CC BY
30
УДК 346.12
СУЧАСНИЙ СТАН НАЦ1ОНАЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 ТА НАПРЯМИ ЗАКОНОДАВЧО1 ПРОМИСЛОВО1 ПОЛ1ТИКИ
В. О. УСАТИЙ,
здобуеач кафедри господарського права, Нащональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Досл1джено питания розвитку промисловост1 Украгни в контекст1 сучасног промисловог полтики держави, гг становлення, сучасний стан та тенденцгг розвитку. Розглянуто р1зн1 правов1 форми впливу на становлення промисловост1 Украгни та, зокрема, промисловог полтики держави в р1зних галузях народного господарства.
Ключов1 слова: промисловють, промислова пол1тика держави, форми впливу на господарську дiяльнiсть, модершзащя економши, реструктуризащя промисловосп.
Вщповщно до Концепцп державно!' промислово! полггики Украши, затвердженою постановою Кабшету М1н1стр1в Украши вщ 29.02.1996 р. № 272, державна промислова пол1тика - це д1яльшсть Уряду, спрямована на збереження, тдтримку i розвиток в1тчизняних товаровиробниюв у галузях i виробництвах, що забезпечують життевi штереси краши, насамперед ii економiчну безпеку, а також сощальний та культурний рiвень життя народу.
Аналiз стану промислового комплексу Украши, викладений у цш Концепцii, свiдчив про наступне.
Так, Украша на перiод здобування незалежносп, мала великий iнтелектуальний i технологiчний потенцiал майже в ушх основних галузях промисловостi. Проте цей потенщал створювався не як единий комплекс Украши, а як частина народногосподарського комплексу колишнього СРСР. Це призвело до величезних диспропорцш мiж окремими галузями й пiдгалузями промисловост^ високого рiвня мiлiтаризацii та концентрацп виробництва, вiдсутностi замкнутих технологiчних виробництв i багатьох видiв сировини, необхщних для функцiонування промисловостi незалежно! Украши.
У першi кшька роюв незалежност намiтилися HOBi негативш тенденцii. Не було проведено nepeopiern^TO тдприемств вiйськово-промислового комплексу на випуск TOBapiB широкого вжитку, попри те, що виробництво вiйськoвoi тeхнiки скоротилося бшьш як на 90 %. Рiзкo зменшилося фiнансування наукoвo-дoслiдних i дoслiднo-кoнстpуктopських poбiт промислового виробництва, яке в 1994 р. становило 17 % вщ обсяпв 1990 р., а фшансування фундамeнтальнoi та пpикладнoi науки становило близько 0,4 % внутршнього валового продукту. Була знижена шновацшна активнiсть, втрачався iнтeлeктуальний потенщал кpаiни. Значнi стpуктуpнi перекоси в матepiальнoму виpoбництвi та цiнoутвopeннi створили величезну шшу для накопичення потенщалу iнфляцii витрат.
Збepiгалася негативна тенденщя пiдвищeння кредиторсько!' та дeбiтopськoi заборгованосп, забopгoванoстi пiдпpиeмств перед бюджетом, збшьшувався дeфiцит власних oбiгoвих кoштiв тдприемств, oднieю з причин якого стала жорстка кредитна полггика. Тривав спад швестицшно1' активнoстi. Протягом 1991 - 1993 pp. обсяг каттальних вкладень зменшився на 47,6 %, причому найбшьший спад був характерним для виробничих швестицш. 1снуюча законодавчо-нормативна база не стимулювала iнвeстицiй в промислове виробництво з боку внутршшх i зoвнiшнiх iнвeстopiв. Мeханiзм «сертифшацшно1» приватизацп не лише не дав необхщних iнвeстицiйних peсуpсiв, але й пpизвiв до дроблення капiталу i власносп.
Дуже пoвiльнo вiдбувалися стpуктуpнi перетворення в промисловосп, особливо в галузях, спрямованих на виробництво тoваpiв кшцевого споживання, тривала некерована кoнвepсiя, яка призводила до зменшення висoкoтeхнoлoгiчних виробництв.
Стан промислового комплексу визначався такими негативними рисами:
1) недостатня opieнтацiя на виробництво продукцп кшцевого споживання;
2) домшування видобувних i базових галузей з низьким ступенем переробки сировини; 3) застарш тeхнoлoгii у бшьшост галузей (за наявност ушкальних висoкoтeхнoлoгiчних виробництв), тeхнoлoгiчний розрив у piвнях розвитку
цившьних i оборонних галузей, надмipна мштаризащя за вщсутност завершених тeхнoлoгiчних циклiв вiйськoвoгo виробництва; 4) висока матepiалo- та енергоемшсть виробництва при майже мoнoпoльнiй залежност вiд iмпopту eнepгopeсуpсiв; 5) втрата традицшних pинкiв збуту в СНД i крашах Схiднoi Свропи; 6) розрив кооперованих зв'язюв у межах СНД; 7) високий стутнь зношеност основних фoндiв; 8) деформована структура виробництва; 9) неконкурентоспроможнють бiльшoi частини вггчизняно1' пpoдукцii через низьку яюсть i моральну застаpiлiсть, що поглибилась у зв'язку iз встановленням свггових цiн на eнepгoнoсii; 10) вщсутшсть платоспроможного споживчого попиту i недосконалють пpoпoзицiй через нeдopoзвинeнiсть системи дослщження кон'юнктури ринку i маркетингу.
Отже, юнуюча система peалiзацii промислово1' полггики не надавала мoжливoстi зберегти наявний промисловий пoтeнцiал i його науково-техшчну базу, здiйснювати стpуктуpнi змiни, свщомо захищати i пiдтpимувати вiтчизняних виробниюв.
Слiд зазначити, що питання промислово1' пoлiтики держави в гoспoдаpськo-пpавoвiй наущ дoслiджувалoся eпiзoдичнo в кoнтeкстi окремих галузей народного господарства. А що стосуеться загальних дoслiджeнь в економщ, зокрема щодо збереження, пiдтpимки й розвитку вггчизняних тoваpoвиpoбникiв у галузях i виробництвах, якi забезпечують життeвi iнтepeси краши, насамперед ii eкoнoмiчну безпеку, а також сoцiальний та культурний piвeнь життя народу, то вони не отримали належного розвитку. Питання розвитку промислово1' пoлiтики держави отримали розвиток в окремих сферах суспшьного життя та були на порядку денному юриспв господарниюв, таких як Д. В. Задихайло, В. К. Мамутов, В. М. Пашков, О. П. Подцерковний, В. А. Устименко, В. С. Щербина та ш. Проте зазначенш науковщ не придшяли достатньо1' уваги узагальненню промислово1' пoлiтики держави та ii вплив на економшу держави в цшому.
Метою cmammi е дoслiджeння сучасного стану i тeндeнцiй розвитку промисловост Укpаiни та промислово! пoлiтики держави в цшому.
3
Ha сyчaснoмy етaпi poзвиткy yкpaïнськa е^шм^, opieнтoвaнa та pинкoвy систему екoнoмiчних вiднoсин, хapaктеpизyeться oсoбливим типoм екoнoмiчнoï системи, кpитеpieм якoï e виживaння в yмoвaх нестaбiльнoстi.
Як нaслiдoк, pефopмyвaння егашмжи Укpaïни тa opieнтaцiя вiтчизняних суб^кив гoспoдapювaння нa ефективне фyнкцioнyвaння 3a швих yмoв вимaгaють кapдинaльнoгo пеpеглядy oснoв yпpaвлiння гoспoдapським мехaнiзмoм, a тaкoж всеoхoплюючoï стpyктypнoï тpaнсфopмaцiï як нaцioнaльнoï екoнoмiки в цiлoмy, тaк i змiни стpyктypи екoнoмiки oкpемих гaлyзей, pегioнiв тa пiдпpиeмств [1, с. 85]. Аксioмaтичнo, щo пpoмислoвiсть e oдним i3 нaйвaжливiших стpyктypних елементiв нaцioнaльнoï екoнoмiки i мae oдне з ключoвих знaчень у зaбезпеченнi екoнoмiчнoï тa пoлiтичнoï безпеки ^ai™, ïï екoнoмiчнoï незaлежнoстi, тдвищенш дoбpoбyтy нaселення. Вoнa e пpoвiднoю гaлyззю екoнoмiки Укpaïни, oскiльки зaбезпечye всi гaлyзi екoнoмiки знapяддями ^a^, сиpoвинoю тa мaтеpiaлaми, служить нaйбiльш aктивним чинникoм нayкoвo-технiчнoгo пpoгpесy i poзшиpенoгo вiдтвopення в цiлoмy. Сеpед iнших гaлyзей нapoднoгo гoспoдapствa пpoмислoвiсть видiляeться кoмплексo-yтвopювaльними фyнкцiями. Вiд того, як пpaцюe пpoмислoвiсть, бaгaтo в чoмy зaлежить фyнкцioнyвaння всieï е^^мши. Тoмy темпи зpoстaння, piвень poзвиткy i стpyктypa пpoмислoвoстi e тайввжлившими пoкaзникaми не тiльки кiлькiснoï, a й яюсш!' хapaктеpистики екoнoмiки, a тaкoж життeвoгo piвня нaселення [2]. 3a тaких yмoв нaйбiльш стpyктypнo poзбaлaнсoвaним, a, oтже, i ^^тетним для нaйiнтенсивнiших стpyктypних пеpетвopень, виявилoсь пpoмислoве виpoбництвo Укpaïни. Рoль пpoмислoвoстi у фopмyвaннi ВВП тa вaлoвoï дoдaнoï вapтoстi зaлишaeться вaгoмoю як для poзвинених пoстiндyстpiaльних кpaïн, тaк i для пoстсoцiaлiстичних деpжaв. Ta^ чaсткa пpoмислoвoгo виpoбництвa у ВВП деpжaв з pинкoвим мехaнiзмoм гoспoдapювaння стaнoвить вiд 17,8 (Дaнiя) дo 41,4 % (Япoнiя). Питoмa вaгa пpoмислoвoстi у ствopеннi вaлoвoï дoдaнoï вapтoстi гaлyзей екoнoмiки склaдae вщ 20,0 (США) дo 38,0 % (Krn^), a чисельнiсть пpaцiвникiв, зaйнятих у сектopi пpoмислoвoгo виpoбництвa, стaнoвить близькo тpетини зaйнятoгo
4
економiчною дiяльнiстю населення. В постсощалютичних крашах промисловють формуе вщ 26,8 % ВВП (Угорщина) до 53,9 % (Румунiя), а частка додано! вартосп, створено! промисловим виробництвом досягае 31,0 % (Рошя) [3].
Промисловють в Украiнi мае розгалужену соцiально-економiчну, органiзацiйну, технологiчну, територiальну структури, завдяки чому ii можна вщнести до числа складних систем. Вона штегруе досягнення науково-технолопчного прогресу, виступаючи локомотивом трансформацiйних перетворень на макро- та регюнальному рiвнях i е показником економiчного потенщалу краiни [1, с. 86], е основою штеграцп економiки Украiни у свггову, виробляючи 91,2 % експортно! продукцii, а ii експортно-iмпортний оборот дорiвнюе майже 80 % ВВП. Завдяки промисловост держава отримуе 2/3 валютних надходжень вiд загального експорту товарiв i послуг [4, с. 134].
Поглиблення свггово! фiнансовоi кризи спричинило згортання виробництв у багатьох крашах через суттеве падшня попиту. Украшсью базовi бюджетоутворюючi галузi е досить штегрованими у свiтовий ринок, i тому високозалежними через свою експортоорiентованiсть вiд ситуацii на зовшшшх ринках. Як наслiдок, усi свiтовi тенденцii знаходять свое вiдображення на динамщ внутрiшнього виробництва [5]. Саме тому найбшьше падiння виробництва демонструють експортоорiентованi галузi промисловостi [1, с. 88].
У Посланш Президента Украши до Верховноi Ради Украiни вщ 30.04.2002 р. «ввропейський вибiр. Концептуальш засади стратегii економiчного та сощального розвитку Украiни на 2002 - 2011 роки», наголошуеться, що Украша зможе посiсти належне мiсце в Сврот та свiтi за умови опанування шновацшного шляху розвитку, тдвалини якого мають бути закладенi в процеш структурно! перебудови економiки. Тшьки таким чином можна змiнити сировинний вектор розвитку економiчних процесiв, що стихшно формуеться нинi.
Тож, основою стратепчного курсу, його базовим принципом мае стати реаизащя державно! пол^ики, спрямовано! на запровадження iнновацiйноi
мoдeлi структурно1' перебудови та зростання економши, утвердження Украши як високотехнолопчно1' держави.
Одним iз завдань е формування конкурентного середовища, тобто розвиток кoнкуpeнцii, посилення ii впливу на цiнoутвopeння, посилення державного регулювання суб'eктiв природних мoнoпoлiй, тдвищення пpoзopoстi !х дiяльнoстi, формування конкурентного середовища на ринках енергоноспв, сшьгосппродукцп, транспортних перевезень, зв'язку, житлово-комунальних послуг, poзмiщeння державного замовлення, центраизованих капiталoвкладeнь тощо. Актуалiзуeться нeoбхiднiсть скасування пшьг та пpeфepeнцiй окремим суб'ектам господарсько1' дiяльнoстi, виpiвнювання умов конкуренцп на peгioнальнoму та мiсцeвих piвнях, удосконалення правових мeханiзмiв дoбpoсoвiснoi конкуренцп.
Мехашзм вiднoвлeння платoспpoмoжнoстi боржника та банкрутства мае стати ключовим при виршенш питань забopгoванoстi та фшансового оздоровлення пiдпpиeмств, збереження робочих мюць i виробничого пoтeнцiалу. Рeстpуктуpизацiя i лiквiдацiя таким шляхом бeзнадiйних шдприемств-боржниюв сприятиме пepepoзпoдiлу peсуpсiв на користь життездатних пiдпpиeмств.
Завдання полягае в тому, щоб сформувати правове середовище, яке забезпечить ефективний захист кpeдитopiв та власникiв (iнвeстopiв) вщ pизикiв утрати контролю над власнютю внаслiдoк нeдoбpoсoвiснoгo застосування процедур банкрутства.
Основна мета стратеги макpoeкoнoмiчнoi пoлiтики - забезпечення умов стшкого довготривалого зростання, яке сприяло б структурно--шновацшнш та сошальнш пepeopieнтацii eкoнoмiки, формування сприятливого швестицшного середовища. Це потребуе збереження принципу прюритетносп макpoeкoнoмiчнoi стабiлiзацii. Пoтpiбнo враховувати i зворотний зв'язок -залежшсть макpoeкoнoмiчнoi збалансoванoстi вiд результативносп пoлiтики eкoнoмiчнoгo зростання. Дoсвiд попереднього дeсятиpiччя засвiдчуe, що надiйна фшансово-бюджетна та грошова стабiлiзацiя без стабшьного реального
6
^rcropa е^^мши немoжливa, вoнa мoже бути лише кopoткoтеpмiнoвoю.
У кoнтекстi нoвoï стpaтегiï e нaгaльнoю пoтpебa в шиpшoмy впpoвaдженнi зaгaльнoпpийнятих мiжнapoдних мехaнiзмiв зaхистy внyтpiшньoгo pинкy тa pегyлювaння зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнoстi. Це, нaсaмпеpед, зaбезпечення зoвнiшньoтopгoвельнoгo pежимy, спpямoвaнoгo нa ствopення piвнoпpaвних yмoв гoспoдapювaння для вiтчизняних тa ^земних тoвapoвиpoбникiв i ефективний ïx зaхист вiд недoбpoсoвiснoï кoнкypенцiï.
Укpaïнa нaлежить дo пpoмислoвo poзвинениx кpaïн св^у, мae oдин iз нaйбiльшиx в Cвpoпi й стpyктypнo poзгaлyжениx пpoмислoвиx кoмплексiв. Стpyктypa пpoмислoвoстi oxoплюe бaзoвi гaлyзi - чopнy i кoльopoвy метaлypгiю, xiмiю тa нaфтoxiмiю, мaшинo- i пpилaдoбyдyвaння, легку тa пеpеpoбнy пpoмислoвiсть. Сеpед нayкoeмниx гaлyзей - aвiaкoсмiчнa, сyднoбyдiвнa, виpoбництвo вiйськoвoï техшки, вэжке i сiльськoгoспoдapське мaшинoбyдyвaння, веpстaтoбyдiвнa тa iнстpyментaльнa, електpoтеxнiчнa i пpилaдoбyдiвнa, виpoбництвo зaсoбiв зв'язку, iнфopмaтики тa склaднoï aпapaтypи, медичнoгo yстaткyвaння, paдio-, електpoннa, aвтoмoбiлебyдiвнa тoщo. У ïxньoмy apсенaлi - yсi вiдoмi бaзoвi теxнoлoгiï, щo викopистoвyються у свгтовш пpoмислoвoстi: виpoбництвo мaтеpiaлiв, пеpеpoбнi, зaгoтiвельнi, метaлooбpoбнi, теpмiчнi, збиpaльнi, нaнесення пoкpиттiв тa iнше.
Пiдтвеpдженням висoкoтеxнoлoгiчниx i кoнкypентниx мoжливoстей yкpaïнськoï пpoмислoвoстi e ^prn^ oсвoeння нoвиx мoделей лгтаюв AH-70, AH-140 тa AH-3S. Tarn® pеaлiзaцiя мiжнapoднoгo пpoектy - пpoгpaми pa^rao-кoсмiчнoгo кoмплексy мopськoгo бaзyвaння «Мopський стapт» i «Глoбaл CTap», де зaстoсoвyються вiтчизнянi paкетoнoсiï «Зешт» i «Циктон». 3 22 бaзoвиx теxнoлoгiй paкетнo-кoсмiчнoï гaлyзi Укpaïнa вoлoдie 17.
Оснoвнi меxaнiзми мoдеpнiзaцiï тaкi: 1) пoглиблення iнститyцiйниx пеpетвopень, спpямoвaниx нa фopмyвaння в пpoмислoвoмy гамплекс динaмiчнoгo i кoнкypентoспpoмoжнoгo пpивaтнoгo ^^ropa, yдoскoнaлення системи кopпopaтивнoгo yпpaвлiння; 2) шлшшення пpoгнoзyвaння тa деpжaвнoгo пpoгpaмyвaння, pеaлiзaцiя деpжaвниx цiльoвиx пpoгpaм;
3) активний захист штерешв втизняних товаровиробниюв на внутршньому та зовшшньому ринках; 4) фюкальне (податкове) стимулювання iннoвацiй та експорту високотехнолопчно1' пpoдукцii; 5) застосування сприятливих митних peжимiв iмпopту тeхнoлoгiчнoгo обладнання; 6) освоення мeханiзмiв державного довгострокового кредитування; 7) удосконалення системи державних замовлень та закушвель; 8) максимальне використання iнвeстицiйних iнстpумeнтiв пpиватизацii; 9) державне сприяння розвитку фшансового лiзингу; 10) застосування додаткових стимулiв розвитку малого та середнього бiзнeсу, венчурних (у т. ч. зoвнiшнiх) швестицш; 11) сприяння всeбiчнoму розвитку спшьних та iнoзeмних пiдпpиeмств, виpoбничiй кооперацп з пiдпpиeмствами краш GC, Росп та iнших держав у технолопчному oнoвлeннi пpoвiдних галузей украшсько1' економжи.
Пpiopитeтами пoлiтики мoдepнiзацii пpoмислoвoстi мають стати:
1) державне сприяння розвитку наукоемних виробництв та галузей, що базуються на використанш iнфopмацiйних та комушкативних тeхнoлoгiй;
2) освоення виробництва продукцп та систем машин, що забезпечуватимуть запровадження енерго- та ресурсозбер^аючих тeхнoлoгiй, комплексне тeхнiчнe i технолопчне переоснащення виробництва, масове оновлення основних фoндiв; 3) виробництво iмпopтoзамiннoi продукцп; 4) освоення системи машин для розвитку агропромислового комплексу; 5) розширення експортно1' бази, в тому чи^ високих технологш та тoваpiв з високим ступенем обробки; 6) закриття, санащя та перепрофшювання неефективних виробництв.
Таким чином, стверджуе Д. В. Задихайло, для господарсько-правово1' науки основним завданням залишаеться створення та постшне вдосконалення правового мeханiзму регулювання макpoeкoнoмiчних пpoцeсiв та встановлення щодо нього принципових вихщних положень, базованих на суспшьно-eкoнoмiчних цiннoстях. За таких умов сам eкoнoмiчний алгоритм такого регулювання мае бути сощально opieнтoваним i залишатися в систeмi суспшьно сприйнятних аксioлoгiчних координат [6].
Так, вщповщно до Кoнцeпцii державно1' промислово1' пoлiтики, схвалено1'
8
Укaзoм Пpезидентa Укpaïни вщ 12.02.2003 p., деpжaвнa пpoмислoвa пoлiтикa e вaжливoю склaдoвoю зaгaльнoдеpжaвнoï пoлiтики. Вoнa спpямoвaнa нa дoсягнення пpoмислoвiстю якiснo нoвoгo piвня poзвиткy, пoсилення пpoмислoвoгo пoтенцiaлy деpжaви, зaдoвoлення пoтpеб нaселення, зpoстaння oбсягiв виpoбництвa i пiдвищення кoнкypентoспpoмoжнoстi пpoмислoвoï пpoдyкцiï.
Однieю з пpичин низькoï ефектившст yкpaïнськoï екoнoмiки, yпoвiльнення ïï диншжи тa тiнiзaцiï e кpизa системи кopпopaтивнoгo yпpaвлiння. 3a oцiнкaми експеpтiв Свiтoвoгo бaнкy, системa кopпopaтивнoгo yпpaвлiння в Укpaïнi e oднieю з нaйслaбкiшиx сеpед кpaïн з пеpеxiднoю екoнoмiкoю i тoмy пoтpебye глибoкoï pестpyктypизaцiï. У питaнняx кopпopaтивнoгo yпpaвлiння Укpaïнa вiдстae не лише вщ кpaïн-пpетендентiв нa вступ дo СС, a й пеpебyвae пoзaдy Potiï i нaвiть Гpyзiï, пiдкpеслюeться в пoслaннi Пpезидентa Укpaïни дo Веpxoвнoï Рaди Укpaïни 2003 p. <^po внyтpiшнe i зoвнiшнe стaнoвище Укpaïни у 2002 poцi».
Метoю poзвиткy пpoмислoвoстi, вiдпoвiднo дo Деpжaвнoï пpoгpaми poзвиткy пpoмислoвoстi нa 2003 - 2011 pp., бyлo ствopення сyчaснoгo, iнтегpoвaнoгo у свiтoве виpoбництвo пpoмислoвoгo кoмплексy, здaтнoгo в yмoвax iнтегpaцiï тa глoбaлiзaцiï poзв'язyвaти oснoвнi зaвдaння сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy тa yтвеpдження Укpaïни як висoкoтеxнoлoгiчнoï деpжaви. Осшвними нaпpямaми pефopмyвaння системи yпpaвлiння пpoмислoвiстю визнaчaлись: 1) зaстoсyвaння нoвиx стpaтегiй yпpaвлiння шляxoм пеpеxoдy вiд зaпiзнiлoгo випpaвлення дефектiв пoпеpедньoгo poзвиткy дo випеpеджaючиx бaгaтoвектopниx спpямoвyючиx дiй; 2) yдoскoнaлення меxaнiзмiв pинкoвoï сaмoopгaнiзaцiï пiдпpиeмств нa викoнaння стpaтегiчниx нaпpямiв пpoмислoвoгo poзвиткy; 3) фopмyвaння пoвнoфyнкцioнaльнoï стpyктypи системи yпpaвлiння з включенням в не!' центpaльниx i pегioнaльниx opгaнiв; 4) зaкoнoдaвче poзмежyвaння пoвнoвaжень з фopмyвaння тa pеaлiзaцiï деpжaвнoï i pегioнaльнoï пpoмислoвoï пoлiтики; 5) пеpеxiд нa фyнкцioнaльнo спpямoвaнy opгaнiзaцiйнy стpyктypy opгaнiв yпpaвлiння з пеpевaжнoю
9
opieнтацieю державно1' промислово1' пол^ики на створення сприятливих умов функцюнування i розвитку пpoмислoвoстi; 6) полшшення упpавлiння державною промисловою власнютю; 7) створення умов для ринково1' самoopганiзацii великомасштабних iннoвацiйнo opieнтoваних об'еднань та пepeдачi !м частини управлшських повноважень з peалiзацii промислово1' политики; 8) пiдгoтoвка мeнeджepiв ново! формацп для роботи в органах державного управлшня пpoмислoвiстю та стимулювання впровадження лщерного менеджменту, сучасних мeтoдiв бiзнeс-планування i стандаpтiв iннoвацiйнoгo та швестицшного проектування на промислових пiдпpиeмствах; 9) впровадження комп'ютеризованих систем тдтримки управлшських ршень та створення едино1' облшово1' бази даних.
Не випадково Законом Украши «Про пpiopитeтнi напрями шновацшно1' дiяльнoстi в Укра1'ш» стpатeгiчними прюритетами iннoвацiйнoi дiяльнoстi в Укpаiнi на 2011 - 2021 pp. визначено таю: освоення нових технологш транспортування енергп, впровадження енергоефективних, peсуpсoзбepiгаючих технологш, освоення альтернативних джерел eнepгii; освоення нових технологш високотехнолопчного розвитку транспортно1' системи, ракетно-кoсмiчнoi галузi, авiа- i суднобудування, озброення та вшськово1' тeхнiки; освоення нових тeхнoлoгiй виробництва матepiалiв, !х оброблення i з'еднання, створення шдустрп нанoматepiалiв та нанотехнологш; тeхнoлoгiчнe оновлення та розвиток агропромислового комплексу; впровадження нових тeхнoлoгiй та обладнання для яюсного медичного обслуговування, лшування, фармацевтики; широке застосування технологш бшьш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища; розвиток сучасних шформацшних, комушкацшних тeхнoлoгiй, poбoтoтeхнiки.
Здшснення мoнiтopингу peалiзацii пpiopитeтних напpямiв покладено на Державне агентство з питань науки, шновацш та шформатизацп Украши, яке, починаючи з 2013 р., щopiчнo подае результати проведення мониторингу Мшютерству oсвiти i науки Украши для шформування до 15 червня кожного року Кабшет Мiнiстpiв Украши.
3 метою зaбезпечення pеaлiзaцiï стpaтегiчниx ^^pm^™ ^б^етом Miнiстpiв Укpaïни бyлo poзpoбленo тa зaтвеpдженo сеpедньoстpoкoвi пpiopитети iннoвaцiйнoï дiяльнoстi зaгaльнoдеpжaвнoгo тa гaлyзевoгo piвнiв, детaлiзoвaнi у вщшвщних пoстaнoвax.
Рoзвитoк нaйвaжливiшиx нaпpямiв iннoвaцiйнoï дiяльнoстi у пpoмислoвoстi мae зaбезпечyвaтися зaвдяки pеaлiзaцiï вiдпoвiдниx деpжaвниx пpoгpaм.
3 цьoгo пpивoдy В. М. Шшгав нaгaдye, щo poзвитoк poзвинениx кpaïн свiдчить, щo стpyктypнa пеpебyдoвa екoнoмiки пoстiндyстpiaльнoгo сyспiльствa, тдвищення ïï кoнкypентoспpoмoжнoстi мoжливi лише зa yмoви шиpoкoгo впpoвaдження iннoвaцiй, тобто aктивiзaцiï iннoвaцiйнoï дiяльнoстi [7].
Отже, дoслiдження сyчaснoгo стaнy, стpyктypи тa тенденцп poзвиткy гoспoдapськиx пpaвoвiднoсин у нaцioнaльнiй пpoмислoвoстi в кoнтекстi сyчaсниx сoцiaльнo-екoнoмiчниx тpaнсфopмaцiй зaсвiдчили нaявнiсть диспpoпopцiй у poзвиткy гaлyзевoï стpyктypи, ïï невщшвщшсть пpiopитетaм poзвиткy пpaвoвoгo гoспoдapськoгo пopядкy, зoкpемa, внaслiдoк iгнopyвaння неoбxiднoстi пoeднaння деpжaвнoгo pегyлювaння мaкpoекoнoмiчниx пpoцесiв тa pинкoвoгo сaмopегyлювaння у пpoмислoвoстi спoстеpiгaeться pyйнyвaння бaлaнсy як пpивaтниx тaк i пyблiчниx iнтеpесiв, в чaстинi: 1) зниження iннoвaцiйнoï a^^roCT^ щo спpичиняe пoдaльшy втpaтy кoнкypентoспpoмoжнoстi пpoмислoвoï пpoдyкцiï i витiснення втизняних виpoбникiв iз тих pинкoвиx сегменлв, якi вoни зaймaли; 2) зменшення oбсягiв дiяльнoстi зyмoвлюe низький piвень pентaбельнoстi у пpoмислoвoстi тa нестaчy кoштiв для фiнaнсyвaння теxнiкo-теxнoлoгiчнoгo oнoвлення i poзвиткy - з гажним poкoм у гaлyзi скopoчyeться кшьюсть спецiaлiстiв, пiдвищyeться знoшенiсть oснoвниx зaсoбiв.
Очевиднo, щo для виxoдy iз кpизoвoï ситyaцiï у вiтчизнянiй пpoмислoвoстi неoбxiднo зaстoсyвaти ефективнi мaкpoекoнoмiчнi pегyлятopи, якi б ствopювaли певнi пpефеpенцiï вiтчизняним виpoбникaм, здiйснювaти
11
заходи, спрямоваш на полшшення структури ресурсного потенщалу промисловосп, передушм це стосуеться шновацшно1' складово1', в тому числi належно1' законодавчо1' пiдтpимки, яка мае бути достатньою для реаизацп завдань iз тдвищення кoнкуpeнтoспpoмoжнoстi промислових пiдпpиeмств та !х пpoдукцii.
Список л1тератури:
1. Пельтек Л. В. Розвиток регшнально'1 промислово'1 пол1тики держави : теор1я, методология, мехашзми : [монограф1я] / Л. В. Пельтек. - Миколав : Вид-во ЧДУ 1м. Петра Могили, 2010. - 268 с.
2. Бша С. О. Структурна пол1тика в перехщнш економщ1 Украши: теоретико-методолопчний аспект / С. О. Бша // Вюник Украшсько'1 Академп державного управлшня. -1999. - № 1. - С. 107-117
3. Коротич О. Б. Принципи державно'1 регюнально'1 полггики / О. Б. Коротич // Актуальш проблеми державного управлшня : зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХарР1 НАДУ «Мапстр», 2009. - № 2 (36). - С. 156-162
4. Прогнозування i розробка програм / [В. Ф. Беседш та ш ; за ред. В. Ф. Беседша]. -К. : Наук. свгг, 2000. - 468 с.
5. Продиус И. П. Устойчивое развитие и экономическая стратегия / И. П. Продиус,
B. И. Захарченко // Экономические инновации. - Одесса : ИПР и ЭЭИ, 1999. - Вып. 5. -
C.30-37
6. Задихайло Д. В. Правов1 засади формування та реал1зацп економ1чно'1 пол1тики держави : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право; господарське-процесуальне право» / Д. В. Задихайло. - Х., 2013. - 38 с.
7. Пашков В. М1нновацшна складова ринку л1карських засоб1в: проблеми господарсько-правового забезпечення / В. М. Пашков // Вюник Нацюнально'1 академп правових наук Украши. - 2013. - № 3 (74). - С. 204-213.
Усатый В. О. Современное состояние национальной промышленности и направления законодательной промышленной политики.
Исследованы вопросы развития промышленности Украины в контексте промышленной политики государства, её становление, современное состояние и тенденции развития. Рассмотрены разные правовые формы влияния на становление промышленности Украины, особенно промышленной политики государства в разных отраслях народного хозяйства.
Ключевые слова: промышленность, промышленная политика государства, формы влияния на хозяйственную деятельность, модернизация экономики, реструктуризация промышленности.
Usatyi V. O. Current status of national industrial areas and legislative industrial policy.
The current system of industrial policy does not provide the possibility to save an existing industrial capacity and its scientific and technological base, make structural changes consciously protect and support domestic producers.
Key words: industry, industrial policy, law of influence on economic activity, modernization of the economy, restructuring the industry.
Розширена анотащя стати Усатого В. О. на тему: «Сучасний стан нацюнальноУ промисловостi та напрями законодавчо'1 промисловоУ полггики»
Usatyi V. O., the applicant of the Department of commercial law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «Current status of national industrial areas and legislative industrial policy»
Problem. The current system of industrial policy does not provide the possibility to save an existing industrial capacity and its scientific and technological base, make structural changes consciously protect and support domestic producers.
Analysis of recent publications and sources. The development of industrial policy developed in some areas of public life and were on the agenda lawyers executives such as D. V. Zadyhaylo, V. K. Mamutov, V. M. Pashkov, A. P. Podtserkovnyy, V. A. Volodya, V. S. Shcherbina more. However, scientists do not specify enough attention paid generalization of industrial policy and its impact on the economy as a whole.
Formulation purposes. The purpose of this paper is to investigate the current state and trends of the industry of Ukraine and industrial policy in general.
The main material. Thus the basis for strategic policy, its basic principle should be the implementation of public policies aimed at introducing innovative model of structural adjustment and economic growth, strengthening of Ukraine as a high-tech state.
The main objective of macroeconomic policy strategy - ensuring the conditions for sustainable long-term growth, which supports innovative structural and social reorientation of the economy, creating a favorable investment environment. This requires maintaining the principle of priority of macroeconomic stabilization. We must take into account the feedback - the dependence of the
macroeconomic balance efficiency policy of economic growth. The experience of the previous decade shows that robust fiscal and monetary stabilization without stable real economy is not possible, it may be only short-term.
Conclusions. Obviously, to emerge from the crisis in the domestic industry must take effective macroeconomic controls that would entail certain preferences to domestic producers, implement measures to improve the structure of the resource potential of the industry, primarily concerned innovative component, including appropriate legal support that should be sufficient to meet the objectives of the competitiveness of industrial enterprises and their products.
Key words: industry, industrial policy, law of influence on economic activity, modernization of the economy, restructuring the industry.
