CC BY
9
УДК 339.9.012.23 JEL: F01; F02; F23; F59
МЕРЕЖЕВ1 РЕЖИМИ ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО ВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ НЕО1НТЕГРАЦ11': МЕГАРЕГ1ОНАЛЬН1 ОБ'СДНАННЯ ТА ГЛОБАЛЬН1 МЕРЕЖ1 СТВОРЕННЯ ВАРТОСТ1
®2019 КОБИЛЯНСЬКА А.В.
УДК 339.9.012.23 JEL: F01; F02; F23; F59
Кобилянська А. В. Мережевi режими глобального eK0H0MÏ4H0ro врядування в умовах неоштеграцп: мегарегiональнi об'еднання та глобальш мережi створення вартостi
Глобальне економ'мне зростання ниш передбачае нев1д'емне ствкнування р1знор1вневих процеав штеграци на м:кро- та мегар'тях, як одночасно набувають мережевих форм, в'дпов'дно, являючи собою мережев'! мехатзми глобального економ/чного врядування per se. Мета статт'> полягае в дослдженн холстики сучасних нтеграцшних процеав з позицИглобальних мереж створення вартостi (ГМСВ) та мегантеграцИяк форм нео-iнтеграцп, а також в оцнц взаемозв'язку мiж ступенем включення кра1н у ГМСВ та зб'шьшенням кiлькостi укладених регональних торговельних угод (РТУ) як прока-процеав неорегюнально! 'ттеграци. ¡'рунтуючись на роботах низки автор'ю, а також групи експерт'ю ОЕСР, у статт'> було проанал'вовано передумови неоштеграци з позицИ' появи та функцонування ГМСВ та мегарегональних нтеграцшних об'еднань. У результатi проведеного анал'ву показано, що процеси нео'ттеграци в глобальн'ш економц на мiкро- та мегар'тях конгруентш. Так, мегарегональна ште-гра^я та формування та поширення глобальних мереж вартостi е взаемопов'язаними явищами, водночас поширення ГМСВ передуе мегаште-гра^йним процесам. Динамiка включення Китаю до ГМСВ б'шьшою мiрою &дпо&дае розвитку нтеграцшних процеав у глобальн'ш економщ що знаходить свое в'дображення в найвищому р'1вн'> кореляцИмiж досл'джуваними показниками. Подальшi досл'дження мають стосуватися анал'ву окремих мегарегональних об'еднань та тдпотдних мереж з метою б'шьш детального вивчення загального феномена мережевоÏ неоштеграци та имегарегюнальних характерних ознак.
Кпючов'1 слова: глобальне економiчне врядування, мегарегюнальна '1нтеграц'1я, глобальм мережi створення вартостi, неонтегра^я, кластери-
за^я глобальноÏ економки.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-54-60
Рис.: 2. Табл.: 4. Ббл.: 13.
Кобилянська Алла Валерпвна - кандидат економiчних наук, доцент, професор кафедри агрологктики та управлшня ланцюгами постачань, Хар-ювський нацональний техн'тий унверситет сльського господарства iменi П. Василенка (вул. Алчевських, 44, Харт, 61002, Украна) E-mail: akobylyanskaya@eerc.kiev. ua ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7052-0886
УДК 339.9.012.23 JEL: F01; F02; F23; F59 Кобылянская А. В. Сетевые режимы глобального экономического управления в условиях неоинтеграции: мегарегиональные объединения и сети создания ценности Глобальный экономический рост нынче предусматривает неотъемлемое сосуществование разноуровневых процессов интеграции на микро- и мегауровнях, которые одновременно приобретают сетевые формы, соответственно, представляя собой сетевые механизмы глобального экономического управления per se. Цель статьи состоит в исследовании холистики современных интеграционных процессов с позиции глобальных сетей создания стоимости (ГССС) и мегаинтегра-ции как форм неоинтеграции, а также в оценке взаимосвязи между степенью включения стран в ГССС и увеличением количества заключенных региональных торговых соглашений (РТС) как прокси-процессов неорегиональной интеграции. Основываясь на работах ряда авторов, а также группы экспертов ОЭСР, в статье были проанализированы предпосылки неоинтеграции с позиции появления и функционирования ГССС и мегарегиональных интеграционных объединений. В результате проведенного анализа показано, что процессы неоинтеграции в глобальной экономике на микро- и мегауровнях конгруэнтны. Так, мегарегиональная интеграция, а также формирование и распространение глобальных сетей стоимости являются взаимосвязанными явлениями, в то же время распространение ГССС предшествует мегаин-теграционным процессам. Динамика включения Китая в ГССС в большей степени соответствует развитию интеграционных процессов в глобальной экономике, что находит свое отражение в высоком уровне корреляции между исследуемыми показателями. Дальнейшие исследования должны касаться анализа отдельных мегарегиональных объединений и соответствующих сетей с целью более детального изучения общего феномена сетевой неоинтеграции и её мегарегиональных характерных признаков.
Ключевые слова: глобальное экономическое управление, мегарегио-нальная интеграция, глобальные сети создания стоимости, неоинтеграция, кластеризация глобальной экономики. Рис.: 2. Табл.: 4. Библ.: 13.
UDC 339.9.012.23 JEL: F01; F02; F23; F59 Kobylianska A. V. Network Modes of Global Economic Governance in Conditions of Neo-Integration: Mega-Regional Unions and Global Value Networks
Global economic growth nowadays provides for the inalienable coexistence of different integration processes at micro- and mega-levels, which simultaneously take network forms, respectively representing the network mechanisms of global economic governance per se. The article is aimed at researching the holisticism of modern integration processes from the perspective of global value networks (GVNj and mega-integration as forms of neo-integration, as well as evaluating the relationship between the degree of inclusion of countries in GVN and an increase in the number of regional trade agreements (RTAj as proxy processes for neo-regional integration. Based on the work of a number of authors, plus a group of OECD experts, the article analyzes the preconditions of neo-integration from the view of the emergence and functioning of GVN and mega-regional integration unions. The carried out analysis shows that the processes of neo-integration in the global economy at the micro- and mega-levels are congruent. For example, mega-regional integration, as well as the formation and distribution of global value networks, are interconnected phenomena, while the proliferation of GVN precedes mega-integration processes. The dynamics of China's inclusion in the GVN is more in line with the development of integration processes in the global economy, which is reflected in the high level of correlation between the indicators researched. Further research should relate to the analysis of individual mega-regional unions and the related networks in order to study in more detail the general phenomenon of network neo-integration and its mega-regional characteristics.
Keywords: global economic governance, mega-regional integration, global value networks, neo-integration, clustering of global economy. Fig.: 2. Tabl.: 4. Bibl.: 13.
Кобылянская Алла Валерьевна - кандидат экономических наук, доцент, профессор, кафедра агрологистики и управления цепями поставок, Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени П. Василенко (ул. Алчевских, 44, Харьков, 61002, Украина) E-mail: akobylyanskaya@eerc.kiev. ua ORCID: https://ortid.org/0000-0001-7052-0886
Kobylianska Alla V. - PhD (Economics), Associate Professor, Professor of the
Department of Agrologistics and Supply Chains Management, Kharkiv P.
Vasylenko National Technical University of Agriculture (14 Alchevskykh Str.,
Kharkiv, 61002, Ukraine)
E-mail: akobylyanskaya@eerc.kiev. ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7052-0886
Сучасне глобальне господарювання в1др1зня-еться плюрал1стичними диференщащями пе-рет1кання економ1чних процес1в та 1х як1сни-ми деформацшми. На замшу надурядовим установам на авангард економiчного буття св1ту виходять iншi глобальш актори, серед яких одну з найпом1тн1ших ролей починають вщгравати мережi створення вар-тост та урядiв. Поступове поглиблення штеграцш-них процеав: в1д створення сп1льних шдприемств, утворення транскордонних кластерiв, економiчних штеграцшних об'еднань в межах географiчного ре-гiону та поглиблення процесiв мегарегюнально! ш-теграци ставить новi питання до наповнення глобального економiчного врядування. Так, дихотомiя зростання в тепершньому часi передбачае невiд'eмне сшвкнування рiзнорiвневих процесiв - штеграцц на мiкрорiвнi та штеграци на мегарiвнi, якi одночасно набувають мережевих форм, в1дпов1дно, являючи собою мережевi мехашзми глобального економ1ч-ного врядування per se. Необх1дн1сть дослiдження взаемозв'язку мiж цими мережевими феноменами становить актуальшсть дослiдження та потребуе все-бiчного розгляду.
Питання формування та функцюнування гло-бальних мереж створення вартосп (ГМСВ) досл1-джувалися в працях таких закордонних i в1тчизняних науковщв, як: R. Hernández, N. Mulder, K. De Backer and S. Miroudot, Gereffi G., група експерпв ОЕСР, А. С. Фiлiпенко, О. I. Рогач, Н. I. Черкас, Н. В. Резш-кова, Д. М. Русак, О. А. Булатова, Н. В. Федiрко тощо.
Теоретичш та практичш аспекти мегарегюнально! штеграци знайшли свое вiдображення в роботах таких автор1в: J. de Beer, V. Salamatov, D. Ciuriak, C. P. Bown, B. G. Narayanan, N. Hamilton-Hart, С. О. Рад-з1евська, О. I. Шнирков, А. С. Фшпенко та шших.
Окремо варто вид1лити пращ ОСЕР, А. С. Фш-пенка, А. Н. Спартака, як1 присвячеш досл1дженню умов м1жнародно'1 економ1чно! штеграци загалом i мегарегюнально! штеграци зокрема.
На особливу увагу заслуговують досл1дження щодо вивчення взаемозв'язк1в м1ж штегращею на р1вн1 п1дприемств, що вт1люеться у формуванн1 та функц1онуванн1 ГМСВ, та штегращею на р1вш р1зних рег1он1в - мегарегюнально! штеграци.
Так, B. М. Hoekman зазначае, що утворення ме-гарег1ональних об'еднань може вплинути на функщ-онування глобальних ланцюг1в створення вартост1. Головним поясненням служить те, що торговельна система все б1льше спрямована на те, щоб виробляти
продукти, а не продавати !х [1]. Передусiм, це знахо-дить свое вiдображення в текстах в^дпов^них угод, якi мiстять численш положення, напряму не пов'язанi з лiбералiзацiею торгiвлi.
На брифiнгу 6С, на пiдтримку iдеям В. Ноектап, говориться про те, що створення ТТС та ТТ1П може вплинути на те, як будуть розвиватися глобальш лан-цюги створення вартосп [2].
На думку К. Melëndez-Ortiz, «мегарегiонали - це глибокi штеграцшш партнерства, створенi крашами або регюнами, яким належить основна частка свио во! торгiвлi та прямих шоземних iнвестицiй (П11) та в яких двi або бiльше сторiн знаходяться в лiдируючий позици або е хабами в глобальних ланцюгах створення щнностей» [3].
Незважаючи на все рiзноманiття науково! ль тератури, а також на те, що досл^дники одностайш у сво!й впевненосп щодо iснування двостороннього зв'язку мiж мегаiнтеграцiею та функцiонуванням глобальних мереж вартосп, праць стосовно яшсно! та кiлькiсноi оцiнки вiдповiдного зв'язку наразi немае.
Методика дослiдження включае системний те-оретичний аналiз сучасно! економiчноi iнтеграцГi в глобальному простор^ доповнений методами коре-ляцiйного аналiзу.
З метою усунення виявлених прогалин у науко-вих джерелах i зважаючи на актуальнiсть зазначено! теми, цклю статтi е: дослiдження холютики сучасних iнтеграцiйних процесiв з позици глобальних мереж створення вартостi (ГМСВ) та мегаштеграци як форм неоштеграци; оцiнювання взаемозв'язку мiж ступе-нем включення кра!н у ГМСВ i кiлькiстю регюналь-них торговельних угод (РТУ) як прока-процеав нео-регюнально! штеграци.
Ускладнення iнтеграцiйних процесiв у глобальному економiчному просторi до недавнього часу в^бувалося в деккькох напрямах. Так званi рiвнi економiчноi штеграци: преференцiйна торговельна угода, зона вкьно'1' торгiвлi, митний союз, економiчний союз, полiтичний союз тощо мали сво'1 передумови.
Будуючись переважно на основi просторово'1' ознаки та пересл^дуючи цiлi економiчного зростання, вiдповiднi угоди передбачають наявшсть взаемних обов'язкiв, як чiтко регламентуються у вiдповiдних документах. У таких випадках угоди укладаються на вищому керiвному рiвнi краш-учасниць, таким чином, вткюючи мiжнародний макрохарактер угод.
SS
Впм, економiчна iнтеграцiя в глобальному еко-номiчному просторi вiдбуваеться i на шших рiвнях: мега-, мiкро-, мезо-. Такi процеси служать причиною загально'1' мiжнародноi' економiчноi' штеграци у ви-падках, коли цiлi господарюючих глобальних акторiв неможливо досягти способом шшим, нiж укладання мiждержавних угод, або ж коли в^дпов^дне сшвро-биництво виходить поза межi окремих економiч-них суб'ектiв. Проте мiжнародна макроекономiчна iнтеграцiя нерозривно спiвiснуе з шшими формами мiжнародноi економiчноi штеграци. Щд мiкро- та мезоiнтеграцiею ми розумiемо iнституцiоналiзованi та неiнституцiоналiзованi економiчнi вкносини мiж окремими економiчними суб'ектами рiзних краш На вiдмiну вiд мiжнародноi макроiнтеграцГi, угоди на мь кро- та мезорiвнях е менш стандартизованими.
Таким чином, за умови наявносп макроугод, як укладаються з урахуванням чинного за-конодавства краш - учасниць штеграцшних об'еднань або/та вимагають його адаптаци, мiкро- та мезоугоди не можуть суперечити локальним нормам права та тим глобальним нормам, в^повкальшсть за виконання яких взяла на себе окрема краша. Водночас щ мiкро- та мезоугоди краще вкображають iнтереси сторiн угод, мiстять бкьш деталiзованi процедури.
На рис. 1 запропоновано варiативнi форми су-часних штеграцшних процеав у глобальному еконо-мiчному просторi.
Вiдповiдно, як мкро-, так i мезоiнтеграцiя може вкбуватися як у межах бкьшо1 макроугоди, так i ви-ходити поза и межi. Також залишаеться мкце для змiшаних форм iнтеграцiйних процеав як всередиш макроугоди, так i з учасниками iнших макроугод.
Окремий iнтерес становить мегаiнтеграцiя. На рис. 1 запропоновано два типи тако1 iнтегра-ц11': як iнтеграцiя деккькох блокiв, так i iнте-гращя якогось одного макроблоку та рiзних акторiв рiзного рiвня (мiкро-, мезо-, макро-) рiзних кра1н.
1накше кажучи, рис. 1 представляе собою в пер-шому наближеннi основи процесу формування мере-жевих форм глобального економiчного врядування (табл. 1): учасники рiзного рiвня, формуючи рiзно-маштш iнтеграцiйнi об'еднання, створюють мережевi форми глобального економiчного господарювання, яке вкбуваеться за певними правилами та процедурами рiзного рiвня iнституцiоналiзацГi.
В^повкний актор може бути одночасно учас-ником декiлька мереж, надаючи таким чином плюра-лiстичний характер учасп мережевим формам глобально: економiчноi iнтеграцГi.
тдприемство, ф1зична особа
пщприемство, ф1зична особа
М1кро1нтеграц1я
п1дприемство, пщприемство, ф1зична особа---ф1зична особа
галузь
п1дприемство, ф1зична особа
Рис. 1. Еврктична мапа варiативу глобальних iнтеграцiйних процесiв Джерело: розроблено автором з використанням [4].
Матриця глобальних штеграцшних процесiв
Таблиця 1
Фiзична особа Пщприсм-ство Галузь Репон КраТна Об'сднання краТн lнтеграцiйнi критерп
Фiзична особа Економмш, соц1альн1, технолопчш, безпеков^ еколопчш, пол1тичн1
Пщприсмство М1кро 1 ******
Галузь Мезо 2 Мезо 2
Регiон Мезо 2 Мезо 2 Мезо 2 """Мезо^
КраТна Макро 2 Макро 2 Макро 2 Макро 2 "ТМакроД
Об'сднання краТн Мега 2 Мега 2 Мега 2 Мега 2 Мега 2
Джерело: авторська розробка.
На окрему увагу заслуговуе яшсне переосмис-лення сучасних передумов та причин глобально! економiчноI штеграци як вищого щаблю м1жнародно! економiчноi iнтеграцГí та ролi глобальних акторiв мiкрорiвня в цих процесах.
Табл. 2 наводить результати доЫдження передумов неоштеграци у виглядi формування ГМСВ та мегарегюнальних iнтеграцiйних об'еднань.
У результат проведеного аналiзу можна зро-бити висновок щодо конгруентностi неоштеграци на мжро- та мегарiвнях. Також очевидним стае i те, що
передумови мегарегюнально! штеграци е бiльш сис-темними економiчними явищами, що мають выверту глобальну природу, на в^дмшу вiд передумов мiжна-родно! економiчноí штеграци в загальному випадку, яю переважно обмежуються iнтересами та економiч-ним станом окремих нацiональних економж свiту. Мiкромiжнародна iнтеграцiя являе собою симбюз к-тотно теоретичних мiкроекономiчних передумов (яка може бути описана за допомогою загально! двошто! задачi максимiзащI прибутку) та викликiв, як нещо-давно постали перед глобальною економжою, як-то:
Таблиця 2
Компаративне дослщження передумов неоштеграци
Передумови МЕ1 [5] (макро-) Передумови мегарепональноТ iнтеграцiV (глобальна, мега-) Передумови формування ГМСВ/ глобальних ланцюпв створення вартостi (глобальна, мюро-)
Близьккть ргёшв економмного роз-витку та ступеня ринково! зр1лост1 кра!н, що ¡нтегруються Нелшмшсть загально! МЕ1 внаслщок нестабтьносл регюнальних ¡нтегра-ц1йних об'еднань НТР, що уможливила керування бвне-сом на в1дстан1
Географмна близьккть кра!н що ¡нтегруються, наявшсть сптьного кордону та ¡сторично сформованих економмних зв'язш Криза мультилатеризму, у т. ч. неспроможшсть охопити весь перел1к економмних потреб кра!н - учасниць об'еднань Рвниця в рвнях економмного роз-витку кра!н як запорука економмно! ренти
Сп1льн1сть економмних та ¡нших проблем Актив1зац1я боротьби за лщерство Л1бералвац1я мжнародно! торг1вл1 [б]
Демонстрацмний ефект Перехщ до мережевих форм еконо-ммного буття. Потреба глобальних мереж створення вартост в спрощен-н вщповщних процедур трансферту виробництва [7] Девертикалва^я глобального бвнесу з метою економп [8]
Ефект домшо Поява та поширення угод ЗСТ+ [9]. Укладання чисельних угод Пядень -Пядень [9] Розвиток сфери послуг, що надало невеликим економ1кам можливкть виходу на глобальн ринки. Становлення Глобального П1вдня [10]
Метацль Заповнити прогалини в ¡снуючм систем! глобального економмного врядування, переважно побудовашй на ВТО/ГАТТ Максимвувати прибуток за рахунок уникнення обмежень на торпвлю та скорочення витрат
Джерело: авторська розробка.
о ^
ш СП
о
о о_
<
со
<с о
<
2 ш
НТР, становлення Глобального Швдня тощо. Виявле-нi вiдмiнностi та сшльш риси дозоляють сформулю-вати таи гшотези:
Н1: Мегарегiональна штегращя та форму-вання i поширення глобальних мереж вартостi е взаемопов'язаними явищами.
Н2: Поширення глобальних мереж вартосп пе-редуе мегаiнтеграцiйним процесам.
Як ккьшсне пiдтвердження гiпотези щодо од-ночасностi та симетричностi процеав неош-тегрци запропоновано розглянути динамку залученост краш - центроiдiв глобально1 економiки та лiдерiв глобальних ланцюпв створення вартостi на основi показника ОЕСР СУС, що представляе собою додаток величини iноземноi' додано1 вартост та не-прямо1 додано1 вартосй, та динамiку укладання РТУ в поточному на наступному перюдах. Це визначеш в по-передн1х дослкженнях краши - центри свiтових клас-терiв у рiзнi промiжки часу: Бразилiя, Китай, Шмеч-чина, 1нд1я, Iндонезiя, Японiя, Росiйська Федерацiя, Саудiвська Аравiя, Об'еднане Королiвство, США [11].
В^домосп, що мiстяться в табл. 3, роблять ще бiльш очевидною едшсть глобальних економiчних процесiв: центро1ди глобально1 економiки, визначенi на основi темпiв зростання ВВП, обсягiв монетарноi' маси та iнших показникiв, входять до найбiльших ме-гарегiональних об'еднань свиу та, в бiльшостi випад-кiв, е iнiцiаторами '1х створення.
Те, що глобальш центроi'ди визначеш, у тому чи^ на основi показникiв ВВП, дозволяе припусти-ти, що економiчнi iнтереси мiкроакторiв глобальноi' економiки беруться до уваги i при формуваннi глобальних мереж створення вартость
Як видно з рис. 2, становлення Китаю як мде-ра в глобальних ланцюгах вартост багато в чому повторюе розвиток штеграцшних процеав у свт. Водночас до 2014 р. Шмеччина за темпами зростан-
ня мала перевагу за цим критерiем перед Китаем та шшими крашами. Шсля 2014 р., зберiгши лiдерство в абсолютному вираз^ Нiмеччина почала втрачати сво1 позици. Китай, натомiсть, продовжуе поступово на-рощувати свiй потенщал.
Як i очiкувалося, спостерiгаеться вкставання в розвитку глобальних мереж вартост та укладаннi ре-гiональних торговельних угод. Так, графк кiлькостi РТУ в наступному перк^ (РТУt+1) бкьше вкповь дае, наприклад, графiку штеграци Китаю або Шмеч-чини в ГМСВ, ашж графiк кiлькостi РТУ в поточному перiодi (РТУt).
Вкповкно до обраних ознак серед центрокдв глобальноi' економiки маемо п'ять явних лiдерiв: Ш-меччина, Японiя, Китай, США та Об'еднане Королiв-ство.
Розрахуемо коефiцiенти кореляци мiж ступенем залучення краши до ГМСВ i кiлькiстю РТУ у свiтi в перюдах t i t + 1 в^повкно (табл. 4). Перш за все, в бкьшосп випадшв спостериа-еться пiдсилення кореляцiйного зв'язку при розра-хунку на основi кiлькостi РТУ в наступному перюдь По-друге, табл. 4 мiстить ранжований, вкпов^но до цього результату, перелк краi'н, вiдповiднi ранги змiнилися ткьки в одному випадку (США - Брази-л1я). По-трете, Китай очолюе список, водночас ви-ступаючи членом майже вск найбiльших МРО. Друге мюце 1нди та четверте 1ндонези пiдтримуе загальне свiдчення щодо становлення Глобального Пiвдня, яке також асощюеться iз iнтенсивними мегаштеграцш-ними процесами в межах мегарегюну.
З огляду на вищезазначене можливо стверджу-вати, що гшотези 1 та 2 можна прийняти з високою часткою надшносй, а саме: мегарегюнальна штегращя та формування й поширення глобальних мереж вартосп е взаемопов'язаними явищами; поширення глобальних мереж вартосп передуе мегаштеграцш-ним процесам.
Таблиця 3
Склад МРО з позици участi глобальних лiдерiв
МРО Учасники МРО Центро'ди глобально!' економти
БР1КС Бразилт, Рошська Федерацт, !нд!я, Китай, ПАР Бразилт, Рошська Федерацт, Китай, !нд!я
ТТП Сшгапур, Бруней, Нова Зеландт, Чил1, Австралт, Перу, В'етнам, Малайзт, Мексика, Канада, Япошя, Китай, США (+ 7 потенцмних) Япошя, США, Китай
ТТ1П* США та £С США, Ымеччина, Об'еднане Королвство
ВРЕП 1ндонез1я, Малайзт, Ф1л1пп1ни, С1нгапур, ТаТланд, Бруней, В'етнам, Лаос, М'янма, Камбоджа, Китай, Япошя, Пвденна Корея, !нд!я, Австралт, Нова Зеландт 1ндонез1я, !нд!я, Япошя, Китай
ШОС краТни-члени: Китай, Рост, Казахстан, Таджикистан, Узбекистан, Киргизт + 4 спостероча, 3 краТни - кандидати в спостер1гач1, 6 «партнера з дшогу» Роайська Федерацт, Китай
Прим1тка: * - перемовини щодо створення ТТ1П були зупиненк Джерело: складено автором.
со и
ш
I 1
ф и г
s ä I ч
Й 1
И
(О I S VO S
1600,00 1400,00 1200,00 1000,00 800,00 600,00 400,00 200,00 0,00
1990
2000
2007
2010
2014
201
300
250
200
150
100
50
0
PiK
о
ш
и >>
>
IP
и
K
а Е
SC
1 - Бразил1я
2 - Ымеччина
3 - 1ндонез1я
4 - Рост
5 - Об'еднане Корол1вство ---РТУ,
6 - Китай
7 - 1нд1я
8 - Япоыя
9 - Сауд1вська Арав1я 10 - США
— РТУг+1
Рис. 2. Динамiка залученостi краж - центро'^в глобально!' економюи до глобальних ланцюпв створення вартост Джерело: побудовано автором на 0CH0Bi даних UNCTAD-Eora Global Value Chain Database та WTO RTA-IS [12; 13].
Таблиця 4
Результати кореляцшного аналiзу взасмозв'язку мiж ступенем залучення кра'ни до ГМСВ i кiлькiстю РТУ у свш у пeрiодах t та t+1
Кра'на РТУt РТУ г 1 -*t+1
Китай 0,98 0,979
1нд1я 0,979 0,977
Об'еднане Корол1вство 0,97 0,976
1ндонез1я 0,974 0,974
Саудвська Аравт 0,97 0,972
США 0,965 0,972
Бразилт 0,969 0,97
Роайська Федерац1я 0,963 0,963
Япошя 0,949 0,957
Ымеччина 0,946 0,953
Джерело: розраховано автором на 0CH0Bi даних UNCTAD-Eora Global Value Chain Database та WTO RTA-IS [12; 13].
ВИСНОВКИ
Результати проведеного до^дження дозволя-ють зробити так висновки.
Процеси неоштеграци в глобальнш економщ на мiкро- та мегaрiвнях конгруентш. Впм, передумови мегaрегiонaльноi штеграци е б1льш системними економiчними явищами, що мають вiдверту глобаль-ну природу, на в^мшу вiд передумов мiжнaродноi економiчноi iнтегрaцii в загальному випадку, як переважно обмежуються iнтересaми та економiчним станом окремих нащональних економiк свiту. Мшро-мiжнaроднa iнтегрaцiя являе собою симбiоз штотно теоретичних мiкроекономiчних передумов (якi мо-
жуть бути описанi за допомогою загально! двошто! задачi максимiзацГi прибутку) та виклишв, якi нещо-давно постали перед глобальною економжою, як-то: НТР, становлення Глобального Швдня тощо.
Графо-аналiтичний метод i кореляцiйний ана-лiз показали, що мегарегiональна штегращя та формування й поширення глобальних мереж вартостi е взаемопов'язаними явищами, а поширення глобальних мереж вартосп передуе мегаiнтеграцiйним про-цесам. Динамiка включеностi Китаю до ГМСВ великою мiрою в^ддов^дае розвитку iнтеграцiйних проце-сiв у глобальнш економщ, що знаходить свое в^до-браження в тому чи^ в найвищому рiвнi кореляци мiж дослiджуваними показниками.
Подальшi дослiдження мають стосуватися ана-лiзу окремих мегарегюнальних об'еднань та в^пов^д,-них мереж як з метою як бмьш детального вивчення загального феномена мережево! неоштеграци, так i визначення характерних ознак окремих штеграцшних процеав. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Hoekman B. M. Supply Chains, Mega-Regionals and Multilateralism: A Road Map for the WTO. London, 2014. URL: https://voxeu .org/sites/default/files/file/WTO_Roadmap.pdf
2. European Parliament. Improving global value chains key for EU trade / EU Briefing. 2016. URL: http://www.eu-roparl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2016/583822/EPRS_ BRI(2016)583822_EN.pdf
3. World Economic Forum. Mega-regional Trade Agreements. Game-Changers or Costly Distractions for the World Trading System? / Global Agenda Council on Trade & Foreign Direct Investment. 2014. URL: http:// www3.weforum.org/docs/GAC/2014/WEF_GAC_TradeFDI_ MegaRegionalTradeAgreements_Report_2014.pdf
2
о
ш т
О
о
Q_
<
СО <
LQ
О
<
ш
4. Риндзак О. Т. 1^жнародна еконо!^чна iнтеграцiя в систем! чинниш державно! мiфацiйноí полiтики. Глобальнi та нацiональнi проблеми eKOHOMiKU. 2015. Вип. 3. С. 655-660. URL: http://global-national.in.ua/archive/3-2015/136.pdf
5. Свтова економ^а : пщручник / Фiлiпенко А., Буд-KiH В., Рогач О. та iH. Кшв : Либiдь, 2000. 582 с.
6. Interconnected Economies: Benefiting from Global Value Chains / OECD Publishing, Paris. 2013. URL: https://www. oecd.org/mcm/C-MIN(2013)15-ENG.pdf
7. Blanchard J., Bown Ch. P., and Johnson R. C. Global Supply Chains and Trade Policy. National Bureau of Economic Research. Working Paper No. 21883. 2016.
8. Stephenson Sh. M. Global Value Chains: The New Reality of International Trade / The E15 Initiative 'Strengthening the Global Trade System'. December 2013. URL: https://www. ictsd.org/sites/default/files/research/E15_GVCs_BP_Stephen-son_FINAL.pdf
9. Спартак А. Н. Метаморфозы процесса регионализации: от региональных торговых соглашений к мегарегио-нальным проектам. Контуры глобальных трансформаций: политика, экономика, право. 2017. Том 10. № 4. С. 13-38. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/metamorfozy-protsessa-regionalizatsii-ot-regionalnyh-torgovyh-soglasheniy-k-mezhregionalnym-proektam/viewer
10. Horner R., Khalid N. Global value chains and the rise of the Global South: Unpacking twenty-first century polycentric trade. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1111/ glob.12180
11. Kobylianska A. V. On Clustering During and After Crisis as the Tool for Analyzing the Global Economic Architecture. Ызнес 1нформ. 2017. № 3. C. 21-26.
12. UNCTAD-Eora Global Value Chain Database. URL: https://worldmrio.com/unctadgvc/
13. WTO-OMC. Regional Trade Agreements Database. URL: https://rtais.wto.org/UI/PublicMaintainRTAHome.aspx
REFERENCES
Blanchard, J., Bown, Ch. P., and Johnson, R. C. "Global Supply Chains and Trade Policy". National Bureau of Economic-Research. Working Paper, no. 21883 (2016).
"European Parliament. Improving global value chains key for EU trade". EU Briefing. 2016. http://www.europarl.europa.eu/ RegData/etudes/BRIE/2016/583822/EPRS_BRI(2016)583822_ EN.pdf
Filipenko, A. et al. Svitova ekonomika [The World Economy]. Kyiv: Lybid, 2000.
Hoekman, B. M. "Supply Chains, Mega-Regionals and Multilateralism: A Road Map for the WTO". London, 2014. https://voxeu.org/sites/default/files/file/WTO_Roadmap.pdf
Horner, R., and Khalid, N. "Global value chains and the rise of the Global South: Unpacking twenty-first century polycentric trade". https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1111/ glob.12180
"Interconnected Economies: Benefiting from Global Value Chains". OECD Publishing, Paris. 2013. https://www.oecd. org/mcm/C-MIN(2013)15-ENG.pdf
Kobylianska, A. V. "On Clustering During and After Crisis as the Tool for Analyzing the Global Economic Architecture". Biznes Inform, no. 3 (2017): 21-26.
Ryndzak, O. T. "Mizhnarodna ekonomichna intehratsiia v systemi chynnykiv derzhavnoi mihratsiinoi polityky" [International Economic Integration in the System of Factors of State Migration Policy]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2015. http://global-national.in.ua/archive/3-2015/136.pdf
Spartak, A. N. "Metamorfozy protsessa regionalizatsii: ot regionalnykh torgovykh soglasheniy k megaregionalnym pro-ektam" [Metamorphoses of the Regionalization Process: From Regional Trade Agreements to Mega-regional Projects]. Kontu-ry globalnykh transformatsiy: politika, ekonomika, pravo. 2017. https://cyberleninka.ru/article/n/metamorfozy-protsessa-re-gionalizatsii-ot-regionalnyh-torgovyh-soglasheniy-k-mezhre-gionalnym-proektam/viewer
Stephenson, Sh. M. "Global Value Chains: The New Reality of International Trade". The E15 Initiative 'Strengthening the Global Trade System'. December 2013. https://www.ictsd.org/ sites/default/files/research/E15_GVCs_BP_Stephenson_FI-NAL.pdf
UNCTAD-Eora Global Value Chain Database. https:// worldmrio.com/unctadgvc/
"World Economic Forum. Mega-regional Trade Agreements. Game-Changers or Costly Distractions for the World Trading System?" Global Agenda Council on Trade & Foreign Direct Investment. 2014. http://www3.weforum.org/docs/ GAC/2014/WEF_GAC_TradeFDI_MegaRegionalTradeAgree-ments_Report_2014.pdf
WTO-OMC. Regional Trade Agreements Database. https://rtais.wto.org/UI/PublicMaintainRTAHome.aspx
