CC BY
42
УДК 619:616.993.1:636.5
Ксьонз 1.М., кандидат ветеринарних наук, старший науковий сшвроб^ник, (E-mail: [email protected], [email protected]) Полтавська дослгдна станщя 1нституту ветеринарног медицины НААН Юхно В.М., старший викладач, ® (E-mail: [email protected]) Полтавська державна аграрна академ1я
ОРН1ТОЗ ДЕКОРАТИВНИХ ПТАХ1В ПАПУГОВИХ ПОР1Д
Проведено обстеження 108 декоративних птах1в роду папугових, що утримувались у 8 приватних господаргв та Харювському зоопарку. Серед зазначених птах1в вгдмгчались таю клШчт симптоми, як депреая, кахекая, ринт, д1арея та високий вгдсоток летальност1 серед молодняку. При цьому дгагноз на хламгдтну шфекцт був тдтверджений у 6 випадках. При з 'ясувант видовог належност1 збудниюв 62 позитивних щодо хламгдтног iнфекцп зразюв ДНК, за допомогою ПЛР-тест-системи для видового типування бактерт родини Chlamydiaceae, в уЫх випадках було виявлено Chlamydophila psittaci.
Ключовi слова: папуги, орнтоз, пстакоз, хламiдiйна тфекщя, хламiдофiла, ПЛР.
Вступ. Саме i3 встановлення взаемозв'язку мiж своерщними пневмошями людей та хворобами папуг, завезених i3 тропшв у кшщ Х1Х столбя бере свш початок iсторiя вивчення хламщшних шфекцш. Мога^ А. у 1895 рощ назвав це захворювання патакозом, тобто хворобою папуг, що по сут досить точно вщображало уявлення про хворобу на той час.
О^м папуг, до хламщшно! шфекци сприйнятливими е бшьш шж 170 видiв iз 28 родин птахiв, але саме вщ папуг та птахiв папугових порщ найчастiше iнфiкуються люди. Випадки захворювання орштозом власникiв птахiв даного виду, враховуючи тяжкiсть перебiгу хвороби, е проблемою, що заслуговуе на увагу науковщв i фахiвцiв як ветеринарно!, так i гуманно! медицини [1].
Джерелом шфекци е хворi птахи та хламдаеноси. У бiльшостi випадюв збудником орнiтозу папуг е Chlamydophila psittaci [1, 3].
Хламщофши вражають рiзнi органи i системи оргашзму птахiв. Типовими клiнiчними ознаками орштозу э «пневмоентерит» з респiраторними симптомами, слизово-гншними видiленнями iз носових ходiв, дiареею, полiурiею й млявiстю (загальмовашстю й неактивнiстю) [1].
Впровадження високочутливих та специфiчних ПЛР-тест-систем дають можливкть достовiрно вивчати тi чи iншi аспекти хламщшно! шфекци птахiв рiзних видiв, i папугових зокрема [5-7].
® Ксьонз 1.М., Юхно В.М., 2010
168
Отже, метою наших дослщжень було з'ясування ешзоотологи, клшжи та патолопчних змш орштозу rnaxÍB папугових порiд, якi утримувались у приватних власниюв.
Матер1али та методи. Для досягнення поставлено! мети нами було проведено дослщження птахiв родини папугових (Ordo Psittaciformes), що належали 8-ми приватним власникам та Харювському зоопарку. При цьому застосовувались ешзоотолопчш, клiнiчнi, патологоанатомiчнi та лабораторно-дiагностичнi методи.
Основним методом лабораторно! дiагностики була полiмеразна ланцюгова реакцiя (ПЛР), яка здшснювалась за допомогою ПЛР-тест-систем власно! розробки для виявлення фрагмента ДНК гену, що кодуе 16S рРНК та МОМР представникiв родини Chlamydiaceae, якi викликають захворювання тварин i птахiв [8]. Для визначення виду збудниюв у позитивних щодо хламщшно! шфекци зразкiв ДНК застосовували тест-систему власно! розробки для видово! iдентифiкацi!' бактерiй родини Chlamydiaceae в мультиплекснш ПЛР [6]. Також застосовували мжроскопш мазкiв й мазкiв-вiдбиткiв iз забарвленням за Стемпом, Маккiавелло та Романовським-Лмзою).
Результати дослщження. При дослщженш 108 зразкiв бiологiчного матерiалу (20 % суспензи бiоптатiв внутрiшнiх оргашв трупiв, епiтелiальнi зiскрiбки зi слизово! оболонки клоаки, фекалi!) вiд декоративних птахiв папугових порiд ДНК збудника пЫтакозу було виявлено у 62 з них.
У бшьшост випадюв, дослiдженню пiдлягали птахи, у яких вiдмiчали тi чи iншi симптоми, притаманш орнiтозу.
Так, у приватному розплщнику гр. Засенка I. В. (м. Карлiвка Полтавсько! обл.) на час обстеження утримувалось 354 птахи, зокрема: хвилястих папуг -103 пари, маскових нерозлучниюв - 15 пар, нерозлучниюв Фiшера - 15 пар, карел - 15 пар, розел - 5 пар, новозеландських папуг - 7 пар, малих ожерелових папуг - 3 пари, рисових амадишв - 6 пар та зебрових амадишв - 8 пар.
Серед хвилястих папуг зазначеного розплщника з л^а 2008 року вiдмiчались наступш симптоми: кволкть, кахексiя, ришт, утруднене дихання, дiарея, у окремих особин артрити пальцевих суглобiв. Мала мюце загибель серед молодняку до оперення. Даш симптоми продовжувались з бшьшою чи меншою iнтенсивнiстю. На час обстеження (червень 2009 р.) летальшсть серед дорослих особин досягла 30 %, а серед молодняку - 90 %. Iншi види птаив залишалися клмчно здоровими, включаючи рисових амадинiв, якi, за л^ературними даними, у разi хламiдiйно! шфекци захворюють i гинуть у першу чергу.
При розтиш трупiв 7 дорослих папуг були виявлеш наступнi патологоанатомiчнi змiни: загальне виснаження; часткова атрофiя грудних м'язiв; в грудочеревнiй порожниш наявнiсть в'язкого ексудату свггло-солом'яного кольору; легеш з ознаками гшереми; на слизовiй оболонцi повiтроносних мiхурiв нашарування фiбрину; печiнка збiльшена, дряблувато! консистенцi!; селезiнка збiльшена у 1,5-2 рази, темного кольору, капсула напружена; кишювник у сташ гiперемi!. При розтинах трутв 10 пташенят
169
основними патзмшами були загальне виснаження, ексудат у грудочеревнш порожниш, гiперемiя легень i кишювника.
При дослiдженнi мазкiв-вiдбиткiв приготованих iз внутрiшнiх органiв зазначених 17 трутв у бiльшостi iз них виявлено включення елементарних тiлець збудника орштозу в препаратах з легень, печшки, селезшки та, в окремих випадках, головного мозку. Дослiдженням зразкiв 20 % суспензш бiоптатiв внутрiшнiх оргашв трутв цих птахiв, у 14 iз них виявили ДНК збудника орнiтозу.
О^м трупiв хвилястих папуг нами у ПЛР було дослщжено 30 зразюв фекалiй вiд усiх iнших птахiв розплiдника. При цьому ДНК збудника було виявлено в зразках вщ новозеландських папуг, розел, рисових та зебрових амадишв.
Шсля запровадження комплексу оздоровчих заходiв за рекомендованою нами схемою, що включала вибраковку, застосування тетрациклмв, фторхшолошв i макролiдiв та дезшфекцш вольeрiв, клiток та предмета догляду, кшшчш ознаки захворювання зникли. На даний час, у хвилястих папуг вилуплюються життeздатнi пташенята, яю нормально розвиваються.
У приватному розплщнику з розведення нерозлучникiв гр. 1щенка В. Г. (м. Комсомольськ Полтавсько! обл.) спочатку серед маскових, а тзшше i серед нерозлучникiв Фшера вiдмiчали пригнiчення та дiарею. Летальшсть серед пташенят перших дiб життя досягала 40-60 %. Бшьшкть пташенят, що залишились живими вiдставали у рост i розвитку. При дослщженш зразюв епiтелiальних зiскрiбкiв зi слизово! оболонки клоаки 29 птахiв у 22 було виявлено ДНК збудника орштозу.
Серед хвилястих папуг, що утримувались у гр. Шепель С. В. (с. 1рклив Чорноба!вського р-ну Черкасько! обл.), переважно молодих, вiдмiчалась масова загибель. Упродовж мiсяця з ознаками ураження респiраторного тракту та дiаре! загинула практично третина птахiв. При розтинi практично в уЫх трупiв 10 папуг вiдмiчали гшеремш легень з осередками пневмони рiзних рiвнiв ураження, а також жовто-зелений колiр печiнки з незначними некротичними дшянками. Дiагноз на орнiтоз був пщтверджений за результатами мжроскопи мазюв-вщбитюв та ПЛР.
Серед хвилястих папуг гр. Хоменка А. М. (м. Миргород Полтавсько! обл.) впродовж двох яйцекладок вiдмiчалась 100 % загибель пташенят у перший тиждень тсля вилуплення. У окремих дорослих птахiв перюдично вiдмiчались такi прояви, як пригшчений стан, тремор та дiарея. При розтинах трупiв 2 пташенят вiдмiчали загальне виснаження, незначне збшьшення печiнки, збiльшення у двiчi селезшки та гшеремш кишювника. В мазках-вщбитках iз тканин печiнки обох трутв було виявлено елементарш тiльця-включення. При дослщженш 20 % суспензш внутршшх оргашв вказаних трутв пташенят та епiтелiальних зю^бюв зi слизово! оболонки клоаки 4-х дорослих папуг у кожному iз них було виявлено ДНК збудника орштозу.
У карели гр. Кальченка А. Г. (м. Полтава) мали мюце депресивний стан та перюдична дiарея. Разом з тим, важливо зазначити, що основною причиною
170
звернення до нас господаря було захворювання члешв його родини: через мкяць тсля придбання папуги у дитина, а шзшше й дружини з'явились симптоми досить важкого ураження ресшраторного тракту, що не пщдавалося лжуванню звичайними засобами. При дослщженш епiтелiального зк^бка 3i слизово! оболонки клоаки було виявлено ДНК збудника орштозу. За проханням господаря папуга був пщданий евтанази у гуманний спосiб. При розтиш його трупу було виявлено незначну юльюсть прозорого ексудату в'язко! консистенци у грудочеревнiй порожнинi, в легенях осередки пневмони величиною з пшоняне зерно, кровонаповнення печiнки. В мазках-вщбитках з тканин легень й печшки виявлено множиннi включення елементарних тшець збудника та поодинокi включення у препаратах з тканин головного мозку та нирок.
При дослщженш 8-ми зразюв епiтелiальних зк^бюв зi слизово! оболонки клоаки хвилястих папуг, що утримувались у гр. Шлiхтмана Б. Л. (м. Полтава), у 5-ти iз було виявлено ДНК збудника орштозу. 3i ^в господаря, за двомкячний перiод на день обстеження загинуло 4 птаха. Серед папуг мали мiсце депресивний стан, зниження апетиту та перiодичнi дiареï.
При дослщженш епiтелiальних зiскрiбкiв зi слизовоï оболонки клоаки какаду гр. Середи С. Ю. (м. Полтава), у якого вiдмiчався депресивний стан, та 2-х хвилястих папуг гр. Ковальовоï Ю. В. з ознаками попршення апетиту, схуднення та перiодичноï дiареï ДНК збудника орштозу виявлено не було.
Не виявлено ДНК збудника орштозу й при дослщженш зразюв фекалш вщ зеленокрилого ара, карел, ожерелових та хвилястих папуг, що утримувались у Харювському зоопарку, незважаючи на те, що у зразках вщ шших птахiв (не папугових порщ) таю мали мкце.
При з'ясуванш видовое' належност бактерiй родини Chlamydiaceae в усiх 62 позитивних зразках ДНК на електрофореграмi продуктiв мультиплексноï ПЛР було виявлено смугу розмiром 615 п.н., що за електрофоретичною рухливiстю вiдповiдаe фрагментам ДНК гешв МОМР Chlamydophila psittaci.
Висновки. 1. При дослщженш декоративних птахiв папугових порщ 8 приватних господарiв, де мали мкце симптоми притаманнi орштозу (депреЫя, кахексiя, ринiт, дiарея та високий вщсоток летальностi серед молодняку), дiагноз на орнiтоз пiдтверджено у 6 випадках, що складае 75 %.
2. Патологоанатомiчними дослiдженнями трушв папуг, якi хворiли на орштоз, з'ясовано, що найбiльш вираженi змши виявляються в легенях, печiнцi та селезшщ. Також вiдмiчаються часткова атрофiя грудних м'язiв, ринiти, ураження пов^роносних мiхурiв та гiперемiя кишкiвника.
3. При визначенш видовоï належностi 62 позитивних щодо хламiдiйноï iнфекцiï зразюв ДНК, за допомогою мультиплексноï ПЛР-тест-системи, з'ясовано, що в уЫх 6 неблагополучних щодо орштозу птахiв пункив етiологiчним чинником виступала Chlamydophila psittaci.
Л1тература
1. Орнитоз: [учебн. пособие] / Обухов И. Л., Панин А. Н., Груздев К. Н. Васильев Д. А. - Ульяновск., 1998. - 55 с.
171
2. Абрамова Л. Н. Вспышка орнитоза / Л. Н. Абрамова, И. И. Терских, Ю. А. Ильинский и др. // Советская медицина. - 1983. - № 6. - С. 114-116.
3. Лобзин Ю. В. Хламидийные инфекции / Лобзин Ю .В., Ляшенко Ю. И., Позняк А. Л. - СПб: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2003. - 400 с.
4. Терских И. И. Орнитоз и другие хламидийные инфекции / Ираида Иосифовна Терских. - М. : Медицина, 1979. - 229 с.
5. Вафин Р. Р. Индикация и идентификация Chlamydia psittaci с помощью полимеразной цепной реакции : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. вет. наук: спец. 16.00.03 «Ветеринарная микробиология и вирусология» / - Казань, 2003. - 20 с.
6. Ксьонз I. М. Визначення специфiчностi мультиплексно! ПЛР-тест-системи для видового типування представниюв родини Chlamydiaceae / I. М. Ксьонз // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини. - Харюв : ХДЗВА, 2009. - Випуск 19, Част. 2, Том. 1. - С. 103-106.
7. Шумик Ю.М. ПЛР^агностика орштозу (пЫтакозу) iз використанням рiзних тест-систем / Ю. М. Шумик, I. М. Ксьонз // Науковий Вкник Львiвськоl нац. академи вет. медицини iм. С. Г. Гжицького. - 2006. - Том. 8, № 2 (29), Част. 1. - С. 219-223.
8. Ксьонз I. М. Порiвняльний аналiз тест-систем для шдикаци ДНК представниюв родини Chlamydiaceae у полiмеразнiй ланцюговш реакци / I. М. Ксьонз, В. М. Коршний // Ветеринарна бютехнолопя. - К., 2008. - № 13 (2). - С. 340-351.
Summary I.M.Ksyonz, PhD, senior researcher The Poltava Experimental Department of the NAAS Veterinary Medicine Institute V.M.Yukhno, senior teacher The Poltava State Agrarian Academy ORNITOSIS IN DECORATIVE PARROT FAMILY BIRDS
The study of 108 decorative parrot family birds has been conducted. The birds were kept by 8 private owners and at the Kharkov Zoo. Among the mentioned birds the following clinscal symptoms were observed: depression, cachexia, rhinitis, diarrhea and a high level of mortality among the growing birds. Meanwhhile the diagnosis of the Chlamydial infection was proved in 6 cases. While determining the agent's species in 62 positive as to the Chlamydial infection DNA samples by means of the PCR-test-system for species typing of the Chlamydiaceae family bacteria, in all cases Chlamydophila psittaci was detected.
Key words: parrots, ornitosis, psittacosis, Chlamydial infection, Chlamydophila, PCR.
Стаття надшшла до редакцИ 26.03.2010
172
