CC BY
4
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (30), 2021
УДК 340.12 Ольга Колич
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорп та фшософп права, конституцшного та мiжнародного права 1нституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацюнального унiверситету '^bBiBCbra полтехшка",
e-mail: Kolycholha@i.ua ORCID ID: 0000-0002-6772-4877
СОЦ1ОЛОГ1ЧНО-ПРАВОВЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
http://doi.org/10.23939/law2021.30.055
© Колич О., 2021
Проаналiзовано поняття сощолопчно-правового доcлiдження як системи посш-довних методолопчних, методичних та органiзацiйно-технiчних процедур для отримання наукових знань про право як сощальне явище та процес його функщонування у сусшльствь Соцiологiчно-правовi доcлiдження надають cуcпiльcтву комплекс шформацн стосовно цiлого спектра питань функщонування права, його сощальнот ефективност та проблемних аcпектiв cоцiального управлшня. У cтаттi розкрито роль та значення сощо-логiчно-правових доcлiджень. Побудова демократичного сусшльства потребуе посилення значущост cоцiологiчних фактор1в у cферi державо- та правотворення, зокрема право-суддя та правозастосування. Потреба у виробленш та реалiзацiт ефективнот сощальнот пол^ики та стратеги cоцiального управлiння зумовлюе необхщшсть удосконалення пiдходiв до теоретичного аналiзу cоцiально-правових доcлiджень та тх iнcтрументарiю.
Bидiлено такi функцп сощолопчно-правових доcлiджень: методологiчна, яка пов'язана iз забезпеченням реалiзацп мiждиcциплiнарних зв'язкiв сощологп з iншими гуманiтарними науками; шзнавальна, тобто здобуття нових знань про розвиток та функщонування сусшльства загалом; практична, яка полягае у розробленш системи практичних заходiв з метою подальшого вдосконалення сощальнот реальноcтi та вироб-лення ефективних заходiв сощального контролю за cуcпiльними процесами; шформа-ц1йна, тобто отримання рiзних вид1в сощальнот шформацн стосовно стану та тенденцш розвитку cуcпiльних процес1в та явищ; управлiнcька, яка забезпечуе оптимiзацiю cоцiального управлiння на вciх р1внях. Проаналiзовано поняття "cоцiологiчна шфор-мацiя" та розкрито вимоги до нет, серед яких об'ектившсть, icтиннicть, науковкть, доcтовiрнicть, повнота, обrрунтованicть, точнicть, компетентшсть, cиcтемнicть, корис-нicть, оперативнicть, економiчнicть, яcнicть, лаконiчнicть тощо. Охарактеризовано еле-менти, якi е cпiльними як для сощолопчно-правових дослщжень, так i для сощолопч-них доcлiджень загалом, зокрема об'ект, суб'ект, предмет, мета, завдання та результати дослщження. Видшено та проаналiзовано етапи cоцiологiчно-правових дослщжень: роз-роблення програми доcлiдження, збирання емшричних даних, оброблення шформацн, аналiз та узагальнення отриманот шформацн.
Ключовi слова: cоцiологiчно-правове доcлiдження; етапи сощолопчно-правового дослщження; функцп cоцiологiчно-правового доcлiдження; надшшсть шформацн.
Постановка проблеми. Соцюлопя права як сощально-гумаштарна наука дослщжуе та вивчае усю сукупнiсть проявiв взаемодп суспiльства та права, правових та неправових явищ, юридичних та неюридичних чинникiв. Для соцiологiв права важливо надати суспiльству комплекс шформацп для розумшня соцiального, правового аспектiв та конкретно вше! цшсност багатогранного процесу сусшльного життя. Саме таку шформащю покликане надавати соцiологiчно-правове дослiдження.
Аналiз дослiдження проблеми. Теорiю соцiологiчно-правових дослщжень розробляли як правники, так i соцiологи: В. Афанасьев, В. Вербець, В. Волович, О. Ганьба, В. Костицький, В. Мiрошниченко, I. Настасяк, В. Сидор, В. Танчер, О. Теремцова тощо. Проте потрiбно зауважити, що соцюлопчно-правове дослiдження - явище динамiчне, як i право загалом. Тому подальше вив-чення окреслено! проблематики залишаеться актуальним.
Мета статт - проаналiзувати поняття соцiологiчно-правового дослщження, його функцп та значення. Важливий елемент такого аналiзу - вивчення пiдходiв до розумшня надiйностi шформацп та вимог щодо не!, а також виокремлення стадш соцюлопчно-правового дослiдження.
Виклад основного матерiалу. Як зазначае В. Вербець, сьогодш укра!нське суспiльство вступило в етап власного шновацшного державотворення, розпочався процес iнституалiзацil соцю-логп, зближення 11 теоретично! та практично! диспозицп в цариш вивчення економiки, полiтики, освiти, культури тощо [2, с. 11]. Сучасна держава вимушено стае елементом громадянського суспiльства, втрачае можливiсть домiнувати над ним або займати позищю стороннього спосте-рiгача, що зумовлено як глобалiзацiйними процесами в економiцi, так i особливостями розвитку соцiуму [5, с. 3].
В умовах сьогодення побудова демократичного суспшьства потребуе посилення значущосп соцiальних факторiв, звернення до соцюлопчного свiтогляду в царинi державо- та правотворення, правосуддя, правозастосування тощо. Саме таке завдання ставиться перед соцюлопчно-правовими дослiдженнями. Сьогоднi численнi центри вивчення громадсько! думки та iншi соцiологiчнi орга-нiзацi! активно проводять дослiдження з найширшого кола правово! проблематики, вивчаючи ставлення населення до тих або шших соцiально-правових проблем, причини сощально -правових конфлiктiв, оцшку населенням положень окремих законодавчих акпв, його ставлення до шдго-тованих законопроектiв тощо [10, с. 107]. Завданням соцiологiв е не тшьки описання i узагальнення фактiв сусшльного життя, розкриття його визначальних тенденцш й чинникiв розвитку, але й пояснення смислiв тих чи шших явищ, створення сеншв соцiального життя й визначення цiннiсних орiентирiв [9, с. 10].
Тривалий час у теорп права iснувало два методолопчних пiдходи до дослiдження природи права, яю грунтувалися виключно на однобiчному аналiзi розумiння змiсту права, i вiдповiдно, законодавства. Перший з них полягав у прихильносп до позитивютського ототожнення права й закону, аналiзу змiсту права повнiстю залежно вщ державно! волi, що зводить право до наказу держави. 1нший тдхвд полягав у зведеннi права виключно до природних прав людини, обгрунту-ваннi непотрiбностi й необов'язковостi !х вiдображення у законодавствi, запереченнi або недо-оцiнюваннi впливу державно! влади на правоутворення та правореалiзацiю [8, с. 23]. Як зауважуе професор В. В. Костицький, одним iз реальних шляхiв подолання кризи сучасного правознавства е розвиток соцiологi! права, дослщження права як феномену нашо! цившзацп через призму "життя" абстрактно! правово! норми завдяки !! застосуванню, дотриманню, реалiзацi! суб'ектами суспiльних вщносин [5]. Вiдтак, значення соцiологiчно-правових дослщжень пояснюеться необхiднiстю глибокого та всебiчного пiзнання соцiальних процесiв та явищ, потребою у виробленш та реалiзацi! ефективно! соцiально! полiтики, стратегi! сощального управлiння, а також аналiзу функцюнування усiе! сукупностi соцiальних систем та сощальних iнститутiв. Вказанi процеси потребують наявностi значно! кiлькостi соцiально! шформацп, яку можна отримати саме завдяки соцюлопчно-правовим дослiдженням.
Будь-яю сощолопчш дослщження, зокрема правовi, потребують велико! та тривало! тдго-товки. Для отримання достовiрно! та цшно! шформаци необхiдно володiти методикою, технологieю та правилами !х проведення.
Соцiально-правове дослiдження - система логiчно-послiдовних методологiчних, методичних i органiзацiйно-технiчних процедур для отримання наукових знань про право як сощальне явище, процес його функщонування у суспiльствi [7, с. 44].
Сощолопчно-правове дослiдження е провiдним методом сощологи права, у якому концент-ровано виражено усю систему знань ще! науки. У таких дослщженнях видiляють два блоки: теоретичний (концептуальний) та методичний (шструментальний). 1нколи у програмi соцiологiчних дослiджень видiляють три блоки: теоретико-методолопчний, методичний (процедурний) та орга-нiзацiйно-технiчний [2, с. 12].
Будь-яке сощолопчне дослiдження виконуе певш функци, серед яких:
- методолопчна, тобто забезпечення реатзаци мiждисциплiнарних зв'язюв сощологи з ш-шими гумаштарними науками, що дае можливiсть вщнайти новi пiдходи до вивчення суспшьних процесiв;
- пiзнавальна, тобто здобуття нових знань про розвиток та функщонування суспшьства зага-лом та його окремих сфер зокрема, про суть правових процешв та явищ, роль особистостi у них, що, як наслщок, дае можливiсть проаналiзувати цiлiсну картину суспiльних реалiй та спрогнозувати !х розвиток;
- практична, яка полягае у розробленш системи практичних заходiв з метою подальшого вдосконалення сощально! реальностi та побудови ефективних заходiв соцiального контролю за суспшьними процесами;
- iнформацiйна, яка полягае в отриманш рiзних видiв сощально! шформаци про стан та тен-денци розвитку суспiльних процесiв та явищ, життевi реали окремих iндивiдiв, соцiальних спiльнот та груп, а також вивчення !хшх мотивiв, штерешв, потреб, вербально! та невербально! поведшки, громадсько! думки, яка формуе шформацшну базу пiзнання соцiально! дiйсностi;
- управлшська, яка покликана забезпечувати ошташзащю соцiального управлiння усiх рiвнiв, налагодження зворотного зв'язку мiж суб'ектами та об'ектами управлшня, а також формування виважених та обгрунтованих управлiнських ршень [7, с. 45].
Соцiологiчно-правове дослщження як метод одержання знань дае можливють отримати певну iнформацiю. Виникае питання щодо критерi!в якостi тако! iнформацi! як результату методологiчно орiентованого емпiричного дослiдження.
Термiн "соцiологiчна шформащя" використовують для позначення сукупностi повщомлень про соцiальнi процеси. Тобто вона, по суп, е видом сощально! шформаци. Загалом можна сказати, що сощолопчна iнформацiя - це рiзновид наукових даних про стан сощальних процесiв, а також даних, яю впливають i на сам характер !х функцiонування, стаючи публiчними. Отже, сощолопчна шформащя надае суб'ектам процесу можливють сформувати цшсне уявлення щодо структури процесу, аби у певний спошб впливати на нього та ефективно ним управляти, реалiзовуючи певш завдання [3, с. 34]. До таких процешв потрiбно зарахувати усю сукупшсть суспiльних вiдносин, зокрема i правових.
Важко переоцiнити значення сощолопчно! iнформацi! у сучасному суспiльствi. Вона дае змогу узагальнювати та поширювати накопичений досвiд, вдосконалювати стратегiю сощального управлiння, покращувати управлiння на основi виявлених тенденцiй, а також дослщити сам меха-нiзм дi! адмшютративних рiшень на свiдомiсть та поведшку людей тощо.
Загалом, у науковш лiтературi визначено низку вимог до сощолопчно! шформаци, серед яких -об'ектившсть, ютиншсть, науковiсть, достовiрнiсть, повнота, обгрунтованють, точнiсть, компе-тентнiсть, системшсть, кориснiсть, оперативнiсть, економiчнiсть, яснiсть, лакошчшсть тощо.
В. Афанасьев пропонуе двi основнi класифiкацi! вимог до сощолопчно! шформаци. За характером вщображення шформаци суспшьного буття вiн видшяе вимоги загальнонаукового значення
(науковють, об'ектившсть, iдейнiсть) i так зваш "специфiчнi вимоги", згрупованi за ознакою практично! придатностi, тобто вимоги вщповщносп iнформацi! вирiшуваним завданням. На цш пiдставi видiляють вимоги щодо оптимальносп, оперативностi, системностi тощо [1, с. 137-145].
Зауважимо, що суть та сшввщношення цих понять не таю просп. 1деться не про об'ектившсть, а про обгрунтованють шформацп. Об'ективнiсть та достовiрнiсть - характеристики ютин-ностi iнформацi!, а ютиншсть не обов'язково повинна збшатися iз показниками якостi iнформацi!. Правдивють iнформацi!, наприклад, не виключае !! помилковостi. Якiсть не е внутршньою власти-вiстю iнформацi! (як об'ектившсть), вона виражае наявшсть тих чи шших характеристик достатньо! придатностi шформацп для досягнення певно! цiлi. У зв'язку з цим необхщно розрiзняти об'ективнi властивостi соцiально! iнформацi!, яю характеризують !! змiст з погляду адекватностi вiдображення об'екта, i суб'ективш, котрi характеризують цю iнформацiю як продукт виробництва та вико-ристання !! суб'ектом [3, с. 35].
Щодо надшност iнформацi!, то йдеться про характеристики продукту як результату дiяль-ностi, вона вiдображае мiру впевненостi у його якостi. Поняття надiйностi актуальне у тих галузях знань, якi використовують емпiричнi методи та грунтуються на iмовiрних розрахунках. У таких випадках надiйнiсть позначае можливють iз великою вiрогiднiстю забезпечувати одержання очшу-ваного результату. Цим поняттям характеризують також сам процес дослiдження, використовуванi у ньому методи та техшку. Саме тому надшшсть трактуеться у деяких випадках у сенс норма-тивностi, а в шших - у розумшш точност^ зразковостi, постiйностi, ефективностi тощо.
Певний метод дослщження можна вважати надшним, якщо в конкретних умовах шзнання спiввiдношення кiлькостi випадкiв досягнення цш до випадкiв використання методу наближаеться до 1. Тобто метод вважаеться надшним, якщо вш за достатньо велико! кшькосп випадкiв з великою вiрогiднiстю забезпечуе одержання результату, яюсть якого задовольняе дослiдника. Якiсть результату повинна виключати процедурно-техшчш помилки дослщження, серед яких - вплив засобiв дослiдження та особи дослщника. Констатуючи вiдсутнiсть в iнформацi! артефакпв або контро-люючи !х надшшсть, тим самим характеризують !! як яюсну [3, с. 36].
За суттю соцiологiчне дослiдження е доволi складним процесом збирання, переробки, а також передавання шформацп. Проте, як i в кожному iнформацiйному процес^ у ньому доволi часто виникають помилки та вщхилення. Залежно вщ використовуваних методiв та на рiзних етапах збирання iнформацi! вони мають рiзну форму та змiст. Саме тому конкретш характеристики надш-носп результатiв пiзнавально! дiяльностi можуть бути рiзними. Надiйною соцiологiчною шформа-щею можна вважати таку, яка не спотворюе шзнавальний образ об'екта. I лише така шформащя може задовольняти запити практики та використовуватися в управ лшш.
Можемо констатувати, що соцiологiчно-правовi дослiдження охоплюють елементи, прита-маннi будь-якiй науковiй дiяльностi. Зокрема, у них можна видшити об'ект дослщження, тобто певнi правовi явища чи процеси. Об'ект соцiологiчно-правового дослщження - це те, на що спрамо-ваний процес пiзнання, певна сощальна реальнiсть, яка потребуе цшеспрмованого вивчення [7, с. 53]. Об'ектом дослщження соцiально-гуманiтарних дисциплiн е людина в сферi !! духовно!, морально!, культурно!, суспшьно!, професiйно! дiяльностi [4, с. 4]. Об'ект дослщження юнуе в соцi-альнiй реальноси незалежно вiд дослiдника. На вiдмiну вiд нього, предмет дослiдження формуе сам дослщник вiдповiдно до мети та завдання дослщження.
Пщ предметом соцюлопчно -правового дослiдження потрiбно розум^и найважливiшi з методологiчного або прикладного погляду риси чи особливосп об'екта, яю потребують вивчення.
Суб'ектом дослщження виступае соцюлог-дослщник, або група соцюлопв.
Як i будь-яке наукове дослщження, соцюлопчно-правове спрямоване на досягнення певно! мети та виршення конкретних завдань. Пщ метою соцiологiчно-правового дослiдження розумдать конкретний, визначений результат, якого дослщник прагне досягти в результатi дослщження.
Завданнями соцiологiчно-правового дослiдження е певш логiчно сформульованi настанови та вказiвки, послiдовне вирiшення яких конкретизуе поставлену мету та забезпечуе !! реалiзацiю.
Специфша поставлених завдань пов'язана iз особливостями дослщження. Якщо необхщно проана-лiзувати певш теоретичнi або пiзнавальнi процеси чи явища, то висновки та завдання дослщження будуть оформлеш у виг.щщ низки теоретичних положень та нових концепцiй, отриманих у результат аналiзу. Якщо ж дослiдження спрямоване на прикладнi аспекти, то висновки та завдання повинш мiстити практичш рекомендацi! та дiагностику проблем.
Спшьними рисами соцiологiчно-правових та iнших дослщжень е засоби, що застосовуються у дослщженнях (технiчнi та органiзацiйнi), а також результати дослщження, задля яких воно проводиться.
Основним завданням соцюлопчно -правового дослiдження е отримання нових факпв про соцiальну дiйснiсть, а також правовi та неправовi явища. Пщ соцiальним фактом розумiють зафшсований та описаний фрагмент соцiально! дшсность Соцiологiчна наука розробила цiлу низку процедур для диференщацп випадкових факпв вiд невипадкових, тобто регулярних масових фактiв. Такi процедури розроблено в результат численних глибоких теоретичних та багаторазових дослщ-ницьких робiт.
Доцшьно видiлити такi етапи соцiологiчно-правових дослщжень:
1) розроблення програми дослiдження;
2) збирання емпiричних даних;
3) обробка шформаци;
4) аналiз та узагальнення отримано! iнформацi!.
На етапi розроблення програми дослщження перед дослiдником постае завдання сформувати проблематику дослщження, зафшсувати об'ект та предмет дослiдження, розробити та штерпре-тувати основнi поняття, сформувати модель реального об'екта та робочi гiпотези. Якiсть прове-дення попереднiх процедур прямо впливае на яюсть дослiдження.
Гiпотези слугують вщправними моментами дослiдження, i саме вщ них залежать подальшi етапи соцюлопчно-правового емпiричного дослiдження. Формування гiпотез е лопчним вузловим моментом збирання емшичних даних. Якщо коректно сформовано гшотези, емпiричнi данi можна використовувати для !х перевiрки, спростування або ж шдтвердження. Саме вiдповiдно до висуну-тих гiпотез вибирають iнструментарiй дослщження, i вiдповiдно до них формулюють запитання.
На етапi збирання емшричних даних соцiолог збирае необхiдну для дослщження шформащю. Такi данi можна отримати за допомогою застосування методiв опитування, аналiзу документiв, спостереження, сощального експеременту.
На етапi обробки даних соцюлопчного дослiдження вiдбуваеться кодування отримано! шформаци, введення !! на електронш носi!, перевiрка даних та обчислення результатiв.
Аналiзуючи данi, дослщник обчислюе статистичнi показники, перевiряе гшотези, будуе таб-лицi тощо. Систему первинних даних впорядковують статистичними методами, таких як групу-вання, обчислення, корелящя.
Кiцевим етапом соцiологiчно-правового дослщження е складання звiту.
Особливiсть кожного етапу соцюлопчно-правового дослщження зумовлена конкретним його видом, який вцщляють залежно вщ вихiдних критерi!в, таких як об'ект дослщження, його мета та глибина аналiзу, методи збирання первинно! шформаци тощо.
Висновки. Завдання сучасних соцюлопчно-правових дослщжень полягае не лише у накопи-ченнi правових та соцюлопчних знань, але й у виробленш правового мислення та удосконаленш соцiального управлiння. Соцiологiчно-правовi дослiдження виконують низку функцш, серед яких методолопчна, пiзнавальна, практична, iнформацiйна, управлiнська.
Для соцюлопчно-правових дослiджень важливим фактором е надшнють iнформацi!, до яко! ставлять певш вимоги, а саме: об'ектившсть, ютиншсть, науковiсть, достовiрнiсть, повнота, обгрун-тованiсть, точнiсть, компетентнiсть, системнiсть, корисшсть, оперативнiсть, економiчнiсть, яснiсть, лаконiчнiсть тощо.
Соцiологiчно-правовi дослщження характеризуються аналопчними з iншими видами соцю-лопчних дослiджень елементами, а саме: об'ектом, предметом, суб'ектом, завданнями, засобами.
Видшяють такi етапи соцiологiчно-правових дослiджень: 1) розроблення програми дослщ-ження; 2) збирання емпiричних даних; 3) обробка шформаци; 4) аналiз та узагальнення отримано! шформаци.
Удосконалення методолопчно! та техшчно! бази соцiологiчно-правових дослiджень ютотно позначиться на якостi та достовiрностi одержаних даних, а вiдтак - точност та якостi прогнозiв, що е важливим аспектом вдосконалення нормативно-правового масиву.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Афанасьев В. Г. (1975). Социальная информация и управление обществом. 380 с.
2. Вербець В. В. (2006). Методолопя та методика соцюлопчних дослщжень. Р1вне-Острог. РДГУ: 1нститут сощальних дослщжень. 167 с.
3. Волович В. И. (2010). Оценочные категории качества социологической информации. BicHUK Ктвського нацюнального утверситету шет Тараса Шевченка. № 1-2. С. 34-39.
4. Ганьба О. Б., М1рошниченко В. I. (2016). Особливосп сучасно! методологи правових наукових дослщжень. Парадигма п1знання: гуматтары питання. № 2 (13). С. 5-17.
5. Костицький В. В. (2013). Соцюлопя права як навчальна дисциплша. Соцiологiя права. № 2 (8). С. 2-5.
6. Костицький В. В. (2011). Теоргя розпод1лу влади: громадянське сустльство i держава в епоху глобал1зацИ: доповщь. Кшв. 63 с. URL: http://www.kostytsky.com.ua/upload/doc/rozp_vlady2.pdf
7. Настасяк I. Ю. (2008). Соцюлопя права. Львiв. 196 с.
8. Сидор В. Д. (2013). Соцюлопчний шдхвд в науцi земельного права Укра!ни. Соцiологiя права. № 2 (8). С. 22-26.
9. Танчер В. (2005). Соцюлопя i влада: iсторiя та нова диспозищя взаемин. Соцiологiчне знання та влада: сyперечливi взаeмовiдносини соцiологiчних до^джень i полтично'1 практики. С. 10-18.
10.Теремцова О. (2013). Соцюлопя права: проблема становления як юридично! науки. Соцiологiя права. № 2 (8). С. 106-107.
REFERENCES
1. Afanas'ev V. H. (1975). SotsyaVnaia ynformatsyia y upravlenyia obschestvom [Social Information and Community Management]. Moskva. 380 p. [in Russian].
2. Verbets' V. V. (2006). Metodolohiia ta metodyka sotsiolohichnykh dosldidzhen [Methodology and Methods of Sociological Researches]. Rivne-Ostroh. RDHU: Instytut sotsial'nykh doslidzhen'. 167 p. [in Ukrainian].
3. Volovych V. Y. (2010). Otsenochnye katehoryy kachestva sotsyolohycheskoj ynformatsyy [Evaluation Categories of the Quality of Sociological Information]. VisnykKyivs'koho natsionaVnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. No. 1-2. P. 34-39 [in Russian].
4. Han'ba O. B., Miroshnychenko V. I. (2016).Osoblyvosti suchasnoi metodolohii pravovykh naukovykh doslidzhen' [Features of Modern Methodology of Legal Research]. Paradyhmapiznannia: humanitarnipytannia. No. 2 (13). P. 5-17 [in Ukrainian].
5. Kostyts'kyj V. V. (2013). Sotsiolohiia prava iak navchaVna dystsyplina. [Sociology of Law as an Academic Discipline]. Sotsiolohiia prava. No. 2 (8). P . 2-5. [in Ukrainian].
6. Kostyts'kyj V. V. (2011). Teoriia rozpodilu vlady: hromadians'ke suspiVstvo i derzhava v epokhu hlobalizatsii [Theory of Separation of Powers: Civil Society and the State in the Era of Globalization]: dopovid'. Kyiv. 63 p. URL: http://www.kostytsky.com.ua/upload/doc/rozp_vlady2.pdf/ [in Ukrainian].
7. Nastasiak I. Yu. (2008). Sotsiolohiia prava. [Sociology of Law]. L'viv. 196 p.
8. Sydor V. D. (2013). Sotsiolohichnyjpidkhid v nautsi zemeVnoho prava Ukrainy. [Sociological Approach in the Science of Land Law of Ukraine]. Sotsiolohiia prava. No. 2 (8). P . 22-26. [in Ukrainian].
9. Tancher V. (2005). Sotsiolohiia i vlada: istoriia ta nova dyspozytsiia vzaiemyn. [Sociology and Power: History and a New Disposition of Relations]. Sotsiolohichne znannia ta vlada: superechlyvi vzaiemovidnosyny sotsiolohichnykh doslidzhen' ipolitychnoipraktyky. P. 10-18. [in Ukrainian].
10. Teremtsova O. (2013). Sotsiolohiia prava: problema stanovlennia iak iurydychnoi nauky. [Sociology of Law: the Problem of Becoming a Legal Science]. Sotsiolohiia prava. No. 2 (8). P. 106-107. [in Ukrainian].
Дата надходження: 29.03.2021 р.
Olha Kolych
Candidate of Jurispondence, Associate Professor of the Department and Philosophy of Law,
Constitutional and International law Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University, e-mail: Kolycholha@i.ua ORCID ID: 0000-0002-6772-4877
SOCIOLOGICAL AND LEGAL RESEARCH: GENERAL THEORETICAL CHARACTERISTICS
The article analyzes the concept of sociological and legal research as a system of consistent methodological, methodical and organizational technical procedures for obtaining scientific knowledge about law as a social phenomenon, and the process of its functioning in the society. Sociological and legal studies provide public with the information on the whole spectrum of issues of law functioning, its social effectiveness and problematic aspects of social governance. The role and significance of sociological and legal researches are revealed. Building a democratic society requires emphasizing on the importance of sociological factors in the sphere of state and law-making, including justice and law enforcement. The need to develop and implement an effective social policy and social governance strategy necessitates the refinement of theoretical analysis approaches to socio-legal research and their tools. The following features of sociological and legal researches are distinguished: methodological, which is connected with ensuring realization of interdisciplinary connections of sociology with other humanities; cognitive as acquiring new knowledge about the development and functioning of society in general; practical as developing a system of practical measures to further improve social reality and to build effective measures of social control over social processes; informational as receiving various types of social information regarding the state and tendencies of social processes development and phenomena; management, which ensures optimization of social governance at all levels. The concept of "sociological information" has been analyzed and its requirements have been revealed, including objectivity, truth, science, reliability, completeness, validity, accuracy, competence, systematization, usefulness, efficiency, economy, clarity, conciseness, etc. Elements that are common to both sociological and sociological research are characterized, including the object, subject, subject, purpose, objectives and results of the study. The stages of sociological and legal researches are distinguished and analyzed: development of the research program, collecting of empirical data, processing of information, analysis and generalization of the received information.
Key words: sociological and legal research; stages of sociological and legal research; functions of sociological and legal research; sociological information; reliability of information.
