CC BY
44
УДК 338.43:636.5
Галанець В.В., фах1вець лаборатори др1бного тваринництва © 1нститут сыъсъкого господарства Карпатськогорегюну HAH Украши,
с. Оброшино, Украгна
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПТАХ1ВНИЦТВА
У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Птах1вництво е найбыъш дгездатною галуззю тваринництва, найбыъш мобыъною, виггдною, яка може розвиватися на обмежеши mepumopii та тновацтно-гнвестицШтй основi з використанням ceimoeoso doceidy. Базою для виробництва бройлерного м'яса е велию броилерш фабрики, якг працюютъ гз замкнутим циклом виробництва.
Висока бюлог1чна скороспшстъ i високий в\дтворювалъний цикл забезпечуе ритм1чне постачання свгжо! висококалортно! продукцп споживачам у велию Micma, промислов1 центри, курортт зони з великою концентрац1ею населения, допомагае устшно eupirnyeamu продоволъчу проблему. I3ycix галузеи тваринництва вона найбыъш дгездатна.
Ключов1 слова: погол1в 'я птиц1, виробництво продукцп, стагнащя вгдродження, ceimoea практика, можливост1 i перспективирозвитку.
УДК 338.43:636.5
Галанець В.В., специалист лаборатории мелкого животноводства Институт сельского хозяйства Карпатскогорегиона HAH Украины, с. Оброшино, Украина
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ПТИЦЕВОДСТВА В ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Птицеводство является наиболее дееспособной отраслью животноводства, наиболее мобильной, выгодной, которая можетразвиватъся на ограниченной территории и инновационно-инвестиционной основе с использованием мирового опыта. Базой для производства бройлерного мяса есть большие бройлерные фабрики, которые работают с замкнутым циклом производства.
Высокая биологическая скороспелость и высокий воспроизводственный цикл обеспечивает ритмичное снабжение свежей высококалорийной продукции потребителям в крупные города, промышленные центры, курортные зоны с большой концентрацией населения, помогает успешно решать продовольственную проблему. Из всех отраслей животноводства она наиболее дееспособная.
Ключевые слова: поголовье птицы, производство продукции, стагнация возрождения, мировая практика, возможности и перспективыразвития.
© Галанець В.В., 2014
34
UDC 338.43:636.5
Galanets V.V.
Institute of agriculture of Carpathian Region of NAAS Ukraine, Obroshino, Ukraine
CURRENT STATUS AND FUTURE DEVELOPMENT OFF POULTRY
IN LVIV REGION
The poultry farming is the most capable industry of stock-raising, most mobile advantageous which can develop on the limited territory and on the innovative investment basis with the use of world experience. A base for the production of broiler meat are large broiler factories which work with the reserved cycle of production.
High biological precocity and high reproductive cycle provides the rhythmic supply of fresh high-calorie products for consumers in the cities, industrial centers, resort areas, with the large concentration of population, helps to solve the food problem. Among all industries of stock-raising it is the most capable.
Key words: poultry, production, stagnation revival, international practice, possibilities and prospects of development.
Постановка проблеми. Птах1вництво e найбшьш д1ездатною галуззю тваринництва, може розвиватися нав1ть в складних умовах не вимагаючи земл1 i державних субсидш, усшшно виршуе продовольчу проблему, розширяючи асортимент високо - цшно! продукци, устшно освоюе европейсью i св1товий ринок.
Однак Украша вщстае вщ розвинених заруб1жних кра!н по ефективност1 виробництва м'яса птищ i яець, вимагае в цьому напрямку нових дослщжень
У першу десятку найбшьших виробниюв м'яса птищ у CBiTi вщносять наступи! краши: США, Китай, Бразил1я, Мексика, Рос1я, 1рак, Великобриташя, 1ндонез1я, Туреччина.
Водночас у першу десятку найбшьших виробниюв яець у CBiTi потрапляють таю краши: Китай, США, 1нд1я, Япошя, Мексика, РоЫя, Бразил1я, 1ндонез1я, Украша, Франщя.
Анал1з останн1х дослщжень. Проблемш питания розвитку галуз1 птах1вництва в Укра!ш докладно висв1тювалися у дослщженнях Р. М. Мишва, С.В. Сендецько!, С.О. Децюри та шших науковщв.
Мета дослщження полягае у висв1тленш сучасних тенденцш розвитку галуз1 птах1вництвау Льв1вськш област1 та визначенш перспективних напрям1в.
Виклад основного матер1алу. Хоча загальне виробництво яець в Укра!ш в тому числ1 i в розрахунку на одну особу, з кожним роком збшьшуеться, однак лише у 2009 рощ споживання ix на одного жителя досягло науково обгрунтованого р1вня - 290 шт. Та все ж до розвинутих европейських кра!н, де на одну особу на piK припадае 320-350 шт. курячих яець Укра!ш ще далеко, тому виробникам ще е до чого прагнути.
35
Шсля проголошення Украшою суверенное™ з початком переходу до ринково! економши, що довела сво! переваги у всьому свт, до чого наша держава була не пщготовлена, допустила суттев! помилки у здшсненш цього процесу, що викликало 20 р1чну економ1чну кризу \ стагнаци галуз! сшьського господарства (1990- 2010 рр.), насамперед тваринництва.
Повну характеристику цьому перюду дае спещал!зований статистичний зб1рник "Сшьське господарство Укра!ни в 2010 рощ", який охопив весь 20 р1чний перюд I показуе повну деградащю в1тчизняного тваринництва (табл.1).
Покажемо це, демонструючи динам1ку погол1в'я худоби I птиц! в сшьськогосподарських пщприемствах I господарствах населения (табл.1).
Таблиця 1
Погол1в'я худоби 1 птищ в с1льськогосподарських п1дприсмствах
1 господарствах населения УкраУни в 1990-2010 рр. (тис. гол1в)
Види худоби 1 птиц1 р1к 2010р. до 1990р., %
1990 1995 2000 2005 2010
С1льськогосподарськ1 шдприемства.
ВРХ 21083 13701 5037 2492 1526 7,2
вт. ч корови 1691 4595 1851 866 589 9,5
свиш 14071 7152 2414 2602 2625 25,8
В1вц1 1 кози 7165 2423 413 271 298 4,2
Птиця 132267 54074 25353 66625 110561 83,2
Господарства населения
ВРХ 3540 3856 4386 4022 2968 83,8
Вт. ч корови 2187 2936 3107 2769 2042 93,4
свиш 5356 5992 5238 4450 4335 81,0
Птиця 113138 95368 98369 95368 83278 82,5
Джерело: складено на основ! даних Державно! служби статистики Укра!ни
Важко пов1рити, що з кожно! сотн1 велико! рогато! худоби, що була в сшьськогосподарських пщприемствах у 1990 рощ до 2010 року залишилося -7,2 голови, а з кожно! тисяч! кор!в - 9,5 кор!в, з кожно! сотн! овець ! юз - 4,2 %.
Господарства населения також потерп!ли, але в меншш м!р!.
Тваринництво було знищене пщ кор!нь, перетворилося в зруйновану збиткову галузь. Промислов! тваринницьк! комплекси, включаючи ! птах!внич!, також були зруйноваш.
Весь довгий пер!од укра!нський внутршнш ринок продовольства заповнювався ¿мпортною продукщею в!тчизняно! продукц!! майже не було, але птах!вництво вижило.
Перш! ознаки оздоровления ситуац!! з явилися лише у 2011 рощ у статистичних зб!рниках "Укра!на в цифрах 2011 ! 2012 роки" та в статистичному зб!рнику "С!льське господарство Льв!вщини за 2012 р!к".
36
1шщативу тут проявила галузь птах1вництва, розпочавши вщновлювати зруйноваш промислов1 комплекси { створювати спещал1зоваш птахофабрики за вз1рцем кра!н £С.
В сучасних умовах господарювання птах1вництво в Укра!ш та й у свт е одним ¿з основних виробниюв важливих продукт1в харчування, як1 вщзначаються бюлопчною повноцшшстю для оргашзму людини й економ1чною доступшстю для бшьшост1 споживач1в. В умовах вступу нашо! краши до СОТ птах1вництво в умовах жорстко! конкуренцп з ¿мпортною продукщею, одержало певш переваги, про що свщчить прирют м'яса птищ \ яець в 2011-2012 роках.
Шлях Украши до св1тового економ1чного простору ставить за необхщне подальше пщвищення конкурентоспроможност1 продукцп та формування И високо1 якост1 у сшьськогосподарських пщприемствах.
Забезпечення високо! ефективност1 господарювання аграрних пщприемств набувае першочергово! ваги, оскшьки на цш основ! формуеться конкурентоспроможшсть краши на св1товому ринку.
В крашах СС буд1вництво спещал1зованих птахофабрик вщбувалося з використанням власних кошт1в б1знесмешв, будь-яка фшансова дотащя з боку держави тут була вщсутня.
Цю практику продовжили \ наш1 товаровиробники, створюючи спещал1зоваш промислов1 птахофабрики за власш кошти.
Таким чином в умовах недостатшх державних ресурЫв вщродження птахофабрик стало не тшьки полшшувати рацюни людей, розширюючи асортимент високобшково! продукцп ,але й робити це без субсидш держави.
Сьогодш птах1вництво штенсивно розвиваеться на всш територп Украши, особливо бия великих мкт { промислових центр1в, що полегшуе збут продукцп.
Базою для вирощування курчат-бройлер1в е велию промислов1 птахофабрики на декшька мшьйошв гол1в птищ на рк. Бшьшють з них працюе ¿з замкнутим циклом виробництва.
В середньому за показниками птахофабрик жива маса бройлер1в у 7-тижневому вщ1 досягае 1338 грам1в, збережешсть погол1в'я - 93%, витрати корму - 3,67% на 1 кг приросту [1, с.7].
Головною особливктю в1тчизняного ринку курятини е його ч1тка структуризащя. Цей ринок контролюють вюм великих компанш. Частка шших виробниюв не перевищуе 10%.
Найусшшшшими кампашями на ринку е "Мирошвський хл1бопродукт" { "Комплекс Агромарс". Лщери ринку почали створювати власш бренди, активно використовуючи рекламу, причому як локальну ,так { нащональну.
Структура птах1вництва в Укра!ш мае такий вигляд: 1нститут птах1вництва, племшш птахозаводи, племшш птах репродуктори \ товарш птахофабрики. За даними ВНО "Укрптахопром" сьогодш галузь об'еднуе в Укра!ш 684 птахогосподарства з р1зними формами власност1, з яких 86 господарств спещал1зуються на виробництв1 племшно! продукцп, 150 - на виробництв1 яець, 82 - на виробництв1 м'яса, 195 - м1жгосподарсью птах1внич1 пщприемства. Для забезпечення товаровиробниюв птах1вничо! продукцп
37
племшним матер1алом е налагоджена схема взаемозв'язюв племшних господарств р1зного р1вня м1ж собою ¿з виробниками товарно! продукци.
Для забезпечення товаровиробниюв племшним матер1алом е налагоджена система взаемозв'язюв племшних господарств р1зного р1вня м1ж собою \ з виробниками товарно! продукци.
Ведеться поглиблена селекцшна робота з птицею кроав "Борки 14", "Борки 24", "Борки-колор", "Ломан-Браун", "Беларусь-9" таш. [1, с.4].
До п'яирки областей лщер1в по виробництву м'яса птиц! у 2010 рощ входили области
1. Черкаська (35,4%);
2. Дншропетровська (17,3%);
3. Кшвська (15,0%);
4. АРКрим (91%);
5. Льв1вська (5,0%).
До п'яирки областей -лщер!в за погол1в'ям птиц! у 2010 рощ входили:
1. Черкаська (12,4%);
2. Кшвська (11,5%);
3. Дншропетровська (9,0%);
4. Донецька (7,2%);
5. АР Крим (6,2%).
Що стосуеться господарств населения, то шякого вщношення до промислового вирощування бройлер1в вони не мають. Утримують курей 65% господарств населения, але на одне господарство в середньому приходиться всього 12 курей.
Найбшьшим стабшьним \ оргашзованим каналом реал1зацп м яса птиц! е переробш пщприемства. 1м реал1зуеться 71,3% вироблено! продукци \ лише 22% за шшими каналами [1, с. 7]. Основними конкурентами для пщприемств торпвл! е мкью ринки.
Промислове виробництво курчат-бройлер1в стало на найближч! роки одним ¿з найбшьш привабливих напрям1в б1знесу, що викликаеться такими факторами:
- бюлопчна безпечшсть;
- оптимальне сполучення амшокислотного складу з низьким вмктом холестерину;
- пор1вняно низью щни;
- домашне вирощування птищ конкуренци бройлерному не складае, промислове виграе за щнами;
- з домашньо! курки не можна приготувати того розма!ття готових продукт1в як з бройлер1в.
Статистичний зб1рник Головного управлшня статистики у Льв!вськш облает! "Сшьське господарство Льв1вщини", що виданий у 2013 рощ свщчить про те, що у вЫх категор1ях господарств, включаючи \ сшьськогосподарськ! пщприемства погол1в'я велико! рогато! худоби ! кор!в продовжуе зменшуватися.
38
У сшьськогосподарських пщприемствах взятих окремо погол1в'я свиней у 2012 рощ у пор1внянш з 2000 роком зросло в 6,4 рази, овець { юз - у 4,7 рази, а
погол1в'я птищ I, включаючи качок, гусей, шдиюв, курей - у 9 раз1в (табл.2).
Таблиця 2
_Погол1в'я худоби 1 птищ у Льв1вськш облает! (тис. гол1в) _
Показ ник рж 2012 р. до 2000 р., %
2005 2008 2009 2010 2011 2012
1 2 3 4 5 6 7 8
Уа категор11 господарств
ВРХ 362,7 299,8 283,7 251,9 237,6 250,5 44,3
у т.ч корови 235,4 177,7 171,7 161,7 155,9 152,4 45,2
Свин1 230,2 258,7 305,8 296,3 287,3 306,3 117,5
В1вц1 1 кози 23,5 21,0 22,5 22,6 25,3 28,6 85,4
Птиця 7186,9 7987,1 8148,0 7961,5 8474,8 8826,1 140,8
С1льськогосподарськ1 п1дприемства
ВРХ 40,6 28,6 27,2 24,2 24,2 25,3 24,4
у т.ч корови 14,3 10,7 10,8 9,8 9,4 9,2 25,5
Свиш 33,6 70,0 104,1 109,5 110,9 127,9 646,0
В1вщ 1 кози 1,0 1,5 2,1 2,0 2,5 3,3 471,4
Птиця 1739,2 3160,3 3161,9 3159,9 3610,8 3850,2 905,5
Господарства населения
ВРХ 322,1 271,2 256,5 227,7 213,4 225,2 48,7
у т.ч корови 221,1 167,0 160,9 151,9 146,5 143,2 47,6
Свиш 196,6 188,7 201,7 186,8 176,4 178,4 74,0
В1вщ 1 кози 22,5 19,5 20,4 20,6 22,8 25,3 77,1
Птиця 5447,7 4826,8 4986,1 4801,6 4864,0 4975,9 85,2
Джерело: складено на основ! даних [6]
Тут, слщ нагадати, що в обласних зб1рниках Головного управлшня статистики шформащя приватного б1знесу, якими е спец1ал1зован1 птахофабрики не публ1куеться (що дуже не виг1дно для науки), тому опублжована ¿нформац1я не е повною, адже у Льв1вськ1й област1 функц1онуе 32 спец1ал1зован1 птахофабрики (табл.3).
У сшьськогосподарських пщприемствах Льв1вщини у 2012 рощ пор1вняно з 2005 роком у розрахунку на 100 гектар1в уг1дь було вироблено м яса ус1х вид1в у живш ваз1 у 7,5 раза, у забшнш ваз1 у 7,7 рази бшьше, що св1дчить про поступове в1дродження тваринництва
39
Таблиця 3
Виробництво продуктов тваринництва у розрахунку на 100 гектар1в _сшьськогосподарських угщь у Льв1вськш облает! _
Показ ник рш 2012 р. до 2005 р, %
2005 2008 2009 2010 2011 2012
1 2 3 4 5 6 7 8
Уа категори господарств
М'ясо уах вид1в у живш ваз1 114,5 143,9 146,1 156,2 158,1 165,5 144,5
У забшнш ваз1 75,5 98,7 100,8 108,8 110,4 117,2 155,2
Свинина у живш ваз1 38,7 40,6 46,2 59,0 55,7 60,9 157,4
У забшнш ваз1 28,3 29,6 33,8 43,0 40,8 44,4 156,9
молоко 858,9 682,2 639,7 620,6 596,8 590,0 68,7
Яйця ,тис. штук 213,3 228,8 219,2 213,8 225,3 197,2 92,5
Сшьськогосиодарсьш шдприемства
М'ясо уах вид1в у живш ваз1 43,0 201,0 219,5 257,1 287,1 322,7 750,5
У забшнш ваз1 30,8 151,3 164,6 192,8 214,1 240,2 779,9
Свинина у живш ваз1 55,9 24,4 42,5 68,3 85,2 77,7 139,0
У забшнш ваз1 40,0 17,7 30,8 49,7 62,6 70,6 176,5
Молоко 95,1 90,6 92,2 85,1 89,3 102,4 107,7
Яйця тис. штук 95,6 108,9 95,7 88,5 82,9 43,9 45,9
Джерело: складено на основ! даних [6]
Висновки. Результати проведенного дослщження дають змогу зробити наступи! висновки.
1. Птах1вництво в Укра!ш е традицшною галуззю сшьського господарства, цьому сприяють кл1матичш умови та розвиток зернового господарства. Так як птах1вництво е скороспшою галуззю, вона менш катталовмютна, бшьш мобшьна в умовах ринку, соб1вартють м'яса птищ е найнижчою, що е найбшьш сприятливим фактором пщвищення попиту на цей продукт, доступний нав1ть для споживач1в з невеликими доходами.
2. У цшому по Укра!ш \ в окремих областях, до яких вщноситься \ Льв1вщина, спостер1гаеться стр1мкий розвиток птах1вництва, тенденщя до збшьшення погол1в'я, обсяпв виробництва м'яса птищ \ яець. Основними напрямками розвитку птах1вництва стали формування нових спещал1зованих птахофабрик з виробництва продукцп птах1вництва на шдустр1альнш основу бшьш повного використання генетичного потенщалу кроЫв \ порщ птищ, впровадження ресурсоощадних технологш виробництва, освоения сучасних метод1в маркетингу, збуту, реклами.
3. Разом ¿з вс1м тваринництвом птах1вництво Льв1всько! област1 пережило економ1чну кризу, перюд стагнаци галуз1 тваринництва (1990- 2010) { вступило в перюд вщродження з 2012 року, збер1гши сво! переваги. За перюд 2000-2012
40
pp. погол1в'я птищ в сшьськогосподарських пщприемствах зросло у дев'ять раз1в.
4. Створювати HOBi мехашзоваш птахофабрики по виробництву яець i вирощування курчат-бройлер1в довелось з нуля. Сьогодш таких пщприемств у Льв1вськш област1 32. Для ix створення використовувався досвщ в першу чергу кра!н GC.
5. Сьогодш Украша займае 21 мкце серед кра1н св1ту ,яю вирощують м'ясо птищ i при збереженш набраних темтв зростання вона мае шанси досягти нових ycnixiB. Проте за р1внем споживання м'яса птищ на одну особу Украша поступаеться показникам економ1чно розвинутих кра!н свпу. Якщо в США споживаеться 43,3 кг в piK курятини на одну особу 43,4 кг то в Укра!ш тшьки 22,7 кг в piK (майже у два рази менше).
6. Поряд з виробництвом курячого м'яса птах1вництво дае яйця. В Укра!ш спостер1гаеться позитивне сальдо торпвельного балансу яець i яйце продукта. Експерти стверджують, що потужшсть в1тчизняних компанш з виробництва яечних продукта, дае змогу забезпечити в майбутньому виробництво яець на piBHi розвинутих европейських кра!н.
7. Для пщвищення ефективност1 галуз1 птах1вництва в Укра!ш i в Льв1вськш област1 пропонуеться збшьшити обсяги виробництва продукци галуз1 на шдустр1альнш основ! бшьш повно використовувати генетичний потенщал KpociB i порщ птищ. освоения сучасних метод1в маркетингу, збуту, реклами. При тому питома вага участ1 у цьому процеЫ особистих селянських господарств буде i дал1 скорчуватися, тому, що вони не здатш забезпечувати розвиток галуз1 на шновацшнш основ1.
8. Украша - одна з небагатьох держав, що мають надзвичайно потужний природнш потенщал, завдяки якому можна не лише забезпечити власш потреби в основних продуктах харчування рослинного i тваринного походження, але й стати експортером високояккно! конкурентоспроможно! продукци.
9. Одним ¿з визначених критерив отримання високояюсно! продукци птах1вництва е еколопчна чистота. Виробництво еколопчно чистих м'яса птищ i яець передбачае скорочення застосування антибютиюв, х1мютерапевтичних препарата, вщсутшсть в продукци пестицид1в, мжротоксишв.
10. Пщвищення економ1чно! ефективност1 промислового птах1вництва включае: забезпечення збалансованост1 щнових пропорцш у виробництв1 м'яса птищ. Цша визначае структуру i виробництва, рух матер1альних потоюв, розподш товарно! маси,впливае на р1вень життя суспшьства. ycnix птах1вничого пщприемства визначають складов! науково обгрунтована щнова стратепя, розумна щнова тактика i правильна методика встановлення щн.
11. Цша i щнова пол1тика для пщприемства - другий теля товару суттевий елемент маркетингово! д1яльностг Дшч1 методики щноутворення мають недолжи, основним з яких е ¿гнорування фактору рентабельное^ (р1вень рентабельное^ повинен бути однаковим на Bcix етапах руху продукту: сшьськогосподарське виробництво, птахофабрика, торпвля).
41
12. Вплив фактор1в зовшшнього середовища на птахофабрику може бути як актив1зованим, так I руйшвним. Для зниження ризику кнування пщприемств галуз1 I пщвищення !х ефективност1 необхщна участь держави для удосконалення бюджетно!, митно!, податково!, грошово-кредитно! пол1тики. Розвиток итах1вництва важко иредставити без швелювання негативного I пщвищення ефективного впливу чинниюв, на як1 менеджмент не може впливати (зовшшш: природш, пол1тичш, економ1чш, податков1, експортно-¿мпортш, грошово-кредитш, бюджетна пол1тика).
13. Для розвитку технолопчного забезпечення птах1вництва необхщно впроваджувати прогресивш енергозбер1гаюч1 технолог!! I оргашзацш пращ. Згщно дшчих саштарних норм I правил в продукцп птах1вництва не допускаеться використання гормональних препарат1в та окремих антибютиюв.
14. Повшстю усунути х1м1чний метод боротьби з1 збудниками паразитарних захворювань на даному еташ розвитку птах1вництва, але при проведенш будь-яких ветеринарних обробок з використанням шюдливих препарата, обов'язковим е ч1тке та неухильне дотримання ч1тких правил !х використання [1].
Л1тература
1. Б1знес-план вирощування курей-бройлер1в Льв1вський нащональний ушверситет ветеринарно! медицини та бютехнологи ¿меш С.З Гжицького. -Льв1в, 2012. - 16 с.
2. Децюра С.О. Украша у св1товому виробництв1 продукцп птах1вництва // Економ1каАПК. - 2012. - № 2. - С. 133-139.
3. Клочко В.М. Продовольча та енергетична безпека Украши в контекст! свп-овихтенденцш // ЕкономжаАПК. - 2012. - №1. - С. 135-138.
4. Мишв 1.0. Ефектившсть виробничо-господарсько! д1яльност1 птах1вничих пщприемств Льв1вщини // ЕкономжаАПК. - 2008. - № 2. - С.52-57.
5. Сшьське господарство Украши за 2010 р1к. Статистичний зб1рник. -Ки1в, 2011. - 826 с.
6. Сшьське господарство Льв1вщини. Статистичний зб1рник. Головне управлшня статистики у Льв1вськш области - Льв1в, 2013. - 171 с.
7. Украша в цифрах 2011. Статистичний зб1рник. - К., 2012. - 586 с.
8. Украша в цифрах 2012. Статистичний зб1рник. - К., 2013. - 588 с.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
42
