CC BY
26
УДК:616.9-036:618.1-002
Сучасш методи дiaгностики хламщшноУ та
• • «о • 1 • \__ß
мiкст-хлaмiдiйних сечостатевих шфекцш
Дасюк T.G.
Львгвський нацюнальний медичний университет гм. Данила Галицького
СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ДИАГНОСТИКИ ХЛАМИДИЙНОЙ И МИКСТ-ХЛАМИДИЙ-НЫХ УРОГЕНИТАЛЬНЫХ ИНФЕКЦИЙ Дасюк Т.Е.
Рассмотрены наиболее широко используемые методы выявления Chlamydia trachomatis.
THE PRESENT-DAY METHODS OF DIAGNOSTICS OF CHLAMYDIAL AND MIXED CHLAMYDIAL UROGENITAL INFECTIONS Dasyuk T. E.
The most widespread methods for the detection of Chlamydia trachomatis have been considered.
AiarH03 сечостатевого хламщюзу, як i будь-якого шфекцшного захворювання, базуеть-ся на даних клшки, ешданамнезу, результатiв лабораторного та шструментального обстежен-ня. Часто лабораторш методи дослiдження вщ> грають виршальну роль у встановленнi дiагно-зу, хоча дiагностична цiннiсть рiзних методiв неоднозначна. Лабораторнi методи визначають тактику i оцiнюють ефективнiсть етютропно! терапи, е основою для епiдемiологiчного нагля-ду. У частини пацiентiв скарги i клiнiчнi ознаки вiдсутнi, i тiльки в лабораторп можна виявити наявшсть Chlamydia trachomatis в органiзмi [1].
Проблеми детекци Ch. trachomatis пов'язаш
з [2]:
- наявшстю асоцiйованих iнфекцiй, що пере-даються статевим шляхом (1ПСШ);
- юнуванням латентних i персистентних форм хламщш.
Надiйнiсть методу дiагностики визначаеться також яюстю взяття клiнiчного матерiалу, умо-вами транспортування, зберiгання тощо [3, 4]. «В багатьох випадках у зв'язку з труднощами лабораторно! дiагностики своечасно не визна-чаються ютинш хламiдiози рiзно! локалiзацil, !х штерпретують пiд iншими дiагнозами» [5]. При дiагностицi хворих на сечостатевий хламщюз необхiдно також проводити обстеження для виключення супутнiх 1ПСШ та застосовувати допомiжнi методи обстеження (уретроскопiю, УЗД, кольпоскотю тощо) [6].
Сьогоднi лабораторна служба шюрно-вене-
рологiчних закладiв вступае в етап модершза-ци, i особливу актуальнiсть набувае проблема стандартизаци методiв дiагностики, контроль якостi роботи лабораторш тощо [7].
Зпдно даних лтератури [4], для лабораторно! дiагностики хламщшно! шфекци доцiльно застосовувати:
- мшробюлопчне дослiдження;
- реакцiю iмунофлюоресценцil (Р1Ф);
- молекулярно-бiологiчнi методи (МБМ);
- серолопчш методи (iмуноферментний ана-лiз - 1ФА);
-методи експрес^агностики ^мунохромато-графiчнi i ферментспецифiчнi).
I. I. Мавров та сшвав. (2007) для дiагностики сечостатевого хламiдiозу пропонують визнача-ти Ch. trachomatis безпосередньо в уражених клiтинах [1]:
- методом Романовського-Пмзе;
- методом флюоресцентних антитiл (МФА);
- виявлення антигешв хламiдiй методом 1ФА;
- видшення збудника в культурах клiтин i виявлення хламiдiйних антитiл:
1) реакщею непрямо! iмунофлюоресцен-
щ! (РН1Ф);
2) 1ФА;
3) реакцiею зв'язування комплемента
(РЗК);
4) реакцiею непрямо! гемагглютинацi!
(РНГА);
5) високоiнформативними МБМ.
Метод виявлення морфолопчних структур
у дослщжуваному MaTepiani, пофарбованих за Романовським-Пмзе, е класичним методом i передбачае виявлення цитоплазматичних вклю-чень, що утворюються хлaмiдiями, шляхом фарбування збудника азур-еозином i дослщ-ження при iмepсiйнiй мшроскопп. Виявлення цитоплазматичних включень у препаратах доз-воляе дiaгностувaти хлaмiдiйну iнфeкцiю, що перебтае як мaнiфeстно, так i асимптомно. У зшкрябах iз слизово! уретри або цервшального каналу можливе виявлення i дифepeнцiювaння Ch. trachomatis на елементарш (ЕТ) i ретику-лярш тiльця (РТ). Цитологiчний метод е до-ступний для будь-яко! лаборатори, простий при виконaннi; перевагою методу е також швидкють виконання aнaлiзу та невисока вapтiсть [8].
Цитолопчний метод (фарбування за методом Романовського-Пмзе) мае досить високу спе-цифiчнiсть (бiля 70 %), хоча чутливють цього методу - бiля 55 %. Тобто, цитолопчний метод виявлення Ch. trachomatis е оpiентaбeльним, а вщсутнють хламщш не виключае наявност ш-фекци. Одночасно з виявленням хлaмiдiйних включень можна отримати шформащю про на-явнiсть додатково! бaктepiaльно! флори. Саме тому на першому eтaпi нaуковцi вважають за необхщне починати дослiджeння з цитолопчно-го методу, як «скриншгового», враховуючи його низьку вартють та швидкiсть [9].
Метод культури клiтин дозволяе виявити живого збудника хламщшно! шфекцп та до недав-нього часу вважався «золотим стандартом», але з появою сучасних модифiкaцiй МБМ його пер-шiсть стала дискутабельною. Чутливiсть при використанш зpaзкiв з шийки матки та уретри вардае в межах 40-85 % [10]. Хламщи виявляли в культуpi клiтин, при негативних результатах 1ФА, у 12 % пащенпв з хpонiчним сечостатевим хламщюзом i тpивaлiстю захворювання бiльшe трьох роюв [11]. «Культуральне обстеження, проведене рашше, нiж через 10-14 дшв пiсля лiкувaння, може дати хибний результат через малу кшькють хламщш у дослщжуваному зраз-ку» [12]. Недолгом методу е його складшсть, дотримання температурного режиму при транс-поpтувaннi зpaзкiв, великий ризик зараження персоналу; метод пiдходить лише для невелико! кшькосп iнвaзивних зpaзкiв ^з шийки матки та уретри) [10, 13, 14].
Принцип методу Р1Ф полягае у виявленш pодоспeцифiчних антигешв Ch. trachomatis. Вiдомо два типи Р1Ф: пряма iмунофлюоpeсцeн-цiя (П1Ф) i РН1Ф. Основним нeдолiком Р1Ф е
суб'ективнють оцiнки результатiв [4, 8, 15].
З практично! точки зору, найзручшшим та нашнформатившшим на сьогодш вважаеться метод П1Ф, що використовуеться для виявлення хламщш в уретральних, цервшальних, ректаль-них зшкрябах i респiраторних зразках вiд но-вонароджених, - метод вiдносно швидкий. Чут-ливiсть методу складае 50-90 % i залежить вiд досвщченосн персоналу i кiлькостi ЕТ у зразку. Специфiчнiсть П1Ф складае б^ 70-75 % для цервiкальних зразюв i дещо нижча - для уретральних (у чоловшв). Ефективнють терапi! при використаннi П1Ф необхщно вивчати не ранiше, нiж через 3-4 тижш по завершеннi л^вання, бо можливе отримання хибнопозитивних резуль-татiв. Метод не пiдходить для дослщження велико! кiлькостi зразюв, займае багато часу [10, 12, 16 ].
РН1Ф досить специфiчний i дозволяе виявити ЕТ у 50-90 % дослщжуваних препаранв. Недолiками методу е низька чутливють, особливо при виявленш хламщш у безплщних чо-ловiкiв. Хибнонегативш результати можуть бути пов'язанi з малою кшькютю епiтелiоцитiв у ктшчному матерiалi, великою кiлькiстю лей-коцинв i слизу, а хибнопозитивнi - з наявнютю антигенiв, що перехресно реагують з iншими бактерiями. Джерелом помилок можуть бути суб'ективна штерпретащя результатiв, неякiснi дiагностичнi набори, складшсть обробки велико! кшькосп зразюв [8].
До серологiчних методiв детекцп Ch. trachomatis вiдносяться РЗК i РНГА, що вико-ристовують для дiагностики зоонозних хла-мiдiозiв i первинного скринiнгу антропонозних хламiдiозiв; чутливють цих метсдов низька. Се-ролопчним методом, що широко застосовуеть-ся для дiагностики сечостатевого хламiдiозу, е 1ФА, чутливiсть якого складае 20-85 %. Ефектившсть методу вища при гострому шфекцшному процесi i нижча - при асимптомному, скритому, хрошчному сечостатевому хламiдiозi, а також залежить вщ якостi тест-систем. Перевагою методу е можливють тестування велико! кiлькостi зразкiв, швидкiсть, автоматизащя, низька вар-тiсть. Недолiки методу - специфiчнiсть висока тiльки при шдтвердженш позитивних резуль-татiв, шдходить тiльки для iнвазивних зразкiв ^з шийки матки, з уретри) [4, 8, 10]. Вважають [17], що серолопчш методи е необхщними при скриншговому обстеженнi пацiентiв на хла-мiдi!.
За рубежем розроблена методика виявлен-
ня хламщшного hsp60 - модифшащя методу мiкроiмунофлюоресценцi! (М1Ф). Але, в зв'язку з недостатньою шформащею про даний метод та високу вартiсть, його застосування в умовах Укра!ни обмежене.
Заслуговують на увагу МБМ, в основi яких лежить виявлення специфiчно! нуклеотидно! послiдовностi, властивш ДНК Ch. trachomatis i бюоб'екта. Серед модифiкацiй цього методу в нашш кра!нi застосовуеться полiмеразна лан-цюгова реакцiя (ПЛР) - один з найчутливших i високоспецифiчних метсдов. Механiзм ПЛР базуеться на природнш реплiкацi! ДНК, що включае розходження ДНК i комплементарну добудову обох ланцюпв. Перевагою методу е можливють використання практично будь-яко-го ктшчного матерiалу i дiагностика не тшьки гострих, але i латентних шфекцш. ПЛР дозво-ляе провести скриншг асимптомно! хламiдiйно! iнфекцi! серед велико! кшькост населення i застосовуеться при дослщженш в багатьох ктшч-них лабораторiях свiту. Достовiрнiсть дослщ-ження цим методом залежить вщ технiки взяття клiнiчного матерiалу, обладнання лаборатори, вiдповiдальностi персоналу [18].
Лшазна ланцюгова реакцiя (ЛЛР) базуеться на амплiфiкацi! ДНК-мiшенi з використанням термостабшьного ферменту ДНК-лiгази, що видiляеться бактерiею Thermus thermophilus, i широко використовуеться за кордоном. З по-явою методiв ПЛР i ЛЛР стало можливим щен-тифiкувати шдивщуальний генотип збудника i розрiзняти персистенщю вiд реiнфекцi! [19]. Чутливiсть методiв ПЛР i ЛЛР приблизно одна-кова i становить бiльше 90 % [20].
Перевагою методу амплiфiкацi! нукле!но-вих кислот (МАНК) - nucleic acid amplification test (NAAT), чутливють якого складае 70-95 % i специфiчнiсть - 97-99 %, е можливють тесту-вання велико! кшькосп зразкiв, використання як швазивних (iз шийки матки, з уретри), так i неiнвазивних (сеча, проби бiоматерiалу з вуль-ви i пiхви) зразкiв. Недолiками методу е висока вартють, можлива контамiнацiя; шпб^ори мо-жуть створити проблему, особливо для зразюв сечi [10].
Iмунохроматографiчнi i ферментспецифiч-нi методи експрес^агностики хламiдiйно! ш-фекци характеризуються простотою виконання, високою пропускною здатнютю i, незважаючи на невисоку чутливiсть, можуть використовува-тись для скринiнгових дослщжень [4].
На даний час не юнуе единого алгоритму
в cxeMi дiагностичного обстеження пацieнтiв з тдозрою на хламiдiйну iнфекцiю [21]. Даш лтератури [22, 23] свiдчать, що за допомогою тiльки одного методу лабораторно! дiагности-ки достовiрно виявити збудника сечостатевого хламiдiозу неможливо. Тому, як правило, ви-користовують як мшмум двi методики, i тшьки комплексне використання сучасних метсдов визначення Ch. trachomatis дозволяе визначити тактику проведення терапи. Для визначення Ch. trachomatis [24] рекомендовано застосовувати три основш дiагностичнi методи: метод Рома-новського-Гiмзе, П1Ф i ПЛР. За даними лтера-тури, втизняш дослiдники для пiдтвердження : дiагнозу сечостатевого хламiдiозу найчастiше використовують методи Романовського-Пмзе, П1Ф, ПЛР та 1ФА.
Згiдно Протоколу надання медично! допомо-ги хворим на сечостатевий хламщюз [10], для лабораторно! дiагностики рекомендовано вико-ристовувати метод культури клггин, П1Ф, 1ФА та МАНК.
У зарубiжних лабораторiях для детекци Ch. Trachomatis, зпдно з численними даними лгге-ратури [25-27], широко використовують NAATs. А. Stary (2008) стверджуе, що хоча на сьогодш NAATs вважаеться «золотим стандартом» для дiагностики сечостатевого хламщюзу, у багатьох кра!нах св^ вiн не застосовуеться, i одшею з причин е його висока вартють [26]. Перевагою NAATs е висока чутливють i специфiчнiсть та придатнють для дослщження самостшно зiбра-них зразкiв сеч^ уретральних, ректальних зш-крябiв та ш [28-31]. Найдоступнiшими е таю рiзновидностi NAATs:
- стандартна полiмеразна ланцюгова реакцiя (standardpolymerase chain reaction, sPCR);
- полiмеразна ланцюгова реакщя в реальному час (real time PCR, rtPCR);
- амплiфiкацiя ДНК з витюненням лан-цюга, що синтезуеться (strand displacement amplification, SDA);
- амплiфiкацiя шляхом транскрипци i пб-ридизаци (transcription mediated amplification, TMA);
- амплiфiкацiï нукле!нових кислот (nucleic acid sequence-based amplification, NASBA).
У США серед 3,6 млн. теспв, проведених для щентифшаци Ch. Trachomatis, NAATs стано-вили 64,4 %, з них [32]:
- PCR - 0,9 %;
- SDA - 31 %;
- TMA - 32,5 %.
NAATs часто використовують для детекци хламщш в асощацп з iншими мшрооргашзма-ми, зокрема Neisseria gonorrhoeae [33-38].
У публшащях останнiх рокiв е повщомлення [39-42] про те, що у 2006 р. в Швеци щентифь ковано новий варiант Ch. trachomatis (nvCtr), так зв. «Swedish variant», який з того часу ви-зна-чаеться i в деяких шших кра!нах (Данi!, Норвегi! та ш). Штам nvCtr (знайдено в сероварi Е) ха-рактеризуеться делещею фрагменту криптично! плазмiди, частина якого амплiфiкувалась тест-системою, що використовуеться для визначення, i призводить до псевдорезультапв. Встановлено, Л1ТЕРАТУРА
1. Мавров И.И. Болотная Л.А., Сербина И.М. Основы диагностики и лечения в дерматологии и венерологии: Руковод. для врачей, интернов и студентов. - Харьков : Факт, 2007.
- 792 с.
2. Шеремета В.В., ЛебедюкМ.М. Персистуюча хламщшна урогештальна шфекщя: фактори i мехашзми виникнення та обгрунтування доцшьност проведення подальших комплек-сних дослщжень // Укра!нський журнал дерматологи, венерологi!, косметологi!. - 2002.
- № 2 (5). - С. 65-67.
3. Методологгчш шдходи до видшення збудни-кiв хламiдiозiв / В.В. Кутова, В.В. Гончарен-ко, С.К. Джораева. та iн. // Дерматолопя та венерологiя. - 2008. - № 1 (39). - С. 82-85.
4. Дмитриев Г.А., Глазко И.И. Диагностика инфекций, передаваемых половым путем. - М. : Изд-во БИНОМ. - 2007. - 320 с.
5. ХламгдШна шфекщя. Новi методи лшування / А.В. Руденко, О.В. Ромащенко, В.Т. Круг-лшов та ш. // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 3 (23). - С. 38-44.
6. Моисеева Н.В., Прохорова 1.М., Скор1на Т.Д. Деяю аспекти дiагностики хламщюзу та шших ЗПСШ за даними полшлшчного вщдшення Чершвецького ОШВД / Тези до-повщей I (VIII) з'!зду Укра!нсько! асоцiацi! лiкарiв-дерматовенерологiв i косметологiв (Ки!в, 20-23 вересня 2005 р.) / Укра!нський журнал дерматологi!, венерологi!, косметологи. - 2005. - Т. 18, № 3. - С. 218.
7. Мавров Г.И., Ярошенко А.А. Современные методы лабораторной диагностики инфекций, передающихся половым путем // Де-рматолопя та венеролопя. - 2006. - № 4 (34).
- С. 54-61.
8. Лабораторная диагностика урогенитально-
що rtPCR, ТМА i SDA позбавлеш цих д1агнос-тичних недолшв при детекци nvCtr [43, 44].
Отже, незважаючи на велику кшькють нау-кових опрацювань, поняття «золотого стандарту» на сьогодш не можна пов'язати ш з одним i3 перерахованих методiв. Таким чином, проблема дiагностики хламщшно! шфекцп зберiгаe свою актуальнють i далека вiд кшцевого вирiшення. Пошук надiйних маркерiв запалення i методiв дiагностики сечостатевого хламщюзу, що мож-на було б рекомендувати до використання в практичнш охоронi здоров'я, продовжусться.
го хламидиоза: методич. рекоменд. / А.Ф. Возианов, В.В. Ващенко, Г.Н. Дранник и др.- К., 2002. - 18 с.
9. 1нформацШна цшнють та етапнють мш-робiологiчних методiв дослiдження у жшок з хламiдiйно-бактерiальною iнфекцieю / 1.Б. Вовк, А.Г. Корнацька, О.О. Ревенько та ш. / Збiрник наукових праць Асощаци аку-шерiв-гiнекологiв Укра!ни. - 2005. - С. 486490.
10.Наказ МОЗ Украши № 312 вщ 08.05.2009 р. Протокол надання медично! допомоги хво-рим на сечостатевий хламiдiоз. - К., 2009.
11.Диагностическое значение маркеров хлами-дийной инфекции при осложненной, неос-ложненной и бессимптомной формах уро-генитального хламидиоза / А.И. Епифанов-ский, С.Ю. Сидорович, Г.В. Бармина и др. // ИППП. - 2003. - № 3. - С. 18-23.
12.Хара О.1. Стандарти дiагностики гоноре!, трихомошазу, уреа(мiко)пламозу, хламiдiозу та герпес-вiрусно! шфекци в акушерсько-гiнекологiчнiй практицi: Метод. рекоменд.
- Тернопшь : Джура, 2008. - 34 с.
13.Кутовая В.В., Джораева С.К. Опыт выделения хламидий в культуре клеток // Дерма-толопя та венерологiя. - 2004. - № 2 (24). -С.81-84.
14.Исаков В.А., Архипова Е.И., Ермоленко Д.К. Терапия урогенитального хламидиоза: Руко-вод. для врачей. - СПб.-В. Новгород, 2004.
- 76 с.
15.Айзятулов Р.Ф. Современные аспекты комплексной терапии инфекций, передающихся половым путем: Метод. рекоменд. для врачей дерматовенерологов, акушеров-гинекологов, урологов. - Донецк, 2003. - С. 2-10.
16.Шльюсна оцшка ураження ештелда при
урогештальнш хлашдшнш iнфекцi! за допо-могою методу прямо! iмунофлуоресценцi! / П.В. Федорич, В.Г. Коляденко, Г.А. Михаль-чук та ш. // Дерматолопя та венерологiя.
- 2002. - № 1 (15). - С. 33-34.
17.Кутова В.В., Щоголева О.В., Гончаренко В.В. Роль серолопчних методiв дослщження у дiагностицi хламiдiйних уражень у дiтей // Дерматологiя та венеролопя. - 2005. - № 2 (28). - С. 60-63.
18. Comparative diagnostic value of immunofluorescent, PCR and dot-ELISA tests in detection of urogenital Chlamydia agent / V. Feodorova, V. Bannikova, Y. Eliseev, V. Grashkin / Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research.
- Aarhus (Denmark), 2008. - P. 188.
19.Мавров Г.1., Чтов Г.П. Персистентна хла-мщшна шфекцш: визначення поняття та нау-кове i практичне значення // 1нфекцшш хво-роби. - 2003. - № 4. - С. 62-67.
20. Paavonen J., Eggert-Kruse. Chlamydia trachomatis: влияние на репродуктивную функцию человека // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 2 (22). - С. 157160.
21.Маврова Д.И. Актуальные проблемы хлами-дийных инфекций у детей и подростков // Дерматолопя та венеролопя. - 2004. - № 2 (24). - С. 94-98.
22.Дмитриев Г.А. Качество лабораторной диагностики инфекций, передающихся половым путем // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2008. - № 5 (14). - С. 66-70.
23.Степаненко В.1., Шеремета В.В. Рацюналь-на дiагностика урогештального хламщю-зу з урахуванням персистенци збудниюв та латентного ктшчного перебпу шфекци // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2004. - № 1. - С. 93.
24.Кутовая В.В. Методологические подходы к диагностике хламидиоза у взрослых и детей // Дерматолопя та венеролопя. - 2008. - № 4 (42). - С. 85-89.
25.Mardh P-A., Strevens H. Potential and actual dilemmas in diagnosing genital infections by Chlamydia trachomatis // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. - Aarhus (Denmark), 2008. - P. 3-8.
26.Stary A. Modern Chlamydia diagnosis: Can it still be improved? // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research.
- Aarhus (Denmark), 2008. - Р. 13-14.
27.Determination of chlamydia trachomatis infections in pregnant women by means of tagman PCR / J. Deak, Z. Kozinszky, T. Sari et al // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. - Aarhus (Denmark), 2008. - P. 193-194.
28.Ostergaard C., Moller J. Is first-void urine sampling improving the detection of Chlamydia trachomatis in males? // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. - Aarhus (Denmark), 2008. - P. 9.
29.Evaluation of self-collected glans and rectal swabs from MSM for the detection of Chlamydia trachomatis and Neisseria gonorrhoeae by NAATs / J. Schachter, J. Moncada, L. Rauch et al // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research . -Aarhus (Denmark), 2008 . - P. 24-25.
30.An evaluation of self-collected penile swabs for detection of chlamydia trachomatis /
B. de Barbeyrac, I. Le Hen, S. Raherison et al // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. - Aarhus (Denmark), 2008. - P. 190.
31..Inhibition of Chlamydia trachomatis SDA in self-sampling specimens resolved by alternative specimen processing / L. Esmee, L. Ad, J. Maaskant et al // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research.
- Aarhus (Denmark), 2008. - P.201.
32.Development of a specific PCR for detection of the new variant strain of Chlamydia trachomatis and surveillance in the United States /
C. Gaydos, A. Hardick, P. Ramachandran et al // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research.- Aarhus (Denmark), 2008. - P. 260.
33.Population prevalence of Chlamydia trachomatis and Neisseria gonorrhoeae in the Netherlands. Should asymptomatic persons be tested during Population-based chlamydia Screening also for gonorrhoea or only if chlamydia infection is found? / J. E. A. M. van Bergen, J. Spaargaren, H.M. Gotz et al // BMC Infectious Diseases. - 2006. - http:// www.biomedcentral.com/1471-2334/6/42
34.Prevalence of Neiseria gonorrhoeae among men screened for Chlamydia trachomatis in four United States cities, 1999-2003 / C A. Gaydos, C.K. Kent et al // Sexually Transmitted Diseases.
- 2006. - Vol. 33, No 5. - P. 314-319.
35.A dry glans-meatis swab is a convenient alternative specimen for the detection of Chlamydia trachomatis (CT) and Neisseria
Gonorrhoeae (NG) in men / L. Esmee, L. Ad, M. Judith et al // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research.
- Aarhus (Denmark), 2008. - P. 26.
36..High performance and acceptability of self-collected anal swabs for diagnosis of chlamydia trachomatis and neisseria gonorrhoeae in men and women / E. Brouwers, J. van der Helm, M. van Rooijen et al // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. - Aarhus (Denmark), 2008. - P.185-186.
37. How many MSM with chlamydial and gonococcal infections are missed if only urine specimens are screened / J. Moncada, J. Schachter, L. Rauch et al // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. - Aarhus (Denmark), 2008. - P.187.
38. Chernesky M.A. Chlamydia trachomatis diagnostics // Sexually Transmitted Infections.
- 2002. - No 78. - P. 232-234.
39. Bjartling C., Johnsson A., Persson K. Epidemiology and clinical observations of new variant Chlamydia trachomatis infection // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. - Aarhus (Denmark), 2008.- P. 41.
40.Persson K. Epidemiological development in southern Sweden of the new variant of
C. trachomatis with a deletion in the plasmid // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. - Aarhus (Denmark), 2008. - P. 247.
41.Results of investigation to assess the presence of chlamydia trachomatis Swedish variant in France / S. Raherison, M. Clerc, S. Trombert et al // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. - Aarhus (Denmark), 2008. - P. 252.
42. What about the presence of the Swedish Chlamydia trachomatis variant in TUNISIA? / O. Frikha-Gargouri, A. Znazen , S. Hadrich et al // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. -Aarhus (Denmark), 2008. - P. 262.
43.Руководство по ведению пациентов с ге-нитальной инфекцией, ассоциированной с Chlamydia trachomatis. Шотландское межуниверситетское сообщество по разработке руководств, 2009 // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2009. - № 3 (20). - С. 35-38.
44.Evaluation of the new Cobas Tagman CT test v2.0 for the real-time PCR detection of chlamydia trachomatis / S. Raherison, G. Kreplack, M. Clerc, C. Bebear // Proceedings Sixth meeting of the European society for Chlamydia research. - Aarhus (Denmark), 2008. - P. 191.
