CC BY
7
УДК 339.9.012.23 JEL: F01; F02; F23; F59
ПРИЧИНИ ТА НАСЛ1ДКИ ПРИСДНАННЯ ДО ГЛОБАЛЬНИХ МЕРЕЖ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТ1 -М1СЦЕ НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ В ОЦ1НЮВАНН1 НЕО1НТЕГРАЦИ
®2020 КОБИЛЯНСЬКА А. В.
УДК 339.9.012.23 JEL: F01; F02; F23; F59
Кобилянська А. В. Причини та наслщки присднання до глобальних мереж створення вартост - мкце нацюнально'|'
економюи в оцiнюваннi неоштеграцп
Беручи до уваги останнi напрацювання у сферi досл/дження функцюнування глобальних мереж створення вартостi, постае нагальна потреба у вивченнi макропередумов та наслШв X д/яльност/. У статтi проанал/зовано причини та насл/дки функцюнування глобальних ланцюг/в створення вартостi з позицИ наявних зв'язшв з процесами мегарегюнал'ваци. Показано, що участь крани в глобальних ланцюгах/мережах створення вартостi мае своi специфiчнi макроеконом'мт причини та насл/дки. Вид/лено найб/льш поширен/ причини участ/ в глобальних ланцюгах/мережах створення вартостi з позицИ нацюнальноi економки, а саме: розм/р економ'ши, темпи економ/чного розвитку, наявн/сть ¡ноземного капталу, рвень квалф'жаци робочоiсили, рiвень зовншньоiзаборгованост/, тарифн обмеження тощо. Систематизовано макроекономiчнi насл/дки учас-тi в глобальних ланцюгах/мережах створення вартостк зм/на р/вня зайнятост/, р/вня продуктивностi, поток/в прямих тоземних твестицш, експорту, валового нацюнального доходу на душу населення та в/дпов/дних пох/дних показник/в. Базуючись на консенсусi щодо опосередкованостi причин i насл'дтв участi в глобальних ланцюгах/мережах створення вартостi фактом наявностi преференцшних торговельних угод, оцнюва-ного за допомогою так званих полтичних та iнститущйних чинник/в, було запропоновано таке. Оск/льки найб'шьшi мегарегюнальт угоди засно-ванi на преференцшних торговельних угодах, варто оч'шувати на наявн/сть статистично значущого впливу мегарег'юнальних угод на причини та наслдки участi нацюнально'1 економ/ки крани - члена мегарегюнального об'еднання в глобальних ланцюгах/мережах створення вартостi. Ключов'! слова: глобальм мережi створення вартостi, мегарегюнальт угоди, нацюнальна економ/ка, моделювання, економ/чний розвиток. DOI:
Табл.: 2. Ббл.: 19.
Кобилянська Алла ВалерП'вна - кандидат економ/чних наук, доцент, професор кафедри агролог/стики та управл/ння ланцюгами постачань, Хар-швський нацюнальний техн/чний ун/верситет сшьського господарства iменi П. Василенка (вул. Алчевських, 44, Харк/в, 61002, Украна) E-mail: akobylyanskaya@eerc.kiev. ua ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7052-0886
УДК 339.9.012.23 JEL: F01; F02; F23; F59
Кобылянская А. В. Причины и последствия присоединения к глобальным сетям создания стоимости -место национальной экономики в оценке неоинтеграции
Принимая во внимание последние наработки в области исследования функционирования глобальных сетей создания стоимости, существует насущная необходимость в изучении макропредпосылок и последствий их функционирования. В статье проанализированы причины и последствия функционирования глобальных цепей создания стоимости для национальных экономик с позиции имеющихся связей с процессами мегаре-гионализации. Показано, что участие страны в глобальных цепях/сетях создания стоимости имеет свои специфические макроэкономические причины и последствия. Выделены наиболее распространенные причины участия в глобальных цепях/сетях создания стоимости с позиции национальной экономики, а именно: размер экономики, темпы экономического развития, наличие иностранного капитала, уровень квалификации рабочей силы, уровень внешней задолженности, тарифные ограничения и т. п. Систематизированы макроэкономические последствия участия в глобальных цепях/сетях создания стоимости: изменение уровня занятости, уровня производительности, потоков прямых иностранных инвестиций, экспорта, ВНД на душу населения и соответствующих производных показателей. Основываясь на консенсусе относительно опос-редованности причин и последствий участия в глобальных цепях/сетях создания стоимости фактом наличия преференциальных торговых соглашений, оцениваемого с помощью так называемых политических и институциональных факторов, было предложено следующее. Так как самые крупные мегарегиональные соглашения основаны на преференциальных торговых соглашениях, стоит ожидать наличия статистически значимого влияния мегарегиональных соглашений на причины и последствия участия национальной экономики страны - члена мегарегионально-го объединения в глобальных цепях/сетях создания стоимости.
Ключевые слова: глобальные сети создания стоимости, мегарегиональные соглашения, национальная экономика, моделирование, экономическое развитие. Табл.: 2. Библ.: 19.
Кобылянская Алла Валерьевна - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры агрологистики и управления цепями поставок, Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени П. Василенко (ул. Алчевских, 44, Харьков, 61002, Украина) E-mail: akobylyanskaya@eerc.kiev. ua ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7052-0886
UDC 339.9.012.23 JEL: F01; F02; F23; F59
Kobylianska A. V. On Causes and Consequences of Entering Global Value Networks - Place of National Economy in Assessing the Neo-Integration
In view of recent developments in the sphere of research on the functioning of global value networks, there is an urgent need to examine macro-premises and the consequences of their functioning. The article analyzes the causes and consequences of the functioning of global value chains for national economies from the point of view of existing links with the mega-regionalization processes. It is shown that a country's participation in global value chains/networks has its own specific macro-economic causes and consequences. The most common reasons for participation in global value chains/networks are allocated from the
point of view of the national economy, specially: size of the economy, pace of economic development, availability of foreign capital, level of qualified skills of the labor force, level of external debt, tariff restrictions, etc. The macro-economic consequences of participation in global value chains/networks are systematized as follows: changes in the employment level, productivity, foreign direct investment flows, exports, GNI per capita and related derived indicators. Based on the consensus, according to which the causes and consequences of participation in global value chains/networks are intermediated by the fact that preferential trade agreements, evaluated by means of so-called political and institutional factors, the following is suggested. Since the largest mega-regional agreements are based on preferential trade agreements, one should expect the statistically significant impact of mega-regional agreements on the causes and consequences of the participation of the national economy as a member of the mega-regional uniting in global value chains/networks. Keywords: global value networks, mega-regional agreements, national economy, modeling, economic development. Tabl.: 2. Bibl.: 19.
Kobylianska Alla V. - PhD (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Agrologistics and Supply Chains Management, Kharkiv P. Vasylenka
National Technical University of Agriculture (14 Alchevskykh Str., Kharkiv, 61002, Ukraine)
E-mail: akobylyanskaya@eerc.kiev.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7052-0886
Беручи до уваги останш напрацювання у сферi до^дження функцюнування глобальних мереж створення вартосй, постае нагальна потреба у вивченш макропередумов та насладив !х дь яльности
В^дпов^ш результати допоможуть сформулю-вати множину специфiчних шструменпв, притаман-них глобальному економiчному врядуванню, а саме, його мережевому режиму. Пропонуеться здшснити моделювання причин i насладив функцюнування глобальних ланцюпв створення вартост з позици наяв-них зв'язшв з процесами мегареriоналiзацп.
По-перше, це становитиме приклад розгляду по-рiвняних у термшах масштабiв охоплення та глибини глобалiзацiйних феномешв. По-друге, це дозволить сконцентруватися зусилля на вивченш чико визна-чено! множини нацюнальних економш, що формують квазынтеграцшну едшсть. По-трете, це дозволить отримати бкьш глибок знання щодо функцюнування сучасних штеграцшних об'еднань глобально! еко-номши, яю прийшли на замшу попередшм формам мультилатеризму.
У данш публкаци вивчаються передумови фор-мування глобальних ланцюпв створення вартост та моделювання в^пов^дних зв'язшв з позици функцюнування мегарегюнальних об'еднань (МРО) та угод (МРУ).
Питанням створення та функцюнування мереж створення вартоси та функцюнуванню мегарегюнальних об'еднань присвячеш численш роботи шо-земних i вичизняних учених.
Так, Ь. Fontagnë та ш, використовуючи модель загально! економiчноI рiвноваги, аналiзують дiяль-нiсть потенцiйних та кнуючих мегарегiональних угод. У своему досл^джеш автори доходять висновку, що вплив дiяльностi пiдприемств на економiчний розвиток наразi б1льшою мiрою опосередкований не фактом належноси до окремого географiчного регю-ну, а радше фактом наявностi зв'язкiв/пiдлеглостi певнiй компани [1].
Б. С1иг1ак, X. Д^Иа^ i А. БаёкЬаЬ, оцiнюючи потенцшш вигоди для Канади та Швденно! Коре! вiд укладання вiдповiдноí всеохоплюючо! торговельно!
угоди, знаходять пiдтвердження позитивному впливу в1д укладання тако! мегарегюнально! угоди на роз-ширення дiяльностi окремих галузей (наприклад, ма-шинобудування), у тому числi завдяки використанню налагоджено!' системи виробничих зв'язкiв Коре! в Азшському регiонi [2].
P. Kowalski прямо зазначае вплив наявноси угоди про зони вкьно! торгiвлi (ЗВТ) на полегшення глобального виробництво. Вим, iнтенсивнiсть такого впливу е рiзною для рiзних галузей: найбкьш про-мовистим вiн е для машинобудування, виробництва продуктiв харчування та скьського господарства. На окрему увагу заслуговуе той факт, що наявшсть ЗВТ мае додаткову вагу порiвняно з уже кнуючою торив-лею в регюш [3].
Додатково результати дотичних досл^жень представленi в працях G. Gereffi та X. Luo [4], L. Chen [5], Л. Антонюк [6], Н. Черкас [6; 7], С. Радзiевськоi' [8], Н. Марущак [9], А. ФЫпенка та В. Фшпенко [10] та шших.
Незважаючи на доволi довгий перелш науко-вих праць з означеного питання, включно з тими роботами, як присвячено досл^дженню регюналь-них особливостей приеднання до глобальних мереж створення вартоси, питанням ролi мегарегюнальних об'еднань у цих процесах майже не придкяеться на-лежно!' уваги. Дане досл^дження присвячено подо-ланню, перш за все, теоретико-методолопчних прогалин в означенш царинi.
Метою статт е вивчення причин та насладив приеднання до глобальних мереж створення вартост з позици досл^дження макропоказникiв зазначених процесiв, якi визначають мюце саме нацiональних економiк в процесах неоштеграци. Додаткову науко-ву новизну до^дження надае той аспект, що в^дпо-вiдний аналiз проводитиметься з позици потенцшно-го впливу мегарегюнальних суб'екпв.
Глобальнi ланцюги створення вартост (ГЛВ), якi асимптотично будуть прийматися за основу як наближення до розгляду глобальних мереж створення вартост (ГМСВ), мають незаперечний вплив на зовшшню торпвлю кра!'н, валовий нацю-
нальний дохк (ВНД) на душу населення, продуктив-шсть працi тощо.
Проте цей вплив носить гетерогенний характер, а його результати е асиметричними. Так, бкьш розви-ненi кра!ни, кра!ни з вищiм рiвнем доходiв виграють бкьше вiд долучення до ГЛВ. Також результати учас-тi в ГЛВ залежать вк багатьох шших факторiв, серед яких не останню роль вщграють i iнституцiйнi [11].
Закономiрно постае питання, в чому полягае в1д-мiннiсть в учаси рiзних кра!н у ГЛВ, та чому, беручи до уваги широку обiзнанiсть щодо по-тенцiйноi рiзницi в термiнах результатiв штеграци в глобальш мережi створення вартостi, кра!ни, незва-жаючи на все, обирають для себе цей шлях штеграци.
Розгляд причин участ в ГЛВ, у тому чи^ з по-зици функцiонування мегарегiоналiзацГí, дозволить певною мiрою уникнути проблеми гетерогенностi.
Так, важливу роль в процесах включення до ГЛВ вщграють: зняття регуляторних обмежень, гар-мошзащя законодавства та, наприклад як у випадку 6С, впровадження едино! валюти. Саме щ чинники дозволили 6С у перюд з 2002 по 2014 рр. продемон-струвати показники рiвня залученост до ГЛВ кращi за вкповкш Китаю та США [12].
Це дае нам можлившть припустити, що мега-регiональнi угоди з !х положеннями стосовно лiбе-ралiзацГí торивл^ потокiв капiталу мають потенцiйно позитивний вплив на !х пiдписантiв з позици штенси-фiкацií участi в ГЛВ i ГМСВ.
Водночас було отримано шдтвердження, що впровадження нетарифних обмежень також позитивно впливае на ГЛВ, повертаючи увагу учаснишв ЗЕД з мiжнaродно! торгiвлi в бж глобального виробництва.
Втiм, оншоринг, як процес перенесення завер-шальних стадiй виробництва ближче до кшцевого споживача, негативно впливае на поширення ГЛВ, викликае скорочення ланцюжка [12].
Виршальний вплив на розвиток ГЛВ справляе також розвиток сектора послуг - як гаранпя зрос-тання рiвня сполучення мiж кра!нами, що дозволяе легше вести бiзнес.
Тобто, лiбералiзацiя торгiвлi послугами, таким чином, мае справляти позитивний вплив на розвиток глобальних виробничих мереж. Впм, ефект вк тако! лiберaлiзaцп чутливий до рiвня доходiв кра!н i специ-фiки окремих положень преференцшних торговель-них угод (ПТУ). Так, лiбералiзацiя торгiвлi послугами повсякчас е асиметричною. Перш за все, через те, що вк самого початку бкьш розвинеш кра!ни надають кращi послуги. Вiдповiдно, наслiдки вiд лiбералiзацíi будуть бiльш скромними саме для розвинених кра!н. По-друге, обмеження на торпвлю послугами рiдко носять дискримшацшний характер тако! глибини, як обмеження на торпвлю товарами. Через це ефект вк, лiберaлiзaцп послуг е менш вiдчутним [13].
П. Ковальськ зi спiвавторами, розглядаючи причини участ кра!ни в ГЛВ, видiляють таки розмiр ринку, рiвень економiчного розвитку, структуру виробництва (а саме, частку промисловосп), розташу-вання по вкношенню до головних виробничих ха-бiв свiтовоI економiки [3]. Окремо зазначаеться, що в процесах штеграци кра!ни в ГЛВ виршальну роль вщграють полiтичнi параметри: низькi iмпортнi та-рифи та факт членства в ПТУ, вккриисть до притоку П11, логiстична розвиненiсть, включно iз фактом спрощення торгiвлi, захистом прав штелектуально! власностi, якiстю шфраструктури та iнституцiй.
Пiдсумовуючи, у табл. 1 систематизовано осно-внi тдходи до дослiдження макроекономiчних переду-мов процеав глобaлiзaцi! мереж створення вартости
Oкрiм суто мiкро- та мезоекономiчних переваг вiд учaстi в ГЛВ, а саме, оновлення: виробництва, функцш, продукту та виробничих лан-цюпв [3], iснують i певш нaслiдки на рiвнi нaцiонaль-них економш.
У табл. 2 систематизовано мaкроекономiчнi нaслiдки процесiв глобaлiзaцi! мереж створення вар-тостi.
Також зазначаеться, що зростае використання шоземних ресурав, змiнюеться частка кра!ни на свь товому ринку завдяки включенню до обсяпв експор-ту вiдповiдних обсяпв додано! вартосп в межах ГЛВ.
Впм, обсяги зовнiшньо! торгiвлi змшюються непропорцiйно порiвняно зi змiною рiвня доходiв. Цьому iснуе дек1лька пояснень. По-перше, компонента деккька рaзiв перетинають нaцiонaльнi кордони, а тому вони враховуються в статистищ зовшшнк операцГ! декiлькa рaзiв. По-друге, ГЛВ виробляють переважно товари тривалого споживання, тому ско-рочення рiвня доходiв мае в^кладений ефект на скорочення ккькосп купiвель. По-трете, при ско-роченш доходiв споживaчiв, фiрми, що розташоваш на кiнцях лaнцюжкiв, радше скоротять власш запаси, aнiж обсяги зaкупiвлi компонент, необхiдних для по-дальшого виробництва в межах ГЛВ. Вкповкно, на-вiть суттеве скорочення доходiв не призводить до пропорцiйного зменшення експорту [12].
Зростання рiвня зайнятоси завдяки розширен-ню глобального виробництва теж не завжди е одно-значним нaслiдком. Так, бкьша частка робiтникiв становиться зайнятими у виробничих процесах на незахищених i нестаб1льних для них умовах. Для глобальних ланцюпв створення вaртостi характерш нерегулярна зaйнятiсть та створення робочих мкць, що вимагають вiдносно низько! квaлiфiкaцГ! - саме цi робочi мiсця зникають так само швидко, як i створю-ються [4].
Тому умови таких мегарегюнальних угод, як ТТП, ВРЕП тощо, а саме: положення щодо пращ, по-тенцшно матимуть вплив на насл^ки, яш справля-ють ГЛВ у частиш впливу на рiвень зайнятоси.
Причини штеграцм до ГЛВ/ГМСВ: макроаспекти
Таблиця 1
Характер впливу Показники Джерело
1ноземний каттал (П11) Робоча сила низькоТ квалiфiкацN Яккть iнституцiй (у т. ч. ПТУ) Залежна змiнна - показник ГЛВ за ЮНКТАД World Bank [14]
Прямий Додана варлсть Темпи зростання ВВП Обмшний курс згщно з ПКС Додана варлсть у промисловостi Високотехнологiчний iмпорт Чистий притiк П11 Внутрiшньогалузева торпвля у високотехнологiчному секторi 1ндекс розвитку людського катталу, що базуеться на тривалост навчання Державний борг Сальдо доходiв та видаткiв бюджету (% вщ ВВП) 1ндекс сприйняття корупцп Кризовi явища Залежна змiнна - iндекс глобальноI конкурентоспроможнот Антонюк Л., Черкас Н. [15]
Неполiтичнi фактори: структура виробництва (частка промисловосл); роз!^р економiки (логарифм ВВП); кiлькiсть населення; вщстань до найближчого виробничого хабу. Пол™чш фактори: вiдкритiсть притоку П11 (у % ВВП); частка iмпорту, що пiдпадае пiд ПТУ; рiвень тарифного тягаря (тарифи, що накладаються краТною, та тарифи, пiд як пiдпадае iмпорт краТн) Залежна змiнна - пряма та зворотна участь у ГЛВ Kowalski P. et al. [3]
Зняття обмежень на iмпорт катталу Лiбералiзацiя торгiвлi Li Q., Moon H. [16]
Опосередкований ПТУ Гармошза^я законодавства Зняття нетарифних обмежень Залежна змiнна - iндекс ГЛВ, додана вартсть iноземного похо-дження Raei F., Ignatenko A., Mircheva B. [11]
Лiбералiзацiя торгiвлi послугами (ефект бтьш вiдчутний для краТн, що розвиваються) Залежна змiнна - валовий експорт промiжних товарiв, пряма та зворотна участь у ГЛВ Kowalski P. et al. [3]
Джерело: згруповано автором.
Таблиця 2
Наслщки штеграцм до ГЛВ/ГМСВ: макроаспекти
Характер впливу Показники Джерело
1 2 3
Прямий Темпи зростання експорту товарiв та послуг Темпи зростання ВВП на душу населення (ПКС) Зростання продуктивной прац Зростання рiвня зайнятосл Зростання загального достатку Скорочення рiвня бщносл Незалежна 3MiHHa - ГЛВ за ЮНКТАД Свтовий банк [14]
Зростання П11 Urata S. [17]
Змша структури експорту щвищення продуктивной Незалежна 3MiHHa - частка експорту крани k-го товаруj-го сектора в загальному виробництвi—крани Damijan J. P., Kostevc С., Rojec M. [18]
Закшчення табл. 2
1 2 3
Змша частки експорту в загальному свтовому експорт Змiна реального ефективного валютного курсу Зростання частки iмпортних ресурав Непропорцiйне зростання обсягiв торгiвлi порiвняно зi зростанням рiвня доходiв Незалежна змiнна - пози^я краНи в ГЛВ, пряма та зворотна участь у ГЛВ Gunnella V., Fidora M., Schmitz M. [12]
Вищм рiвень ВНД на душу населення Зростання людського катталу Зростання продуктивной Незалежна змiнна - iндекс участi у ГЛВ Raei F., Ignatenko A., Mircheva B. [11]
Зростання частки втизняно! додано! вартост в експорт Ускладнення товарiв на експорт Диверсифiкацiя експорту Незалежна змiнна - зворотна участь у ГЛВ Kowalski P. et al. [3]
Опосередкований ПТУ Зростання П11 за рахунок розвитку ланцюпв постачань Petri P. A., Plummer M. G., Zhai F. [19]
Джерело: згруповано автором.
Такий висновок може використовуватись як ri-потеза при тестуванш насладив учасп в ГЛВ з позици' наявносп угод про мегарегюнальне ствроби'ництво i в iнших випадках, наприклад при ощнщ наслiдкiв для обсяпв зовшшньо'1 торгiвлi краши, iноземного швестування i т. iн., у всьому тому, що охоплюеться вiдповiдними текстами.
ВИСНОВКИ
Участь краши в ГЛВ/ГМСВ мае сво'1 специфiчнi макроекономiчнi причини та наслкки. Серед най-бкьш поширених у дослiдженнях варто видкити:
- причини:
f розмiр економжи (бiльшi за розмiрами еконо-мжи з б1льшою вiрогiднiстю входять до ГЛВ/ ГМСВ); темпи економiчного розвитку; f наявшсть iноземного капiталу (попередш iноземнi вкладення е iндикатором шститущ-олiзованого економiчного спiвробiтництва з шоземними контрагентами i, вiдповiдно, за-порукою бiльш легкого включення до ГЛВ/ ГМСВ порiвняно з тими крашами, обсяги ш-вестування в якi е вiдносно низьким); f рiвень квалiфiкацiï робочо'1 сили (загалом, чим вищш рiвень квалiфiкацiï робочо'1 сили, тим активнше краша залучена до ГЛВ/ГМСВ, однак це не завжди вiрно, i напрямок зв'язку залежить в^л, кожно'1 окремо'1 краши); f рiвень зовнiшньоï заборгованостi (високий рiвень зовнiшньоï заборгованостi в ц1лому негативно впливае на залучення краши до ГЛВ/ ГМСВ);
f тарифш обмеження (тарифш обмеження ускладнюють рух товарiв та послуг, необхiд-
них для виробництва в межах ГЛВ/ГМСВ, тому краши з високим рiвнем торговельного захисту менш iнтегрованi в глобальне вироб-ництво), тощо; - нашдки:
f змша рiвня зайнятостi, рiвня продуктивностi (загалом спостеркаеться позитивний вплив вiд участi в ГЛВ/ГМСВ на рiвень зайнятостi та рiвень продуктивностi, специфiчнi результати можна отримати залежно в^л, галуз^ також спостерiгаеться перерозпод1л структури зайнятоси мiж сферами високо- та низькоква-лiфiкованоï працi); f збкьшення П11;
f зростання експорту (обсяпв зовшшньоеконо-
мiчних операцiй); f збкьшення ВНД на душу населення (спо-стерiгаеться позитивний вплив участi в ГЛВ/ ГМСВ на рiвень добробуту населення) та в1д-повiднi пох^ш iндикатори.
Унауковому середовищi спостерiгаеться консенсус щодо опосередкованоси причин i насладив участi в ГЛВ/ГМСВ фактом наявносп преференцiйних торговельних угод. У моделях в1д-повiдний вплив ощнюеться за допомогою так званих полiтичних та iнституцiйних чинникiв. Як прока ви-користовуються тaкi змшш, як зняття обмежень на потоки кашталу, торговельнi потоки.
Нaйбiльшi мегарегюнальш угоди зaсновaнi на ПТУ, тому варто очшувати нaявностi статистично значущого впливу МРУ на причини та наслкки учас-тi в ГЛВ. В^дпов^но, подaльшi дослiдження можуть бути присвячеш моделюванню кiлькiсноï оцiнки
впливу участ в МРУ/О на функцюнування краши в межах ГМСВ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Fontagné L., Fouré J. and Keck A. Simulating World Trade in the Decades Ahead: Driving Forces and Policy Implications. The World Economy. 2017. Vol. 40. Issue 1. P. 36-55.
DOI: https://doi.org/10.1111/twec.12479
2. Ciuriak D., Jingliang X. and Dadkhah A. The Canada-Korea Free Trade Agreement: What It Means for Canada. C. D. Howe Institute. 2015. URL: https://www.cdhowe. org/public-policy-research/canada-korea-free-trade-agreement-what-it-means-canada
3. Kowalski P., Gonzalez J. L., Ragoussisi A., and Ugarte C. Participation of Developing Countries in Global Value Chains: Implications for Trade and Trade-Related Policies. OECD Trade Policy Papers. 2015. No. 179. OECD Publishing, Paris. URL: https://www.die-gdi.de/up-loads/media/OECD_Trade_Policy_Papers_179.pdf
4. Gereffi G., Luo X. Risks and opportunities of participation in global value chains. 2014. URL:https://voxeu. org/article/global-value-chain-participation-risks-and-opportunities
5. Chen L. The BRICs in the Global Value Chain: An Empirical Note. Cuadernos de Economía. 2012. Vol. 31. No. Especial. P. 221-239. URL: http://www.scielo.org.co/pdf/ ceco/v31nspe57/v31nspe57a10.pdf
6. Антонюк Л. Л., Черкас Н. I. Провщна роль Китаю у глобальних мережах сектору високих технолога: нова реальшсть та сучасн виклики. Економка та держава. 2017. № 12. С. 14-22. URL: http://www. economy.in.ua/pdf/12_2017/5.pdf
7. Черкас Н. Концепцп глобальних мереж та ланцюпв створення вартосл. Всник Кивського нацональ-ного торговельно-економiчного ушверситету. 2018. № 3. С. 60-70. URL: http://visnik.knteu.kiev.ua/ files/2018/03/06.pdf
8. Радзieвська С. Репональш об'еднання в глобально економщК Мiжнародна економiчна полтика. 2018. № 2. С. 109-135.
9. Марущак Н. В. Глобальн ланцюги додано! вартосл в контекст економiчно! штеграцп Укра!ни. Причорно-морськекономiчнiстудИ. 2017. Вип. 24. С. 30-35.
10. Фттенко А., Фттенко В. Теорiя мiжнародноí еко-номiчноí штеграцп. Науковий всник Сюдноевро-пейського нацонального ушверситету ÍMern Лес Укранки. Серiя «Мiжнароднi вiдносини». 2013. № 10. С. 4-12.
11. Raei F., Ignatenko A., and Mircheva B. Global Value Chains: What are the Benefits and Why Do Countries Participate? IMF Working Paper 19/18. International Monetary Fund, Washington, DC. 2019. 31 p. DOI: http://dx.doi.org/10.5089/9781484392928.001
12. Gunnella V., Fidora M., Schmitz M. The impact of global value chains on the macroeconomic analysis of the euro area. ECB Economic Bulletin. 2017. Issue 8. P. 7595. URL: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/ ebart201708_02.en.pdf
13. Lee W. Services Liberalization and GVC Participation: New Evidence for Heterogeneous Effects by Income
Level and Provisions. World Bank. Policy Research Working Paper No. 8475. 2018. 45 p. URL: http://documents. worldbank.org/curated/en/232431528996706429/ pdf/WPS8475.pdf
14. World Development Report 2020. Trading for Development in the Age of Global Value Chains World Bank. 2019. URL: http://pubdocs.worldbank.org/ en/124681548175938170/World-Development-Re-port-2020-Draft-Report.pdf
15. Atohiok fl., MepKac H. Tno6anbHa eKOHOMnHa MepeM weBBa^a y KOHKypeHTHOMy 3pocTaHHi Kpa'rn. Mix-HapodHa eKOHOMNHa nonimuKa. 2019. № 2. C. 82-100. DOI: 10.33111/iep.2019.31.03
16. Li Q. and Moon H. The trade and income effects of RCEP: implications for China and Korea. Journal of Korea Trade. 2018. Vol. 22. No. 3. P. 306-318.
DOI: https://doi.org/10.1108/JKT-03-2018-0020
17. Urata S. The Trans-Pacific Partnership: Origin, Evolution, Special Features and Economic Implications. Journal of Southeast Asian Economies. 2018. Vol. 35. No. 1. P. 22-38. URL: https://think-asia.org/bit-stream/handle/11540/7646/ISEAS_EWP_2017-08. pdf?sequence=1
18. Damijan J. P., Kostevc C., and Rojec, M. Global Supply Chains at Work in Central and Eastern European Countries: Impact of FDI on Export Restructuring and Productivity Growth. LICOS Discussion Paper Series. 2013. No. 332. 37 p. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/pa-pers.cfm?abstract_id=2287550
19. Petri P. A., Plummer M. G. and Zhai F. The Trans-Pacific Partnership and Asia-Pacific Integration: A Quantitative Assessment. Peterson Institute for International Economics, 2012. 143 p.
REFERENCES
Antoniuk, L. L., and Cherkas, N. I. "Providna rol Kytaiu u hlobalnykh merezhakh sektoru vysokykh tekhnolo-hii: nova realnist ta suchasni vyklyky" [The Leading Role of China in Global Networks of High-Tech Sector: A New Reality and Modern Challenges]. Ekonomi-ka ta derzhava. 2017. http://www.economy.in.ua/ pdf/12_2017/5.pdf
Atoniuk, L., and Cherkas, H. "Hlobalna ekonomichna mer-ezhevizatsiia u konkurentnomu zrostanni krain" [Global Economic Networking in the Competitive Growth of Countries]. Mizhnarodna ekonomichna polityka, no. 2 (2019): 82-100. DOI: 10.33111/iep.2019.31.03
Chen, L. "The BRICs in the Global Value Chain: An Empirical Note". Cuadernos de Economia. 2012. http://www. scielo.org.co/pdf/ceco/v31nspe57/v31nspe57a10.pdf
Cherkas, N. "Kontseptsii hlobalnykh merezh ta lantsiuhiv stvorennia vartosti" [Concept of Global Networks and Value Chains]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhov-elno-ekonomichnoho universytetu. 2018. http://visnik. knteu.kiev.ua/files/2018/03/06.pdf
Ciuriak, D., Jingliang, X., and Dadkhah, A. "The Canada-Korea Free Trade Agreement: What It Means for Canada". C. D. Howe Institute. 2015. https://www.cdhowe. org/public-policy-research/canada-korea-free-trade-agreement-what-it-means-canada
Damijan, J. P., Kostevc, C., and Rojec, M. "Global Supply Chains at Work in Central and Eastern European Countries: Impact of FDI on Export Restructuring and Productivity Growth". LICOS Discussion Paper Series. 2013. https://papers.ssrn.com/sol3/papers. cfm?abstract_id=2287550 Filipenko, A., and Filipenko, V. "Teoriia mizhnarodnoi eko-nomichnoi intehratsii" [The Theory of International Economic Integration]. Naukovyi visnyk Skhidnoievro-peiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrain-ky. Seriia "Mizhnarodni vidnosyny", no. 10 (2013): 4-12. Fontagne, L., Foure, J., and Keck, A. "Simulating World Trade in the Decades Ahead: Driving Forces and Policy Implications". The World Economy, vol. 40, no. 1 (2017): 36-55.
DOI: https://doi.org/10.1111/twec.12479 Gereffi, G., and Luo, X. "Risks and opportunities of participation in global value chains". 2014. https://voxeu.org/ article/global-value-chain-participation-risks-and-opportunities
Gunnella, V., Fidora, M., and Schmitz, M. "The impact of global value chains on the macroeconomic analysis of the euro area". ECB Economic Bulletin. 2017. https:// www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/ebart201708_02. en.pdf
Kowalski, P. et al. "Participation of Developing Countries in Global Value Chains: Implications for Trade and Trade-Related Policies". OECD Trade Policy Papers. 2015. https://www.die-gdi.de/uploads/media/OECD_ Trade_Policy_Papers_179.pdf Lee, W. "Services Liberalization and GVC Participation: New Evidence for Heterogeneous Effects by Income Level and Provisions". World Bank. Policy Research Working Paper No. 8475. 2018. http://documents.worldbank.org/ curated/en/232431528996706429/pdf/WPS8475.pdf
Li, Q., and Moon, H. "The trade and income effects of RCEP: implications for China and Korea". Journal of Korea Trade, vol. 22, no. 3 (2018): 306-318. DOI: https://doi.org/10.1108/JKT-03-2018-0020 Marushchak, N. V. "Hlobalni lantsiuhy dodanoi vartosti v konteksti ekonomichnoi intehratsii Ukrainy" [Global Value Chains in the Context of Economic Integration of Ukraine]. Prychornomorskiekonomichnistudii, no. 24 (2017): 30-35.
Petri, P. A., Plummer, M. G., and Zhai, F. The Trans-Pacific Partnership and Asia-Pacific Integration: A Quantitative Assessment. Peterson Institute for International Economics, 2012.
Radziievska, S. "Rehionalni obiednannia v hlobalnii eko-nomitsi" [Regional Associations in the Global Economy]. Mizhnarodna ekonomichna polityka, no. 2 (2018): 109-135.
Raei, F., Ignatenko, A., and Mircheva, B. "Global Value Chains: What are the Benefits and Why Do Countries Participate?" In IMF Working Paper 19/18. Washington, DC: International Monetary Fund, 2019. DOI: http://dx.doi.org/10.5089/9781484392928.001 Urata, S. "The Trans-Pacific Partnership: Origin, Evolution, Special Features and Economic Implications". Journal of Southeast Asian Economies. 2018. https:// think-asia.org/bitstream/handle/11540/7646/ISEAS_ EWP_2017-08.pdf?sequence=1 "World Development Report 2020. Trading for Development in the Age of Global Value Chains World Bank". 2019. http://pubdocs.worldbank.org/en/ 124681548175938170/World-Development-Report-2020-Draft-Report.pdf
УДК 330.341 JEL: F69; L82
СУЧАСН1 ФОРМИ МЕД1ИНО1 ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
®2020 ЛЮБЧИК К. Л.
УДК 330.341 JEL: F69; L82
Любчик К. Л. Сучасн форми медшноТ глобалiзацм
Прискорениш технологтиш прогрес в iнформацiйно-комунiкацiйнiй сфер'! став потужним драйвером активного розгортання процеав мед'шно! глобал'заци як складного процесу поглиблення економiчноi взаемодИ, сnецiалiзацii та кооперування мед'шних корпорацш рзних кра!н свту. На сьогодт чтко викристал'зувалися та набули усталеногохарактеруголовн форми мед'шно!глобал'зацИ. Насамперед, сл'д в'дзначити динамiчне зростання в остант десятилття варткних обсягiв мiжнародноi торг'вл'! медшними товарами та послугами, що включають, зокрема, кно-ф'шьми та телевiзшнi програми, книги та звукозаписи, а також трансляцИ та записи подш у прямому еф'р тощо. Наступна форма прояву медшно!глобал'заци - це iнтернацiоналiзацiя бiзнес-операцш нацональних мед'шних корпорацш з перенесенням за кордон !х окремих ланок на основ! механiзмiв прямого шоземного ¡нвестування, а и головн мотивацИ випливають переважно з комер^шних цмеш. Крм цього, проявом ме-д'шно!глобал'ваци енаростаюч остантми десятилттями тенденци щодо мiжнародноiфрагментацИмед'шного виробництва, щореал'вуеться механiзмами л'щенз'шного випуску нацональними видавничими структурами друковано!продукцИ Ще один важливиш напрям - це широке поши-рення мiжнародних мультимед'шних ньюсрумiв, як являють собою модель органiзацiiвиробництва iнформацiйно-розважального контенту ви-сокопрофеошною креативною командою журнал'ст'в. В анал'з'! пануючих форм прояву мед'шно!глобал'заци на окрему увагу заслуговуе експаная нацональних мед'шних бренд'в на нов'> заруб'жн'! ринки. Разом з тим, домшування на свтовому медшному ринку транснацональних корпорацш висуваев число пр'юритетнихпитання наЫдюв шоземно!власност'! на засоби масово!iнформацii в контекст'! !х служння сустльним штересам. Кпючов'1 слова: мед'шшдустр'т, б'знес-структури, глобальниш мед'шринок, масова iнформацiя, ЗМ1. DOI:
Табл.: 1. Ббл.: 10.
Любчик Катерина Леошд'вна -здобувач кафедри м/жнародного облку i аудиту, Кшвський нацональний економ1чний унверситет ¡м. i (просп. Перемоги, 54/1, Кшв, 03057, Украша) E-mail: andavydenko@kneu.edu.ua
Гетьмана
