CC BY
43
Оглядовi статт
УДК 616-001.5:616.711.6-089 Хижняк М.В., Боднарчук Ю.А.
Вщдшення малошвазивно! i лазерно! сшнально! нейрохiрурrií, 1нститут нейрохiрурrií iм. акад. А.П.
Ромоданова НАМН Укра!ни, Ки!в, Укра!на
Нестабiльнi переломи грудо-поперекового вщдшу хребта, сучаснi пiдходи до лжування
Узагальненi сучаснi погляди на проблему ешдемюлогп, дiагностики й лiкування переломiв грудо-попе-рекового вiддiлу хребта.
Неускладнеш переломи грудо-поперекового вiддiлу хребта е досить поширеною патологiGЮ. Саме таю переломи складають понад 50% вых переломiв хребта. Наведенi новi класифшацп травми хребта та !х бюмехашчш особливостi.
Розглянутi два основних види лшування: консервативний та оперативний.
У тепершнш час застосовують такi операцп: переднiй та/або заднiй спондилодез, вертебро- або ю-фопластика, !х рiзнi поеднання. Кожний з цих методiв мае переваги та недолiки. Проте, завдяки мшпнвазив-ностi оперативних втручань зменшуеться ризик виникнення ускладнень, прискорюеться рання активiзацiя хворого.
Ключов1 слова: переломи грудо-поперекового в1ддшу хребта, нестабшьтсть, мтинвазивне лжування, черезштрна фжсац{я.
В сучаснш науковш лiтературi вивченню про-блеми нестабшьних переломiв хребта присвяченi численш роботи. Завдання дослiдження — визна-чити основнi тенденцп в шдходах до хiрургiчного лiкування залежно вщ виду травматичного ушкод-ження з огляду на анатомо-функцюнальш та бюмехашчш особливосл у вiтчизняних та зарубiжних джерелах лiтератури.
Наведений огляд лггератури за тематикою не-ускладнено! травми хребта або травми з мМмально вираженим неврологiчним дефiцитом.
За даними ешдемшлоичних дослiджень, у США травму грудо-поперекового вщдшу хребта ви-являють майже у 160 тис. постраждалих щороку [1], в Укра!ш в 2011 р. тiльки в нейрохiрургiчнi вщдален-ня госпiталiзованi 3300 потершлих з хребтово-спин-номозковою травмою. Ураження нижньогрудного та поперекового вщдШв хребта становить понад 50% в структурi травми хребта [2]. Травма виникае у 80% потерпiлих (переважно чолов^в) молодого працез-датного вшу, що зумовлюе тимчасову або стшку втрату працездатностi [3]. У 10-25% спостережень травма хребта ускладнюеться ураженням спинного мозку чи його невральних структур, у решти — ви-являють неускладнену травму хребта [4].
Починаючи з 1949 р., ушкодження хребта подь ляють на стабшьш й нестабiльнi [5]. Сьогодш iснують декiлька класифiкацiй травм хребта, зокрема, F.W. Holdswort (1970), триколонна модель F. Denis (1983), основана на патоморфолопчних критерiях Magerl (1994) та ш. [1, 6, 7]. Найбшьш широко застосовують у практичнш нейрохiрургil та ортопедп класифша-цш F. Denis.
За цiею класифшащею всi структури хребта умовно подшяють на три стовпи: переднiй (передня поздовжня зв'язка, передня половина ила хребця,
передня частина фiброзного юльця мiжхребцевого диска), середнiй (задня поздовжня зв'язка, задня половина ила хребця, задня частина фiброзного юльця мiжхребцевого диска) та заднш (надостистi, мiжостистi, жовтi зв'язки, дуги хребцiв, капсули мiжхребцевих суглобiв) [2].
За визначенням White, Panjabi (1990), пiд нестабшьшстю розумiють втрату здатностi хребта збер^ати фiзiологiчнi спiввiдношення мiж хребця-ми, утримувати пло у вертикальному положенш та оберiгати судинно-нервовi структури всередиш хребтового каналу вiд пошкодження при дп зов-нiшнiх сил (акыальне навантаження, ротацiя або дистракцiя). Таким чином, видшяють стабiльнi й нестабшьш пошкодження хребтового стовпа. За F. Denis розрiзняють три типи нестабшьностк мехашч-ну, неврологiчну та змшану. За стабiльного пошкодження вщсутня можливiсть вторинно! травматизацп судинно-невральних структур хребтового каналу, за нестабшьних переломiв така можливiсть е, що зумовлюе показання до виконання оперативних втручань, спрямованих на стабШзацш ушкодже-ного сегмента [1, 8-10].
Основними скаргами хворих за нестабiльних i неускладнених переломiв нижньогрудного та попе-рекового вiддiлiв хребта е локальний нестерпний б^ь в дiлянцi травматичного ураження; ознаки радикулопатп у виглядi iррадiацil болю та онiмiння, пов'язаних з руховою активнiстю або навантажен-ням по осi; порушення стато-юнетично! функцп хребта [2-4, 11].
Шд час огляду хворих звертають увагу на ло-кальну деформацiю у мшщ перелому, напруження м'язiв грудного чи поперекового вщдшу хребта, ан-талгiчнi викривлення хребта по оы (кiфосколiотичнi викривлення, сплощення лордозу) [1, 4].
© Хижняк М.В., Боднарчук Ю.А.
Основними методами дiагностики травматичного ураження грудо-поперекового вщдшу хребта е рентгенографiя хребта у двох проекщях, прищльне рентгенологiчне дослiдження ураженого сегмента, комп'ютерна томографiя з виведенням м^ця перелому у 3D формат^ магнiторезонансна томографiя у тканинному та мiелографiчному режимах, а також електронейромiографiя [1, 2, 4, 10].
1снують pÏ3HÏ пiдходи та погляди щодо лшу-вання нестабiльних ушкоджень нижньогрудного та поперекового вiддiлiв хребта. В щлому !х можна подшити на консервативнi й оперативнi. З консер-вативних методiв видiляють одночасну репозицш з подальшою iммобiлiзацiею та функцюнальний метод [1, 12]. Консервативне лшування нестабiльних ушкоджень не втратило актуальности проте, через суттевi недолши, найчастiше пов'язанi з тривал^-тю лiкування та реабiлiтацiï хворих, поступаеться радикальним, особливо мшпнвазивним хiрургiчним втручанням [13].
За клШчними протоколами надання медично! допомоги потершлим з травмою грудного, поперекового вщдШв хребта та спинного мозку, алгоритмом вибору лшування для стабШзацп необхiдною умо-вою мае бути вщсутшсть неврологiчного дефiциту та ознак нестабшьноси перелому [1, 10].
У виборi оптимально-адаптованих металоконс-трукцш для хiрургiчноï корекцiï деформацiï хребтового стовпа на еташ передоперацшного планування необхiдно зважати на шдивщуально-типолопчш та вiковi особливостi, бiлатеральну диссиметрш та статевий диморфiзм морфо-типометричних характеристик юсткових опорних комплексiв хребтового стовпа, що дозволяе максимально усунути дефор-мацiю, надiйно фiксувати хребет у коригованому положенш та зменшити ризик виникнення штра-операцiйних техшчних ускладнень [14].
Використання розроблено! С.В. Орловим матема-тично! моделi стабшьносл трихребцевого комплексу дозволило видiлити основш бiомеханiчнi форми нестабiльностi хребта при травмi та обгрунтувати хiрургiчнi способи 1х корекцп.
1. При нестабшьних переломах за типом ме-хашзму флексiï (тип А) бiомеханiчно обгрунтова-ними е стабiлiзуючi оперативнi втручання, яю за-безпечують вiдновлення функцп передньо! опорно! колони (переднiй спондилодез).
2. За нестабшьних переломiв хребта розгиналь-ного механiзму (тип В) бюмехашчно обгрунтованим е використання задньо! стабiлiзацiï за допомогою транспедикулярно! системи.
3. За нестабшьних переломiв ротацшного ме-ханiзму (тип С) необхщне протезування опорних функцiй переднiх i заднiх стовпiв, що досягаеться шляхом здшснення переднього спондилодезу та транспедикулярно! фшсацп хребта [9, 15, 16].
У хiрургiчному лiкуваннi нестабiльних ушкоджень хребта все часпше застосовують металоконс-трукцiï для транспедикулярно! фшсацп.
В вторичному аспектi варто згадати, що вперше можливiсть та процедуру проведення гвинпв крiзь нiжку дуги у тшо хребця описав Boucher у 1959 р., R. Roy-Camile у 1961 р. вперше запропонував систему для внутршньо! транспедикулярно! фшсацп
хребта, що складалась з транспедикулярних гвинпв i пластин, з'еднаних один з одними [17].
В процеы розвитку транспедикулярш системи еволюцюнували ввд незручних у встановленнi, ма-лофункцiональних та таких, що негативно впливали на навколишш тканини, до сучасних, максимально легких i мщних, з титанового матерiалу [10, 15]. З шшого боку, використання стабШзуючих систем, якi встановлюють вiдкритим способом, супро-воджуеться iнтраоперацiйними ускладненнями i порушенням бiомеханiки на сумiжних рiвнях, а саме, !х гiпермобiльнiстю [18-20]. А це, в свою чергу, зумовлюе виникнення «хвороби сумiжних рiвнiв», що включае спондилолiстез, стеноз хребтового каналу, сколютичш викривлення [21]. Значно зменшуе ризик виникнення ускладнень при вста-новленш транспедикулярних систем використання комп'ютерно! нав^ацп. Починаючи з 90-х роюв ми-нулого сторiччя, комп'ютерну хiрургiчну навiгацiю почали застосовувати у хiрургi! хребта, завдяки чому значно зменшилися тривалiсть оперативного втручання, доза опромшення хворого та медичного персоналу [22].
Використання запропонованого апарата зов-шшньо! транспедикулярно! фшсацп хребта при нестабшьних переломах, множинних переломах сумiжних хребщв з травматичною деформацiею хребта дозволяе здшснювати поступову дистракцiю з подальшим зняттям апарата [23, 24] або проведення гвинпв, особливо у грудному вщдШ хребта екстрапедикулярно [25].
Основним недолшом методу е травматизацiя тканин, осюльки операцiя потребуе застосування широкого хiрургiчного доступу [13, 26].
З метою зменшення травматизацп навколишнiх тканин, тривалост оперативного втручання, попе-редження виникнення кровотеч^ швидко! реабшгга-цп та вщповщно до сучасних уявлень про бюмехаш-ку в практику широко впроваджують мiнiiнвазивнi транспедикулярнi системи [13, 27]. Щ проблеми змусили дослщниюв розробляти новi пiдходи та вдосконалювати iснуючi системи стабШзацп хребта, спрямоваш на мiнiмiзацiю обсягу оперативного втручання. Починаючи з 2000 р., K. Foley у сшвпращ з Medtronic Sofamor Danek розробив мшпнвазивну систему Sextant, з 2008 р. почали застосовувати мшпнвазивш транспедикулярнi стабiлiзуючi систе-ми з канюльованими гвинтами виробництва Stryker та систему Viper DePuy (2009) [27-30].
Основними вiдмiнностями цих систем е споыб встановлення (заведення стержшв) та особливостi застосування залежно ввд клМчно! ситуацп.
Показання до встановлення мшпнвазивних систем транспедикулярно! стабШзацп: деформацiя структури (посттравматичнi та патолопчш ком-пресiйнi переломи не бшьше одного тiла хребця, локалiзованi у поперековому та нижньогрудному вщдшах хребта); посттравматична нестабшьшсть у хребцево-руховому сегмент (ретро-, антеро-, псев-доспондилолiстез). Вщмшностями, якi зумовлюють диференцiйоване застосування стабШзуючо'^ системи Stryker, е можлившть ll встановлення «через рiвень», використання для стаб^зацп сегмента Ly-Sj (за вираженого люмбосакрального кута), мож-
лив^ть застосування у хворих при 3mîhî структури корешв дуг, обмеження юлькоси розрiзiв шкiри з 4 (при застосуванш Sextant) до 2 (Stryker).
При нестабiльних переломах типу А використо-вують методи стабШзацп шляхом вертебропластики та юфопластики. Показання до пункцiйноï вертебропластики: компресшш переломи на одному рiвнi (зменшення висоти тiла хребця до V4), без порушення цiлiсностi заднього швюльця; цiлiснiсть замикаль-них пластинок; виражений больовий синдром та раннi строки шсля травми. Використання методу юфопластики дозволяе не лише стабШзувати ура-жений сегмент, а й досягти максимально можливого вiдновлення висоти тiла хребця й анатомiчноï осi хребтового стовпа [2, 11, 31, 32].
Вперше переднш спондилодез на поперековому вщдШ хребта застосований у 1931 р. В.Д. Чаклшим з використанням ретроперитонеального шдходу. У 1956 р. А. Hodgson та F. Stock виконали першi опера-тивш втручання з використанням трансторакального доступу на грудному вщдШ хребта. Сьогодш широко використовують переднiй та передньо-бiчний доступи для виконання корпоректомп з подальшим встановленням кейджа, Z-пластини, Xia Anterior [3, 8, 10, 30, 33]. Альтернативою вщкритим втручанням з використанням передшх достушв е лапароскопiчнi та мшпнвазивш операцiï, якi характеризуються меншим ризиком ушкодження магiстральних судин (особливо при використанш переднього доступу) та дозволяють уникнути травматизацiï м'яких тканин [13, 33-35].
З огляду на тяжюсть травматичного ушкодження, зокрема, за нестабшьних переломiв ротацшного мехашзму (тип С), поеднують застосування методiв переднього спондилодезу (кейдж та/або пластина) та фшсацш заднiх опорних структур за допомогою транспедикулярних систем [8-10]. В зарубiжнiй лгге-ратурi наведеш вiдомостi про широке використання транспедикулярно! фшсацп з застосуванням мшпн-вазивного методу як другого етапу, шсля стабШзацп передшх структур кейджем та/або пластиною [10, 27-30].
Таким чином, нестабшьшсть при травматичному ушкодженш нижньогрудного та поперекового вщдШв хребта е актуальною медико-сощальною проблемою. Вибiр тактики лшування мае бути своечасним, шдходи до лшування — суто шдивь дуальними з огляду на анатомо-фiзiологiчнi особ-ливостi, бiомеханiку хребта. Основним завданням лшування нестабшьних переломiв е попередження вторинно! травматизацiï судинно-нервових структур, вщновлення анатомiчноï оы хребтового стовпа, якнайшвидша реабiлiтацiя хворого з подальшим вщновленням працездатностi та поверненням до активного сусшльного життя.
Список лггератури
1. Полищук Н.Е. Повреждения позвоночника и спинного мозга / Н.Е. Полищук, Н.А. Корж, В.Я. Корж. — К.: Книга-плюс, 2001. — 368 с.
2. Педаченко 6.Г. Пункцшна вертебропластика / 6.Г. Педаченко, С.В. Кущаев. — К.: А.Л.Д., 2005. — 520 с.
3. Беков М.М. Хирургическое лечение травмы грудного и смежных отделов позвоночника и спинного мозга:
автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.18 — нейрохирургия / М.М. Беков; СПб НИИ им. А.Л. Поленова.
— СПб., 2010. — 25 с.
4. Никифоров А.С. Клиническая неврология / А.С. Никифоров, А.Н. Коновалов, Е.И. Гусев. — М.: Медицина, 2004. — 448 с.
5. Nicoll E.A. Fractures of the dorso-lumbar spine / E.A. Nicoll //J. Bone Jt. Surg. — 1949. — V.31B. — P.376.
6. Denis F. The three column spine and its significance in the classification of acute thoracolumbar spinal injures / F. Denis // Spine. — 1983. — V.8. — P.817.
7. Holdswokth F.W. Fractures, dislocations and fracture-dislocations of the spine / F.W. Holdwokth, M. Chir //J. Bone Jt. Surg. — 1970. — V.52A. — P.1534.
8. Гайдар Б.В. Практическая нейрохiрургiя / Б.В. Гайдар.
— СПб.: Гиппократ, 2002. — 656 с.
9. Орлов С.В. Нестабильность позвоночника при позво-ночно-спинномозговой травме (математическое моделирование, пути совершенствования организации и способов лечения): автореф. дис. ... д-ра мед. наук: спец. 14.00.28 — нейрохирургия / С.В. Орлов; СПб НИИ им. А.Л. Поленова. — СПб., 2011. — 32 c.
10. Сагдеев Р.Р. Клиника и хирургическое лечение синдрома нестабильности позвоночника: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.00.13 — нервные болезни, 14.00.28 — нейрохирургия / Р.Р. Сагдеев; Казан. гос. мед. акад. Росздрава. — Казань, 2009. — 25 c.
11. Barr J.D. Percutaneous vertebroplasty for pain relief and spinal stabilization / J.D. Barr, M,S, Barr, T.I. Lemley // Spine. — 2000. — V.15. — P.923-928.
12. Da Vies W.E. An analysis of conservation (nonsurgical) management of thoracolumbar fractures and fracture-dislocations with neural damage / W.E. Da Vies, J.H. Morris, V. Hill // J. Bone Jt. Surg. — 1980. — V.62A.
— P.1324.
13. Тиходеев С.А. Миниинвазивная хирургия позвоночника / С.А. Тиходеев. — СПб.: Експрес, 2005. — 92 с.
14. Анисимова Е.А. Морфо-топометрическое обоснование методов хирургической коррекции деформаций позвоночного столба: автореф. дис. . д-ра мед. наук: спец. 14.00.02 — анатомия человека, 14.00.22 — травматология и ортопедия / Е.А. Анисимова; Сарат. ГМУ им. В.И. Розумовского. — Саратов, 2009. — 40 c.
15. 15.Экспериментально-клиническое обоснование функциональной транспедикулярной стабилизации позвоночника / С.К. Левченко, О.Н. Древаль, А.А. Ильин, М.Ю. Колеров // Вопр. нейрохирургии Журн. им. Н.Н. Бурденко. — 2004. — №1. — C.26-32.
16. Zindrick M.R. A biomechanical study of intrapeduncular screw fixation in the lumbosacral spine / M.R. Zindrick, L.L. Wiltse, E.H. Widell // Clin. Orthop. — 1986. — V.203.
— Р.99-112.
17. An H.S. Principles and techniques of spine surgery / H.S. An. — Baltimor, 1998. — Р.138-154.
18. Валеев И.Е. Стабилизирующие операции при травме позвоночника: осложнения и пути их предупреждения: автореф. дис. . канд. мед. наук: спец. 14.00.22 — травматология и ортопедия, 14.00.28 — нейрохирургия / И.Е. Валеев; Казан. гос. мед. акад. Росздрава. — Казань, 2007. — 24 c.
19. Федак В.1. Дегенеративш захворювання сумiжних (до оперованих) сегменив хребта (експериментально-клМчне дослвдження): автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.21 — травматолопя та ортопедiя / В.1. Федак; ДУ «1нститут патологи хребта та суглобiв iм. проф. Ситенка» НАМНУ. — Харшв, 2010. — 18 c.
20. Stability of posterior spinal instrumentation and its effects on adjacent motion segments in the lumbosacral spine / Y. Shono, K. Kaneda, K. Abumi [et al.] // Spine. — 1998.
— V.23. — P.1550-1558.
21. Педаченко Ю.Е. Стеноз поясничного отдела позвоночного столба / Ю.Е. Педаченко // Укр. нейрохiрург. журн.
— 2009. — №4. — С.9-14.
22. Установка транспедикулярных винтов в поясничном отделе позвоночника с применением компьютерной навигации / А.В. Белецкий, А.Н. Мазуренко, С.В. Макаревич [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2010. — №3. — С.89-95.
23.Люлин С.В. Лечение больных с переломами грудного и поясничного отделов позвоночника с применением аппарата наружной транспедикулярной фиксации: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.00.22 — травматология и ортопедия, 14.00.28 — нейрохирургия / С.В. Люлин; Рос. науч. центр Восстановительная травматология и ортопедия им. акад. Г.А. Илизарова. — Курган, 1999.
— 23 с.
24. Швецов В.И. Наружная транспедикулярная фиксация при лечении больных с переломами грудного и поясничного отделов позвоночника / В.И. Швецов, А.Т. Худяев, С.В. Люлин. — Курган: Изд-во ЗАО ПП Дамми, 2003.
— 207 с.
25.Сацкевич Д.Г. Внутренняя экстрапедикулярная фиксация травматических повреждений средне- и нижнегрудного отделов позвоночника: автореф. дис. . канд. мед. наук: спец. 14.00.22 — травматология и ортопедия / Д.Г. Сацкевич; ГУ «Белорус. НИИ травматологи и ортопедии». — Минск, 2005. — 21 с.
26. Boos N. Pedicle screw fixation in spinal disorders: a European view / N. Boos, J.K. Webb // Eur. Spine J. — 1997.
— V.6, N1. — Р.2-18.
27. Minimally invasive percutaneous fixation in the treatment of thoracic and lumbar spine fractures / M. Palmisani, A. Gasbarrini, G.B. Brodano [et al.] // Eur. Spine J. — 2009.
— V.18. — P.71-74.
28. Percutaneous pedicle screw fixation for neurologic intact thoracolumbar burst fractures / W.F. Ni, Y.X. Huang, Y.L. Chi [et al.] // Spin. Disord. Tech. — 2009. — V.23, N8.
— P.530-537.
29. Sang-Ho Lee. Percutaneous pedicle screw fixation / Sang-Ho Lee, Won-Gyu Choi, Sung-Bae Ban // Neurosurg .Spine. — 2011. — V.14. — P.374-385.
30. Moore T.A. Novel reduction technique for thoracolumbar fracture-dislocations / T.A. Moore, M.P. Steunmetz, P.A. Anderson // Neurosurg. Spine. — 2011. — V.15. — P.675-677.
31.Бабкин А.В. Чрескожная вертебропластика при патологии позвоночника / А.В. Бабкин, Н.А. Чумак // Мед. новости. — 2008. — №10. — С.21-25.
32. Дуров О.В. Вертебропластика при лечении заболеваний позвоночника / О.В. Дуров, И.Н. Шевелев, Т.П. Тиссен // Вопр. нейрохирургии. Журн. им. Н.Н. Бурденко. — 2004.
— №2. — С.21-25.
33. Thoracoscopic transdiaphragmatic approach to thoracolumbar junction fractures / D.H. Kim, T.A. Jahng, R.S. Balabhadra [et al.] // Spine J. — 2004. — V.4.
— P.317-328.
34.Beisse R. Endoscopic surgery on the thoracolumbar junction of the spine / R. Beisse // Eur. Spine J. — 2010.
— V.19 — P.52-65.
35. Rampesaud Y.R. Use of minimally invasive surgical technique in the management of thoracolumbar trauma / Y.R. Rampesaud, N. Annand, M.B. Dekutoski // Spine.
— 2006. — V.11. — P.96-102.
Надшшла до редакцгг 14.09.12 Прийнята до публтацИ 12.10.12 Адреса для листування: Боднарчук Юрш Анатолшович 04050, Кигв, вул. Платона Майбороди, 32 1нститут нейрохiрурггi ím. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украти, вiддiлення малотвазивног лазерног стнальнсИ
нейрохiрурггi e-mail: [email protected]
Хижняк М.В., Боднарчук Ю.А.
Отделение малоинвазивной и лазерной спинальной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Нестабильные переломы грудо-поясничного отдела позвоночника, современные способы лечения
Обобщены современные взгляды на проблему эпидемиологии, диагностики и лечения переломов грудо-поясничного отдела позвоночника.
Неосложненные переломы грудо-поясничного отдела позвоночника являются распространенной патологией. Именно такие переломы составляют большую часть всех переломов позвоночника. Приведены новые классификации травмы позвоночника и их биомеханические особенности.
В настоящее время применяют два основных вида лечения: консервативный и оперативный.
Выполняют следующие оперативные вмешательства: передний и/или задний спондилодез, вертебро-или кифопластику, а также их различные сочетания. Каждый из этих методов имеет свои преимущества и недостатки, но благодаря миниинвазивности оперативных вмешательств уменьшается риск возникновения осложнений, осуществляется ранняя активизация больного.
Ключевые слова: переломы грудо-поясничного отдела позвоночника, нестабильность, мини-инвазивное лечение, чрескожная стабилизация.
Поступила в редакцию 14.09.12 Принята к публикации 12.10.12 Адрес для переписки: Боднарчук Юрий Анатольевич 04050, Киев, ул. Платона Майбороды, 32 Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, отделение малоинвазивной и лазерной спинальной
нейрохирургии e-mail: [email protected]
Khyzhnyak M.V., Bodnarchuk Yu.A.
Department of Miniinvasive and Laser Spinal Neurosurgery, Institute of neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
The instable thoracolumbar spine fractures, modern methods of management
Modern views on the problem of epidemiology, diagnostics and treatment of thoracolumbar spine fractures were summarized.
Noncomplicated thoracolumbar spine fractures are the widespread pathology. Such fractures make the most part of all spinal fractures. Modern classifications of spinal trauma and it's biomechanical features are given.
Today two methods of treatment are used: conservative and surgical.
Such operative interventions are performed: anterior or/and posterior fusion, percutaneous vertebroplasty or kyphoplasty and their different combinations. Each of these methods has it's own advantages and disadvantages, but due to miniinvasiveness of operative interventions the risk of complications decreases, early activization of the patient is carried out.
Key words: thoracolumbar spine fractures, instability, minimally invasive treatment, percutaneous fixation.
Received September 14, 2012 Accepted October 12, 2012 Address for correspondence:
Yuriy Bodnarchuk 04050, 32 Platon Mayboroda St, Kiev, Ukraine Institute of Neurosurgery named after acad. AP Romodanov NAMS Ukraine, Department of Miniinvasive and Laser Spinal
Neurosurgery e-mail: [email protected]
Комментарий
к статье Хижняка М.В., Боднарчука Ю.А. «Нестаб'шьт переломи грудо-поперекового в 'щд'шу хребта, сучаснi п 'щходи до лкування»
Нестабильные переломы грудо-поясничного отдела позвоночника являются важной и актуальной не только медицинской, но и социальной проблемой. Ежегодно тысячи людей по всей стране утрачивают трудоспособность вследствие данной патологии. К сожалению, у большинства из них травма возникает в молодом возрасте, периоде жизненного расцвета.
Несмотря на это, данная проблема не только недостаточно изучена, но и дискутабельна. Врачи разных специальностей (нейрохирурги, ортопеды-травматологи, неврологи, реабилитологи, физиотерапевты) занимаются лечением одной и той же пато-
логии, зачастую имея противоположные подходы. Соответственно, статья представляет интерес как методическая работа по систематизации имеющихся классификаций, определений, методов хирургического вмешательства. Особый интерес представляет описание методов хирургического лечения в зависимости от типа перелома, механизма его возникновения, сопутствующих неврологических расстройств.
Работа написана на основании новейшей современной отечественной и зарубежной литературы. Хотя некоторые пункты и требуют большей детализации, в целом она в достаточной мере отражает состояние проблемы и подходы к ее решению.
Ю.Е. Педаченко, канд. мед. наук, ассистент кафедры нейрохирургии Национальной медицинской академии последипломного образования
имени П.Л. Шупика МЗ Украины
