.
Матер1али та методи
У дослiдження включено 254 пащенпв (чоловь ки), яы перебували на лiкуваннi в Нащональному вiйськово-медичному клiнiчному центрi (НВМКЦ) «Головний вiйськовий клiнiчний гостталь» (м. Ки!в) та Вiйськово-медичному клiнiчному центрi (ВМКЦ) Захщного регiону (м. Львiв) у 2014—2015 роках. Кри-терiем включення в дослiдження була наявнiсть у па-цiентiв однiеi або декшькох ран верхнiх або нижнiх кшщвок внаслiдок вогнепального поранення. Серед-нш вiк становив 33 ± 12 роив (вщ 21 до 45 рокiв), усi чоловiки. 155 постраждалих (61 %) мали поранення м'яких тканин кшщвок, 99 (49 %) — вогнепальш переломи исток. Осколковi поранення спостер^алися у 196 випадыв (77 %), кульовi — у 58 (23 %), множин-ш поранення — у 185 пащенпв (72 %). Постражда-лi переведенi з iнших лiкувальних установ на 2-гу — 16-ту добу шсля поранення (в основному з ВМКЦ Швшчного репону (м. Харыв), Днiпропетровського вiйськового госпiталю та обласно! лiкарнi). На пер-винному еташ лiкування !м проводились хiрургiчнi обробки ран, фасщотоми, позавогнищевий остео-синтез переломiв, антибактерiальна (цефтриаксон, метронiдазол, лшкомщин), симптоматична терапiя, профiлактика правця.
Ушм пацiентам при надходженнi до клшки проводились клiнiчнi, лабораторнi, рентгенолопчш об-стеження, посiв iз ран для визначення мшрофлори та чутливост до антибiотикiв у динамiцi, пстолопчш до-слiдження м'яких тканин ран, а також комп'ютерна томографы для уточнення характеру переломiв.
Залежно вщ отриманого лiкування хворi були розподшеш на двi групи. У 1-й (основнш) групi пацiенти лiкувалися за допомогою розробленого методу, у 2-й (контрольнш) групi хворi отримува-ли лшування за загальноприйнятими методами. Обвдв групи е порiвнянними за вшовим, статевим складом, тяжкiстю поранення, часом переведення на етап спецiалiзованоi допомоги та попередшм ль куванням (табл. 1).
Лшування пацiентiв 1-! (основно!) групи включало:
— повторнi мрурпчш обробки з висiченням нежит-тездатних тканин, дтянок некрозiв;
— iммобiлiзацiю рани;
— вакуумну аспiрацiю ран у режимi постiйноi аст-раци з вiд'емним тиском 95—125 мм рт.ст. тривалютю до 3 дiб у кiлькостi 1—2 процедури; показаннями до
Д Орипнальы досл1дження / Ог1д1па! РезеагсИез
Таблиця 1. Розподл хворих за локал!зац!ею поранень
Група Кшьюсть пацieнтiв Вогнепальш переломи Локалiзацiя поранень
верхнi кiнцiвки нижш кшфвки множиннi
Основна 114 42 32 82 89
Контрольна 140 57 41 99 96
Р < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05
застосування вакуумно! астраци були велик! розмiри ран (за глибиною та понад 16 см2 за площею);
— ультразвуковуа кавггацш ран за показаннями (значнi дтянки некрозiв, прогресування некротичних змiн, нагноення);
— стимуляцш мiсцевих репаративних процешв шляхом введення збагачено! тромбоцитами плазми (тромбо-цитарного фактора росту) в 11—111 стада ранового проце-су; проводились 1—2 процедури з перервою 5—7 днiв;
— мюцеве лiкування ран (пов'язки з наносрiблом Аргодерм, декасан, бетадин, октенiсепт, гентаксан, п-алуронова кислота Ышй);
— антибактерiальну терапiю впродовж 4—21 дшв (цефтриаксон, пiсля визначення чутливостi збудника вщповщно до результатiв дослiдження);
— симптоматичне лшування (знеболюючi, протиза-пальш, антикоагулянти, протинабряковi);
— стимуляцiю загальних репаративних та iмунних процесiв (ретаболт, тималiн);
— автодермопластику ран (найчаслше використо-вувалась ластика вiльним клаптем з передньо! поверх-нi стегна (товщина трансплантата 3—4 мм) або клаптем на шжш).
Лiкування пащентав 2-! (контрольно!) групи включало:
— повторш хiрургiчнi обробки з вишченням нежит-тездатних тканин, дiлянок некрозiв;
— налагодження припливно-вщпливно! промивно! системи;
— традицшне мiсцеве лiкування ран (декасан, бетадин, октешсепт, гентаксан);
— атибактерiальну терапiю впродовж 4—21 дшв;
— симптоматичне лшування;
— стимуляцш загальних репаративних та iмунних процешв;
— автодермопластику ран.
Алгоритм лшування вогнепальних ран зображено на блок-схемi (рис. 1).
Рисунок 1. Алгоритм л '1кування вогнепальних ран
Результати та обговорення
За даними бактерюлопчного дослiдження раново-го вмiсту, проведеного шд час надходження пащен-пв до кпiнiки (перед проведенням хiрурriчноí оброб-ки), у 97,3 % виявлено певш груши мiкроорганiзмiв (табл. 2).
Даш бактерiальних дослiджень у кшшчних центрах вiдрiзняються вщ отриманих iз посiвiв свiжих вогнепальних ран безпосередньо з поля бою (досль дження виконано на базi мобiльного госпiталю), що пов'язано з подальшим лiкуванням, селекцieю та пе-ремiщенням внутршньолшарняно! раново! iнфекцií з лшувальних закладiв попереднiх етапiв медично! евакуацп (табл. 3).
Cереднiй рiвень колонieутворюючих одиниць (КУО) при дослщженш ран був 1 • 106. Одразу пiсля хiрурriчноí обробки та вакуумного дренування: у пацieнтiв 1-! гру-пи (з UAW) рiвень КУО знижувався до 1 • 103 (23,7 %), до 1 • 102 (76,3 %); у пащентав 2-! групи (без UAW) рь вень КУО знижувався до 1 • 104 (79,8 %). Через 3 дш пiсля хiрургiчноí обробки та вакуумного дренування: у пащентав 1-! групи (з UAW) рiвень КУО знижувався до
1 • 102 (88,2 %), у пащенпв 2-! групи (без UAW) показ-ник КУО залишався на рiвнi 1 • 104 (81,1 %).
У 96 % пащенлв 1-! (основно!) групи пiсля вико-ристання запропоновано! методики лiкування вщзна-чалися очищення рани вiд дтянок некрозiв, ранового випоту, поява та активний рют грануляцiй в раш вже на 2-гу — 3-тю добу, що дозволяло в найближчi 3—8 днiв (у середньому 6) провести пластичну операцiю i загогги рани. Загальний термiн лiкування вогнепальних ран становив 14—25 дiб (у середньому 18). Побiчнi ефекти — помiрнi больовi вiдчуття у пащентав впро-довж 2—6 годин тсля встановлення апаратiв вакуумно! астраци, незначнi больовi вiдчуття при введенш збага-чено! тромбоцитами плазми — усунуто прийомом зне-болюючих препаратiв.
У вшх пацieнтiв контрольно! групи очищення рани та формування грануляцшно! тканини вщзначалося на 8-му — 17-ту добу, що дозволяло провести опера-ци iз закриття рани вiльним або клаптем на нiжцi на 10—19-ту добу (в середньому 14). Загальний термш лшування вогнепальних ран становив 21—34 доби (в середньому 24).
Таблиця 2. Результати бактерюлопчного дослдження з вогнепальних ран у НВМКЦ i ВМКЦ
Захдного репону
Мшрооргашзми Чутливють до антибютимв
Acinetrobacter Брр. Цефоперазон + сульбактам, iмiпенем
Enterobacter Брр. Цефоперазон + сульбактам, iмiпенем
St.aureus Коломщин, iмiпенем
St.haemolyticus Цефоперазон + сульбактам, коломщин, iмiпенем
Staphilococcus Брр. Цефоперазон + сульбактам, iмiпенем
Ps.aeruginosa Офлоксацин, коломщин
S.epidermidis Цефоперазон, цефтриаксон, офлоксацин
E.coli Офлоксацин, коломщин
Мшрооргашзми Чутливють до антибютиюв
St.epidermidis Ципрофлоксацин, цефтриаксон, левофлоксацин, гентамщин, азитромiцин, iмiпенем
St.faecalis Цефтриаксон, ампщилш, амоксицилiн, гентамiцин, лiнезолiд, iмiпенем
St.aureus Ципрофлоксацин, цефтриаксон, ампiцилiн, цефотаксим, гентамщин, цефтазидим, амкацин, кларитромiцин, лiнезолiд, азитромщин, iмiпенем
St.haemolyticus Ципрофлоксацин, цефтриаксон, ампiцилiн, цефотаксим, ванкомщин, гентамiцин, амiкацин, iмiпенем
St.pyogenes Ципрофлоксацин, цефтриаксон, цефотаксим, амоксицилш, левофлоксацин, лшезолщ, лiнкомiцин, азитромiцин, iмiпенем
Ps.aeruginosa Ципрофлоксацин, ванкомщин, гентамщин, лшезолщ, iмiпенем, коломiцин
St.saprophyticus Ципрофлоксацин, цефтриаксон, ампщилш, цефотаксим, амоксицилiн, левофлоксацин, ванкомщин, гентамщин, бензилпенщилш, лшезолщ, лшкомщин, азитромiцин, iмiпенем
Таблиця 3. Результати бактеролоичного дослдження з вогнепальних ран безпосередньо тсля поранення
28,3
□ Контрольна ■ Основна
22,4
12,1
8,4 4,5
■ 1,8
Середня тривал1сть Середня ктьюсть Гнмно-некротичн1 лтування рани обробок ускладнення (%)
(flHi)
Рисунок 2. Результати лкування вогнепальних
поранень 1з застосуванням сучасних засобв обробки
У 3 пащенпв спостернався частковий некроз вшьного шкiрного клаптя пiсля операцп автодермопластики, що, можливо, пов'язано з неправильно вибраною товщиною трансплантата (4—5 мм); дшянки некрозiв не перевищували 2 см2, загоення ран вщбулося за рахунок крайових грануляцш i мю-цевого лшування. Гнiйнi ускладнення спостериа-лись у 5 пащенпв основно! групи (нагноення ран) i 16 пацiентiв контрольно! групи (12 — нагноення ран, 4 — остеомiелiти). Нагноення ран пов'язаш зi значною глибиною ран i великим масивом трав-мованих м'яких тканин та формуванням зони вто-ринного некрозу значних розмiрiв. У цих пацiентiв проведено вторинш хiрургiчнi обробки з замшою дренуючо! системи, 2—3 сеанси ультразвуково! ка-вiтацii, внаслiдок чого досягнуто очищення ран на 7-му — 10-ту добу на фонi адекватно! антибюти-котераш! за результатами бактерюлопчного дослi-дження.
Отже, на рис. 2 подано результати впроваджен-ня системи етапного лшування вогнепальних поранень iз застосуванням сучасних засобiв ль кування: скорочення середньо! тривалостi лшу-вання рани — на 5,9 (20,9 %), зниження середньо! кшькосп етапних хiрургiчних обробок — на 3,9 (47 %), гншно-некротичних ускладнень — на 10,3 %.
Висновки
1. Використання запропонованого комплексного методу лiкування вогнепальних ран е патогенетично обГрунтованим.
2. Системну антибактерiальну терапiю при свi-жих пораненнях рекомендовано розпочинати з
офлоксацину або цефтриаксону, в подальшому — зпдно з результатами бактерiологiчних дослiджень (найчаспше — цефоперазон i3 сульбактамом або коломщин).
3. Аналiз результатiв лшування засвiдчив, що розроблений метод комплексного лшування вогнепальних ран м'яких тканин кшщвок з використан-ням апаратно! вакуумно! аспiрацii, ультразвуково! кавггаци для очищення ран, збагачено! тромбоцитами плазми для мюцево! стимуляцп репаративних процесiв дозволив скоротити тривалють лшуван-ня на 8,0 ± 2,8 дня, зменшити кiлькiсть ускладнень на 30,0 ± 1,2 %, що дозволяе рекомендувати його як метод вибору при лшуванш дано! патологи.
Конфлжт штереив. Автори заявляють про вщ-сутшсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статть
Список л1тератури
1. Гелашвили П.А. Адаптационные процессы в микро-циркуляторных модулях скелетных мышц после гемо-динамических нарушений и огнестрельного ранения: Дис... д-ра мед. наук. / П.А. Гелашвили. — Уфа, 2005. — 233 с.
2. Елоев Р.М. Современные подходы к диагностике и лечению огнестрельных ранений конечностей: Дис... канд. мед. наук / Р.М. Елоев. — М, 2010. — 97 с.
3. Зайко М.Н. Патофiзiологiя. — К.: ВСВ Медицина, 2014. — 752 с.
4. Заруцький Я.Л. Вка.пвки з вшськово-польовоИ хiрургii. — К.: ВСВ Медицина, 2014. — 752 с.
5. Никитин С. Р. Патогенетическое обоснование местного применения иммобилизованной лизоамида-зы и антиоксидантов для лечения огнестрельных ран: Дис... канд. мед. наук / С.Р. Никитин. — М, 2005. — 92 с.
6. Панов В.В. Лечение огнестрельных ран в условиях вооруженного конфликта: Дис... канд. мед. наук / В.В. Панов. — Р.-Д, 2003. — 162с.
7. Родивилов Б.Б. Применение аллогенных фибробластов в комплексном лечении огнестрельных ран: дис. канд. мед. Наук /Б.Б. Родивилов. — М, 2007. — 108 с.
8. Шапошников Ю.Г. Патогенез огнестрельных ран и принципы их хирургического лечения / Ю.Г. Шапошников, Б.Я. Рудаков //Хирургия. — 1986. — № 6. — С. 7-13.
9. Browner B. D., Jupiter J.B., Levine A. M. Skeletal Trauma. — 4h ейШоп. — Saunders, 2009. — 2784p.
10. Suzuki T, Minehara A. Negative-pressure wound therapy over surgically closed wounds in open fractures // Journal of Orthopaedic Surgery. — 2014. — 22(1). — 30—4. — Р. 30-34.
11. Emergency war surgery NATO handbook. — Washington, 1988. — 386p.
Отримано 11.03.2017 ■
Бурьянов А.А.1, Ярмолюк Ю.А.2, Лось Д.В.3, Вакулич М.В.1
1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, г. Киев, Украина 2Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь» МО Украины, г. Киев, Украина
3Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов, Украина
Современные методы хирургического лечения пострадавших с огнестрельными
повреждениями конечностей
Резюме. Представлены возможности этапного лечения огнестрельных ран у 254 пациентов с использованием терапии отрицательным давлением, ультразвуковой кавитации и микробиологического исследования раневого содержимого. Описаны подходы к комплексному лечению на основе бактериологических свойств огнестрельных ранений. Анализ результатов лечения показал, что метод комплексного лечения огнестрельных ран мягких тканей конечностей с использованием аппарата вакуумной аспирации, ультразву-
ковой кавитации для очистки ран, обогащенной тромбоцитами плазмы для локальной стимуляции репаративных процессов дает возможность сократить длительность лечения до 8,0 ± 2,8 дня, снизить количество осложнений на 30,0 ± ± 1,2 %, что позволяет рекомендовать этот метод лечения данной патологии.
Ключевые слова: огнестрельная рана; ультразвуковая кавитация; терапия отрицательным давлением; бактериологические исследования
O.A. Buryanov1, Yu.O. Yarmolyuk2, D.V. Los3, M.V. Vakulych1 1Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
2National Military Medical Clinical Center "Main Military Clinical Hospital" of the Ministry of Defense of Ukraine, Kyiv, Ukraine
3Military Medical Clinical Centre of Western Region, Lviv, Ukraine
Modern methods of surgical treatment of victims with limb gunshot injuries
Abstract. Background. The structure of sanitary losses during the antiterrorist operation shows that in the structure of gunshot injuries, injuries of the extremities occur most often (62.5 %). 35—40 % of them are accompanied by fractures, 2 % — by vascular injury, 11 % — by peripheral nerve injury, 20.8 % — by combined injuries, 2 % — by burns, the incidence of traumatic shock is 10 %. The high kinetic energy of wounding projectile (bullet, modern weapons shrapnel) leads to significant traumatic soft tissue defects of the skin, injuries of subcutaneous tissues, muscles, requiring prolonged hospital treatment for wound healing, numerous repeated surgeries, delays fracture fixation, leads to complications, such as suppuration (6—18 %), post-traumatic contractures (12 %), disability. Today, extremely urgent task is the implementation and evaluation of modern methods of the treatment for gunshot wounds. Materials and methods. The study included 254 patients (men), who were treated at the National Military Medical Clinical Center (Kyiv) and Military Medical Clinical Centre of Western Region (Lviv) in 2014—2015. The criteria for inclusion in the study were one or more wounds of the upper or lower extremities as a result of a gunshot wound. The average age of patients was 33 ± 12 years (from 21 to 45 years). All patients underwent clinical, laboratory and radiological examinations, culture from wounds to determine the flora and sensitivity to anti-
biotics in dynamics, microscopic examination of soft tissue wounds and computed tomography to clarify the nature of the fracture. Patients in both groups received similar treatment, but patients of the I group received additionally: negative pressure wound therapy, ultrasonic cavitation, local stimulation of reparative processes by introducing platelet-rich plasma, topical treatment of wounds (argoderm bandages with nanosilver, decasan, betadine, octenisept, gentaxan, hyaluronic acid ialuset). Results. The results of the introduction of staged treatment for gunshot wounds with modern treatments are: reduction in the average duration of wound care by 5.9 (20.9 %), of staged surgical treatments — by 3.9 (47 %), the incidence of the purulent necrotic complications decreased by 10.3 %. Conclusions. The analysis of treatment results showed that the method of comprehensive treatment for gunshot wounds of the soft tissues of the extremities using vacuum aspiration, ultrasonic cavitation for cleaning wounds, platelet-rich plasma for local stimulation of reparative processes allow to reduce treatment duration to 8.0 ± 2.8 days, to decrease the incidence of complications by 30.0 ± 1.2 % that made it possible to recommend its as the method of choice in the treatment of this disease.
Keywords: gunshot wound; ultrasound cavitation; negative pressure therapy; bacteriological researches
