CC BY
53
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHa№Horo ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7124
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616-085.636.5
Орштоз у папуг
Н.Г. Сорокша, О.К. Гальчинська, В.С. Лепушинська nsorokina26@gmail.com
Нацюнальний утверситет бюресурсгв i природокористування Украгни, вул. Герогв Оборони, 11, м. Кигв, 03041, Украгна
Орнтоз - це зооантропонозна iнфекцiя. Улюдини захворювання може проявлятися атиповою пневмотею, ентеритом, перитонтом, енцефалтом. У папуг захворювання починаешься 3i зниження апетиту, сонливостi, слабкостi, тдвищення температури тша, появи кон 'юнктивту, нежитi i проносу. Збудником орнтозу у папуг е обл^атний внутршньоклтин-ний мжрооргашзм Chlamydophila psittaci, який проникае в оргатзм через еттелт слизових оболонок вЫх вiддiлiв дихальних шляхiв. Його розмноження i накопичення вiдбуваеться в епiтелiальних, лтфоьдних i ретикулогiстiоцитарних клтинах. Хламiдii здатн до тривалоi внутржньоклтинног локалiзацií, можуть проникати в рiзнi органи i системи: у легет, нерво-ву, серцево-судинну систему, печтку. Папуги, яю перехворыи на орттоз, зазвичай тривалий час залишаються хламiдiоно-Ыями. Ця стаття мiстить визначення «орнтозу» як захворювання, етiологiю, патогенез, основш клтчш ознаки у папуг, патологоанатомiчнi змти, особливостi дiагностики, л^вання i профмактики. Представлен матерiали, в певнш мiрi, допоможуть розiбратися власникам папуг i ветеринарним фахiвцям в захворювант, в особливостях клШчних ознак, сучас-них методах дiагностики, засобах профыактики i терапй орнтозу.
Ключовi слова: орнтоз, хламiдiоз, пситтакоз, бактерiя, Chlamydia psittaci, етiологiя, патогенез, епiзоотологiя, анти-бютики.
Орнитоз - это зооантропонозная инфекция. У человека заболевание может проявляться атипичной пневмонией, энтеритом, перитонитом, энцефалитом. У попугаев заболевание начинается со снижения аппетита, сонливости, слабости, повышения температуры тела, появления конъюнктивита, насморка и поноса. Возбудителем орнитоза у попугаев является облигатный внутриклеточный микроорганизм Chlamydophila psittaci, который проникает в организм через эпителий слизистых оболочек всех отделов дыхательных путей. Его размножение и накопление происходит в эпителиальных, лим-фоидных и ретикулогистиоцитарных клетках. Хламидии способны к длительной внутриклеточной локализации, могут проникать в различные органы и системы: в легкие, нервную, сердечно-сосудистую систему, печень. Попугаи, переболевшие орнитозом, обычно длительное время остаются хламидионосителями. Эта статья содержит определение «орнитоза» как заболевания, этиологию, патогенез, основные клинические признаки у попугаев, патологоанатомические изменения, особенности диагностики, лечения и профилактики. Представленные материалы, в определенной степени, помогут разобраться владельцам попугаев и ветеринарным специалистам в заболевании, особенностях клинических признаков, современных методах диагностики, средствах профилактики и терапии орнитоза.
Ключевые слова: орнитоз, хламидиоз, пситтакоз, бактерия, Chlamydia psittaci, этиология, патогенез, эпизоотология, антибиотики.
Citation:
Sorokina N.H., Halchynska O.K., Lepushynska V.S. (2016). Psittacosis in parrots. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 105-108.
Орнитоз у попугаев
Н.Г. Сорокина, О.К. Гальчинская, В.С. Лепушинська nsorokina26@gmail.com
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 11, Киев, 03041, Украина
Psittacosis in parrots
N.H. Sorokina, O.K. Halchynska, V.S. Lepushynska nsorokina26@gmail.com
National University of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine
Psittacosis - a zooanthroponosis infection. In humans, the disease can manifest atypical pneumonia, enteritis, peritonitis, encephalitis. In parrots the disease starts with loss of appetite, drowsiness, weakness, fever, appearance of conjunctivitis, rhinitis and diarrhea. The causative agent of psittacosis in parrots are obligate intracellular microorganism Chlamydophila psittaci, which enters the body through the epithelium of the mucous membranes of respiratory tract. Its reproduction and accumulation occurs in the epithelial, and lymphoid reticulohistiocytosis cells. Chlamydia capable to long time cellular localization, can penetrate into the various organs and systems: the lungs, the nervous, cardiovascular system, liver. Parrot, who had been ill for psittacosis, is usually long remain carriers of Chlamydia. This article contains the definition of «psittacosis» as the disease, etiology, pathogenesis, main clinical features of parrots, pathological changes, especially the diagnosis, treatment and prevention. This materials are can help to owners of parrot and veterinary professionals to understand the disease, clinical signs, modern methods of diagnosis, prevention and therapy of psittacosis.
Key words: psittacosis, chlamydia psittacosis, bacterium, Chlamydia psittaci, etiology, pathogenesis, epizootiology antibiotics.
Вступ
У тепершнш час багато людей утримують в якосп домашшх улюбленщв ^i6Hm, середшх i великих папуг, а також шших екзотичних nraxiB, яш часто ввозяться в Украшу контрабандою, без ветеринарних супровщних докуменпв i реатзуються через, так зваш, «пташиш ринки».
Хворшть папуги незаразними, шфекцшними та швазшними хворобами, не зважаючи на вш, породу чи стать. Важливо, що таке шфекцшне захворювання як орштоз е небезпечним i для людей. Захворювання зашнчуеться загибеллю папуг або збудник збертаеть-ся в органiзмi шфшованих птахiв тривалий час. Про-те, вакцин для профшактики орштозу не розроблено. Також вщбуваються постшш млраци перелтгаих птахiв, розвиваеться промислове птахiвництво, зрос-тае популярнють полювання на диких птахiв, екзотичних i декоративних птахiв, що е передумовою вини-кнення спалахiв орнiтозу.
Хлaмiдiоз птахiв, яким було охоплено 12 краш свь ту, вщомий з 30-х рокiв 20 столптя. В США появу цього захворювання пов'язували з зеленими амазон-ськими папугами, яких iмпортували з Швденно! Америки. Протягом наступних рокiв стало зрозумiло, що хламвдп вражають не лише птахiв родини папуг, а також iншi види. Проте, родина папуг мае бшьший вiдсоток хламiдiеносiiв, що складае 45% (Obuhov, 1996; Bessarabov and Voronin, 2007).
Мета i завдання дослгдження: вивчення етiологii', патогенезу, епiзоотологii, особливостей клшчного прояву, дiагностики, диференцiальноi дiагностики, патологоанатомiчних змiн, лiкування та профшактики орштозу у папуг.
MaTepia™ i методи дослiджень
Методи: епiзоотологiчнi, клшчш, патологоанато-мiчнi та лабораторнi (культуральш, серологiчнi, ПЛР).
Матерiали, яш ввдбирали у папуг при пiдозрi на захворювання оршгозом:
-для прижитгевоi дiагностики - змиви з кон'юнк-тиви, носових ходiв, ротово' порожнини, з клоаки, послщ птахiв;
-для посмертноi дiaгностики - бiоптaти (шматочки пaренхiмaтозних оргaнiв).
Лaборaторнi дослiдження нa хлшвдюз птaхiв включaють:
-виявлення специфiчних am'mirc в сировaтцi кровi хворих птaхiв в РЗК (РНЗК) aбо 1ФА;
-виявлення хлaмiдiй aбо aнтигенiв хл^щй в пaтологiчному мaтерiaлi методом свилово' aбо люмiнесцентноi мiкроскопii;
-видiлення хлaмiдiй нa курячих ембрiонaх aбо лaборaторних твaринах з подaльшою 1'х iдентифiкaцiею;
-виявлення ДНК хлaмiдiй в штолопчному мaтерiaлi методом полiмерaзноi лaнцюговоi' реaкцii' (ПЛР).
Для отримaння точних резулкгапв вaжливо прaвильно вiдiбрaти проби i своечaсно достaвити 1х в лaборaторiю.
Результата та ix обговорення
Етiологiя. Збудником хвороби е облгатний внут-рiшньоклiтинний мiкроорганiзм Chlamydophila psittaci (попередня назва - Chlamydia psittaci) роду Chlamydia, родини Chlamydiaceae, паразитуе в шфшованих кль тинах (Bessarabov and Voronin, 2007). Хлаюда мають сферичну форму, фарбуються за Романовським-Пмзою в фiолетовий колiр. Мiстять ДНК i РНК, куль-тивуються в культурах тканин i курячих ембрюнах, а також в органiзмi лабораторних тварин (бших мишах). Мають термолабшьний i термостабiльний антиген (Bessarabov, 2006).
C.psittaci включае 24 серовари, бтшють з яких можуть паразитувати у декiлькох видiв птахiв. Для папуг характерними е серотип A( типовий штам VS1) та серотип F (типовий штам VS250). Але у них можуть зус^чатися i iншi серотипи (Hammerschlag and Tos, 1986; Obuhov, 1996; Bessarabov and Voronin, 2007).
Життевий цикл хламiдii представлений двома кль тинними формами: елементарними тшьцями (ЕТ) - це високошфекцшш тiльця, що не проявляють метаболь чно' активностi, вони сферичноi форми, дiаметром 250 - 300 нм, та репродуктивними внутршньоклиин-ними ретикулярними тiльцями (РТ) - вегетативна форма, овальш або округлi, величиною 800-1000 нм (Obuhov, 1996; Kostrova and Ravilov, 2005). Вони рiз-няться м1ж собою як за морфолопчними ознаками так i за бюлопчними властивостями (Hammerschlag and Tos, 1986).
Збудник ввдносно стiйкий до ди факторiв зовшш-нього середовища: при шмнатнш температурi, збудник збертаеться в середньому до 2 даб, на шкаралупi - 3 доби, в послiдi птах1в - до 4 шсяцш; добре переносить мiнусовi температури: при - 20 °С зберiгаеться впродовж року, при - 75 °С - рш i бiльше; низьк температури дшть згубно: при - 60 °С збудник гине через 10 хвилин, при бiльш низьк1й температурi заги-бель хламiдiй настае практично миттево.
Збудник чутливий до ефiру, глщерину, ультрафю-летових променiв. Так1 дезшфектанти як 0,5% розчин фенолу, 2% розчин лiзолу, 0,5% розчин перманганату катаю, 6% розчин перекису водню - знищують збуд-ника через 2 доби. Впродовж 10 хвилин збудник гине пвд дiею 0,5% розчину хлорамiну, а 2% розчин хлора-мiну знищуе збудника через хвилину (Hammerschlag and Tos, 1986).
Патогенез. Збудник проникае через ештелш сли-зових оболонок вах вiддiлiв дихальних шляхiв. В епiтелiальних, лiмфоiдних i ретикулогiстiоцитарних клiтинах ввдбуваються його розмноження i накопи-чення. При руйнуваннi уражених клiтин продукти 'х розпаду, а також хламвдп, бактерiальнi токсини i продукти житгедiяльностi потрапляють у кров. Нароста-ють iнтоксикацiя i алергiзацiя оргашзму. При орнiтозi рiзко виражена штоксика^ може призвести до шфе-кцшно-токсичного шоку. Хламiдii можуть проникати в рiзнi органи i системи, перш за все, у легеш, нерво-ву, серцево-судинну систему, печiнку. В органах розвиваеться запальний процес серозного, а у випад-ках приеднання умовно-патогенноi' флори змiшаного характеру. Пневмошя розвиваеться на тлi катарального трахеобронхпу i гiперплазii передбронхiальних лiмфатичних вузлiв. Хламiдii' здатнi до тривалоi' внут-рiшньоклiтинноi' локалiзацii, що обумовлюе можли-вiсть рецидивного перебiгу захворювання (Hammerschlag and Tos, 1986; Verbytskyi and Dostoievskyi, 2004).
Епiзоотологiя. Джерело збудника захворювання -хвора птиця, що видiляе хламiдii в навколишне сере-довище.
Пташенята бiльш чутливi до зараження, шж доро-сл папуги, тому смертнiсть серед молодих папуг бшьш висока. У багатьох птахiв захворювання протi-кае безсимптомно.
Зараження папуг ввдбуваеться:
• повiтряно-крапельним шляхом (безпосереднш контакт птахiв);
• при по'данш корму, iнфiкованого видiленнями хворо' птищ;
• через подстилку, iнфiкований тсок;
• через висохлий послед;
• через обладнання клггки;
Папуги, яш перехворши на оршгоз, зазвичай три-валий час залишаються хламщоноаями (Hammerschlag and Tos, 1986; Prudnikov and Zelyutkov, 2002).
Клтчт ознаки. 1нкубацшний перюд при орн1тоз1 у папуг тривае в1д 5 - 10 д1б до 2 - 6 тижшв. Для папуг характерний найбшьш яскравий кташчний прояв орштозу. Переб1г хвороби у доросло! птищ переважно хрончний, для молодняку характерний гострий. Кль шчно захворювання може проявитися в ресшратор-нш, кишковш i зшшанш формг Захворювання у молодняка починаеться зi зниження апетиту, сонливосп, слабкостi, шдвищення температури тша, появи кон'юнктивiту, нежитi i проносу, iнодi з домiшками кровь Надалi розвиваеться м'язове тремтiння. Хвороба зашнчуеться виснаженням i загибеллю, в кiнцi можуть спостерiгатися паралiчi i судоми. Загибель також може наступити i пiсля порiвняно слабкого ключного прояву хвороби.
Захворювання тривае 1 - 2 тижш. Бшъштстъ хво-рих пташенят гине. У амазонських папуг також спо-стерпають ураження центрально! нервово! системи. У австратайських папуг бувае одностороннiй або двос-тороннiй кон'юнктивiт i керaтокон'юнктивiт. У хви-лястих папуг часто спостерпають симптоми синуситу (Hammerschlag and Tos, 1986).
Патологоанатомiчнi змти. При розтиш трупiв виявляють помутншня стiнок повiтряносних мiшкiв i вщкладення фiбринозного ексудату, який також пок-ривае печiнку i серцеву сумку. Нерщко у птахiв вини-кае перитошт (Hammerschlag and Tos, 1986; Prudnikov and Zelyutkov, 2002).
На печшщ виявляють дрiбнi точковi некротичнi вогнища, селезiнка збшьшена, в легенях також на розрiзi помiтнi сiро-бiлi вогнища некрозу, пневмошя, ришт, трахе!т, синусит. Слизова оболонка кишечника катарaльно-геморагiчно запалена. При розтиш прида-ткових порожнин в носовш порожнинi знаходять слиз, сирнистi маси.
Дiагностика. Ддагноз на орнiтоз встановлюють за епiзоотологiчними, клiнiчними даними, аналiзом па-тологоанатомiчних змiн та результатами лаборатор-них дослiджень.
Видiлення хламщй з кровi i патологiчного матерь алу в широкий практицi не проводять. В сучасних умовах менш трудомютким, досить швидким i точним методом дослвдження е ПЛР-дiагностикa (Hammerschlag and Tos, 1986; Kostrova and Ravilov, 2005).
Патматерiал достaвляють в лaборaторiю в день взяття aбо га нaступний день, зберiгaють при тем-перaтурi + 2-5 °С.
При груповому утримaннi птицi вiдбирають зaгaльнi проби посл1ду. Доцiльно включaти в одну пробу не бшьше 5 особин. Це гaрaнтуе дослiдження мaтерiaлу ввд кожно! твaрини i полегшуе проведення протиепiзоотичних зaходiв в рaзi лaборaторного пiдтвердження дiaгнозу (Hammerschlag and Tos, 1986).
При отримaннi позитивних результата ПЛР в гру-повш пробi, необхiдно провести дослiдження
вдивщуальних проб (Obuhov, 1996; Bessarabov, 2006).
Для профiлaктики виникнення орнiтозу де-коративну птицю необхщно дослiджувaти на орнiтоз один pa3 нa рiк методом ПЛР, включaючи птaхiв в зоомaгaзинaх, нa вистaвкaх, a тaкож птaхiв, що нaлежить привaтним власникам. Тaкож доцiльно про-водити дослiдження птицi нa орнггоз при придбaннi нових птaхiв в перюд кaрaнтинувaння i перед продaжем (Hammerschlag and Tos, 1986; Prudnikov and Zelyutkov, 2002).
Диференцiальна дiагностика. У папуг орнггоз ди-ференцшють вщ рестраторного мшоплазмозу, в1рус-ного синуситу. Враховуючи, що орнггоз може проть кати з мшоплазмозом i синуситом одночасно, у вах випадках при пiдозрi на орнiтоз необхвдно провести лабораторнi дослвдження.
Лжування. У промисловому птахiвництвi лшуван-ня не проводять. Перш нiж розпочати лшування до-машньо! птицi, необхiдно врахувати !! цiннiсть, сту-пiнь розвитку процесу i всi ризики, пов'язаш з цим захворюванням. У тяжкш формi лiкування неефекти-вне.
Для лшування хворого папуги застосовують анти-бiотики широкого спектру ди. У тому чи^ тетрацик-лiн, який вводять умовно здоровiй птицi, що знахо-дяться в контактi iз хворою. Для великих папуг можна готувати кашу iз рису, вiвса i води в спiввiдношеннi 2:2:3. Кашу охолоджують, до не! додають тетрациклiн i цукор для смаку. У тому випадку, якщо пташка не приймае корм, рекомендують ш'екцш антибiотику (Bessarabov, 2006; Bessarabov and Voronin, 2007).
З лiкувальною метою при хламiдiозi птахiв вико-ристовуються антибютики: тiлозин, тiлан, тетра-циклш, хлортетрaциклiн, дiтетрациклiн,
оксiтетрациклiн, дiбiомiцин, доксщиклш, олеан-домiцин, новобiоцин, карбомiцин, левомщетин, ри-фампiцин, ципрофлоксацин, ципролет, ципробай, еритромiцин та iн. Хламщ! не чутливi до ген-тамiцину, нсгативу, канaмiцину, стрептомiцину. Антибiотики пенiцилiнового ряду при хламiдiозi не використовуються. Вони не знищують хламiдiй, а затримують !х розвиток i прояв патогенних властиво-стей (Obuhov, 1996; Verbytskyi and Dostoievskyi, 2004).
Також додатково до лшування включають iмуностимулятори, iмуномодулятори, вiтамiни, гепа-топротектори.
У перiод л^вання необхiдно ретельне прибиран-ня шфшованого пилу i дезiнфекцiя пташника або клики 5% розчином хлорамiну з метою знищення хламiдiй в навколишньому середовищi i запобiгання повторного зараження (Hammerschlag and Tos, 1986; Obuhov, 1996).
Профшактика .Профшактичш заходи при орнп^ зводяться до:
недопущення завезення браконьерами екзотично! птицi з дико! природи i li вшьного продажу; заборона торгiвлi папугами на вщкритш мiсцевостi, де також велике скупчення шшо! птицi (ринки, виставки).; тримання на карантинi нещодавно придбаних папуг впродовж 3-х мiсяцiв; кормова сумш для годiвлi папуг мае бути герметично запакована; новокуплену клiтку, годiвницi, по!лки i iншi речi для утримання птахiв необхвдно обробити окропом чи шшими дезiн-фiкуючими засобами, яш не шкодять папузi.
Висновки
1. Орнiтоз - небезпечне зооантропонозне захворювання. Дiючi ветеринарно-санiтарнi правила щодо профiлактикж i лiквiдацil орштозу передбачають про-тиепiзоотичнi заходи щодо хворо! та шдозршо! у за-хворюваннi промислово! птицi. Тодi як бшьшють власник1в дорогих папуг не погоджуються при наяв-ностi даного захворювання позбуватися хворо! птицi, що створюе серйозну загрозу.
2. Вивчення орштозу у папуг дозволить дотриму-ватись ветеринарно-саттарних правил i взяти п1д контроль епiзоотичний процес при орнiтозi декорати-вних птахiв.
Перспективи подальших до^джень
1. Вивчення етзоотично! ситуацi! щодо орнiтозу папуг у мюп Киевi на базi ветеринарно! клiнiки "Умка".
2. Розробка ефективних та безпечних схем лшування орнггозу папуг на основi визначення порiвняль-но! ефективносп сучасних л1карських засобiв.
Бiблiографiчнi посилання
Verbytskyi, P.I., Dostoievskyi, P.P. (2004). Dovidnyk likaria veterynarnoi medytsyny. K.: «Urozhai» (in Ukrainian).
Bessarabov, B.F. (2006). Bolezni pevchih i dekorativnyh
ptic.-M.: Kolos (in Russian). Bessarabov, B.F., Voronin, E.S. (2007). Infekcionnye
bolezni zhivotnyh. M.: Kolos (in Russian). Kostrova, A.B. Ravilov, R.H. (2005). Hlamidijnye infekcii dekorativnyh ptic. Mater. Mezhdunar. nauch.-proizv. konf., posv. 75-letiyu obrazov, zooinzh. fakul't. Kazan': KGAVM, 176-178 (in Russian). Obuhov, I.L. (1996). Hlamidijnye infekcii zhivotnyh i
ptic. 10, 19-26 (in Russian). Prudnikov, V.S., Zelyutkov, YU.G. (2002). Bolezni domashnih ptic, uchebno-metodicheskoe posobie. Vitebsk: VGAVM (in Russian). Hammerschlag, M.R., Tos, M.F. (1986). In: Chlamydial infections. Cambridge Univ. Press, 433-436.
Стаття надшшла до редакцп 1.10.2016
