CC BY
36
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.711-001.5-003.93-089.8:612.753:614.83 DOI: 10.22141/1608-1706.2.19.2018.130656
Радченко В.О., Попсуйшапка К.О., Тесленко С.О.
ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб!в 1м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра!ни», м. Харк1в, Укра!на
Результати nepeöiry регенерацп пла хребця ■ ■ ■ ■ ■
при xipypri4HOMy л^уванш вибухових пepeломiв грудного та поперекового BiââiëiB хребта
Резюме. АктуальнСть. Вибуховий перелом лла хребця — це травматичне ушкодження, при якому лло хребця вибухае або вибухае зi змщенням пiд впливом високоенергетичного осьового стискання та характеризуется в'<дцентровою екструз'ею фрагменлв /'з проникненням юсткових фрагменлв у преверте-бральнi тканини або хребтовий канал, супроводжуеться розривом м'жхребцевого диска, фрагменти якого потрапляють до лла хребця й заважають зрощенню. Декомпрес'я нервових структур досягаеть-ся завдяки лам'нектом'П або корпоректомИ. При неускладнених ушкодженнях переважно виконуеться спондилодез транспедикулярними конструк^ями р'зно! протяжносл. Мета. Провести анал'з перебгу регенерацИ лла хребця, якосл переднього /' заднього спондилодезу п'юля х'рурпчного лiкування вибухових перелом'в грудного та поперекового вiддiлiв хребта. Матер'юли та методи. Спостер'гали 77 хво-рих /'з вибуховими переломами грудного та поперекового вiддiлiв хребта. Групу А становили 55 хворих, яким здiйснювали задн'<й спондилодез /'з восьмигвинтовою транспедикулярною фiксацiею. До групи В увiйшли 22 хвор'1, яким виконувався передньозаднй спондилодез на 360°. На рентгенограмах хребта вим'рювали кутюфотично! деформацИза Кобом i ступнь компресИ лла хребця. На комп'ютерних томо-грамах яюсно о^нювали юсткове зрощення, наявнсть дефект лла хребця, перюстального регенерату, заповненсть м'жхребцево! опори юстковим регенератом, формування заднього спондилодезу. Результати. В груп А у хворих без невролопчно! симптоматики величина вдновлення висоти тла хребця становила 20 %, у хворих '¡з невролопчною симптоматикою — 21,1 %. Величина юфотично! деформацИ дор'тнювала 17,8°. У хворих, як мали регенера^ю лла хребця внаслдок пер'юстально! регенерацИ, ступнь компресИ сягав 50,5 %. Ступнь компресИ п'юля х'рург'чного втручання — 29,2 %. У 29 хворих був наявний п'дзв'язковий крововилив /'з поширен/'стю на один або два сум'жних м'жхребцевих диски. У19 хворих, як мали перюстальний регенерат, був пдзв'язковий крововилив. При кiфотичнiй деформацИ по-над 30° у хворих вдзначали ушкодження юсткових або лiгаментозних структур заднього комплексу. При деформацИ в'<д 12 до 20° у 64 % хворих було ушкодження заднього опорного комплексу. У 39 % хворих /'з деформац/'ею до 12° було ушкодження заднього опорного юсткового або лiгаментозного комплексу. У груп В величина юфотично! деформацИ становила 19,7°. У б'1льшост'1 хворих в'1дм'1чалась юсткова перебудова в м'жхребцев'<й опор'1. У 63 % хворих була регенера^я видаленого лла хребця. Мiжхреб-цевий 'мплантат, заповнений юсткою, через тривалий термiн мав юсткову будову. Висновки. При ^ку-ванн вибухових перелом'т методом восьмигвинтово! фiксацH у 48 % хворих регенера^я в'<дбуваеться внасл'1док комбiнацП пер'юстально! та ендостально! регенерацИ лла хребця. Наявнiсть пдзв'язкового крововиливу може бути фактором, який впливае на формування пер'юстально! регенерацИ лла хребця. Пер'юстальна регенера^я лла хребця доповнюе ендостальну i е важливим фактором, що впливае на збереження досягнуто! корекцИ деформацИ. Вдновлення висоти лла хребця становить 20 %. При застосуванн комбнованого передньозаднього спондилодезу у 63 % хворих в'<дбуваеться перебудова м'жхребцево! опори на юсткову тканину. Обидва методи запоб'гають прогресуванню юфотично! деформацИ внасл'1док ендостально! i пер'юстально! регенерацИ лла хребця, перебудови м'жхребцево! опори на юсткову тканину та формуванню заднього юсткового спондилодезу. Ключовi слова: поперек; вибуховий перелом
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Попсуйшапка Костянтин Олекшович, кандидат медичних наук, ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб1в iM. проф. М.1. Ситенка НАМН Украши», вул. Пушшська, 80, м. Харш, 61024, УкраТна; e-mail: konstantin.popsuy@gmail.com
For correspondence: K. Popsuyshapka, PhD, Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the Academy of Medical Science of Ukraine, Pushkinskaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: konstantin.popsuy@gmail.com
Травма
Вступ
Вибуховий перелом тiла хребця — це травматичне ушкодження хребта, при якому тто хребця вибухае або вибухае 3i змiщенням пiд впливом високоенерге-тичного осьового стискання (high-energy) та характеризуемся вiдцентровою екструзiею фрагментiв i3 про-никненням ысткових фрагментiв у превертебральнi тканини або хребтовий канал [2, 5—7]. Зазвичай вибуховий перелом супроводжуеться розривом мiжхребцевого диска, фрагменти якого потрапляють до тта хребця й заважають зрощенню. На пострадянському просторi першi роботи, присвячеш регенераци тiла хребця, були опублшоваш наприкiнцi шiстдесятих роив минуло-го сторiччя [3]. Автори у сво!х роботах вказували, що осколковий перелом тта хребця зрощуеться внаслток ендостального остеогенезу, що розвиваеться за типом ангюгенного, хондрального та десмального ыстко-утворення [3]. Цi роботи в першу чергу були присвячеш експериментальному дослтженню на тваринах. 1снуе чимало публiкацiй, присвячених розвитку псев-доартрозiв, прогресуванню юфотично! деформаци як ускладнення при лiкуваннi вибухових переломiв. У даний час методи лшування вибухових переломiв до-статньо рiзноманiтнi. Бiльшiсть хворих iз вибуховим переломом лiкуються переважно хiрургiчно. Велика ктьысть цих переломiв ускладнюеться невролопч-ною симптоматикою. Декомпресiя нервових структур досягаеться через ламшектомш або корпоректомш з переднього або заднього доступу. При неускладнених ушкодженнях переважно виконуеться спондилодез транспедикулярними конструкцiями рiзноl протяж-ностi. Отже, з позици оцiнки зрощення тiла хребця та можливого розвитку спондилодезу всi хворi розподтя-ються на тих, кому було виконано заднш спондилодез, та тих, кому зроблено заднш спондилодез у поеднанш з мiжхребцевою опорою.
Мета дослщження: аналiз перебiгу регенераци тiла хребця, якостi переднього та заднього спондилодезу шсля хiрургiчного лiкування вибухових переломiв грудного i поперекового вiддiлiв хребта.
Матер1али та методи
Загальна кiлькiсть хворих становила 77 осiб. Крите-рП включення: хворi з неускладненими й ускладнени-ми вибуховими переломами грудного та поперекового втдшв хребта, якi отримували хiрургiчне лiкування внаслiдок задньо! довго! транспедикулярно! фшсаци та комбiнованого передньозаднього спондилодезу на 360°. До групи А було зараховано 55 хворих, яким ви-конували операцiю заднього спондилодезу шляхом восьмигвинтово!' транспедикулярно! фшсаци, до групи В — 22 хворих, яким здшснювався передньозаднш спондилодез на 360°.
Основним методом дiагностики, планування та оць нювання результатiв лiкування хворих була рентгено-графiя хребта, яку проводили в стандартних проекщях (передньозаднш i бiчнiй) до та шсля лшування, а також протягом усього термшу спостереження за хворими. Вш спондилограми виконували за стандартною мето-
дикою. Вс рентгенограми потягали рентгенометрич-ному аналiзу. Перша рентгенологiчна ознака — це кут ыфотично! деформаци' на рiвнi перехiдного грудопопе-рекового втдту хребта, який вимiрювали за методом Кобба. Наступною рентгенологiчною ознакою, яку ми оцiнювали, був стушнь компреси тiла хребця. Вiдсоток компреси передньо! частини тiла хребця розрахову-вався вiдносно сумiжного неушкодженого тта хребця. Використовували таку формулу розрахунку компреси тта хребця:
VI • V3 : VI • У3 2 • V2 : 2 '
де VI — висота тiла хребця, що лежить вище; V2 — ви-сота ушкодженого тiла; V3 — висота тта хребця, що лежить нижче.
Даний шдекс вказуе на ступiнь втносного стиснен-ня тiла хребця порiвняно зi здоровим тiлом [9]. Другим основним методом дiагностики, планування та ощ-нювання результатiв лiкування хворих е комп'ютерна томографiя хребта. Вшм хворим вiдразу пiсля травми проводили комп'ютерну томографiю й якiсно оцшюва-ли юсткове зрощення, наявнiсть дефеклв тiла хребця, перiостального регенерату, заповнешсть мiжхребцевоl опори юстковим регенератом, формування заднього спондилодезу.
Оцшку результатiв проводили безпосередньо перед хiрургiчним втручанням, через рш i бiльше пiсля х^рур-пчного втручання.
Серед методiв хiрургiчного лшування в групi А використовували метод заднього спондилодезу шляхом застосування транспедикулярних конструкцiй. У групi В застосовували комбiноване передньозадне х^рурпч-не втручання iз двох доступiв. Вс хiрургiчнi втручання було проведено в плановому порядку. Через 2—3 доби шсля повного обстеження хворим проводили х^рур-пчне втручання шд комбшованою анестезiею з вико-ристанням ендотрахеального та внутрiшньовенного наркозу. При хiрургiчному лiкуваннi використовували класичний доступ до задшх вiддiлiв грудних i попереко-вих хребцiв. Пiсля проведення хiрургiчного доступу до заднiх вiддiлiв тт хребцiв у дуги хребцiв встановлювали транспедикулярнi гвинти. Пiсля встановлення моноак-сiальних або полiаксiальних транспедикулярних гвин-тiв 1'х з'еднували заздалегiдь вигнутими коригуваль-ними стрижнями, що фшсували до них за допомогою спещальних гайок. Корекцiя деформаци виконувалась методом тиску на вершину деформаци, внаслток дис-тракци. Для виконання переднього спондилодезу, а саме передньобоково! корпоректоми, видалення ыст-кового фрагмента iз хребтового каналу та встановлення iмплантатiв виконували тораколюмбофренотомiю. Пiсля здшснення трансдiафрагмального доступу проводили пасивне та активне дренування плеврально! порожнини, активне дренування заочеревинного простору. Шсля передньобокового позачеревного доступу робили активне дренування заочеревинного простору. Шсля заднього спондилодезу проводили активне дренування шсляоперацшно! рани. Вшм хворим шсля
операци i впродовж перших 5 дiб проводили шстру-ментальний i лабораторний мониторинг показникiв кровi та стану оргашв i систем органiзму. Протягом перших 3—5 дiб дослiджували таы показники кровi, як рiвень гемоглобшу, кiлькiсть еритроцитiв, гематокрит. Пiсля мрурпчного втручання за наявностi остаточного больового синдрому в хребт застосовували фiзiотера-пiю та голкорефлексотерапiю. Хворих вертикалiзували наступно'' доби пiсля хiрургiчного втручання. За верти-калiзацiю робили контрольну рентгенографш. У тс-ляоперацiйному перiодi проводили антибактерiальну та протизапальну терашю. На 12-ту добу знiмали шви та виписували хворих додому [5, 6].
Результата та обговорення
Безпосередньо перед мрурпчним втручанням проводили аналiз морфологи ушкодження, а саме визна-чали ступiнь компресй тта хребця, ступiнь фрагмента-ци тта хребця, наявнють пiдзв'язкового крововиливу. При аналiзi структурних змiн у хребтовому сегмент в групi хворих, у яких використовувався хiрургiчний ме-
тод л^вання за допомогою довго'1 транспедикулярно'1 фшсаци, морфологiчна картина була полiморфною.
Ознакою, що характеризуе тяжисть ушкодження тта хребця, е стушнь компресй тiла хребця або ступiнь фраг-ментаци тiла хребця. Ступiнь фрагментаци тiла хребця та ступiнь компресй тта хребця слт розглядати одночасно з перебиом регенераци тта хребця. У хворих без невро-лопчно! симптоматики при використаннi восьмигвин-тово'1 фшсаци середня величина вiдновлення висоти тта хребця становила 20 %, у хворих iз неврологiчною симптоматикою — 21,1 % (табл. 1). Отже, середня величина вщновлення висоти тта хребця при використанш вось-мигвинтово'' фксацй дорiвнювала 20 %, незважаючи на наявнiсть невролопчно! симптоматики. Як показав ана-лiз, перебiг регенераци тта хребця проходив за двома сценарiями. Оцшку регенерату тта хребця проводили лише у хворих тривалютю рентгенологiчного спосте-реження понад рш. Загальна ктьисть таких хворих становила 39 ошб. Решта хворих не мала рентгенограм через р1к лкування, або термiн спостереження був менше року (табл. 1). За наявноста даних двох метода можливо
Таблиця 1. Розпод 'ш хворих за морфолопею ушкоджень та регенерац1ею
Тип ушкодження Кут деформацп шсля травми, у градусах Стушнь фрагментацп до операцп, % Стушнь фрагментацГГ шсля операцп, % Ушкодження зв'язок, диска, шдзв'язковий крововилив Регенерац1я
1 2 3 4 5 6
А3.3 32 80 40 + / + / + Перюстальна
АВ 20 10 10 + / + / - -
А3.2 18 60 30 - / + / - Ендостальна
А3.2 10 40 30 - / + / - -
А3.2 10 50 40 - / + / + Перюстальна
А3.2 10 5 5 - / + / + Ендостальна
А3.2 10 20 10 - / + / + Перюстальна
А3.2 19 50 10 + / + / - Ендостальна
А3.2 14 50 30 - / + / + Перюстальна
А3.2 20 30 20 - / + / + Перюстальна
А3.2 10 20 0 - / + / - Ендостальна
А3.2 16 50 20 - / + / + Ендостальна
А3.2 20 40 40 + / + / + Перюстальна
А3.2 10 20 20 - / + / + Ендостальна
А3.2 30 60 10 + / + / + Перюстальна
А3.2 10 30 30 - / + / - -
А3.2 10 50 20 - / + / + Ендостальна
А3.2 20 40 20 + / + / + Ендостальна
А3.2 10 30 30 - / + / + Перюстальна
А3.2 15 60 40 - / + / + Перюстальна
А3.3 47 80 40 + / + / - Ендостальна
А3.3 40 80 50 + / + / + Ендостальна
АС 23 60 30 - / + / + Перюстальна
А3.2 16 50 40 + / + / + Перюстальна
Заюнчення табл. 1
1 2 3 4 5 6
АВ 24 50 30 + / + / + Ендостальна
А3.2 20 40 20 + / + / - Ендостальна
А3.2 13 40 30 + / + / - Ендостальна
А3.2 17 60 40 + / + / + -
А3.2 40 40 30 + / + / + Ендостальна
А3.2 18 50 30 + / + / + -
А3.2 12 40 30 + / + / + Перюстальна
А3.2 16 80 50 - / + / + -
А3.3 10 30 15 + / + / + Ендостальна
АВ 30 50 0 + / + / - Ендостальна
АВ 16 50 50 + / + / + Перюстальна
АВ 10 80 40 - / + / + Ендостальна
А3.3 18 90 10 + / + / + Ендостальна
А3.2 23 80 40 - / + / + Перюстальна
АВ 0 0 0 - / + / - -
АВ 22 40 20 + / + / + Перюстальна
АВ 12 40 20 + / + / + Перюстальна
АВ 23 40 20 + / + / + Перюстальна
АС 24 40 10 + / + / + Перюстальна
А3.2 28 40 30 - / + / - -
А3.2 19 50 30 + / + / + Перюстальна
А3.3 15 50 95 + / + / - Ендостальна
АВ 18 90 70 + / + / - -
АВ 20 60 95 + / + / + -
АВ 18 0 0 + / + / - -
АС 15 50 30 + / + / - -
АВ 11 50 40 + / + / - -
АС 40 90 80 + / + / + -
АС 10 20 20 + / + / + -
АВ 10 20 20 + / + / - -
АС 23 20 10 + / + / - Ендостальна
провести ретельний ан^з регенерату. Перший BapiaHT спондилодезу — восьмигвинтова фшсащя з формуван-ням перюстального регенерату — було застосовано у 19 (48,8 %) хворих; другий вapiaнт спондилодезу — восьмигвинтова фшсащя без формування перюстального регенерату — у 20 (51,2 %) хворих (за результатами рентгено-лопчного дослщження). Середня величина ыфотично!' деформацИ в груш з восьмигвинтовою фшсащею — 17,8° (табл. 1). У вшх цих хворих процес регенерацИ тла хребця вщбувався за принципом ендостально!' регенерацИ у виглядi aнгiогенного, хондрального та десмального ос-теогенезу [3].
У груш хворих iз формуванням перюстального регенерату була комбшащя ендостально!' та перюс-тально! регенерацИ. Постае питання: чому в деяких
випадках перюстальна регенеращя виникае, а в деяких не виникае? Гшотеза, за якою ми обрали цей науковий напрямок, така. Вибуховий перелом хребця супроводжуеться крововиливом з подальшим утворенням фiбринового згустку. На сьогодш ба-гатьма вченими вивчаються фактори та мехашзми тканинно! диференцiацii кюткового регенерату. До цих факторiв належать бюлопчно активнi ре-човини, а саме фактор росту тромбоципв, фактор росту фiбробластiв, кiстковий морфогенетичний бшок, якi активiзують пролiферацiю та диферен-цiацiю хондробластiв i остеобластiв. Вщомо, що молекула фiбриногену пiд впливом коагуляцшно! реакцИ перетворюеться у фiбрин, який виконуе ме-ханiчну функцш формування згустку [1, 4]. У працях
Рисунок 1. Рентгенограми хворого з перостальним типом регенерацп з використанням восьмигвинтовоi ф!ксацИ: а) тсля травми; б) псля операцИ; в) через рк тсля операцИ
О.К. Хелимського, заснованих на експерименталь-них дослщженнях, встановлено, що «выпавшие нити фибрина становятся своеобразным остеопластичес-ким материалом. Переходя через стадию превращения в коллагеновые волокна, пропитываясь солями извести, они превращаются сначала в своеобразную волокнистую остеоидную ткань, а затем в костную ткань...» [4]. Отже, Грунтуючись на даних лггератури, можна стверджувати, що в разi крововиливу можливе створення кров'яного згустку внаслщок коагуляцш-ного гемостазу, а саме спочатку вщбуваеться адгезiя та агрегашя тромбоцитiв iз вивiльненням тромбо-пластину, що формуе фермент протромбшазу, яка, в свою чергу, стимулюе виникнення тромбiну з про-тромбшу. Надалi тромбiн перетворюе фiбриноген у фiбрин [1]. Лопчно! е думка, що саме крововилив впливае на переб^ регенераци тiла хребця i вiдiграе ключову роль у формуванш кiсткового регенерату. Наявнiсть i стан мiжхребцевого диска безпосередньо впливають на регенерацш тiла хребця, тобто доведена його перешкоджаюча регенераци здатшсть. Так, у всiх хворих було ушкодження мiжхребцевого диска. Метою аналiзу цього явища е вивчення за до-помогою МРТ поширення крововиливу, виявлення шших факторiв, що впливають на регенерацш тша хребця, при вибуховому перелома За даними рент-генологiчного дослiдження, у хворих, яы мали реге-нерацiю тiла хребця, внаслщок перюстально! регенераци середнш ступiнь компреси становив 50,5 % вщ початково! висоти тiла хребця. Середнш стушнь компреси пiсля хiрургiчного втручання дорiвнював 29,2 %. Отже, у хворих iз наявнiстю перюстально! регенераци середня величина вщновлення тiла хребця була 21,3 % (рис. 1).
У груш хворих iз довгою восьмигвинтовою фшса-щею за даними МРТ у 29 пашенпв був пiдзв'язковий крововилив iз поширенiстю на один або два сумiж-них мiжхребцевих диски. У 19 хворих ще! групи на
Рисунок 2. Рентгенограма та томограма хвороi П. ¡з групи, у як!й використовувався метод восьмигвинтово/ ф!ксацИ з прямою регенеращею тла хребця в комб!нацИ з пер/остальною регене-ращею тла хребця: а) пщзв'язковий крововилив за даними МРТ; б) перостальна регенерац!я тла хребця
контрольнш рентгенографи спостерпалось форму-вання перюстального регенерату. Bd хворi з наявню-тю перюстального регенерату за даними МРТ мали пщзв'язковий крововилив. Слд зазначити, що не вс хворi iз пiдзв'язковим крововиливом мали перюсталь-ний регенерат (рис. 2).
Таким чином, можливо стверджувати, що наяв-нiсть пiдзв'язкового крововиливу може бути фактором, який впливае на формування перюстально! регенераци тша хребця. Перюстальна регенеращя тша хребця доповнюе ендостальну регенерацш i е важли-вим фактором, який впливае на збереження досягну-то! корекци деформаци.
Дaлi ми оцiнювaли величину кiфотичноï деформацИ i нaявнiсть ушкодження заднього опорного комплексу [8]. Так, при величин деформацИ понад 30° вш хвоpi мали ушкодження кiсткових або лНаментозних структур заднього комплексу. При величиш ыфотично! деформацИ вiд 12 до 20° у 64 % хворих було ушкодження заднього опорного комплексу. У хворих iз величиною деформацИ до 12° у 39 % було ушкодження заднього опорного ысткового або лНаментозного комплексу. Таким чином, при ушкодженш заднього опорного комплексу спостерНаеться збшьшення величини ыфотично! деформацИ, хоча в той же час при незначних величинах ыфотично! деформацИ також спостерь гаеться ушкодження заднього комплексу. Цей факт можливо пояснити тим, що рентгенолопчш зшмки виконуються в положенш лежачи. Рентгенолопчне дослiдження без навантаження у вертикальному положенш не вщображае стушнь розвитку остаточно! деформацИ хребта. Тому ознака величини ыфотично! деформацИ, виявлена шсля травми в положенш лежачи, не вщповщае дшсность
Нами було проведено aнaлiз хворих групи В (n = 22), де використовували хipуpгiчне лiкувaння за методом комбiновaного передньозаднього спондилодезу на 360°. Середня величина ыфотично! деформацИ становила 19,7°. Оцшюючи результати регенерацИ у бшьшосп хворих, ми вщзначали ыст-
кову перебудову в мiжхpебцевiй опоpi. Так, iз 22 хворих у 14 (63 %) була регенеращя видаленого тiлa хребця (табл. 2).
Описуючи якiсть ысткового регенерату, можливо сказати, що мiжхpебцевий iмплaнтaт, заповнений ыст-кою через тривалий теpмiн, мав ысткову будову. По переднш повеpхнi був сформований перюстальний регенерат (рис. 3). Межа мiж сумiжними тiлaми хpебцiв i iмплaнтaтом вiдсутня.
Висновки
В результат aнaлiзу хipуpгiчного лiкувaння вибухових пеpеломiв можливо стверджувати, що при лкуван-нi вибухових пеpеломiв шляхом восьмигвинтово! фш-сацИ у 48 % хворих регенеращя вщбуваеться внаслщок комбiнaцiï пеpiостaльноï та ендостально! регенерацИ тта хребця. Нaявнiсть пiдзв'язкового крововиливу може бути фактором, який впливае на формування перюстально! регенерацИ тла хребця. Перюстальна регенеращя тла хребця доповнюе ендостальну реге-неpaцiю i е важливим фактором, який впливае на збе-реження досягнуто! корекцИ деформацИ. Вiдновлення висоти тiлa хребця при застосуванш восьмигвинтово! фiксaцiï становить 20 %.
При застосуванш комбшованого передньозаднього спондилодезу у бшьшосп хворих (63 %) вщбува-еться перебудова мiжхpебцевоï опори на ысткову тканину. В pезультaтi дослiдження можливо ствер-
Таблиця 2. Розподл хворих за морфолопею ушкоджень, р1внем i наявнстю регенерацИ'
Тип PiBeHb Кут шсля травми, у градусах Регенеращя
А3.3 L2 15 +
АВ TH10 20
А3.3 L3 10 +
АВ L1 16 +
АВ L1 33
А3.3 L4 10 +
АВ TH12 26 +
А3.3 L3 21
А3.3 L1 24 +
А3.2 L2 11 +
А3.3 L3 23
А2.1 L1 19 +
А2.1 L3 9 +
АС TH10 15 +
АС L2 48 +
АВ L1 30 +
А3.3 L3 13 +
АС L4 12
АВ L1 28 +
АС TH8 51
Aquilion Ex 1W92 Spina 3.0 Sagittal Se: 4/5 Im: 15/33 Sag US.J
KMCH2
юеемаг ie f 1950113 Acc: 3173 2018 Jail 13 Acq Tm: 13:13 39 650
Sagittal 512x?5l2 FC 11
135 С kV
120.0 mA
Tit 0.0
ET. 750.0 ms
-nDCWLii XCM/.ttD
W.25C0 L480
DFOV 134x134cm
Рисунок3. Рентгенограми та томограмихвороi С.: а) п1сля операцИ; б) через 3роки псля операцИ
джувати, що обидва методи — як метод заднього спон-дилодезу через довгу транспед кулярну фшсацш, так i метод передньозаднього спондилодезу — запобНають прогресуванню ыфотично! деформаци внаслiдок ен-достально! та перюстально! регенераци тiла хребця, перебудови ]шжхребцево1 опори на кiсткову тканину та формуванню заднього кiсткового спондилодезу.
Конфлжт iнтересiв. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лператури
1. Куприянов В.В., Миронов В.А., Миронов А.Л., Турина О.Ю. Ангиогенез. Образование, рост и развитие кровеносных сосудов. — М. : НИО «Квартет». — 1993. — 170 с.
2. Радченко В. О., Попсуйшапка К. О., Бабалян Ю.О., Тесленко С.О. Вибуховi переломи грудопоперекового вiддiлу хребта (оглядлтератури)//Украшський нейрохiрургiчний журнал. — 2017. — № 4. — С. 10-17.
3. Рамих Э.А. Репаративная регенерация переломов тел позвонков (клинико-экспериментальное обоснование): Ав-тореф. дис... д-ра мед. наук. — М, 1975. — 32 с.
4. Хелимский О.К. Об остеобластических свойствах фибрина излившейся крови / О.К. Хелимский // Труды Ленинградского института ортопедии и травматологии. — 1956. — № 5. — С. 64.
5. Aebi M. AO Spine Manual Principles and techniques / M. Aebi, V. Arlet, J. Webb//Thieme. — 2007. — Vol. 1. — P. 663.
6. Aebi M. AO Spine Manual Principles and techniques / M. Aebi, V. Arlet, J. Webb //Thieme. — 2007. — Vol. 2. — P. 837.
7. Evaluation of the thoracolumbar injury classification system in thoracic and lumbar spinal trauma / A.F. Joaquim, Y.B. Fernandes, R.A. Cavalcante [et al.] // Spine (Phila Pa 1976). — 2011. — Vol. 36(1). — P. 33-36.
8. Injury of the posterior ligamentous complex of the thoracolumbar spine: a prospective evaluation of the diagnostic accuracy of magnetic resonance imaging / A.R.. Vaccaro, J.A. Rihn, D. Saravanja [et al] // Spine (Phila Pa 1976). — 2009. — Vol. 34(23). — P. E841—E847.
9. Keynan O. Radiographic Measurement Parameters in Thoracolumbar Fractures: A Systematic Review and Consensus Statement of the Spine Trauma Study Group/ O. Keynan, C.G. Fisher, A. Vaccaro // Spine. — Vol. 31, № 5. — Р. E156-E165.
Отримано 12.02.2018 ■
Радченко В.А., Попсуйшапка К.А., Тесленко С.А.
ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Результаты течения регенерации тела позвонка при хирургическом лечении взрывных переломов грудного и поясничного отделов позвоночника
Резюме. Актуальность. Взрывной перелом тела позвонка — это травматическое повреждение, при котором тело позвонка взрывается или взрывается со смещением под влиянием высокоэнергетического осевого сжатия, характеризуется центробежной экструзией фрагментов с проникновением костных фрагментов в превертебральные ткани или позвоночный канал, также сопровождается разрывом межпозвоночного диска, фрагменты которого попадают в тела позвонка и ме-
шают сращению. Декомпрессия нервных структур достигается за счет ламинэктомии или корпорэктомии. При не-осложненных повреждениях преимущественно выполняется спондилодез транспедикулярними конструкциями различной протяженности. Цель. Анализ течения регенерации тела позвонка, качества переднего и заднего спондилодеза после хирургического лечения взрывных переломов грудного и поясничного отделов позвоночника. Материалы и методы.
Наблюдали 77 больных со взрывными переломами грудного и поясничного отделов позвоночника. Группу А составили 55 больных, которым выполняли задний спондилодез с восьми-винтовой транспедикулярной фиксацией. В группу В вошли 22 больных, которым выполнялся переднезадний спондилодез на 360°. На рентгенограммах позвоночника измеряли угол кифотической деформации по Коббу и степень компрессии тела позвонка. На компьютерных томограммах качественно оценивали костное сращение, наличие дефектов тела позвонка, периостального регенерата, заполняемость межпозвоночной опоры костным регенератом, формирование заднего спондилодеза. Результаты. В группе А у больных без неврологической симптоматики величина восстановления высоты тела позвонка составила 20 %, у больных с неврологической симптоматикой — 21,1 %. Размер кифотической деформации равен 17,8°. У больных, имевших регенерацию тела позвонка за счет периостальной регенерации, степень компрессии составила 50,5 %. Степень компрессии после хирургического вмешательства — 29,2 %. У 29 больных наблюдалось подсвя-зочное кровоизлияние с распространением на один или два смежных межпозвоночных диска. У 19 больных, имевших в наличии периостальный регенерат, было подсвязочное кровоизлияние. При кифотической деформации более 30° у больных имелись повреждения костных или лигаментозних структур заднего комплекса. При деформации от 12 до 20° у
64 % больных было повреждение заднего опорного комплекса. У 39 % больных с деформацией до 12° выявлено повреждение заднего опорного костного или лигаментозного комплекса. В группе В величина кифотической деформации составила 19,7°. У большинства больных отмечалась костная перестройка в межпозвоночной опоре. У 63 % больных была регенерация удаленного тела позвонка. Межпозвоночный имплантат, заполненный костью, через длительный срок имел костную структуру. Выводы. При лечении взрывных переломов методом восьмивинтовой фиксации у 48 % больных регенерация происходит за счет комбинации периостальной и эндосталь-ной регенерации тела позвонка. Наличие подсвязочного кровоизлияния может быть фактором, влияющим на формирование периостальной регенерации тела позвонка. Периостальная регенерация тела позвонка дополняет эндостальную и является важным фактором, влияющим на сохранение достигнутой коррекции деформации. Восстановление высоты тела позвонка составляет 20 %. При комбинированном переднезаднем спондилодезе у 63 % больных происходит перестройка межпозвоночной опоры на костную ткань. Оба метода предотвращают прогрессирование кифотической деформации за счет эндостальной и периостальной регенерации тела позвонка, перестройки межпозвоночной опоры на костную ткань и формирования заднего костного спондилодеза. Ключевые слова: позвоночник; взрывной перелом
V.A. Radchenko, K.A. Popsuyshapka, S.A. Teslenko
State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the Academy of Medical Science of Ukraine", Kharklv, Ukraine
Results of the vertebral body regeneration during surgical treatment of burst fractures
of the thoracic and lumbar spine
Abstract. Background. Burst fracture of the vertebral body is a traumatic injury, in which the vertebral body explodes or explodes with displacement under the influence of high-energy axial compression, and is characterized by centrifugal extrusion of fragments with the penetration of bone fragments into prevertebral tissues or in the vertebral canal. It is accompanied by a rupture of the intervertebral disc, fragments of which fall into the vertebral body and impair the healing. Decompression of the nerve structures is achieved at the expense of laminectomy or corpectomy. In non-complicated injuries, spondylosynde-sis is predominantly performed with transpedicular structures of varying lengths. The purpose was to perform an analysis of vertebral body regeneration, the quality of the anterior and posterior spondylosyndesis after surgical treatment of burst fractures of the thoracic and lumbar spine. Materials and methods. Seventy seven patients with burst fractures of the thoracic and lumbar spine were observed. Group A consisted of 55 patients, who underwent posterior spondylosyndesis with eight-screw transpedicular fixation. On the X-ray of the spine, the angle of kyphotic deformation according to Cobb and the degree of the vertebral body compression were measured. Group B consisted of 22 patients, who underwent anterior-posterior spondylosyndesis on 360°. Bone joints, presence of defects of the vertebral body, periosteal regenerate, filling of the intervertebral support with bone regenerate, formation of posterior spondylosyndesis were evaluated on computer tomograms. Results. In the group A (patients without neurological symptoms), the value of the vertebral height restoration was 20 %, in patients with neurological symptoms — 21.1 %. Kyphotic deformation was 17.8°. Patients, who had regeneration of the vertebral body due to periosteal
regeneration, had the compression rate of 50.5 %. The degree of compression after surgery was 29.2 %. Twenty nine patients had subligamentous hemorrhage with the spread to one or two adjacent intervertebral discs. In 19 patients, who had periosteal regenerate, there was subligamentous hemorrhage. At kyphotic deformation more than 30°, patients had bone or ligamentous posterior injuries. At deformation from 12 to 20°, 64 % of patients had damages to the posterior support complex. 39 % of patients with deformation to 12° had damages to the posterior support bone or ligamentous complex. In group B, the kyphotic deformation was 19.7°. The majority of patients had remodeling in the intervertebral support. 63 % of patients had regeneration of the removed vertebral body. An intervertebral implant filled with bone had a bone structure over a long period of time. Conclusions. During the treatment of burst fractures using eight-screw fixation, the regeneration occurs at 48 % of patients due to a combination of periosteal and endosteal regeneration of the vertebral body. The presence of subligamentous hemorrhage can be a factor that affects periosteal regeneration of the vertebral body. Periosteal regeneration of the vertebral body complements the endosteal one, and it is an important factor that influences the preservation of the achieved deformation correction. Restoration of the height of the vertebral body is 20 %. The use of combined anterior-posterior spondylosyndesis in 63 % of patients leads to remodeling of the intervertebral support on the bone tissue. Both methods prevent the progression of kyphotic deformation due to endosteal and periosteal regeneration of the vertebral body, remodeling of the intervertebral support to the bone tissue and the formation of posterior bone spondylosyndesis. Keywords: lumbar spine; burst fracture
