CC BY
27
Damijan, J. P., Kostevc, C., and Rojec, M. "Global Supply Chains at Work in Central and Eastern European Countries: Impact of FDI on Export Restructuring and Productivity Growth". LICOS Discussion Paper Series. 2013. https://papers.ssrn.com/sol3/papers. cfm?abstract_id=2287550 Filipenko, A., and Filipenko, V. "Teoriia mizhnarodnoi eko-nomichnoi intehratsii" [The Theory of International Economic Integration]. Naukovyi visnyk Skhidnoievro-peiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrain-ky. Seriia "Mizhnarodni vidnosyny", no. 10 (2013): 4-12. Fontagne, L., Foure, J., and Keck, A. "Simulating World Trade in the Decades Ahead: Driving Forces and Policy Implications". The World Economy, vol. 40, no. 1 (2017): 36-55.
DOI: https://doi.org/10.1111/twec.12479 Gereffi, G., and Luo, X. "Risks and opportunities of participation in global value chains". 2014. https://voxeu.org/ article/global-value-chain-participation-risks-and-opportunities
Gunnella, V., Fidora, M., and Schmitz, M. "The impact of global value chains on the macroeconomic analysis of the euro area". ECB Economic Bulletin. 2017. https:// www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/ebart201708_02. en.pdf
Kowalski, P. et al. "Participation of Developing Countries in Global Value Chains: Implications for Trade and Trade-Related Policies". OECD Trade Policy Papers. 2015. https://www.die-gdi.de/uploads/media/OECD_ Trade_Policy_Papers_179.pdf Lee, W. "Services Liberalization and GVC Participation: New Evidence for Heterogeneous Effects by Income Level and Provisions". World Bank. Policy Research Working Paper No. 8475. 2018. http://documents.worldbank.org/ curated/en/232431528996706429/pdf/WPS8475.pdf
Li, Q., and Moon, H. "The trade and income effects of RCEP: implications for China and Korea". Journal of Korea Trade, vol. 22, no. 3 (2018): 306-318. DOI: https://doi.org/10.1108/JKT-03-2018-0020 Marushchak, N. V. "Hlobalni lantsiuhy dodanoi vartosti v konteksti ekonomichnoi intehratsii Ukrainy" [Global Value Chains in the Context of Economic Integration of Ukraine]. Prychornomorskiekonomichnistudii, no. 24 (2017): 30-35.
Petri, P. A., Plummer, M. G., and Zhai, F. The Trans-Pacific Partnership and Asia-Pacific Integration: A Quantitative Assessment. Peterson Institute for International Economics, 2012.
Radziievska, S. "Rehionalni obiednannia v hlobalnii eko-nomitsi" [Regional Associations in the Global Economy]. Mizhnarodna ekonomichna polityka, no. 2 (2018): 109-135.
Raei, F., Ignatenko, A., and Mircheva, B. "Global Value Chains: What are the Benefits and Why Do Countries Participate?" In IMF Working Paper 19/18. Washington, DC: International Monetary Fund, 2019. DOI: http://dx.doi.org/10.5089/9781484392928.001 Urata, S. "The Trans-Pacific Partnership: Origin, Evolution, Special Features and Economic Implications". Journal of Southeast Asian Economies. 2018. https:// think-asia.org/bitstream/handle/11540/7646/ISEAS_ EWP_2017-08.pdf?sequence=1 "World Development Report 2020. Trading for Development in the Age of Global Value Chains World Bank". 2019. http://pubdocs.worldbank.org/en/ 124681548175938170/World-Development-Report-2020-Draft-Report.pdf
УДК 330.341 JEL: F69; L82
СУЧАСН1 ФОРМИ МЕД1ИНО1 ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
®2020 ЛЮБЧИК К. Л.
УДК 330.341 JEL: F69; L82
Любчик К. Л. Сучасн форми медшноТ глобалiзацм
Прискорениш технологтиш прогрес в iнформацiйно-комунiкацiйнiй сфер'! став потужним драйвером активного розгортання процеав мед'шно! глобал'заци як складного процесу поглиблення економiчноi взаемодИ, сnецiалiзацii та кооперування мед'шних корпорацш рзних кра!н свту. На сьогодт чтко викристал'зувалися та набули усталеногохарактеруголовн форми мед'шно!глобал'зацИ. Насамперед, сл'д в'дзначити динамiчне зростання в остант десятилття варткних обсягiв мiжнародноi торг'вл'! медшними товарами та послугами, що включають, зокрема, кно-ф'шьми та телевiзшнi програми, книги та звукозаписи, а також трансляцИ та записи подш у прямому еф'р тощо. Наступна форма прояву медшно!глобал'ваци - це iнтернацiоналiзацiя бiзнес-операцш нацональних мед'шних корпорацш з перенесенням за кордон !х окремих ланок на основ! механiзмiв прямого шоземного ¡нвестування, а и головн мотивацИ випливають переважно з комер^шних цмеш. Крм цього, проявом ме-д'шно!глобал'ваци енаростаюч остантми десятилттями тенденци щодо мiжнародноiфрагментацИмед'шного виробництва, щореал'вуеться механiзмами л'щенз'шного випуску нацональними видавничими структурами друковано!продукцИ Ще один важливиш напрям - це широке поши-рення мiжнародних мультимед'шних ньюсрумiв, як являють собою модель органiзацiiвиробництва iнформацiйно-розважального контенту ви-сокопрофеошною креативною командою журнал'ст'в. В анал'з'! пануючих форм прояву мед'шно!глобал'заци на окрему увагу заслуговуе експаная нацональних мед'шних бренд'в на нов'> заруб'жн'! ринки. Разом з тим, домшування на свтовому медшному ринку транснацональних корпорацш висуваев число пр'юритетнихпитання наЫдюв шоземно!власност'! на засоби масово!iнформацii в контекст'! !х служння сустльним штересам. Кпючов'1 слова: мед'шшдустр'т, б'знес-структури, глобальниш мед'шринок, масова iнформацiя, ЗМ1. DOI:
Табл.: 1. Ббл.: 10.
Любчик Катерина Леошд'вна -здобувач кафедри м/жнародного облку i аудиту, Кшвський нацональний економ1чний унверситет ¡м. i (просп. Перемоги, 54/1, Кшв, 03057, Украша) E-mail: andavydenko@kneu.edu.ua
Гетьмана
УДК 330.341 JEL: F69; L82
Любчик Е. Л. Современные формы медийной глобализации
Ускоренный технологический прогресс в информационно-коммуникационной сфере стал мощным драйвером активного развертывания процессов медийной глобализации как сложного процесса углубления экономического взаимодействия, специализации и кооперирования медийных корпораций различных стран мира. На сегодня четко выкристаллизовались и получили устойчивый характер главные формы медийной глобализации. Прежде всего, следует отметить динамичный рост в последние десятилетия стоимостных объемов международной торговли медийными продуктами и услугами, которые включают, в частности, кинофильмы и телевизионные программы, книги и звукозаписи, а также трансляции и записи событий в прямом эфире и т. п. Следующая форма проявления медийной глобализации - это интернационализация бизнес-операций национальных медийных корпораций с переносом за границу их отдельных звеньев на основе механизмов прямого иностранного инвестирования, а её главные мотивации вытекают преимущественно из коммерческих целей. Кроме этого, проявлением медийной глобализации являются нарастающие в последние десятилетия тенденции международной фрагментации медийного производства, что реализуется механизмами лицензионного выпуска национальными издательскими структурами печатной продукции. Еще одно важное направление - это широкое распространение международных мультимедийных ньюсрумов, представляющих собой модель организации производства информационно-развлекательного контента высокопрофессиональной креативной командой журналистов. В анализе господствующих форм проявления медийной глобализации отдельного внимания заслуживает экспансия национальных медийных брендов на новые зарубежные рынки. Вместе с тем, доминирование на мировом медийном рынке транснациональных корпораций выдвигает в число приоритетных вопрос последствий иностранной собственности на средства массовой информации в контексте их служения общественным интересам. Ключевые слова: медиаиндустрия, бизнес-структуры, глобальный медиарынок, массовая информация, СМИ. Табл.: 1. Библ.: 10.
Любчик Екатерина Леонидовна - соискатель кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: andavydenko@kneu.edu.ua
UDC 330.341 JEL: F69; L82
Liubchik K. L. Modern Forms of Media Globalization
Accelerated technological advances in information and communication sphere have become a powerful driver of the active deployment of media globalization processes as a complex process of deepening economic interaction, specialization and cooperation of media corporations around the world. To date, the main forms of media globalization have been clearly crystallized and sustained. First of all, a dynamic increase in the total value of international trade in media products and services in recent decades should be noted, which include, in particular, film and television programs, books and sound recordings, as well as broadcasts and similar recordings of events, etc. The next form of manifestation of media globalization is the internationalization of the business operations of national media corporations, with the transfer of their individual links abroad on the basis of direct foreign mechanisms investment, and its main motivations stem mainly from commercial purposes. In addition, the manifestation of media globalization is the growing trends of international fragmentation of media production in recent decades, which are implemented by the licensing mechanisms of issuing printed products by national publishing structures. Another important direction is the widespread distribution of international multimedia newsrooms, which are a model for the production of information and entertainment content by a highly professional creative team of journalists. The expansion of national media brands into new foreign markets deserves special attention in the analysis of the prevailing forms of media globalization. At the same time, the dominance of transnational corporations in the global media market makes the issue of impact of foreign ownership of the media in the context of their service to the public interest a priority. Keywords: media industry, business structures, global media market, mass information, media. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Liubchik Katerina L. - Applicant of the The Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: andavydenko@kneu.edu.ua
Востанш два десятилктя ХХ ст. висока динамка розвитку шформатизаци та дiджитaлiзaщi свь тогосподарських процеав, прискорений тех-нолопчний прогрес в шформацшно-комушкацшнш сферi стали потужними драйверами активного роз-гортання процеав медшно'1 глобaлiзaщi як складного процесу поглиблення економiчноI взаемоди, спеща-лiзaцiI та кооперування медшних корпорацш рiзних кра!н свку, що здшснюеться на основi супутникових i кабельних зaсобiв зв'язку й шших способiв постачан-ня шформацшних сигнaлiв. Зaкономiрним результатом цих процеав е стрiмке нарощування кaштaлiзaщI та структурно'1 диверсифшаци свитого медшного сектора, господарськ операци суб'екпв якого стали останшми десятилитями одшею з найприбутковших сфер бiзнес-дiяльностi.
До^дженням медшно'1 глобaлiзaщ'í присвячеш пращ таких вчених, як Я. М. Столярчук, О. Галенко, Е. Зшш, Ж. Бодршяр, А. Чужиков, О. Рогалева, Т. Шкай-дерова, Е. Юн, Е. Рогерс, К. Маршдес, П. Укьямсон та багато шших. Проте на цей час залишаеться багато питань у межах дано'1 проблематики, що потребують подальших дослкжень.
Метою статт е узагальнення головних форм медшно'1 глобaлiзaцíí, що на сьогодш чкко викриста-лiзувaлись i набули усталеного характеру. Насампе-ред, слк вкзначити динaмiчне зростання останшми десятилктями вартшних обсяпв мiжнaродноI торгiвлi медшними товарами та послугами, що включають, зо-крема, кшофкьми та телевiзiйнi програми, книги та звукозаписи, а також трансляци та записи подш у прямому ефiрi тощо. Як показують даш, наведен в табл. 1,
Таблиця 1
Динамша свiтового експорту й iмпорту окремих видiв медшно'|' продукцп у 2004-2013 рр., млрд дол. США
Р^ Друковаш книги та преса Продукфя аудiовiзуальних та штерактивних медiа Дизайн i креативш послуги
Експорт 1мпорт Експорт 1мпорт Експорт 1мпорт
2004 20,7 22,3 5,4 7,4 0,3 0,2
2005 21,8 23,8 6,7 9,3 0,2 0,2
2006 22,9 25,5 9,4 12,7 0,3 0,1
2007 25,7 28,7 14,5 25,5 0,4 0,2
2008 26,9 30,6 21,1 32,9 0,4 0,2
2009 23,4 25,9 15,5 26,6 0,3 0,1
2010 23,5 26,4 13,7 23,2 0,3 0,2
2011 25,1 27,5 12,7 18,2 0,2 0,1
2012 23,6 25,6 13,5 17,7 0,2 0,2
2013 24,1 25,1 11,3 15,6 0,2 0,2
Джерело: складено за [1, р. 131].
у перюд 2004-2013 рр. свковий експорт друкова-них книг i преси збiльшився з 20,7 до 24,1 млрд дол. США (а iмпорт - з 22,3 до 25,1 млрд), а продукцп ау-дiовiзуaльних та штерактивних медia - з 5,3 до 11,3 млрд (з 7,4 до 15,6 млрд вкповкно).
Це свкчить насамперед про значне розширення в нацюнальних економiкaх багатьох крaIн свиу кре-ативних iндустрiй як важливого мiрилa рiвня 1х со-цiaльно-економiчного розвитку та якостi життя насе-лення, ступеня нaсиченостi ринку споживчих товaрiв i демократизаци суспiльствa. З шшого боку, зростан-ня експортноí орiентaцiI креативних iндустрiй забез-печуе динaмiчну диверсифiкaцiю видово'1 структури мiжнaродноí торгiвлi aудiовiзуaльними послугами та к перетворення в невiд'емний компонент глобально'1 економiчноI системи.
Miж тим, незважаючи на висою темпи приросту мiждержaвних торговельних потокiв продукцп aудiовiзуaльних та iнтерaктивних медia, '11 виробництво характеризуеться доволi висо-ким рiвнем територiaльноi концентрацп. Дaнi засвк-чують, що у сферi мiжнaродноi торгiвлi аудювкуаль-них i пов'язаних послуг сформувалася доволi малочи-сельна за своею ккьюсною структурою група краш -експортерiв та iмпортерiв. Вони монополiзувaли не т1льки левову частку свитого виробництва даних послуг, але й сегмент íх мiжнaродного ринкового збуту. Так, на першу десятку держaв-лiдерiв у 2016 р. припадало 18,4 млрд дол. США експорту аудювку-альних i пов'язаних послуг i 22,3 млрд дол. íх iмпорту.
Нaйбiльш активним учасником мiжнaродноI торгiвлi розважальними та медiaпослугaми тради-цiйно е Сполученi Штати Америки. Завдяки велико-масштабним iнвестицiйним кашталовкладенням у нaцiонaльну медiйну iндустрiю, и динaмiчнiй дкжи-
тaлiзaцiI й шноватизаци, а також постiйним модерш-зaцiям медiйних бiзнес-моделей i кaнaлiв дистрибуци iнформaцiйно-розвaжaльного контенту нaцiонaльнa медiйнa iндустрiя США в останне столiття перетво-рилася в дуже прибутковий бiзнес-проект. Сьогоднi на цю державу припадае близько третини глобaльноi медiйноI шдустри, що характеризуеться найб1льш ди-версифiковaною структурою. Вона включае виробництво кiнофiльмiв, телевiзiйних програм, рекламних ролишв, потокового контенту, музичних i аудюза-писiв; кiнопрокaт, телевiзiйнi пiдписки та електро-нне виробництво домашнього вк,ео; а також канали дистрибуци та споживання медшних продуктш. Так, кaсовi збори досягнули у США 11 млрд дол. США у 2017 р. (у тому чи^ 881 млн дол. становив прибуток вк, реклами в кшотеатрах); продaжi домашнк вкео-роликiв - 107,9 млрд, музичних запиав - 18,3 млрд, а медшного крового сектора (фкичних, цифрових i онлaйн-iгор, мобiльних програм, вiртуaльно'i та допо-вненоI реальност (УКМК), електронного спорту) -23 млрд вкповкно. На перiод до 2021 р. вартшш об-сяги продaжiв цифровоI музики американських медшних компанш зростуть до 7,4 млрд [2], що свкчить про колосальний невичерпний ресурс зростання да-ного сегмента економiки США.
Своею чергою, кашталкацш видавничого сектора Сполучених Штапв, що включае видавництво друкованих i цифрових видань, становила у 2017 р. 37 млрд дол. США, з яких до 2021 р. частка цифрових видань перевищить, за ркними оцiнкaми, 45% [2]. Ще у 2000 р. майже 74% загально! кiлькостi реалкованих у европейських кiнотеaтрaх квиткiв були продаш на перегляд американських кiнофiльмiв; понад 80% ус1х кiнофiльмiв, випущених в Австрали, е американськи-ми; як i 70% iмпортовaного европейськими телевкш-ними каналами програмного забезпечення. За оцш-
ками авторитетних мiжнародних експерпв, до 75% глобального експорту телевiзiйних програм припадае саме на американськi медiйнi компани.
Принагiдно варто вiдзначити, що американськi виробники медiйного контенту традицiйно утри-мують глобальнi конкурентнi переваги за рахунок економи на масштабах, що забезпечуеться величез-ною мiсткiстю та платоспроможшстю внутрiшнього ринку. Це дае змогу не ткьки реалiзовувати високо-бюджетнi медiйнi проекти (якi не шд силу для менш капiталiзованих ринкiв iнших краш), але й вкшко-довувати на внутрiшньому ринку левову частку су-купних витрат на виробництво шформацшно-роз-важального контенту. Як свкчить свiтовий досвiд, найменшу цiннiсть мають медiйнi товари комедшно-го та гумористичного жанру, для експорту яких ком-пани-виробники встановлюють зазвичай найнижчi цши. Наприклад, американськi комеди продаються за 1,6 тис. дол. США за швтори години ефiрного часу до Та'канду, за 2,3 тис. до скандинавських краш та за 25. тис до Великобританй за швгодини ефiрного часу. Натомiсть фiльми-драми, кторичш, пiзнавальнi та документальнi фiльми зазвичай продаються за на-багато вищими цiнами порiвняно з медiапродуктами комедшного жанру.
Наступна форма прояву медшно! глобалiзацГi -це iнтернацiоналiзацiя бiзнес-операцiй нащо-нальних медiйних корпорацiй з перенесен-ням за кордон !х окремих ланок на основi механiзмiв прямого iноземного iнвестування. К головш моти-ваци випливають переважно з комерцшних ц1лей, що пов'язанi зi стратегiчною орiентацiею медiйних корпорацiй на диверсифкащю бiзнесу, максимiзацiю доходiв за рахунок масифкаци медiйних продуктiв, розширення географiчних рамок технiчного тран-спортування iнформацiйно-розважального контенту, а також реструктуризащю власностi та оптимiзацiю структури активiв. Не слiд скидати з рахуншв i широ-кi можливостi медшних компанiй здобути вагомi конкуренты переваги вiд рiзницi в рiвнi трансакцiйних витрат на виробництво та збут медшних продуктш, а також розбудову ними розгалужених мiжнародних виробничих мереж i системи власних субконтракто-рiв i постачальникiв. Iнтернацiоналiзацiя бкнес-опе-рацiй нацiональних медiйних корпорацiй е по суп ядром !х стратегш щодо максимального задоволення очiкувань iнвесторiв через нiвелювання негативного впливу загострення конкуренци на свiтовому медш-ному ринку, звуження ринкового сегмента компанш та зростання рiвня !х трансакцшних витрат на виробництво i збут iнформацiйно-розважального контенту.
Данi свкчать про те, що хоча медшш корпораци суттево вiдстають вiд пов'язаних з медшним бiзнесом компанiй (сфер електронки, програмного забезпе-чення та телекомункацш) за масштабами здшснюва-них транснацюнальних операцiй, однак навiть вони
вк третини до понад 60% уск доходiв отримують сьогоднi за межами кра!н походження, а частка !х шо-земних активiв становить вк 10 до 20% загально! вар-тостi активiв. Достатньо сказати, що вже на початку XXI ст. топ-10 найбкьших медiагруп i не менше 64% з 25 найбкьших корпорацш медiйного сектора здш-снювали закордоннi господарськi операци чи мiжна-родну iнвестицiйну дiяльнiсть.
Мiж тим, незважаючи на динамiчну штернащ-оналiзацiю !х бiзнес-операцiй в останш десятилiття, навiть найбiльшi медiакомпанГi бкьшшть сво!х дохо-дiв все ще генерують на внутрiшнiх ринках краш ба-зування. Цiлком закономiрним е також той факт, що Сполучеш Штати Америки е нинi найбкьшим регю-нальним сегментом свiтового медiаринку, оскiльки в цiй краi'нi засоби масово! iнформацГi вiдiграють чи не найбкьшу роль у повсякденному житт громадян. Зо-крема, у середньому кожен американець витрачае 725 хвилин щодня на споживання медшних продукпв. При цьому перше мшце у споживанш медiа продуктiв посiдае телебачення, д^ йдуть смартфони, радiо та електронш листи [3].
Щ
\ I
ц11 господа
е одним важливим показником, за яким можна оцшити досягнутий пею чи шшою , медiакорпорацieю рiвень iнтернащоналiза-ци госпоДарських операцiй, е вартiснi обсяги кушвль продажу 1х зарубiжними фкшми медiйних товарiв i послуг. Наприклад, вартшний обсяг сукупних прода-жiв зарубiжних фiлiй американських аудiовiзуальних фiрм (включаючи компани кiно- та вкеошдустри) становив у 2015 р. 12,3 млрд дол. США. Найбкьшими ринками збуту цих компанш стали Великобританш (2 млрд), Франщя (1,3 млрд) i Нiдерланди (1,2 млрд).
Водночас сукупний обсяг закушвель аудювь зуально! продукци зарубiжними пiдроздiлами американських медшних корпорацш становив у 2015 р. майже 5 млрд дол. США. Це засвкчуе доволi високий показник додатного сальдо операцш зарубiжний пгд-роздiлiв американських медiйних корпорацш, коли сукупш надходження за проданий шформацшно-роз-важальний контент суттево перевищують здiйсненi платежi за медiйнi товари i послуги.
Характеризуючи процеси iнтернацiоналiзацii бiзнес-операцiй медiйних корпорацiй, слiд вкзначи-ти також той факт, що найбкьшу кiлькiсть зарубiж-них шдроздшв мають на сьогоднi компани звукоза-пису та видавництва друкованих ЗМ1 Китаю (близь-ко 440), Бразили (310), Росшсько! Федераци (220) та Мексики (140). Це шдтверджуе загальний тренд щодо монополкаци глобального шформацшного простору медiйними компанiями цих кра!н, у тому числГ з метою поширення свого iдеологiчного впливу на цш краши та регюни. Наприклад, росГйський пропаган-дистський канал Russia Today з розгалуженою мережею сво!х зарубiжних фiлiалiв (який з мiркувань шару й ребрендингу було перейменовано у 2015 р. у RT),
працюе в щлодобовому режимi росiйською, англш-ською, iспанською, арабською та шшими мовами й охоплюе 700-м1льонну глядацьку аудиторiю у бiльш, нiж 100 кра!нах свiту. Тижнева аудиторiя RT America, зпдно з даними маркетингово! компани Ipsos Connect MENAP, становила у 2015 р. близько 8 млн глядачiв, що явно менше вiд реальних показникiв. Водночас ев-ропейська глядацька аудиторiя RT становить 38 млн оаб щотижня, а глобальна у 38 кра!нах свку - 70 млн осiб. Для порiвняння, аудиторiя ВВС становить 84 млн оаб, France 24 - 45,9 млн., Deutsche Welle's TV -55 млн вкповкно [4].
Наступною формою прояву медшно! глобаль заци е наростаючi в останнi десятилiття тенденци щодо мiжнародноi фрагментаци медiйного виробництва, що реалiзуеться мехашзма-ми лiцензiйного випуску нацiональними видавничи-ми структурами журналiв, книжкових видань, шшо! друковано! продукци, що мае мiжнароднi бренди. Якщо аналiзувати даний процес, то слд вiдзначити, що лщензшне виробництво дае змогу медшним кор-порацiям отримувати додатковi прибутки за рахунок «упаковування» медiйного продукту, виробленого одшею компанiею, у кшцевий медiйний продукт чи послугу, що продукуеться шшою компанiею. Напри-клад, медшний гiгант Netflix заявив про сво! намiри iнвестувати у 2018 р. майже 8 млрд дол. США у виробництво близько 700 оригшальних телесерiалiв i фiльмiв [5]. Усi вони мають пройти процедури лщен-зування з метою !х реалiзацii на зарубiжних ринках, а отже - отримання додаткових доходiв вiд розшире-них масштабiв збуту.
У даному контекстi сл1д вiдзначити, що саме вертикальнi бiзнес-можливостi у сферi лiцензування медiйних товарiв i послуг пiд брендовими торговель-ними марками стали в останш десятилiття потужним драйвером динамiчного зростання медшних галузей багатьох кра!н свггу. Йдеться насамперед про реа-лiзацiю рiзноманiтних варiантiв концесiй, пропону-вання аудитора широкого асортименту пов'язаних з брендом медшних товарiв i послуг, знижок за членство тощо.
Ще один важливий напрям мiжнародноi фрагментаци медiйного виробництва, як одше! з важ-ливих форм медшно! глобалiзацii, - це широке по-ширення мiжнародних мультимедiйних ньюсрумiв (multimedia newsroom). Вони являють собою модель оргашзаци виробництва шформацшно-розважаль-ного контенту високопрофесшною креативною командою журналктш, котрi, локалiзуючись в обладна-нiй мультимедiйними пристроями редакци, готують контент для щло! низки м!жнародних медiйних платформ - видавничо-друковано!, мобiльноi, радюмов-но!, телевiзiйноi тощо [6, c. 16]. У такий споаб забез-печуеться сп1льне для багатьох компанш викорис-тання медшних ресурав, а отже - значна економш
трансакцiйних витрат на виробництво та поширення контенту на основ! його мультимедiйностi (переваги рiзноманiтностi), а також медшно! зв'язаностГ «другого типу» (переваги окупносп) [7] з вГдшкодуванням вартостi контенту через географiчну дисперсiю його збутових ланцюгiв.
Bаналiзi панiвних форм прояву медiйноí глоба-лГзаци на окрему увагу заслуговуе експансiя на-цiональних медiйних брендiв на новi зарубiжнi ринки. НайбГльшою мiрою це характерно для медГа-корпорацiй, що спецiалiзуються на видавництвi дру-кованих видань. Вони, як ведомо, в останне десяти-лГття переживають кризу падiння продажiв з причин динамiчного поширення цифрових медiа i переведен-ня багатьох друкованих видань у цифровi формати. Разом iз тим, володiючи високими конкурентними перевагами у сферi виробництва шформацшного контенту та управлiння бiзнес-процесами, видав-ничi компани активно виходять на новi географiчнi сегменти та медшш платформи з метою розширен-ня «штернацюнальних горизонтiв» свое! дiяльностi. Задля цього вони, як правило, проводять штенсивне навчання локальних управлГнських команд з передачею мкцевим журналктам iнновацiйних навичок i технологiй виробництва шформацшного контенту, однак залишаючи !м можливостi творчо! свободи в його продукуванш
У такий спосiб забезпечуеться глобальна уш-фiкацiя технологiй виробництва та ринкового поширення медшних продукпв, а також стандартизаци !х якостi та механiзмiв цiноутворення. Як приклад наведемо британський медшний бренд Guardian, який останшми роками здобувае дедалi бкьшу попу-лярнiсть у США, а отже - значно розширюе цкьову аудиторiю сво!х споживачiв за рахунок компанiй, за-щкавлених в американськiй аудитор!!. Ще один приклад - видавничий бренд Hubert Burda Media, що поадае лГдерськ позицГ! в журнальному сегмент ме-дiаiндустрii' Нiмеччини. Його наступальна експансш на ринки СхГдно! бвропи, Туреччини та Франц!! зна-чною мГрою була забезпечена успГшною реплГкацГею сво!х управлiнських i виробничих компетенцш на локальних ринках з подальшим придбанням найбiльш перспективних, з точки зору контенту, швестицшних проекпв, широти аудитор!! та генерування фшан-сових потокГв. ПодГ6ним шляхом пГшла також скан-динавська медiакомпанiя Schibsted, яка ще у 1998 р. придбала й усшшно «перезапустила» збиткове на той час стокгольмське газетне видання Svenska Dagbladet, яке вже з 2003 р. почало приносити прибуток [6, с. 19].
Наступний важливий канал iнтернацiоналiзацi! медшно! шдустри, що лежить в основ! динамкних глобалiзацiйних процеав у цГй сферГ, - це активна розбудова в останш десятилГття мГжнародних новин-них телевкшних мереж. 1х становлення й активний розвиток стали результатом появи та швидкого поши-
рення супутникових каналГв передачi шформацшно-розважального контенту, яю багато авторитетних за-хГдних науковцiв та полГтичних дГячГв розглядали як ключовий канал глобального поширення демокра-тичних i лiберальних цiнностей. Зокрема, професор мiжнародних комушкацш Ерфуртського уншерсите-ту К. Хафез (K. Hafez) наголошуе на тому, що «у гло-бальну епоху цензура явно зайшла у глухий кут ... i iноземнi засоби масово! iнформацii можуть збалансу-вати шформацшний дефiцит вГтчизняних ЗМ1 та ви-тГснити нацiоналiстично-авторитарнi процеси шфор-мацiйноi дезiнформацii та стагнаци» [8, р. 64].
Так, вторично першою iнформацiйною теле-вГзГйною мережею стала CNN, яка вперше у свтовш штори почала транслювати новини в цГлодобовому режимi й у прямому ефiрi. Дана мережа i дотепер за-лишаеться однiею з найбГльших i найприбутковiших медiакомпанiй свГту, li структура включае 14 новин-них кабельних i супутникових каналiв, 2 радюстанци, 6 iнтернет-сайтiв i 37 зарубiжних бюро, котрГ здш-снюють мовлення для 378 млн домогосподарств [9] у 212 крашах свиу [10]. Ii поява спричинила розбудо-ву глобально1 телевiзiйноi мережi, яка вже на кшець 1980-х роив налiчувала бiльше десятка новинних корпорацш. Таким чином, транслювання новин за межi нацiональних кордонГв стало потужним драйвером перетворення глобальних медшних корпорацГй в активних гравцГв глобального шформацшного простору через високу доступшсть !х медГйних продук-йв не тГльки для представникГв вищого та середньо-го класГв, але й для широких верств населення в усГх куточках свГту.
ВИСНОВКИ
Узагальнюючи наведене, вГдзначимо, що гло-бальне розширення медГйно1 шдустри докоршно трансформувало як ii економГку, так i дГючГ оргашза-цГйно-економГчнГ моделГ управлГння медГйним корпо-ративним сектором. Це стало причиною докоршно!' реструктуризаци свГтового медГйного ринку, якГсних змш у процесах продукування, ринкового поширення та збуту ГнформацГйно-розважального контенту та його донесення до широко':' свГтово! громадськость Разом Гз тим, домшування на свГтовому медГйному ринку транснацюнальних корпорацГй висувае в число прюритетних питання наслГдкГв iноземноi влас-ностГ на засоби масовоi шформаци в контекстГ 1'х слу-жшня суспГльним Гнтересам. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. The Globalization of Cultural Trade: A Shift in ConC sumption. International flows of cultural goods and services 2004-2013. UNESCO-UIS, 2016. URL: http:// uis.unesco.org/sites/default/files/documents/the-globalisation-of-cultural-trade-a-shift-in-consump-tion-international-flows-of-cultural-goods-services-2004-2013-en_0.pdf
2. Media and Entertainment Sportlight. The Media and Entertainment Industry in the United States. URL: https://www.selectusa.gov/media-entertainment-industry-united-states
3. Leading media companies in 2017, based on revenue (in billion euros). URL: https://www.statista.com/statis-tics/272469/largest-media-companies-worldwide/
4. RT watched by 70mn viewers weekly, half of them daily. Ipsos survey RT. 10 Mar, 2016. URL: https://www. rt.com/news/335123-rtviewership-ipsos-study
5. Bonggolto J. Netflix to invest $8 billion to produce about 700 original TV shows and movies this year. February 28, 2018. URL: https://www.neowin.net/news/ netflix-to-invest-8-billion-to-produce-about-700-orig-inal-tv-shows-and-movies-this-year/
6. Зинин Е. Ю. Медиахолдинги в «цифровом» мире: диверсификация в медиаиндустрии. Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия «Менеджмент». 2010. Вып. 4. С. 3-27.
7. Маркидес К. С., Уильямсон П. Дж. Связанная диверсификация, ключевые компетенции и результаты корпорации. Российский журнал менеджмента. 2008. Т. 6. № 1. С. 65-88.
8. Hafez K.The Myth of Media Globalization. Cambridge ; Malden, Mass. : Polity Press, 2007. 232 p.
9. CNN Worldwide Fact Sheet. URL: http://cnnpressroom. blogs.cnn.com/cnn-fact-sheet/
10. CNN in Viewers Cable Network of Choice for Democratic and Republican National Convention Coverage. Time Warner, August 18, 2000. URL: https:// www.warnermediagroup.com/newsroom/press-re-leases/2000/08/18/cnn-is-viewers-cable-network-of-choice-for-democratic-and
Науковий керiвник - Галенко О. М., доктор економ1чних наук, професор, завщувач кафедри м1жнародного обл1ку i аудиту, КиТв-ський нацюнальний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана
REFERENCES
Bonggolto, J. "Netflix to invest $8 billion to produce about 700 original TV shows and movies this year". 2018. https://www.neowin.net/news/netflix-to-invest-8-bil-lion-to-produce-about-700-original-tv-shows-and-movies-this-year/
"CNN in Viewers Cable Network of Choice for Democratic and Republican National Convention Coverage". Time Warner, August 18, 2000. https://www.warnerme-diagroup.com/newsroom/press-releases/2000/08/18/ cnn-is-viewers-cable-network-of-choice-for-demo-cratic-and
"CNN Worldwide Fact Sheet". http://cnnpressroom.blogs. cnn.com/cnn-fact-sheet/
Hafez, K. The Myth of Media Globalization. Cambridge; Malden, Mass. : Polity Press, 2007.
"Leading media companies in 2017, based on revenue (in billion euros)". https://www.statista.com/statis-tics/272469/largest-media-companies-worldwide/
"Media and Entertainment Sportlight. The Media and Entertainment Industry in the United States". https:// www.selectusa.gov/media-entertainment-industry-united-states
Markides, K. S., and Uiliamson, P. Dzh. "Sviazannaya diversi-fikatsiya, klyuchevyye kompetentsii i rezultaty korpo-ratsii" [Related Diversification, Core Competencies and Corporate Performance]. Rossiyskiy zhurnal menedzh-menta, vol. 6, no. 1 (2008): 65-88. "RT watched by 70mn viewers weekly, half of them daily. Ipsos survey RT". 2016. https://www.rt.com/ news/335123-rtviewership-ipsos-study "The Globalization of Cultural Trade: A Shift in Consumption. International flows of cultural goods and services
2004-2013". UNESCO-UIS, 2016. http://uis.unesco.org/ sites/default/files/documents/the-globalisation-of-cultural-trade-a-shift-in-consumption-international-flows-of-cultural-goods-services-2004-2013-en_0.pdf Zinin, Ye. Yu. "Mediakholdingi v «tsifrovom» mire: diversifi-katsiya v mediaindustrii" [Media Holdings in the Digital World: Diversification in the Media Industry]. Vest-nik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Seriya "Menedzh-ment", no. 4 (2010): 3-27.
<
o
u
