CC BY
38
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616.77-018.46-002-036.11-053.2-073.175:616.71
ЛЕБЕДЕВИЧ О.Б., КУЛИК О.М.
Комунальна м'!ська дитяча MiHi4Ha лiкaрня, м. Львiв
Льв'!вський на^ональний медичний ун'!верситет iM. Данила Галицкого
ДЕНСИТОМЕТРИЧНИЙ АНАЛ13 РОЗВИТКУ ОРТОПЕДИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ГОСТРОГО ГЕМАТОГЕННОГО ОСТЕОМ1вЛ|ТУ В Д1ТЕЙ
Резюме. Ультразвукова денситометрiя була проведена у 89 дтей, як були XBC>pi на гострий гематогенний GCTeaMieAiT. У 48 дгтей було дагностовано ортопедичнi ускладнення. Оценка якост кютковоi' тканини дгтей псля перенесеного гострого гематогенного остeомieлiту проводиться шляхом скриннгового (диспансерного) денситометричного досмдження.
Ключом слова: ультразвукова дeнситомeтрiя, ортопедичн ускладнення, гострий гематогенний остeомieлiт.
Вступ
Гострий гематогенний остеомГетт (ГГО) у дней зали-шаеться серйозною медико-сощальною проблемою ди-тячо! мрурги. Це зумовлено поширешстю захворювання та тяжюстю гнiйно-запальних ускладнень у дней [2, 4]. ТяжкГсть перебiгу, труднощi диагностики, наявнicть шва-лщизуючих вщдалених наслщюв (вкорочення та деформа-ци кiнцiвки, патологiчнi переломи та вивихи, хибнi сугло-би) обумовлюе домiнуюче мicце ГГО серед рiзних форм гостро! мрурпчно! шфекцй [1, 3]. Частота помилок при дагностищ ГГО досягае 64,1 %, i вони стають основною причиною несвоечасносп та нерацiональноcтi лшування, що приводить до виникнення як раннк ускладнень, так i ортопедичних наслщкГв у кожно'' друго'' дитини.
Мета дослщження: провести денситометричний аналГз розвитку ортопедичних ускладнень гострого гематогенного оcтеомiелiту в дгтей.
Матер1али та методи
Ультразвукова денcитометрiя (УЗДМ) проведена у 89 дггей, яы перенесли ГГО. 1з них 48 дггей, у яких розвинулись ортопедичнi ускладнення (28 хлопчиыв та 20 дiвчаток), становили основну групу, а 41 дити-на (23 хлопчики та 18 дiвчаток), у яких ортопедичних ускладнень не виявлено, — контрольну групу.
Вивчеш таи ультразвуковi параметри:
1. ШвидкГсть поширення ультразвуку (ШПУ, м/с), що являе собою швидысть проходження ультразвуку крГзь ыстку.
2. Широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц) — показник, що характеризуе втрату штенсив-носл ультразвуку в cередовищi його поширення.
3. 1ндекс мшералГзаци (IM, %), що розраховуеться автоматично за допомогою комп'ютера на основГ по-казникiв ШПУ i ШОУ.
Результати досл1джень та ix обговорення
Нормaльнi значення iндекcу мшералГзаци в дггей основно'1 групи зустрГчалися лише в 48,8 %, остеопе-шя вiдмiченa в 28,2 %, остеопороз — у 23 % випадыв, ус щ значення вГропдно вгдрГзнялися вгд показникГв контрольно'' групи (р < 0,01). Тобто в дггей з ортопе-дичними ускладненнями в 5,4 раза частше зустрГчався патолопчний стан ыстково! структури, що вГдповгдав остеопоротичному. I щ ускладнення в 51,2 % дггей основно'' групи (у 42,9 % дГвчаток i 56 % хлопчикГв) спостерГгалися на фош зменшено'' мщносп кГстково'' тканини. У результат обстеження дггей контрольно'' групи встановлено, що ознаки остеопени зустрГчались в 1,7 % випадкГв. У дггей зГ показниками IM, зниже-ними щодо середшх показниыв основно'' групи, орто-педичш ускладнення визначалися в 36 % випадкГв: у 33,3 % дГвчаток i в 40 % хлопчиыв, рГзниця з попередш-ми даними вГропдна (р < 0,001). При зниженш IM на 1 стандартне вгдхилення вгдмГчено збгльшення частоти розвитку ортопедичних ускладнень ГГО в 1,5 раза, що ще раз свгдчить про те, що IM доцгльно використовува-ти для видглення груп ризику дггей Гз ГГО. Збгльшення IM (у межах нормальних показниыв) виявили лише в контрольнш груш. Тобто в дггей Гз ГГО не тгльки вГро-пдно частше зустрГчаються остеопешчш стани исток, але й вГропдно ргдше вгдмГчаеться тдвищення мщнос-т кГстково! тканини (р < 0,01). Значна ыльысть дггей Гз тдвищенням IM у контрольнш груш свгдчить про те, що збгльшення мщносл исток е прямою профь лактикою виникнення ортопедичних ускладнень ГГО.
© Лебедевич О.Б., Кулик Ü.M., 2013 © «Травма», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
114
Травма, ISSN 1608-1706
Том 14, №4 • 2013
Лкарю, що практикуе / To Generаl Practitioner
У 56,5 % дггей виявили порушення ыстково! архггек-тошки та вiдставання енхондрального скостенiння в!д паспортного на 3—5 роыв, у 34,5 % — ознаки виражено! остеопени, у 10 % — ознаки остеопорозу.
Виявлено, що в результат запального процесу в активнш фазi захворювання можуть виникати ран-нi ортопедичнi ускладнення [3]. Так, при ураженш кульшового суглоба у 18 дггей розвинулись вторинш коксити, що при несвоечаснш дiагностицi у 2 дггей призвели до патолопчного вивиху стегново! кiстки [6]. Прикладом цього може слугувати хворий С., 11 р. (дстс^я хвороби № 2346), який був госштатзований в клшку на 10-ту добу вщ початку захворювання з явищами токсикозу та порушенням мiкроциркуляцií. Виявлено 5 шогенних вогнищ: у дiлянцi спини, лiво-го плеча, лiвого передплiччя, лiвого стегна й гомiлки по переднш поверхнi. Локальш клiнiчнi прояви ГГО були помiрно вираженi: локальна болючють у длян-цi лiвого кульшового суглоба, помiрна вiдвiдна контрактура й наявшсть гнiйних елеменпв на шкiрi спини. Дiагноз був установлений на основi остеопункци та УЗД кульшових суглобiв. Дитина одужала, проте розвинувся дефект верхньо! третини лiвоí стегново! кiстки (рис. 1).
Окремо проведено УЗДМ 37 хворих, яы були проопероваш з приводу ГГО: 30 дгтей з основно! групи та 7 дгтей контрольно! групи. Дослiдження проводились на рiзних етапах пiсляоперацiйного перебiгу.
При порiвняннi показниыв денситометри в цш гру-пi хворих виявлено, що частота та стутнь порушень стану ыстково! тканини були бiльшими в прооперо-ваних дiтей: тiльки в 5 (11,4 %) пащенпв /-кригерш був у межах норми, у 13 (29,5 %) — остеопешя та у 26 (59,1 %) — остеопороз.
Рисунок 1. Хворий С., 11 р. (¡стор1яхвороби № 2346). Рентгенограма л!вого стегна через 1 р!к п!сля перенесеного ГГО
У груш оперованих дггей виявлена чгтка тенденщя до бтьш вираженого порушення стану ыстково! тканини на прооперованш ынщвщ. При анал1з1 1М про-оперовано! ынщвки в 15 пащентав основно! групи в строки вщ 4 до 18 мюящв пiсля оперативного лкуван-ня ми виявили, що втрати становили вiд 4 до 55 % вщ початкових показникiв у перший мюяць тсляопера-цiйного перюду. Найбiльш вираженi порушення стану ыстково! тканини нами дiагностовано в пащентав про-тягом перших 18 мюящв шсля оперативного втручан-ня. Найбтьш виражений ступiнь остеопорозу виявлено у 12 пащенпв основно! групи, яы знаходились на постiльному режимi (у середньому 5,7 ± 0,5 мюяця).
Враховуючи отриманi результати, ми вважаемо за потрiбне проводити динамiчне денситометричне об-стеження всiм дгтям протягом 18 мiсяцiв пiсля операци. Це може мати значення для визначення штенсивносп лшувально! фiзкультури, ступеня дозованого та повно-го навантаження нижшх кiнцiвок та часу !х призна-чення. У разi вщсутносп динамiки денситометричних показниыв або негативно! динамши пiсля заынчення постiльного режиму дощльно вирiшувати питання про призначення медикаментозно! терапи остеопорозу. Оскiльки остеопороз вважаеться одним iз негативних факторiв, що впливають на репаративнi процеси ыстково! тканини, особливо важливим е проведення ден-ситометричного контролю при плануванш повторних оперативних втручань [2, 7].
Неповне вiдновлення функцп нижньо! кiнцiвки у 16 пащенпв через 1,5—3 роки пiсля операцш при-зводило до порушення стану ыстково! тканини, змен-шення показниыв денситометри. Остеопенiчний синдром у цих хворих можна пояснити зниженням загального фiзичного навантаження; порушенням функцп ынщвок внаслiдок залишкових патолопч-них змiн у кульшових суглобах; ускладненнями пiсля операци (асептичний некроз голiвки стегново! ыст-ки та ш.) та вкороченням нижшх ынщвок. Таы дiти внаслiдок значно! тривалосп виявлених порушень можуть належати до групи ризику формування не-повного пiку ыстково! тканини й потребують про-фiлактичних або лшувальних заходiв (залежно вiд ступеня цих порушень), спрямованих на покращення стану ыстково! тканини. При добрих та задовтьних результатах оперативних втручань та при вщновленш функцп нижшх ынщвок динамша денситометричних показниыв вказувала на поступове вщновлення стану ыстково! тканини на етапах лшування й досягнення середньостатистичних показниыв норми.
Денситометричш дослiдження дозволяють вияв-ляти остеопенiю, що ще не проявляеться на рентгено-грамах. Таы пащенти можуть належати до груп ризику щодо виникнення бтьш виражених змш при динамiч-ному обстеженш
Висновки
1. Таким чином, виявлеш змiни стану ыстково! тканини у хворих шсля перенесеного ГГО на рiзних етапах лшування свщчать про важливiсть проведення дина-
Том 14, №4 • 2013
www.mif-ua.com
115
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
Mi4Horo денситометричного обстеження цих пащенпв на етапах лiкування для своечасного виявлення остео-пени й остеопорозу.
2. При недостатнш мщносл кiсток навiть незначнi низькоенергетичнi травми призводять до виникнення ортопедичних ускладнень, а показники УЗДМ, особливо 1М, досить точно вiдображають стан кютково! структури у дiтей, тому ii корисно застосовувати у дiтей i3 перенесеним ГГО для раннього виявлення розвитку ортопедичних ускладнень.
Список л1тератури
1. Мосеенко Р.О. Частота i структура захворюванос-mi дтей в Укран та шляхи iiзниження/Р.О. Moi-сеенко // Сучасна педiаmрiя. — 2009. — № 2(24). — С. 10-15.
2. Василенко И.Я. Медицинские проблемы техногенного загрязнения окружающей среды / И.Я. Василенко, О.И. Василенко // Гигиена и санитария. — 2006. — № 1. — С. 22-25.
Лебедевич О.Б., Кулик Е.Н.
Коммунальная городская детская клиническая больница, г. Львов
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
ДЕНСИТОМЕТРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ РАЗВИТИЯ ОРТОПЕДИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ ОСТРОГО ГЕМАТОГЕННОГО ОСТЕОМИЕЛИТА У ДЕТЕЙ
Резюме. Ультразвуковая денситометрия была проведена у 89 детей, больных острым гематогенным остеомиелитом. У 48 детей были диагностированы ортопедические осложнения. Оценка качества костной ткани детей после перенесенного острого гематогенного остеомиелита проводится путем скринингового (диспансерного) денситометрического исследования.
Ключевые слова: ультразвуковая денситометрия, ортопедические осложнения, острый гематогенный остеомиелит.
3. Поворознюк В.В. Остеопешчний синдром у дтей та тдлт^в: фактори ризику, дiагнoсmика, профыак-тика: Метод. поабник / Поворознюк В.В., Выен-ський А.Б., Григор 'ева Н.В. — К., 2001. — 27с.
4. Щеплягина Л.А. Остеопороз у детей: проблемы и решения / Л.А. Щеплягина [и др.] // Российский педиатрический журнал. — 2007. — № 2. — С. 4-8.
5. Фролова Т.В. Ощнка структурно-функщонального стану кiсmкoвoi тканини дтей та тдлтшв за результатами ульmразвукoвoi денситометры: Метод. рек. МОЗ та АМНУкрати/Фролова Т.В. — Х, 2006. — 16с.
6. Лебедевич О.Б. Аналiз денситометричних показнишв у прогнозуванш розвитку ортопедичних ускладнень го-строго гематогенного oсmеoмiелimу / О.Б. Лебедевич, О.М. Кулик //Практична медицина. — 2011. — Т. 17, № 4. — С. 126-128
7. The use of biochemical markers of bone turnover in osteoporosis /P.D. Delmas, R. Eastell, P. Garnero[etal.]//Osteoporosis Int. — 2000. — Vol. 11 (Suppl. 6). — P. S2-S17.
Отримано 21.06.13 □
Lebedevych О.B, Kulyk О.M.
Municipal City Children's Clinical Hospital,
Lviv
Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky, Lviv, Ukraine
DENSITOMETRIC ANALYSIS OF THE DEVELOPMENT OF ORTHOPEDIC COMPLICATIONS OF ACUTE HEMATOGENOUSOSTEOMYELITIS IN CHILDREN
Summary. Ultrasound densitometry was performed in 89 children with acute hematogenous osteomyelitis. 48 children have been diagnosed with orthopedic complications. Assessment of the quality of bone tissue of children after acute hematogenous osteomyelitis is carrying out by screening (dispensary) densitometric study.
Key words: ultrasound densitometry, orthopedic complications, acute hematogenous osteomyelitis.
116
Травма, ISSN 1608-1706
TOM 14, №4 • 2013
