CC BY
15
сполученш з фiзiотерапевтичними методами са- тивного синдрому при ОБ i БА становить 94,4% i
наци хрошчних осередюв шфекцп при гострих i рецидивних ОБ, а також при БА легко! i се-редньо! тяжкостi перебiгу. Клiнiчна ефективнiсть препарату атма в лшуванш бронхообструк-
75,0% вщповщно, що дозволяе рекомендувати препарат до широкого застосування, як на ста-цiонарному, так i на амбулаторному етапах лшу-вання цих захворювань.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бойцова Е.В. Факторы риска формирования хронических обструктивных болезней легких в детском возрасте // 9-й Нац. конгресс по болезням органов дыхания: Сб. резюме.- М., 1999.- №LVII.11.-С.368.
2. Инструментальные методы исследования функции внешнего дыхания при заболеваниях бронхо-легочной системы: Метод. рекомендации / Ю.М. Мостовой, Т.В. Константинович-Чичерельо Т.В., Ко-лошко О.М., Распутина Л.В.- К., 2001.- 39 с.
3. Ласиця О.1., Охотшкова О.М. Бронхiальна астма у дггей. Сучаснi дiагностичнi тдходи та протоколи лiкування // Мистецтво лшування.-2003.-№°3.- С.19-24.
4. Левенець С.С. Етюлопчне i патогенетичне об-грунтування рiзних форм 6poHxiTiB у дггей: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 1995.-24с.
5. Медведев В.В., Волчек Ю.З. Клиническая лабораторная диагностика: Справочник для врачей / Под ред. В.А. Яковлева.- СПб.: Гиппократ, 1995.-208с.
6. Минцер О.П., Уваров Б.Н., Власов В.В. Методы обработки медицинской информации.- К.: Вища шк., 1990.- 320 с.
7. An asthma management program for urban minority children / Yoos H.L., Mc Mullen A., Bezek S. et al. // J. Pediatric Health Care.- 1997.- Vol.11, N2.-P.66-74.
УДК 616.71-018.44-002.1-07-089-053.2
В.1. Сушко, ПРОБЛЕМА Д1АГНОСТИКИ ТА Л1КУВАННЯ
В.А. Дитяр, ГОСТРОГО ГЕМАТОГЕННОГО
A.С. Носар, ОСТЕОМКЛГГУ У Д1ТЕЙ
B.1. Скорик
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра дитячо'1 хiрургii
(зав. - д. мед. н., проф. В.I. Сушко)
Ключовi слова: dimu, ocmeoMieMim, diaznocmurn, лiкувaння, леmaльнicmь Key words: children, osteomyelitis, diagnostics, treatment, lethality
Гострий гематогенний остеомiелiт (ГГО) е гншно-запальним захворюванням зростаючого оргашзму з переважною локалiзацiею вогнища у довгих юстках. Порушення стадш та механiзмiв юсткоутворення, що пов'язанi з самим гемато-генним остеомiелiтом та процесами медикаментозного лшування, хiрургiчного втручання, негативно впливають на остеосинтез та в цшому спричинюють дисгармонiйний розвиток юс-
Резюме. В статье изложены вопросы, касающиеся частоты возникновения острого гематогенного остеомиелита, перехода его в хроническую стадию, недостаточного совершенствования реабилитационных мероприятий и достаточно высокой летальности. Перечисляются существующие методы диагностики и лечения, ранние критерии хронического остеомиелита, способы его профилактики, а также вопросы своевременного обеспечения ортопедической помощью. Summary. In the article the questions concerning incidence of origination of an acute hematogenic osteomyelitis, its transfer in chronic stage, insufficient improvement of rehabilitative measures and rather high lethality are considered. The existing methods of diagnostics and treatment, early criteria of chronic osteomyelitis, meas of prophylaxis and timely provision with orthopedic help are listed.
тково! тканини, кшщвки, порушення И функцн.
На перший погляд здасться, що проблеми дь агностики та лшування ГГО взагалi не юнуе. На-уково обгрунтоваш знання ще! патологи, дос-татш можливосп дiагностики, широта викорис-тання лшувальних засобiв, застосування анти-бактерiальних препарапв останнього поколiння, впровадження нових хiрургiчних втручань спри-яло покращенню всiх показникiв лiкування па-
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
тологи. Але поглиблене !х вивчення в рiзних ре-гюнах Укра!ни дае пiдставу стверджувати, що проблема iснуе [3, 9, 10, 16, 19].
Актуальшсть проблеми зумовлена частотою ГГО, виникненням септичних ускладнень, реци-дивiв iз переходом до хрошчно! стади, недос-татнiм удосконаленням реабiлiтацiйних заходiв на кожному етат лiкування та досить високою летальшстю, яка, за рiзними даними, у дггей старшого вiку становить вщ 0,68% до 4,2% - 7%, у новонароджених - 1,5% [2, 20, 21].
Як вщомо, захворювання часпше виникае тс-ля травматичного ушкодження на фонi поперед-ньо! сенсибшзацп органiзму iз осередюв хрошчно! шфекцп (пiодермiя, глибокий карiес, хрошч-ний отит, тонзил^). Частота виникнення ГГО у дггей становить до 30%. Що стосуеться новонароджених, то у 62% це пов'язано з пупковою раною та пупковим сепсисом, у 26% - з пош-кодженням шюри, а у 12% - з шфшуванням вну-трiшньоутробно [21]. У немовлят крiм порушен-ня функцп уражено! кiнцiвки, пiдвивиху зу-стрiчаеться гнiйний артрит у 25% випадюв [22].
У зв'язку з ураженням суглобiв основних юс-ток скелета при метаепiфiзарному остеомiелiтi виникае проблема ортопедичних ускладнень, якi зустрiчаються у 10% новонароджених та у 5% дп"ей старшого вшу [21].
Вiдомi таю тяжю наслiдки ГГО, як патоло-гiчний та дистензiйний вивих стегна, деструкцiя голiвки та шийки стегново! кiстки, несправжнiй суглоб шийки стегново! юстки, деформацiя в д> лянцi колiнного та лiктьового суглобiв, набута криворукiсть, укорочення та деформащя сегмен-тiв верхнiх та нижшх кiнцiвок [14]. Зустрiчаеться поеднане ураження. Все це потребуе складно! ор-топедично! допомоги. В цiлому ГГО е причиною тяжких ускладнень та порушень розвитку опор-но-рухово! системи у дтей, спричинюе швалщ-нiсть у 55 -72% хворих i потребуе реабштацш-них заходiв [6].
Досить високим е рiвень травматичного осте-омiелiту, який, за даними Я.С.Лезвинського, виникае у 2% дтей i розподiляегься таким чином: 67% - ускладнення вiдкритого перелому, 28% -закритого перелому, 5% - ортопедичш операци на кiстках [7]. Чинники його виникнення - тяжю вщкрит пошкодження кiсток i оточуючих м'я-ких тканин та мапстральних судин, нервових стовбурiв внаслщок травми та оперативного втручання, несвоечасне та неквалiфiковане на-дання первинно! допомоги на дошпитальному етапi, шзня i недостатня первинна хiрургiчна об-робка вiдкритого перелому, вiдмова вщ пер-винно! пластики м'яких тканин при !х дефектах
та активного дренування; нестабiльна фiксацiя уламюв кiсток, нерацiональна антибактерiальна терапiя, наявшсть вогнища iнфекцi! та супутнiх загальних захворювань. Передбачення та усунен-ня цих причин е програмою дш по запобiганню виникнення ГГО, яку треба враховувати дитячим ирургам в кожнш окремiй ситуацi!.
Ряд авторiв обговорюють поняття епiфiзар-ного остеомiелiту, який не тдтверджуеться даними багатьох клшко-рентгенолопчних i експе-риментальних дослщжень [2]. Формування такого поняття, зазначають автори, зумовлене по-силеною увагою хiрурга до артриту. Тому свое-часне i адекватне хiрургiчне втручання, необхщ-не для лшвщаци вогнища остеомiелiту в мета-фiзi, не виконуеться. Приводяться данi, де у 25% новонароджених при епiфiзарному остеомiелiтi формуеться мiжм'язова флегмона, але трепанащя метафiзiв не проводиться [22].
Звертаеться увага на патогенез пошкодження стегнового суглоба i деструкци голiвки стегна. Констатуеться, що реактивний коксит i дистен-зiйний вивих спричинеш циркуляторними пору-шеннями у зош запалення. Гнiй з вогнища, лока-лiзованого пiд ростковою зоною, потрапляе до суглоба через тонку кортикальну пластинку, вна-слiдок чого виникае гншний коксит. М'язову контрактуру слщ вважати важливим компонентом порушення кровообiгу в голiвцi, через що виникае надлом шийки чи навт епiфiзеолiз.
Несприятливим фактором у новонароджених е те, що локальне ураження юстки зустрiчаеться тiльки у 33,1% випадюв, а септикопiемiчне у 66,9%, iз них токсикосептичне у 13%, що дшсно дае тдставу вважати ГГО у новонароджених пе-реважно проявом сепсису [2,18].
Прогноз захворювання попршуе метастатич-не ураження шших органiв у 18,8% хворих , зокрема вторинна гостра деструкщя легешв, гнiйний перикардит, шелонефрит [18].
У дiтей старшого вшу, навпаки, мюцева форма ГГО становить вщ 40% до 61,4%, септико-пiемiчна вiд 22,1 - 26% до 57%, токсична або адинамiчна - вщ 3% до 16,5% [18, 20, 21]. Ко-ливання показниюв у регiонах Укра!ни залежить вiд рiвня стану здоров'я дп"ей та визначае рiзнi умови для перебиу ГГО.
Що стосуеться вшових характеристик, то ГГО зус^чаеться в усiх вiкових групах майже рiвно-мiрно. Так, до 1 року у 24,8% хворих, вщ 1 до 8 роюв - 38,2%, вщ 8 до 14 роюв - 37% з перевагою хлопчиюв (60%) над дiвчатами [4, 20].
За локалiзацiею ГГО ураження стегново! юс-тки займае перше мюце i становить вщ 29,6% до 70%, великогомшково! кiстки - вiд 21% до
27,8%, плечово! кгетки - вщ 5% до 15%, кгеток таза - 5%, ураження двох i бшьше кгеток зу-стр1чаеться у 7% - 13,6% хворих [3, 8, 15, 20, 21].
У бшьшосп регюшв Украши страждае забез-печення своечасним бактерюлопчним досль дженням хворих у повному обсяз^ а отже, немае цшеспрямовано! антибютикотерапн. Тому вир> шення проблеми визначення збудника остеом> елiту значно б покращило результати лшування ГГО i знизило вщсоток переходу в хронiчну стадiю.
Бактерiемiя виявляеться у 33% хворих, серед них стафшокок (золотавий, гемолiтичний та еш-дермiальний) зустрiчаеться у 40% - 61%, у 22 -30% грамнегативна та змшана флора, гриби [20, 21, 22].
Значна проблема виникае при переходi ГГО в хрошчну стадда. Показники хрошчно! стадп та-кож коливаються вщ 3,8 до 20,8%, а первинний хрошчний остеомiелiт досягае 36% [8, 18, 20].
В останнш час визначеш раннi критери хро-шчного остеомiелiту [4, 23]. Висока iмовiрнiсть хрошзаци запалення спостерiгаеться при три-валостi тяжкого стану хворого понад 14-15 дiб, вiдсутностi тенденци до норматзаци темпера-тури тiла протягом 15-17 дiб вiд початку захво-рювання. Спостерiгаеться висока швидкiсть ос> дання еритроцитiв при клiнiчних ознаках оздо-ровлення чи ремгеи, тенденщя до збiльшення кiлькостi еозинофiльних гранулоципв у пери-феричнiй кровi перед кшцем захворювання (по-над 6-8%, або 0,35.10 9/л); незначна кшьюсть лiмфоцитiв у периферичнiй кровi в гострий пе-рiод захворювання чи ремгеп (менш нiж 2 .109/л.), пiдвищення кiлькостi моноцитiв у перюд ремiсil (понад 7-8%, або 0,5.10 9/л). Велике зна-чення мае вивчення стану iмунноl системи. Але проблема полягае в тому, що не вс лшувальш заклади мають можливгеть скористатися цими дослiдженнями. Показники iмунограми вказують на тяжкiсть перебпу ГГО та можливiсть переходу до хрошчного. На це вказуе тдвищення рiвня IgC 23-25 г/л, IgM - понад 2,2 г/л, IgA -понад 2,5 г/л до початку ремгеи; зниження Т -РОК менше 25%, Т-РОК активних - менше 19% в гострому перiодi захворювання та в перюд ремiсil - (0,9+0,12).109/л,ТФР(0,64±0,17).109/л ТФЧ (0,21±0,04).109/л. Регуляторнi субпопуляци Т - лiмфоцитiв зменшуються, що свiдчить про штоксикащю. Коефiцiент ТФР/ТФЧ у хворих на остеомiелiт становить 3 (а в нормi 2), що свщ-чить про наявнiсть алергiчних реакцш [4].
Моноцити мають високу метаболiчну актив-нiсть, 1м належить важлива роль у проти-шфекцшному iмунiтетi, вони беруть участь у
переборюванш та реутилiзацil пошкоджених тканин, що дозволяе оцшювати збшьшення 1'х кiль-костi як адекватну реакцiю на виникнення хро-шчно! iнфекцil.
Про функцiональну недостатнiсть системи фагоцитозу свщчать показники стимулюючого зимозаном НСТ- теста. Вщносно низька кшьюсть формазанпозитивних клiтин - (25,7±2,9)% - е оз-накою зниження резервних можливостей систе-ми фагоцитоза та пригшчення метаболiчних про-цесiв на рiвнi мембран клiтин. Вiдмiчаеться, що нарощування В-РОК у перiод ремгеп становить понад 20% та дорiвнюе (0,54±0,09).109/л. Дуже низькi показники нейтрофшьного фагоцитозу (менше 10-13%), фагоцитарного шдексу (Ф1) (менше 3,0) протягом усього перюду захворювання, низький рiвень лiзоциму (менше 10 од.) у сироватщ кровi у другiй половит захворювання, фагоцитарна активнгеть дорiвнюе (60,6±3,5%), а Ф1 (5,6±0,7од.) - нижнш рiвень норми [4,17].
Вiдмiчаеться висока активнгеть лужно! фос-фатази (ЛФ) у сироватщ в гострий перюд хвороби (понад 550 од/л) та при ремгеи (понад 450 од/л) - це наслщок компенсаторних проце-шв. Автори вказують, що прогностична значу-щгеть критер^в збiльшуеться пропорцшно 1'х кi-лькостi при переходi ГГО у хронiчну форму [4, 23].
€ проблеми i в дiагностицi ГГО. Госпiта-лiзацiя дтей проводиться у рiзнi строки: в 1-3 добу - 25% хворих, на 4-15 добу - 75%. Це по-в'язано з недостатньою обiзнанiстю лiкарiв iз клiнiчними ознаками та способами дiагностики, а тому дiагноз встановлюеться за рентгено-лопчними даними, що, безперечно, дуже шзно [8]. Тому треба використовувати ранне ультра-звукове дослiдження (УЗД) для шдтвердження дiагнозу та виявлення ознак артриту, особливо кокситу, перюститу, субперюстального абсцесу, випоту в суглобi [6].
Ядерно-магшто-резонансне дослiдження (ЯМРД) дозволяе визначити стушнь деструкц^' проксимального вщдшу стегново! кiстки, вияви-ти хрящову голiвку чи 11 залишки, з'ясувати до-цiльнiсть продовження проведення консервативно! терапп: закрите вправлення з використанням функцюнального методу, фiксацil за допомогою апарата Гшвковського або виконання реконстру-ктивно-вiдновноl операц^ [11]. За допомогою ЯМРД можна встановити наявнгеть ядра осифi-кац^ та визначити термши виконання оперативного втручання.
Для дiагностики ГГО в стадп iнтрамеду-лярного запалення застосовуеться метод мшро-остеоперфорац^. Безперечним доказом наявносп
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
ГГО е значне тдвищення внутршньоюсткового тиску та геморапчно-гншш видшення з юстко-вомозково! порожнини. Проводять експрес-до-слiдження пунктату кiстки з визначенням Р^ кiсткового мозку, показники якого повинш бути вищi за 5,6, що вказуе на наявшсть ГГО у дiтей.
Лiкування ГГО у дтей - складна проблема. У зв'язку зi значною частотою виникнення захво-рювання мають мюце незадовiльнi результати лiкування, якi призводять до того, що патоло-пчний процес переходить у хронiчний, а значна частота швалщносп хворих зумовлюе медичну та сощальну значущiсть проблеми.
При ГГО для вщновлення трофши тканин i оптимiзацi! репаративних процешв у зв'язку з порушенням кровообиу та iннервацi! кiнцiвок лiкування розпочинають iз проведення шфузш-но! терапи [13]. Проводячи дезiнтоксикацiйну терапiю з елементами парентерального харчуван-ня в реашмацшному вiддiленнi при лiкуваннi дггей з ГГО, треба брати до уваги !х вiк, за-гальний стан, локалiзацiю, характер та стадда ураження.
Поряд з iнфузiйною терапiею застосовують екстракорпоральш методи детоксикацi!: плазма-форез, ультрафюлетове та лазерне опромшюван-ня кровi та кiстковомозково! порожнини, гшер-барична оксигенацiя, ентеросорбцiя [21]. Першо-черговою проблемою е пiдбiр адекватно! антиб> отикотерапi!. Призначають антибiотики широкого спектру ди, переважно остеотропш, спираю-чись на данi антибютикограми [24]. Додатково вводять антибiотики внутршньоюстково, внутр> шньосуглобово до повно! лшвщацп запалення. Рекомендують своечасно проводити корекщю ДВС-синдрому при перших його ознаках [21].
Важливим е проведення пасивно! iмунiзацi!: введення антистафiлококового анатоксину, анти-стафiлококового гама-глобулiну, стафшококо-вого бактерюфага, гiперiмунно! антистафшоко-ково! плазми, суперечливим е обгрунтування прямого переливання кровi iмунiзованих донорiв (батьки дитини), активна iмунiзацiя з вико-ристанням аутовакцин [20]. Призначають зага-льнозмiцнюючi засоби, шпб™ри протеаз, фер-менти, плазму для тдвищення природно! рези-стентносп органiзму, фiзiотерапевтичнi методи з електроелiмiнацiею антибiотикiв у зону запалення з використанням циркулярного та внутрь шньоюсткового електродiв [20].
Хiрургiчна тактика лiкування метадiафiзар-ного остеомiелiту полягае у розкригтi та дрену-ваннi параосально! остеомiелiтично! флегмони [8].
У лшувант ГГО широко застосовуеться методика дренування юстковомозково! порожнини для декомпресi! iнтрамедулярного вогнища за способом Алексюка, або мшроостеоперфоращя електрофрезою. Виконуються два фрезовi отвори дiаметром 0,3см, у просвiт юстковомозково! порожнини вводяться хлорвiнiловi катетери для локального введення антисептичних розчишв чи антибiотикiв (внутрiшньовогнищева антибюти-котератя) [5, 8, 20].
При ураженш суглоба здiйснюегься пункцiя суглоба, евакуащя ексудату та внутрiшньосугло-бове введення антибютиюв. У дiтей раннього вшу частше спостерiгають метаепiфiзарнi форми захворювання. Здшснюють розкриття субперiо-стально! флегмони i дренування суглоба хлорвi-ншовим катетером дiаметром 1,5-2 мм, санащю суглоба через катетер iз наступним введенням розчину антибiотикiв. При адекватному дрену-ваннi суглоба артротомiя не показана. Перевага вщдаеться остеоперфорацi! для внутршньо-вогнищево! декомпресi! i мюцевого пiдведення антибiотикiв. Висловлюються погляди, що дренування порожнини суглоба е додатковою травмою, внаслщок яко! виникае тугорухливють, ан-кiлоз, швалщшсть [2, 14, 15, 24].
Результат лшування залежить вiд термiнiв госпiталiзацi! та хiрургiчно! тактики, своечасного та адекватного забезпечення ортопедичною до-помогою в початковш стадi! захворювання: ви-тягнення за Шеде для профшактики виникнення патологiчного вивиху стегна, профшактичш штанцi по типу Шнейдерова, апарат Гшвковсь-кого, стремена Павлика для фшсування голiвки стегна у фiзiологiчно вигiдному положеннi про-тягом 1,5-2 мюящв [5, 11, 20].
1ммобшзащю уражено! кiнцiвки необхiдно здiйснювати протягом всього активного процесу. У новонароджених i дiтей вiком до 1 року доцшьно застосовувати глибокi гiпсовi шини, при ураженнi стегнового суглоба - вщвщш гiп-совi шини - розпорки протягом 1,5-2 мюящв. У дтей молодшого вшу для розвантаження сугло-бiв доцiльно використовувати манжеточне витяг-нення з вантажем 0,5-1 кг, старшого вшу -скелетне витягання з вантажем 2-3 кг залежно вщ вшу [2, 6, 24].
Проблему становлять наслщки бактерiального кокситу у дп"ей. Спочатку хворi з патологiчним вивихом стегна шсля ГГО потребують консервативного лшування, яке найбiльш ефективне у дтей до 1 року, у 2 роки - малоефективне, у 3 роки - майже неефективне [11, 21]. Тому, за да-ними деяких авторiв, у 15% показане оперативне втручання [11]. Обсяг його залежить вщ тяжкосп
патолопчного процесу - це може бути просте вiдкрите вправлення вивихнуто! голiвки, а при необхiдностi - з коригувальною остеотомieю стегново! юстки i ацетабулопластикою за Пембер-тоном. Виконуються складнi реконструктивно-вiдновнi операци з мобiлiзацieю проксимального вiддiлу стегново! кiстки та низведенням великого вертлюга. Це проблема, яка теж потребуе остаточного виршення. Але в кожному випадку показана рання функцюнальна розробка уражених суглобiв, при необхщносп коригувальна остео-томiя стегново! юстки (вкорочуюча, деторсiйна, деваризуюча) i металоостеосинтез за допомогою Г-подiбно!' пластини [15]. У деяких випадках ви-конуеться транспозицiя великого вертлюга з м'я-зами сiдничо! дiлянки в каудальному напрямку з трансосальною фшсащею. Куксу шийки стегново! юстки вправляють у кульшову западину, по^м здiйснюють ацетабулопластику. При вщ-сутносп голiвки i шийки стегново! юстки об-грунтоване оперативне втручання, спрямоване на створення нахилу проксимального вщдшу стегново! кiстки шляхом жолобчасто! чи клиноподiб-но! остеотомi! з утворенням шийково-дiафiзар-ного кута [6, 11,14].
Використовуеться мiкрохiрургiчна технiка та позавогнищева фiксацiя уламкiв у лшуванш травматичного остеомiелiту [1]. Проводиться остео-томiя, як основний спошб виконання кiстково! пластики iз застосуванням з цiею метою спице-стрижневих апарапв.
Таким чином, аналiз генуючих методiв дiаг-ностики, клiнiчного перебпу та лiкування гос-трого гематогенного та хрошчного остеомiелiту показуе, що проблеми iснують. Подальше !х ви-рiшення повинно бути спрямоване на розв'я-зання таких питань:
■ ГГО слщ вважати невiдкладним захворю-ванням, яке потребуе ранньо! дiагностики i на-дання хiрургiчно! допомоги протягом перших годин. Д^и повинш перебувати в стацiонарi спецiалiзованого дитячого вщдшення пiд контролем хiрурга i ортопеда;
■ удосконалення системи оргашзаци медич-но! допомоги хворим iз переломами на дошпи-тальному еташ: рання обробка рани розчинами антисептичних препаратiв, повноцiнна транспор-тна iммобiлiзацiя, ранне виконання хiрургiчно! обробки з оптимальним видаленням нежитте-здатних тканин, репозицiя та фiксацiя уламюв найменш травматичним методом за допомогою спиць або черезшкiрного остеосинтезу, активне промивне дренування розчинами антисептиюв;
■ проведення реабiлiтацiйних заходiв у зв'яз-ку з ураженням зони росту у новонароджених;
■ результати лшування слiд оцшювати дифе-ренцiйовано, в залежностi вщ вiку хворого, зага-льного стану, локатзацп, характеру та стадi! ура-ження, що в значнiй мiрi залежить також вiд термiнiв госштатзацп та цiлеспрямовано! хiрур-гiчно! тактики;
■ забезпечення своечасною та адекватною ортопедичною допомогою в початковш стади за-хворювання: витягнення за Шеде для профша-ктики виникнення патолопчного вивиху стегна, профшактичш штанцi по типу Шнейдерова, апа-рат Гшвковського, стремена Павлика, для фiк-сування голiвки стегна у фiзiологiчно випдному положеннi протягом 1,5-2 мiсяцiв;
■ своечасне використання мiкроостеоперфо-рацi! та активно! санаци, що сприяе зменшенню внутрiшньокiсткового тиску, покращенню крово-постачання юстки, запобианню виникнення суб-перюстально! флегмони, зникненню болю, ство-ренню умов для санаци вогнища ураження, за-безпеченню високо! концентрацi! антибютиюв. Треба пам'ятати, що при шзнш госпiталiзацi! ос-теоперфорацiя корисна, але не запобiгае секвес-трацi! та переходу захворювання у хронiчну ста-дiю;
■ визначення раннiх критерив хронiчного ос-теомiелiту дозволить передбачити профшактичш мiри.
До основних методiв профiлактики хронiч-ного запалення юстково! тканини належать:
■ адекватна антибактерiальна терапiя пiд контролем бактерюлопчного дослiдження та свое-часна змша препаратiв;
■ адекватна та диференцшована iмуноко-рекцiя, постiйна корекцiя порушень Т- системи iмунiтету i фагоцитозу;
■ обережний, рацюнальний пiдхiд до замю-но! терапi! гiперiмунними препаратами, яю слiд призначати в гострому перiодi захворювання пiд контролем iмунологiчних дослiджень;
■ плазмафорез у комплекс з iмунокорек-цiею;
■ гшербарична оксигенацiя, яка, крiм пiдви-щення репаративних можливостей тканин, приводить до припинення кровообпу та зниження ппокси тканин, активно стимулюе Т - систему iмунiтету;
■ лазерна терашя, яка пiдвищуе енергетич-ний потенщал клiтин.
Таким чином, проблем, яю потрiбно з'ясову-вати i розробляти, дуже багато. Питання дiагно-стики i лiкування ГГО, визначеш останнiм часом [5, 9, 10, 17, 18], не вичерпали ушх можливостей i потребують подальшого удосконалення, що бу-де сприяти зниженню показниюв летальностi, переходу до хрошчно! стадi! та iнвалiдностi.
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Борзих О.В. МжрохГрурпчна техшка та поза-осередкова фiксацiя у лiкyваннi травматичного остео-мГелпу // 2-й конгрес xipypriB Украши: Зб. наук. ро-бiт. - К., Донецьк, 1998. - С.505-506.
2. Гострий гематогенний остеомieлiт у новона-роджених / Кукуруза Ю.П., Антiпiна О.Ю., Коно-плiнський В.С., Солейко Н.П. // 2-й конгрес xipypгiв Украши: Зб. наук. робп\- К., Донецьк, 1998. - С.399-400.
3. Григоровський В.В. Експериментальне моде-лювання гематогенного остеомieлiтy довгих кiсток // 2-й конгрес xipypгiв Украши: Зб. наук. роби\-К., Донецьк, 1998. - С.514-515.
4. Донченко Л.И, Жуков Ю.Б. Иммунобиохи-мический статус больных с посттравматическим остеомиелитом // 2-й конгрес х1рурпв Украши: Зб. наук. робгг.- К., Донецьк, 1998. - С.519-520.
5. Кепеть В.А. Лечение острого гематогенного остеомиелита у детей // Здравоохранение. - 2001. -№9. - С.53-56.
6. Крисюк А.П. Сучасш аспекти профшактики, ранньо! дiагностики та лiкyвання гематогенного осте-омГелиу та його наслГдки // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. робгт. - К., Донецьк, 1998. - С.396-397.
7. Лезвинский Я.С. Профилактика и лечение остеомиелита у детей // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. робп\- К., Донецьк, 1998. - С.404-405.
8. Лiкyвання гострого гематогенного осте-омГелиу у дней / Библюк Й.1., Мартинюк М.А., Ма-пяш Я.В., Которбаш Р.И. // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. робгт- К., Донецьк, 1998. - С.358-359.
9. Момотов А.А. Опыт лечения острого гематогенного остеомиелита у детей // Клшч. х1рургГя.-2000. - №6. - С.33-34.
10. Момотов А.А., Яровая О.А. Лазеротерапия в лечении острого гематогенного остеомиелита у детей // Материалы IV Междунар. науч.-практ. конф. «Применение лазеров в медицине и биологии». - Харьков, 2000. - С.68-69.
11. НовГ напрямки в дiагностицi i лiкyваннi насладив бактеpiального кокситу у дiтей та шдлптав / Крисюк А.П., Куценок Я.Б., Гук Ю.М., Вовченко А.Я. // 2-й конгрес хГрурпв Укра1ни: Зб. наук. робп\- К., Донецьк, 1998. - С.397-399.
12. Оксимец В.М., Рушай А.К. Роль инфузионной терапии в комплексном лечении травматического остеомиелита // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. робгт.- К., Донецьк, 1998. - С.548-549.
13. Поворознюк В.С., Ханес Г.С. Опыт лечения острого гематогенного остеомиелита у детей // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. робп\- К., Донецьк, 1998. - С.417-418.
14. Профилактика и лечение последствий гематогенного остеомиелита нижних конечностей у детей / Вершинин А.Я., Береснева Н.А., Дядюра А.М., Тихо-ненко А.А. // 2-й конгрес хГрурпв Укра1ни: Зб. наук. робгт.- К., Донецьк, 1998. - С.363-364.
15. Реактивный артрит при остром гематогенном остеомиелите у детей / Грона В.Н., Шарлай В.И., Щербинин А.В., Симонов Е.В. и др. // 2-й конгрес хГрур-пв Украши: Зб. наук. роби\- К., Донецьк, 1998. -С.369-370.
16. Русак П.С. Застосування лшосомальних пре-паpатiв у лшуванш гострого гематогенного остеомГе-л1ту у д1гей // Матеpiали XIX з'!зду хГрурпв Украши. - Хаpькiв, 2000. - С.260-261.
17. Русак П.С. Ретроспективна оцшка Гмунного статусу у дней, хворих на гострий гематогенний ос-теомieлiт // Клшч. хГрурпя.- 2000. - №6. - С.34-36.
18. Русак П.С. Частота виникнення i пеpебiг гострого гематогенного остеомieлiтy у дiтей тсля авари на Чорнобильськш АЕС // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. робгт.- К., Донецьк, 1998. - С.420-421.
19. Слепцов В.П., Шаевский Д.В., Вершинин Я. Применение рациональной антибактериальной терапии при остром гематогенном остеомиелите // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. робп\- К., Донецьк, 1998. - С.426-427.
20. Современные аспекты лечения острого гематогенного остеомиелита у детей / Давыденко В.Б., Пащенко Ю.В., Морозов Е.В., Волженцев А.А. // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. робп\- К., Донецьк, 1998. - С.371-373.
21. Ускладнення при лiкyваннi гострого гематогенного остеомieлiтy у дiтей / ПогорГлий В.В, Солейко Н.П., Антшша О.Ю., Гончарук В.Г. // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. роби\- К., Донецьк, 1998. - С.419-420.
22. Цуман В.Г., Машков А.Е.,Тайем Х. Ранние признаки хронического воспаления у детей с острым гематогенным остеомиелитом // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. роби\- К., Донецьк, 1998. - С.432-434.
23. Шафит С.Е. Результаты лечения больных с псевдоартрозом и замедленной консолидацией перелома, осложненных остеомиелитом большеберцовой кости, с применением комбинации антистафилококкового анатоксина и стафилококкового бактериофага // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. роби\- К., Донецьк, 1998. - С.570-571.
24. Эпифизарный остеомиелит у новорожденных / Сопов Г.А., Иноземцев И.Н., Филиппова Н.Г., Лосиц-кий А.А. // 2-й конгрес хГрурпв Украши: Зб. наук. робгт.- К., Донецьк, 1998. - С.429-430.
