CC BY
31
УДК 613.96:159.07
Скиба О. О., Калиниченко Д. О.
СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СПОСОБУ ЖИТТЯ МОЛОД1 ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНО1 1ДЕНТИЧНОСТ1
Сумський державний педагогiчний унiверситет iменi А. С. Макаренка
Одн'!ею '¡з складових життед'яльност'! сучасно)' молод/ е спортивна д'1яльн'ють, яка сприяе розвитку маскулнних якостей як серед осб чоло&чо), так i ж'точо)' статi, що слугуе одним '¡з компонент'!в спортивно) п'!дготовки для досягнення високих спортивних результат'¡в. Було встановлено, що у структур'1 гендерноТ /дентичност/ юнак1в-спортсмен1в переважав маскулiнний тип (57,14±9,03%) / його прояв був вiрогiдно вищим, порiвняно '¡з неспортсменами (7,58±5,40%, р<0,001). Домнуючим типом психолог'нно)' стат/ серед д'!вчат двох груп досл'!дження був андрогiнний тип особистост/ (80,0±8,17% д'ючат, як не займались спортом / 55,88±9,07% спортсменок в/'дпов/'дно). Серед осб жь ночоТ статi, чий спосб життя не був пов'язаний '¡з заняттями спортом, були в'1дсутн'1 представни-Ц маскулинного типу, на в1'дм1'ну в!д групи спортсменок, де частка д'!вчат Iз маскулнним типом становила 44,0±9,06% респондент'¡в. Було визначено, що серед осб, як займались"чолов!чими" видами спорту (спортивнi единоборства та циклiчнi види спорту) маскулнний тип проявлявся у 75,0±7,91% та 67,67±8,54% обстежених в'дпов'дно. Прояв маскул'нност'! не мав в/'рог/'дних в'дм'тно-стей мiж юнаками та д'вчатами.
Кпючов1 слова: гендерна ¡дентичнють, маскулЫнють, андропннють, фемЫнють, спортивна д1яльн1сть, спортсмени.
Дослiдження виконано вiдповiдно до плану науково-дослiдноT роботи кафедри медико-бюло&чних основ фiзичноT культури Сумського державного педаго^чного у^верситету iменi А. С. Макаренка за темою «Фiзiолого-гiгiенiчний супро&д здо-ров'язбережувальноТдiяльносmi закладiв освти», № державно)'реестраЦТ0113и004662.
Вступ
В умовах несприятпивих демографiчних тен-денцш, що скпапися в УкраТш, а саме: пщви-щення рiвня захворюваност за уама кпасами хвороб та хрошчноТ патопогiТ серед дитячого на-сепення, збтьшення ктькосл д^ей i шдпгтв, як напежать до груп високого медико-со^апьного ризику, питания охорони здоров'я д^ей та пщптив на сьогодш е найбтьш актуа-пьним у со^апьнш програмi розвитку сусшпьст-ва [5, 6, 7].
Важпивим компонентом попупяцшного здоров'я е репродуктивне здоров'я, що мае тюний зв'язок iз типом гендерноТ iдентичностi особис-тостi [7].
У медичнiй лiтературi гендернi особпивостi визначаються як вщмшносп у станi здоров'я, що пов'язан з анатомо-фiзiопогiчними характеристиками - бюпопчною статтю. Проте, в ангпшсь-кiй мовi розмежовуються поняття со^альноТ ("gender") i бюлопчноТ статi ('^ех"), причому со-цiапьна стать не завжди спiвпадае з бiопогiчною. У сучаснш кпiнiчнiй та практичнiй психологи стать визначають бюпопчним, а гендер - психо-погiчним феноменом [3, 6].
Гендерна щентичнють, як одна з базових структур самосвщомосл та поведшки, пов'язана з певною системою со^апьних норм та установок. I саме пщ^тковий та юнацький вк е важли-вим для подальшоТ со^а^зацм особистостi, оскiпьки на визначених етапах вщбуваеться фо-рмування шдивщуапьносп особистостi, самост-вердження та професмного самовизначення, спостерiгаеться прагнення до фшансовоТ неза-пежностi для створення ам'Т, народження та ви-ховання д^ей [1, 8].
Дисбаланс гендерноТ структури особистост може бути фактором формування комплексу рн
зних психосоматичних розладiв, у тому чиспi психогенно обумовпених розладiв репродуктив-ноТ сфери [1].
Анапiз останшх доспiджень i пубпiкацiй свщ-чить про те, що професшна дiяльнiсть вппивае на формування гендерноТ щентичносп, особливо цей вппив виражений у спорт вищих досяг-нень, де досить часто швелюються вппиви ста-тевого деморфiзму [4, 8, 9]. Внаспщок цього у спортсменок, як займаються "чоповiчими" видами спорту, проявпяеться виражена щентифка-^я зi спортивною роппю, що сприяе формуван-ню маскупiнних якостей. Для спортивноТ дiяпь-ностi наявнiсть таких якостей е необхщним фактором для досягнення високих спортивних результат, однак шсля завершення спортивноТ кар'ери у спортсмешв можливi певш труднощi в соцiапьнiй адаптацiТ [4, 9].
У зв'язку з цим, на сучасному етап розвитку спорту вищих досягнень необхщними е розробка та впровадження у навчапьно-тренувапьний процес заходiв профтактики та корекци пору-шень у формуваннi гендерних характеристик особистост^ виникнення яких пов'язано зi спортивною дiяпьнiстю.
Мета дослщження
Визначити особпивостi формування гендерноТ щентичносл моподi запежно вiд способу життя.
Об'ект i методи дослщження
Для досягнення поставлено!' мети було про-ведене анкетування студентiв, ям навчаються у вищих навчапьних закладах педагопчного про-фiпю м. Суми. У доспщженш приймапи участь 54 особи вком 20 - 22 ромв, якi були розподiпенi на двi групи доспiдження. До першоТ групи увш-шпи студенти-спортсмени, ям на момент обсте-
ження мали спортивну квалiфiкацiю кандитата в майстри спорту та майстра спорту (п=30). Спор-тивний стаж респондент становив вщ 5 до 12 ромв. Другу групу дослщження сформували сту-денти, якi не займались спортом (п=24). Обсяг оргашзованоТ' руховоТ активностi представникiв другоТ групи знаходився в межах навчальноТ програми з фiзичноТ культури.
Дiагностика типу гендерноТ iдентичностi здш-снювалась за допомогою опитувальника С. Бем [2]. Опитувальник мютив 60 тверджень (якостей), 20 з яких вiдображають чоловiчий i жiночий стереотип вщповщно i 20 - нейтральнi якостк Кож-ний респондент вiдмiчав у наданому перелку тi якостi, ям йому притаманнi. Отриманi вiдповiдi були сшвставлеш з ключем на пiдставi чого на-раховувалися певнi бали, ям, в свою чергу, дозволили весь обстежений контингент подтити на 3 групи з рiзними характеристиками гендерноТ щентифкацп: маскулiннi (М-тип), андропнш (А-тип) та фемЫш (Ф-тип). В дослiдженнях, якi при-свяченi вивченню гендерноТ iдентичностi, школи видiляють ще 2 типи - "яскраво виражена фе-мшнють" та "яскраво виражена маскулшнють", проте серед обстежуваного контингенту визна-ченi типи були вщсутнк
Для встановлення типу гендерноТ щентичнос-тi студентськоТ молодi та факторiв, що на неТ впливають було виокремлено наступнi критери:
1) особливостi способу життя;
2) статевi особливостi;
3) спортивний стаж;
4) спортивна спецiалiзацiя.
Математична та статистична обробка отри-
маних даних здшснювалась за допомогою прик-ладноТ програми <^ТАТ^ТЮА 8.0».
Результати дослщжень та 1х обговорення
Результати аналiзу отриманих даних щодо розподiлу обстежених оаб за типом гендерноТ щентичносп свiдчать про перевагу серед респондент андрогiнного типу (66,67±6,41%), причо-му вiрогiдних вiдмiнностей мiж групою юнакiв (62,50±6,59%) та дiвчат (71,43±6,15%) з андро-гiнним типом не спостер^алося. Необхiдно за-уважити, що саме андропннють як форма гендерноТ щентичносп забезпечуе почуття емоцш-ного комфорту особистостi та сприяе успiшнiй соцiальнiй адаптацiТ [2]. Частка студенлв маску-лiнного та фемшного типiв становила 26,67±6,02% та 6,67±3,40% вiдповiдно та була вiрогiдно нижчою за частку осiб андрогiнного типу, (р<0,001).
Оцiнка гендерноТ структури студентськоТ мо-лодi залежно вщ Тх способу життя вказуе на те, що у груш оаб, ям не займалися спортом було зафксовано 83,33±7,61% представникiв андро-пнного та 16,67±7,61% фенiнного типiв вщповщно. Для бтьшосп спортсменiв (55,56±9,07%) ан-дрогiнний тип був також домшуючим, однак у цiй груш спостер^алась висока питома вага оаб (44,44±9,07% ) iз мaскулiнним типом психолопч-ноТ стaтi.
Розподiл оаб чоловiчоТ стaтi, якi не займалися спортом, за типом гендерноТ щентичносп св^ дчить про нечисленну частоту серед них пред-ставниш фемiнного типу (4,27±4,13%) та ТТ вщ-сутнiсть серед спортсменiв. У групi юнамв-спортсменiв прояв маскулшного типу був вiрогi-дно вищим (57,14±9,03%) порiвняно iз неспортсменами (7,58±5,40%, р<0,001), тодi як провщ-ним типом психолопчноТ' стaтi серед юнаш, якi не займалися спортом, був андропнний тип (88,15±6,60%) (рис 1).
% М-тип
Ш не спортсмен и
А-тип
-тип
спортсмени
Рис. 1. Розподл юнаюв за типами гендерноТ /дентичност/' залежно вiд Тх способу життя Примтка: М-тип - маскулнний тип; А-тип - андрогнний тип; Ф-тип - фем^ний тип.
Ф-тип
не спортсменки
спортсменки
Рис. 2. Розподл д>вчат за типами гендерноТ
Домшуючим типом психолопчноТ' стал серед дiвчaт двох груп дослщження був андропнний тип особистостi (80,0±8,17% дiвчaт, як не займались спортом i 55,88±9,07% спортсменок вiдповiдно). Крiм того, фемшний тип психолопчноТ' стaтi зус^чався виключно серед неспортсменок (20,0±8,17%), що вказуе на бiльшу вщпо-вiднiсть даного контингенту трaдицiйним генде-рним стандартам, на вiдмiну вщ дiвчaт, якi зай-маються спортом (рис. 2).
Серед оаб жшочо'Т стaтi, чий спосiб життя не був пов'язаний iз заняттями спортом, були вщ-сутнi предстaвницi маскулЫного типу, на вiдмiну вiд групи спортсменок, де частка дiвчaт iз мас-кулiним типом становила 44,0±9,06% респонде-нтiв. Необхiдно зауважити, що серед спортсменок прояв маскулшносл був вiрогiдно вищим, порiвняно iз особами чоловкоТ стaтi, якi не займались спортом (7,58±5,40%, р<0,01), що може бути пов'язано iз формуванням у процеа тренувань психологiчних якостей для усшшносл спортивноТ дiяльностi, а саме: лщерства, впев-неностi в соб^ мужностi, схильностi до ризику, агресивносл, aтлетичностi тощо. Визнaченi яко-стi вiдповiдaють чоловiчiй моделi поведшки i ге-ндерному стереотипу в цтому, тому спортивну дiяльнiсть можна вважати одним iз провiдних фaкторiв формування психолопчноТ стaтi особи-стосл.
Крiм того, у ходi дослщження було виявлено взаемозв'язок показника психолопчноТ стал спортсмешв iз Тх спортивним стажем. Серед юнамв i дiвчaт, якi займались спортом, прояв у них маскулЫносл зростав пропорцiйно збть-шенню спортивного стажу (г=0,55 та г=0,58, р<0,05), що вказуе на формування визначеноТ характеристики особистостi в процеа бaгaторiч-ноТ спортивноТ дiяльностi. Отримaнi дaнi сшвпа-дають iз попереднiми науковими дослiдженнями, якi вказують на розвиток маскул^зацп особис-тосл (незалежно вiд ТТ стaтi) шд впливом систе-матичних занять спортом [4, 9].
iдентичност/ залежно вiд Тх способу життя.
Порiвняльний aнaлiз особливостей психолопчноТ стaтi предстaвникiв рiзних видiв спорту свщчить про зaлежнiсть формування гендеру вщ спортивноТ спецiaлiзaцiТ (х2=22,32, р<0,01). Серед осiб, якi займались "чоловiчими" видами спорту (спортивнi единоборства та ци^чш види спорту) маскулЫний тип проявлявся у 75,0±7,91% та 67,67±8,54% обстежених вщпо-вiдно. Причому, прояв маскулшносл серед юна-мв був виражений в бiльшiй мiрi, нiж у дiвчaт, проте вiрогiдних вiдмiнностей мiж ними не було встановлено. Гендерна щентичнють спортсменок, ям займались "фемiнними" видами спорту (спортивна пмнастика та aеробiкa), проявлялась фемшним (58,43±9,0%) та aндрогiнним типом психолопчноТ стал (41,57±9,0%), а переважна бтьшють юнaкiв в рамках визначеноТ спортивноТ спецiaлiзaцiТ була вiднесенa до андропнного типу (68,21 ±8,50%), що пщтверджуе факт впливу спортивноТ спецiaлiзaцiТ на формування гендерноТ щентичносл спортсменiв.
Таким чином, спорт як вид дiяльностi сприяе маскул^заци особистостi, причому важлива роль в цьому процеа належить спортивнш спе-цiaлiзaцiТ та спортивному стажу.
Висновки
У ходi проведеного дослiдження було пщт-верджено гiпотезу щодо важливосл фактора спортивноТ дiяльностi для формування типу гендерноТ щентичносл особистосл. В умовах впливу тренувальних i змагальних навантажень зб^ льшуеться прояв мaскулiнностi як серед оаб чо-ловiчоТ, так i жшочоТ' стaтi, що слугуе одним iз компонентiв спортивноТ пiдготовки для досяг-нення високих спортивних результaтiв.
Прояв маскулшного типу серед юнаш-спортсмешв спостерiгaвся бiльше нiж у полови-ни обстеженого контингенту (57,14±9,03%), частка спортсменок iз мaскулiнним типом була де-що меншою i становила 44,0±9,06% респонден-тiв.
На процес формування типу гендерноТ щен-тичност особистост спортсменiв безпосередньо впливае Тх спортивна спецiалiзацiя (х2=22,32, р<0,01). Серед осiб, якi займались"чоловiчими" видами спорту (спортивнi единоборства та цик-лiчнi види спорту) маскулшний тип проявлявся у 75,0±7,91% та 67,67±8,54% обстежених вщпо-вiдно. Причому, прояв маскулшносл серед юна-ш був виражений в бiльшiй мiрi нiж у дiвчат, проте вiрогiдних вiдмiнностей мiж ними не було встановлено.
Перспективами подальших дослiджень е ви-значення особливостей впливу типу гендерноТ щентичност жiнок-спортсменок на Тх репродук-тивне здоров'я.
Лiтература
1. Баранова А. В. Гендерная идентичность девочек-подростков с репродуктивными нарушениями / А. В. Баранова, Е. П. Хащенко // Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологии. - 2013. - Выпуск 34 (2). - С. 92 - 97.
Бем С. Л. Линзы Тендера. Трансформация взглядов на проблему неравенства полов / С. Л. Бем. - М. : РОССПЭН, 2004. - 336 с.
Бердник О. В. Тендеры аспекти формування репродуктивних установок у студенев / О. В. Бердник, О. В. Добрянська, О. П. Рудницька [та ш.] // Ппена населених мюць. - 2014. - № 63. - С. 295 - 301.
Дамадаева А. С. Роль гендерных характеристик личности в социальной адаптации спортсменов / А. С. Дамадаева // Ученые записки. - 2011. - № 6 (76). - С. 40 - 46.
Пересипюна Т. В. Динамка стану здоров'я пщлпгав УкраТни / Т. В. Пересипина // Здоровье ребенка. - 2014. - № 1 (52). - С. 12 -15.
Полька Н. С. Подходы к формированию гендерориентирован-ных программ в области охраны здоровья детей и подростков / Н. С. Полька, О. В. Бердник, О. В. Добрянская // Довктля та здоров'я. - 2015. - № 2. - С. 20 - 23.
Сердюк А. М. Стратепя розвитку профтактики в охорош здоров'я в УкраТ'ш / А. М. Сердюк, Ю. I. Кундiев, А. М. Нагорна [та ш.] // Журнал НАМН УкраТни. - 2012. - Т. 18, № 3. - С. 358 - 371. Толстолес Е. С. Личностные и гендерные особенности студентов медицинских учебных заведений / Е. С. Толстолес, И. Л. Шелехов, О. Г. Берестнева // Вестник Томского государственного педагогического университета. - 2012. - Вып. 6 (121). - С. 152 - 156.
Шахов Ш. К. Спорт как фактор формирования психологического пола личности / Ш. К. Шахов, А. С. Дамадаева // Вестник спортивной науки. - 2011. - № 6. - С. 16 - 18.
Реферат
СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СПОСОБА ЖИЗНИ МОЛОДЕЖИ И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА ФОРМИРОВАНИЕ ТЕНДЕРНОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ Скиба О. А., Калиниченко Д. О.
Ключевые слова: гендерная идентичность, маскулинность, андрогинность, фемининность, спортивная деятельность, спортсмены.
Одной из составляющей жизнедеятельности молодежи является спортивная деятельность, которая способствует развитию маскулинных качеств как среди лиц мужского, так и женского пола, служит одним из компонентов спортивной подготовки для достижения высоких спортивных результатов. Было установлено, что в структуре гендерной идентичности юношей-спортсменов преобладал маскулинный тип (57,14±9,03%) и его проявление было достоверно выше, по сравнению с неспортсменами (7,58±5,40%, р<0,001). Доминирующим типом психологического пола среди девушек двух групп исследования был андрогинный тип личности (80,0±8,17% девушек, которые не занимались спортом и 55,88±9,07% спортсменок соответственно). Среди лиц женского пола, чей образ жизни не был связан с занятиями спортом, отсутствовали представительницы маскулинного типа, в отличие от группы спортсменок, где доля девушек с маскулинным типом личности составила 44,0±9,06% респондентов. Было определено, что среди лиц, которые занимались "мужскими" видами спорта (спортивные единоборства и циклические виды спорта), маскулинный тип проявлялся в 75,0±7,91% и 67,67±8,54% обследованных соответственно. Проявление маскулинности не имело достоверных отличий между юношами и девушками.
Summary
SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF ADOLESCENT LIFESTYLE AND ITS INFLUENCE ON DEVELOPMENT OF
GENDER IDENTITY
Skyba O. A., Kalynychenko D. O.
Key words: gender identity, masculine type, androgynous type, feminine type, sport activity, athlets.
One of important facets of adolescents' lifestyle is sports activity that promotes the development of masculine qualities among the males and females. Regular and exhaustive physical training is an indispensable condition in sport training aimed to achieving high sports results. It has been found that the structure of gender identity in young athletes according to masculine type (57.14±9.03%) was prevalent and its manifestation was significantly higher compared to non-athletes (7.58±5.40%, p<0.001). The dominant type of psychological gender among women of the two study groups was identified as androgynous personality type (80.0±8.17% of girls who did not play sports and 55.88±9.07% of athletes, respectively). Among females, whose lifestyle was not associated with sports, there were no representatives of masculine type, unlike in the group of female athletes, where the proportion of females with masculine personality type amounted to 44.0±9.06%. It has been found out that among persons who were engaged in "male" sports (wrestling and cyclical sports), the type of masculinity was manifested in 75.0±7.91% and in 67.67±8.54% of surveyed persons respectively. The manifestation of masculinity had no significant differences between males and females.
2
3
4
5
6
7
8
9
