Научная статья на тему 'Современный взгляд на лечение взрывных переломов грудопоясничного отдела позвоночника (обзор литературы). Часть i'

Современный взгляд на лечение взрывных переломов грудопоясничного отдела позвоночника (обзор литературы). Часть i Текст научной статьи по специальности «Медицина и здравоохранение»

CC BY
54
7
Поделиться
Журнал
Травма
Ключевые слова
УШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА / ВИБУХОВИЙ ПЕРЕЛОМ ГРУДОПОПЕРЕКОВОГО ВіДДіЛУ ХРЕБТА / КЛАСИФіКАЦіЯ / ЛіКУВАННЯ / ПОВРЕЖДЕНИЕ ПОЗВОНОЧНИКА / ВЗРЫВНОЙ ПЕРЕЛОМ ГРУДОПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА / КЛАССИФИКАЦИЯ / ЛЕЧЕНИЕ / DAMAGE TO THE SPINE / BURST FRACTURE OF THE THORACOLUMBAR SPINE / CLASSIFICATION / TREATMENT

Аннотация научной статьи по медицине и здравоохранению, автор научной работы — Радченко В.О., Попсуйшапка К.О., Тесленко С.О.

Хірургічне лікування ушкоджень хребта формувалося згідно з еволюційним розвитком хірургії взагалі. Так, впровадження в хірургічну практику загального знеболювання та використання антибіотиків сприяли розвитку хірургії хребта, насамперед хірургії ушкоджень. Подальший розвиток технологій у медицині постійно удосконалює хірургічні втручання, скорочує їх термін, зменшує крововтрату і травмування м’яких тканин. Метою роботи було узагальнення історичних та сучасних поглядів на діагностику, класифікації та лікування вибухових переломів грудопоперекового відділу хребта. Сучасний погляд на діагностику, класифікації та прогнозування перебігу вибухових переломів грудопоперекового відділу хребта враховує насамперед морфологію та механогенез ушкодження. Терміни надання хірургічної допомоги залежать від загального стану хворого та неврологічного статусу. Також дуже важливо враховувати дані анамнезу хвороби, а саме чи збереглись рухи в кінцівках безпосередньо після травми. На наш погляд, це є дуже важливою ознакою подальшого перебігу захворювання. Серед великої кількості класифікацій у своїй роботі ми орієнтувалися на класифікацію F. Magerl, а при виборі тактики хірургічного втручання використовували класифікацію F. Denis у модифікації T. McCormack [13, 14]. Існуюча хірургічна класифікація є достатньо досконалою, але вона не враховує наявність неврологічної симптоматики, а лише можливість кіфотичної деформації без урахування можливості ротаційних переміщень. Отримання нових знань у галузі біомеханіки та морфології вибухових переломів хребта дозволить удосконалити діагностику та класифікацію ушкоджень. Відсутність єдиної думки щодо використання різноманітних методів фіксації спонукає нас проводити власні дослідження в цьому напрямку.Хирургическое лечение повреждений позвоночника формировалось согласно эволюционному развитию хирургии вообще. Так, внедрение в хирургическую практику общего обезболивания и использование антибиотиков способствовали развитию хирургии позвоночника, в первую очередь хирургии повреждений. Дальнейшее развитие технологий в медицине постоянно совершенствует хирургические вмешательства, сокращает их срок, уменьшает кровопотерю и травмирование мягких тканей. Целью работы было обобщить исторические и современные взгляды на диагностику, классификации и лечение взрывных переломов грудопоясничного отдела позвоночника. Современный взгляд на диагностику, классификации и прогнозирование течения взрывных переломов грудопоясничного отдела позвоночника учитывает прежде всего морфологию и механогенез повреждения. Сроки оказания хирургической помощи зависят от общего состояния больного и неврологического статуса. Также очень важно учитывать данные анамнеза болезни, а именно сохранились ли движения в конечностях непосредственно после травмы. На наш взгляд, это является очень важным признаком дальнейшего течения заболевания. Среди большого количества классификаций в своей работе мы ориентировались на классификацию F. Magerl, а при выборе тактики хирургического вмешательства использовали классификацию F. Denis в модификации T. McCormack [13, 14]. Существующая хирургическая классификация является достаточно совершенной, но она не учитывает наличие неврологической симптоматики, а лишь возможность кифотической деформации без учета возможности ротационных перемещений. Получение новых знаний в области биомеханики и морфологии взрывчатых переломов позвоночника позволит усовершенствовать диагностику и классификацию повреждений. Отсутствие единого мнения относительно использования различных методов фиксации побуждает нас проводить собственные исследования в этом направлении.Surgical treatment of spine injuries was formed accor-ding to the evolutionary development of surgery in general. Thus, the implementation of general anesthesia and antibiotics into the surgical practice urged the development of spine surgery, and first of all damage surgery. The further development of technologies in medicine constantly improves surgical interventions, shortens their time, redu-ces blood loss and trauma to soft tissues. The purpose of the work was to generalize historical and modern views on the diagnosis, classification and treatment of burst fractures of the thoracolumbar spine. A current view on the diagnosis, classification and prediction of the course of burst fractures of the thoracolumbar spine takes into account, first of all, the morphology and mechanical origin of the damage. The time of providing surgical care depends on the general condition of a patient and his neurological status. It is also very important to take into account the history of the disease, namely whether movements in the limbs were saved right after the injury. In our opinion, this is a very important sign of the further course of the disease. Among the large selection of classifications, in our work we focus on the classification of F. Magler, and we use F. Denis classification modified by T. McCormack when choosing tactics for surgical intervention [13, 14]. The existing surgical classification is quite perfect, but it does not take into account the presence of neurological symptoms, but only the risk of kyphotic deformation, without considering the possibility of rotational displacements. The obtaining of new knowledge in the field of biomechanics and morphology of burst vertebral fractures will improve the diagnosis and classification of damages. There is no unanimity regar-ding the use of different methods of fixation, which prompts us to carry out our own research in this direction.

Похожие темы научных работ по медицине и здравоохранению , автор научной работы — Радченко В.О., Попсуйшапка К.О., Тесленко С.О.,

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Современный взгляд на лечение взрывных переломов грудопоясничного отдела позвоночника (обзор литературы). Часть i»

Мкарю, що практикуе

To General Practitioner

УДК 616.711-001.5-089.8:614.83(048.8) DOI: 10.22141/1608-1706.6.18.2017.121194

Радченко В.О., Попсуйшапка К.О., Тесленко С.О.

ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб'в iM. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра1ни», м. Харюв, Украина

Сучасний погляд на лкування вибухових перелом1в грудопоперекового в1дд1лу хребта (огляд лтератури). Частина I

Резюме. Xipypri4He Aiкування ушкоджень хребта формувалося зпдно з еволю^йним розвитком юрургП B3araAi. Так, впровадження в xiрург'чну практику загального знеболювання та використання антиботиюв сприяли розвитку xiрургИ хребта, насамперед xiрургИ ушкоджень. Подальший розвиток технолопй у медицин постйно удосконалюе xiрурпчн втручання, скорочуе ix термiн, зменшуе крововтрату i трав-мування м'якиx тканин. Метою роботи було узагальнення iсторичниx та сучaсниx погAядiв на дiaгностику, класифкацП та Aiкувaння вибуxовиx перелом'в грудопоперекового в^лу xребтa. Сучасний погляд на дiaгностику, класифкацП та прогнозування переб'!гу вибуxовиx перелом'в грудопоперекового в'!дд)лу xреб-та врaxовуе насамперед морфологю та меxaногенез ушкодження. Термни надання xiрургiчноi допомоги залежать вд загального стану xворого та невролог'чного статусу. Також дуже важливо врaxовувaти дан анамнезу xвороби, а саме — чи збереглись ру^и в кiнцiвкax безпосередньо псля травми. На наш погляд, це е дуже важливою ознакою подальшого перевгу зaxворювaння. Серед великоi' юлькост кAaсифiкaцiй у свой робот ми ор'ентувалися на кAaсифiкaцiю F. Magerl, а при вибор тактики xiрург'чного втручання ви-користовували кAaсифiкaцiю F. Denis у модифiкaцii T. McCormack (13, 14]. снуюча xiрурпчна кAaсифiкaцiя е достатньо досконалою, але вона не врaxовуе наявнсть невролопчно! симптоматики, а лише можливсть юфотичноiдеформацП без уракування можливост ротaцiйниx перемщень. Отримання новиx знань у гaAузi бiомеxaнkи та морфологи вибуxовиxперелом'в xребтa дозволить удосконалити^агностику та кAaсифiкaцiю ушкоджень. В'1дсутн'ють единоi думки щодо використання рiзномaнiтниx методiв фiксaцii спонукае нас про-водити власн досядження в цьому напрямку.

Ключовi слова: ушкодженняxребтa; вибу^овий перелом грудопоперекового в^луxребтa; кAaсифiкaцiя; Aiкувaння

Травма

Вступ

Сучасний погляд на л^вання вибухових переломiв грудопоперекового вщдту хребта залежить насамперед вщ морфологй' ушкодження та невролопчного статусу, загального стану хворого, переваг та навичок хiрурга. Хiрургiчне лшування ушкоджень хребта формувалося зпдно з еволюцшним розвитком хiрургiï взагаль Так, впровадження в хiрургiчну практику загального знеболювання та використання антибютиыв сприяли розвитку хiрургiï хребта, i насамперд хирурги' ушкоджень. Подальший розвиток технологш у медициш постшно удосконалюе хiрургiчнi втручання, скорочуе ix термш, зменшуе крововтрату i травмування м'яких тканин.

Мета роботи: узагальнити юторичш та сучасш погляди на дiагностику, класифшаци та лшуван-ня вибухових переломiв грудопоперекового вщдшу хребта.

Ешдемюлопя, мехашзм та еволющя класифкацм вибухових перелом1в

Вибуxовi переломи грудопоперекового вщдшу е найбтьш поширеними ушкодженнями з ушх ушкоджень хребта та спинного мозку. Переломи грудного та поперекового вщдту хребта становлять приблизно 10 % вщ ушх переломiв скелета в дорослих [1, 2]. Ушкодження грудного i поперекового вщдту хребта зустрь

© «Травма», 2017 © Trauma, 2017

© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Для кореспонденцп': Попсуйшапка Костянтин Олекайович, кандидат медичних наук, ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб1в iM. проф. М.1. Ситенка НАМН УкраТни», вул. Пушкшська, 80, м. Харгав, 61024, Украина; e-mail: konstantin.popsuy@gmail.com

For correspondence: K. Popsuyshapka, PhD, Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the Academy of Medical Science of Ukraine, Pushkin-skaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: konstantin.popsuy@gmail.com

чаються найбiльш часто пор!вняно з iншими локал!за-цiями i становлять 40—60 % в!д ycix ушкоджень хребта [1, 2]. Бтьшють ушкоджень грудного та поперекового вщдту хребта пов'язана з так званою високою енерге-тичнiстю, що зросла останшми роками, як i кiлькiсть тяжких ушкоджень хребта, яы потребують х!рурпч-ного лiкування. Дуже часто тяжкi ушкодження хребта зустр!чаються в умовах полiтравми. Найбiльш типовим варiантом травмування е падiння з висоти або дорож-ньо-транспортна пригода [1, 2]. За даними ешдемюло-пчних дослiджень, переломи грудного та поперекового вщдшу хребта вiдмiчаються найчастiше в найбiльш працездатному вщ, а саме у 20—40 роив. Середнш вiк пацiентiв — 32,1 ± 1,3 року. Близько 20—30 % з усiх ушкоджень грудного та поперекового вщдшу хребта е ускладненими та призводять до стшко! втрати праце-здатностi. Близько 60—70 % переломiв грудного та поперекового вщдшу хребта е нестабшьними, що також призводить до тривало! втрати працездатностi. Хворi з переломами грудного та поперекового вщдшу хребта здебшьшого лiкуються в стацюнар^ i середня три-валiсть лiжко-дня становить 28 даб. З ушх ушкоджень грудного та поперекового вщдшу хребта iнвалiднiсть протягом першого року становить приблизно 80 %, упродовж другого року — 70 %, упродовж трьох роыв i бшьше — 52,3 % [1, 2].

Одними з перших дослщниыв, як оцiнювали опор-нiсть хребта, були E.A. Nicoll в 1949 рощ i Watsons-Jones в 1943 рощ. Watsons-Jones був першим, хто увiв концепщю нестабiльностi i розподшив всi ушкодження на стабiльнi i нестабiльнi.

Nicoll на пiдставi дослщження 166 переломiв хребта в 152 шахтарiв за перiод 1939—1945 рр. розподтив уш переломи хребта на чотири типи: 1-й — передня клиноподiбна компрешя; 2-й — бiчна клиноподiбна компресiя; 3-й — переломовивихи; 4-й — iзольований перелом дуги хребця. Визначивши роль анатомiчних структур у формуванш рiзних титв переломiв, Nicoll вказав на так! структури, як тiло хребця, м!жхребце-вий диск, дуговщростков! суглоби та жовта i м!жостис-та зв'язки. Саме мiжхребцевий диск вш визначив як центр рухового сегмента хребта i вказав на стабiльний i нестабiльний характер ушкодження [4]. Стабшьни-ми ушкодженнями вш вважав ушкодження без руй-нування мiжхребцевого диска i м!жостисто1 зв'язки, а до нестабшьних вщносив ушкодження з дефектами м'ягкотканинних структур.

Holdworth розглядав проблему нестабшьносп хребта з позици двох колон [5]. Вщтод! ця концепщя набула дуже широко! популярность Передня колона, за щею концепцiею, складаеться з тша хребця i м!жхребцевого диска. Задню колону вш назвав задшм лшаментозним комплексом, що складаеться з дуговщросткових сугло-б!в, м!жостистих, надостистих i жовто! зв'язок. За його теор!ею, саме заднш комплекс мае найважливше зна-чення в стабшьносп хребта.

В 1976 рощ T.E. Whitesides переглянув вш види ушкоджень !з позици мехашзму травми i сформулював поняття стабшьносл хребтового сегмента.

Стабшьним е хребет, що може протистояти перед-шм акшальним навантаженням тiлами хребцiв i мiж-хребцевим диском та протидiяти задшм силам роз-тягнення i ротацшним деформацiям, за рахунок чого збершати рiвновагу хребта у вертикальному положенш без прогресування кифозу та розвитку неврологiчноï симптоматики [6]. Також Whitesides порiвняв хребет iз пiдiймальним краном: конструкщя, що протидiе стис-куванню тiлами хребцiв i мiжхребцевими дисками (передня опора), вщповщае стрш крана, а дуги хребцiв i зв'язки (задня опора), виконуючи роль стяжки, — тросам крана.

З друго'1 половини 1970-х роыв широке використан-ня комп'ютерно'1 томографй' в ктшчнш практицi привело до ново'1 оцiнки структурних змiн при переломах хребта. Можливють виконання зображення в акшаль-нiй проекцй' дало змогу бшьш детально вивчити стан хребтового каналу, особливо в тих мюцях, де стеноз каналу на рентгенограмах неможливо було передбачити. Аналiз даних комп'ютерно'1 томографй' став основою подальшо'1 розробки класифiкацiй.

У 1983 рощ Louis запропонував концепщю потрш-но'1 опори [7].

У 1984 рощ Denis [8] запропонував триколонну тео-рш нестабiльностi хребта (рис. 1). О^м передньо'1 та задньо'1 колони, вш увiв термiн «середня колона, або середнш остеолшаментозний комплекс», що формуе задня частина тша хребця, задня частина мiжхребце-вого диска, задня поздовжня зв'язка, коренi дуг. Саме ушкодження середнього остеолшаментозного комплексу е ключем до нестабшьносл хребта. Також автор

Рисунок 1. Триколонна теор1я нестабшьносп хребта за Denis: I — передня колона; II — середня колона; III — задня колона

Рисунок 2. Класиф1кац1я ушкоджень грудного та поперекового вддлухребта за Magerl et al. (1994): тип A — компрес!йн1; тип В — дистракц!йн1; тип С — ротац!йн1 ушкодження

розподГлив нестабтьшсть за ступенями. Так, перший стутнь нестабГльностГ вш визначив у раз! штактно! середньо! колони, але другий та третш ступеш нестабГльностГ не мали чихо! диференщаци. Проте в такому виглядГ ця класифГкацГя залишалась домшуючою упродовж десяти роыв.

Залежно вГд ураження колон переломи грудного та поперекового вГддшу хребта супроводжуються мехашчною або невролопчною симптоматикою. Нестабшьшсть I ступеня — мехашчна нестабшьшсть — характеризуеться патолопчною рухомю-тю хребта на рГвш ушкодження та прогресуванням деформацп у вГддаленому перюдГ Нестабшьшсть II ступеня — невролопчна нестабшьшсть — ха-рактеризуеться ураженням спинного мозку та його елеменпв ыстковими фрагментами ушкодженого хребця вГдразу шсля травми або появою мГелопатГ! у вГддаленому перюдГ у зв'язку з розвитком деформацп. Нестабшьшсть III ступеня — це поеднан-ня мехашчно! та невролопчно! нестабГльностГ. УсГ ушкодження хребта Denis розподшив на компресш-ш ушкодження, вибуховГ переломи, ушкодження за типом seat-belt (ремшь безпеки) та переломовиви-хи хребта. ВибуховГ переломи в класифГкацГ! Denis (1984) було вГдображено так: тип А — перелом обох замикальних пластинок тГл хребщв; тип В — перелом верхньо! замикально! пластинки тша хребця; тип С — перелом нижньо! замикально! пластинки тГла хребця; тип Д — перелом Гз ротащею; тип E — перелом бГчно! частини тГла хребця. Але вод-ночас i ця класифГкацГя мала деякГ недолГки. У цГй класифшаци насамперед йшлося про ушкодження кГсткових структур, а ушкодження зв'язок належ-ним чином не були врахованГ ДеякГ автори роз-критикували термш «середня колона», вказуючи на те, що вш е довГльним i не е анГ анатомГчною, аш функцГональною одиницею. КонцепцГя трьох колон була побудована на аналГзГ аксГальних зрГзГв комп'ютерно! томографГ! i була максимально спро-щена до правила, що ушкодження середньо! та за-дньо! колон призводять до нестабГльностГ хребта. У класифГкацГ! вГдсутня кГлькГсна рГзниця мГж ступенями нестабГльностГ хребта. Але, незважаючи на деякГ недолГки, ця класифГкацГя до сьогодш дуже широко використовуеться у свгговш практицГ

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

В 1994 рощ у свГт вийшла ушверсальна кпасифiкацiя ушкоджень хребта, запропонована F. Magerl [9]. Вона е результатом роботи багатьох вчених протягом десяти роив i заснована насамперед на морфолопчнш харак-теристицi ушкоджень, механiзмi ушкоджень i тяжкостi руйнування ысткових та зв'язкових структур. Перевагою ще! класифiкацii е те, що вона вГдокремлюе три основних ктшчних форми ушкоджень: компресiйнi, дистракцiйнi, ротацшнГ Кожна клiнiчна форма мае групи, а кожна група мае тдгрупи.

Вибуховi переломи в цiй класифшаци вiдображенi як неповнi, неповнi з розколюванням та повнi вибуховi переломи, що вГдповГдае типу А, також це дистракцш-нi ушкодження типу АВ — ушкодження задньо! колони (переважно ысткових структур) у комбшаци з переломом тша хребця типу А. Також вибуховi переломи супроводжуються ротацшними ушкодженнями, а саме повний вибуховий перелом типу А з ротащею (тип С 1.3). Ця класифшащя е таксономiчно привабливою тим, що будь-яке ушкодження може бути вГднесене до визначеного типу.

Д1агностика та виб1р метод1в лкування вибухових перелом1в хребта

Передоперaцiйнa дiагностика мае включати кль нiко-неврологiчне обстеження, рентгенолопчне та комп'ютерно-томогрaфiчне обстеження. Магшт-но-резонансне дослщження не е обов'язковим, але е достатньо шформативним для вiзуaлiзaцri нерво-вих структур, визначення наявност та поширеностi крововиливу. Клiнiчний огляд слГд починати з ана-лiзу скарг хворого: на бiль у хребп, зменшення або вiдсутнiсть функцп кiнцiвок, нaявнiсть пaрестезiй. При кшшчному оглядi хворого укладають на бш та звертають увагу на наявшсть деформaцiй хребта (нaйчaстiше зустрiчaеться ыфотична деформaцiя), при пальпаци виявляють бшь у хребтi та нaявнiсть деформацп, розширення мiжостистого промiжку. Усiм хворим, у яких в aнaмнезi мае мюце пaдiння з висоти, слГд виконувати рентгеногрaфiю грудного та поперекового вГддшу хребта. З метою визначення характеру та ступеня ушкодження хребта необхщно провести повне невролопчне обстеження на осно-вi загальних мiжнaродних настанов та клaсифiкaцiй ушкоджень хребта i спинного мозку.

Комп'ютерно-томографiчнi ознаки ушкоджень грудного та поперекового BiAAiAy хребта

Виконання комп'ютерно! томографй' при ушко-дженнях грудного та поперекового вiддiлу хребта е обов'язковим.

— Комп'ютерна томографiя е найбiльш шформатив-ним методом дослщження при ушкодженнях хребта;

— дозволяе визначити стутнь i характер ушкоджен-ня кютково!' тканини, а саме стутнь фрагментацй' тiла хребця, розмiр кюткового дефекту;

— дозволяе визначити стутнь стенозу хребтового каналу.

Оцшка тяжкостг ушкоджень хребта здшснюеться при прийомi хворого з використанням шкали тяжко-стi ушкоджень грудного та поперекового вщщлу хребта (TLISS). За щею шкалою оцiнювання тяжкостi здшснюеться за такими критерiями: 1) мехашзм ушкодження: компресiя — 1 бал, вибуховий характер ушкодження — 1 бал, наявнють локального сколюзу бiльше 15° — 1 бал, ротацiя — 3 бали, дистракщя — 4 бали; 2) невролопчний статус: без неврологiчних порушень — 0 балiв, ушкодження коршця — 2 бали, повне ушкодження спинного мозку — 2 бали, неповне ушкодження спинного моз-ку — 3 бали, ушкодження инського хвоста — 3 бали; 3) характер ушкодження зад-нього опорного комплексу: без ушкодження, часткове ушкодження — 2 бали, повне ушкодження — 3 бали. Автори те! шкали рекомендують консервативне л^вання при ктькосп балiв до 3, вщ 3 до 5 балiв — на розсуд хирурга, бiльше 6 балiв — рекомен-доване хiрургiчне лiкування.

При виборi тактики лiкування використовують класифiкацiю розподiлу внутрiшнiх напружень. На сьогодш iснуе лише одна хiрургiчна класифiкацiя, за-пропонована McCormack в 1994 рощ, — класифкащя розподту внугрiшнiх напружень [10]. Ця класифкащя становить собою конкретизацiю класифшаци F. Denis

[11], де вш ушкодження розподтеш за такими озна-ками: стутнь фрагментацй тта хребця, стутнь травматичного стенозу хребтового каналу та можливють корекци деформаци. Кожна ознака, що характеризуе вибуховий перелом, розподтяеться на три групи i оць нюеться за допомогою балiв. Так, фрагментацiя тiла хребця розподтяеться на фрагментацiю тiла хребця до 30, 30—60, бтьше 60 %. Наявтсть вщламыв у хребтовому каналi — на стеноз каналу до 2 мм, до 50 % та бтьше 50 % просвпу хребтового каналу. Корекщя ыфотично! деформаци розподiляеться на корекцiю до 3°, вщ 4 до 9°, бтьше 10°. Далi залежно вщ кiлькостi балiв обира-еться тактика л^вання. Немае сумнiвiв у тому, що на сьогодш ця класифшащя в найбтьш повному обсязi характеризуе опорну здатнють переднього комплексу хребта. Таким чином, вш цi класифшаци базуються на ознацi нестабiльностi. З огляду на дат лiтератури та власний досвщ ми можемо стверджувати, що не-стабiльне ушкодження хребта або е, або його немае. Бтьшють вибухових переломiв е нестабтьними, i вiд ступеня нестабiльностi буде залежати спосiб х1рурпч-ного втручання.

Лкування вибухових перелом1в грудопоперекового в1дд1лу хребта

Безумовно, основним методом лiкувaння вибухових переломiв грудопоперекового вiддiлу хребта е х1рурпч-ний. Хоча деяю автори [15—18] не виключають можливють використання консервативних методiв лкуван-ня. Так, за даними лггератури, порiвнюючи результати консервативного лiкувaння 205 хворих, ми бачимо, що здебтьшого автори мали зaдовiльний функцiонaльний результат, незважаючи на втрату корекци ыфотично! деформаци до 12° та наявнють залишково! деформаци хребта (табл. 1) [15, 16].

Анaлiзуючи результати даних лггератури, ми роби-мо висновок, що в лщуванш вибухових переломiв тл

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Таблиця 1

Автори Ктькють хворих КритерП в1дбору Кут деформаци, градуси Втрата корекци, градуси Кл1шчний результат

До Пюля корекци Пюля лiкування

Ahmet Alanay et al., 2004 [3] 15 Неушкодже-ний заднiй комплекс 16,5 5 17 12 Bei XBOpi по-вернулися до пращ були задоволеы результатом лкування

Tezer et al., 2005 [5] 16 Denis — тип В 19,9 - 23,4 - Задовiльний

Dai Li-Yang, 2008 [4] 127 Denis — тип В, LSS — 5,3 (92 хв.), 7,0 (35 хв.) 11,9 1 6,4 (вщ 2 до 31) 5,4 43 — болю немае 47 — iнодi е бть 22 — помiрний бть 12 — сильний бть 3 — сильний постшний бть

хребщв можна використовувати консервативш методи лГкування, бажано у хворих, яи не мають невролопч-ного дефщиту, мають цГлий заднГй опорний комплекс (пГдтверджено даними МРТ та КТ) i в яких кут ифозу становить до 30° [15—17].

ЖрургГчш методи лГкування вибухових переломГв хребта мають достатньо довгу юторш становлення до сьогоднГшнього рГвня розвитку.

У мГру накопичення знань у галузГ бГомеханГки хребта, вивчення патогенезу перелому за рахунок комп'ютерно! томограф!!, появи ефективних засобГв протимкробно! профГлактики i насамперед за рахунок аллотрансплантатГв почав активно розвиватися напря-мок щодо мГжхребцевого спондилодезу [12, 14]. ВГдтодГ йде процес постГйного удосконалення рГзних Гмплан-татГв, що використовуються для мГжхребцевого спон-дГлодезу (mesh, cage та шшГ), а саме пристро!, якГ до-зволяють створити первинний опорний комплекс. Щ Гмплантати становлять собою металевГ армованГ карка-си рГзно! форми та розмГрГв, що збГгаються з розмГрами дефектГв, заповнюються автоысткою, мають достатньо жорстку ошршсть i створюють сприйнятливГ умови для формування переднього спондилодезу. Викорис-тання переднгх спГнальних систем Гз моноаксГальних гвинтГв та стрижнГв Гз поперечними стяжками забезпе-чуе бГльш надшну первинну стабГлГзацГю, але потребуе значного збГльшення обсягу хГрургГчного втручання та крововтрати за рахунок видГлення передньобоково! поверхнГ тГл хребцГв. На сьогодш розробленГ достатньо досконалГ системи для передньобокового доступу, що запобГгають втрал корекцГ! деформац!!, ерозГ! судин, псевдоартрозу, однак щ х!рурпчш втручання залиша-ються нелегкою задачею для хирурга [12, 14].

У той же час, незважаючи на юнування переднього спондилодезу, що виконувався лише в окремих кль нГках, громада потребувала хГрургГчного втручання, яке можливо було виконувати в бшьшосл клГнГк, для широкого вллення в практику, методу, який був би достатньо простий у використанш, малотравматич-ний, забезпечував би репозицш та стабГлГзацГю Гз мь нГмальною втратою корекцГ!. Першим кроком у цьому напрямку було використання дорзальних пластин Гз гвинтами, що проходили через кореш дуг у лло хреб-ця. Цю техшку вперше розробив та втГлив у практику Roy-Camill [12]. На вГдмшу вГд конструкцГй з опорою на остисл вГдростки остеосинтез дорсальними пластинами за методом Roy-Camill забезпечував значно кращу стабГльнГсть за рахунок використання транспе-дикулярних гвинтГв. Цей метод усшшно використову-вався бтьшютю хГрургГв по всьому свгту, незважаючи на деяк! недолГки, а саме на неможливють репозицГ! перелому, можливють проходу гвинта через суглоб Гз наступним розвитком нестабГльностГ, розбГжностГ мГж отворами пластин й анатомГчними структурами хребцГв. Але техшка, що запропонована Roy-Camill, була початком революцшного напрямку в вертебральнГй хГрургГ! — транспедикулярна фГксацГя хребта. Суть фшсаци полягае в проведеннГ через коршь дуги гвинта i з'еднанш гвинтГв за допомогою стрижнГв або, як у ме-

тодi Яоу-СашШ, пластин. Вузли крiплення дозволяють виконувати управлшня транспедикулярними гвинтами на всгх площинах i перемiщувaти гвинти на необхщ-ну вiдстaнь. Метод дозволяе повшстю вiдновити нор-мальну aнaтомiчну форму хребцiв, хребтового каналу за рахунок лшаментотаксису i забезпечуе повноцшну первинну стaбiльнiсть. Можливiсть опосередкованого вщновлення просвiту хребтового каналу е дуже важ-ливою влaстивiстю транспедикулярних конструкцiй. Свiжий характер перелому, характерне розташування фрагменлв, цiлiснiсть задньо! повздовжньо! зв'язки здебiльшого дозволяють частково або повшстю вщно-вити просвiт хребтового каналу. Здебтьшого хiрургiчне втручання заинчуеться кiстковою авто - або алопласти-кою. Авто- або алопластика виконуеться за допомогою ысткових трaнсплaнтaтiв або юстково! крихти на дуги та суглоби. Можливе проведення спонгiоплaстики в тто ушкодженого хребця за рахунок введення в нього ыстково! крихти або шшого бiодегрaдуючого мaтерiaлу [12, 14].

Значну роль у розвитку транспедикулярно! фшсаци зiгрaли роботи Magerl й а1. (1997) [1, 2]. Вш запропо-нував новий зaсiб остеосинтезу хребта, для якого ви-користовував стрижш Шанца, якi вводили в сумiжнi хребцi i проводили дистракцш або компресiю одно-часно. Базуючись на власнш морфологiчнiй клaсифi-каци, Mager1 сформулював основний принцип х^рур-гiчного лiкувaння ушкоджень хребта — це принцип протиди дiючим навантаженням (принцип шдйомного крана): силам розтягування ми протвддемо компресi-ею, а силам компреси — розтягуванням. На сьогодш розроблеш та використовуються конструкци як для внутрiшньоi, так для i зовнiшньоi фiксaцii. Внутрiшня транспедикулярна фшсащя бiльш широко використо-вуеться. Шсля загоення рани у хворих iз внутрiшньою транспедикулярною фiксaцiею можливе ефективне проведення реабштаци. Незважаючи на усшшне використання транспедикулярних конструкцш, залиша-еться ряд недолiкiв, а саме травматичшсть та технiчнa складшсть установки, можливiсть лише одномоментно! корекцй деформаци не в повному обсяз^ фiксaцiя неушкоджених сумiжних сегменпв. Вiдкрите проведення транспедикулярних гвинтав не виключае усклад-нень та помилок. Серед помилок е некоректне проведення гвинлв, що, за даними деяких aвторiв, досягае 34 %. Серед некоректного положення гвинтав можна видтити насамперед проникнення гвинлв у хребтовий канал та мiжхребцевий отвiр. Серед ускладнень слiд зу-пинити увагу на переломах гвинлв та стрижнiв, резорб-ц11 юстково! тканини навколо гвинлв. Одною з важ-ливих складових е висока варлсть транспедикулярних конструкцiй. Зважаючи на той факт, що вш переломи хребта виникають термшово i здебтьшого потребують екстреного хiрургiчного втручання, необидно хворих забезпечувати конструкциями за рахунок держави.

На сьогодш основним х^рурпчним методом, най-бiльш широко використовуваним як серед ортопедiв, так i серед нейрохiрургiв, е фiксaцiя транспедикулярними конструкцiями. Але залишаються вщкритими

питання необхiдностi використання мГжхребцево!' опори, протяжностi iнструментацiï, необхщносп виконан-ня кiстковоï пластики, питання вщновлення просвiту хребтового каналу.

ВибГр методу хiрургiчного втручання залежить вщ багатьох фактоpiв, що ми розглядали в попеpеднiй частинi. Але все ж основою вибору методу лкуван-ня е моpфологiчна кпасифiкацiя Magerl et al., за якою вибрана група дослщжуваних пеpеломiв (рис. 1) i яка передбачае послiдовний вибip методу лiкування. За думкою бгльшосп автоpiв, використання класифГка-цiй Magerl i LSS е найбтьш корисним для лГкування та прогнозування перебиу вибухових пеpеломiв. Автори рекомендують використовувати коротку шструмен-тацiю насамперед хворим молодого вку, як1 потребу-ють частих рух1в, iз ктькютю балiв за LSS 7 i менше та ушкодженням типу А 3.1—3.3 без невролопчного дефiциту. При ушкодженнях типу А 3.1—3.3 iз ктькю-тю балiв за LSS бтьше 7 без тяжкого невролопчного дефщиту найбтьш корисним е використання довго'1' шструментацй' [8, 9, 11, 12, 15—17].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

A 3.1. Неповний вибуховий перелом (рис. 3а) е найбтьш характерним для грудопоперекового вщдщу хребта та характеризуеться багатофрагментарним ура-женням верхньо'1 частини тта хребця. Нижня частина тта хребця залишаеться штактною. Це ушкодження дуже часто супроводжуеться переломом задньо'1 частини тта хребця з наявнютю заднього верхнього кюткового фрагмента зi стенозом хребтового каналу piзного ступеня. Показаннями до хipуpгiчного лГкування е на-явнiсть тфотично! деформаци' бтьше 10°, фрагмента-цiя тта хребця бтьше 30 %, стеноз хребтового каналу вщ 2 мм до 50 % просвпу хребтового каналу. При такому видi ушкодження рекомендуеться використати транспедикулярний остеосинтез [13]. Саме ця морфо-лопчна група хворих викликае найбiльшi суперечли-востi у вибоpi методу лГкування. Однi автори, як ми вказували pанiше, пропонують використовувати кон-сервативш методи лiкування. Достатньо велика ктькють автоpiв схильна до застосування коротко!' задньо'1' iнстpументаpiï [17, 18]. Так, у лiтеpатуpi ми зустрти дослiдження, в яких поpiвнюють застосування чотири-гвинтово! коротко!' фiксацiï та шестигвинтово'1 фiксацiï з включенням ушкодженого сегмента [11, 15]. Крите-piем включення були iзольованi вибуховi неускладне-нi переломи тiл хpебцiв iз сагiтальним iндексом бгль-ше 15°, втратою висоти тта хребця не бтьше 50 %. На думку цих автоpiв, коротка транспедикулярна фГксацгя пов'язана з високою частотою рентгенолопчно! недо-статностi (втрата корекцй' бтьше 10°), а додаткове використання транспедикулярних гвинтiв не забезпечуе втрату корекцй' [11, 15]. Протилежно! думки дотриму-ються автори (Guven O. et al., 2009) [26], як провели мультицентрове pандомiзоване проспективне досль дження. Кpитеpiями включення були розриви задньо'1' подовжньо'1 зв'язки, ушкодження заднього комплексу, ыфоз бiльше 20°, стеноз хребтового каналу, що стано-вив до 50 %, ушкодження тта хребця до 50 %. Хвоpi з ушкодженням коршця дуги були виключеш з досль

дження. Автори стверджують, що у хворих iз такими переломами включення в шструментащю гвинта в зла-маний хребець краще забезпечуе коpекцiю кiфозу та передбачае полшшення стабiльностi хребта. Ti ж самi автори стверджують, що використання довго'1' вось-мигвинтово! транспедикулярно'1 фiксацiï в данiй гpупi хворих забезпечуе бгльш ефективну коpекцiю деформаци' i бтьш надшну стабшзащю. Транспедикулярна фiксацiя здiйснюеться на два хребщ вище i на два хреб-цi нижче зони ушкодження (восьмигвинтова фГкса-цiя). Установивши конструкщю, виконують коpекцiю кiфотичноï деформацй' шляхом тиску на веpхiвку де-формацй'. Обов'язковим е установлення деpотацiйного поперечного стягування. Вщновлення анатомiчного пpосвiту хребтового каналу, можливо, здiйснюеться за рахунок лiгаментотаксису [13].

A 3.2. Вибуховий перелом is розколюванням, як i по-передня морфолопчна група, е найбтьш поширеною формою ушкоджень, що викликають найбiльшi су-пеpечливостi серед фахiвцiв. Цi ушкодження харак-теризуються такими змшами: одна половина хребця, частше — верхня, вибухае, а шша розколюеться в саптальному напрямку. Дуга або остистий вiдpосток розколюються вертикально. Цей вид ушкоджень е найбтьш нестабтьним i часто супроводжуеться невро-логiчним дефiцитом. Л^вання цих ушкоджень хiрургiч-не. Показаннями до транспедикулярного остеосинтезу е наявнють тфотично! деформацй' бтьше 11°, фраг-ментацiя тта хребця бтьше 30—60 %, стеноз хребтового каналу вщ 2 мм до 50 % просвпу хребтового каналу. При цьому видi ушкоджень бтьшють автоpiв рекомен-дуе використовувати транспедикулярний остеосинтез на два хребщ вище i на два хребщ нижче зони ушкодження (восьмигвинтова фшсащя). Установивши конструкцш, виконують корекщю тфотично'].' деформацй'. За наявност невролопчно! симптоматики виконують лямшектомш [13]. АналГз даних лггератури показав, що використання довго'1 транспедшулярно! фшсащ! е найбтьш ефективним методом фшсащ! хребта насамперед у хворих Гз ктькютю балГв за LSS бтьше 7 [19, 20]. Але юнують роботи, в яких стверджуеться, що у хворих Гз вибуховими переломами тта хребця до 50 %, ушкодженням заднього опорного комплексу можли-во використовувати коротку задню транспедикулярну фшсащю, переважно шестигвинтову, без передньо'1 ре-конструкцй', але з можливою втратою корекцй' близько 10° [19].

Величина втрати корекцй' при вибухових переломах також залежить вщ тяжкост ушкодження. Також пщ час шших дослщжень виявили, що рентгенолопчш результати значно кращГ в груш з довгою шструмента-щею, а функщональний результат в обох групах (як Гз довгою, так i з короткою фшсащею) був однаково до-брий. Прогноз лтування: у разГ неускладненого ушкодження сприятливий. У разГ ускладненого ушкодження вщносно сприятливий.

A 3.3. Повний вибуховий перелом характеризуеться багатофрагментарним ураженням, коли все тгло хребця «вибухае». Хребтовий канал, як правило, звужений

фрагментами задньо! стiнки ттла хребця, супроводжу-еться неврологiчними порушеннями. Лтування хiрур-гiчне. У разi цього ушкодження на рiвнi нижньогруд-ного та поперекового вiддiлiв хребта рекомендовано виконувати передню декомпресш у виглядi корпорек-томи з вщновленням передньо! мiжтiловоi' опори — пе-реднiй спондилодез. Один !з найбтьш ефективних та

усшшно використовуваних методiв, але який потре-буе певних навиыв хирурга, а також е високовартю-ним — передня декомпрешя та переднiй спондилодез. За даними лггератури, реконструкцiя переднiх вщдшв хребта е методом х^рурпчного лiкувaння нестабтьних вибухових переломiв хребта, у тому числ! при ушко-дженнi трьох колон, при илькосл бал!в за бтьше 7

Рисунок 3. Види вибухових перелом'!в грудного та поперекового в 'щд 'шу хребта згдно з класиф!кац!ею ушкоджень грудного та поперекового в'1дд'лухребта Мадег! et а!. (1994) [20, 21] Примаки: а) А 3.1. Неповний вибуховий перелом; б) А 3.2. Вибуховий перелом iз розколюванням; в) А 3.3. Повний вибуховий перелом; г) В 1.2. Задне ушкодження зв'язкового апарату в комб'/нацп з переломом тла хребця типу А; д) С 1.3. Повний вибуховий перелом типу А з ротац!ею

[24, 27, 29]. Вгдновлення мГжхребцево! опори здшсню-ется за рахунок вертикальних кейджей рГзних модифь кацш. Також при вибухових переломах, крГм кейджей, використовують передньобоковГ сшнальш системи з поперечним стягуванням [24, 29]. У разГ застосування цих систем можливо виконувати лише переднш спон-дилодез. У разГ невикористання передньобокових систем виконання переднього спондилодезу доповнюеть-ся короткою задньою транспедикулярною фГксащею (спондилодез на 360°). Але в той же час у хворих на вибуховий перелом тта хребця не виключена можливють здшснення заднього транспедикулярного остеосинте-зу за рахунок восьмигвинтово! фшсацй'. За наявност невролопчно! симптоматики виконують лямшекто-мш [13].

B 1.2. Задне ушкодження зв'язкового апарату в ком-бшацй з переломом тша хребця типу А. Таке поеднан-ня вгдзначаеться, якщо поперечна вюь згинального моменту збГгаеться з вюсю задньо! стшки тта хребця. Дане ушкодження супроводжуеться поперечним роз-ривом задньо! колони з компресшним ушкодженням тта хребця типу А, i воно е найбтьш частим Гз усГх ускладнених ушкоджень хребта. Лтування цих ушкоджень хiрургiчне, що передбачае використання майже всГх методГв лГкування, окрГм коротко! задньо! фГкса-цй'. ВибГр методу лГкування насамперед залежить вщ переваг та навиыв хирурга. У хворих Гз таким ушкодженням виконуеться як довга задня транспедикулярна фГксащя, так i комбшований спондилодез на 360° i реконструкщя трьох колон Гз заднього доступу. Проте найбтьш поширено використовуеться транспедикулярний остеосинтез на два хребщ вище i на два хребщ нижче зони ушкодження (восьмигвинтова фГксащя). Установивши конструкщю, здшснюють корекщю кГфотично! деформацй'. За наявносп невролопчно! деформацй' виконують лямшектомш. У разГ грубо! невролопчно! симптоматики, грубого стенозу хребтового каналу за рахунок компресГ! задшм фрагментом тта хребця, неможливосп усунення стенозу за рахунок ль гаментотаксису виконуеться резекщя заднього фрагмента тта хребця або всього тта хребця Гз замщенням його телескошчним кейджем — триколонна реконструкщя хребта Гз заднього доступу [23, 28, 30]. У лие-ратурГ ми знайшли декГлька робГт, що були присвячеш цГй методицГ. Bd вони зводяться до единого висновку: одноетапний заднш хГрургГчний доступ Гз корпоректо-мГею та заднГм мГжхребцевим спондилодезом е варГан-том лГкування вибухових переломГв хребта, але ттьки в ретельно вГдГбраних випадках. В усГх публГкацГях да-ний метод використовувався лише у хворих Гз повною або частковою невролопчною симптоматикою. Таким чином, на думку авторГв даних робГт, методика трико-лонно! реконструкщ! Гз заднього доступу е безпечною та ефективною та мае переваги перед передньозадшм доступом [30]. У разГ фрагментацй' тта хребця бтьше 70 %, стенозу хребтового каналу бГльше 60 % просвпу можливе виконання двохетапного хГрурпчного втру-чання (360°) — передньо! декомпресГ! у виглядГ корпор-ектомГ! з вГдновленням мГжтилово! опори — переднш

мГжтиловий спондилодез та задня коротка транспедикулярна фГксащя. Прогноз лжування в разГ неускладне-ного ушкодження сприятливий. У разГ ускладненого — несприятливий.

С 1.3. Повний вибуховий перелом типу А з ротащею е найбтьш тяжким ушкодженням хребта серед усГх вибухових переломГв. Щ переломи характеризуються ушкодженням вшх опорних колон та вщрГзняються вщ попередшх ушкоджень наявнютю як кГфотично!, так i ротацшно! деформацй'. УсГ переломи типу С пщляга-ють хiрургiчному лкуванню. Враховуючи той факт, що вш щ ушкодження мають загальний морфологГчний субстрат, принципи !х хГрурпчного лГкування е схожими. ЗдебГльшого щ ушкодження супроводжуются грубою невролопчною симптоматикою, тому, на наш погляд, найбтьш корисним методом лГкування е методика триколонно! реконструкщ! Гз заднього доступу. Використання довгоричагово! фГксацГ! дае можливють бГльш ефективно усунути ротацшне змГщення. ДеякГ хГрурги виконують триетапне хГрургГчне втручання з двох достушв: 1-й етап — установка транспедикуляр-них гвинтГв на два хребщ вище i на два хребщ нижче зони ушкодження, потГм здшснюеться корекщя деформацй' з використанням дистракцГ!, деротацГ!, тиску на верхГвку деформацй'; 2-й етап — вщновлення передньо! мГжтилово! опори з дистракщею по передньому контуру — переднш спондилодез; 3-й етап — компре-сГя по задньому контуру. ДеякГ автори виконують лише довгу задню восьмигвинтову фГксащю.

Прогноз nepeôiry захворювання

Переломи грудного та поперекового вГддГлу хребта здебтьшого призводять до тривалого порушення функцГ! хребта, нижнГх кГнцГвок, болю та деформацй'. У бтьшосл хворих з ускладненими неврологГчною симптоматикою переломами грудного та поперекового вГддГлу хребта (80 %) прогноз несприятливий. Наслщ-ком переломГв грудного та поперекового вщдшв хребта можуть бути невролопчш ускладнення.

Висновки

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Сучасний погляд на дГагностику, класифГкацГ! та прогнозування перебГгу вибухових переломГв грудопоперекового вГддГлу хребта враховуе насамперед морфо-логГю та механогенез ушкодження. ТермГни надання хГрурпчно! допомоги залежать вГд загального стану хворого та неврологГчного статусу. Також дуже важли-во враховувати даш анамнезу хвороби, а саме — чи збе-реглись рухи в кГнцГвках безпосередньо пГсля травми. На наш погляд, це е дуже важливою ознакою подаль-шого перебГгу захворювання. Серед велико! ылькосп класифГкацш у сво!й роботГ ми орГентуемось на класи-фГкацГю F. Magerl, а при виборГ тактики хГрурпчного втручання використовуемо класифГкацш F. Denis у модифГкацГ! T. McCormack [24, 25]. 1снуюча хГрургГчна класифГкащя е достатньо досконалою, але вона не враховуе наявнють невролопчно! симптоматики, а лише можливють кГфотично! деформацй' без урахування можливост ротацшних перемщень. Отримання нових

знань у галузi бюмехашки та морфологй' вибухових пе-реломiв хребта дозволить удосконалити дiагностику та класифшаци ушкоджень. Ми бачимо, що на сьогодш вiдсутня едина думка щодо використання рiзноманiт-них методiв фiксацii. 1снуе достатня ильисть супереч-ливих питань щодо проблеми остеосинтезу хребта, що спонукае нас проводити власш дослщження в цьому напрямку.

Конфлiкт iHTepeciB. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ даноi статтi.

Список л1тератури

1. Aebi M. AO Spine Manual Principles and techniques / M Aebi, V Arlet, J. Webb //Thieme. - 2007. - Vol. 1. - P. 663.

2. Aebi M. AO Spine Manual Principles and techniques / M. Aebi, V Arlet, J. Webb //Thieme. - 2007. - Vol. 2. - P. 837.

3. Bohler L. Die Technik der Knochenbruchbehandlung. — Vienna, Austria: Wilhelm Maudrich Verlag, 1929. — Р. 186.

4. Nicoll E.A. Fractures of the dorsalumbar spine / Nicoll E.A. // J. Bone Joint Surg. - 1949. - Vol. 31-B, W3. -P. 376-394.

5. Holdworth F. W. Fractures, dislocations, and fracture-dislocations of the spine / Holdworth F.W. // J. Bone Joint Surg. - 1963. - Vol. 45-B. - P. 6-20.

6. Whitesides Т.Е. Traumatic Kyphosis of the thoracolumbar spine /Whitesides Т.Е. // Spine. - 1976. - Vol. 4 - P. 99-107.

7. Louis K. Surgery of the spine / Louis K. — Berlin, Springer-Verlag, 1983. - 328p.

8. Denis F. The three column spine and its significance in the classification of acute thoracolumbar spinal injuries / Spine (Phila Pa 1976). - 1983. - Vol. 8, № 8. - P. 817-831.

9. Magerl F. Classification of thoracic and lumbar injuries / Magerl F., Aebi M., Gertzbein S.D. et al. // Eur. Spine J. — 1994. - Vol. 3, № 4. - P. 184-201.

10. McCormack T. The load sharing classification of spine fractures / McCormack T., Karaikovic E., Gaines R.W. // Spine. - 1994. - Vol. 19. - P. 1741-1744.

11. Denis F. Spinal instability as defined by the three column spine concept in acute spinal trauma / Denis F. // Clin. Orthop. - 1984. - Vol. 189. - P. 65-76.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

12. Рерих В.В. Хирургическая тактика и организация специализированной помощи при неосложненных повреждениях позвоночника: Дис... д-ра мед. наук: 14.00.22 / Рерих В.В. — Новосибирск, 2009. — 410 с.

13. Радченко В.А., Корж h.al. Патология позвоночника: Пособие для врачей. — Киев: Здоров'я Украти, 2013. — 226с.

14. Орлов С.В. Нестабильность позвоночника при по-звоночно-спинномозговой травме (математическое моделирование, пути совершенствования организации и способов лечения): Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.18/ Орлов С. В. - Санкт-Петербург, 2010. - 32 с.

15. Course of Nonsurgical Management of Burst Fractures with Intact Posterior Ligamentous Complex: An MRI Study / A. Alanay, M. Yazici, E. Acaroglu et al. // Spine. — 2004. — Vol. 29, № 21. - P. 2425-2431.

16. Dai L.-Y. Conservative Treatment of Thoracolumbar Burst Fractures A Long-term Follow-up Results With Spe-

cial Reference to the Load Sharing Classification/L.-Y. Dai, L.-S. Jiang, S.-D. Jiang// Spine. — 2008. — Vol. 33, № 23. — P. 2536-2544.

17. Conservative treatment of fractures of the thoracolumbar spine / M. Tezer, R. Erturer, C. Ozturk et al. // Int Orthop. — 2005. — Vol. 29, № 2. — P. 78-82.

18. Shen W.J. Nonoperative treatment versus posterior fixation for thoracolumbar junction burst fractures without neurologic deficit /W.J. Shen, T.J. Liu, Y.S. Shen//Spine. — 2001. Vol. 26. — P. 1338-1345.

19. Treatment of unstable thoracolumbar junction burst fractures with short- or long-segment posterior fixation an magerl type A fractures / M. Altay, B. Ozkurt, C.N. Aktekin et al. // European Spine Journal. — 2007. — Vol. 16. — P. 1145-1155.

20. Tezeren G. Posterior fixation of thoracolumbar burstfrac-ture: short-segment pedicle fixation versus long-segment instrumentation / G. Tezeren, I. Kuru // J. Spinal Disord. Tech. — 2005. — Vol. 18, № 6. — P. 485-488.

21. Short-Segment Pedicle Instrumentation of Thoracolumbar Burst Fractures: Does Transpedicular Intracorporeal Grafting Prevent Early Failure? Randomized Trials / A. Ala-nay, E. Acaroglu, M. Yazici et al. // Spine. — 2001. — Vol. 33, № 26. — P. 213-217.

22. Unstable Thoracolumbar Burst Fractures: Anterior-Only Versus Short-Segment Posterior Fixation / R. Sasso, K. Renkens, D. Hanson et al. // J. Spinal Disord. Tech. — 2006. — Vol. 19. — P. 242-248.

23. Transpedicular Corpectomy and Cage Placement in the Treatment of Traumatic Lumbar Burst Fractures / M. Pham, A. Tuchman, T. Chen et al. // J. Spinal Disord. Tech. — 2015.

24. Treatment of Thoracolumbar Burst Fractures by Means of Anterior Fusion and Cage / B. Zahra, A. Jodoin, G. Maurais et al. // J. Spinal Disord. Tech. — 2012. — Vol. 25. — P. 30-37.

25. Successful Treatment of Thoracolumbar Fractures With Short-segment Pedicle Instrumentation / D. Gelb, S. Ludwig, J. Karp et al. // J. Spinal Disord. Tech. — 2010. — Vol. 23. — P. 293-301.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

26. The Use of Screw at the Fracture Level in the Treatment of Thoracolumbar Burst Fractures // O. Guven, B. Kocaoglu, M. Bezer et al. / J. Spinal Disord. Tech. — 2009. — Vol. 22. — P. 417-421.

27. Anterior Single Segmental Decompression and Fixation for Denis B Type Thoracolumbar Burst Fracture With Neurological Deficiency / R. Shi, H. Liu, X. Zhao et al. // Spine. — 2011. — Vol. 36, № 9. — P. 598-605.

28. Sasani M. Single-Stage Posterior Corpectomy and Expandable Cage Placement for Treatment of Thoracic or Lumbar Burst Fractures / M. Sasani, A. Fahir // Spine. — 2008. — Vol. 34, № 1. — P. 33-40.

29. Dai L.-Y. Anterior-Only Stabilization Using Plating With Bone Structural Autograft Versus Titanium Mesh Cages for Two-or Three-Column Thoracolumbar Burst Fractures A Prospective Randomized Study / L.-Y. Dai, L.-S. Jiang, S.-D. Jiang// Spine. — 2008. — Vol. 34, № 14. — P. 1429-1435.

30. Three-Column Reconstruction Through Single Posterior Approach for the Treatment of Unstable Thoracolumbar Fracture / Y. Haiyun, G. Rui, D. Shucai et al. // Spine. — 2010. — Vol. 35, № 8. — P. 295-302.

OmpuMaHO 15.09.2017 ■

Радченко В.А., Попсуйшапка К.А., Тесленко С.А.

ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина

Современный взгляд на лечение взрывных переломов грудопоясничного отдела позвоночника (обзор литературы). Часть I

Резюме. Хирургическое лечение повреждений позвоночника формировалось согласно эволюционному развитию хирургии вообще. Так, внедрение в хирургическую практику общего обезболивания и использование антибиотиков способствовали развитию хирургии позвоночника, в первую очередь хирургии повреждений. Дальнейшее развитие технологий в медицине постоянно совершенствует хирургические вмешательства, сокращает их срок, уменьшает кровопотерю и травмирование мягких тканей. Целью работы было обобщить исторические и современные взгляды на диагностику, классификации и лечение взрывных переломов грудопояснично-го отдела позвоночника. Современный взгляд на диагностику, классификации и прогнозирование течения взрывных переломов грудопоясничного отдела позвоночника учитывает прежде всего морфологию и механогенез повреждения. Сроки оказания хирургической помощи зависят от общего состояния больного и неврологического статуса. Также очень важно учитывать данные анамнеза болезни, а именно сохранились ли движения в конечностях непосредственно после травмы.

На наш взгляд, это является очень важным признаком дальнейшего течения заболевания. Среди большого количества классификаций в своей работе мы ориентировались на классификацию F. Magerl, а при выборе тактики хирургического вмешательства использовали классификацию F. Denis в модификации T. McCormack [13, 14]. Существующая хирургическая классификация является достаточно совершенной, но она не учитывает наличие неврологической симптоматики, а лишь возможность кифотической деформации без учета возможности ротационных перемещений. Получение новых знаний в области биомеханики и морфологии взрывчатых переломов позвоночника позволит усовершенствовать диагностику и классификацию повреждений. Отсутствие единого мнения относительно использования различных методов фиксации побуждает нас проводить собственные исследования в этом направлении.

Ключевые слова: повреждение позвоночника; взрывной перелом грудопоясничного отдела позвоночника; классификация; лечение

V.A. Radchenko, K.A. Popsuyshapka, S.A. Teslenko

State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the Academy of Medical Science of Ukraine", Kharkiv, Ukraine

Current view on the treatment of burst fractures of the thoracolumbar spine (literature review). Part I

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Abstract. Surgical treatment of spine injuries was formed according to the evolutionary development of surgery in general. Thus, the implementation of general anesthesia and antibiotics into the surgical practice urged the development of spine surgery, and first of all damage surgery. The further development of technologies in medicine constantly improves surgical interventions, shortens their time, reduces blood loss and trauma to soft tissues. The purpose ofthe work was to generalize historical and modern views on the diagnosis, classification and treatment ofburst fractures of the thoracolumbar spine. A current view on the diagnosis, classification and prediction of the course of burst fractures of the thoracolumbar spine takes into account, first of all, the morphology and mechanical origin of the damage. The time of providing surgical care depends on the general condition of a patient and his neurological status. It is also very important to take into account the history of the disease, namely whether movements in the

limbs were saved right after the injury. In our opinion, this is a very important sign of the further course of the disease. Among the large selection of classifications, in our work we focus on the classification of F. Magler, and we use F. Denis classification modified by T. McCormack when choosing tactics for surgical intervention [13, 14]. The existing surgical classification is quite perfect, but it does not take into account the presence of neurological symptoms, but only the risk of kyphotic deformation, without considering the possibility of rotational displacements. The obtaining of new knowledge in the field ofbiome-chanics and morphology of burst vertebral fractures will improve the diagnosis and classification of damages. There is no unanimity regarding the use of different methods of fixation, which prompts us to carry out our own research in this direction.

Keywords: damage to the spine; burst fracture ofthe thoracolumbar spine; classification; treatment