CC BY
29
УДК 619:616:636
Ксьонз 1.М., к.вет.н., старший науковий ствроб^ник, © Лобов А.В., астрант ([email protected], [email protected]) Полтавська дослгдна станця 1нституту ветеринарног медицины НААН Украгни
Вгтязь М.В., кандидат ветеринарних наук ([email protected]) Регюнальна державна лаборатор1я ветеринарног медицини в Полтавськт
област1
ХЛАМ1Д1ЙНА 1НФЕКЦ1Я СЕРЕД ДИКИХ ТВАРИН
Проведено дослыження зразюв еттел1альних згскргбкгв з прямог кишки в1д 30 гол1в диких ссавц1в 5 видгв, а саме в1д 11 диких свиней (Sus scrofa), 2 козуль (Capreolus capreolus), 6 лисиць (Vulpes vulpes), 8 зайщв (Lepus europaeus) та 3 ондатр (Ondatra zibethicus), в1дстрыяних в уггддях Полтавськог, Харювськог та Черкаськог областей тд час полювання. При цьому дгагноз на хламгдтну шфекцт був тдтвердженийу 11 випадках, що складае близько 37 %. При з 'ясуванш видовог належност1 збудниюв позитивних щодо хламгдтног iнфекцп зразюв ДНК, за допомогою ПЛР-тест-системи для видового типування бактерт родини Chlamydiaceae, виявлено Chlamydophila pecorum, Chlamydophila abortus, Chlamydophila pneumoniae та Chlamydia suis, що свiдчить про те, що серед диких ссавщв циркулюють рiзнi види збудниюв хламiдiозу.
Ключовi слова: хламiдiоз, хламiдiйна тфекщя, дию ссавщ, ПЛР.
Вступ. За повщомленнями багатьох дослщниюв бшьшють диких ссавщв е сприйнятливими до хламщшно! шфекцп. Також збудники хламщюзу були видшеш й вщ представниюв шших клаав дико! фауни, зокрема амфiбiй, рептилш, членистоногих, риб та молюсюв [1-11].
Berger 3i ствавторами (1999) виявили Clamydophila pneumoniae в органiзмi пгантських австралшських жаб (Mixophyes iteratus) [7]. Reed 3i ствавторами (2000) описали етзоотш хламщюзу в колони африканських югтевих жаб (Xenopus tropicalis), латенттсть серед яких досягала 90 %. Етюлопчним чинником захворювання у цьому випадку за допомогою електронно! мжроскопп також було встановлено Clamydophila pneumoniae [10].
Bodetti 3i ствавторами (2002) пщтвердили наявтсть Chlamydophila pneumoniae при дослщжент матерiалiв вщ плазушв. Зокрема, у трупах двох твденноамериканських гадюк (Bitis arietans) при наявност множинних грануломатозних фокуав в печшщ виявили збудниюв хламщюзу. В шшому випадку, в циркулюючих моноцитах, а також у макрофагах селезшки й печшки хамелеона (Chameleo dilepsis) були виявлент цитоплазматичнi включення, в яких електронною мiкроскопiею пiдтвердили присутнiсть бактерш родини Chlamydiaceae. Присутнiсть мiкроорганiзмiв ще! родини встановлено також в органiзмi зелених морських черепах (Chelonia mydas) iз британсько! Вест 1нди, ^ан (Iguana iguana), пiтонiв (Python molurus bivittatas) та блакитних древесних жаб (Litoria citropa) [8].
Комплементзв'язуючi антитша до хламщюзного антигену було виявлено в сироватщ кровi дикобразiв (Histricidae), лисиць (Vulpes vulpes), нутрш (Myocastor
© Ксьонз 1.М., Лобов А.В., Вггязь М.В., 2011
coypus), песщв (Vulpes lagopus) [1], а також у xoBpaxiB (Spermophilus), земляних бшок (Xerus snauris) й onocyMiB (Didelphidae) [12]. Scmatz 3i ствавторами (1977) пщтвердили наявшсть антитiл до хламiдiйного антигену в opram3Mi козуль (Capreolus capreolus), ланей (Dama dama), диких кабашв (Sus scrofa), причому вiдсоток серопозитивних коливався вщ 16,1 до 41,2 %. За даними шших авторiв цей показник був дещо нижчим (3,31-5,8 %) [13, 14].
Ковальов (1978, 1987) видшив iз паренхiматозних органiв i вмiсту кишкiвника диких тварин (вовк, лисиця, дикий кабан) i приотарних собак культури хламщш подiбнi до збудника видiленого вщ овець, що абортували [1, 2].
Неволько (2008) описав випадок, коли пщ час гастролей у Черкасах цирку, шимпанзе загинув пiсля захворювання з ураженням органiв респiраторного й шлунково-кишкового трактiв. Джерелом зараження були голуби цирково! трупи, серед яких виникла гостра форма орнiтозу з масовою загибеллю. Лабораторними дослiдженнями патолопчного матерiалу, як вiд голубiв, так i вiд мавпи, було пщтверджено дiагноз на хламiдiоз [4].
Метою наших дослщжень було з'ясування етзоотичного стану серед дико! фауни центральних та схiдних регiонiв Укра!ни.
Матер1али та методи. Для досягнення поставлено! мети нами було проведено дослщження 30 зразюв епiтелiальних зiскрiбкiв з прямо! кишки диких ссавщв.
Дослщження проводились методом полiмеразно!' ланцюгово! реакци (ПЛР), яка здiйснювалась за допомогою ПЛР-тест-систем власно! розробки для виявлення фрагментсв ДНК гену, що кодуе 16S рРНК та МОМР представниюв родини Chlamydiaceae, якi викликають захворювання тварин i птахiв [15, 16]. Для визначення виду збудникiв у позитивних щодо хламiдiйно! iнфекцi! зразках ДНК застосовували тест-систему власно! розробки для видово! iдентифiкацi! бактерiй родини Chlamydiaceae в мультиплекснш ПЛР [17].
Результати дослщження. Дослщженню на хламщюз пiдлягали зразки вiд 30 голiв диких ссавцiв 5 видiв, а саме вщ 11 диких свиней (Sus scrofa), 2 козуль (Capreolus capreolus), 6 лисиць (Vulpes vulpes), 8 зайщв (Lepus europaeus) та 3 ондатр (Ondatra zibethicus) вщстршяних пщ час полювання в угщдях Лугансько!, Полтавсько!, Харкiвсько! та Черкасько! областей.
Дикi свинi були впольоваш в угiддях Кобеляцького (4 особини), Лохвицького (1 особина), Машiвського (1 особина), Карлiвського (1 особина) Миргородського (1 особина) та Пирятинського райошв (1 особина) Полтавсько! обласи, Валкiвського району Харкiвсько! областi (1 особина) та Чорноба!вського району Черкасько! област (1 особина). В результат дослiджень ДНК бактерiй родини Chlamydiceae було виявлено у 5 зразках (трьох з угщь Кобеляцького та по одному з Лохвицького й Миргородського райошв Полтавсько! обласи). В результат видового типування iзоляти, видшеш вiд даних тварин, були щентифжоваш як Chlamydophila pecorum та Chlamydia suis.
1з двох зразкiв, ввдбраних вiд козуль, вiдстрiляних в угщдях Кобеляцького та Новосанжарського райошв Полтавсько! област^ у одному виявлено ДНК Chlamydophila abortus.
При дослщженш зразюв вщ червоних лисиць, вiдстрiляних в угщдях Гадяцького, Машiвського, Новосанжарського й Полтавського райошв Полтавсько! обласи, ДНК Chlamydophila pneumoniae виявлена у двох iз них.
Виявлено ДНК Chlamydophila pneumoniae й у двох i3 восьми зразюв вщ зайщв, впольованих в угщдях Миргородського, Машiвського й Новосанжарського райошв Полтавсько! област та Станично-Луганського району Лугансько! области
Стосовно ондатр, впольованих у заплавi рiчки Сула Глобинського району Полтавсько! обласи, то у одше! i3 трьох було виявлено збудника хламщюзу, який не вдалося iдентифiкувати за видом. Скорше за все, вiн м^ мати вiдношення до Chlamydia muridarum, виявлення якого не було передбачено при розробщ мультиплексно! ПЛР-тест-системи для видового типування.
Висновки. 1. При дослщженш за методом ПЛР зразюв епiтелiальних зiскрiбкiв зi слизово! облонки прямо! кишки 30 диких ссавщв ДНК бактерш родини Chlamydiceae виявлено у 11, що складае близько 37 %. Таю результати свщчать про досить значне розповсюдження хламщшно! iнфекцi! серед дико! фауни центрально! та схщно!Укра!ни.
2. При визначенш видово! належностi 11 позитивних щодо хламiдiйно! iнфекцi! зразкiв ДНК, за допомогою мультиплексно! ПЛР-тест-системи, виявлено Chlamydophila pecorum, Chlamydophila abortus, Chlamydophila pneumoniae, ^lamydia suis та, можливо, ^lamydia muridarum. Тобто очевидним е той факт, що серед диких ссавщв циркулюють бактерп родини Chlamydiceae рiзних видiв.
Л1тература
1. Ковалeв В. Дикие животные - резерванты возбудителей хламидий. Вопросы природ. oчаговости болезней / Ковалeв В., Андреева Р., Степанова С. -Алма-Ата, 1978. - вып. 9. - С.139-143.
2. Ковалев В. Л. Краевая эпизоотология и специфическая профилактика хламидиозного аборта овец и коз: автореф. дисс. на соискание учен. степени докт. вет. наук: спец. 16.00.03 «Ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология» / В. Л. Ковалев. - Казань, 1987. - 33 с.
3. Неволько О. Мiжвидова передача хламщюзу тварин / О. Неволько, О. Хамко, В. Бортшчук // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2007. - № 2. - С. 6-7.
4. Неволько О. М. Порiвняльна характеристика методiв дiагностики та !х удосконалення при хламiдiозi сшьськогосподарських тварин: дис. ... кандидата вет. наук : 16.00.03 / Неволько Олег Михайлович - К., 2008. - 185 с.
5. Самуйленко А. Я. Инфекционная патология животных. / А. Я. Самуйленко, В. Н. Сюрин, Е. С. Воронин // Т. V. Хламидиозы. - М. : ВНИИТИБП, 2003. - 207 с.
6. Эйдельштейн И. А. Современная классификация хламидий / И. А. Эйдельштейн. - Клинич. микробиол. и антимикроб. химиотерапия. - 1999. -т.1. - №1. - С. 5-11.
7. Berger Z. Chlamydia pneumoniae in a freeranging giant barred frog (Mixophyes iteratus) from Australia / Berger Z., Volp K., Mathews S. - J. Clin. Microbiol. - 1999. - v. 37. - P. 2378-2380
8. Bodetti T.J. Molecular evidence to support the expansion of the host range of Chlamydia pneumoniaе to include reptiles, as well as humans, horses, koalas and amphibies / Bodetti T.J., Jacobson E., Wan C. - System. Appl. Microbiol. - 2002. - v. 26. - P.146-152.
9. Pospisil L. Chlamydia (chlamydophila) pneumoniae in animals: a review / L. Pospisil, J. Canderle. - Vet. Med. - Czech - 2004. - 49. - 4.-P. 129-134.
10. Reed K. Chlamydia pneumoniae in a breeding colony of African clawed frogs (Xenopus tropicalis) / Reed K., Ruth Y.R., Meyer J.A. - Emerg. Infect. Dis. - 2000. -v.6. - P. 196-199.
11. Weber A. Seroepidemiologische Untersuchungen zum Vorkommеn von Infektionskraukheiten bei einhemis^n Schalenwild / Weber A., Paulsen J., Krauss H. -Prakt. Tierärzt. - 1978. - 59. - 353 с.
12. Page L. Observations on the involvement of wildlife in an eporbitic of Chlamydiosis in demestic turkeys / L. Page. - I. Am. Vet.Med.Assn. - 1976. - 169. -9. - P. 932-935
13. Schmatz H.- D. Seroepidemiologische Untersuchungen zum Vorkommen von Chlamydien bei Haus - und Wildtieren / Schmatz H.- D., Schmatz S., Weber A. - Berl. u. Münch. tierärztl. Wschr.- 1977. - Bd. 90. - №4. - S. 74-76.
14. Wehr J. Serologische Untersuchunger bei Chlamydienfektionen des Schwarzwildes / Wehr J., Deder J., Loepelmann H. - Mh. Veter. - Med. - 1986. -Jg. 41. - H.4. - S.166-117.
15. Пат. 34868 Укра!на, МПК А 61 К 39/118. Споаб визначення ДНК семи збудниюв хламщшних шфекцш ссавщв i птахiв у однш полiмеразнiй ланцюговш реакцп / Ксьонз I. М., Почерняев К. Ф.; заявники i власники Ксьонз I. М., Почерняев К. Ф.; заявл. 25.03.2008; опубл. 26.08.2008, Бюл. № 16.
16. Пат. 51635 Укра!на, МПК А 61 К 39/118. Споаб визначення ДНК бактерш родини Chlamydiaceae у полiмеразнiй ланцюговш реакцп шляхом амплiфiкацi! фрагменту гена головного бшка мембрани (МОМР) / Ксьонз I. М., Почерняев К. Ф.; заявник i власник Полтавська дослщна станщя 1нституту ветеринарно! медицини УААН; заявл. 19.01.2010; опубл. 26.07.2010, Бюл. № 14.
17. Пат. 11834 Укра!на, МПК А 61 К 39/118. Споаб визначення ДНК збудниюв хламщшних шфекцш у мультиплекснш полiмеразнiй ланцюговш реакцп / Ксьонз I. М., Почерняев К. Ф., Курман А. Ф.; заявник i власник Полтавський фЫал !нституту ветеринарно! медицини УААН; заявл. 23.06.2005; опубл. 16.01.2006, Бюл. № 1.
Summary
I.M.Ksyonz, PhD, senior researcher, A.V.Lobov, graduate The Poltava Experimental Department of the Ukrainian NAAS Veterinary Medicine Institute M.V.Vityaz, PhD Regional State Veterinary Medicine Laboratory in Poltava Region CHLAMYDIAL INFECTION AMONG WILD ANIMALS
Epithelial scrapes samples from the rectum of 30 wild mammalians belonging to 5 species were studied, namely samples taken from 11 wild pigs (Sus scrofa), 2 roes (Capreolus capreolus), 6 foxes (Vulpes vulpes), 8 hares (Lepus europaeus) and 3 muskrats (Ondatra zibethicus), shot at hunting on the territories of Poltava, Kharkov and Cherkasy regions. The diagnosis of Chlamydial infection was confirmed in 11 cases (thus, making about 37 %>). At detecting the agents' species of the Chlamydially infected DNA samples by means of the PCR-test system for species typing the Chlamydiaceae family bacteria, detected were agents of Chlamydophila pecorum, Chlamydophila abortus, Chlamydophila pneumoniae and Chlamydia suis, thus testifying to the fact, that various Chlamydiosis agents species are circulating among wild mammalians.
Key words: Chlamydiosis, Chlamydiаl infection, wild mammalians, PCR.
Рецензент - д.вет.н., проф. Юсьшв Т.Д.
