CC BY
36
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
гур'ев с.о., ГАНАаенко п.в.
Укра!нський науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф, м. Ки!в
СУЧАСНА КЛАСИФ1КАЦ|Я ¡НФЕЩЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ПОСТРАЖДАЛИХ ¡3 ПОЛ^РАВМОЮ
Резюме. У даномудослiд>кеннi пднята тема класифкаци нфек^йних ускладнень полтравми. Виявлено, що як у свт, так i в кранах СНД не снуе едино'i класифкаци нфекцйних ускладнень у постраждалих i3 по-лтравмою. Проведено аналiз запропонованих ранше класифка^й, що систематизують цю патолопю за рiзними критерiями. Запропоновано нову клнко-патогенетичну класифкацю нфек^йних ускладнень по-лтравми, що може використовуватись як науковцями, так i клнцистами в УкраМ. Ключом слова: класифil<ацiя, iнфекцiйнi ускладнення, полтравма.
Постановка проблеми
У наш час постшно переглядаються концептуальш пщходи до проблеми полиравми. Якщо рашше полирав-му розглядали як сукупшсть травматичних пошкоджень iз взаемообтяжуючими наслщками, то в останнi роки розглядаеться динамiчна концепция травматично! хво-роби. Ця концепция дозволяе розширити уявлення про патологiчнi процеси, що викликаш травмою, дати екс-пертну оцшку всьому комплексу явищ, що виникають як вщповщь органiзму на травму (Калинкин О.Г., 2008).
Сучасш дослiдження травматично! хвороби вказу-ють на великий вплив шфекцйних ускладнень на роз-виток полiоргано! недостатносп, що призводить до смертi постраждалого.
Дiагностика, лiкування та профiлактика будь-якого клМчного стану неможливi без систематизаци. Тому, на нашу думку, назрта нагальна необхiднiсть розгля-нути питання класифшаци iнфекцiйних ускладнень полiтравми, що повшстю задовольнила б погляди на-уковцiв та клiнiцистiв в Укра!ш (Шейко В.Д., 2005).
Матер1али та методи досл1дження
Проведено бiблiогрaфiчний та синтагматичний анал1з джерел науково! й спещально! iнформaцi! iз застосуванням закошв формально! логiки та вико-ристанням отриманих даних методом екстраполяци отриманих результaтiв на дaннi власних дослщжень та проведено розробку пропозицiй iз застосуванням критериев та вимог доказово! медицини стосовно оцiнки вiрогiдностi та ефективностi практично! реaлiзaцi! кла-сифiкaцiйних ознак.
Результати досл1дження та Тх обговорення
На сьогоднi едино! класифшаци iнфекцiйних ускладнень полiтрaвми не юнуе. Шонером розгляду цiе! проблеми був Е.К. Гуманенко, який у 1992 рощ запропонував першу на теренах СРСР класифшацш шфекцшних ускладнень полправми. В основу його
емшрично! клaсифiкaцi! покладений принцип систематизаци iнфекцiйних ускладнень за ступенем вира-женостi iнфекцiйно-зaпaльно! реакци оргaнiзму. Вщ-повiдно до клaсифiкaцi! всi ускладнення подтяють на 3 групи:
1) нешфекцшш;
2) iнфекцiйно-зaпaльнi;
3) гншно-шфекцшш
1ншим шляхом побудови клaсифiкaцi! тшли С.А. Селезньов та С.Ф. Багненко, яы у 2004 роцi за-пропонували свою клaсифiкaцiю iнфекцiйних ускладнень полправми, що базуеться на етюпатогенетичному принципi. Ця клaсифiкaцiя вс ускладнення полправ-ми подiляе на 4 групи:
1. Ускладнення, як були викликаш патогенними чинниками, але яы не належать до травматично! хворо-би. Наприклад, забруднення рани патогенною флорою.
2. Ускладнення, що виникають за деяких умов, i таы, що розвиваються при зниженнi реактивност ор-гaнiзму. Як приклад можна навести розвиток стaнiв, викликаних умовно-патогенними мiкрооргaнiзмaми.
3. Ускладнення, що е результатом ди непатогених фaкторiв при значному зниженнi резистентностi орга-шзму. Наприклад, виникнення пролежнiв через зни-ження трофiки в тканинах.
4. Ускладнення, що виникли через неадекватне ль кування.
1нший принцип клaсифiкaцi! ускладнень полправми запропонував В. А. Соколов (2004). В основi його класифшаци лежить принцип небезпеки для життя по-страждалого:
— небезпечнi для життя постраждалого (нешфекцшш, шфекцшш, шсляоперацшш трaвмaтичнi ускладнення, ускладнення, пов'язaнi iз соматичними захворюваннями, що передували травм^;
© Гур'ев С.О., TaHacieHKO П.В., 2013 © «Травма», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Орипнальы досл1дження / Original Researches
— безпечш для життя (специфiчнi ортопедичш) (ушкодження типу В2).
Розгорнута класифк:ац1я iнфекцiйних ускладнень по-лiсистемних та полюрганих пошкоджень включае форми шфекцшних ускладнень, систематизованих залежно:
1) вщ етiологiчного фактора:
— анаеробнi шфекци;
— аеробнi iнфекцii.
2) морфолопчно1 форми:
— нагноення;
— абсцес;
— флегмона;
— гншний заплив;
— фасцит;
— мiозит;
— мюнекроз;
— остеомiелiт.
3) поширеностк
— мiсцевi;
— вiсцеральнi;
— генерал1зоваш.
4) тяжкостi:
— сепсис;
— тяжкий сепсис;
— септичний шок.
5) тривалост патологiчного процесу:
— гострий;
— хронiчний.
На жаль, у вищенаведених класифiкацiях майже не враховано стадшнють та патофiзiологiчнi особливостi перебiгу травматичного процесу в постраждалих iз поль травмою, що не дозволяе ix застосовувати. Проведений анал1з ретроспективного застосування даних класифь кацiй до масиву постраждалих iз полiтравмою — 1200 осiб — довiв неадекватнiсть та неефективнiсть зазначе-них класифiкацiйниx систем для верифшаци та систе-матизацii дiагнозу шфекцшних ускладнень внаслщок невiдповiдностi класифiкацiйниx ознак та принцишв ix систематизацii патогенетичним мехашзмам травматичного процесу в постраждалих iз полiтравмою.
На пiдставi аналiзу близько 25 000 постраждалих iз полiсистемними та полiорганними ушкодженнями нами розроблено власну класифiкацiю шфекцшних ускладнень, що заснована на принцип стадшносп та патофiзiологii травматичного процесу:
I. Первинно-шфекцшш ускладнення, що виника-ють внаслiдок SIRS, як причина полюрганно! недо-статностi:
1. Первинний сепсис.
2. Виникнення шфекцшних уражень оргашв i систем внаслщок транслокаци шфекци при сепсиск
2.1. Виникнення iнфекцiйниx ускладнень у пошко-джених органах та системах.
2.2. Виникнення шфекцшних ускладнень в штак-тних органах та системах.
II. Вторинно-шфекцшш ускладнення як наслщок полюрганно1 недостатностк
1. Iнфекцiйнi ускладнення з боку пошкоджених оргашв i систем.
2. 1нфекцшш ускладнення з боку непошкоджених органiв i систем (пошкодження шокових органiв).
III. Iнфекцiйнi ускладнення без безпосередньо-го iнфiкування шд час травми: клштэ-нозолопчно! форми:
1. Мюцевк
1.1. У мiсцi травми:
— нагноення й некрози м'яких тканин при вщкри-тих переломах i ампутащях.
1.2. Поза межами травми:
— пролежш;
— абсцеси та флегмони юнщвок;
— iнфекцiйнi ураження судин;
— шфекцшш ураження нервiв.
2. Загальнi:
2.1. Ураження системи кровообиу (ендокардит, мiокардит, перикардит та шш^.
2.2. Ураження системи зовшшнього дихання (тра-хеобронхiт, пневмонiя, пульмошт).
2.3. Ураження нервово! системи (енцефалгт, арах-нощт, менiнгiт, полiневрит, радикуломiелiт).
2.4. Ураження сечостатево! системи (цистит, тело-нефрит, простатит, уретрит, орхгт).
2.5. Ураження опорно-рухово! системи (артрит, си-новит, мiозит, лiгаментит, посттравматичний та гема-тогений остеомiелiт).
2.6. Ураження системи травлення (гепатит, гастрит, панкреатит, мезадешт, коли).
2.7. Ураження системи кровi (спленiт, абсцес селе-зiнки, лiмфаденiт).
2.8. Ураження ендокринно! системи (запалення за-лоз внутршньо! секрецн).
3. Порушення функци внаслщок iнфекцiйного ускладнення:
3.1. Помiрне.
3.2. Виражене.
3.3. Масштабне.
3.4. Повне порушення.
Дана кишко-патогенетична класифiкацiя була вперше запропонована на з'!эд ортопедiв-травматоло-пв Укра!ни у 2010 роцi, де отримала схвальнi вiдгуки як у науковщв, так i в клшщиспв, яю займаються даною проблемою.
Проведений ретроспективний та проспективний аналiз застосування дано! класифшаци дае пiдстави стверджувати: и використання дозволяе достатньою мiрою верифiкувати дiагноз iнфекцiйних ускладнень травматичного процесу та визначити прогноз характеру та результат його перебiгу.
Висновки
1. Iснуючi клiнiчнi класифшаци шфекцшних ускладнень травматичного процесу в постраждалих iз полправмою не е адекватними та ефективними для верифшаци та систематизаци дiагнозу внаслiдок недо-статнього врахування патогенетичних характеристик травматичного процесу, насамперед його стадiйностi.
2. Вщсутнють адекватних класифiкацiй iнфекцiйних ускладнень травматичного процесу в постраждалих iз
22
Травма, ISSN 1608-1706
Том 14, №6 • 2013
Орипнальы досл^дження I Original Researches
полиравмою ускладнюе визначення вiрогiдного прогнозу переб^ травматичного процесу та розробку адекватно! та ефективно! лiкувально-дiаraостичноl тактики.
3. Розроблена класифiкацiя дозволяе достатньою мiрою верифiкувати та систематизувати класифшацш-нi ознаки iнфекцiйних ускладнень травматичного процесу в постраждалих iз полiтравмою завдяки врахуван-ню стадiйностi його перебiгу.
Список л1тератури
1. Быков И.Ю. Военно-полевая хирургия: Национальное рук-во/И.Ю. Быков. — М.: Гэотар-Медиа, 2009.
2. Гуманенко Е.К. Сочетанные травмы с позиции объективной оценки тяжести травм: Автореф. дис... д-ра мед. наук/Е.К. Гуманенко. — Л., 1992. — 28с.
3. Калинкин О.Г., Гридасова Е.И., Калинкин А.О. Патогенез травматической болезни при повреждениях
таза / О.Г. Калинкин, Е.И. Гридасова, A.O. Калинкин // Проблеми вiйськовоï охорони здоров 'я. —Вип. 22. — К., 2008. — С. 30-39.
4. Селезнев СЛ., Багненко С.Ф., Шапот Ю.Б., Куры-гин A.A. Травматическая болезнь и ее осложнения / QA. Селезнев, С.Ф. Багненко, Ю.Б. Шапот, A.A. Ку-рыгин. — СПб.: Политехника, 2004. — 4l4 с.
5. Шейко В.Д., Лисенко Б.Ф., Кравченко С.П. Гнойно-септические осложнения при политравме /
B.Д. Шейко, Б.Ф. Лисенко, С.П. Кравченко //Клшчна хiрyргiя. - 2005. - № ll-l2. - С. l04.
6. FrinkM., Zeckey C., Mommsen P., Haasper C., Krettek C., Hildebrand F. Polytrauma management — a single centre experience / М. Frink, С. Zeckey, С.Р. Mommsen,
C. Haasper, С. Krettek, F. Hildebrand // Injury. — 2009 Nov. — 40, Suppl. 4. — S5-ll.
Отримано 20.12.13 □
Гурьев С.Е., Танасиенко П.В.
Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф, г. Киев
СОВРЕМЕННАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ ИНФЕКЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ У ПОСТРАДАВШИХ
С ПОЛИТРАВМОЙ
Резюме. В данном исследовании поднята тема классификации инфекционных осложнений политравмы. Выявлено, что как в мире, так и в странах СНГ не существует единой классификации инфекционных осложнений политравмы. Проведен анализ предложенных ранее классификаций, которые систематизируют эту патологию по разным принци-
пам. Предложена новая клинико-патогенетическая классификация инфекционных осложнений политравмы, которая может использоваться как учеными, так и клиницистами в Украине.
Ключевые слова: класификация, инфекционные осложнения, политравма.
GuryevS.O., Tanasiyenko P.V.
Ukrainian scientific center of Urgent Medical Service and Disaster Medicine, Kyiv, Ukraine
CURRENT CLASSIFICATION OF INFECTIOUS COMPLICATIONS IN THE PATIENTS WITH MULTIPLE TRAUMA
Summary. Introduction. Joining the ever-present revised conceptual approaches to trauma. Previously multiple trauma was considered as a complex of traumatic injuries with mutual compounding after-effects. Recent years this problem is seen as a dynamic concept of traumatic disease. Diagnosis, care and prevention of any clinical condition are impossible without systematization.
Material and methods included bibliographic and scientific analysis of the sources and specific information using the laws of formal logic and the data obtained by extrapolation of the results on the data of own research. The proposals were developed using the criteria and requirements of evidence-based medicine to the evaluation of probability and effectiveness of classifications practical implementation.
Results and discussion. The existing classifications hardly consider the pathophysiological stages and peculiarities of the traumatic process in the patients with multiple trauma that keeps us from using them. The analysis of retrospective application of these classifications to the patients with multiple trauma (1200 persons) demonstrated the inadequacy and ineffectiveness of these classification systems. Based on the analysis of about 25,000 patients with multiple organ and polysystemic damages we have developed our own classification of infectious complications, based on the staging principle and pathophysiology of traumatic process:
I. Primary infectious complications arising from SIRS as a cause of multiple organ failure.
II. Infectious complications without direct infection during injury.
Current clinical and pathogenetic classification was first proposed at the Congress of Orthopaedists-Traumatologists of Ukraine in 2010, where it ws positively mentioned both by researchers and clinicians dealing with this problem. The retrospective and prospective analysis of this classification usage suggests that it enables to confirm infectious complications of traumatic process and predict the course and sequela of this pathology.
Conclusions 1. The current clinical classification of infectious complications of traumatic process in the patients with multiple trauma are not adequate and efficient for verification and systema-tization of diagnosis due to insufficient consideration of traumatic process pathogenesis, especially its stages.
2. The lack of adequate classification of infectious complications of traumatic process in the patients with multiple trauma complicates the determination of the likely prognosis of traumatic process and development of adequate and effective diagnostic and treatment strategy.
3. Our classification allows adequately verify and systematize the classifications criteria and infectious complications of traumatic process in the patients with multiple trauma due to accounting for the stages of its course.
Key words: classification, infections complication, multiple trauma.
