CC BY
37
УДК 616.715.3-011.5:616.831-001-036.11-036.2-071
Скобська O.G., Малишева Т.А. Сучасний стан проблеми перелом1в скронево'1 метки в гострому nepioäi черепно-мозково'1 травми: епщемшлоия, класифiкацiя, äiar^c^Ka, клiнiчнi oсoбливoстi 1нститут нейрох1рург11 iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра!ни, м. Ки!в
Травматичне ураження черепа i головного мозку становить 30-40% в структурi травми i поадае перше мiсце за показниками летальност й швалщизацп пацiентiв працездатного вшу (до 40 роюв). В останш десятилiття вiдзначено чiтку тенденцiю до збшь-шення кiлькостi постраждалих i тяжкостi черепно-мозково! травми (ЧМТ) [1, 2].
У структурi ЧМТ частота переломiв кiсток ос-нови черепа, за даними рiзних авторiв, становить 20-45%, з них у 18-22% спостережень вщзначають пошкодження скронево! кiстки (СК) [3-9].
Найбiльш поширеним механiзмом переломiв СК (ПСК) е ЧМТ внаслщок дорожньо-транспортно! при-годи (ДТП), насильницьких дш, падiння [10].
Основними клiнiчними проявами ПСК у гострому перiодi ЧМТ е: порушення слуху (кондуктивна, сен-соневральна — СНП, або нейросенсорна, чи змшана приглухувалсть); вестибулярнi розлади (запаморо-чення, статокоординаторш порушення); витiкання спинномозково! рщини у виглядi оторе!, зовшшньо! або приховано!; парез або паралiч мiмiчних м'язiв (ММ) при пошкодженнi лицевого нерва (ЛН), рiдше — порушення функцп окорухового, трiйчастого i вщвщного нервiв; бiльш пiзнiми ускладненнями е пошкодження судин внаслщок перелому сонних каналiв СК з подальшим можливим формуванням каротидно-кавернозного сполучення [11], шдвищення ризику утворення набуто! холестеатоми [12].
Сьогодш загальноприйнята класифша-цiя ПСК, розроблена й впроваджена K. Ulrich [13], вдосконалена E.S. Gurdjian, H.R. Lissner за даними ретроспективного аналiзу результаив патологоанатомiчного дослiдження [14], доповнена B.Y. Ghorayed, J.W. Yeakley [6], основана на локалiзацil пошкодження щодо напрямку лшп перелому.
За даними зазначених дослщжень, ПСК ви-никають внаслiдок прямо! дН на будь-яку дшянку черепа, а також протидп атланто-потиличного суглоба i кам'янисто! частини (шрамщи) СК, проте, значно часише виникають за умови поширення лшп перелому з склепiння черепа в базальному напрямку. З огляду на це, !х роздiляють на поеднаш пошкодження кiсток склепiння й основи черепа та iзольованi переломи юсток основи черепа [15]. Юстки основи черепа мають деякi структурш й анатомiчнi особливостi, що зумовлюе рiзноманiтнiсть напрямкiв перелому (як правило, вздовж лшш анатомiчно! сла-босп, зокрема, шовних лiнiй або слабких, аерованих частин СК) [16, 17].
Зазвичай, ПСК описують за !х вiдношенням до поздовжньо! осi кам'янисто! частини СК — поздовжш, поперечнi [4, 18, 19, 20, 21]. За даними лггератури, поздовжш ПСК виявляють найбiльш часто (70-90% вых ПСК), поперечнi — у 10-30% спостережень [4, 22].
Поздовжнш ПСК проходить паралельно поздовж-нш осi кам'янисто! частини СК [4, 23]. Як правило, таю переломи е наслщком удару в скронево-лм'яну дшянку, з таким ударом асоцшеться перелом лус-коподiбно! частини СК [18, 24].
ЛМя поздовжнього перелому проходить паралельно зовшшньому слуховому ходу, через серед-не вухо, спереду вщ вушно! капсули i входить в овальний отвiр. При цьому можуть пошкоджуватися ланцюжок слухових юсточок, барабанна перетинка, шкiра зовшшнього слухового ходу [22]. Такий перелом у 25% потершлих супроводжуеться паралiчем або парезом ММ внаслiдок пошкодження ЛН.
Поздовжш переломи, що поширюються на бара-банне кiльце, супроводжуються розривом барабанно! перетинки або гемотимпанумом [4, 24], проявляються кондуктивною приглухувалстю [4]. За умови про-никнення фрагменпв плоского зроговiлого епiтелiю в порожнину середнього вуха по лшп перелому [6, 20, 25] у пащенлв за поздовжнього перелому шдви-щуеться ризик утворення набуто! холестеатоми, що е шзшм ускладненням ПСК. Холестеатоми такого Генезу дуже агресивш, важко шддаються хiрургiч-ному лiкуванню, особливо за достатнього розвитку системи повггряних порожнин соскоподiбного вщрос-тка, що вщзначаються за наявностi захворювання середнього вуха [12].
У деяких ситуащях лшп поздовжшх переломiв можуть поширюватися на клиноподiбну кiстку i пе-реходити на протилежну СК. Таю двобiчнi переломи спостерiгають досить часто [21, 26, 27].
В публшащях останшх рокiв патологiчнi змiни, за даними ангiографiчних дослiджень, виявляють у 15-42% пащенпв при переломi сонних каналiв СК [28, 29], з них у 18% — спостертають клШчш симптоми гостро! недостатностi кровооб^у головного мозку [11, 30].
Поперечний ПСК проходить перпендикулярно поздовжнiй осi кам'янисто! частини СК [4, 20, 31] i е наслщком удару в потиличну або лобову дшянку [32]. Як правило, лШя перелому починаеться побли-зу яремного або великого отвору i поширюеться на середню черепну ямку [4, 18, 24]. У таких пащенпв спостер^ають гемотимпанум з пошкодженням зовшшнього слухового ходу i барабанно! перетинки або без такого, що супроводжуеться тяжкою СНП (пов-ною втратою слуху) [20]. У 50% пащенлв вщзначають парез або паралiч ММ, спричинений пошкодженням ЛН [33].
До рщюсних пошкоджень СК належать переломи барабанного юльця i скронево-нижньощелепного суглоба внаслiдок удару нижньо! щелепи, напри-клад, при ударi пiдборiддям об приладову панель автомобшя пiд час ДТП, та перелом шилоподiбного вiдростка [34].
З^тавлення основних клШчних прояв1в ПСК з загальноприйнятими характеристиками пошкоджен-ня юсток (характером перелом1в) стало можливим шзшше i пов'язане з вдосконаленням рентгешвсько! апаратури в останне десятилггтя.
Комп'ютерна томографiя (КТ) дозволяе ве-рифiкувати перелом, його характер, протяжшсть i поширення [15, 35].
3 появою КТ з високою роздшьною здатнiстю запропонована альтернативна номенклатура, що вiдображуG результати радiологiчних дослiджень. У 1987 р. E.A. Aguilar i спiвавтори [36] вивчили за даними КТ характер ПСК у 22 пащенлв i встановили, що значну юльюсть переломiв не можна просто класифшувати як поздовжнi або поперечш [36]. На пiдставi цих висновюв у 1991 р. B.Y. Ghorayeb i J.W. Yeakley [6] оцшили данi про 150 ПСК у 140 потерпших з ЧМТ, з них 75% переломiв класифiкували як коы, 12% — як поперечш, 3% — як поздовжш, 9% — як змшаш Хоча автори i вiдзначали, що лшп переломiв, видимi в середнiй черепнiй ямщ, схожi на лшп косих i поздовжнiх переломiв, вони вважали, що коы переломи проходили по горизонтально площиш i перетинали кам'янисто-барабанну щшину, тодi як поздовжнi — проходили по вертикальны площинi, а 1х лшп спостерiгали у кам'янисто-барабаннiй щшиш На пiдставi цих даних автори запропонували включити категорiю "косих переломiв" до загальноприйнято! номенклатури.
Деякi автори описали заднш i переднiй пiдвиди поздовжнього ПСК [37]. Заднш шдвид починаеться вщ соскоподiбного вiдростка або в заднш частиш лускоподiбно! СК. При цьому, як правило, пошкоджуються слуховi кiсточки i вузол колiнця ЛН. Цей перелом поширюеться до рваного отвору. Переднш пiдвид перелому, який деяю автори називають "косим", проходить по покриву барабанно! перетинки i вузлу колiнця ЛН i поширюеться до верхiвки кам'янисто! частини СК [31, 37]. Обидва пiдвиди поздовжнього ПСК розташоваш за межами лабiринту [38].
Описанi медiальний або латеральний шдвиди поперечного ПСК залежно вщ напрямку лшп перелому щодо дугоподiбного пiдвищення. За латерального шдвиду пошкоджуеться кiстковий лабiринт, лiнiя медiального пiдвиду перелому перетинае внутрiшнiй слуховий хщ на рiвнi його дна [37, 39]. Поперечш ПСК поза лабiринтом, в свою чергу, також подшяються на латеральш та медiальнi [40]. Латеральний попе-речний перелом зумовлюе появу симптомiв, подiбних до симптомiв поздовжнього перелому, за медiального — пошкоджуеться верхiвка кам'янисто! частини СК, його перебп часто безсимптомний.
Рiзноманiтнiсть даних за результатами нейровь зуалiзуючих методiв дослiдження спричинила спро-би систематизацп переломiв залежно вщ основних клiнiчних проявiв ПСК.
Отже, у 1997 р. N. Yanagihara i спiвавтори [41] запропонували альтернативну схему класифшацп ПСК. Ця система розроблена з метою забезпечення кореляцп мiж класифшащею переломiв СК i опти-мальним хiрургiчним доступом до ЛН. Проаналiзованi результати хiрургiчного лiкування 81 потерпшого, у якого виявлено 97 ПСК. Хворi розподiленi на 4 групи залежно ввд залучених в ПСК уражених анатомiч-
них структур (соскоподiбний вiдросток, зовнiшнiй слуховий хiд, покрiвля, внутрiшнiй слуховий хiд). Цi види переломiв не корелювали з жодним клМчним проявом ПСК, крiм парезу або паралiчу ММ внасль док пошкодження ЛН, спiвставлення з загальнопри-йнятою класифiкацiею не проводили.
У 1994 р. К.Е. Kelly i Т.А. Tami [23] запропонували власну класифшацш з введенням понять "збереження вушно! капсули" i "пошкодження вушно! капсули". Автори припустили, що ^нуюча система класифшацп ПСК недостатньо корелюе з результатами радюлопчних дослщжень, i що з ухваленням альтернативно! класифшацп ПСК i введенням ново! термшологп з'явиться можливiсть оптимiзувати тактику лшування. H.A. Brodie i T.C. Thompson [7], використовуючи цю нову номенклатуру, у 1997 р. за даними ретроспективного дослщження 820 спостережень ПСК виявили, що частота пошкодження ЛН достовiрно корелювала з частотою пошкодження вушно! капсули. Автори встановили, що в уих потерпших при переломах з пошкодженням вушно! капсули виникае значно виражена СНП, отолшворею спостерпали удвiчi часлше.
У 1999 р. дослщження продовжеш R. Dahiya та сшвавторами [42]. Для оцшки 82 томограм СК застосували поняття "збереження вушно! капсули" i "пошкодження вушно! капсули". Вы томограми го-лови оцшювали як за ^нуючою класифiкацiею, так i за системою, в яюй взятий до уваги стан вушно! капсули. 3 55 спостережень у 38% дiагностованi поздовжш переломи, решта — коы або змшаш, проте, поперечний перелом не виявлений. У 5 спостережен-нях дiагностований перелом з пошкодженням вушно! капсули. Встановлено достовiрну кореляцш мiж частотою переломiв i пошкодження ЛН (з вiрогiднiстю бiльш нiж удвiчi), отолiквореею (з вiрогiднiстю бiльш шж у 4 рази) i СНП (з вiрогiднiстю бiльш нiж у 7 разiв), нiж у пащенпв за iнтактно! вушно! капсули.
У 2004 р. S.L. Ishman, D.R. Friedland [8] запропонували роздшити ПСК на двi категорi!: "кам'янистГ' (переломи з пошкодженням кам'янисто! частини СК) i "не кам'янистi" (переломи без пошкодження кам'янисто! частини СК), i видшити додатковi пiдка-тегорп — з ураженням соскоподiбного вщростка або середнього вуха. Результати дослщження свiдчили, що концентрацiя уваги на функцюнальнш анато-мi! (кам'яниста частина СК) збшьшуе вiрогiднiсть дiагностики основних клШчних проявiв ПСК, зок-рема, пошкодження ЛН i отолiкворе!.
Шд час дослiдження, проведеного у 2006 р. S.C. Little, B.W. Kesser [43], вивчеш 30 спостережень ПСК з використанням загальноприйнято! (попе-речш, поздовжш, коы переломи) i альтернативно! (з пошкодженням вушно! капсули або без такого) систем класифшацш. Встановлено, що застосування загальноприйнято! класифшацп не дозволяе прогно-зувати виникнення основних клШчних проявiв ПСК. У пацiентiв за наявносл 3 типiв переломiв (попе-речних, поздовжшх i косих) не виявлеш достовiрнi розбiжностi частоти виникнення пошкодження ЛН, СНП, кондуктивно! приглухуватостi i отолiкворе!. Проте, автори самостiйно визначили свш недолiк, а саме, суворi критерi! включення в дослiдження i вiдносно малий об'ем вибiрки. Крiм того, виявлена погрiшнiсть пiд час порiвняння вибiрково! групи за
трьох категорш i виб1рково! групи за двох категорш. Цей недолш автори намагалися усунути шляхом об'еднання даних, отриманих в групах пащенлв з пoздoвжнiми i косими переломами, i пopiвнювaли показники в цш oб'Gднaнiй гpупi з такими у пащенлв за поперечних ПСК.
Проведений aнaлiз даних лiтepaтуpи свiдчить, що певному типу ПСК вiдпoвiдaG певний клШчний прояв (ознака, нaслiдoк, ускладнення). Рацюналь-нiсть будь-яко! класифшацп передбачае не описову aнaтoмiю, а можлившть прогнозувати пepeбiг за-хворювання.
Таким чином, вважаемо, що ^тотним нeдoлiкoм зазначених дослщжень е вiдсутнiсть aнaлiзу (не проведений кореляцшний aнaлiз) частоти i характеру основних клМчних пpoявiв ПСК при зaстoсувaннi загальноприйнято! класифшацп. Кpiм того, пiд час розгляду альтернативних систем класифшацп ПСК автори не проводили пopiвняння з ^нуючою системою класифшацп. Проте, в цих дослщженнях радюгра-фiчнi дaнi не оцшювали в пpив'язцi до загальнопри-йнятих кaтeгopiй пepeлoмiв, а результати, отримаш за запропонованою схемою, не пopiвнювaли з такими, одержаними за загальноприйнятою схемою.
Слiд шдкреслити те, на що не звертали увагу дослщники в oстaннi роки, а саме, що загальнопри-йнята система класифшацп основана на результатах вивчення ПСК, що виникли внаслщок повшьних важких удapiв [13, 14], а у тепершнш час бшьш^ть пepeлoмiв вiдбувaються внaслiдoк ДТП, насильни-цьких дiй i пaдiння. Тому необхщно пpoaнaлiзувaти мoжливiсть дoстoвipнoгo застосування загальноприйнято! класифшацп в сучасних умовах.
В поодиноких публшащях останшх poкiв нaвeдeнi вiдoмoстi, що за даними КТ у 84-90% спостережень ПСК дiaгнoстують, як мМмум, одне внутршньоче-репне пошкодження [44]. Шд час aнaлiзу загальноприйнято! та альтернативних класифшацш ПСК автори характеризували порушення цiлiснoстi СК i розташо-ваних в нiй структур середнього i внутршнього вуха без встановлення кореляцшних зв'язкiв з частотою, характером виникнення внутршньочерепних пошкод-жень, отже, не погоджуючи результати дoслiджeнь з класифшащею ЧМТ. Будь-яка альтернативна кла-сифiкaцiя повинна передбачати aнaлiз характеру i лoкaлiзaцii внутpiшньoчepeпних пошкоджень. Тому методично некоректно aнaлiзувaти ПСК, не зважаючи на пошкодження структур мозку.
Слiд зазначити, що у тепершнш час нeвиpiшeнoю проблемою е i дiaгнoстикa ПСК. За даними лиератури oстaннiх poкiв, у потершлих за тяжко! ЧМТ, стан яких за шкалою ком Глазго (ШКГ) оцшюють менше 9 бaлiв, частота нeдiaгнoстoвaних ПСК досягае 50 %. Наголосимо, що частота нeдiaгнoстoвaних ПСК була майже такою самою — 40 % у пащенпв за клШчно легко! травми голови (стан за ШКГ 13-15 бaлiв) [45]. Важливо вщзначити, що дiaгнoстикa ПСК нaстiльки складна, що !х визначають тiльки за даними морфолопчного дoслiджeння. Тaкi переломи в гострому пepioдi ЧМТ часто не дiaгнoстують при зaстoсувaннi клiнiчних i шструментальних мeтoдiв через сукупнiсть об'ективних обставин. Проте, у вщдаленому пepioдi можливе виникнення швалщи-зуючих клiнiчних синдpoмiв. За даними лiтepaтуpи, в резидуальному пepioдi травми порушення слуху piзнoгo ступеня та характеру дiaгнoстують в уых
постраждалих, вeстибуляpнi розлади — майже у 80% [15]. Встановлено, що в стpуктуpi швалщизуючо! патологи ЛОР-оргашв частота нaслiдкiв травматичного пошкодження становить 35 %. В свою чергу, ефектив-шсть лiкувaння пoтepпiлих з ЧМТ визначаеться не слльки найближчими, сюльки вiддaлeними результатами [15]. Дiaгнoстикa ЧМТ вимагае комплексного пiдхoду. Значна юльюсть хворих з нaслiдкaми ПСК свщчить на недостатню eфeктивнiсть запропоно-ваних схем дiaгнoстики та лшування пoтepпiлих в гострому пepioдi ЧМТ.
Саме ц обставини обгрунтовують необхщшсть комплексного обстеження i виявлення ПСК у гос-трому пepioдi ЧМТ, особливо у хворих, стан яких за ШКГ становить 14-15 бaлiв. Належна увага не придь ляеться експертнш судово-медичнш oцiнцi ПСК.
Впровадження КТ в нeйpoхipуpгiчну практику дозволило виpiшити багато проблем, пов'язаних з ранньою дiaгнoстикoю тяжких наслщюв ЧМТ. Проте, необгрунтоване призначення КТ пoтepпiлим з ЧМТ спричинить нaдмipнe завантаження приймальних вщдшень i нeвипpaвдaнi витрати. Застосування сшрально! комп'ютерно! тoмoгpaфii (СКТ) з висо-кою poздiльнoю здaтнiстю дозволяе дiaгнoстувaти i детально характеризувати переломи юсток основи черепа [40, 46]. Проте, предметом дискусп е доцшь-шсть внесення СКТ СК в протокол обстеження потершлих у гострому пepioдi ЧМТ з ПСК [47]. Деяю дослщники вважають за доцшьне включення СКТ СК в протокол обстеження потершлих з ПСК [40, 48], iншi - рекомендують застосовувати !! тшьки в особливо складних ситуащях (за повного пapaлiчу ММ при пoшкoджeннi ЛН) [7, 47]. Нaйбiльшi суперечки виникають шд час oцiнки стану пaцiентa з ПСК при пошкодженш сонно! артерп [49, 50].
Тому, вимагае уточнення шформативна значу-щiсть сучасних шструментальних мeтoдiв дослщ-ження в дiaгнoстицi ПСК у гострому пepioдi ЧМТ шляхом з^тавлення з основними клтчними проява-ми, визначення дoцiльнoстi !х застосування.
Таким чином, aнaлiз даних лгтератури свiдчить про вiдсутнiсть системно! розробки проблеми ПСК в гострому пepioдi ЧМТ, що зумовлюе актуальшсть розробки цього напрямку дослщжень.
Список лгтератури
1. Потапова Н.А. К изучению социально-экономических последствий нейротравмы / Н.А. Потапова, А.А. Потапов, Л.Б. Лихтерман // Вопр. нейрохирургии им. Н. Н. Бурденко. — 2009. — № 1. — С.65-68.
2. Черепно-мозговая травма: современные принципы неотложной помощи: учеб.-метод.пособие / Е.Г. Педаченко, И.П. Шлапак, А.П. Гук, М.Н. Пилипенко. — К.: ЗАО "Binol", 2009. — 215 с.
3. Tos M. Course and sequelae to 248 petrosal fractures / M. Tos // Acta Otolaryngol. — 1973. — V.75. — P.353-354.
4. Cannon C.R. Temporal bone fractures: review of 90 cases / C.R. Cannon, R.A. Jahrsdoerfer // Arch. Otolaryngol.
— 1983. — V.109. — P.285-288.
5. Incidence of skull fractures in Olmsted County, Minnesota / E.L. Nelson, L. Melton, J.F. Annegers [et al.] // Neurosurgery. — 1984. — V.15. — P.318-324.
6. Ghorayeb B.Y. Temporal bone fractures: longitudinal or oblique? The case for oblique temporal bone fractures / B.Y. Ghorayeb, J.W. Yeakley // Laryngoscope. — 1992.
— V.102. — P.129-134.
7. Brodie H.A. Management of complications from 820 temporal bone fractures / H.A. Brodie, T.C. Thompson // Am. J. Otolaryngol. — 1997. — V.18. — P.188-197.
8. Ishman S.L. Temporal Bone Fractures: Traditional Classification and Clinical Relevance / S.L. Ishman, D.R. Friedland // Laryngoscope. — 2004. — V.114, N10.
— P.1734-1741.
9. Saraiya P.V. Temporal bone fractures / P.V. Saraiya, N. Aygun // Emerg. Radiol. — 2009. — V.16. — P.255-265.
10. Kavanagh K. Temporal bone trauma / K. Kavanagh.
— 2006. — 42 p.
11. Acute radiographic workup of blunt temporal bone trauma: maxillofacial versus temporal bone CT / R. Dem-pewolf, S. Gubbels, Marlan R. Hansen // Laryngoscope.
— 2009. — V.119. — P.442-448.
12. Brooks G.B. Post traumatic cholesteatoma of the external auditory canal / G.B. Brooks, M.D. Graham // Laryngoscope. — 1984. — V.94. — P.667-670.
13. Ulrich K. Verletzungen des Gehörorgans bei Schädelbasisfrakturen / K. Ulrich // Acta Otolaryngol. — 1926.
— Bd.6, suppl. — S.1-150.
14. Gurdjian E.S. Deformation of the skull in head injury studied by "stresscoat" technique: quantitative determinations / E.S. Gurdjian, H.R. Lissner // Surg. Gynec. Obstet.
— 1946. — V.83. — P.219-233.
15. Клиническое руководство по черепно-мозговой травме; под. ред. А.Н. Коновалова, Л.Б. Лихтермана, А.А. Потапова. — М.: Антидор, 1998. — Т.1. — C.331-341, 472-509.
16. Анатом1я людини: тдруч. для студ. вищ. навч. закл.: у 2 ч.; за ред. К.А. Дюбенка, А.К. Коломийцева, Ю.Б. Чайковського. — К.: Полп-рафкнига, 2008. — C.324-493.
17. Standring S. Gray's Anatomy: the anatomical basis of clinical practice (hardcover) / S. Standring. — Elsevier, 2008. — Р.673-691.
18. Lindeman R.C. Temporal bone trauma in facial paralysis / R.C. Lindeman // Otolaryngol. Clin. North. Am. - 1979.
— Vol. 12. - P. 403-413.
19. Bellucci R.J. Traumatic injuries of the middle ear / R.J. Bellucci // Otolaryngol. Clin. N. Am. — 1983. — V.16.
— P.633-650.
20. Goodwin W.J. Temporal bone fractures / W.J. Goodwin // Radiol. Clin. N. Am. — 1983. — V.16. — P.651-659.
21. Harvey F.H. Traumatic injuries of the temporal bone / F.H. Harvey, A.M. Jones // Otolaryngol. Clin. North. Am.
— 1988. — V.21. — P.295-316.
22. Hough J.V.D. Middle ear injuries in skull trauma / J.V.D. Hough, W.D. Stuart / Laryngoscope. — 1968. — V.78.
— P.899-937.
23. Kelly K.E. Temporal bone and skull base trauma / K.E. Kelly, T.A. Tami // Neurootology; eds. R.K. Jackler, D.E. Brackmann. — St. Louis: Mosby, 1994. — P.1127-1147.
24. Griffin J.E. Bilateral longitudinal temporal bone: a retrospective review of 17 cases / J.E. Griffin, M.M. Altenau, S.D. Schaefer // Laryngoscope. — 1979. — V.89.
— P.1432-1435.
25. McKennan K.X. Posttraumatic cholesteatoma / K.X. McKennan, R.A. Chole // Laryngoscope. — 1989. — V.99.
— P.779-782.
26. Simons J.P. Cochlear implantation in a patient with bilateral temporal bone fractures / J.P. Simons, M.E. Whitaker, B.E. Hirsch // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2005. — V.132, N5. — Р.809-911.
27. Cochlear implantation after bilateral transverse temporal bone fractures / Jong-Heon Shin, Soo Chan Park, Sam-Hyun Baek, Sung Hee Kim // Clin. Experim. Otorhino-laryngol. — 2008. — V.1, N3. — Р.171-173.
28. Association of internal carotid artery injury with carotid canal fractures in patients with head trauma / G. York, D. Barboriak, J. Petrella [et al.] // Am. J. Roentgenol. — 2005.
— V.184. — P.1672-1678.
29. Angiographic frequency of blunt cerebrovascular injury in patients with carotid canal or vertebral foramen fractures on multidetector CT / A. McKinney, F. Ott, J. Short [et al.] // Eur. J. Radiol. — 2007. — V.62. — P.385-393.
30. Resnick D.K. The significance of carotid canal involvement in basilar cranial fracture / D.K. Resnick, B.R. Subach, D.W. Marion // Neurosurgery. — 1997. — V.40.
— P.117-181.
31. Radiological evaluation of temporal bone disease: high resolution CT versus conventional x-ray diagnosis / R. Fritz, K. Rieden, T. Lenarz, J. Haels // Br. J. Radiol. — 1989.
— V.62. — P.107-113.
32. Chakeres D.W. A systematic technique for comprehensive evaluation of temporal bone by computed tomography / D.W. Chakeres, P.K. Speigel // Radiology. — 1984. — V.146.
— P.60-66.
33. Nosan D.K. Current perspective on temporal bone trauma / D.K. Nosan, J.E. Benecke, A.H. Murr // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 1997. — V.117. — P.67-71.
34. Wong E. Temporal headaches and associated symptoms related to the styloid process and its attachments / E. Wong, G. Lee, D.T. Mason // Ann. Head Med. Singapore.
— 1995. — V.24. — P.124-128.
35. Lemmerling M. Radiology of the petrous bone / M. Lemmerling, S.S. Kollias. — Zurich: Springer, 2004.
— P.49-68.
36. High resolution CT scan of temporal bone fractures: association of facial nerve paralysis with temporal bone fractures / E.A. Aguilar, J.W. Yeakley, B.Y. Ghorayeb [et al.] // Head Neck Surg. — 1987. — V.9. — P.162-166.
37. Gentry L.R. Temporal bone trauma: current perspectives for diagnostic evaluation / L.R. Gentry // Neuroimaging Clin. N. Am. — 1991. — V.1, N2. — P.319-340.
38. Patay Z. Early complications of petrous bone fractures / Z. Patay, Lourgans, D. Baleriaux // Riv. Neuroradiol.
— 1995. — V.8. — P.855-866.
39. Temporal bone fractures and their complications: examination with high resolution CT / O. Schubiger, A. Valavanis, G. Stuckman, F. Antonucci // Neuroradiology.
— 1986. — V.28. — P.93-99.
40. Liebetrau R. Temporal bone fractures: high resolution CT / R. Liebetrau, W. Draf, G. Kahle // J. Otolaryngol.
— 1993. — V.22. — P.249-252.
41. Yanagihara N. Temporal bone fractures inducing facial nerve paralysis: a new classification and its clinical significance / N. Yanagihara, S. Murakami, S. Nishihara // Ear. Nose Throat. J. — 1997. — V.76. — P.79-86.
42. Temporal bone fractures: otic capsule sparing versus otic capsule violating clinical and radiographic considerations / R. Dahiya, J.D. Keller, N.S. Litofsky [et al.] // J. Trauma.
— 1999. — V.47. — P.1079-1083.
43. Little S.C. Radiographic classification of temporal bone fractures clinical predictability using a new system / S.C. Little, B.W. Kesser // Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg.
— 2006. — V.132. — P.1300-1304.
44. Зартор К. Лучевая диагностика: Головной мозг: пер. с англ. / К. Зартор, С. Хэннэль, Б. Кресс. — М.: МЕДпрес-информ, 2009. — 320 с.
45. Exadantylos A.K. The clinical correlation of temporal bone fractures and spiral computed tomographic scan: a prospective and consecutive study at a level I trauma center / A.K. Exadantylos, G.M. Sclabas, M. Nuyens // J. Trauma. — 2003. — V.55. — P.704-706.
46. Computerized tomographic evaluation of the middle ear and mastoid for posttraumatic hearing loss / J.D. Swartz, N.G. Swartz, H. Korsvik [et al.] // Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. — 1985. — V.94. — P.263-266.
47. Kahn J.B. Acute temporal bone trauma: utility of highresolution computed tomography / J.B. Kahn, M.G. Stewart, P.J. Diaz-Marchan // Am. J. Otolaryngol. — 2000.
— V.21. — P.743-752.
48. Value of high-resolution computed tomography in diagnosis of petrous bone fracture / T. Yamaki, E. Yoshino, T. Higuchi [et al.] // Surg. Neurol. — 1986. — V.26.
— P.551-556.
49. Wong E. Temporal headaches and associated symptoms related to the styloid process and its attachments / E. Wong, G. Lee, D.T. Mason // Ann. Head Med. Singapore.
— 1995. — V.24. — P.124-128.
50. The spectrum of blunt injury to the carotid artery: a multicenter perspective / T.H. Cogbill, E.E. Moore, M. Meissner [et al.] // J. Trauma. — 1994. — V.37. — P.473-479.
Одержано 12.04.2010
Скобська O.G., Малишева Т.А.
Сучасний стан проблеми перелом1в скронево! шстки в гострому перюд1 черепно-мозково! травми: ешдемюлоНя, класифшащя, д1агностика, клш1чш особливост1
1нститут Heftpoxipypri'i iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ши, м. Ки1в Огляд присвячений актyальнiй пpoблeмi нейротравматологп — переломам скронево! кiстки (ПСК) в гострому пepioдi черепно-мозково! травми. Аналiз свiтoвo'i науково: лiтepатypи проведений з огляду на сучасш уявлення щодо питань eпiдeмioлoгi'i, систем класифшацш, клiнiчнo'i дiагнoстики та особливостей ПСК. Особливу увагу придшено питанням клШчно! значyщoстi альтернативних систем класифшацп ПСК. Окpeслeнi напрямки подальшого вивчення проблеми дiагнoстики ПСК, насамперед, шляхом встановлення кореляцшного зв'язку мiж частотою i характером основних клiнiчних пpoявiв ПСК та стандартною системою класифшацп. Сучасний стан дiагнoстики цього виду травматичного пошкодження вимагае уточнення шформативно! зна-чyщoстi нoвiтнiх iнстpyмeнтальних мeтoдiв дoслiджeння у зiставлeннi з основними клШчними проявами, визначення дoцiльнoстi 1х застосування за медичними, eкoнoмiчними, юридичними та сoцiальними показаннями.
Ключов1 слова: черепно-мозкова травма, переломи скроневог тстки, епiдемiологiя, класифжащя, отолтворея, сенсоневральна приглухуват1сть, кондуктивна приглухуватгсть, пошкодження лицевого нерва.
Скобская О.Е., Малышева Т.А.
Современное состояние проблемы переломов височной кости в остром периоде черепно-мозговой травмы: эпидемиология, классификация, диагностика и клинические особенности
Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, г. Киев Обзор посвящен актуальной проблеме нейротравматологии — переломам височной кости (ПВК) в остром периоде черепно-мозговой травмы. Анализ мировой научной литературы проведен с учетом современных сведений об эпидемиологии, системах классификаций, клинической диагностики и особенностях ПВК. Особое внимание уделено вопросам клинической значимости альтернативных систем классификации ПВК. Очерчены направления последующего изучения проблемы диагностики ПВК, в первую очередь, путем установления корреляционной связи между частотой и характером основных клинических проявлений ПВК и общепринятой системой классификации. Современное состояние диагностики данного вида травматического повреждения требует уточнения информативной значимости новейших инструментальных методов исследования в сопоставлении с основными клиническими проявлениями, определения целесообразности их применения по медицинским, экономическим, юридическим и социальным показаниям.
Ключевые слова: черепно-мозговая травма, переломы височной кости, эпидемиология, классификация, отоликворея, сенсоневральная тугоухость, кондуктивная тугоухость, повреждение лицевого нерва.
Skobska O.E., Malysheva T.A.
Current state of temporal bone fractures in acute period of craniocerebral injury: epidemiology, classification, diagnosis and clinical features
Institute of neurosurgery named after acad. A. Romodanov of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv The review deals with actual problem of neurotraumatology — the temporal bone fractures (TBF) in acute period of craniocerebral trauma. Analysis of the world literature has been carried out with regard to modern information on epidemiology, classification systems, clinical features and diagnosis of TBF. Special attention has been paid to the issues of clinical significance of alternative systems of TBF classification. The directions for TBF diagnosis problems further studying have been outlined, primarily through determining correlation between frequency and nature of basic TBF manifestations and criteria of the standard classification system. The current state of this traumatic injury diagnostics requires informative significance of newest instrumental research methods been clarified in comparison with basic clinical manifestations, and the expedience of their application evaluated according to the medical, economic, legal and social indications.
Key words: craniocerebral trauma, temporal bone fractures, epidemiology, classification, cerebrospinal fluid otorrhea, sensorineural hearing loss, conductive hearing loss, facial nerve injury.
