CC BY
17
УДК 330.341
СУЧАСНА АРХ1ТЕКТУРА ГЛОБАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ: АНАЛ1З ЗМ1Н ТА ТЕНДЕНЦ1Й
© 2015 БЕЗРУКОВА Н. В., СВ1ЧКАРЬ В. А.
УДК 330.341
Безрукова Н. В., CBi4Kapb В. А. Сучасна архитектура глобально'!' економши: аналiз 3MiH та тенденцiй
Метою cmammi е анал'в нових тенденцй, як тдбуваються в сучаснй глобальнш економщ з метою прогнозування майбутньоi архтектури сотового господарства та визначення мсця рiзних кран ceimy в глобальнш економiчнiй cucmeMi. Дослiджено сучат тренди процесу економiчноi глоба-ni3a^'iв розрiзi торговельного та нвестицшного аспект'ю. Вид'шенохарактернриси та елементи eкономiчноiглобал'ваци. Наголошено, що даний процес носить суперечливий характер iмае неоднозначн натдки для кран свту. Якщо клька рот томурозвинутi крани булил'дерами у сттовш mоргiвлi та глобальному 'твестуванню, то зараз вдбуваеться змша архтектури свтового господарства на користь крат, що розвиваються. Пдкреслено, що в кранах, що розвиваються, бурхливо йде процес транс нацiоналiзацii: створюються та розвиваються нов транснацональн кор-порацИ, як здшснюють активну експанаю на ринки як розвинутих кран, так i крат, що розвиваються. Швидкими темпами зростають товарн та iнвecmuцiйнi потоки в межах кран, що розвиваються, що забезпечуе 1х доступними засобами виробництва та значними ринками збуту. Ключов'! слова: глобальна економ'жа, кра'ни, що розвиваються, розвинутi крани, свтова mоргiвля, глобальм iнвecmuцii, mранcнацiональнi кор-порацп, прямi шоземнi iнвecmuцii. Рис.: 2. Табл.: 6. Ббл.: 8.
Безрукова Наталiя ВалерИвна - кандидат eкономiчнuх наук, доцент, доцент кафедри мiжнародноi економ'ши та маркетингу, Полтавський на-цональний технчний унверситет iм. Ю. Кондратюка (пр. Першотравневий, 24, Полтава, 36011, Украна) E-mail: n_bezrukova@mail.ru
CBi4mpb Вталй Анатолйович - кандидат eкономiчнuх наук, доцент кафедри мiжнародноi економки та маркетингу, Полтавський нацональ-ний технчний ушверситет iм. Ю. Кондратюка (пр. Першотравневий, 24, Полтава, 36011, Украна) E-mail: sva_888@mail.ru
УДК 330.341
Безрукова Н. В., Свечкарь В. А. Современная архитектура глобальной экономики: анализ изменений и тенденций
Целью статьи является анализ новых тенденций, происходящих в современной глобальной экономике, с целью прогнозирования будущей архитектуры мирового хозяйства и определения роли различных стран мира в глобальной экономической системе. Исследованы современные тренды процесса экономической глобализации в разрезе торгового и инвестиционного аспектов. Выделены характерные черты и элементы экономической глобализации. Отмечено, что данный процесс носит противоречивый характер и имеет неоднозначные последствия для стран мира. Если несколько лет назад развитые страны были лидерами в мировой торговле и глобальном инвестировании, то сейчас происходит изменение архитектуры мирового хозяйства в пользу развивающихся стран. Подчеркнуто, что в развивающихся странах бурно идет процесс транснационализации: создаются и развиваются новые транснациональные корпорации, которые осуществляют активную экспансию на рынки как развитых стран, так и развивающихся. Быстрыми темпами растут товарные и инвестиционные потоки в пределах развивающихся стран, что обеспечивает их средствами производства и значительными рынками сбыта. Ключевые слова: глобальная экономика, развивающиеся страны, развитые страны, мировая торговля, глобальные инвестиции, транснациональные корпорации, прямые иностранные инвестиции. Рис.: 2. Табл.: 6. Библ.: 8.
Безрукова Наталия Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики и маркетинга, Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка (пр. Первомайский, 24, Полтава, 36011, Украина) E-mail: n_bezrukova@mail.ru
Свечкарь Виталий Анатолиевич - кандидат экономических наук, доцент кафедры международной экономики и маркетинга, Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка (пр. Первомайский, 24, Полтава, 36011, Украина) E-mail: sva_888@mail.ru
UDC 330.341
Bezrukova N. V., Svichkar V. A. The Contemporary Architecture of the Global Economy: an Analysis of Changes and Trends
The article is aimed to analyze new trends taking place in the today's global economy, with the purpose of forecasting the future architecture of the world economy and determining roles of various world countries in the global economic system. Contemporary trends of the economic globalization process in terms of both the trade and investment aspects were examined. Characteristics features and elements of economic globalization were allocated. It has been specified that this process is of controversial nature and can bring ambiguous implications for the world countries. A few years ago the developed countries were leaders in both the world trade and global investment, but nowadays there is a change in the architecture of the world economy for the benefit of the developing countries. It has been emphasized that in the developing countries the process of transnationalization is taking place violently: new transnational corporations are being created and developed, which carry out active expansions on the markets of the both developed and developing countries. Rapidly growing are trade and investment flows within the developing countries that provides them with the means of production and large sales markets. Key words: global economy, developing countries, developed countries, world trade, global investment, transnational corporations, direct foreign investment.
Pic.: 2. Tabl.: 6. Bibl.: 8.
Bezrukova Nataliya V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics and Marketing, Poltava National Technical University named after Yu. Kondratyuk (pr. Pershotravnevyy, 24, Poltava, 36011, Ukraine) E-mail: n_bezrukova@mail.ru
Svichkar Vitaliy A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of International Economics and Marketing, Poltava National Technical University named after Yu. Kondratyuk (pr. Pershotravnevyy, 24, Poltava, 36011, Ukraine) E-mail: sva_888@mail.ru
Головним фактором, який впливае на свиту еко-номжу та полижу наприкшщ ХХ - початку ХХ1 столитя, е глобалiзацiя. Розгортання процесу гло-балiзащí вирiзняеться суперечливим впливом на нацю-нальш економжи та на весь переб^ сучасного свггогос-
подарського розвитку. З одного боку, глобалiзацiя роз-ширюе можливост окремих кра'ш щодо використання та оптимально! комбшаци рiзноманiтних ресурйв, !х бкьш глибоко'1 участ в системi мiжнародного подку пращ, з шшого - глобальш процей значно загострюють
конкурентну боротьбу та шдвищують нерiвномiрнiсть економiчного розвитку кра!н свiту. Основою глобалГ-зацiйних процесiв та !х рушшними силами виступають транснацiональнi корпорацГ!, мiжнароднi оргашзаци та розвинутi кра!ни.
Ще кiлька рокiв тому основнi торговельш та ш-вестицiйнi потоки були сконцентроваш саме в рамках розвинутих кра'1н. Цi кра'1ни забезпечували весь свгг товарами, особливо наукоемними, та контролювали iнвестицiйнi потоки. Зараз можемо спостерГгати змiни в глобальному економiчному просторi та формування ново! архГтектури свГтово! економiки. Пiдвищуеться роль кра!н, що розвиваються. Саме в цих кра'1нах ВВП, зовнiшня торгiвля та швестищ! зростають бГльш швид-кими темпами, шж у розвинутих кра!нах. Тобто розви-нутi кра'1ни зараз знаходять на межi вичерпання ресур-сiв для подальшого активного розвитку. На противагу 1м кра'1ни, що розвиваються, створюють i розвивають глобальш конкурентнi переваги, що дае 1м можливiсть органiзовувати власнi транснацiональнi корпорацГ! та виходити на ринки рiзних кра'1н свiту.
Звiсно, такi тенденцГ! е характерними не для всГх кра'1н, що розвиваються. Китай, 1ндш, Бразилiя, Швден-на Корея, Мексика, Сшгапур, Фiлiппiни та деякi iншi кра'1ни, що розвиваються, будуть забезпечувати бГльшу частину свiтового валового внутршнього продукту та стануть центрами розвитку глобально! економжи.
Отже, метою стати е аналiз нових тенденцГ!, яю вiдбуваються в сучаснiй глобальнiй економщ з метою прогнозування майбутньо! архГтектури свiтового гос-подарства та визначення мкця рiзних кра!н свiту в гло-бальнiй економiчнiй системi.
ДослГдженню особливостей економiчно! гло-балiзацi!, !! наслiдкiв та ролi кра!н, що розвиваються, присвятили сво! працi ряд закордонних та вiтчизняних вчених, серед яких особливо слiд видiлити науковi пра-цi П. Еванса, Дж. Сороса, Р. О'Брайена, Дж. Стиглица, М. Ерчер, М. Уотерса, Р. Робертсон, Х. Булла, Т. Фридмана, Д. Лук'яненка, О. БГлоруса, С. Сиденко, А. Фш-пенка, А. Поручника та ш.
Проте багато питань усе ще залишаються дис-кусшними та нерозкритими i потребують додаткового вивчення та аналiзу, оскГльки динамiчнi змiни, якi вГд-буваються у свiтi майже щодня, вимагають коригування iснуючих та розробки нових теоретичних поглядiв на свiтовi процеси.
Головною особливiстю сучасного свГтового розвитку е поширення глобалiзацi!. Цей процес сто-
суеться вйх сфер життя суспГльства - полижи, культури, економiки. Усе бГльше посилюеться взаемодш нацiональних економiчних систем, що знаходить свш прояв у зростаючш мiжнароднiй мiграцi! капiталiв, ро-бочо! сили, iнформацi!, збiльшеннi товарообiгу мiж кра!-нами, посиленнi впливу транснацюнальних корпорацiй (ТНК) як на окремi держави, так i на свиту економiку в цГлому. У результата процейв глобалiзацi! формуються глобальнi ринки товарiв, послуг, капiталiв, iнформацi!, робочо! сили.
Процес економiчно1 глобалiзацi! мае такi характеры риси:
+ зростання ролi транснацiональних корпорацiй у свiтовiй економщ, що забезпечуе об'еднання вск !! елементiв у результатi реалiзацi! ними глобальних стратегiй. Зараз у свт налiчуеться приблизно 85 тис. транснацюнальних корпора-цiй, якi контролюють дшльшсть 820 тис. фiлiй по всьому свпу [5]. Але в даний час Гдеться про концентрацiю глобально! економiчно1 влади в руках 100 i навiть 50 найвпливовiших корпо-рацiй [3, с. 126]. Тобто вГдбуваеться глобальна монополiзацiя капiталу, i вже лише кГлька най-крупнших компанiй контролюють глобальнi галузi, таю як програмне забезпечення, автомо-бГлебудування, нафтова, сфера послуг та шшц + створення на основi транснацiоналiзацi! капiта-лу глобальних виробничо-збутових систем, що утворюють каркас свiтового господарства; + бурхливий розвиток процесiв регiонально! ш-
теграцГ! в усГх регюнах свiту; + поширення глобально! шформацшно-техноло-гiчно! революцГ! та поступовий переход, до еко-номiки знань; + провiдна роль мiжнародних вiдносин у порГв-няннi з внутрiшньоекономiчними, тобто вну-трiшньоекономiчнi вiдносини бГльшою мiрою визначаються i залежать вiд ситуацГ! на свiто-вих ринках;
+ посилення глобально! регулюючо! ролi мГжна-родних оргашзацш (Свiтова органiзацiя торпв-лi, Мiжнародний валютний фонд, Група СвГто-вого банку та ш.).
Основними рушшними силами глобалiзацi1 е ш-формацшна революцш та ринкова конкуренцш, яка спонукае велию мiжнароднi корпорацГ! по-ширювати сво! операцГ! по всьому свиу. Iнформацiйна революцш торкнулася майже вск сторiн сучасного життя. Одним з !! наслiдкiв стала глобалiзацiя економiки. Зараз бiзнес мае глобальний доступ до ринюв, фшанйв, партнерiв тощо.
Iнституцiйною основою глобалiзацi1 е мiжнароднi органiзацi! та велию мiжнароднi компанГ! (рис. 1). Серед мiжнародних органiзацi! найбГльш впливовими в даному аспекта е МГжнародний валютний фонд (МВФ), СвГтовий банк (СБ) г Свiтова органiзацiя торпвлГ (СОТ), членами яких е майже всГ кра!ни свГту. Будучи наддер-жавними органами регулювання, вони здшснюють ди-версифГкований вплив на полГтику урядГв кра!н свГту. В умовах глобалГзацГ! поступово зменшуеться роль держави як регулюючо! сили. Частину сво!х функцш держава передае мГжнародним оргашзацшм. Також на державну полГтику здшснюють значний вплив ТНК, яю розпоряджаються глобальними фГнансами та маншулю-ють державними прюритетами у власних штересах.
Однак глобальний розвиток вГдбуваеться досить суперечливо Г мае неоднозначнГ наслГдки для рГзних кра!н свГту. У першу чергу глобалГзацш «грае на користь» розвинутих кра!н свиу, так званих кра!н «золотого мГльяр-
i > к > Г > к i ( \ к 1 к г
Рушшн'1 сили
1нформацшна революцт Ринкова конкуренцт
i > к к > f > k i г \ к f
1нституц'юнальна основа
МВФ Ceimoeuü банк COT MiwHapodrn компанп
ООН G7 G10 G22 МОП ОЕСР 1нш1 недержавн орган1зацГ|'
А
А V
л
А
Держави
А
А V
А V
А V
Стандартизацт економтного, полггичного, соц1ально-культурного середовищ
Рис. 1. Основш елементи процесу eK0H0Mi4H0Ï глобалiзацiï
ду». Дшсно, саме в цих крашах в1дбуваеться концентрац1я бкьшо! частини штелектуального i технолог1чного потен-ц1алу людства та зосереджуються основн1 торговельн1 та швестицшш потоки. Але поступово в глобальнш економь ц1 п1двищуеться роль кра!н, що розвиваються, а саме: нових шдустр1альних кра!н (Н1К), як1 за темпами розвитку випереджають розвинут1 краши св1ту (табл. 1) [2].
В останне десятир1ччя було опублковано ряд екс-пертних доклад1в, як1 стосувалися прогноз1в розвитку св1тово! економ1ки. Серед них на увагу заслуговують: Доклад Нацюнально! розв1дувально! ради США «Кон-тури св1тового майбутнього: Доклад по проекту 2020» (2005 р.); доклад Свггова економка: прогноз до 2020 року, який був розроблений росшськими вченими 1н-ституту св1тово! економ1ки i м1жнародних в1дносин (2007 р.); доклад «Глобальн1 тенденци-2025: св1т, що зм1-нюеться» (2009 р.)[2, 3].
Так, зг1дно з досл1дженнями рос1йських вчених 1нституту св1тово! економ1ки i м1жнародних в1дносин, в1дбуваеться зм1на основних «гравц1в» у глобальному економ1чному простор1, формуеться нова арх1тектура
св1тово! економ1ки [3, с. 35]. 1нновацшний розвиток та глобальн1 конкуренты переваги кра!н, що розвиваються, безперечно, приведуть до збкьшення "к частки у валовому св1товому продукт1.
Отже, можна стверджувати, що в перспектив! таю краши, як Китай, 1нд1я, Бразил1я, П1вденна Корея та шш1 кра!ни, що розвиваються, будуть забезпечувати бкьшу частину св1тового валового внутр1шнього продукту. Саме вони стануть новим полюсом розвитку глобально! економки. Поряд з 1нд1ею та Китаем досить динам1чно розвиваеться економка Мексики, 1ндонези, Малайзи, Гонконгу, Сшгапуру, Фшппш.
I якщо ще ккька рок1в тому спостер1галася тен-денц1я до концентращ! торговельних та швестицшних поток1в у рамках розвинутих краш, то зараз спостерь гаемо новий тренд у розвитку глобально! економки -зростання рол1 кра!н, що розвиваються, i формування нових центр1в економ1чного розвитку.
Зг1дно з класифкащею МВФ, яка представлена у Перспективах розвитку св1тово! економ1ки за 2012 рк, група кра!н з ринком, що формуеться, i краш, що розви-
Таблиця 1
Свiтовий обсяг виробництва (реальний ВВП) (pi4Ha змша у%) [2]
Групи краш Середне по роках Прогнози по роках
19972006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2020
CBÎT 4,0 5,7 3,1 0,0 5,4 4,2 3,4 3,4 3,4 3,5 3,8 4,0
Кражи з розвинутою економiкою 2,8 2,8 0,2 - 3,4 3,1 1,7 1,2 1,4 1,8 2,4 2,4 1,9
Краши з ринком, що формуеться, i краТни, що розвиваються 5,5 8,7 5,8 3,1 7,4 6,2 5,2 5,0 4,6 4,3 4,7 5,3
О
LU СП
О
О Q_
<с
со <
LQ
О
< £
О ш
ваються, включае в себе 151 державу, яю не належать до групи розвинутих кра'1н. До ще'1 групи вцносяться: краши Центрально! та Сх1дно! бвропи (14), СНД (13), кра'1-ни, що розвиваються, в АзГ1 (27), Латинськiй Америцi та Карибському басейн (32), кра'1ни Ближнього Сходу та Швтчно! Африки (20), а також кра'1ни Африки, яю роз-ташованi на Пiвдень в1д Сахари (45) [1]. Цi краши мають значнi запаси природних i людських ресурсiв i поступо-во набувають все бкьшого значення у сштовш торгiвлi та як рецишенти i джерела глобальних iнвестицiй.
Зовшшня торгiвля зростае в цих крашах досить ви-сокими темпами, в яюй доля промiжноl продукцп досягае 50-60 %, а iмпортна складова в експортних товарах збкь-шилася з 20 % у 1970-й рр. до 40 % зараз [4]. Зростае частка кра'1н, що розвиваються, в експорт готових виробш (з 10 % в 1980 р. до 28 % у наш час). Бкя третини свитого експор-ту середне- та високотехнолопчних товартв, комп'ютерних технологiй здiйснюеться саме щею групою кра'1н.
Так, якщо в 1980 р. частка краш, що розвиваються, у свповому експорт складала 29 %, то до 2008 р. вона досягла 38-40 %, а в наш час збкьшилася до 44 % свпо-вого товарообороту (табл. 2) [4].
Обсяги зовшшньо'1 торгiвлi у крашах, що розвиваються, зростають швише, шж у розвинутих кра'1нах свпу (табл. 3) [4].
Тобто, якщо ще ккька рокiв тому краши «Трiади» (США, 6С, Япон1я) займали лiдируючi позици в мiжна-роднш торгiвлi, то зараз роль краш, що розвиваються,
поступово шдвищуеться, особливо в даному аспект можна видкити Китай, Iндiю, Бразилiю та ш.
При цьому цi кра'1ни е зараз не ткьки ринками збуту продукци, а й одними з найкрупнших свiтових експортерiв.
Останнiми роками спостертаеться тенденц1я зни-ження в експорт кра'1н, що розвиваються, частки мше-рально'1 та скьськогосподарсько'1 сировини, i на готовi вироби припадае найбкьша частка як експорту, так i iмпорту (табл. 4) [4].
Безперечно, такi тенденци не е ушверсальними для вс1х кра'1н, що розвиваються. Залишаеться частка найменш розвинутих краш, яю знаходяться осто-ронь цих явищ. Багато кра'1н, що розвиваються, е реци-пiентами прямих iноземних iнвестицiй транснацiональ-них корпорацш з розвинутих кра'1н. Тому стан економiч-ного розвитку та зовншньо! торгiвлi зокрема в кра'1нах, що розвиваються, залежить вiд д1лово'1 активносп та покупно'1 спроможностi в розвинутих крашах.
Однак не слц забувати, що i самi кра'1ни, що розвиваються, являють собою досить великий ринок збуту. Тому досить швидко зростае обсяг взаемно'1 торгiвлi мiж кра'1нами, що розвиваються. Розвиток взаемно'1 торгiвлi надае кра'1нам, що розвиваються, доступ до недорогих засобiв виробництва, яю задовольняють '1х вимоги, а також значно розширюе ринок збуту для товарiв, що ви-готовленi у цих крашах.
Таблиця 2
Свiтова торгiвля за основними групами краш у 1980-2012 рр. [4]
Група кра1н Рiк
1980 1990 2000 2005 2008 2009 2010 2011 2012
Експорт, %
Свит у цiлому 100 100 100 100 100 100 100 100 100
Економки, що розвиваються 29,4 24,2 31,8 36,3 39,0 40,0 42,0 42,8 44,4
Перехiднi економiки 4,2 3,4 2,4 3,4 4,6 3,8 4,1 4,5 4,4
Розвину^ економiки 66,3 72,4 65,8 60,3 56,4 56,3 53,9 52,7 51,2
1мпорт, %
Свiт у цтому 100 100 100 100 100 100 100 100 100
Економiки, що розвиваються 23,9 22,2 28,8 31,7 34,9 36,7 39,0 39,8 41,4
Перехщш економiки 4,0 3,9 1,6 2,5 3,7 3,2 3,2 3,5 3,4
Розвинутi економiки 72,1 73,9 69,7 65,8 61,4 60,1 57,7 56,7 55,2
О
ш СП
о о_
<с
со <
ьа
о
<
2 ш
Таблиця 3
Обсяг свгговоТ торгiвлi (процентна змша) [4]
Показник Рк
2013 2014 2015 2016
1мпорт
Краши з розвинутою економнкою 2,1 3,3 3,3 4,3
Краши з ринком, що формувться, i краши, що розвиваються 5,5 3,7 3.5 5,5
Експорт
Краши з розвинутою економкою 3,1 3,3 3,2 4,1
Краши з ринком, що формувться, i краши, що розвиваються 4,6 3,4 5,3 5,7
Таблиця 4
Товарна структура зовшшньоТ торгiвлi краш, що розвиваються, % [4]
Найменування товару Рк
1995 2005 2011
Експорт
Продовольство 9,6 5,7 7,0
Стьськогосподарська сировина 3,1 1,5 1,7
Руди та мiнерали 4,9 5,6 7,7
Паливо 12,8 21,2 23,8
Готс^ вироби 68,5 65,1 58,7
Загалом 100 100 100
1мпорт
Продовольство 10,0 6,0 6,9
Стьськогосподарська сировина 3,3 1,5 1,7
Руди та мшерали 5,1 5,9 8,3
Паливо 13,9 19,4 23,7
Готс^ вироби 66,9 66,4 58,2
Загалом 100 100 100
Поступово шдвищуеться роль краш, що розвиваються, i у сфер1 глобального швестування. У даний час в краши Ази, Африки та Латинсько'1 Америки надходить щор1чно бкьше 30 % св1тового обсягу прямих 1ноземних швестицш [7].
Нав1ть у пер1од кризи швестици у краши, що роз-виваються, не зменшилися. Так, у 2009 р., на який припа-дае шк кризи, доля краш, що розвиваються, у загально-св1товому обсяз1 прямих 1ноземних 1нвестиц1й досягла 43 %. Тобто змшюеться вектор швестування в бж краш, що розвиваються, що, безперечно, св1дчить про шдви-щення !х рол1 у св1товому господарств1.
Прям1 1ноземн1 швестици розподкяються досить нер1вном1рно - основнш пот1к (до 80 %) спрямовуеться до краш Швденно! та Сх1дно'1 Ази, Латинсько'1 Америки. Основними рецишентами до початку кризи були Китай i Гонконг, 1нд1я, Сшгапур, Мексика, Бразил1я.
Зростае роль краш, що розвиваються, i як експор-тер1в кап1талу. Так, якщо у 1980-ri роки на долю цих кра-ш припадало майже 6 % загального в1дтоку кап1талу, то зараз ця частка збкьшилася до 21 %. Пров1дш позици в експорт кап1талу займають краши Ази, на яю припадае 75 % в1д загального обсягу експорту 1нвестиц1й з краш, що розвиваються. Пров1дними експортерами е Китай, Гонконг, 1нд1я [7].
Сл1д в1дм1тити, що поступово в крашах, що розвиваються, з'являються транснацюнальш корпора-ци, як1 активно виходять на св1тов1 ринки шляхом прямого швестування. На особливу увагу заслуго-вують аз1атсью ТНК, яю проводять агресивну експанс1ю на ринки розвинутих краш. Так, навиь у першш десятц1 найкрупн1ших ТНК можемо бачити корпораци з краш, що розвиваються, зокрема з Китаю (табл. 5) [6].
Таблиця 5
TOP - 10 компашй, 2015 р. (Forbes Global 2000) [6]
Ранг KoMnamn КраТна базування Галузь дiяльностi Продажi (млрд дол. США) Прибуток (млрд дол. США) Активи (млрд дол. США) Ринкова частка (млрд дол. США)
1 ICBC Китай Баншська сфера 166.8 44.8 3,322 278.3
2 China Construction Bank Китай Баншська сфера 130.5 37 2,698.9 212.9
3 Agricultural Bank of China Китай Баншська сфера 129.2 29.1 2,574.8 189.9
4 Bank of China Китай Баншська сфера 120.3 27.5 2,458.3 199.1
5 Berkshire Hathaway США Конгломерат 194.7 19.9 534.6 354.8
6 JP Morgan Chase США Баншська сфера 97.8 21.2 2,593.6 225.5
7 Exxon Mobile США Нафтогазова 376.2 32.5 349.5 357.1
8 PetroChina Китай Нафтогазова 333.4 17.4 387.7 334.6
9 General Electric США Конгломерат 148.5 15.2 648.3 253.5
10 Wells Fargo США Баншська сфера 90.4 23.1 1,701.4 278.3
О
LU СП
О
О Q_
<с
£2 <
LQ
О
<
О ш
HoBi ТНК використовують BAacHi переваги для доступу на ринки як розвинутих кра!н, так i кра!н, що розвиваються. Серед таких переваг можна видкити: на-явнicть бкьш дешево'1, але досить квалГфжовано! робо-чо! сили, ресурсно'1 бази, розвиток шновацшно! сфери, використання новГтнГх технoлoгiй.
Мiжнaрoднa мiгрaцiя кaпiтaлу вiдiгрae значну роль i в розвитку зoвнiшньoI тoргiвлi мiж кра'1нами, що розвиваються. Так, китайський виробник турбш «Min-gyang» став власником 55 % акцш iндiйcькoI компанГ! «Global Wind Power» з метою введення в експлуатацш в 1ндГ1 обладнання для виробництва вГгрово! та сонячно1 енергГ! [3].
Китайська компанГя «Lifan Industry» у 2011р. шд-писала угоду з бразильською кoмпaнieю «Effa Group» про буддвництво першого за межами КНР дослГдного i проектно-конструкторського центру в БразилГ! з перспективою буддвництва в цГй крaIнi заводу з виробництва компактних aвтoмoбiAiв Гз гГ6ридним двигуном. Автомобкьш китайськГ компанГ! «BrillianceAuto», «Hai-ma», «AutoBYD» також швестують в БразилГю, ство-рюючи на 11 територГ! зборочцГ шдприемства з випуску мш-автомобкей, фургонГв тощо.
Кра1ни, що розвиваються, залишаються основни-ми центрами притягнення прямих шоземних швести-
цiй. Приток прямих шоземних швестицш в цi кра'1ни у 2013 р. досяг рекордного рiвня - 778 млрд дол. (табл. 6), що склало 54 % вц глобального притоку П11 [7].
Серед двадцяти краш з найбкьшим притоком П11 половину складають краши, що розвиваються, i кра'1ни з перехцною економiкою (рис. 2) [7].
Так, бачимо, що Китай мае рекордно високий при-тж капiталу та займае друге мксце серед найкрупнiших отримувачiв кашталу.
ВИСНОВКИ
Отже, процес глобалiзацil охоплюе все бкьше сфер свiтового господарства. Ринки товарiв, послуг, ка-шталш, робочо'1 сили, технологiй стають бкьш взаемо-пов'язаними.
Розвинутi кра'1ни поступово втрачають провцш позици в мiжнароднiй торгiвлi та глобальних швестищ-ях. В^буваються змiни архiтектури глобально'1 економь ки на користь краш, що розвиваються.
У структурi сучасно'1 свгтово! торгiвлi основна пи-тома вага припадае на готовi вироби. Дана тенденц1я прослiдковуеться i у структурi зовшшньо'1 торгiвлi кра-'1н, що розвиваються, з одночасним зменшенням питомо'1 ваги мшерально'1 та скьськогосподарсько'1 сировини.
Таблиця 6
Потоки П11 за репонами, 2011-2013 рр. (млрд дол. США, %) [7]
PerioH Прилк ПII Вщлк ПII
2011 р. 2012 р. 2013 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р.
CBiT 1700 1330 1452 1712 1347 1411
Розвинут краТни 880 517 566 1216 853 857
ёвропейський Союз 490 216 246 585 238 250
^вычна Америка 263 204 250 439 422 381
КраТни, що розвиваються 725 729 778 423 440 454
Африка 48 55 57 7 12 12
Азiя 431 415 426 304 302 326
Латинська Америка та Карибський басейн 244 256 292 111 124 115
Океанiя 2 3 3 1 2 1
КраТни з перехщною економiкою 95 84 108 73 54 99
КраТни зi слабою у структурному вщношенш, вразли-вою та малою економiкою 58 58 57 12 10 9
Процентна доля у свтових ¡нвестищях
Розвинут краТни 51,8 38,8 39,0 71,0 63,3 60,8
ёвропейський Союз 28,8 16,2 17,0 34,2 17,7 17,8
Пiвнiчна Америка 15,5 15,3 17,2 25,6 31,4 27,0
КраТни, що розвиваються 42,6 54,8 53,6 24,7 32,7 32,2
Африка 2,8 4,1 3,9 0,4 0,9 0,9
Азiя 25,3 31,2 29,4 17,8 22,4 23,1
Латинська Америка та Карибський басейн 14,3 19,2 20,1 6,5 9,2 8,1
Океаыя 0,1 0,2 0,2 0,1 0,1 0,1
КраТни з перехiдною економiкою 5,6 6,3 7,4 4,3 4,0 7,0
КраТни зi слабою у структурному вщношенш, вразли-вою та малою економкою 3,4 4,4 3,9 0,7 0,7 0,7
О
ш m
О
о
Q_
<
СО <
LQ
О
< £
ш
Притк П11, млрд дол. США
Рис. 2. 10 Краш з найбшьшим притоком П11, 2012 та 2013 рр. [7]
Зростае вплив краш, що розвиваються, i на глобальному ринку швестицш. Новi транснацюнальш корпора-ц11 з цих краш здiйснюють активну експансiю на ринки як розвинутих краш, так i краш, що розвиваються.
Таким чином, з одного боку, роль краш, що розвиваються, у глобальнш економщ постiйно зростае. Але, з шшого боку, збiльшуеться i розрив мiж розвинутими крашами та бкьшштю краш, що розвиваються. Так, у ХХ1 ст. за межею б^дност все ще перебувае 3 млрд оаб i бiльше 1 млрд знаходяться нижче порогу зубожiння [8]. Уа цi проблеми потребують нагального вирiшення, що вимагае скоординованих дш усiх держав свiту. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. International Monetary Fund: World Economic Outlook : a Survey by the Staff of the International Monetary Fund [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.imf.org/external/ pubs/ft/weo/2015/01/ weodata/index.aspx
2. National Intelligence Council: Global Trends 2035: Alternative Worlds [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. dni.gov/index.php/about/organization/national-intelligence-council-global-trends
3. Мировая экономика: прогноз до 2020 года. Ин-т мировой экономики и междунар. отношений РАН / [А. А. Дынкин и др.] ; под ред А. А. Дынкина. - М.: Магистр, 2007. - 429 с.
4. World Trade Organization: The Future of Trade: the Challenges of Convergence [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.wto.org/english/res_e/publications_e/future_of_ trade_e.htm
5. UNCTAD: Handbook of Statistics 2010 [Electronic resource]. - Mode of access : http://unctad.org/en/ pages/Publica-tionArchive.aspx?publicationid=2382
6. FORBES: The World's Biggest Public Companies. The List [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. forbes.com/ global2000/list/#tab:overall
7. UNCTAD: World Investment Report 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://unctad.org/en/pages/ Publica-tionWebflyer.aspx?publicationid=937
О
8. UNDP: Human Development Report 2009. Overcoming barriers: Human mobility and development [Electronic resource]. -Mode of access : http://hdr.undp.org/en/content/human-develop-ment-report-2009
REFERENCES
"FORBES: The World's Biggest Public Companies. The List". http://www.forbes.com/global2000/list/#tab:overall
"International Monetary Fund: World Economic Outlook : a Survey by the Staff of the International Monetary Fund". https:// www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2015/01/weodata/index.aspx
Mirovaia ekonomika: prognoz do 2020 goda. In-t mirovoy cQ ekonomiki i mezhdunar. otnosheniy RAN [World Economy Forecast to 2020. Institute of World Economy and Int. Relations]. Moscow: O Magistr, 2007.
"National Intelligence Council: Global Trends 2035: Alterna- O tive Worlds". http://www.dni.gov/index.php/about/organization/ national-intelligence-council-global-trends
"UNCTAD: Handbook of Statistics 2010". http://unctad.org/ en/pages/PublicationArchive.aspx?publicationid=2382
"UNCTAD: World Investment Report 2014". http://unctad. org/en/pages/PublicationWebflyer.aspx?publicationid=937 CO
"UNDP: Human Development Report 2009. Overcoming barriers: Human mobility and development". http://hdr.undp.org/ en/content/human-development-report-2009
"World Trade Organization: The Future of Trade: the Challenges of Convergence". https://www.wto.org/english/res_e/ publications_e/future_of_trade_e.htm
<
CL
<
О
