CC BY
6
СОЦ1ОЛОГ1Я
УДК 316.344.24: 656.61 - 057.1(477)
Н. I. Глебова
ЗАСАДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СОЦЮКУЛЬТУРНОГО ФЕНОМЕНУ «ЛЮДИНИ МОРЯ» В КОНТЕКСТ1 СОЦ1ОЛОГ1ЧНИХ ПРАКТИК
В статт1 розглядаються сучаст тдходи до соц1олог1чного досл1дження специфти морських стльнот I феномену «людей моря» з метою виявлення зв'язмв р1зних р1втв Их функцюнування та окреслення перспектив подальшого соц1олог1чного супроводу. Виявляються предметы зв'язки досл1джуваного об'екту морськог I приморськог социально! регионально! субкультури, як динамичного елементу украгнського соц1уму в контекстI детерм1нованост1 сощальног ди локальною метою. Обхрунтовуеться потреба методолог1чного супроводу досл1дження феномену «людини моря» та отримання конкретного соцгологгчного знання про мехатзми функцюнування I соц1окультурн1 тенденци в дан1й соц1альн1й тдсистем1 для цшеспрямованого управлгння ними.
Клю^о^^ слова: морська стльнота, морська сощальна субкультура, людина моря, морська соцюлоггя, украгнський приморський регюн.
Сьогодш Украша переживае перюд с^мких трансформацш, пов'язаних з коршним реформуванням всього сустльства, ваа системи суспшьних вщносин, активiзащi процеав переструктурування сощальних об'екпв, реконф^урацп сощальних шститупв загалом, i переформатуванням багатьох соцiально-економiчних галузевих структур зокрема. Аналiз ефективностi використання державного геополiтичного потенщалу засвiдчуе, що в силу ряду причин Украша не повною мiрою використовуе свою конкурентну перевагу морсько! держави, маючи вигiдне економiко-географiчне розташування у географiчному центрi Свропи, яке обумовлюе можливiсть перспектив розвитку низки морських галузей, що традицшно забезпечували базовi соцiальнi стандарти добробуту населення i соцiокультурного розвитку морських репошв. Разом з тим в Укрш'ш все бiльш усвiдомлюеться проблема нових соцiально-демографiчних реалiй, що пов'язуються не тшьки з тенденцiями кризи старих сощальних i економiчних структур сустльства, але i з новими формами проявiв ^вдально'^ мiгращйноi та професiйноi активностi громадян, що в сощолопчному сенсi вiдносяться до рiзних сощокультурних страт i е носiями певних ознак - репрезентативних маркерiв св^оглядно-щнтсних, ментальних, комунiкативних чи iнших характеристик особливостей сво'1'х етнiчних, професiйних, територiальних абощо соцiальних груп, якi й укладають соцiальну структуру сучасного укра'шського суспiльства.
Корпусом вiтчизняних соцiальних наук довгий час опускалась з поля зору проблема дослщження регюнального «морського аспекту» формування юторично-ментально'1', психолопчно'1', ^офе^йно^ природо-культурно'1', екологiчноi, економiчноi й професшно'1 орiентацii населення приморських зон нашо'1 краши, омешкано'1 четвертою частиною 11 населення. Саме тому практичним завданням ми вбачаемо обгрунтування й коригування сощолопчного супроводу процесу формування продуктивного балансу сощальних i професшних чинникiв для усшшно! розбудови морських галузей та виявлення перспектив досягнення сощально! стабшьносп регiону.
У робот опираемось на теоретичнi соцiокультурнi концепти X. Абельса,
А. Шюца, Б. Бергера П., Т. Лукмана, М. Бек-Шклунда, прикладш методологiчнi розробки й дослщження морських соцiальних субкультур X. Абельса, М. Мана, А. Матейко, Л. Янушевського та багатьох шших дослщниюв.
Метою статтi е перегляд i розширення сощолопчно'1 методологи дослщження таких складних соцiально-культурних суб-систем, як спшьноти морських регiонiв з урахуванням значного переформатування сощально значимих компонент донедавна традицшного укладу та впливiв сучасних украшських реалiй на особливi культуротвiрнi чинники особиспсно'1 ментальностi й сустльно'1 субкультури «людей моря».
Зокрема, для розумшня i прогнозування процеав соцiального розвитку в краши в цшому й закономiрностей розвитку украшських приморських регiонiв потребуеться детальна шформащя про вектори i динамiку професшно-м^рацшних потокiв, що мають стiйкi тенденци спрямування вимушених i трудових мгрант1в, зосiбна мешканцiв зони росшсько'1 збройно'1 агреси i окупованого пiвострова Крим до поселення або працевлаштування переважно в украшських морських регюнах. Оскшьки Угода про асоцiацiю мiж Украшою та Свропейським Союзом [6] передбачае цшком конкретнi заходи, рубрикованi морською тематикою (див. «Ствроб^ництво у сферi науки i технологш» (ст. 374-377), «Лоштика у галузi рибальства i морська пол^ика» (ст. 407-414), «Навколишне середовище» (ст. 360-366) тощо) i пов'язанi з державною морською пол^икою в частинi, що стосуеться сфери наукових дослщжень, е всi пщстави вважати, що у процесi ринкових перетворень морська економша Украши не вщгороджуеться вiд свiтового ринку, а навпаки - за багатьма чинниками уже сьогодш е оргашчною складовою цього ринку [8, с. 14]. Таким чином, суспшьний запит вказуе на перспектившсть розбудови й повнощнного ефективного використання соцiально-економiчного ресурсу морських галузей господарювання, пов'язаних безпосередньо з дiяльнiстю на морi.
Зважаючи на значш стратифiкацiйнi розриви в rенезi сучасного украшського соцiокультурного простору, цшком доречним вбачаеться комплексне сощолопчне дослщження феномену «людей моря» з метою виявлення функщональних зв'язкiв мiж рiзними рiвнями i площинами його функщонування та окреслення перспектив подальшого сощолопчного супроводу.
Такого роду завдання передбачае посутне розширення як об'екта так i предмету сощолопчного розгляду в бш специфшацп «соцiального» елементу дослщження i обумовлюе доцiльнiсть наступних засторог щодо само'1' специфiки такого дослщження. Дотримання цшсносп пiдходу методом виокремлення «морсько'1' тематики» в субдисциплiну сощолопчно'1' науки, попри всi труднощi, пов'язаш з рiзнорiднiстю дослiджуваних аспект1в «людини моря» вбачаеться нами важливим чинником, що може сприяти виршенню проблеми. Пщставою для обраного пiдходу слугують попередш мiждисциплiнарнi i галузевi напрацювання сощальних i економiчних дослiджень, пов'язаних з морегосподарчою, природоресурсною, сощокультурною тощо проблематикою, рiзноаспектно пов'язаною з «людиною моря», в яких зазначаеться, що саме вщ сьогоднiшнього рiвня розумшня сощально'1' значимостi i змоги продуктивного сощального впливу на побутуючi щентичносп i свiтогляди, життевi стилi, традицп, професiйнi норми i цiнностi суспшьство набувае можливiсть коригувати процеси у по^бне русло [1, с. 103].
Вщсутшсть означеного узагальнення результатiв мiждисциплiнарних напрацювань сьогоднi стае завадою для достатньо коректного прогнозування подальших впливiв соцiальноi складово'1' того соцiо-ментального чинника, що характеризуе будь-який пов'язаний з морем географiчний регюн як «людей моря», на
загальний стан цих субкультур i соцiальну поведiнку 1'х носпв.
Як i щодо решти cпецiальних рoздiлiв coцioлoгГi, пiдcтавoю для штенсивного розвитку морсько'1 сощологп е практична потреба комплексного дocлiдження специфГки coцiальнoгo утворення, пов'язаного у даному конкретному випадку з морською дГяльшстю людини. Цей факт вказуе i на потребу збагачення ii теоретично'1 та методолопчно!' рефлексп, оскшьки в юнуючих емпiричних дocлiдженнях проблематики морсько'1 сощологл до ii метoдoлoгiчнoгo виокремлення на грунтГ тематичних дocлiджень загалом переважали й переважають описовГ тенденцл.
Указана обставина значною мГрою пояснюеться тим, що морська соцГологГя е молодою сощолопчною су6дисциплГною, разом з тим вимагаючи вГд дослГдникГв особливо ретельного обгрунтування сво'х засад з погляду загально'1 теорл сощологл та сощолопчного методу. В напрацюваннях зарубiжних соцГологГчних центрiв розвитку ще'1 субдисциплши, яка в рГзних сучасних наукових школах i течiях визначаеться рГзними термiнами: «соцГологГя людей моря» або «морська соцГологГя», Гснують рГзнГ пщходи i до вирГшення методолопчно!' проблеми. Тривалий час сощолопчш дослГдження морсько'1' проблематики, проведет в багатьох кра'нах свГту (переважно у НГдерландах, Великобритании Францл, Ггалл та кранах Скандинава), не становили спещально! сощолопчно!' дисциплши i, зазвичай, входили в сферу декшькох спецГалГзованих соцГологГчних роздГлГв, наприклад, сощологл працГ, сощологл промисловостГ чи сощологл культури. У багатьох випадках такого роду тенденщя зберГгаеться дотепер, оскшьки не далеко не завжди очевидною е потреба видГлення дослщжень, наприклад морських соцГальних спГльнот, з вищеназваних субдисциплГн Гз метою створення ново!'. КрГм того, дослГдження емтричного i соцГографГчного характеру не створили i не створюють у багатьох кра'1нах власних передумов для побудови теорп ново!' сощолопчно!' субдисциплГни. Вщправною точкою ii становлення можна прийняти мГжнародну конференцГю «Martime Sociology» в Новому Орлеаш (США) в 1973 року, оргашзовану групою дослГдникГв сощолопчно!' морсько'1 проблематики. ТодГ вперше було використано визначення «морська соцГологГя» для розмежування предметного поля дослщжуваних проблем. ЗвГт конференцл засвГдчуе рГзнорГднГсть пщходГв i рГзноманГття сфер активностГ людей на морГ та пов'язаних з морем, та певш проблеми з визначенням предмету морсько'1 сощологл [9]. За звГтними матерГалами форуму можна констатувати виокремлення секторГв наукових дослщжень, у яких предметом уваги е: люди, пов'язаш з морем та рГзш ракурси висвГтлення проблем безпосередньо «людини моря» (seafarers), морсько'1 спшьноти (seafaring communities), особливостей життя та роботи на морГ, особливостей портових середовищ, соцГальних проблеми зайнятостГ людей моря, виробничих вщносини на морГ i в портах (industrialrelations), професшних спГлок (профспГлок) людей моря i портовикГв. Очевидно, що даний перелГк, з одного боку, певною мГрою був вибГрковим уже б з огляду на поточну актуальшсть того чи шшого аспекту дослГдження, з шшого -на той час не ставилось завдання методологГчно!' систематизаци всГх аспектГв, виокремлення структури i рГвнГв дослГдження об'екту. У цьому контекстГ виникае потреба позбутися деяких сумнГвГв i непорозумГнь, що накопичилися навколо семантичних питань стосовно багатозначносп визначення «люди моря».
Цим визначенням користуються, зазвичай, у трьох рГзних значеннях. У найбшьш широкому значенш «людьми моря» розумГються рГзнГ сощально-професшш категорГ! працГвникГв морського господарства (економГки), безпосередньо або опосередковано пов'язанГ з працею i життям на морГ. До них можна вГднести як моряюв i рибалок, так i портових лоцманГв, працГвникГв, зайнятих переробкою ресурсГв морського дна, а також суднобудГвниюв, докерГв та групи фахГвщв, що займаються управлГнням i оргашзащею
сoщальнo-екoнoмiчнoi дiяльнiстю на Mopi або в морськiй сфер^ викладачiв морських шкiл i дослщниюв, що вивчають piзнopiднi аспекти морського середовища.
У пpoмiжнoму, середньому значенш пiд назвою «люди моря» маються на увазi лише представники сощально-професшних категopiй, пов'язаних безпосередньо з роботою i життям на мopi, тобто, сюди зараховуються не тiльки моряки i рибалки, але й пopтoвi лоцмани та пpацiвники, якi переробляють пpиpoднi ресурси морського дна.
У вузькому значенш термшом «люди моря» позначають виключно мopякiв i рибалок, що вiдpiзняються вiд iнших сощально-професшних категорш морського господарства (екoнoмiки) як об'ективними кpитеpiями, так i суб'ективними (ментальними) характеристиками [10].
На нашу думку, саме вузьке визначення «люди моря» е основним i найбшьш коректним для ужитку в сощологп людини, oскiльки зачiпае глибинну специфшу базових характеристик i найбезпoсеpеднiшим чином стосуеться усталення у сучасному побут спшьнот, opiентoваних на море, не тшьки ментального чинника 1'х сощально! свiдoмoстi, а утворенню цiлiснoгo стержня цього особливого типу сощальносп i психолопчно! культури oсoбистoстi, що продукуеться юторично специфiкoю виховання i пpoфесioналiзацii вказано! страти. Маючи на увазi субдисциплiну, яка визначаеться теpмiнoм «сощолопя людей моря» або «морська сощолопя», вважаемо за доречне звернутися до напрацювань польських сoцioлoгiв, що першими в Схщнш Gвpoпi актуалiзували потребу вивчення специфiки життедiяльнoстi значно! частини поляюв - iстopичнo поморського сощуму. Нагадаемо, що в Пoльщi тонером в ужитку термшу «сoцioлoгiя людей моря» е A. Matejko [13, с. 36], який одним з перших звернув увагу на потребу сощолопчних дослщжень сощальних спiльнoт, члени яких працюють i живуть на мopi [12]. В oстаннi роки у св^овш лiтеpатуpi набувае все бшьшого застосування й пoпуляpнoстi термш «морська сoцioлoгiя» (вiд англ. maritime sociology або marine sociology), що набувае в сощолопчнш польськш лiтеpатуpi цiлкoвитoгo визнання i схвалення, сприймаючись дослщниками поряд з такими термшами, як «морська медицина» або «морська психолопя». Однак наведений вище перелш сфер дoслiдницьких iнтеpесiв засвiдчуе, що вже вщпочатково коло iнтеpесiв суто сощолопчних поступово виокремлювалось з широкого спектру мiждисциплiнаpних дослщжень, що пов'язувалися актуальними проблемами з неодмшною морською компонентою [11, с. 35-59], i на час поставали питання методолопчного характеру.
В наших пoпеpеднiх дослщженнях, ми зазначали, що визначення предмету змушуе нас розглядати сoцiальний об'ект ^зь призму таких, достатньо незвичних для впчизняно! сощологп категopiй, як сощальна «морська субкультура», власне маючи на мет типолопю i узагальнення широких сощальних характеристик «людини моря» засобами «морсько! сощологп». Вщтак для розумшня дoслiджуванoi проблематики як зi структурно'1, так i динамiчнoi точки зору потребуються критерп 1'х виpiзнення з piзних poздiлiв сoцioлoгii - сощологп виховання, сощологп ам''1, сощологп промисловосп, сoцioлoгii сoцiальних спiльнoт (теpитopiальних, сoцiальнo-пpoфесiйних категopiй), сoцioлoгii piзних сoцiальних пpoцесiв(напp., iнтегpацii або дезштеграцп).
Iснуючi сoцiальнi стереотипи суто антрополопчного, психoлoгiчнoгo, i пoлiтичнoгo походження (етно-культурного, ментального, конфесшного, iдеoлoгiчнoгo тощо характеру), ускладнюючи розгляд морсько'1 i приморсько'1 сoцiальнoi pегioнальнoi субкультури i потребуючи окремого дoслiдження, ут1м не обмежують апpiopi напpямкiв вiдстеження генези об'екту. Таким чином, не випускаючи з поля зору предметних зв'язкiв дослщжуваного об'екту, як динамiчнoгo елементу украшського сoцiуму, на певному структурному i динамiчнoму piвнях розвитку i функщонування
дослiджуваних нами сощальних об'ектiв, ми неодмiнно маемо розглянути впливи як сощальних чинникiв глобального характеру(шформащйш i глобалiзацiйнi змiни), як суттевих обумов, вiдбитих в сощальних стереотипах. В умовах розмитост чинних сощолопчних не тiльки об'ективних, але i суб'ективних критерпв, вбачаемо вказаний тдхщ цiлком виправданим для ситуацп з обгрунтуванням сощолопчно! субдисциплiни на засадах аналiзу Г! прото-юторп та мета-теоретично! розробки й подальшого розвитку засобами i методами академiчноi науки, що робить актуальним звернення до напрацювань св^ово! сощолопчно! практики.
В теоретичному розрiзi проблеми зазначимо, що вже структурний функцiоналiзм, пiддаючи аналiзу складнi системи вiдносин мiж культурою, структурою i аномiею соцiального об'екту визначав культуру як «органiзовану сукупшсть нормативних цiнностей, якi керують поведшкою, характерною для членiв певного суспшьства або групи», а соцiальну структуру як «оргашзовану сукупнiсть соцiальних вщносин, в яких по-рiзному беруть участь члени суспшьства або групи» [2]. В контекст нашо! роботи е доречною й заувага щодо аномп, що мае мiсце при наявносп серйозного неузгодженостi мiж нормами i цiлями культури i соцiально сформованими здiбностями членiв групи дiяти вщповщно до них (Merton), коли становище багатьох шдиввдв в соцiальнiй структурi суспiльства в перiод трансформацiй порушуе 1х нормативнi цiнностi [3]. У нашому випадку дослiдження явища усталено! поморсько! культури i певного типу поведшки, зiштовхуеться з проблемою об'ективно! розмитостi сощально! структури зi збереженням суб'ективних соцiокультурних ознак i щнностей. Це протирiччя методологiчно вирiшуеться феноменолопчшм пiдходом, що створюе робочу опозищю структурно-функцiональнiй сощологи: iндивiд не е бранцем сощально! структури, соцiальна реальшсть постiйно вiдтворюеться нами, залежна вщ нашо! свiдомостi i наших штерпретащй. Вiдповiдно, в фокус уваги сощологп «людини моря» повинна потрапити людська суб'ектившсть, тобто реальний життевий св^ людини. Тiльки в цьому разi можна дати адекватне тлумачення, зрозум^и принципи конструювання соцiокультурного феномену з його змютом i способами функщонування. Для нас важливим лишаеться, що суспшьна свiдомiсть завжди iнтенцiйна, завжди вплетена в свгт [7]. Таким чином, щодо нашого об'екту методолопчно важливою е феноменологiчна редукцiя: вщмовитися вiд дослiдження свiту шляхом примусово! об'ективацii явища, «природно! установки» i дослiджувати «життевий свiт» на основi «iнтенцiональностi», де парадигма «iнтерсуб'ективного св^у» грае вирiшальну роль i описуеться за допомогою конструкту про «взаемносп перспектив», який передбачае наявшсть двох щеашзащй - «взаемозамiнностi точок зору», коли мiняючись соцiальними мiсцями, суб'екти мають щентичш способи переживання св^у та iнтерпретацii подiй [7].
Тому методолопчно близькою для даного випадку е сощолопчна теорiя, що обгрунтовуеться у дослiдженнi структури мотивiв сощальноГ дii, форм i методiв буденно! свiдомостi, структури людського спiлкування, сощального сприйняття, рацiональностi та iн., як це зроблено в сиш^ сощолопчних традищй, що йдуть вiд М. Вебера i Е. Дюркгейма, феноменолопчно! теорii, орiентованоi на соцiологiю А. Шюца i символiчний iнтеракцiонiзм Дж. Г. Мща у роботi «Сощальне конструювання реальностi» [4].
Цей тдхщ визначае людську реальшсть як реальшсть сощально сконструйовану i придiляе особливу увагу дослщженню взаемозв'язкiв мiж шститутами i легiтимiзуе 1х «символiчним ушверсумом» - у нашому випадку ва тi символiчнi засади iнтеграцii сощально! свiдомостi, що дозволяють виникнути поняттю «люди моря». Це означае, що для аналiзу iнституцiонального порядку сучасного суспшьства необхщний значно
глибший аналiз знання про сощальний cbït його члешв. Теоретично таю складнi лептимаци з'являються в певний момент юторп iнститущонaлiзaщï, конструюючи когнiтивно-нормaтивний комплекс, що упорядковуе iндивiдуaльний досвiд членiв суспiльствa, який збер^ае сенс i порядок в об'ективних i суб'ективних структурах. Тому у даному рaзi aктуaлiзуeться феноменолопчна версiя сощологп певного знання, предмет штересу яко'1' становлять не "щеГ' або теорп, але те, що вважаеться таким «знанням» в конкретнш спiльнотi i ïï повсякденному, до теоретичному житп [5]. Тобто, специфшу виокремлення «морсько'1 сощологп, на нашу думку, укладае i те знання, що розвиваеться, передаеться i збер^аеться в сощальних ситуащях, в результат чого воно стае засадничою реальшстю для пересiчноï людини, оскiльки ми маемо справу iз aнaлiзом сощального конструювання реaльностi «людини моря», чий св^ усвiдомлюеться як такий, що складаеться з безлiчi реальностей, серед яких - «море», як реальшсть повсякденного життя i, в певному сена «штерсуб'ективний свт» що розд^еться з iншими людьми. Виходячи з феноменолопчно! парадигми у нас е вс пiдстaви вважати, що власне розвиток сощологп завжди також був одшею з причин того, що в ïï рамках поступово видшялися новi субдисциплiни, пiзнaвaльний горизонт яких принципово обмежувався дослщженням певного сектора сощально! дiйсностi виключно iз наукових запшив, дозволяючи дедaлi точнiше виявляти сощолопчш яюсш характеристики i кшьюсш параметри вiдстежувaного об'екту.
Разом з тим, те специфiчне соцiaльне, що може у нашому випадку стати об'ектом морсь^ соцiологiчно'ï субдисциплiни, виникае у процес взаемодп людей, що зазвичай детермшуеться вiдмiнностями ïx мюця i ролi в конкретних суспшьних вiдносинaх, що проявляеться у рiзному стaвленнi iндивiдiв i груп шдиввдв до явищ i процесiв суспшьного життя. Тому, у даному випадку завдання соцiологiчноï науки з нaшоï точки зору, полягае насамперед у типолопзацп соцiaльноï системи морськоï спшьноти, дослiдженнi зв'язкiв i вiдносин типолопзованого об'екту на рiвнi зaкономiрностей, отримання конкретного наукового знання про мехашзми ïï функщонування i форми прояву в рiзних соцiaльних системах для щлеспрямованого упрaвлiння ними. Таким чином, поставлене нами завдання вимагае не просто бшьш глибокого розумшня ролi «людського чинника» для збереження морських природних ресурсiв, ефективного природокористування тощо, а й сощолопчно обгрунтованого тдходу й aдеквaтноï точки зору для розумшня суб'ективних мехaнiзмiв формування i мехaнiзмiв зворотних впливiв ментального «чинника моря» в свщомосп «людини моря» на чинники антропо-i сощокультурш цiлих регiонiв. Тому соцiологiчнi аспекти вивчення проблем укрaïнськоï морськоï спшьноти приморських регiонiв крaïни, таким чином вбачаються нами структурною компонентою комплексного мiждисциплiнaрного наукового обгрунтування засад сталого розвитку Украши як трaдицiйноï морсь^ спiльноти, що е цiлком ствзвучним i суспiльним запитам регiонaльних громад сьогодш, i тим концептам, що грунтуються на висновках багатьох втизняних i мiжнaродних науково-aкaдемiчних та громадських дебaтiв [6] навколо зaсобiв втiлення iдеï сталого розвитку на теренах Украши.
Попереднш aнaлiз теоретичних напрацювань та даш соцiологiчних дослщжень вказують на необхщшсть комплексного пщходу до вивчення i зaдiяння сощального морського регионального ресурсу Украгни ïï сталого розвитку. Виршення вкaзaноï проблеми нaрaзi ускладнюеться чинником росiйськоï агресп на Сходi та окупaцiею Криму, однак розробка нaуковоï ïï компоненти вбачаеться невщкладною з огляду на потребу дiевих стрaтегiй i плашв перспективного комплексного розвитку приморських украшських регiонiв у майбутньому. Ïï своечасшсть aктуaлiзуеться i потребою якомога повшше ретроспективно осягнути всю хибнiсть обмежених скороминучими
прагматичними зисками пiдxодiв до експлуатаци ресyрсiв того чи iншого морського регюну та його людського потенщалу. Не менш важливим для нас e розyмiння потреби вироблення такого знання, як науково обгрунтованого i вивiреного чинника рyxy до консолщаци украшського сyспiльства, в противагу застосування важелiв репонально! полiтики, що посягають на традицшш ментальнi цiнностi морськик спiльнот i викликають неминучу протид^.
У суто галузево-науковому значеннi таке дослщження даe змогу апробувати i структурувати попереднi галyзевi напрацювання широкого кола зарyбiжниx та вiтчизняниx дослщниюв з метою iмплементацiï i розвитку методологи дослщжень соцiyмy ментально «особливиx» морськиx районiв в украшському сощолопчному просторi. Це дасть змогу повшше визначити вагу чинника «людини моря» для украшського соцiyмy в його найширшому соцiокyльтyрномy значеннi, спрогнозувати тенденцп й найближчi перспективи розвитку Украши, як морсько'1 спiльноти, а також ефективно використати отримаш знання в соцiальниx проектаx i практикаx.
Список використано'1 лiтератури
1. Aбельс Х. Романтика, феноменологическая социология и качественное социальное исследование / Х. Aбельс // Журнал социологии и социальной антропологии. - 1998. - Т. 1, № 1. - С. 98-124 ; Abels Kh. Romantika, fenomenologicheskaya sotsiologiya i kachestvennoe sotsialnoe issledovanie / Kh. Abels // Zhurnal sotsiologii i sotsialnoy antropologii. - 1998. - T. 1, № 1. - S. 98-124
2. Aмериканская социологическая мысль : тексты / под ред. В. И. Добренькова. -Москва : Изд-во МГУ, 1994. - 496 с. ; Amerikanskaya sotsiologicheskaya mysl : teksty / pod red. V. I. Dobrenkova. - Moskva : Izd-vo MGU, 1994. - 496 s.
3. Бек-Виклунд M. Феноменология: мир жизни и обыденного знания / М. Бек-Виклунд // Современная западная социология: теории, традиции, перспективы / под ред. П. Монсон. - Санкт-Петербург : Нотабене, 1992. - С. 72-196 ; Bek-Viklund M. Fenomenologiya: mir zhizni i obydennogo znaniya / M. Bek-Viklund // Sovremennaya zapadnaya sotsiologiya: teorii, traditsii, perspektivy / pod red. P. Monson. - Sankt-Peterburg : Notabene, 1992. - S. 72-196
4. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. - Москва : Медиум, 1995. - 323 с. ; Berger P. Sotsialnoe konstruirovanie realnosti. Traktat po sotsiologii znaniya / P. Berger, T. Lukman. - Moskva : Medium, 1995. - 323 s.
5. Морська стратепя держави. Розвиток та реалiзацiя морського потенщалу Украши : Miжнародний науковий форум, м. Кшв:- 28 квт 2015 р. / Нащональний шститут стратегiчниx дослщжень. - http://www.niss.gov.ua/articles/1787/ ; Morska stratehiia derzhavy. Rozvytok ta realizatsiia morskoho potentsialu Ukrainy : Mizhnarodnyi naukovyi forum, m. Kyiv:- 28 kvit. 2015 r. / Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. - http://www.niss.gov.ua/articles/1787/
6. Угода про асощащю мiж Украшою, з однieï сторони, та Свропейським союзом, Свропейським ствтовариством з атомно'1 енерги i 1хшми державами-членами, з шшо'1 сторони: № 1678-VII вщ 16.09.2014 [Блектронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/984 011 ; Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony: № 1678-VII vid 16.09.2014 [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu: zakon.rada.gov.ua/go/984_011]
7. Шюц A. Феноменология социального мира / A. Шюц. - Москва, 1972 ; Shyuts A. Fenomenologiya sotsialnogo mira / A. Shyuts. - Moskva, 1972
8. Юркова. Т. Вщкрш! води глобального ринку / Т. Юркова // День. - 2016. - 15-16
KBÍTHa (№67-68). - C.14 ; Yurkova. T. Vidkryti vody hlobalnoho rynku / T. Yurkova // Den.
- 2016. - 15-16 kvitnia (№67-68). - S.14
9. Fields of Studies // Index Specyfications. University of Wales Institute of Science and Technology. University of Rhode Island Joint Index of Current Maritime Recearch. - Cardiff, 1973.
10. Janiszewski L. Socjologiczne badania nad ludzmi morza / L. Janiszewski // Stud ia Socjologiczne. - 1971. - №4. - S. 123-147
11. Janiszevski L. Socjologia morska - jej predmiot i funkcje / L. Janiszevski, A. Sosnowski // Studia Socjologiczne. - 1983. - №3. - S. 35-59
12. Matejko A. Przydatnosc prakseologicznej aparatury poj^ciowej dla teorii systemów spolecznych / In:Przydatnosc prakseologicznej aparatury poj^ciowej dla poszczególnych dyscyplin naukowych: [praca zbiorowa]/ [aut.:] Tadeusz Kotarbinski [et al.] ; [Polska Akademia Nauk. Biuro Ksztalcenia i Doskonalenia Kadr Naukowych]. - Wroclaw [etc.]: Zakl. Nar. im. Ossolinskich, 1964.- S. 61-124.
13. Matejko A. Socjologia ludzi morska / A. Matejko // Tygodnik Morski. - 1964. -№34. - S. 36.
OraTra Hagiñm^a go pega^ii 10.07.2016
N. Glebova
THE BASIS OF THE SOCIOCULTURAL PHENOMENON'S STUDY OF "A MAN OF THE SEA" IN THE CONTEXT OF SOCIOLOGICAL PRACTICES
The reason for the intensive development of marine sociology is a practical need of a comprehensive study of the specific social formation is associated, in this case, with the sea and marine human activities at all. There is an urgent need of enriching its theoretical and methodological reflection, as in existing empirical research perspectives of Maritime sociology to its methodological selection on the basis of case studies in general prevailed and dominated by descriptive trends. The assigned task requires not only a deeper understanding of the role of the "human factor" for the conservation of marine natural resources, effective environmental management, etc., but also a sociologically informed approach and adequate perspective for the understanding of the subjective mechanisms of formation and mechanisms of the reverse effects of the mental factor "sea" in the mind "man of the sea" on the anthropo
- and socio-cultural factors of entire regions.
In the article modern approaches to the sociological study of the specific marine communities and the phenomenon of "people of the sea" with the aim of identifying connections between different levels of their functioning and identifying prospects for further sociological support are studied. It identifies the subject of communications research object marine and coastal regional social subculture as a dynamic element of ukrainian society in the context of social determinism actions as a local goal. With the rationale that there is the necessity of methodological support of the study of the phenomenon of "a human of the sea" to obtain specific sociological knowledge about the mechanisms of functioning and socio-cultural trends in this social sub-system for targeted management.
The chosen approaches provide an opportunity to test and to structure the previous industry developments of a wide range of foreign and domestic researchers with the aim of implementation and development of the research methodology of the society of mental "special" marine areas in the Ukrainian social space. The implementation of the tasks will be critical to determine the weight of the factor "a human of the sea" for the Ukrainian society in its broadest socio-cultural value, to predict trends and near-term prospects of Ukraine's development as a Maritime community, and effectively use the acquired knowledge in social projects and practices.
Key words: marine community, the marine social subculture, people of the sea, sea sociology, Ukrainian seaside region.
УДК 316.776.23
Л.В. Калашшкова, Л.С. Черноус
ПРОБЛЕМИ ТРАНСФОРМАЦП СУЧАСНО1 В1ТЧИЗНЯНО1 СОЦЮЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
У cmammi з'ясовано особливост1 процесу професюнал1заци втчизняног соцюлоги, зокрема, подано визначення сутностi процесу професiоналiзацli; окреслено основт ознаки соцюлоги як професи; схарактеризовано зв'язок процеЫв iнституалiзацli та професiоналiзацli втчизняног соцюлоги; визначено детермтанти соцiологiчно'i культури, гг рiвнi та структуры складовi; проаналiзовано характер взаемозв'язку соцiологiчноi культури та профестног етики; висвтлено суттсть та складовi профестног етики у сферi соцiологiчних до^джень. Розв'язання зазначених проблем розвитку соцюлоги як професи дозволить, з одного боку, суттево змтити ii м^це i роль у сучасному украгнському суспiльствi, тдвищити рiвень соцiологiчно'i культури сощуму, позитивно вплинути на мiжнародний статус втчизняног соцiологiчно 'i науки. З тшого - значно покращити яшсть та урiзномантнити форми профестног тдготовки фахiвцiв-соцiологiв, тдвищити рiвень корпоративног соцiологiчно'i культури.
Ключовi слова: професiоналiзацiя соцiологiчно'i дiяльностi, соцiологiчна культура, профестна мораль, профестна етика соцюлога.
Аналiз процесу пpoфесioналiзацii сощологп в Украши дозволяе окреслити, з одного боку, наявн досягнення, з шшого - очевидн недолши. Так, суш^ перетворення на сучасному етап розвитку украшського суспшьства, обумовлеш, перш за все, комушкацшною револющею й загостренням глобально! проблематики, актуалiзували потребу у фахiвцях-сoцioлoгах, яю волод^ть системними сощальними знаннями, навичками оргашзацп та pеалiзацii дослщницько'х' дiяльнoстi, досвщом прогнозування, тдготовки й обгрунтування комплексних сощальних ршень. Задоволення ще'х' потреби певною мipoю залежить вщ ефективносп системи вищо'х' професшно'х' осв^и, оскшьки саме вона спрямована на пщготовку висoкoквалiфiкoваних фахiвцiв у галузi сощологп, здатних у майбутньому до професшного зростання й професшно'х' мoбiльнoстi на ринку пращ. Натомють масштабне поширення у вузах кра'х'ни сощолопчно'х' освпи без урахування кiлькoстi наявних робочих мюць для сoцioлoгiв piзних профшв та квалiфiкацii, застосування дистанцшно'х' та заочно'х форм навчання, нестача професшних сoцioлoгiв-викладачiв, загострення проблеми якoстi навчально'х' лiтеpатуpи з сощологп, ослаблення контролю за якютю методично' роботи кафедр сощолопчного пpoфiлю - негативно вплинуло на якють сощолопчно'х' oсвiти.
Тож, метою ще'х статтi е з'ясування спектру проблем, пов'язаних з формуванням основних ознак в^чизняно'х' сощологп як професи та спецiалiзoванoгo виду занять з вщповщним функцioнальним наповненням.
Сучасна сощолопчна наука як галузь наукового знання та як профеая вимагае високого piвня пpoфесioналiзму, що формуеться переважно за рахунок професшно'х'
