CC BY
37
I
Орипнальы досл^ження
Original Researches
Травма
УДК616.073.7: 616-001, 617.541, 611.82; 616.036.86
НАУМЕНКОЛ.Ю.1, ТАРАСЕНКО О.М.2, МИРОНЧУКЛ.В.2 1ДЗ «Днпропетровська медична академ'я МОЗ Украни»
2ДУ «Укранський державний НД1 медико-со^альнихпроблем ¡нвалдност МОЗ Украни», м. Днпропетровськ
ПРОМЕНЕВА Д|АГНОСТИКА HACAiAKiB ТРАВМ ГРУДНОГО B^iAY ХРЕБТА ТА СПИННОГО МОЗКУ В ПРАКТИК МЕДИКО-СО^ААЬНОТ ЕКСПЕРТИЗИ
Резюме. Хребетно-спинномозкова травма — актуальна проблема сучасноi медицини. Наслдки хребет-но-спинномозкових травм вдр/зняються ст/йкютю та складно ^ддаються реабЫтаци. В основiроботи лежить спостереження за 34хворими з наслдками травм грудного в^лухребта та спинного мозку, якперебувалина обстеженнв невролопчному та травматолопчномув^ленняхДУ «Укра'нський державний НД1 медико-со^альнихпроблем iнвалiдностi МОЗ Украши» з 2011 по 2013 р. Середнiй вкхворих становив 40,0 ± 5,2року. Чоловiкiв було 30 (88 %), жнок—4 (12 %). Променеве обстеженнявиконувализпдно з клiнiчними протоколами.
При аналiзi спондилограм хворих iз наслдками травм грудного в^лу хребта та спинного мозку були виявленi так ознаки: клиноподiбнi деформацП тл хреб^в як наслдки компреайних переломiв iз формуван-ням кутових кiфозiв, посттравматичне фiброзно-кiсткове переродження мiжхребцевих дисюв, осифiкацiю передньоi i задньоi поздовжнiх зв'язок з утворенням на рiвнi ураженого сегмента кюткового мсточка. Для оцнювання стану псля заднього спондилодезу, скалковихпереломiв хребця е акаальна комп'ютерна томографiя з 3й-реконструк^ею. Для оцнювання стану псля переднього спондилодезу, епдуральних гематом е МРТ (МР-мiелографiя). Спондилографiя грудного в^лу е методом оцнки стану металевих конструк^й i 1х стабльност в патент iз наслдками травм хребта та спинного мозку в грудному в^лг а також одним iз важливихдоповнень до клЫчного обстеження при компреайнихклиноподiбнихпереломах. МРТе менш чутливим методом у гострий перюд с^нально'1 травми.
Ключов слова: хребетно-спинномозкова травма, дiагностика, медико-со^альна експертиза.
Вступ
Хребетно-спинномозкова травма — актуальна проблема сучасно! медицини. Наслщки хребетно-спинномозкових травм вiдрiзняються стшыстю та складно тддаються реабштацн [1—7]. У 2012 рощ в Укра!ш визнаш швалщами внаслщок хребетно-спин-номозкових травм 14 469 оаб, що становить 3,8 на 10 000 дорослого населення, iз них 13 576 — особи пра-цездатного вку. Уперше визнаш швалщами 2636 ошб (18 %), повторно — 11 833 (82 %). 1нвалщами III групи визнаш 9606 (66 %) ошб, швалщами II групи — 2635 ошб (18 %), I групи — 2228 (16 %).
Основним завданням роботи лiкарiв-експертiв е проведення яысно! медико-сошально! експертизи (МСЕ). Хоча головними критерiями медично! експертизи е стушнь втрати функци та обмеження жит-тедiяльностi, радюлопчна вiзуалiзацiя обов'язкова для об'ективiзацri морфолопчних змш.
Метою нашо! роботи стало визначення промене-вих ознак наслщыв травм грудного вщдшу хребта та спинного мозку в пашенпв iз наявшстю груп швалщ-ность
Матер1али i методи
В основi роботи лежить спостереження за 34 хворими з наслщками травм грудного вщдту хребта та спинного мозку, яю перебували на обстеженш в невролопчному та травматолопчному вщдтеннях ДУ «Укра!нський державний НД1 медико-сощальних проблем швалщносп МОЗ Укра!ни» iз 2011 по 2013 р. Середнт в1к хворих — 40,0 ± 5,2 року. Чоловтв було 30 (88 %), жiнок — 4 (12 %).
Променеве обстеження виконували зпдно з клЫч-ними протоколами [3, 4]. При цьому основним методом динамiчного спостереження для проведення оцшки функцюнального стану були сучасш рентгешвсью циф-ровi технологи: а) спондилографгя в бiчнiй проекци та фронтальнш проекцй стоячи — 100 %; б) рентгешвська стральна комп'ютерна томография (СКТ) — 100 %. МРТ проведено 23 хворим (68 %) iз наслщками травм грудного вщдту хребта та спинного мозку для детально! вiзуалiза-цй вщношень структур хребтового каналу при посттрав-матичних станах.
© Науменко Л.Ю., Тарасенко О.М., Мирончук Л.В., 2014 © «Травма», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Обов'язковим також був перегляд надано! рентгенар-xiBHoi' документаци, проведених променевих дослщжень (електронних носив) у динамщ, протягом захворювання. Багатокомпонентний анатз рентгенархiвноl документаци (рентгенограм, КТ, МРТ) включав оцшку: сантального та горизонтального розм1ру хребтового каналу, ширини та висоти штерламшарного вкна; величини патолопчно! ротацц, травматично! деформаци хребщв та хребта; висоти м1жхребцевих пром1жюв та розм1р1в м1жхребцевих отвор1в; наявност чи ндсугносп юсткових виростав (остеофтв), стану нервових структур, м1жхребцевих дисюв та паравер-тебральних м'яких тканин.
Нзт оперативт втручання були виконат у 12 пащенпв (35 %).
Результати та Тх обговорення
Серед обстежених хворих 2 (6 %) були щвалщами I гру-пи, 14 (41 %) — II групи, 15 (44 %) — III групи, 3 пащенти (9 %) — без групи шватдносп.
Вщмшною особливютю роботи л1кар1в МСЕ е те, що вони мають справу з наслщками травм чи захворю-вань, тож наша робота покликана виявити якраз вто-ринт змши, у даному випадку при травмах грудного вщдшу хребта та спинного мозку, не торкаючись пер-винних.
При ана^ спондилограм хворих iз наслщками травм грудного вщщлу хребта та спинного мозку були виявлеш так! ознаки: клиноподiбнi деформаци тiл хребщв як на-слщки компресiйних переломiв iз формуванням кутових кiфозiв, посттравматичне фiброзно-кiсткове перероджен-ня мiжхребцевих дисюв, осифiкацiя передньо! й задньо! поздовжшх зв'язок з утворенням на рiвнi ураженого сегмента кiсткового мюточка. Клиноподабна деформацiя зi зниженням висоти до 1/2 тша хребця була виявлена в 71 % пащенпв, що вщповщало II ступеню компресй (рис. 1), зi зниженням висоти бшьше нiж на половину тша, що вщповщало III—IV ст. компресй, у 29 % пащенпв. Майже в уах випадках виявляли посттравматичнi дегенеративно-дис-трофiчнi змiни хребта — посттравматичний остеохондроз та деформуючий спондилоартроз в ураженому та сум1жних сегментах (рис. 1).
У переважно! бiльшостi (67,0 %) пащенпв виявляли юстковий (або юстково^брозний) блок травматично ураженого хребця, часпше блок формувався з каудально розташованим хребцем. У 13,8 % пащенпв виявляли ыст-ковий блок мгж суглобовими вiдростками тiл хребцiв. При формувант фiброзного або кiсткового блока ураженого сегмента у вище розташованих сегментах розвивалась не-стабшьтсть, що посилювала кттчт посттравматичнi прояви.
Рисунок 1: а-в) СКТ: саптальна, фронтальна, акс'шльна площина до оперативного втручання, компресйно-осколковий перелом тла Th7IVступеня у пацентки В., 48 роюв; г) рентгенограма псля транспедикулярноi фiксацii (стаб'шьно'О в саптальшй площиш, клиноподбна деформаця тла Th7IVступеня якнасл'щокформування кутового юфозу II ступеня з ураженням м!жхребцевих дисюв сегментв Th6-Th7, Th7-Th8, м'1жхребцевий остеохондроз сегментв Th6-Th7, Th7-Th8; скостешння передньо1 поздовжньо1 зв'язки на р'шш сегмент'т Th6-Th7-Th8
74
Травма, ISSN 1608-1706
Том 15, №4 • 2014
СКТ дозволяла вщтворити просторову конфпура-щю хребтового та кор1нцевого канал1в, ii проводили у випадках спондилодезу, при залишках металевих конструкц1й, у випадках тривалого переб1гу захворю-вання, особливо в перюд рестабшзаци. Цей метод був незам1нним для оц1нки сповшьнено! консолщацп т1л хребц1в, оц1нки формування посттравматичного спон-дилоартрозу, формування гшертрофп жовтих зв'язок, оц1нки 1х впливу на форму та об'ем спинномозкового та коршцевого канашв.
Проте в шсляоперацшному пер1од1 неможлив1сть вщ-р1знити м'яку рубцево змшену тканину вщ шслятравма-тично! гриж диска як причини больового синдрому нав1ть при внутршньовенному пдсиленн контрастними речо-винами зумовлюе недолж СКТ.
МРТ (23 пащенти) проводили для уточнення р1вня нейрокомпресшного синдрому. За МРТ ощнювали то-пографш та реакц1ю нервових структур при стенозуванн1 хребтового каналу та коршцевого каналу (форамшальний стеноз), стушнь посттравматично! деструкци диска, роз-ташування посттравматично! гриж диска, стушнь комп-
реси останньою спинного мозку або коршця (коршцв). Уточнювали розташування посттравматично! гриж диска (центральна, парамед1анна, задньоб1чна, форам1нальна, секвестрована). На зшмках МРТ б1льш точно оцнювали запальш змши — епщуральний абсцес, паравертебральш 1нфекц1йн1 процеси, п1сляоперацшний арахноидит, псля-операц1йний компресшний рубцево-спайковий епщурит (рис. 2).
У 32 % хворих не проводили МРТ ш на етап1 д1агнос-тики, н1 на наступних етапах, тому що на першому еташ проводили рентгенолог1чне дослщження та СКТ, п1сля ви-явлення перелом1в хребта проводили оперативне втручан-ня — транспедикулярну стабтзацш хребта. П1сля оперативного втручання провести МРТ було неможливо через наявн1сть металоконструкцц, тому на еташ експертизи не було можливостей в1рогщно падтвердити кл1н1чну картину морфолопчними зм1нами уражених нервових структур та дискового апарату, а також оцшити ступшь компреси коршцв чи/та спинного мозку, що дае МРТ, щоб у подаль-шому рекомендувати реоперац1ю (та в якому обсяз1) чи найефективнш1 методи реабттацц.
Рисунок2: а) консол'щований компре^йно-осколковий перелом тла Th4 IVступеня 3i змiщенням вщламюв заднього вiддiлу тла хребця, що проникае до спинномозкового каналу, деформуючи його, з ушкодженням оболонки i спинного мозку; б) в'щсутшсть МР-сигналу в дшянц дурального простору, що св'щчить про наявнiсть дрiбних ксткових кортикальних фрагментв, що змстилися в хребетний канал; в) МРТ-показник сформованого дефекту мозковоi тканини, що замщуеться рщиною чи рубцем (рубцево-спайковий епщурит)
Висновки
1. Для оцiнювання стану шсля заднього спондило-дезу, скалкових переломiв хребця служить аксiальна комп'ютерна томография з 3D-реконструкцiею.
2. Для оцшювання стану пiсля переднього спондилоде-зу, епщуральних гематом служить МРТ (МР^елогрф1я).
3. Спондилографгя грудного вщдту е методом оцшки стану металевих конструкцш i !х стабiльностi в пащентав iз наслщками травм хребта та спинного мозку в грудному вщдш, а також одним iз важливих доповнень до клiнiчного обстеження при компресшних клиноподабних переломах.
4. МРТ е менше чутливим методом у гострий перiод сшнально! травми.
Список лператури
1. Бабкина Т.А., Савелло В.Е. Возможности лучевых методов исследования в диагностике осложненных повреждений грудного и поясничного отделов позвоночника у пациентов с сочетанной травмой //Медицинская визуализация. — 2013. — № 4. — С. 111-115.
Науменко Л.Ю.1, Тарасенко О.М.2, МирончукЛ.В.2 1ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины» 2ГУ «Украинский государственный НИИ медико-социальных проблем инвалидности МЗ Украины», г. Днепропетровск
ЛУЧЕВАЯ ДИАГНОСТИКА ПОСЛЕДСТВИЙ ТРАВМ ГРУДНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА И СПИННОГО МОЗГА В ПРАКТИКЕ МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ
Резюме. Позвоночно-спинномозговая травма — актуальная проблема современной медицины. Последствия позвоночно-спинномозговых травм отличаются стойкостью и трудно поддаются реабилитации.
В основе работы лежит наблюдение за 34 больными с последствиями травм грудного отдела позвоночника и спинного мозга, которые находились на обследовании в неврологическом и травматологическом отделениях ГУ «Украинский государственный НИИ медико-социальных проблем инвалидности МЗ Украины» с 2011 по 2013 г. Средний возраст больных составил 40,0 ± 5,2 года. Мужчин было 30 (88 %), женщин — 4 (12 %). Лучевое обследование выполняли согласно клиническим протоколам.
При анализе спондилограмм больных с последствиями травм грудного отдела позвоночника и спинного мозга были выявлены следующие признаки: клиновидные деформации тел позвонков как последствия компрессионных переломов, с формированием угловых кифозов, посттравматическое фи-брозно-костное перерождение межпозвоночных дисков, осси-фикация передней и задней продольных связок с образованием на уровне пораженного сегмента костного мостика.
Для оценки состояния после заднего спондилодеза, осколь-чатых переломов позвонка служит аксиальная компьютерная томография с 3Б-реконструкцией. Для оценки состояния после переднего спондилодеза, эпидуральных гематом служит МРТ (МР-миелография). Спондилография грудного отдела является методом оценки состояния металлических конструкций и их стабильности у пациентов с последствиями травм позвоночника и спинного мозга в грудном отделе, а также одним из важных дополнений к клиническому обследованию при компрессионных клиновидных переломах. МРТ является менее чувствительным методом в острый период спинальной травмы.
Ключевые слова: позвоночно-спинномозговая травма, диагностика, медико-социальная экспертиза.
2. Справочник по медико-социальной экспертизе и реабилитации //М.В. Коробов, В.Г. Помникова. — С.-Петербург, 2010. —10)32 с.
3. Сучаст принципи дiагностики та лкування хворих 1з хре-бетно-спинномозковою травмою: методичш рекоменда-цп /Пол^кМ.6. [та т.]. — Кшв, 20)0)6. — 36с.
4. Хирургическое лечение нейрокомпрессионных пояснично-крестцовых болевых синдромов/ [Ю.А Зозуля, Е.Т. Педа-ченко, Е.И. Слынько]. — К., 20)06. — 348с.
5. Черняк С.1., 1патов А.В., Мороз О.М. та н. Основы по-казники iнвалiдностi та дiяльностi медико-соцшльних екс-пертних комюш Украни за 2012 рк: Аналтико-нформа-цшний довдник. — Дтпропетровськ: Пороги, 2013. — 147с.
6. Променева дiагностика: [В 2 т] / Коваль Т.Ю., Ме-чев Д.С., Сиваченко Т.П. та т.; За ред. Т.Ю. Коваль. — К..: Медицина Украни, 20009. — Т. II. — 682 с.
7. Спузяк М.1. Розширет лекцн з ренmгенодiагносmuкu захворювань системи опори та руху. — Харкв: Атос, 2009. — 296с.
Отримано 10.05.14 ■
Naumenko L.Yu.1, Tarasenko O.M.2, MyronchukL.V.2 1State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Healthcare of Ukraine» 2State Institution «Ukrainian State Research Institute of Medical and Social Problems of Disability of Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
X-RAY DIAGNOSIS OF SEQUELAE OF THORAX SPINE AND SPINAL CORD INJURIES IN THE PRACTICE OF MEDICAL AND SOCIAL ASSESSMENT
Summary. Vertebral and spinal injury — actual problem of modern medicine. The consequences of vertebral and spinal injuries are resistant and difficult to rehabilitate.
The work is based on the observation of the 34 patients with sequelae of thoracic spine and spinal cord injuries, who were examined in the neurological and trauma departments of State institution «Ukrainian state research institute of medical and social problems of disability of Ministry of healthcare of Ukraine» from 2011 to 2013. The average age of the patients was 40.0 ± 5.2 years. There were 30 men (88 %), 4 women (12 %). X-ray examination was performed according to clinical protocols.
When analyzing spondylograms of patients with sequelae of thoracic spine and spinal cord injuries, we revealed the following features: wedge-shaped deformation of the vertebral bodies, as the effects of compression fractures, with the formation of angular kyphosis, post-traumatic fibroid-bone degeneration of the intervertebral discs, ossification of the anterior and posterior longitudinal ligaments with formation on the level of the affected segment of the bone bridge.
To assess the state after posterior spine fusion, comminuted fractures of the vertebrae we used is axial computed tomography with 3D-reconstruction. To assess the state after anterior spine fusion, epidural hematomas we used MRI (MR-myelography). Spondylog-raphy of thoracic spine is a method of assessing the condition of metal structures and their stability in patients with sequelae of vertebral and spinal cord injuries in thoracic spine, as well as one of the most important additions to the clinical examination in compression wedge-shaped fractures. MRI is less sensitive method in the acute phase of spinal cord injury.
Key words: vertebral and spinal injury, diagnosis, medical and social assessment.
76
Травма, ISSN 1608-1706
TOM 15, №4 • 2014
