CC BY
87
равма
DOI: 10.22141/1608-1706.4.19.2018.142113
Огляд
Review
УДК 616.71-018.46-002-036.12-071
Шимон В.М., Кубаш В.1.
Ужгородський нац1ональний ун1верситет, м. Ужгород, Укра!на
Сучасний стан проблеми остеомieлiту (аналп'ичний огляд лтератури)
Резюме. Хрончний остеом1ел1тв1дноситься до проблем, що медицина виршуе протягом багатьох столть. У великому роздал! гнйно/ хруртно! ¡нфекцИ остеом1ел1ту належить одне з провдних м'юць в силу його ча-стоти, тяжкост клнчного переб'иу, складност диагностики та лкування, значного вдсотка рзномантних ускладнень. Л1кування хрончних форм цього захворювання вважають одним ¡з найскладн1ших питань гн1йно'1 х1рургИ. В робот/ показано важлив1 в1хи розвитку вчення про остеом1ел1т та розглянуто сучасний стан розвитку проблеми.
Ключовi слова: остеом1ел1т; нижня юнц1вка; огляд
Незважаючи на досягнення сучасно! медицини, ль кування остеомieлiту залишаеться одшею з актуальних проблем у галузi травматологи та ортопеди. Остеомь елгг — це тяжкий шфекцшно-запальний процес, що розвиваеться шсля вщкритих переломiв довгих исток, оперативного л^вання закритих переломiв исток або вогнепальних переломiв, що супроводжуються ура-женням исткового мозку та истково! тканини [16, 19].
За даними низки авторiв, пацieнти з гострим гемато-генним остеомieлiтом становлять вщ 3 до 12,2 % серед ушх хворих з гншною хiрургiчною патологieю. У бть-шост випадкiв (75—90 %) остеомieлiт розвиваеться в дитячому вщ, що обумовлено особливостями будови та кровопостачання исток у цьому перюдь При цьому в 15—30 % випадив вщзначаеться переход захворювання в хрошчну стадiю [37].
Зростання числа i географiчна поширенiсть локаль-них вшськових конфлiктiв в сучасному свiтi, в тому чи^ i на сходi Укра!ни, iз застосуванням вогнепаль-но! збро! i мiнно-вибуховоi' технiки сприяли значному збiльшенню кiлькостi постраждалих з вогнепальними, а також осколковими пораненнями, нерщко з тяжкими i великими пошкодженнями кiсток, i майже в 90 % випадив подiбнi переломи ускладнювалися остеомieлi-том [55]. В подальшому приблизно в половиш епiзодiв остеомieлiт набував хронiчного характеру [4].
Вщшчаемо, що не останню роль у виникненнi хро-шчних гнiйно-некротичних змiн в кiстцi вщграють ль карсьи помилки. Зокрема, при оперативному лкуванш
переломiв, коли виникае так званий шсляоперацшний остеомieлiт. Дана форма остеомieлiту розвиваеться в 1,6— 22,4 % хворих з операщями на кiстковiй системi [50].
Тяжкий i тривалий перебiг, значнi складностi в лку-ваннi i профтактищ рецидивiв, розвиток небезпечних ускладнень здобули хрошчному остеомieлiту славу не-вилшэвного захворювання. I навiть на сучасному еташ розвитку медично! науки i технiки найближчi резуль-тати лшування хронiчного остеомieлiту залишаються незадовiльними в 42—50 % випадив [39, 53].
Ускладнення хрошчного остеомieлiту рiзноманiтнi за характером. Одш з них перевершують за тяжкiстю остеомieлiт, що !х викликав (малiгнiзацiя норицi, амь ло!доз внутрiшнiх органiв), i становлять небезпеку для життя хворого, iншi (патолопчш переломи, несправ-жнi суглоби, дефекти истки) значною мiрою усклад-нюють лiкування остеомieлiту, а нерiдко призводять до ампутаци або екзартикуляци инщвки, третi (ани-лози та деформаци) становлять менш небезпечну гру-пу ускладнень. Загальний рiвень смертностi вщ рiзних ускладнень хронiчного остеомieлiту становить 1,2 % [35, 44].
М.В. Гриньов у 1977 рощ вiдмiчав: «Трудно найти равное остеомиелиту заболевание по длительности клинического течения. Срок заболевания во многих случаях исчисляется не годами, а десятками лет, что приводит к тяжелым осложнениям, вынуждающим делать такие калечащие операции, как ампутация или экзартикуляция конечности» [5].
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Кубаш Володимир 1ванович, медичний факультет, Ужгородський нацюнальний ушверситет, пл. Народна, 1, м. Ужгород, 88000, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38(050)1729255
For correspondence: Volodymyr Kubash, medical faculty, Uzhhorod National University, Narodna sq., 3, Uzhhorod, 88000, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: +38(050)1729255
Основною мюцевою патоморфолопчною ознакою хронiчного остеомieлiту е секвестращя дiлянок остео-некрозу, що вщбуваеться через пiдвищення фермента-тивно! активност остеокластiв. Вiдторгнутий секвестр виявляеться оточеним гноем, тканинним детритом, патолопчними гранулящями, що, у свою чергу, часто бувають укладенi в фiброзну й пластинчасту юсткову тканину — секвестральну коробку або капсулу [31].
Останшми роками однieю з причин тривалого пе-ребiгу i частих рецидивiв хронiчного остеомieлiту на-зивають i участь в остеомieлiтному процесi облiгатних неспорогенних анаеробiв. Однак в останш 15—20 рокiв iнтерес до анаеробiв значно пiдвищився, з'явилися данi про анаеробш остеомieлiти. У цих роботах вказу-еться на те, що неспорогенш облiгатно-анаеробнi бак-тери беруть участь у запальному процеш при хрошчних вогнепальних остеомieлiтах в 85 % випадюв, при хрошчних посттравматичних — в 45—51,6 %, хрошчних шсляоперацшних — в 32,7 %, [3, 25, 47].
Найбтьш ютотними факторами, що сприяють за-лученню в запальний процес анаеробiв, е велик!, пов'язанi з ысткою норицевими ходами, шкiрнi рани та вогнепальний характер пошкоджень, тяжк травми з розтрощенням м'яких тканин. Науковими дослщжен-нями доведено складнiсть л^вання хворих з анаероб-ним остеомieлiтом i схильнiсть до затяжного переб^у захворювання [6, 10, 17].
Хрошчний рецидивуючий перебiг проявляеться змiною перiодiв загострень ремiсieю захворювання. Загострення найчастше пов'язанi з закриттям функ-цюнуючих ранiше нориць, фiзичним навантаженням, переохолодженням, простудними захворюваннями або травмою, а також шшими процесами, що впливають на реактивнiсть органiзму. Гнiйнi норищ, за даними рiзних авторiв, спостертаються у 62—87 % пацieнтiв з хрошчним остеомieлiтом. Вони можуть мати химерну звиту форму, значну протяжшсть. Тривале iснування нориць, безумовно, призводить до рубцево-дистрофiч-них змiн м'яких тканин. Багато авторiв вважають, що при цьому з'являеться тенденщя до мал^шзаци стiнок норицевих ходiв. Порожнини i дефекти в кiстках бувають вельми рiзноманiтноl конф^ураци та розмiрiв. Кiстковi порожнини зазвичай оточеш значною зоною склерозу. Вмiстом порожнин, як правило, е продук-ти взаемоди патологiчних мiкроорганiзмiв i структур ыстково! тканини (гнiй, патологiчнi грануляци), фраг-менти кiстки рiзноl величини, позбавлеш кровопоста-чання, як втьш, так i пов'язанi з щтьною стiнкою порожнини (секвестральною коробкою) [24, 29, 56].
У зонах посттравматичних дефекпв вщзначаються остеопороз i з'щншсть кiнцiв кiстки, вогнища деструк-цй. Деструктивнi процеси зачiпають стшки юстково-мозкового каналу, виходячи за його меж1, вражають компактну ыстку, перiост. Поширенiсть ураження може бути настльки вираженою, що нерiдко на цьому тлi можуть виникати патолопчш переломи.
Тому багато хiрургiв, яы займаються лiкуванням хронiчного остеомieлiту, вщзначають, що в мiру збть-шення тривалост захворювання дегенеративно-дис-
трофiчнi змши зачiпають не тiльки кiстку, а й оточукш структури м'яких тканин. Грубi рубцi виникають також шсля операцiй i загоення нориць, виразок. Довготри-валий перебiг запального процесу, порушення лiмфо-венозного вiдтоку, вимушена гiподинамiя пацieнтiв обумовлюють iндурацiю шири i тдшырно1 ктткови-ни, гшотрофш м'язiв, змiни суглобового апарату юн-цiвок й iншi трофiчнi розлади [8, 27, 30].
Слд вщмггити, що рентгенологiчнi методи зали-шаються провщними в дiагностицi остеомieлiту. При наявност нориць в алгоритм обстеження обов'язково включаеться фiстулографiя, що виявляе розташування i форму норицевих ходiв, !х зв'язок з вогнищем у юстщ [11, 12].
Вiдомо, що бтьшють вчених одностайнi в думщ, що пiдхiд до лiкування остеомieлiту повинен бути комп-лексним. При цьому в комплекс лшувальних заходiв зазвичай включаються лiквiдацiя гнiйно-некротичних вогнищ, замщення дефектiв кусток i стабшзащя ыст-кових фрагментiв, вiдновлення структури м'яких тканин, рацюнальна антимшробна хiмiотерапiя, корекцiя гомеостазу, стимуляцiя захисних сил i iмунноl вiдповiдi оргашзму, направлене застосування фiзичних методiв [21, 48].
Тай заходи, як лшвщащя гнiйно-некротичних вогнищ (не радикальна некросеквестректомiя), спрямова-нi на забезпечення хорошого вщтоку, допомагають по-кращити стан пащента. Крiм цього, палiативнi операци виконуються при загальному тяжкому сташ пацieнтiв як етап подготовки оптимальних умов до радикально1 операци, в рiдкiсних випадках — при вiдмовi хворих вiд радикального втручання [13, 14, 51].
З метою максимального знезараження стшок ство-рено1 раново1 порожнини механiчну санацiю шд час операци обов'язково доповнюють фiзичними, хiмiч-ними, бiологiчними методами антисептики. Для цього застосовують обробку пульсуючим струменем анти-септикiв, вакуумування, ультразвукову кавiтацiю через розчини антибютиюв i протеолiтичних ферментiв, лазерне й ультрафюлетове опромiнення, проточно-аспiрацiйне дренування, обробку апаратом «Плазон», промивання озонованими розчинами тощо. Разом iз тим автори визнають, що тльки лшвщащя остеомieлiт-ного вогнища не може забезпечити одужання хворого, оскiльки в органiзмi збериаеться орган з патологiчною зоною (дефектом), де змшена морфологiя кустки, збе-рiгаeться залишкова мiкрофлора, що створюе умови для виникнення рецидиву [7, 22, 33].
Потенцшш можливостi лшування хронiчного ос-теомieлiту зростають з розвитком високотехнолопчних хiрургiчних методiв, наприклад пересадка складних кiстково-м'язових клаптiв на судинних зв'язках та ш. [1, 38].
Кардинальним у гнiйнiй хiрургil кiсток i суглобiв було та залишаеться питання про зрощення фрагмен-тiв кiсток. Створення умов для консолщаци фрагментiв не тiльки сприяе вщновленню форми та функци юн-цiвки, але й значною мiрою запобiгаe можливостi рецидиву остеомieлiту [28].
Традицшш методи стабшзацй' фрагменпв исток, таи як rincoBi пов'язки, скелетне витягнення, pi3Hi ва-рiaнти заглибного остеосинтезу, що застосовуються в xipypriï ocтеoмieлiту, досить часто бувають неефектив-нi. Впровадження та вдосконалення методик компре-ciйнo-диcтрaкцiйнoгo остеосинтезу поза вогнищевими апаратами стало потужним поштовхом для вирiшення цieï проблеми. Розроблеш методики дозволяють пicля максимально радикально!' лшвщацй' гнiйнoгo вогнища вщновити не тiльки форму, а й функцш кiнцiвки [18, 34, 52].
Резюмуючи викладене, можна сказати, що рацю-нальна aнтимiкрoбнa хiмioтерaпiя при хрошчному ос-теoмieлiтi на сучасному етaпi передбачае призначення лiкaрcьких препарапв i вибiр шляхiв ïx уведення вщ-пoвiднo до результaтiв мшробюлопчних дocлiджень, тривалосп й характеру перебиу захворювання, шди-вiдуaльниx особливостей пащенпв, сощально-еконо-мiчниx acпектiв тощо [9, 20, 49].
Хoрoшi результати в лшуванш xрoнiчнoгo остеомь eлiту дають фiзioтерaпевтичнi методи. Використання фiзичниx метoдiв не повинно обмежуватись тiльки об-робкою исткових порожнин i тканин, що ïx оточують. Пiд час xiрургiчнoгo втручання ix пoтрiбнo застосову-вати на iншиx етапах л^вання. 1з низки фiзичниx ме-тoдiв пoтрiбнo виконувати тaкi етапи: дiя на запальний процес i мшроциркуляцш, досягнення антисептично-го ефекту, стимулящя репаративного остеогенезу, вщ-новлення нервoвo-трoфiчнoгo процесу i руxливocтi в суглобах [2, 26, 32, 57].
Фiзioтерaпевтичнi методи, лiкувaльнa фiзкультурa назначаються хворим iз xрoнiчним ocтеoмieлiтoм ниж-шх кiнцiвoк залежно вiд ix загального стану, характеру i фази патолопчного процесу протягом усього перioду л^вання, а також у реaбiлiтaцiйний перюд.
У пoeднaннi з iншими методами л^вання остеомь eлiту використовують лазерш технологй'. Нaйбiльш по-ширеним e застосування дioдниx лaзерiв. Антимкроб-на фoтoдинaмiчнa терaпiя e таким методом л^вання, в якому за допомогою лазерно'1 системи aктивiзуeтьcя клiтинний метaбoлiзм, що призводить до зaгибелi бак-терiй [45].
В дocлiдженняx, що проведет в умовах in vitro, було випробувано дюдний лазер (довжина xвилi 660 нм; 40 мW; 0 = 0,4 см2; 5 або 10 Дж/см2) та доведено вь рoгiдне зниження бaктерiaльнo'i швазй' Staphylococcus aureus. Цi дaнi також було тдтверджено в експери-мент на щурах в умовах моделювання ocтеoмieлiту. Автори використовували цi ж режими дioднoгo лазера, що сприяло зниженню бaктерiaльнo'i iнвaзiï на 97,4 % (р < 0,001) [45].
В шшому дослщженш встановлено, що лазер-не oпрoмiнення з довжиною хвиль 830 i 904 нм також зменшуe рicт S.aureus. Щ режими сприяють зaтримцi формування колонш Staphylococcus aureus у чaшцi Пе-трi — 331,1 ± 38,19 та 137,38 ± 21,72 вщповщно, з бть-шою вирaженicтю використання довжини xвилi 904 нм. При використанш довжини xвилi 660 нм статистична рiзниця вщбулася лише у рaзi дй' 3 Дж/см2 [40].
Розроблеш малошваз1вш технологй' в л^ванш ос-теoмieлiту з використанням високоштенсивних лaзерiв ближнього iнфрaкрacнoгo дiaпaзoну [23, 54].
Проведено дослщження визначення впливу дюд-ного лазера Super Luminous Diodes в комбшацй' бла-китного свггла з довжиною xвилi 405 нм та шфрачер-воного випромшювання з довжиною xвилi 880 нм на Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa в умовах in vitro. Використовували дози 1, 3, 5, 10 i 20 Дж/см2. Результати показали значну дозозалежну бактерицид-ну даю об^днаного блакитного та шфрачервоного свила на Staphylococcus aureus (F 4,94 = 5,38, p = 0,001) та Pseudomonas aeruginosa (F 4,95 = 21,35, p < 0,001). Цей метод за рекомендащями aвтoрiв може бути викорис-таний в клМчних умовах у рaзi бактер1ально'1 шфекцй' [43]. Низькоенергетичш лазери чинять також проти-запальну дiю. Для визначення деяких меxaнiзмiв дй' лазера проведено експеримент на ыстковому мозку мишей. Доведено, що протизапальна дiя лазера реаль зуeтьcя опосередковано через циклiчну аденозинмоно-фосфатазу (цАМФ) та за рахунок редукцй' сигнального шляху ядерного фактора kB (NF-кВ) [36].
Проведено дослщження лазерно'1 фототерапй' для ль кування ocтеoмieлiту, iндукoвaнoгo експериментально, в дiaфiзi гомшки щурiв з використанням лазерного пристрою з довжиною хвилГ 808 нм, потужнютю 100 мВт (127,3 мВт/см2). Доведено, що максимальний ефект в лкуванш було досягнуто з термшом oпрoмiнення 180 с, 18 Дж за щiльнicтю енергй' 22,93 Дж/см2 [46].
Найбтьшого поширення в л^ванш ocтеoмieлiту отримали щaднi методи декомпресивно'1 остеоперфо-рацй' свердлом електoрoдрелi або спицею Кiршнерa в пoeднaннi з дренуванням параоссальних прocтoрiв. Однак травматичшсть виконаного втручання спонука-ла до пошуку нових малошвазивних технологш, серед яких вивчають мoжливocтi застосування для остеопер-форацй' виcoкoiнтенcивниx лaзерiв ближнього шфра-червоного дiaпaзoну.
Використання високо'1 температури в лiкувaннi ос-теoмieлiту — це одна з технологш, що розвиваються. В останш роки поряд з низькоенергетичною лазерною теxнoлoгieю для обробки ocтеoмieлiтичниx порожнин використовують метод лазерно'1 остеоперфорацй' з тер-мoтерaпieю истково-мозкового каналу. Проводяться екcпериментaльнi дocлiдження та клiнiчнa апробащя використання цього методу в л^ванш рiзниx форм ocтеoмieлiту. Метод лазерно'1 остеоперфорацй' вщно-сять до малошвазивних, тобто його використання не вимaгae серйозного xiрургiчнoгo втручання. [41]
Надаш результати лiкувaння гострого гематогенного ocтеoмieлiту 235 хворих дiтей: 142 дитини лшували методом черезшкiрнo'i лазерно'1 остеоперфорацй' дюд-ним лазером з довжиною xвилi 0,8, 1,64 i 1,9 мкм, а 93 дгтям проводили меxaнiчну ocтеoперфoрaцiю свердлом електродриль Метод лазерно'1 перфорацй' дозволив скоротити частоту ускладнень у дiтей з 16,1 до 7,0 %. Стшка ремшя була вiдзнaченa у 96,3 % дгтей, а тс-ля мехашчно'1 остеоперфорацй — у 91,4 %. Перехщ у xрoнiчну стадш захворювання в ocнoвнiй групi дгтей
вщзначався в 2 рази рщше, шж пiсля традицшних опе-рацiй. Авторами зроблено висновок, що використан-ня методу лазерно!' остеоперфорацй' знижуе кiлькiсть ускладнень, добре переноситься пащентами та в вщда-леному перiодi дозволяе отримати гарш функцiональнi результати [15].
Метод лазерно!' остеоперфорацй' може бути перспек-тивним також у лшуванш септичних артрипв [42].
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано1 статтi.
Список л^ератури
1. Ардашев И.П., Веретельникова И.Ю., Черницов С.В., Иванова О.А., Бунина О.Т. Костная пластика при остеомиелите позвоночника в эксперименте // Политравма. — 2013. — 4.
2. Бондаренко И.Н. Использование комплексного физиотерапевтического воздействия в лечении хронического остеомиелита // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. — 2013. — 3.
3. Велигоцкий Н.Н., Трушин А.С., Шептуха А.А., Бу-гаков И.Е., Сероштанов А.И. Оценка метаболических изменений при гнойно-некротических поражениях мягких тканей, обусловленных остеомиелитом // Харшвська хiрургiчна школа. — 2016. — 3. — С. 62-64.
4. Гостищев В.К. Прогнозирование изменений прочности длинных трубчатых костей в хирургии хронического остеомиелита / В.К. Гостищев [и др.] // Хирургия. — 2010. — № 2. — С. 4-6.
5. Гринев М.В. Остеомиелит / М.В. Гринев. — Л., 1977. — 150 с.
6. Губочкин Н.Г., Гайдуков В.М., Коновалов А.М. Хирургическое лечение посттравматического остеомиелита, осложнившего перелом кости // Медико-биологические и социально-психологические проблемы безопасности в чрезвычайных ситуациях. — 2015. — 3. — С. 56-61.
7. Доценко И.А., Чертков А.К., Скорняков С.Н., Новиков Б.И., Голубева Л.А. Экспериментальное обоснование применения озонированного физиологического раствора при хирургическом лечении хронического гематогенного остеомиелита // Остеопороз и остеопатии. — 2016. — 3.
8. Дьячкова Г.В., Александров Ю.М., Дьячков К.А., Эйд-лина Е.М., Нижечик С.А., Степанов Р.В. Рентгеновская и КТ-семиотика последствий гематогенного остеомиелита костей, образующих коленный сустав // Гений ортопедии. — 2014. — 3.
9. Киреева Е.А., Стогов М.В., Лунева С.Н., Клю-шин Н.М., Тушина Н.В. Биохимические показатели сыворотки крови больных хроническим посттравматическим остеомиелитом голени при лечении методом Илизарова // Гений ортопедии. — 2013. — 3.
10. Клюшин Н.М., Науменко З.С., Розова Л.В., Леон-чук Д.С. Микрофлора хронического остеомиелита плечевой кости // Гений ортопедии. — 2014. — 3.
11. Ковалинин В.В., Клещевникова К.Ю., Джанчато-ва Б.А. Лучевая диагностика остеомиелита // Российский электронный журнал лучевой диагностики. — 2014. — 4(3). — С. 66-77.
12. Котягина С.Е. Диагностика местных гнойных осложнений хронического остеомиелита методом МР-томографии // Современные проблемы науки и образования. — 2014. — 6.
13. Кривенко С.М., Бодня О.1. Посттравматичний остеомieлiт як ускладнення множинних nереломiв шсток ктщвок // Лтопис травматологи та ортопеди. —
2013. — 1-2. — С. 287-287.
14. Кривенко С.Н. Реабилитационно-восстановитель-ное лечение пациентов с травматическим остеомиелитом // Гений ортопедии. — 2017. — 1.
15. Крочек И.В., Привалов В.А., Сергийко С.В. Лазерная остеоперфорация в лечении острого гематогенного остеомиелита. 10-летний опыт//Педиатр. — 2013. — IV(4). — С. 8-17.
16. Крючков Р.А., Хунафин С.Н., Кунафин М.С., За-гретдинов А.Ш., Холкин С.А. К вопросу о ранней диагностике остеомиелита после остеосинтеза трубчатых костей с применением металлоконструкций // Медицинский вестник Башкортостана. — 2014. — 9(1).
17. Кузнецова Е.И., Чепелева М.В., Клюшин Н.М., Бур-нашов С.И. Функционально-метаболический статус ней-трофильных фагоцитов у пациентов с остеомиелитом длинных трубчатых костей // Сибирский научный медицинский журнал. — 2015. — 35(1).
18. Леонова С.Н., Рехов А.В., Камека А.Л. Традиционное хирургическое лечение пациентов с переломами костей голени, осложненными хроническим травматическим остеомиелитом //Бюллетень Восточно-Сибирского научного центра Сибирского отделения Российской академии медицинских наук. — 2013. — 2-1(90).
19. Линник С.А., Назаров Х.Н., Ромашов П.П., Харю-тин А.С., Хромов A.A., Калимуллина А.Ф., Мусоев Д.С. Травматический и послеоперационный остеомиелит при сочетанных и множественных повреждениях нижних конечностей //Известия Академии наук Республики Таджикистан. Отделение биологических и медицинских наук. —
2014. — 1. — С. 99-104.
20. Линник С.А, Назаров Х.Н., Ромашов П.П., Харю-тин А.С., Хромов А.А., Калимуллина А.Ф., Мусоев Д.С. Травматический и послеоперационный остеомиелит при сочетанных и множественных повреждениях нижних конечностей //Известия Академии наук Республики Таджикистан. Отделение биологических и медицинских наук. — 2014. — 1. — С. 99-104.
21. Мамышов А.Ж. Анализ результатов хирургического лечения хронического остеомиелита у больных сахарным диабетом // Вестник КГМА. — 2013. — № 4(1). — 68.
22. Митрофанов В.Н., Живцов О.П. Опыт применения ультразвуковой кавитации при лечении пациентов с хроническим полостным остеомиелитом //Медицинский альманах. — 2013. — 3(27).
23. Привалов В.А., Крочек И.В., Лаппа А.В. и др. Лазерная остеоперфорация в лечении остеомиелита: Методические рекомендации. — Москва; Санкт-Петербург, 2007. — 35.
24. Розова Л.В., Годовых Н.В., Богданова Н.А. Мониторинг выделения стафилококков у больных, поступивших на лечение со свищевой формой хронического остеомиелита
длинных трубчатых костей // Успехи современного естествознания. — 2015. — 6. — С. 56-60.
25. Рушай А.К. Антибиотикотерапия у больных с травматическим остеомиелитом длинных костей и гнойными артритами на современном этапе // Травма. — 2013. —
14(1).
26. Рушай А.К., Макаренко А.В., Бодаченко К.А., Колосова Т.А., Бессмертный С.А. Физиотерапевтические методы на ранних этапах комплексного лечения больных с посттравматическим остеомиелитом и обширными раневыми дефектами // Лтопис травматологи та ортопедИ. — 2013. — 1-2. — С. 297-297.
27. Сайфутднинов М, Аранович А.М., Гофман Ф.Ф. Состояние нейромоторного аппарата верхних конечностей в процессе их удлинения методом дистракционного остеосинтеза у больных с последствиями гематогенного остеомиелита // Современные проблемы науки и образования. — 2014. — 6.
28. Самарцев В.А., Кадынцев И.В. Пути профилактики и способы хирургического лечения посттравматического остеомиелита костей конечностей // Пермский медицинский журнал. — 2015. — 32(5).
29. Сергеев В.А., Глухов А.А. Метод программной ирри-гационно-аспирационной санации в комплексном лечении пациентов с хроническим посттравматическим остеомиелитом длинных костей // Новости хирургии. — 2015. — 23(5).
30. Скворцов А.П., Мустафин И.Г., Андреев П.С. Оценка иммунологического статуса у больных с ортопедическими последствиями острого гематогенного метаэпи-физарного остеомиелита суставов нижних конечностей и его коррекция // Практическая медицина. — 2013. — 2(1-2). — 69.
31. Сонис А.Г. Изменение лимфо-венозного оттока у пациентов с хроническим остеомиелитом нижних конечностей под воздействием гравитационной терапии / А.Г. Сонис//Мат-лы межрегиональн. науч.-практ. конф. «Актуальные вопросы последипломного образования и здравоохранения». — Самара, 2008. — С. 405-407.
32. Трунова О.В., Машков А.Е., Хан М.А., Прикулс В.Ф., Лазаренко Н.Н., Супова М.В. и др. Лазерная терапия в медицинской реабилитации детей с хроническим остеомиелитом // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. — 2015. — 92(5). — С. 50-53.
33. Чуркина Л.Н., Авдеева Л.В., Лютко О.Б., Озе-рянская Н.М., Войчук С.И., Макушенко А.С. Морфологические и ультраструктурные изменения атипичных форм staphulococcus aureus (sscvs), выделенных у больных с хроническим остеомиелитом // Biomedical and biosocial anthropology. — 2014. — 22. — С. 109-113.
34. Шаповал А.И, Подкосов О.Д., Тареев Ю.В., Крестников А.Н, Зиябаев Ш.А. Лечение несросшихся переломов, ложных суставов и дефектов костей голени, осложненных остеомиелитом в условиях дистракционно-компрессион-ного остеосинтеза //Хирург. — 2014. — 4. — С. 80-85.
35. Acikgoz G., Averill L.W. Chronic recurrent multifocal osteomyelitis: typical patterns of bone involvement in whole-body bone scintigraphy // Nuclear medicine communications. — 2014. 35(8). — С. 797-807.
36. Araujo B.F., Silva L.I., Meireles A, Rosa C.T., de Rosa Gioppo N.M., Jorge A.S., Kunz, R.I., Ribeiro L.F.C., Branc-alhäo R.M.C., Bertolini G.R.F. Effects of Low-Level Laser Therapy, 660nm, in Experimental Septic Arthritis // Rheumatology. — 2013. — Article ID 341832. — 8.
37. Beenken K.E., Smith J.K., Skinner R.A., Mclaren S.G., Bellamy W, Gruenwald M.J. & Smeltzer M.S. Chitosan coating to enhance the therapeutic efficacy of calcium sulfate-based antibiotic therapy in the treatment of chronic osteomyelitis // Journal of biomaterials applications. — 2014. — 29(4). — C. 514-523.
38. Chou P.H., Lin H.H., Su Y.P, Chiang C.C, Chang M.C., Chen C.M. Staged protocol for the treatment of chronic femoral shaft osteomyelitis with Ilizarov's technique followed by the use of intramedullary locked nail // Journal of the Chinese Medical Association. — 2017. — 80(6). — P. 376-382.
39. Chronic recurrent multifocal osteomyelitis (CRMO) and synovitis, acne, pustulosis, hyperostosis, and osteitis (SAPHO) syndrome with associated neutrophilic dermatoses: a report of seven cases and review of the literature / B.E. Tlougan [et al.]. // Pediatric dermatology. — 2009. — Vol. 26(5). — P. 497-505.
40. DeSousa N.T., GuirroR.R., SantanaH.F., Silva C.C. In Vitro Analysis of Bacterial Morphology by Atomic Force Microscopy of Low Level Laser Therapy 660, 830 and 904 nm // Pho-tomedicine and Laser Surgery. — 2012. — 30(5). — P. 281-285.
41. Fang C.H., Tsai P.I., Huang S.W., Sun J.S. et al. Magnetic hyperthermia enhance the treatment efficacy of peri-implant osteomyelitis //BMC Infectious Diseases. — 2017. — 17(516). — P. 1-12. DOI: 10.1186/s12879-017-2621-4
42. Araujo B.F., Silva L.I., Meireles A., Rosa C.T., Gioppo N.M. da R., Jorge A.S., Kunz, R.I., Ribeiro L. de F.C., Bran-calhäo R.M.C., Bertolini G.R.F. Effects of Low-Level Laser Therapy, 660nm, in Experimental Septic Arthritis // Rheumatology. — 2013. — Article ID 341832. — 8.
43. Guffey J.S., Wilborn J. Effects of combined 405-nm and 880-nm light on Staphylococcus aureus and Pseudomonas aeruginosa in vitro // Photomedicine and Laser Surgery. — 2006. — 24(6). — P. 680-683.
44. Ilyas A.M. Management of medullary osteomyelitis of the humerus / A.M. Ilyas, C.S. Mudgal // Tech Hand Up Extrem Surg. — 2008. — Vol. 12, № 3. — P. 144-149.
45. Joäo Alves dos Reis Júnior. Antimicrobialphotodynamic therapy in chronic osteomyelitis induced by Staphylococcus aureus: An in vitro and in vivo study // AIP Conference Proceedings. — 2012. — 1486(113).
46. Kaya G.S., Kaya M., Gürsan N., Kireggi E., Güngörmü§ M., Balta H. A Possible Mechanism for Treating Staphylococcus aureus-Induced Chronic Osteomyelitis in Rats Using 808-nm Light // Photomedicine and Laser Surgery. — 2011. — 29(12). — P. 789-790.
47. Kronig I., Vaudaux P., Suva D, Lew D., Ugkay I. 70. Acute and chronic osteomyelitis // Clinical Infectious Disease. — 2015. — 448.
48. Lai S.W., Lai H.C., Lin C.L., Liao K.F., Tseng C.H. Chronic osteomyelitis correlates with increased risk of acute pancreatitis in a case-control study in Taiwan // European journal of internal medicine. — 2015. — 26(6). — P. 429-432.
49. Marais L.C., Ferreira N. Bone transport through an induced membrane in the management of tibial bone defects
| OrAAA / Review
resulting from chronic osteomyelitis// Strategies in Trauma and Limb Reconstruction. — 2015. — 10(1). — P. 27-33.
50. McAndrew J., Efrimescu C, Sheehan E, Niall D. Through the looking glass; bioactive glass S53P4 (BonAlive®) in the treatment of chronic osteomyelitis // Irish journal of medical science. — 2013. — 182(3). — P. 509-511.
51. McNally M.A., Ferguson J.Y., Lau A.C.K., Diefen-beck M, Scarborough M., Ramsden A.J., Atkins B.L. Singlestage treatment of chronic osteomyelitis with a new absorbable, gentamicin-loaded, calcium sulphate/hydroxyapatite biocomposite // Bone Joint J. — 2016. — 98(9). — P. 1289-1296.
52. McNally M, Ferguson J., Kendall J., Dudareva M., Scarborough M, Stubbs D. A comparative study of three bioab-sorbable antibiotic carriers in chronic osteomyelitis: 313patients with minimum one-year follow-up // Bone Joint J. — 2015. — 97(SUPP 16). — P. 21-21.
53. Mody R.M. Infectious complications of damage control orthopedics in war trauma / R.M. Mody // J. Trauma. — 2009. — 67(4). — P. 758-761.
54. Privalov V.A., Svetlakov A.L., Kuchakovsky O.S., Lappa, A.V., Kazakov A.A. Hyperthermal effect of laser osteoperfo-ration in a treatment of experimental acute purulent osteomyelitis, Thermal Therapy, Laser Welding, and Tissue Interaction // Proc. SPIE. — 1999. — 3565. — 72.
55. Tseng C.H., Chen J.H., Muo C.H., Chang Y.J., Sung F.C., Hsu C.Y. Increased risk of ischaemic stroke amongst patients with chronic osteomyelitis: a population-based cohort study in Taiwan // European journal of neurology. — 2015. — 22(4). — P. 633-639.
56. Tseng C.H., Huang W.S., Muo C.H., Chang Y.J., Kao C.H. Increased depression risk among patients with chronic osteomyelitis // Journal of psychosomatic research. — 2014. — 77(6). — P. 535-540.
57. Tseng C.H., Huang W.S., Muo C.H., Kao C.H. Increased risk of dementia among chronic osteomyelitis patients // European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases. — 2015. — 34(1). — P. 153-159.
OmpuMaHO 20.06.2018
Шимон В.М., Кубаш В.И.
Ужгородский национальный университет, г. Ужгород, Украина
Современное состояние проблемы остеомиелита (аналитический обзор литературы)
Резюме. Хронический остеомиелит относится к проблемам, которые медицина решает на протяжении многих веков. В большом разделе гнойной хирургической инфекции остеомиелиту принадлежит одно из ведущих мест в силу его частоты, тяжести клинического течения, сложности диагностики и лечения, значительного процента различных
осложнений. Лечение хронических форм этого заболевания считают одним из самых сложных вопросов гнойной хирургии. В работе показаны важные вехи развития учения об остеомиелите и рассмотрено современное состояние проблемы.
Ключевые слова: остеомиелит; нижняя конечность; обзор
V.M. Shymon, V.I. Kubash
Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
Current state of the problem of osteomyelitis (analytical review of literature)
Abstract. Chronic osteomyelitis refers to problems that medicine has been addressing for many centuries. In a large section of the purulent surgical infection osteomyelitis takes one of the leading places due to its frequency, severity of clinical course, severity of diagnosis, complexity of treatment, a considerable percentage of various complica-
tions. Treatment of chronic forms of this disease is considered to be one of the most serious issues of purulent surgery. The paper shows important milestones in the development of the doctrine of osteomyelitis, and examines the current state of development of the problem. Keywords: osteomyelitis; lower limb; review
