CC BY
37
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616-082:616.717-001.45 DOI: 10.22141/1608-1706.6.18.2017.121180
Страфун С.С.1, Борзих Н.О.1, Курнний 1.М.1, Борзих О.В.2 1ДУ «1нститут травматологи та ортопедн НАМН Укра1ни», м. Кив, Украина
2На^ональний вйськово-медичний l<лiнiчний центр «Головний вйськовий клiнiчний госппаль» МО Укра!ни, м. Ки'/в, Украна
Клшко-оргашзацмш аспекти при вогнепальних пошкодженнях верхшх кшщвок
Резюме. Актуальнсть. Специфiка ведення бойових дй iз застосуванням сучасно! в^ьково! техники обумовлюе тяжюсть пошкодження, що, зi свого боку, обтяжуе та ускладнюе надання медично! допомо-ги щодо вдновлення анатом'чних структур та функцональних можливостей. Зазначене обгрунтувало необхднють удосконалення, розробки новiтнiх технолопй, принципiв тактики х1рург'чного лiкування поране-них, зокрема, з вогнепальними травмами верхнх юн^вок. Мета роботи: довести ефективнсть х1рург'чного лiкування поранених '¡з полструктурними вогнепальними травмами верхнх юн^вок за умови скорочення маршрут'т евакуац! до закладу IV р'вня надання медично! допомоги. Матерiали та методи. Об'ектом досыдження були 63 вiйськовослужбовцi з полютруктурними вогнепальними пораненнями верхнх юн^вок. Видлено 2 групи спостереження. Критерiем розподлу був строк м'ж пораненням \ фактом надходження до закладу IV р'вня високоспецiалiзованоi' допомоги: до тижня та 1-6 мся^в. До першо! групи ув'1йшов 21 поранений, госпiталiзований упродовж тижня, до друго! — 42 особи, як зр'знихпричин були госпiталiзованi через 1-6 мся^в псля вогнепально! травми верхнхюн^вок. Результати. Середн строки вд часу поранення до виконання заплановано! базово! вдновно-пластично! операцИ в першiй груп становили 21,0 ± 3,2 доби, у другй — 73,0 ± 6,5 доби. Пор'вняльний аналiз в'<ддалених результат свдчить, що па^енти першо!групи, як були госпiталiзованi на IV етап у строк до тижня псля поранення, потребували високоспецiалiзовано! медично! допомоги й отримали!!, що дало можливсть повернути в стрй 15 осб iз 21 (71,4 %), а решту—до повсякденних обов'язюв. Тодi як серед па^енлв друго! групи, як потрапили на зазначений рiвень допомоги через 1-6 мся^в псля травми, таких було практично вдв'ч менше — 16 '¡з 42 (38,1 %). У решти 26 (61,9 %) тривали лiкувально-реабiлiтацiйнi заходи. Висновки. Отже, своечасне та адекватне надання медично! допомоги на високоспе^а^зованому рiвнi е гарантом збереження якост життя пораненим та умовою, що не тльки дозволяе повернути !хдо звичайнихповсякденнихобов'язюв, але йнадае можливсть бльшост з них повернутись до професйно! вйськово! дiяльностi.
Ключовi слова: верхня юн^вка; вогнепальне поранення; хiрургiчне лкування; полiструктурнi по-шкодження
Вступ
Вщ початку бойових дш на Сходi Украши набу-ли особливо!' актуальное^ рiзноплановi питання, пов'язаш з наданням медично!' допомоги пораненим. Адже, безумовно, ïï своечасшсть та адекват-шсть е запорукою збереження життя, уникнення швалщносп, а найважливше — умовою, що дозволяе пащентам не тшьки виконувати повсякденну
роботу, але й повернутись до професшно! дiяль-ность
За роки проведення антитерористично! опера-ци стало можливим проаналiзувати структуру ви-дiв, характер вогнепальних травм, !х локалiзацiю та тяжшсть. Вщповщш даш наведеш в публшащ-ях Я.Л. Заруцького, А.А. Шудрака (2014—2017 рр.) та ш., у тому чи^ стосовно верхньо! кшщвки, що
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': Страфун Серий Семенович, доктор медичних наук, професор, ДУ «1нститут травматологи та ортопедн НАМН Украши», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, м. Ки!'в, 01601, Украина; e-mail: o_strafun@ukr.net
For correspondence: Serhii Strafun, MD, PhD, Professor, State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine", Bulvarno-Kudriavska st., 27, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: o_strafun@ukr.net
узгоджуються з результатами власних спостере-жень [1, 2].
За даними лгтератури, превалюють вогнепальнi трав-ми кшщвок, досягаючи 62,2 % вщ загально! чисельностi поранень, i 25,7 % iз них припадае на верхш [1].
При цьому пiдкреслюеться, що специфiка веден-ня бойових дш iз застосуванням сучасно! вшськово! техшки обумовлюе тяжкiсть пошкодження, що, зi свого боку, обтяжуе та ускладнюе надання медично! допомоги щодо вщновлення анатомiчних структур та функцiональних можливостей. Зазначене обГрун-тувало необхiднiсть розробки новгтшх технологiй, удосконалення принципiв тактики хiрургiчного ль кування поранених, зокрема, з вогнепальними травмами верхшх кiнцiвок [3—5].
Саме цiй проблемi були присвяченi науковi до-слщження, що виконувались i продовжують ви-конуватися на базах ДУ «1нститут травматологи та ортопедп» НАМНУ та Нащонального вшськово -медичного клiнiчного центру «Головний вшсько-вий клiнiчний госшталь» (ГВКГ) МО Укра!ни з 2015 року. 1х результати свiдчать про ефектившсть запропонованих нововведень, що висвилеш в опу-блiкованих роботах [6, 7].
Накопичений досвщ лiкування поранених за перь од тривалих бойових дш дав можливiсть проаналiзу-вати, виявити та узагальнити як позитивш зрушення в напрямку пiдвищення його ефективносп, так i не-долiки, нiвелювання яких забезпечуватиме оптимь защю тактики ведення зазначеного контингенту. У такому контекст не менш важливими, нiж клiнiчнi, е питання оргашзацп надання медично! допомоги. На цей час доведена потреба багатоетапного лшуван-ня з мiнiмiзацiею строкiв та маршрупв евакуацп при вогнепальних полютруктурних ушкодженнях верхнiх кiнцiвок. Отримано наукове обГрунтування доцшь-ностi одночасного виконання декшькох необхiдних хiрургiчних втручань для реконструктивно-вщнов-них операцiй, що реал1зуються переважно на IV рiвнi високоспещал1зовано! допомоги й здебiльшого по-требують застосування мiкрохiрургiчних технологiй. Разом iз тим залишаються до кiнця не визначеними тактичш пiдходи при виключно полiструктурних по-раненнях верхнiх кшщвок iз суттевими кiстковими та м'якотканинними дефектами, тобто у випадках, коли немае супутшх поеднаних ушкоджень чи полправми. Вони також вимагають дотримання диференцшова-ного, персонiфiкованого принципу лкування, результати якого безпосередньо залежать вiд промiжку часу мiж отриманням поранення та наданням висо-коспещал1зовано! допомоги з використанням новгтшх технологiй для забезпечення бажаних кшшчних ефектiв. При вирiшеннi даного конкретного питання актуальними е критери визначення ступеня тяжко-стi полiструктурних вогнепальних поранень верхньо! кiнцiвки, щоб на етапах визначення маршруту керу-ватись об'ективними даними щодо його скорочення з метою цшьового транспортування пораненого на IV рiвень допомоги.
Шдсумовуючи, шдкреслимо: беззаперечними е вагомiсть та доцшьшсть дотримання iснуючих прин-цишв медично! допомоги за рiвнями, що подiбнi в кра!нах НАТО та нашш кра!нi. Проте на сьогодш в клiнiчнiй практицi знайшла свое мюце удосконалена концепцiя щодо !х послiдовностi. Клiнiчно обГрун-тованими постають випадки, коли для збереження реабшггащйного потенщалу високоспещалiзована допомога виходить на переднш план. Тим бiльше за наявност реальних умов транспортування.
Вищевикладене мотивувало нас до виконання дано! роботи, мета яко! — доведення ефективност хiрургiчного лiкування поранених iз полютруктур-ними вогнепальними травмами верхшх кшщвок за умов скорочення маршрупв евакуацп до закладу IV рiвня надання медично! допомоги.
Матер1али та методи
Об'ектом дослiдження були 63 вшськовослужбовщ з полiструктурними вогнепальними пораненнями верхшх кшщвок, яю перебували на лiкуваннi в травматоло-пчному вiддiленнi клiнiки ушкоджень Нацiонального вшськово-медичного клiнiчного центру «Головний вiйськовий ктшчний госпiталь» МО Укра!ни.
Для реал1зацп мети дослiдження видiлено 2 групи спостереження. Критерiем розподiлу був час мiж по-раненням i фактом надходження до закладу IV рiвня високоспецiалiзовано! допомоги: до тижня та 1—6 мюящв. До першо! увшшов 21 поранений, госшта-лiзований упродовж тижня, до друго! — 42 особи, яы з рiзних причин були госштал1зоваш через 1—6 мюящв пiсля вогнепально! травми верхнiх кшшвок.
Групи спостереження були близьш за вшом хво-рих, локалiзащею поранення та його тяжыстю. Зокрема, у першш i другiй групах поранених вшом до 29 роив було 52,4 % (11 ошб) та 47,6 % (20 ошб) вщповщно; 30-39 рокiв — 28,6 % (6) та 31,0 % (13), 40-49 рошв — 19,0 % (4) та 21,4 % (9) вщповщно.
У бшьше шж половини поранених в обох групах ушкодження локал1зувались на рiвнi «плече — лш-тьовий суглоб» — 57,1 % (12 ошб) та 59,5 % (25 ошб) у першш i другiй групах вiдповiдно. Травму на рiвнi передплiччя та зап'ясткового суглоба спостерпали в 33,3 % (7) та 26,2 % (11); ушкодження кист — в 9,5 % (2) та 14,3 % (6) вщповщно.
За ступенем тяжкост травми розподш виглядав так: у першш та другш групах переважали ураження 2-3-го ступенiв: 58,3 % (7 ошб) та 52,8 % (13 ошб) при пораненнях на рiвнi «плече — лштьовий суглоб» вiдповiдно; 57,1 % (4) та 54,5 % (6) — при травмах передплiччя та зап'ясткового суглоба; 50 % (1) та 66,7 % (4) — при ушкодженнях кисть
Даш об'ективiзованi результатами загальноприй-нятих лабораторних, шструментальних, апаратних методiв дослщження, з яких видшимо спещальш, такi як електронейромiографiя (ЕНМГ) (стимуляцшна та голкова), сонографiя. Обстеження проводились при госппитзаци та через 3-6 мюящв пiсля операци. За потреби контроль здшснювався частiше.
При статистичному опрацюваннi отриманих даних Bipor^mCTb вiдмiнностей порiвнювальних величин доводилась за вщомим критерieм t Стью-дента.
Результати та обговорення
Принциповi пiдходи до лiкувaння поранених Í3 полютруктурними ушкодженнями видiлених двох груп були практично щентичними. Рiзниця поля-гала в прийняттi рiшень щодо строив та обсягу ви-конання необхщних реконструктивно-пластичних втручань. У першiй груш, крiм повторно! хiрургiчноi обробки, застосовувалися метод керованого негативного тиску, вщновлення (шов чи пластика) пери-феричних нервiв, реконструктивно-пластичнi втру-чання для замщення первинних м'якотканинних дефекпв, що виконувалися в максимально короткий строк. У другш групi застосовувалися повторш, вто-риннi хiрургiчнi обробки, некректоми, замiна методу фiксацii iз замiщенням кiсткових дефектiв та орто-педичнi корекцп у вщдалеш строки, що найчаспше виконувались одночасно з вщновленням нервiв. Се-реднi строки вщ часу поранення до виконання за-плановано! базово! вiдновно-пластичноi операци у першiй групi становили 21,0 ± 3,2 доби, у другiй — 73,0 ± 6,5 доби.
Варто шдкреслити, що структурно-функцюналь-не вщновлення в першiй групi мало поступово-ускладнюючий характер — втручання виконувались послщовно, вiд простого до бшьш складного. Пе-редбачались повторш хiрургiчнi обробки, застосу-вання методу негативного тиску при лкуванш ран; остеосинтез ысткових фрагментiв апаратом зовшш-ньо! фiксацii; реконструктивно-вiдновнi операцп з приводу тяжких переломiв, ушкоджених структур та дефекпв м'яких тканин, переважно з можливю-тю одночасного виконання. У випадках ушкоджен-ня нервiв тактика була неоднозначною. Якщо вони знаходилися в зош проведення повторних хiрургiч-них обробок, остеосинтезу чи замщення дефектiв м'яких тканин, проводили !х ревiзiю та вiдновлення. При травмуванш нервiв поза раною втручання проводили шсля ii загоення. При цьому через 3—4 тижш пiсля травми виконували електронейромiографiю, результати яко! були вирiшальними при визначенш рiвня та ступеня тяжкостi ушкодження нервового стовбура й патологiчного процесу в м'язах i водно-час прогнозували можливють вiдновлення функцп та клшчний ефект.
Для друго! групи окремим важливим питанням, що потребувало вирiшення, були необоротнi про-цеси утворення гаального та сполучнотканинного рубця, з якими поранеш надходили у високоспе-цiалiзоване травматологiчне вщдшення. Це дикту-вало потребу в застосуванш сучасних технологiй залежно вiд показань — суспензп кiсткового моз-ку; лшофшнгу; плазми, збагачено! тромбоцитами (platelet rich plasma — PRP); фiбринового герметика (fibrin sealent); фiбрину, збагаченого тромбоцита-
ми (platelet rich fibrin — PRF); обГрунтовано-дове-деного авторського методу «захищеного шва» (патент U201207736 Укра!на МПК (2006.01) А 61В17/56 №75818; заявл. 25.06.2012; опубл. 10.12.2012, бюл. № 23); удосконалено! нами методики транспозицп частини найширшого м'яза спини в позицiю бщеп-са нерухомо! верхньо! кiнцiвки (патент U201106073 Укра!на МПК (2006.01) А61В17/56; № 65575; заявл. 16.05.2011; опубл. 12.12.2011, бюл. № 23), а також виконання ортопедичних корекцш. За допомогою ЕНМГ, сонографи об'ективно доводилась вщсут-нiсть реiннервацiйних процесiв, денервацшно-ше-мiчних уражень м'язiв. Вищевикладене дозволяло вже при першому обстеженнi скоригувати тактику лшування й обумовлювало необхщшсть ортопедич-но! корекцп порушених функцш у поеднаннi з вщ-новленням нервiв.
Загальними положеннями при допомозi поране-ним як першо!, так i друго! групи були усунення за-палення, визначення межi вторинного некрозу, за-мiщення дефектiв тканин, якюна стабiльна фiксацiя кiсток та автотрансплантапв. При великих дефектах шсток та м'яких тканин, рубцевих трансформаш-ях шкiри перевага вщдавалася васкуляризованим комплексам. Варто зазначити, що застосування методу лшування ран негативним тиском при об'емних дефектах тканин, як вiдмiчаеться в публшашях i як свщчить наш досвiд, не е альтернативою реконструк-тивно-пластичним втручанням, хоча при дотриманш чiтких показань це вважаеться простим та ефектив-ним методом. Проте досить поширеною е помилка щодо тривалост його використання. Причина по-лягае в тому, що на попередшх (II—III) рiвнях ме-дично! допомоги не володiють методами пластичних втручань iз використанням шкiрних трансплантапв зi збереженим кровопостачанням (пластика острiв-цевими, перфорантними та невiльними шшрними трансплантатами). На нашу думку, зловживання методом вщдаляе закриття дефектiв у скорочеш строки, погiршуе вщновлення функцй', отже, подовжуе стацiонарне лшування.
Порiвняльний аналiз вщдалених результатiв свщ-чить, що пацiенти першо! групи, госпiталiзованi на IV етап у строк до тижня шсля поранення, отримали вщповщну високоспецiалiзовану медичну допомо-гу, що дало можливiсть 15 пораненим з 21 (71,4 %) повернутися в стрш, а решт — до повсякденних обов'язкiв. Тодi як серед пацiентiв друго! групи, яш потрапили на зазначений рiвень допомоги через 1—6 мiсяцiв шсля травми, таких ошб було практично вдвiчi менше — 16 з 42 (38,1 %). У решти 26 (61,9 %) тривали лшувально-реабшггацшш заходи.
Отже, своечасне та адекватне надання медично! допомоги на високоспецiалiзованому рiвнi е гарантом збереження якост життя поранених та умовою, що не лише дозволяе повернути !х до звичних по-всякденних обов'язкiв, але й дае можливють бшь-шостi з них повернутися до професшно! вiйськово!' дiяльностi.
Висновки
Встановлено, що при госпiталiзацiï на IV рiвень пацiенти першо! (до одного тижня шсля травми) i друго! (через 1—6 мiсяцiв) груп мали такi вщмшнос-тi: у другш групi спостерiгались необоротнi процеси утворення гаального та сполучнотканинного рубця, вторинш рубцево-виразковi дефекти, у першш — наявнiсть вогнепальних ран та первинних дефекпв тканин.
Доведено, що пащенти першо! групи потребу-вали повторних хiрургiчних обробок, застосування методу керованого негативного тиску, вщновлення периферичних нервiв, реконструктивно-пластичних втручань для замiщення первинних м'якотканинних дефекпв; пацiенти друго! — повторних, вторинних хiрургiчних обробок, некректомш, замiни методу фiксацiï iз замщенням кiсткових дефектiв та ортопе-дичними корекщями, якi найчастiше виконувались одночасно з вщновленням нервiв. Середнi строки вщ поранення до виконання заплановано! базово! вщ-новно-пластично! операцп' у першш груш становили 21,0 ± 3,2 доби, у другiй — 73,0 ± 6,5 доби.
Пiдтверджено, що пораненi з вогнепальними полютруктурними ушкодженнями верхнiх кiнцiвок по-требують диференцiйованого багатоетапного лiку-вання, та доведено, що важливим фактором е швидке (до одного тижня) надходження постраждалих на IV рiвень медично! допомоги.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
Список л1тератури
1. Военно-польова хiрургiя/Я.Л. Заруцький, В.М. Запо-рожан, В.Я. Быий, В.М, Денисенко та iH.; за ред. Я.Л. За-руцького, В.М. Запорожана. — Одеса: ОНМедУ, 2016. — 416с.: Л.
2. Заруцький Я.Л. BrniieKu з военно-польовоа хiрургiï/ Я.Л. Заруцький, А.А. Шудрак. — К.: СПД ЧалчинськаН.В., 2014. — С. 330-350.
3. Король С.О. Вогнепальш та мiнно-вибуховi поранення ктщвок в системi надання допомоги пораненим тд час антитерористичноï операци / С.О. Король // Збiрник наукових праць XVII зЪду ортопедiв-травматологiв Украни. — К., 2016. — С. 27-28.
4. Невiдкладна вшськовахiрургiя:Пер. зангл. — К.:Наш Формат, 2015. — С. 295-322.
5. Проблемы организации и перспективные технологии оказания хирургической помощи раненым в современной войне / И.М. Самохвалов и др. // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. — 2013. — Т. 172, № 5. — С. 138-139.
6. Структура та стутнь тяжкостi бойових травм верхтх кыцшок/ С.С. Страфун, Н.О. Борзих, АА Лакша, О.В. Борзих, В.Г. Шипунов, О.Ю. Ярмолюк // Лтопис травматологи та ортопеда — 2016. — № 1-2 (33-34). — С. 111-115.
7. Тактика хiрургiчного лкування поранених з пол-структурними вогнепальними ушкодженнями верхтх кЫщвок на рiвнi спецiалiзованоï допомоги / С.С. Страфун, О.В. Борзих, Н.О. Борзих, 1.М. Куртний, О.Г. Гайко, А.А. Лакша // Лтопис травматологи та ортопеди. — 2017. — № 1-2 (35-36). — С. 21-27.
Отримано 18.10.2017 ■
Страфун С.С.1, БорзыхН.А.1, Куринной И.Н.1, Борзых А.В.2
1ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
2Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь» МО Украины, г. Киев, Украина
Клинико-организационные аспекты при огнестрельных повреждениях верхних конечностей
Резюме. Актуальность. Специфика ведения боевых действий с применением современной военной техники обусловливает тяжесть повреждения, что, в свою очередь, отягощает и усложняет оказание медицинской помощи в плане восстановления анатомических структур и функциональных возможностей. Обозначенное обосновало необходимость совершенствования, разработки новейших технологий, принципов тактики хирургического лечения раненых, в частности, с огнестрельными травмами верхних конечностей. Цель работы: доказать эффективность хирургического лечения раненых с полиструктурными огнестрельными травмами верхних конечностей при условии сокращения маршрутов эвакуации в учреждения IV уровня оказания медицинской помощи. Материалы и методы. Объектом исследования были 63 военнослужащих с полиструктурными огнестрельными ранениями верхних конечностей. Выделены 2 группы наблюдения. Критерием распределения был срок между ранением и фактом поступления в учреждение IV уровня высокоспециализированной помощи: до недели и 1—6 месяцев. В первую группу вошел 21 раненый, госпитализированный в течение недели, во вторую — 42 человека, которые по разным причинам были госпитализированы через 1—6 месяцев после огнестрельной травмы верхних ко-
нечностей. Результаты. Средние сроки от времени ранения до выполнения запланированной базовой восстановительно-пластической операции в первой группе составляли 21,0 ± 3,2 суток, во второй — 73,0 ± 6,5 суток. Сравнительный анализ отдаленных результатов свидетельствует, что пациенты первой группы, которые были госпитализированы на IV этап в срок до недели после ранения, требовали и получили соответствующую высокоспециализированную медицинскую помощь, что позволило вернуть в строй 15 человек из 21 (71,4 %), а остальных — к повседневным обязанностям. Тогда как среди пациентов второй группы, поступивших на указанный уровень помощи через 1—6 месяцев после травмы, таких было практически в два раза меньше — 16 из 42 (38,1 %). У остальных 26 (61,9 %) продолжались лечебно-реабилитационные мероприятия. Выводы. Таким образом, своевременное и адекватное оказание медицинской помощи на высокоспециализированном уровне является гарантом сохранения качества жизни раненым и условием, которое не только позволяет вернуть их к обычным повседневным обязанностям, но и дает возможность большинству вернуться к профессиональной военной деятельности. Ключевые слова: верхняя конечность; огнестрельное ранение; хирургическое лечение; полиструктурные повреждения
S.S. Strafun1, N.O. Borzykh1, I.M. Kurinny1, O.V. Borzyh2
1State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine 2National Military Medical Clinical Center "Main Military Clinical Hospital" of the Ministry of Defense of Ukraine, Kyiv
Clinical and organizational aspects of
Abstract. Background. The specificity of military operations with the use of modern military hardware determines the severity of damage, which in turn aggravates and complicates the provision of medical care in terms of restoration of anatomical structures and functional capabilities. The said substantiated the need for improvement, development of the latest technologies, principles of surgical treatment of the wounded, in particular, those with gunshot injuries of the upper extremities. The purpose of our work is to prove the effectiveness of surgical treatment of the victims with polystructural firearm injuries of the upper extremities in the context of reducing the evacuation routes to the institution providing quaternary medical care. Materials and methods. The subject of the study was 63 soldiers with polystructural firearm wounds of the upper extremities. Two monitoring groups were selected. The criterion for the distribution was the time between injury and admission to the hospital providing highly specialized, quaternary, care, namely: up to a week and a period from 1 to 6 months. The first group included 21 patients, who were hospitalized within the week, the second — 42 people, who for various reasons were hospitalized
firearm injuries of the upper extremities
in 1—6 months after gunshot wound of the upper limbs. Results. The average time from the injury to the planned restorative-plastic surgery in the first group was 21.0 ± 3.2 days, in the second — 73.0 ± ± 6.5 days. A comparative analysis of long-term results shows that the patients in the first group, who were hospitalized at IV stage within one week after the injury, required highly specialized medical care and received it, which enabled 15 of the 21 wounded (71.4 %) to return to service, and the rest — to everyday duties. Whereas the number of patients in the second group, who were at this level of care in 1—6 months after the injury, was almost twice less, namely 16 out of 42 (38.1 %). The rest — 26 (61.9 %) patients — continued to receive medical and rehabilitation assistance. Conclusions. Thus, the timely and adequate provision of medical care at a highly specialized level serves as the guarantor for preserving the quality of life of the wounded and the condition that allows them to be returned not only to ordinary daily duties, but also to a majority of professional military activities. Keywords: upper extremity; firearm wound; surgical treatment; polystructural damage
