CC BY
9
УДК 334:001.8 JEL: Q10; Q18
НАУКОВ1 ОСНОВИ ТИПОЛОПЗАЦН !НТЕГРАЦ!1 В АГРАРНОМУ СЕКТОР1 ЕКОНОМ1КИ
©2019
ГУТОРОВ А. О.
УДК 334:001.8 JEL: Q10; Q18
Гуторов А. О. HayKOBi основи типолопзацп iHTerpaMiV в аграрному ceKTopi економши
Метою cmammi е типолог/зац/я /нтеграцП в аграрному секторi економши. Здшснено монограф/чний анал/з сутностi основних вид/в /нтеграцП соц/ально-економ/чних систем. Шляхом критичних узагальнень уточнено понятшно-категор'шльний апарат iнтеграцП. Розроблено таксо-ном/чну систему iнтеграцП. Базовими ii елементами визначено природну, техн/чну, економiчну соц/альну та науково-осв/тню 'ттеграцж. Показано взаемозв'язок м/ж видами нтеграцП Центральною ланкою визначено економiчну 'ттеграцж, що являе собою багатор/вневу систему, яка пов'язуе окремi стадП виробничих процеав (операщйний р/вень), п/дприемства (мшрор/вень), регюнальт економши (макрор/вень), економ/чнi сектори (мезор/вень) та нацюнальт економши (мегар/вень). Удосконалено типологю iнтеграцП в аграрному секторi економши, що базуеться на формах усустльнення виробництва, враховуе р/вень економ/чноi системи, мету ствробтництва, характер зв'язк/в i порядок руху кап/талу м/ж учасниками ттеграцшних в/дносин, напрям об'еднання, принципи взаемодП актор/в, р/вень концентрацП власностi й кап/талу, напрями координацП п/д час iнтегрування, стадП господарського процесу й ланцюга створення додатковоi вартостi, джерело потенц/алу iнтеграцП та орган/зацйну будову iнтегрованих суб'ект'в господарювання. Ключов'! слова: iнтеграц/я, квазинтеграц/я, типолог/я, типолог/зац/я, аграрний сектор. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-161-169 Рис.: 1. Табл.: 1. Вбл.: 23.
Гуторов Андрй Олександрович - доктор економ/чних наук, старший науковий ствроб/тник, пров/дний науковий ствроб/тник в'дд'шу органi-
зацП менеджменту, публ/чного управл/ння та адмшктрування, Нац/ональний науковий центр «1нститут аграрноi економши» НААН Укра/ни
(вул. Геро/в Оборони, 10, Ки/в, 03680, Укра/на)
E-mail: Gutorov.Andrew@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6881-4911
Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-2576-2015
SPIN: http://elibrary.ru/7932-6931
УДК 334:001.8 JEL: Q10; Q18
Гуторов А. А. Научные основы типологизации интеграции в аграрном секторе экономики
Целью статьи является типологизация интеграции в аграрном секторе экономики. Осуществлён монографический анализ сущности основных видов интеграции социально-экономических систем. Путём критических обобщений уточнён понятийно-категориальный аппарат интеграции. Разработана таксономическая система интеграции. Базовыми её элементами определены природная, техническая, экономическая, социальная и научно-образовательная интеграция. Показана взаимосвязь между видами интеграции. Центральным звеном определена экономическая интеграция, представляющая собой многоуровневую систему, которая связывает отдельные стадии производственных процессов (операционный уровень), предприятия (микроуровень), региональные экономики (макроуровень), экономические сектора (мезоуровень) и национальные экономики (мегауровень). Усовершенствована типология интеграции в аграрном секторе экономики, которая базируется на формах обобществления производства, учитывает уровень экономической системы, цель сотрудничества, характер связей и порядок движения капитала между участниками интеграционных отношений, направление объединения, принципы взаимодействия акторов, уровень концентрации собственности и капитала, направления координации во время интегрирования, стадии хозяйственного процесса и цепи создания добавочной стоимости, источник потенциала интеграции и организационное строение интегрированных субъектов хозяйствования. Ключевые слова: интеграция, квазиинтеграция, типология, типоло-гизация, аграрный сектор. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 23.
Гуторов Андрей Александрович - доктор экономических наук, старший научный сотрудник, ведущий научный сотрудник отдела организации менеджмента, публичного управления и администрирования, Национальный научный центр «Институт аграрной экономики» НААН Украины (ул. Героев Обороны, 10, Киев, 03680, Украина) E-mail: Gutorov.Andrew@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6881-4911 Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-2576-2015 SPIN: http://elibrary.ru/7932-6931
UDC 334:001.8 JEL: Q10; Q18
Hutorov A. O. The Scientific Bases for Typologization of Integration in the Agrarian Sector of the Economy
The article is aimed at typologizing the integration in the agrarian sector of the economy. A monograph analysis of the essence of the main types of integration of the socio-economic systems is carried out. The conceptual-categorical apparatus of integration is clarified by means of critical generalizations. A taxonomic system of integration is developed. Its basic elements are defined as natural, technical, economic, social and scientific-educational integration. The relationship between the types of integration is displayed. The central link is defined as economic integration, which is a multi-level system that links the individual stages of production processes (operational level), enterprises (micro-level), regional economies (macro-level), economic sectors (meso-lev-el) and national economies (mega-level). The author suggests an improved typology of integration in the agrarian sector of the economy, which is based on forms of socialization of production, takes into account the level of the economic system, the purpose of cooperation, the nature of relationships and the order of capital movement between the participants in integration relations, the direction of unification, the principles of interaction of actors, the level of concentration of property and capital, the directions of coordination during integration, the stage of the economic process and the chain of creation of added value, the source of integration potential and organizational structure of the integrated economic entities.
Keywords: integration, quasi-integration, typology, typologization, agrarian sector.
Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 23.
Hutorov Andrii O. - D. Sc. (Economics), Senior Research Fellow, Senior Research Fellow of the Department of Organization of Management, Public Administration and Administration, National Scientific Centre «Institute of Agrarian Economics» NAAS of Ukraine (10 Heroiv Oborony Str., Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: Gutorov.Andrew@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6881-4911 Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-2576-2015 SPIN: http://elibrary.ru/7932-6931
Вумовах неолiберальноI глобалГзацц економГ-ки, державного переходу до децентралГзаци влади ефективний сощально орieнтований розвиток нацiонального господарства в щлому та його аграрного сектор зокрема мають базуватися на прогресивних формах реалГзаци штеграцшних вГд-носин. До того ж, експортно-сировинна орГентащя кра1ни зумовлюе ризик експанси транснацiональних корпорацiй, вiдплив капiталу за кордон, недовироб-ництво додатково! вартост й недонагромадження основного капiталу, що, своею чергою, призводить до дезштеграци, дешдустрГалГзацц та загроз державному суверенитету. Розв'язати цi та iншi проблеми секторального розвитку можна за рахунок реалГзаци системного потенцiалу iнтеграцiI, переорiентацiI на засадах неоiндустрiалiзацii. Стратепчна Гмплемента-цiя цих iмперативiв мае базуватися на вГдповГдному теоретико-методологiчному базиа, однiею з важли-вих складниюв якого е типологiзацiя та сутшсна де-термiнацiя iнтеграцiI.
Дослiдженню наукових засад штеграци в аграрному секторi економiки присвятили сво'1 пращ Я. ВГ-нер, В. Власов, В. Гусаков, М. Запольський, I. Зелкко, М. Коденська, С. Кравченко, М. Кропивко, Ю. Лупен-ко, П. Макаренко, М. МалГк, О. Матицин, О. МГчурГ-на, Ю. Нестерчук, В. Россоха, П. Саблук, О. Сторожук та багато шших вчених. Водночас проблема тиш-заци iнтеграцiI, и таксономiчноI систематизаци е не розв'язаною та потребуе комплексного дослГдження.
Метою статтi е типолопзацш iнтеграцiI в аграрному секторi економiки.
Складником методологи дослiдження проблем розвитку штеграцшних вГдносин мае бути розвинута типологгя iнтеграцiI. Так, залежно вiд сфери здшснен-ня вирiзняють такi види iнтеграцiI:
+ валютна - цГлеспрямований процес посту-пового зближення та об'еднання валютно1 по-лiтики й валютних вiдносин краш-учасниць у межах регiональних економiчних об'еднань [1, с. 668];
+ екологiчна - процес упорядкування, узго-дження та об'еднання структур i функцш, властивих живим системам на кожному рiвнi iхньоI органiзацiI. Ступiнь екологiчноI штеграци можна вважати показником рiвня про-гресивного розвитку будь-якоi' живоI системи [2, с. 429]. Зауважимо, що, за Г. Спенсером, концепт екологiчноI штеграци загалом вГдпо-вГдае и сутностi; + економiчна - процес зближення й поступо-вого об'еднання нащональних економiчних систем, сучасна найрозвинутша форма штер-нащоналГзаци господарського життя [1, с. 668; 2, с. 429].
Об'ективною основою економiчноi' штеграци е високий рiвень розвитку iнтернацiоналiзацiI господарського життя, зокрема господарського мехашзму,
продуктивних сил та всгх видiв економiчних вгдно-син. Теорiя економiчноi' iнтеграцiI свош тдгрунтям мае працi вiдомих класишв економiчноI думки, якi дослiджували основи мiжнародних економiчних вГд-носин, мiжрегiональний подГл працi та мiжнародну торпвлю. До того ж, бiльшiсть колошальних iмперiй були побудованi на базi преференцiйних торгових угод. Уважають, що термш «економiчна iнтеграцiя» виник на початку 30-х рр. ХХ ст. завдяки працям ш-мецького вченого К. Шмидта (автор теори великих просторiв), шведського економiста Е. Хекшера та ш-мецьких дослiдникiв Г. Ейерна i Г. Гайдикке. Почина-ючи з 50-х рр. ХХ ст. економiчна iнтеграцiя була предметом дослГдження таких економiчних напрямiв, як: неолiбералiзм, корпорацiоналiзм, структуралiзм, не-окейнсiанство, дирижизм, неокорпоратизм, регюна-лiзм тощо. У радянськiй полiтекономiчнiй лiтературi виокремлювали капiталiстичну й соцiалiстичну еко-номiчну iнтеграцiю, а також економiчну iнтеграцiю краIн, що розвиваються.
ВГдомий украi'нський дослiдник глобалiзму О. Бь лорус у системi економiчноi' штеграци обгрун-тував новий термiн - «глобальна штеграцш свiтовоI економiки», що проявляеться, на його думку, як об'ективний закон мiжнародних економiчних вГдносин [3, с. 13]. Такий погляд подГляють В. Власов i П. Саблук, зазначаючи, що глобальна штегращя е вищим ступенем полiтичноI iнтеграцiI [4, с. 12]. Од-нак ототожнювати глобалiзацiю та штегращю мето-дологiчно некоректно, тому що штегращя за свош визначенням передбачае поглиблення сшвробини-цтва, змшу його яшсних характеристик, а глобалГза-щя в цьому контекстi являе собою лише одну з но-востворених якостей у процеа iнтеграцГi, передбачае розширення масштабiв спiвробiтництва економiчних систем у цГлому, без урахування тшноти зв'язку.
Протилежною щодо економiчноi' штеграци е економiчна дезiнтеграцiя, що може домшувати як «зверху», так г «знизу», та здiйснюеться за такими моделями (видами): конфлштна, шокова, стагнуюча й дивергентна [5, с. 6];
+ ландшафтна - е рГзновидом екологiчноi' штеграци та загалом вГдображае процес об'еднання об'ектГв архГтектури, просторових антропоген-них утворень у едине цГле з природою; + мiжетнiчна - форма етнГчних процесГв, що виникае внаслГдок взаемоди етносш [2, с. 431]; + мiжнародна (транснацюналъна) - процес економiчноi' взаемоди краIн, що зумовлюе зближення господарських мехашзмГв, набу-вае форми мГждержавних угод Г забезпечуеть-ся мГждержавними органами [2, с. 431].
Прийнято вважати, що основи мiжнародноi' еко-номiчноi' штеграци заклав Я. Вшер у 1950 р. пГд час до-слГджень впливу митного союзу на мГжнародну тор-гГвлю й добробут окремих краш. МГжнародна регю-
нальна економГчна штеграцгя звичайно вГдбуваеться в шГсть послГдовних етапГв, якГ часто ототожнюють з 11 формами: 1) укладення преференцГйних торгових угод; 2) вступ до зони вiльноi' торпвлГ; 3) утворення митних союзГв; 4) утворення спГльного ринку; 5) утворення економГчного союзу; 6) формування полГтично-го союзу (повна економГчна штеграцш). ЦГ рГзновиди мiжнародноI штеграци свого часу були узагальненГ й детально проаналГзоваш Б. Белассою;
+ науково-освтня - процес об'еднання систем науки й освГти рГзних регюшв або окремих науково-дослГдних установ чи закладГв освГти для передачГ новГтнгх освГтнгх технологГй, розробки спГльних стандартГв освiтньоi' чи науковоi' дшльносп, обмГну досвГдом Г ство-рення мГждисциплшарних або спГльних нау-ково-дослГдних програм Г систем проведення дослГджень;
+ полтична - сукупнГсть процеав, що ведуть до координаци дГяльностГ, а в деяких випад-ках - до об'еднання рГзних полГтичних оди-ниць, структур Г сил. ПолГтична штеграцгя функцГонуе у двох формах: внутршньодер-жавна й мГждержавна [6, с. 428]; + природна (ресурсна) - система (сукупнГсть) уах видГв природних ресурсГв (речовинних, енергетичних та шформацшних) як чинникГв життя сустльства в поеднаннГ з матерГальни-ми й трудовими ресурсами, охоплюючи рГзш види порушення (забруднення) середовища, якГ перетворюються на невгд'емш компонен-ти реальних екосистем [2, с. 431]. Концепщю природноi' штеграци сформував М. Реймерс, видГливши бГльше 70 компонентГв, що утво-рюють штегральш й комплекснГ сукупностГ; + соцшлъна - процес установлення зв'язкГв мГж вГдносно самостГйними соцГальними об'ектами (шдивГдууми, класи, групи, дер-жави, етноси) Г подальше йне перетворення в едину, цшсну систему на основГ узгодження загальних цГлей та штереав. Про необхГднГсть виокремлення соцiальноi' штеграци, як зазна-чае М. Реймерс, неодноразово наголошував у своКх працях з ноосферологи В. Вернадський [7, с. 140]. II рГзновидами е ГнтеграцГя культурна, мовна, етноконфесюнальна та штеграцгя соцГогуманГтарних знань [8, с. 779]; + техтчна - послГдовна замГна розподГлених вгдокремлених технологГчних операцГй на к-нш комплекс у межах однiеi' установки, агрегату, технолоичного процесу тощо [8, с. 779]. II рГзновидами е шформацшна штеграцгя (циф-рових Г аналогових даних, веб-штеграцш) й технолопчна; + торгова - характеризуеться створенням у межах окремих краш Г регюшв зон вiльноi' торпвлГ, укладанням двостороннгх Г багато-стороншх митних союзГв [6, с. 427];
+ фшансова - поступове зближення, унГфГка-цГя та об'еднання бюджетного процесу та бюджетного контролю кГлькох краш у межах ре-гюнальних економГчних об'еднань [1, с. 670].
Розроблена нами таксономГчна система штеграци (рис. 1) е адитивною стосовно сво& елементГв.
У а види Гнтеграцй в сучасних умовах госпо-дарювання в той або шший спосГб е взаемо-пов'язаними, а центральною ланкою системи зв'язшв виступае економГчна Гнтеграцгя, що Гманент-на ГнтеграцГйним вГдносинам.
ЕкономГчна ГнтеграцГя являе собою багаторГв-неву систему, яка пов'язуе окремГ пГдприемства (мГ-крорГвень), регГональнГ економГки (макрорГвень) та нащональш економГки (мегарГвень). ВГдповГдно до дослГджень О. МГчуршо", доцГльно виокремлювати чотири послГдовнГ етапи Гнтеграцй господара^ дГяльностГ, якГ знаходять свш прояв на кожному рГвнГ економГки [9, с. 39-42]:
1) подГл Г кооперацгя працГ;
2) економГчне спГвробГтництво;
3) економГчна Гнтеграцгя;
4) глобалГзацгя свiтовоi' економГки.
Особливим рГзновидом економiчноI Гнтеграцй
е агропромислова штеграцгя. БГльшГсть науковцГв традицГйно розглядае и на макрорГвнГ. Так, колектив науковцГв шд керГвництвом О. Сторожука тлумачить агропромислову штегращю як процес зближення й об'еднання галузей сГльського господарства та про-мисловостГ, що приводить до оргашчного синтезу цих важливих сфер сустльного виробництва та пращ, & гармонiйноi' соцiально-економiчноi' едностГ [10, с. 12].
В економГчному енциклопедичному словнику визначили агропромислову штегращю як змщ-нення економГчних зв'язкГв Г оргашчне поеднання сГльського господарства й галузей промисловостГ, транспорту, торпвлГ тощо, яш обслуговують аль-ське господарство, постачають ресурси та доводять його продукщю до споживача, а також форму тери-торГально-виробничого мГжгалузевого комбГнування пГдприемств рГзних галузей з вгдокремленими техно-логГчними процесами, але пов'язаними технолопчно, на основГ оптимальноi' концентрацй виробництва для створення кiнцевоi' продукцй [11, с. 14].
На думку Ю. Нестерчук, аграрно-промислова ГнтеграцГя - це щлеспрямований процес зближення штереав, змщнення виробничо-господарських зв'язкГв Г вГдносин прямих (юридичнГ та фГзичш особи - виробники сгльгосппродукци) та опосередкова-них (обслуговуючГ пГдприемства та органи державного й господарського управлшня) учасникГв агропро-мислового вГдтворювального процесу [12, с. 29-30]. До того ж, Ю. Нестерчук наголошуе на необхГдностГ вирГзняти агропромислову й аграрно-промислову ГнтеграцГю, зазначаючи що у випадку агропромисло-воi' Гнтеграцй аграрна сфера в нш може бути взагалГ
EKOHOMIKA
EKOHOMIKA СШЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА I АПК
СП
Ol
W
X m
111 о
X
е
g g о
g "О
сг с
5'
а> ю
сГ р SJ О
b -i
а> VO
Рис. 1 .Таксоном1чна система ¡нтеграцм
Джерело:авторська розробка.
вгдсутньою, а тому за свош змгстом вона е неповною аграрно-промисловою штегращею [12, с. 28-29].
Як уважають М. Малш, П. ФедГенко та М. Орла-тий, агропромислова штеграцш в широкому розу-мГннГ - це багатостороннш процес, завдяки якому забезпечуеться виробництво необхiдноI для суспГль-ства кГлькостГ предметГв Г продуктГв споживання Гз сiльськогосподарськоI сировини на основГ поеднан-ня дгяльносп альського господарства та Гнших тГсно задГяних Гз ним галузей. У вузькому розумшш - це взаемопов'язаний розвиток взаемопов'язаноI сукуп-ностГ галузей [13, с. 6].
Академш В. Андршчук також розглядае агро-промислову штеграцш в широкому розумГннГ, маючи на увазГ розвиток виробничих Г економГчних зв'язкГв мГж галузями та шдприемствами агропромислово-го комплексу, якГ пов'язаш мГж собою технологГчно й об'ективно орГентоваш на поеднання Кх матерь альних ГнтересГв у процесГ виробництва й реалГзаци кiнцевоi' продукци Гз сiльськогосподарськоi' сировини [14, с. 656]. До того ж, посилення таких зв'язкГв е закономГрним явищем. У цьому контекста слушною е думка В. Зуева, який пропонуе окремим видом еко-номiчноi' штеграци вважати об'еднання рГзних секто-ральних полГтик: аграрноi', науково-технiчноI, регю-нальноI [15, с. 32].
ЗмГст агропромисловоi' штеграци на мГкрорГвнГ
загалом вГдповГдае и класичному розумГнню,
однак акцент щодо елементГв системи змщу-еться на суб'екти господарювання. Зокрема, зпдно з дослГдженнями С. Кравченко, штегращя - це процес добровГльного об'еднання окремих суб'ектГв АПК, що сприяе утворенню сукупноi' системи процесГв вгд-творення на основГ мГжгосподарських економГчних, фшансових, органГзацГйно-технологГчних та Гнших зв'язкГв, яка, своею чергою, забезпечуе досягнення поставлених щлей. До того ж, вибГр способу еднання в щле - основний вибГр штеграци [16, с. 295]. Як уважае I. Зелкко, агропромислова штеграцгя е об'еднанням ресурав Г пГдприемницького хисту суб'ектГв господарювання з метою шдвищення результативностГ дд-яльностГ та ефективностГ використання фГнансових ресурсГв агропромислового альянсу [17, с. 109].
Дещо шшого погляду дотримуеться бГлорусь-кий учений М. Запольський, який уважае, що агро-промислова штегращя являе собою процес економГч-ноi' й органiзацiйноI взаемоди або об'еднання в единому господарському оргашзмГ шдприемств з рГзних галузей народного господарства, але пов'язаних мгж собою единим циклом одержання кiнцевоI продукци, за наявностГ сГльськогосподарського й промислового виробництва [18, с. 58].
На нашу думку, змГстова конструкщя «агропромислова штегращя» в сучасних умовах господарювання е доволГ дискусшною. До того ж, ураховуючи, що в УкраШ агропромислового комплексу як меха-
нгстичного утворення немае, а в нормативно-право-вих актах задекларований секторальний подГл на-цiональноI економши, найбГльш коректним е засто-сування дефшщи агроекономiчноi' штеграци. Своею чергою, и сутнГсть полягае в сукупностГ процесГв ви-рГвнювання, зближення й злиття суб'ектГв ринковоi' дГяльностГ в агропродовольчому секторГ з метою шдвищення Iх конкурентоспроможностГ й забезпечення продовольчоI безпеки держави [19, с. 4].
Типолопя агроекономiчноi' штеграци також пе-редбачае виокремлення и видГв, типГв Г форм. Однак едностГ в науковцГв з приводу цього ниш немае. Так, Е. Крилатих формами штеграци вва-жае шститущональш та оргашзацшно-управлшськГ засади дгяльносп штегрованих структур в агропродовольчому секторГ з урахуванням особливостей профiлюючоi' сфери й масштабГв IхньоI дгяльностГ [19, с. 4]. Колектив дослгднишв штеграцшних вГдно-син в аграрному секторГ економши пГд керГвництвом I. Хщкова не змГг дГйти згоди навГть у межах однiеI науковоI пращ. Зокрема, до форм агропромисловоI штеграци, у першому випадку, вони вгдносять повну, часткову та випадкову штеграцш [20, с. 6], у другому - пряму, зворотну та побГчну штеграцш [20, с. 7], у третьому - горизонтальну, горизонтально-верти-кальну та вертикальну штеграцш [20, с. 8]. Так само ними номшовано типи й види штеграци.
Ми вважаемо, що методолопчно поняття «тип» е ширшим за «вид», означае рГзновид штеграци в за-гальнш типологи. ПГд видом штеграци, до того ж, розумГемо и класифшацш в межах окремого типу як характеристичноi' ознаки. Щодо форм штеграци, то вони мають вГдповгдати формам усуспГльнення виробництва в аграрному секторГ економки (коопе-ративна, некооперативна, корпоративна), набуваю-чи на мшрорГвш виду оргашзацшно-правових форм об'еднань суб'ектГв господарювання, а на макрорГвш -мГжгалузевих вгдносин.
Зважаючи на багатограншсть штеграци, плю-ралГзм и типГв Г видГв, ми узагальнили типологш Гнтеграцй в аграрному секторГ економки (табл. 1). Зауважимо, що наведена типологгя штеграци не е ви-черпною, беручи до уваги значну кГлькГсть синошмГв цього поняття та сфер його застосування.
Залежно вГд способу здшснення Гнтеграцгя бувае горизонтальною, вертикальною та диверси-фшованою. До горизонтальноI Гнтеграцй належать об'еднання суб'ектГв господарювання, яш займаються виробництвом однотипноI продукцй, е прямими конкурентами на ринку. 1ншими словами, горизонтальна штеграцгя вГдбуваеться уздовж паралельних лан-цюгГв виробництва продукци, и провадять технГко-технологГчно незалежш суб'екти господарювання з метою збкьшення обсягГв виробництва й збуту продукци, частки на ринку тощо. МшроекономГчно вона е формою штеграци кашталу, а и проявом на макро-рГвш е внутрГшньогалузевГ зв'язки.
Таблиця 1
Типолопя штеграцп в аграрному секторi економiки
Критерш Тип штеграцп
Економiчний рiвень Транснацiональна (мегарiвень)
Галузева, iнституцiональна (макрорiвень)
Приватно-корпоративна (мiкрорiвень)
Рiвень об'еднання На локальному рiвнi (операцiйна)
На мiкрорiвнi
На мезорiвнi
На макрорiвнi
На мегарiвнi ^жнародна)
Характер зв'язкiв (спосiб здiйснення) Горизонтальна
Вертикальна
Диверсифiкована (квазiвертикальна), конгломератна
Напрям об'еднання Прогресивна («вперед», «вгору»)
Регресивна («назад», «вниз»)
Кругова (циркулярна)
Принципи взаемодil Асоцiативна
Агломератна
Порядок руху капiталiв учасникiв об'еднання Картельна
Синдикатна
Трестова
Концернова
Конгломератна (холдингова)
Мета ствробтицтва Кооперативна
Некооперативна
Ступiнь iнтеграцil (рiвень самостiйностi суб'ею1в) Втьна (м'яка)
Ткна («впритул», жорстка)
Рiвень штегровано! дiяльностi Багаторiвнева
Малорiвнева
Однорiвнева
Стадiя господарського процесу Ресурсна
Кiнцевого продукту (виробнича)
Збутова (маркетингова)
Замкнута (функцюнальна)
Оргашзацмна будова Кооперативна
Корпоративна
Асоцмована
Рiвень концентрацп власностi й капiталу Повна
Часткова (неповна)
Квазпнтегра^я
Неiнтеграцiя
Напрям координацп пiд час процесу об'еднання Пряма
Зворотна
Охоплення стадм ланцюга створення додатково1 вартост Повна вертикальна
Часткова вертикальна
Джерело потенцiалу iнтеграцil Ендогенна (природна)
Екзогенна (класична)
1=
<С <
т I—
о
о_ <
о 1= о о
о
_а о _а
о <
о
<
2 Ш
Джерело: авторська розробка.
Вертикальна штеграцш означае розвиток сшв-робиництва йльськогосподарських, промислових, торговельних та шших пiдприемств, якi технологiчно пов'язанi единим процесом виробництва альсько-господарсько! продукц!!, 11 промислово! переробки й реалiзащ! кiнцевого продукту на ринку. Таким чином, це е об'еднання виробниюв сировини та матерiалiв з переробними шдприемствами, збутовою мережею для оргашзаци замкнутих циклiв виробництва й реа-л!защ! кшцево! продукц!!.
Угосподарськiй практищ вертикальна штегра-цiя може здшснюватися у формах виробни-чо! контрактаций вертикально! кооперац!! та iнтеграцiI власносп або корпоративно! штеграци. Прикладом таких об'еднань е альськогосподарськ обслуговуючi кооперативи, уа види господарських об'еднань, холдинги тощо. На макрорiвнi вертикальна штеграцш проявляеться через систему м!жгосподар-ських зв'язшв, залежно вiд тiсноти яких формуються або договiрнi вiдносини, або промисловi комплекси. Тут ми погоджуемося з думкою П. Саблука, що вертикальна штегращя сприяе чикшому вiдокремленню продуктових пiдкомплексiв як частин нащонального продовольчого комплексу [21, с. 283].
Як зазначае Ю. Нестерчук, вертикальна штегра-цiя часто ототожнюеться з агропромисловою та мш-галузевою штегращею [12, с. 28]. Тако! ж думки свого часу дотримувалися В. Бойко, М. Коденська, П. Макаренко, П. Саблук та iншi вчеш. Однак ми вважаемо, що розглядати назваш поняття як синошми некоректно з огляду на !хню соцiально-економiчну природу. Так, агропромислова штеграцш е рiзновидом агроеконо-мiчноI штеграци, яка може розвиватися у вигляд! вертикально! й квазшертикально! iнтеграцГ!. Своею чер-гою, мiжгалузева iнтеграцiя е формою економiчного прояву вертикально! штеграци на макрорiвнi.
Диверсифiкована (дiагональна), або змiшана, iнтеграцiя являе собою органiзацiйно-економiчне об'еднання вiдокремлених виробництв, суб'екйв гос-подарювання або сфер економiчноI дiяльностi, що не мають спкьних рис у технiко-технологiчних про-цесах виробництва продукцГ!, характеризуються р!з-ним рiвнем спецiалiзацГ! та концентраций а також не спорiдненi у в^дношенш ланцюга створення додатко-во! вартостi. 1нколи до змшано! штеграци вченi в1д-носять стратег!! одночасного вертикального i горизонтального штегрування. Прикладом !! е створення холдингових структур, коли виробництво, переробку ! збут продукц!! здшснюють юридично самостшш шдприемства, але шд контролем кваз!материнсько! компани. Зважаючи на проанал!зований досв!д реаль заци цього типу штеграци, вважаемо за бкьш корек-тне тлумачення !! як конгломератно! штеграци.
За предметною областю вертикальна штеграцш бувае ресурсною, виробничою, збутовою та функщ-ональною. Ресурсна штегращя е неповною за сво-
ею суттю, тому що мае на мет! лише об'еднання для формування оптимального ресурсного забезпечення. Виробнича або виробничо-фшансова вертикальна ш-тегращя передбачае об'еднання суб'екйв господарю-вання з метою виробництва й переробки продукц!!, оптим1заци розм1р1в сировинних зон переробних шд-приемств та досягнення ращональних р1вшв спеща-л!зацГ! й концентраций збутова - для оргашзаци про-даж!в ! збмьшення частки на ринку; функщональна (замкнута) ж передбачае поеднання вах цих вид!в. На в^мшу в!д вертикально! горизонтальна iнтеграцiя включае таи види, як: виробнича, сощальна, осви-ньо-наукова, фшансово-кредитна й замкнута.
Стратепя вертикально! iнтеграцГ! може бути спрямована «вперед» («вгору»), коли б!льш низьк стад!! технолопчного передку штегрують з бкьш високими, - наприклад, виробник скьгосппродукцн приеднуе до себе трейдингову чи переробну компа-нш; або «назад» («вниз»), коли рух iнтеграцiйного процесу е зворотним. 1нколи науковц виокремлюють кругову, або циркулярну, штеграцш.
Вгдповгдно до класифжаци форм монопомстич-них об'еднань, залежно в!д порядку та метод!в руху каттал1в варто вир!зняти картельну (са-мостшшсть руху власних каштал1в учаснишв), синди-катну (часткове злиття кругообиу каштал!в учасни-йв), трестову (об'еднання вах сторш господарського життя учаснишв та формування виробничо! одно-р1дносй), концернову (сп1льне фшансування, йсне виробниче сшвроб!тництво та централ!зоване кер!в-ництво) та конгломератну (штегратором виступае невиробниче шдприемство, здебкьшого - холдинг) штеграцш.
Стосовно охоплення стадш ланцюга створення додатково! вартост вертикальна штеграцш може бути повною, коли компашя прагне бути присутньою в ус1х ланках галузевого ланцюга щнностей ! для цього створюе сво! шдроздки в кожному з них. Часткова вертикальна штеграцш передбачае присутшсть ком-пан!! ильки в головних ланках галузевого ланцюга (наприклад, на певних етапах виробництва або роз-др!бних продаж!в).
Залежно в!д р!вня концентрац!! власносп й кашталу штеграцш е повною, частковою, квазнн-тегращею або не-штегращею. Повна штеграцш передбачае наявшсть жорстких зв'язшв м!ж членами об'еднання, абсолютну втрату ними юридично! само-стшносй й керованост! Неповна штегращя св1дчить про неможливкть повного контролю над власшстю суб'ектш господарювання, але позбавлення !х свобо-ди в ухваленш управлшських ршень. Квазiiнтеграцiю здшснюють на основ! сшльносп штересш учаснишв об'еднання, без застосування мехашзмш злиття та поглинання; управлшськ ршення де-юре ухвалю-ють ус! сторони самостшно й незалежно, де-факто - вони св!домо координуються компашею-штегра-
тором для досягнення спiльноI мети. Нештегращя в стратепчному менеджментГ трактуеться як повна вГдсутшсть ГнтеграцГйних впливГв, проте в теори ш-теграци часто розглядаеться як вид квазинтеграци -вертикальш обмеження й вертикальний контроль. Ц типи штеграци тГсно пов'язаш Гз «жорсткою» та «м'якою» штегращею. Зокрема, при «жорсткГй» ш-теграци об'еднання утворюе нову юридичну особу, а ва суб'екти господарювання - учасники штеграци -втрачають свою юридичну самостшшсть. За «м'якоI» штеграци нова юридична особа не створюеться, учасники збериають свою юридичну самостшшсть, а координацгя спiльноi' дГяльностГ вГдбуваеться за-вдяки контрактаций До того ж, П. Саблук виокрем-люе партнерську (в основГ усна чи письмова домов-ленГсть) Г громадську штеграцш (переважають риси неформального громадського об'еднання) [21, с. 280]. У тому разГ, якщо «м'яка» штеграцш здшснюеться на нерегулярнГй основГ, дощльно вести мову про випад-кову штеграцш [20, с. 6].
На тишзацш штеграци також впливають дже-рела розширення бГзнесу, системи оргашзаци бГзнес-процесГв. Так, якщо штегрування вГдбуваеться в межах однiеi' компани, у тому числГ й холдингу або кластерного чи мережевого утворення, то така штегращя називаеться ендогенною. СпорГдненою системою щодо цього типу штеграци е шсорсингова модель оргашзаци бГзнес-процеав, коли виробництво кш-цевоI продукци е оргашзацшно-техшко-технолопчно единим, а ззовнГ надходять лише первинш виробничГ ресурси. Коли розширення бГзнесу здГйснюють за ра-хунок придбання активГв Гнших компанГй або цшс-них майнових комплексГв, то мова йде про екзогенну, або класичну, штеграцш. На практищ вона проявля-еться через злиття та поглинання («жорстка» форма зв'язшв) або контрактацш й органГзацГю спГльного виробництва, аутсорсинг («м'яка» форма зв'язшв). Проте необгрунтованою е думка вчених, що горизонтальна штеграцгя повнГстю вгдповГдае ГнсорсинговГй, а вертикальна прогресивна штегращя - аутсорсин-говГй [22, с. 15-16], тому що щ економГчш категори вГдображають рГзнГ сторони господарського життя.
На окрему увагу заслуговуе такий шдтип агро-економiчноi' штеграци, як продуктова. ДефГ-нГцГя «продуктова штеграцгя», незважаючи на численнГ пращ, ниш е новою в науковш лггературь Ми вважаемо, що найбГльш повним Г коректним е ви-значення, що дали бГлоруськ вчеш В. Гусаков Г М. За-польський. Так, продуктова ГнтеграцГя е поеднанням зусиль оргашзацш у сферГ сГльського господарства та Гнших галузях економки будь-якоi' оргашзацшно-правовоI форми та форми власностГ для забезпечен-ня максимального руху товарноi' маси в единому тех-нологГчному процеа, зниження витрат, пГдвищення ефективностГ виробництва й конкурентоспромож-ностГ продукци на базГ поглиблення спещалГзаци,
пГдвищення рГвня концентраци й штеграци виробництва, збГльшення обсягГв переробки й реалГзаци сГль-ськогосподарськоi' продукцй [23, с. 42-43]. Зпдно з розробленою нами типолопею Гнтеграцй в аграрному секторГ економГки, продуктова Гнтеграцгя, з одного боку, е окремим видом взаемоди економГчних аген-тГв, з шшого боку, - становить своерГдну надбудову над уаею типологГею Гнтеграцй. Так, продуктову штеграцш можуть здшснювати на мшро-, мезо-, макро-Г мегарГвнях для кооперативних або некооперативних щлей спГвробГтництва. За характером зв'язюв вона е диверсифГкованою, охоплюе елементи горизонталь-ноi' та прогресивноi' чи регресивноi' вертикальноi' Гн-теграцй. Як наслГдок, утворюеться багаторГвнева асо-щативна чи агломератна структура кооперативного, корпоративного або холдингового типу, побудована за будь-яким Гз методГв руху катталГв.
ВИСНОВКИ
Проведене дослГдження показало, що типоло-гГчнГ засади Гнтеграцй, особливо агроекономiчноi', не е систематизованими, що призводить до певних вад у застосуваннГ окремих дефшщш. На пГдставГ сутнГсно-го монографГчного аналГзу Гнтеграцй було сформовано и таксономГчну систему, показано, що економГчна Гнте-грацгя е багаторГвневою системою, пов'язуе шдприем-ства, регГональнГ та нащональш економГки, охоплюючи всГ шституцшш сектори економГки й види економiчноi' дГяльностГ. II рГзновидом е агроекономГчна Гнтеграцгя, розроблена типологгя якоi' базуеться на рГвнях ГерархИ економiчноi' системи, метГ спГвробГтництва, характерГ зв'язкГв Г порядку руху катталу мГж учасниками ГнтеграцГйних вГдносин, напрямГ об'еднання, принципах взаемоди, рГвш концентрацй власностГ й кашталу, на-прямах координаци пГд час Гнтегрування, стадгях лан-цюга створення додатковоi' вартостГ, джерелГ потен-цГалу Гнтеграцй та оргашзацшнш будовГ Гнтегрованих суб'ектГв господарювання. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Економiчна енциклопедiя : у 3 т. / ред. рада : Б. Д. Гав-рилишин (голова) та ш.. Кш'в : Академiя ; Тернопiль : Акад. нар. госп-ва, 2000-2002. Т. 1. 2000. 864 с.
2. Енциклопедiя сучасно'' Укра'ни : у 20 т. / редкол. : I. М. Дзюба (ствгол.), А. I. Жуковський (ствгол.) та ш. Ки'в : 1н-т енцикл. дослщж., 2001-2018. Т. 11. 2011. 710 с.
3. Бшорус О. Г., Мацейко Ю. М., Вiтер I. I. Глобальш стратегГ'' Евросоюзу. Ки'в : КНЕУ, 2009. 528 с.
4. Саблук П. Т., Власов В. I., Бшенький О. Ю. Регю-нальна iнтеграцiя. Ки'в : ННЦ «1АЕ», 2010. 366 с.
5. Либман А. М., Хейфец Б. А. Модели экономической дезинтеграции. Интеграция и дезинтеграция. Евразийская экономическая интеграция. 2011. № 2. С. 4-18.
6. Большая Российская энциклопедия : в 30 т. М. : Большая Российская энциклопедия, 2004-2015. Т. 11. 2008. 767 с.
7. Реймерс Н. Ф. Экология (теории, законы, правила принципы и гипотезы). М. : Журнал «Россия Молодая», 1994. 367 с.
8. Республика Беларусь : энциклопедия ; в 7 т. / гл. ред. Г. П. Пашков. Мн. : Беларуская энцыклапедыя, 2005-2008. Т. 3. 2006. 896 с.
9. Мичурина О. Ю. Теория и практика интеграционных процессов в промышленности. М. : ИНФРА-М, 2012. 287 с.
10. Экономический словарь агропромышленного комплекса / под ред. А. А. Сторожука. Киев : Урожай, 1986. 334 с.
11. Економiчний енциклопедичний словник : у 2 т. / за ред. С. В. Мочерного. Львiв : Св^, 2011. Т. 1. 611 с.
12. Нестерчук Ю. О. 1нтеграцмш процеси в аграр-но-промисловому виробництвК Умань : Вид. «Сочшський», 2009. 372 с.
13. Малю М. Й., Федicнко П. М., Орлатий М. К. 1нте-графя - як фактор пщвищення ефективност реформованих стьськогосподарських пщприемств. К. : 1АЕ УААН, 2000. 40 с.
14. Андршчук В. Г. Економ^а пiдприeмств агропро-мислового комплексу. К. : КНЕУ, 2013. 779 с.
15. Зуев В. Н. Методология классификации и оценки форм региональной интеграции. Евразийская экономическая интеграция. 2014. № 3. С. 25-43.
16. Кравченко С. А. Адаптация экономического механизма функционирования сельскохозяйственных предприятий к условиям рынка. Киев : ННЦ ИАЭ, 2008. 444 с.
17. Зелкко I. М. Економiчна сутшсть штеграцп в аграршй сферк Економка АПК. 2012. № 5. С. 105-109.
18. Запольский М. И. Кооперация и интеграция в агропромышленном комплексе. Мн. : Беларус. навука, 2011. 347 с.
19. Крылатых Э. Н. Теоретико-методологические основы изучения современной агроэкономической интеграции // Рыночная интеграция в агропродовольственном секторе. Тенденции, проблемы, государственное регулирование : матер. науч.-практ. конф. М. : ВИАПИ им. А. А. Нико-нова ; «Энциклопедия российских деревень», 2010. С. 3-6.
20. Развитие интеграционных отношений в АПК (рекомендации) / А. С. Дерюга, К. С. Терновых, Н. В. Митина и др. Воронеж : ГНУ НИИЭОАПК ЦЧР РФ, 2003. 81 с.
21. Саблук П. Т. Економiчний штерес у розвитку аграрного виробництва. КиТв : ННЦ «1АЕ», 2014. 356 с.
22. €кель Г. В. Органiзацiйно-економiчний мехашзм державного регулювання штеграцп в агропромислово-му виробництвК КиТв : ННЦ «1нститут землеробства» НААН, 2014. 195 с.
23. Гусаков В. Г., Запольский М. И. Научные основы создания продуктовых компаний. Мн. : Беларус. навука, 2012. 195 с.
REFERENCES
Andriichuk, V. H. Ekonomika pidpryiemstv ahropromys-lovoho kompleksu [Economy of enterprises of agro-industrial complex]. Kyiv: KNEU, 2013.
Bilorus, O. H., Matseiko, Yu. M., and Viter, I. I. Hlobalni stratehii Yevrosoiuzu [Global strategies of the European Union]. Kyiv: KNEU, 2009.
Bolshaya Rossiyskaya entsiklopediya [Great Russian Encyclopedia], vol. 11. Moscow: Bolshaya Rossiyskaya entsiklopediya, 2008.
Deryuga, A. S. et al. Razvitiye integratsionnykh otnosheniy v APK(rekomendatsii) [Development of integration relations in the agricultural sector (recommendations)]. Voronezh: GNU NI-IEOAPK TsChR RF, 2003.
Ekonomicheskiy slovar agropromyshlennogo kompleksa [The economic dictionary of the agro-industrial complex]. Kyiv: Urozhay, 1986.
Ekonomichna entsyklopediia [Economic Encyclopedia], vol. 1. Kyiv : Akademiia; Ternopil : Akad. nar. hosp-va, 2000.
Ekonomichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Economic Encyclopedic Dictionary], vol. 1. Lviv: Svit, 2011.
Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy [Encyclopedia of modern Ukraine], vol. 11. Kyiv: In-t entsykl. doslidzh., 2011.
Gusakov, V. G., and Zapolskiy, M. I. Nauchnyye osnovy soz-daniya produktovykh kompaniy [The scientific basis for creating food companies]. Minsk: Belarus. navuka, 2012.
Kravchenko, S. A. Adaptatsiya ekonomicheskogo mekha-nizma funktsionirovaniya selskokhozyaystvennykh predpriyatiy k usloviyam rynka [Adaptation of the economic mechanism of the functioning of agricultural enterprises to market conditions]. Kyiv: NNTs IAE, 2008.
Krylatykh, E. N. "Teoretiko-metodologicheskiye osnovy izucheniya sovremennoy agroekonomicheskoy integratsii" [Theoretical and methodological foundations of the study of modern agroeconomic integration]. Rynochnaya integratsiya v agroprodovolstvennom sektore. Tendentsii, problemy, gosudarst-vennoye regulirovaniye. Moscow: VIAPI im. A. A. Nikonova; «Entsiklopediya rossiyskikh dereven», 2010. 3-6.
Libman, A. M., and Kheyfets, B. A. "Modeli ekonomiches-koy dezintegratsii. Integratsiya i dezintegratsiya" [Models of economic disintegration. Integration and disintegration]. Evra-ziyskaya ekonomicheskaya integratsiya, no. 2 (2011): 4-18.
Malik, M. I., Fediienko, P. M., and Orlatyi, M. K. Intehratsiia -yak faktor pidvyshchennia efektyvnosti reformovanykh silskoho-spodarskykh pidpryiemstv [Integration is a factor in improving the efficiency of reformed agricultural enterprises]. Kyiv: IAE UAAN, 2000.
Michurina, O. Yu. Teoriya i praktika integratsionnykh protsessov v promyshlennosti [Theory and practice of integration processes in industry]. Moscow: INFRA-M, 2012.
Nesterchuk, Yu. O. Intehratsiini protsesy v ahrarno-promys-lovomu vyrobnytstvi [Integration processes in agro-industrial production]. Uman: Vyd. «Sochinskyi», 2009.
Respublika Belarus : entsiklopediya [Republic of Belarus: Encyclopedia], vol. 3. Minsk: Belaruskaya entsyklapedyya, 2006.
Reymers, N. F. Ekologiya (teorii, zakony, pravila printsipy i gipotezy) [Ecology (theories, laws, rules, principles and hypotheses)]. Moscow: Zhurnal «Rossiya Molodaya», 1994.
Sabluk, P. T. Ekonomichnyi interes u rozvytku ahrarnoho vyrobnytstva [Economic interest in the development of agricultural production]. Kyiv: NNTs «IAE», 2014.
Sabluk, P. T., Vlasov, V. I., and Bilenkyi., O. Yu. Rehionalna intehratsiia [Regional integration]. Kyiv: NNTs «IAE», 2010.
Yekel, H. V. Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm der-zhavnoho rehuliuvannia intehratsii v ahropromyslovomu vyrob-nytstvi [Organizational and economic mechanism of state regulation of integration in agro-industrial production]. Kyiv: NNTs «Instytut zemlerobstva» NAAN, 2014.
Zapolskiy, M. I. Kooperatsiya i integratsiya v agropro-myshlennom komplekse [Cooperation and integration in the agricultural sector]. Minsk: Belarus. navuka, 2011.
Zelisko, I. M. "Ekonomichna sutnist intehratsii v ahrarnii sferi" [Economic essence of integration in agrarian sphere]. Ekonomika APK, no. 5 (2012): 105-109.
Zuyev, V. N. "Metodologiya klassifikatsii i otsenki form regionalnoy integratsii" [Methodology for classifying and evaluating forms of regional integration]. Yevraziyskaya ekonomicheskaya integratsiya, no. 3 (2014): 25-43.
