CC BY
81
КОНСТИТУЦШНЕ ПРАВО МУНЩИПАЛЬНЕ ПРАВО
Таран Дмитро Павлович,
здобувач кафедри конститу^йного права УкраУни
Нацональний юридичний унверситет
iMeHi Ярослава Мудрого,
УкраУна, м. Харюв
e-mail: ukkredo@gmail.com
ORCID 0000-0003-0252-5954
УДК 342.4
СУЧАСН1 ФОРМИ ЗАХИСТУ КОНСТИТУЦИЙ ПОР1ВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Стаття присвячена anaMi3y системы форм захисту конституци в зарубiжних крагнах. Роз-глядаються pi3m форми захисту конституци i суб'екти, якими вона повинна здшснюватися. Порiвнюeться досвгд застосування форм захисту конституци в зарубiжних крагнах. Крагни ста-лог демократ^ традицшно користуються меншим набором засобiв захисту конституци.
Ключовi слова: конститущя, захист конституци, вшьний демократичний лад, войовнича демокрапя.
Таран Д. П., соискатель кафедры конституционного права Украины, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков. E-mail: ukkredo@gmail.com ; ORCID 0000-0003-0252-5954
Современные формы защиты конституции: сравнительно-правовой аспект
Статья посвящена анализу системы форм защиты конституции в зарубежных странах. Рассматриваются различные формы защиты конституции и какими субъектами она должна осуществляться. Сравнивается опыт применения форм защиты конституции в зарубежных странах. Страны устоявшейся демократии традиционно пользуются меньшим набором средств защиты конституции.
Ключевые слова: конституция, защита конституции, свободный демократический строй, воинствующая демократия.
Постановка проблемы. Системне дослщження захисту конституцп доз-воляе виявити правовий iнструментарiй, який може бути задiяний для попе-редження посягання на конституцiйнi цшност або ж при вчиненнi такого посягання або виявлення реально! загрози. КраТни усталено! демократах' тра-дицшно користуються меншим набором засобiв захисту конституцп, та й сам концепт «захист конституцп» майже не застосовують. Протилежний шдхвд притаманний краТнам, що пережили тоталiтарнi й авторитарнi режими, до яких належить i УкраТна. Особливо в сьогоднiшнiх умовах УкраТна мае концептуально пiдiйти до щеТ проблеми, оскiльки iснують реальш загрози тери-торiальнiй цiлiсностi i незалежностi.
Актуальтсть теми. Досi немае единого шдходу щодо розумiння захисту конституцп, його сшввщношення з охороною, системи ТТ форм тощо. Залиша-ються нез'ясованими закономiрностi, якi впливають на використання тих чи шших форм захисту конституцГ! в зарубiжних краТнах, а також послiдовнiсть i адекватнiсть використання таких форм в Укра!нi.
Аналiз остантх дослгджень i публшацш. З'ясуемо для цього спочатку позицГ! вчених, як називають рiзнi форми захисту конституцГ!. Одразу зазна-чимо, що пiдходи вчених, яы наводять Тх перелiк, вiдрiзняються доволi суттево. Тому говорити про якусь константу в цьому питанш не доводиться. Окремi аспекти проблематики, що стосуються системи форм захисту конституцГ!, знайшли свое вщображення у працях таких вГгчизняних i зарубiжних учених, як Ю. Г. Барабаш, М. В. В^рук, I. В. Корейба, К. О. Павшук, П. Б. Стецюк, К. Хессе, Т. Я. Хабрiева, В. 6. Чиркш та ш.
Мета статт^1 - визначення форм захисту конституцГ! в зарубiжних краТнах. У цш публжацГ! ми спробуемо з'ясувати сутнiсть захисту конституцГ! i якими засобами чи в яких формах i якими суб'ектами вш мае здiйснюватися; порiвняти досвiд зарубiжних краТн i визначити причини, з яких рiзнi краТни використовують рiзний арсенал форм захисту конституцш; виробити пропо-зицГ! з вдосконалення законодавства щодо окремих форм захисту конституцГ!.
Виклад основного матерiалу. Чи не единим загальноприйнятим суб'ек-том захисту i пов'язаною з ним формою захисту конституцГ! е дiяльнiсть оргашв конституцшного контролю. Традицшно говорячи про охорону конституцГ!, йдеться про конституцшний контроль за вщповщшстю правових актiв Основному Закону держави. Початком утворення (своерщною точкою вщлжу) сучасних систем правовоТ охорони конституцГ! взагалi справедливо вважають появу попередниюв (прообразiв) сучасних органiв конституцшно! юрисдикцГ! [1, с. 196]. Однак не можна звужувати, збвднювати змют охорони конституцГ!, зводячи його до конституцшного контролю i нагляду [2, с. 175].
На думку I. В. Корейби, чим ширший арсенал засобiв (заходiв) державного органу щодо охорони верховенства конституцГ!, чим жорсткiшi санкцГ!, якi вiн може застосувати до порушниыв конституцiйних норм, тим бшьш вагоме його мюце у системi органiв правовоТ охорони конституцГ! [3, с. 4].
Це, на нашу думку, не 30BciM так, оскшьки визначати вагомкть мкця того чи шшого конституцшного органу в ^^eMi охорони конституци при кнуванш подiлу влади не зовсiм коректно.
М. Орiу видiляe практичнi санкцп" сувeрeнiтeту конституцiйного статуту, при цьому розглядае: 1) коли уряд сам змушуе себе до виконання конституцй"; 2) яким чином народ може забезпечити дотримання конституцй"; 3) юридичш санкцп, що застосовуються суддею [4, с. 637-641]. Г. Кельзен зазначае, що на тeхнiко-правовi питання про найкрашд форми гарантш конституцй" можна вiдповiсти найрiзноманiтнiшим чином - залежно вiд свое-рiдностi конституцй" i здiйснюваного i"i" розподiлу влади; особливо залежно вiд того, вiддаеться перевага репресивним або превентивним гараниям, чи придiляеться основна увага лшвщацп антиконституцiйного акта або особи-стiй вiдповiдальностi органу, що видае акти [5, с. 358].
Водночас варто звернути увагу на те, що роль суду i конституцшного контролю у широкому сeнсi не завжди сприймалася аксюматично. Серйозну наукову дискусш шсля доробку Г. Кельзена, який фактично запропо-нував вдею конституцшного контролю як гаранта" конституцй", розпочав шший, не менш вiдомий, учений та державознавець - К. Шмггт, який категорично не сприймав розгляд суду як гаранта конституцй" [6, с. 42-72].
Досить серйозний внесок у теорш захисту конституцй" зробила сучасна наука шмецького конституцшного права. Зокрема, ввдомий шмецький кон-ститущоналкт i державознавець К. Хессе пише про захист конституцй" («Schutz der Verfassung»). На думку вченого, конституцшне право мае мк-тити в самому собi не тшьки гарантш свого здшснення, але й гарантш свое"" мщноста Це включае задачу гаранта конституцй" у рамках можливих пору-шень п" або лiквiдацii"; захист конституцй" вважаеться одночасно i справою держави, яка може кнувати й зберпатися як конституцiйна держава тiльки при конституцшних основах полiтичного розвитку. Такому захисту служать т самi установи, яы повиннi гарантувати конституцiю ввд нападок ззовнi i зсередини, ввд антиконституцiйних устрeмлiнь «зверху» або «знизу» i вiд внутрiшньоi" нeздатностi до функщонування [7, с. 323].
К. Хессе, слщом за Г. Кельзеном, пише про превентивш та репресивш гарантй" конституцй". Зокрема, конструктивш гарантй" мiстяться в тих оргашзацшних та процесуальних приписах конституцй", яы повиннi перешкоджати тому, щоб доступшсть конституцй" не могла б бути замшена зi змiною цiлeй замкнутктю, яка виключае дiю, i недоступшстю для дп" рiзних сил, особливо в сушдрядно-стi i збалансуванш влади. Конструктивнi гарантй" характеризуються спробою запобiгти вихолощенню основних прав шляхом:
- надмiрного використання застережень закону (ст. 19 абз. 2);
- бшьш конкретного включення судово"" влади у взаемодш i контроль державно"" влади, шляхом виключення порушень конституцй" (ст. 79 абз. 1);
- обмеження змш конституцй" (ст. 79 абз. 3);
До превентивних та репресивних гарантш К. Хессе вщносить:
- позбавлення основних прав (ст. 18);
- можливГсть заборони полГтичних партш (ст. 21 абз. 2);
- обов'язкова вiрнiсть конституцГ! (ст. 5 абз. 3);
- звинувачення проти президента i суддiв (статт 61, 98 абз. 2);
- заснування вищих федеральних оргашв для збору i обробки матерiалiв з метою охорони конституцГ! (ст. 87 абз. 1) поряд з ведомствами з охорони конституцГ! в землях;
- полГтичне кримшальне право, яке тГльки для перехiдного перюду i тГльки частково включене до Основного Закону (ст. 143 в першш редакцГ!) i ниш регулюеться Кримшальним кодексом;
- шститут надзвичайного законодавства (ст. 81) та шститут надзвичайного стану, який був широко врегульований шляхом змш до Основного Закону вщ 24 червня 1968 р. [7, с. 324-325].
КрГм того, цю класифжащю гарантш конституцГ!, сладом за Г. Кельзеном, треба обов'язково доповнити конституцшною вщповвдальшстю оргашв, що посягають на конституцшш цшностГ, а також конституцшним контролем.
Виокремлюють також два значення термша «захист КонституцГ!» - для позначення матерГального (нормативного) захисту конституцГ! i адмшктра-тивного захисту. У матерГальному сенс захист конституцГ! передбачае захист вГльного демократичного ладу, посилання на який мктяться у ст. 10 абз. 2, ст. 11 абз. 2, ст.ст. 18, 21 абз. 2, ст. 87а абз. 4, ст. 73 i ст. 91 абз. 1 Основного Закону ФРН. Захист конституцГ! дГе як полГтичний шструмент «озброено!» демократГ!. Шд адмшктративним аспектом захисту конституцГ! розумшть Федеральну службу по захисту конституцГ!, органи по захисту конституцГ! земель, шшГ федеральш або органи земель, дГяльшсть яких спрямована на захист вгльного демократичного ладу (наприклад, заборона об'еднання гро-мадян чи заборона партГ!) [8].
Отже, ФРН розумГе себе як «озброена» демократГя, яка мае право i обов'я-зок захищати вГльний демократичний лад. Термш «Freiheitliche demokratische Grundordnung», який можна перекласти як вГльний демократичний лад, як ми вже сказали, вживаеться в самш конституцГ! ФРН. Цжаво, що поняття вГльного демократичного ладу, крГм Основного Закону ФРН, зустрГчаеться також у КонституцГ! Турецько! республжи у ст. 120 (присвяченш надзви-чайному стану), ст.122 (присвяченш вшськовому стану), ст.143 (присвяченш судам державно! безпеки). Схоже поняття знаходимо у ч. 1 ст. 29 КонституцГ! ГрецГ! - «оргашзащя i дГяльшсть партш повинш служити вГльному функцю-нуванню демократичного ладу».
Як ми вже зазначили, говорячи про адмшктративний аспект захисту конституцГ!, в Шмеччиш ¡снуе Федеральна служба по охорош конституцГ!. На думку Т. Я. ХабрГево! i В. 6. ЧГркша, ця служба здшснюе конституцш-ний нагляд [9, с. 298]. Федеральна служба захисту конституцГ! Шмеччини
(шм.: Bundesamt für Verfassungsschutz) - спецслужба внутршнього призна-чення в Шмеччиш, що шдпорядковуеться Мшютерству внутршшх справ i заснована в 1950 р. Контролюеться Парламентським Контрольним КомГтетом (Parlamentarisches Kontrollgremium). Основне !"! завдання - спостереження за оргашзащями, що можуть загрожувати, з точки зору влади, «вГльному i демократичному ладу» Шмеччини. На практищ служба займаеться збором шфор-мацГ! про екстремктсьы угруповання i партГ!, !'х дГяльшсть, плани i намГри, що суперечать основному закону краТни. ДГяльшсть цього органу регулюеться спещальним актом - Bundesverfassungsschutzgesetz (BVerfSchG).
ПорГвнюючи зазначений досвщ з укра!нською практикою, зауважимо, що останшм часом постае питання, а чи не варто i нам створити аналопчну службу ¡з захисту КонституцГ!? [10].
З одного боку, розростання державного мехашзму i створення нових оргашв навряд чи виправдане. З шшого - якщо Укра'!на вщносить себе до демократш, що мають захищати себе (т. з. «озброених» чи «войовничих» демократш), то очевидно, що рГвень шституцшно"! загрози конституцшним цшностям досить високий. Сьогодш спецслужбою, яка могла б виконувати аналопчш функцГ!, е Служба безпеки Укра!ни. ВзагалГ до спецслужб в Укра!ш, крГм СБУ, можна вщнести Службу зовшшньо! розвщки Укра'!ни, а також Головне управлшня розвГдки Мшютерства оборони Укра!ни. СБУ ввдповщно до п. 5 ст. 24 Закону «Про Службу безпеки Укра!ни» ввд 25.03.1992 р. № 2229-XII мае забезпечувати захист державного суверештету, конституцшного ладу i територГально! цГлГс-ностГ Укра!ни вГд протиправних посягань з боку окремих осГб та !'х об'еднань.
Чи здшснюе СБУ аналопчш функцГ! у порГвняннГ з !'х шмецькими коле-гами? Федеральна служба ¡з захисту конституцГ! проводить велику аналГ-тичну роботу, здГйснюе оперативну дГяльнГсть, а також збирае доказову базу для подальшого застосування публГчно-правових санкцГ! до тих чи ¡нших оргашзацш i структур, якГ можуть бути розцшеш як такГ, що посягають на вГльний демократичний лад, зокрема !х заборони. Ця шформащя стае вщомою МВС, уряду, а також парламентському комГтету, якГ вживають ввдповвдних заходГв. Про роботу цГе! служби свщчить такий приклад. Права радикальна Нащонал-демократична партГя ФРН роками офщшно перебувае пГд нагля-дом Служби по захисту конституцГ!, яка мГстить у нш розгалужену мережу таемних агентГв, що дГють на всГх рГвнях керГвництва НДПН аж до самого верхнього. У пресГ поввдомляеться, що сьогоднГ до 25 % керГвного складу НДПН на земельному та федеральному рГвнях е агентами Служби захисту конституцГ!. Перша спроба заборони НДПН ввдбулася в 2003 р. i закшчилася невдачею з тГе! причини, що, як з'ясувалося тодГ пГд час судового процесу, в керГвництвГ партГ! знаходилося надто багато агентГв спецслужб [11].
На нашу думку, наша держава особливо в сучасних умовах, мае бшьш активно в рамках чинного законодавства здшснювати адмшютративний захист конституцГ! шляхом застосування спещальних шструменпв, одним з яких
могло би бути створення спещально! служби, що здшснювала б аналмчну та оперативну роботу, пов'язану з наглядом за оргашзащями, щодо яких е шдозри в посяганнi на конституцiйний лад в Укра!ш. На пiдставi шформаци вiд ще! спецслужби могли б бути застосоваш до таких оргашзацш публiчнi санкци чи навiть кримшально-правове переслiдування. Докладний розгляд цього питання не е нашою основною метою, проте принциповий шдхщ щодо необхщност iснування тако! служби в Укра!ш виглядае досить конструктивним.
Тут варто зазначити також наступне. Поряд iз вже згаданою концепцiею озброено! демократп iснуе концепцiя процедурно! демократп [12, с. 12], що е бшьш лiберальною. Ця модель (концепцiя) в тш чи iншiй мiрi притаманна багатьом демократичним кра!нам, зокрема, Франци, США, Великобрита-нп тощо. Вона передбачае значно меншу кiлькiсть репресивно-превентив-них форм захисту конституцй! (заборона партш, люстрацiйнi обмеження тощо). Бшьше того, сам пiдхiд, а саме розгляд концепту «захист конституци», е притаманним бшьше для кра!н озброено! демократп. Питання захисту конституци так чи шакше розглядаються i французькими, i аме-риканськими, i британськими конституцiоналiстами та державознавцями, проте в шшому контекстi - у межах забезпечення верховенства конституци, конституцшного контролю, верховенства парламенту, подшу влади, захисту прав людини тощо. При цьому велика специфжа у здшсненш конституцшного контролю притаманна США i Великобритани.
Якщо уявити форми захисту конституци у виглядi певно! системи, то !х можна подшити на:
- конструктивнi форми захисту, яы передбаченi самою конституцiею шляхом встановлення оргашзацшних та процесуальних приписiв конституци, як повиннi перешкоджати тому, щоб були змiненi ключовi конституцiйнi цiнностi. До конститутивних гарантш належить особливий порядок внесення змш до конституци та !! прийняття, заборона звуження та спотворення основних прав законом;
- блокуючi форми (вето Президента, вето верхньо! палати парламенту тощо);
- репресивш, як застосовуються постфактум внаслiдок дiй, що мали своею метою порушення ключових конституцшних цшностей (заборона полiтичних партiй та шших об'еднань, позбавлення прав, люстрацшш обмеження);
- конституцiйна вiдповiдальнiсть органу влади ^мшчмент Президента, роз-пуск парламенту тощо);
- попереднш та наступний конституцiйний контроль, що передбачае визнання не чинними норм та акпв, що суперечать конституци, перевiрка на вщповщшсть тих чи шших процедур, наприклад, у сферi референдумiв та виборiв, процедури iмпiчменту, а також конституцiйний нагляд i офiцiйне тлу-мачення конституци;
- надзвичайш форми захисту: право на повстання, надзвичайне законодав-ство, надзвичайний i вiйськовий стан;
Слщ погодитись з I. В. Корейбою в тому, що правова охорона не може обмежуватись виключним перелжом елеменив, осюльки вона завжди пере-бувае в динамiчному розвитку, """" складники постшно розширюються для ефективного забезпечення охорони прав людини [3, с. 3-4]. Саме тому цей перелж е ввдкритим, а не закритим, його може бути уточнено з огляду на конституцшно-правову специфжу конкретно"" кра""ни. До того ж, не вс наз-ванi форми захисту можуть бути наявш в конституцiйному правi конкретно"" кра""ни. Менша кiлькiсть форм захисту може бути пов'язана з бшьш глибоким вкоршенням конституцiйних цшностей i вiдсутнiстю потреби в широкому перелжу форм захисту конституцiй. Вщповвдно бiльш розгалужена система форм захисту конституцй" характерна або для кра""н молодо"" демократы або для кра"н з непростою iсторiею, що пережили перюди плюндрування конституцй", передуем в "" матeрiальному сeнсi.
Висновки. Захист конституцй" здшснюеться в особливих юридичних формах, що спрямоваш на попередження спотворення та скасування ключових конституцшних цшностей у текст само" конституцй" i поточному законодавствi та практищ застосування конституцй" шляхом забезпечення легггимност про-цедури конституцшних змш i за допомогою офщшного тлумачення конститу-цiйного тексту, виявлення, а також блокування акпв i вчинення дiй, щодо яких виникають сумшви у ""х конституцiйностi, втрату чинност нeконституцiйних актiв, застосування репресивних заходiв у випадку посягань на найважливiшi конституцiйнi цiнностi, а також притягнення до конституцшно"" вщповвдально-ст органiв влади i ""х посадових осiб за такi посягання, а також перешкоджання у виключних ситуащях зазiхання на конституцiйнi цiнностi за допомогою над-звичайних засобiв i для вiдновлeння конституцiйного порядку.
Список лггератури:
1. Стецюк П. Б. Основи теорп конституци та конституцюнал1зму / П. Б. Стецюк. - Льв1в : Астроляб1я, 2003. - Ч. 1. - 232 с.
2. Витрук Н. В. Верность Конституции / Н. В. Витрук ; Российская академия правосудия. - Москва : Изд-во РАП, 2008. - 272 с.
3. Корейба I. В. Конституцшний Суд Укра""ни в систем! оргашв правово"" охорони Конституцй Укра""ни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / I. В. Корейба. - Ки""в, 2011. - 20 с.
4. Ориу М. Основы публичного права / М. Ориу ; под ред. Н. Челяпова ; предисл. Е. Пашу-каниса ; пер. с франц. - Москва : Изд-во Ком. Акад., 1929. - 783 с.
5. Кельзен Г. Кто должен быть гарантом конституции / Г. Кельзен // Шмитт К. Государство: право и политика / Карл Шмитт ; пер. с нем. - Москва : Изд. дом «Территория будущего», 2013. - С. 359-411.
6. Шмитт К. Государство: право и политика / Карл Шмитт ; пер. с нем. - Москва : Изд. дом «Территория будущего», 2013. - 448 с.
7. Хессе К. Основы конституционного права ФРГ / К. Хессе ; пер. с нем. - Москва : Юрид. лит., 1981. - 368 с.
8. Verfassungsschutz [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://de.wikipedia.org/wiki/ Verfassungsschutz.
9. Хабриева Т. Я. Теория современной конституции / Т. Я. Хабриева, В. Е. Чиркин. -Москва : Норма, 2005. - 263 с.
10. Спектор Ю. Нужно ли Украине ведомство защиты Конституции? [Електронний ресурс] / Ю. Спектор. - Режим доступу : http://racurs.ua/708-nujno-li-ukraine-vedomstvo-zaschity-konstitucii.
11. Бетц В. Запретить и не «пущать»! [Електронний ресурс] / В. Бетц, Г. Дауб. - Режим доступу : http://www.volksdeutsche-stimme.de/aktuell/verbiten_2012.htm.
12. Павшук К. О. Демократичт засади конституцшного ладу Украши : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02. - Харюв, 2014. - 20 с.
Taran D. P., арр!^^ at the department of Constitutional Law of Ukraine, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
е-mail: ukkredo@gmail.com ORCID 0000-0003-0252-5954
Contemporary forms of protection of the constitution: comparative legal aspects
Problem setting. Systematic analysis of protection forms of the constitution allows to identify legal tools that can be applied in order to prevent encroachments on the constitutional values or in the commission of such an offense or to identify the real threat. Up to now there is no a single approach to understanding of protection of the constitution, its relationship with the protection, system of its forms and so on. There remain unclear regularities that have their influence on different protection forms of the constitution in foreign countries as well as the consistency and adequacy of the use of such forms in Ukraine.
Recent research and publications analysis. Scientists name various forms of protection of the constitution. Approaches of scientists that give their lists differ very much. Hence there is no necessity in talking about some constant regarding this matter. Some aspects of the issue that is related to the system of protection forms of the constitution found their reflection in the works of local and foreign scientists such as Y.G. Barabash, M.V. Vitruk, I.V. Koreyba, K.O. Pavshuk, P.B. Stetsyuk, K. Hesse, T. Y. Habriyeva, V.E. Chyrkin and others.
Paper objective. The objectives of the paper are: clarification of the nature of the protection of the constitution and what means or what forms and what subjects it should be implemented by; the comparison of the experience of foreign countries regarding the issue and determination of the reasons for which different countries use different protection forms of the constitutions; expression of suggestions regarding legislation improvement in regards to specific protection forms of the Constitution of Ukraine.
Paper main body. Countries with established democracy traditionally use a smaller set of protection forms of the constitution and the concept of "protection of the constitution" itself is almost not applied. The opposite approach is inherent to countries emerging from totalitarian and authoritarian regimes including Ukraine. Ukraine should approach conceptually this problem especially in nowadays conditions as far as there is a real threat to the territorial integrity and independence.
Conclusions of the research. Protection forms of the constitution are in a certain system therefore they can be divided into:
- constructive forms of protection (a special procedure for amending the constitution and its adoption, a prohibition of the restriction and distortion of the fundamental rights by the law);
- blocking forms (president's veto, the veto of the upper house of parliament, etc.);
- repressive forms (a prohibition of political parties and other associations, divestment, lustration restrictions);
- constitutional responsibility of the authority (president's impeachment, dissolution of parliament, etc.);
- preliminary and subsequent constitutional control;
- extreme forms of protection: the right to revolt, emergency legislation, emergency and martial
law.
Надшшла до редколегй 17.09.2015 р.
