CC BY
18
УДК 796.071 - 055.25:612.866
В.В. Абрамов, ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ
1М Шевченко ВЕСТИБУЛЯРНОГО АНАЛ1ЗАТОРА
СПОРТСМЕНОК, ЯК1 ЗАЙМАЮТЬСЯ СКЛАДНОКООРДИНАЦ1ЙНИМИ ВИДАМИ СПОРТУ
Дтпропетровська державна медична aKadeMin
кафедра фьзично!реабштацп, спортивног медицини та валеологИ
(зав. - д. мед. н., проф. В.В. Абрамов)
Ключовi слова: спортсменки, склaднокоординaцiйнi види спорту, вестибулярний анал1затор, стaтодинaмiчнa стшюсть Key words: women athletes, complex coordination sports, vestibular analyzer, static-dynamic stability
Резюме. Были обследованы спортсменки в возрасте 10-17 лет, занимающиеся художественной гимнастикой, прыжками на батуте и бадминтоном. В работе была выявлена зависимость между стажем тренировок, квалификацией спортсменок и степенью статодинами-ческой устойчивости. Результаты исследования показали, что систематические занятия сложнокоординационными видами спорта влияют на развитие двигательных способностей спортсменок. Так, спортсменки, занимающиеся сложнокоординационными видами спорта, имели большую устойчивость вестибулярного анализатора, в отличие от девочек, не занимающихся спортом. Показатели статодинамической устойчивости были выше среди спортсменок, занимающихся художественной гимнастикой, так как они имели больший стаж тренировок (от 5 до 10 лет) и квалификацию I взрослого разряда - 66,7%, кандидата в мастера спорта - 28,5% и мастера спорта - 4,8%. Углубленное изучение функционального состояния вестибулярного анализатора у спортсменок, занимающихся сложнокоординационными видами спорта, может способствовать индивидуальному подходу к постановке учебно-тренировочного процесса и профилактике отклонений здоровья.
Summary. The research was done on women athletes, aged 10-17 years, engaged in gymnastic floor exercises, trampolining and badminton. The work revealed the relationship between duration of training period, the level of qualification of an athlete and the degree of static-dynamic stability. The results of the research showed that systemic training in complex coordination kinds of sports influences the locomotor abilities of the athletes. Thus, athletes engaged in complex coordination sports have a greater stability of vestibular apparatus as compared to the girls not engaged in sports. The findings of static-dynamic stability were higher among athletes engaged in gymnastic floor exercises due to a longer period of training (from 5 to 10 years), and higher qualification: from the First Level Adult Category - 66,7%, to Kandidat in Master of Sports - 28,5%, and Master of Sports - 4,8%. Detailed investigation of functional state of the vestibular analyzer in young athletes involved in complex coordination sports may contribute to an individual approach to the training program and to prevent athlete's health impairment.
Швидкий рют спортивних результат, зро-стання об'ему та штенсивност тренувального процесу вимагають подальшого удосконалення системи лшарського контролю за спортсменками, яю займаються складнокоординацшними видами спорту [11].
Серед факторiв, що забезпечують високу спортивну працездатнють, особливо в складно-координацшних видах спорту, важливе значення мае функщональний стан вестибулярного ана-лiзатора, що здшснюе контроль положення тша у
простор^ координащю pyxiB, а також впливае на функщональш здiбностi всього оргашзму.
Слщ також вщзначити, що заняття такими видами спорту, як художня пмнастика, стрибки на батут^ бадмштон, пред'являють шдвищеш вимоги до функщонального стану вестибулярного аналiзатора.
Вчеш тдкреслюють, що формування у про-цес систематичних тренувань високо! стшкосп вестибулярного аналiзатора зумовлюе бшьш яюсне виконання м'язово! дiяльностi, тдви-
щення координацп моторних рефлекшв, а також удосконалення технiки i спортивно! майстер-ностi, що мае суттеве значення в складнокоор-динацшних видах спорту [2, 7, 8].
Проте слщ вiдзначити, що в практищ л> карського контролю за юними спортсменками, якi займаються складнокоординацшними видами спорту, дотепер не юнуе едино! загально-прийнято! системи комплексно! оцшки функцю-нального стану вестибулярного аналiзатора, що пов'язано, напевно, зi складнiстю iснуючих методик та труднощами !х використання в мюцях проведення тренувань [4].
Виходячи з вищенаведеного, метою наших дослiджень е удосконалення медичних критерi!в управлiння процесом спортивного тренування для забезпечення ефективного лшарського контролю за спортсменками, як займаються склад-нокоординацiйними видами спорту.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Нами вивчався функцiональний стан вестибулярного аналiзатора у 75 спортсменок вшом вiд 10 до 17 роюв, якi займались складнокоординацшними видами спорту. Серед спортсменок, яю займались художньою гiмнастикою, мали квалiфiкацiю I дорослого розряду - 66,7% обсте-жених, кандидата у майстри спорту - 28,5%, майстра спорту - 4,8%. Серед спортсменок-батутисток 12,5% мали квалiфiкацiю III дорослого розряду, 12,5% - II дорослого розряду, 41,7% -I розряду, 25% - кандидата у майстри спорту, 8,3% - майстра спорту. 19,2% спортсменок-бадмштошсток мали квалiфiкацiю III дорослого розряду, 19,2% - II розряду, 23,1% - I розряду, 15,4% - кандидата у майстри спорту, 3,9% -майстра спорту. 30 дiвчаток вшом вщ 10 до 17 роюв, як спортом не займались, склали конт-рольну групу.
Дослщження вестибулярного аналiзатора включало вивчення анамнезу, функцюнального стану слухового аналiзатора, огляд лор-оргашв. Для визначення стшкосп статично! рiвноваги проводили проби Ромберга (проста i сенсибш-зована) [1, 5, 10]. З метою графiчно! реестраци функцi! рiвноваги використовували метод кефа-лографi! (КФГ) у позi Ромберга з вiдкритими i закритими очима [1, 3]. При цьому здшснювали якiсну i кшьюсну оцiнку кефалограм (визначали !х тип та шдекс стiйкостi). З огляду на високу чутливють методу КФГ до змши функцю-нального стану оргашзму спортсменiв, вiн може застосовуватися до i пiсля експериментально! стимуляцп вестибулярного апарата, спортивного навантаження i вказувати на ступiнь тренова-
носп, мати значення при контролi за динамiкою вестибулярно! стiйкостi. Метод ефективний для експрес-ощнки оптимального навантаження при тренуваннях в складнокоординацiйних видах спорту.
Дослщження динамiчно! функцi! полягае в реестраци вщхилення тулуба убш у сантиметрах при ходьбi по прямш вперед i назад, а також флангово! ходи з вщкритими та закритими очима. Крокуючий тест Т. Fukuda (Фукуда) прово-дився також для характеристики кшетично! фун-кцi! i виконувався з закритими очами (50 кроюв на мющ, високо пiднiмаючи ноги). При цьому визначалась вiдстань перемiщення i кут ротацi! тулуба [1, 3].
Статистичну обробку та аналiз результата проведено за загальноприйнятими методиками на персональному комп'ютерi типу «Репйит^У» з використанням програмно! системи «Bюstat»
[9].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При зборi анамнезу було встановлено, що 19,4% спортсменок, яю займались художньою пмнастикою, 20,6% батутисток та 27,3% бадмш-тонiсток пред'являють скарги на перюдичний головний бiль, дзвш у вухах, нудоту та виник-нення неприемних вiдчуттiв у дшянщ живота пiсля тренувань. За даними деяких авторiв [3], причину цих проявiв пов'язують iз порушенням дiяльностi серцево-судинно! системи внаслiдок фiзичного перенавантаження. Тактика тренера i лiкаря в цих випадках полягае в тому, що спортсмен звшьняеться вщ тренування або фiзичнi навантаження значно зменшуються. Але, на думку Желтово! О.П. [6], головною причиною появу подiбних симптомiв е низька стiйкiсть вестибулярного аналiзатора. Ефективним при цьому являеться спецiальне тренування вестибулярного аналiзатора, яке пiдвищить його стш-кiсть, а не змша характеру тренування. Golomer Е., Kioumourtzoglou Е. та спiвавтори [12, 13] вивчали вплив спещального тренування вестибулярного аналiзатора на формування рухових навичок серед юних спортсменок. Було встановлено, що спортсменки з бшьш високою вестибулярною стшюстю скорше засвоюють ру-ховi дi!. У цих спортсменок легше формуються динамiчний стереотип у зв'язку з вщсутнютю негативного впливу вестибулярних реакцiй, яю виникають при виконуваннi складних комб> нацiй.
За даними проведено! кефалографп, у 50% спортсменок вiком 10 роюв, якi займались художньою пмнастикою (стаж тренувань 5-6 роюв, ус спортсменки мали I дорослий розряд),
визначався високий рiвень стшкосп статично! рiвноваги, у 22% - I стутнь стшкосп, у 28% - II стутнь. У 48% гiмнасток спостертався нормаль-ний тип кефалограм, у 52% - асиметричний. 1ндекс кефалограми (1кфг) становив 2,5 + 0,5. У вщ 11-12 рокiв (стаж тренувань 6-7 роюв, 81,8% спортсменок мали квалiфiкацiю I дорослого розряду, 18,2% - кандидата у майстри спорту) кшьюсть спортсменок iз II ступенем стшкосп збшьшилось до 71,4%, у 28,6% виявлено I стутнь стшкосп. Нормальний тип кефалограм визначався лише у 14,3% обстежених нами спортсменок, у 73,6% - асиметричний тип, у 12,1% - невпорядкований. 1ндекс кефалограми збшьшився до 4,2 + 0,2 у порiвняннi iз показ-ником 1кфг серед спортсменок у вщ 10 рокiв (р<0,01). Вивчення статично! стiйкостi у пм-насток вiком 13-14 рокiв (стаж тренувань 7-8 роюв) показало, що вс спортсменки мали кефалограми асиметричного типу, переважно I ступеня стшкосп (88,7%). Таким чином, рiвень стшкосп пмнасток у цьому вiцi був вище, нiж у гiмнасток 11-12 роюв, що, можливо, пов'язано не тшьки зi стажем тренувань, але i з рiвнем спортивно! квалiфiкацi!. Так, 75% обстежених спортсменок даного вшу мали квалiфiкацiю кандидата у майстри спорту, 25% - I дорослий розряд. 1ндекс кефалограми зменшився до 3,4 + 0,2 - ця величина статистично достовiрна (р<0,01). У подальшому стшюсть вестибулярного аналiза-тора зростала. Так, серед спортсменок вшом 1617 роюв (48% мали квалiфiкацiю майстра спорту, 52% - кандидата у майстри спорту), у 66,7% визначався нормальний рiвень стшкосп статично! рiвновагi, у 33,3% - I стутнь стшкосп. У 70% пмнасток виявлено нормальний тип кефалограм, у 30% - асиметричний. 1кфг дорiв-нював 2,8 + 0,3.
У наших дослщженнях у спортсменок, як займались стрибками на батуп, у вщ 10 рокiв (стаж тренувань до 3 роюв) фiзiологiчний рiвень стшкосп спостертався у 29% обстежених, у 50% - I та II стутнь, у 21% - III. Мали перевагу кефа-лограми асиметричного типу (64%), у 20% був нормальний тип кефалограм, у 16% - невпоряд-кований. Показник шдексу кефалограми становив 4,7 + 0,5. Половина спортсменок у даному вщ мали III дорослий розряд, 23% - II розряд, 28% - I. У вщ 11-12 роюв батутистки мали стаж тренувань до 5 роюв. 22,3% обстежених мали квалiфiкацiю кандидат у майстри спорту, 44,4% -I дорослий розряд, 22,2% - II розряд, 11,2% - I. У дано! вшово! груш нормальний рiвень стшкосп визначався у 23% спортсменок, у 20% - I стутнь стшкосп, у 22% - II. Зросла кшьюсть спортсме-
нок i3 III ступенем стшкосп до 35%. Асиметричний тип кефалограм мали 70% обстежених батутисток, 20% - нормальний тип кефалограм, 10% - невпорядкований. 1ндекс кефалограми зрю до 5,3 + 0,3. При стаж тренувань 7-8 роюв (80% батутисток мали квалiфiкацiю кандидата у майстри спорту, 20% - I дорослий розряд) у по-ловини спортсменок визначався I стутнь стшкосп, у 29% - II стутнь, у 21% - III. У вах батутисток вiдмiчався асиметричний тип кефалограм, 1кфг становив 5,0 + 0,8. У процес занять спортом спостерталось зростання кшькосп спортсменок iз I ступенем стшкосп. У 15 роюв (стаж тренувань 8-9 роюв, половина спортсменок мали квалiфiкацiю майстра спорту, 24% -кандидата у майстри спорту, 26% - I дорослий розряд) 67% спортсменок, як займались стрибками на батуп, мали I стутнь стшкосп та асиметричний тип кефалограм, 33% - фiзiо-лопчний рiвень статично! стшкосп та нормальний тип кефалограм, що пов'язано з бшьш високою спортивною квалiфiкацieю батутисток даного вшу. 1ндекс кефалограми зменшився вщ 5,0 + 0,8 у вщ 13-14 роюв до 2,9 + 0,8 у батутисток вшом 15 роюв (р<0,05).
Серед спортсменок, яю займались бадмш-тоном, у 10^чному вщ (стаж занять до 2 роюв) у 33% визначався фiзiологiчний рiвень стшкосп, у 40% - I стутнь стшкосп, у 16% - II стутнь, у 11% - III. У 38% спортсменок спостерк-ався нормальний тип кефалограм, у 50% - асиметричний, у 12% - невпорядкований. 1ндекс кефалограми становив 4,1 + 0,4. У вщ 11-12 роюв 57,1% бадмштотсток мали квалiфiкацiю III дорослий розряд, 28,6% - II розряд, 14,3% - I та стаж тренувань до 4 роюв. У 14% спортсменок виявлено нормальний рiвень статично! стшкосп, у 57% - переважно I та II стутнь стшкосп, у 29% - III. Нормальний тип кефалограм визначався у 38,3% обстежених нами спортсменок, у 61,7% -асиметричний. 1ндекс кефалограми збшьшився до 4,6 + 0,5. Вивчення статично! стшкосп у батутисток вшом 13-14 роюв (стаж тренувань 5-6 роюв, 66,7% мали квалiфiкацiю кандидата у майстри спорту, 33,3% - I дорослий розряд) показало, що вс спортсменки мали кефалограми асиметричного типу, у 43% вiдмiчався I стутнь стшкосп, у 32% - II стутнь, у 25% - III. 1ндекс кефалограми становив 5,9 + 0,7. У вщ 15 роюв у 63,4% спортсменок, яю займалися бадмштоном, визначався фiзiологiчний рiвень стшкосп та нормальний рiвень кефалограм. У 36,6% - II стутнь стшкосп та асиметричний тип кефалограм. 1кфг змшшився вщ 5,9 + 0,7 у вщ 13-14 роюв до 3,8 + 0,4 у спортсменок дано! вшово!
групи (р<0,05). У подальшому стшюсть вестибулярного аналiзатора також зростала. Так, серед спортсменок вшом 16-17 роюв (стаж тренувань 8-9 рокгв) у 42% визначався нормальний рiвень стiйкостi статично! рiвновагi, у 37% - I стутнь стшкосп, у 21% - II. У 44% спортсменок був нормальний тип кефалограм, у 56% - аси-метричний. 1кфг дорiвнював 2,9 + 0,4.
У контрольнш групi у всiх обстежених нами дiвчаток, незалежно вiд вшу, визначався пере-важно асиметричний тип кефалограм (63,4%), II та III стушнь стiйкостi (76,7%).
Проведене нами дослгдження показало, що спортсменки, яю займались художньою пмна-стикою, мали бiльший ступiнь стiйкостi, нiж спортсменки, яю займались стрибками на батуп та бадмiнтоном, при однаковому стаж тренувань. Так, при стаж тренувань 5-6 рокiв iндекс кефалограми спортсменок, якi займались художньою пмнастикою, становив 2,5 + 0,5, що ста-тистично достовiрно нижче у порiвняннi зi спортсменками-батутистками (р<0,01), якi мали 1кфг, рiвний 5,3 + 0,3, та спортсменками-бад-мiнтонiстками (р<0,001), iндекс кефалограми яких становив 5,9 + 0,7. При стажi тренувань 7-8 рокiв iндекс кефалограм пмнасток становив 3,4 + 0,2, що було нижче, шж у спортсменок, як займались стрибками на батут та мали iндекс кефалограми 5,0 + 0,8 (р<0,05).
Не менш важливе значення мае оцшка сту-пеня стiйкостi динамiчно! рiвноваги, яка вщобра-жае стан вестибулосоматично! реактивностi. Дослiдження ходьби тi реестращя вiдхилення тулуба при ходьбi по прямш вперед i назад, а також флангово! ходьби з вщкритими та за-критими очима е високошформативним вести-
булярним скринiнговим тестом [1, 3]. В наших дослщженнях у всх обстежених нами спортсменок при ходьбi з закритими очима вщхилення тулубу не було бшьше 15см.
За даними крокуючого тесту Т. Fukuda, вщ-стань перемщення уперед у спортсменок склала до 50 см, а кут ротаци тулуба становив до 15°. У дiвчаток, якi спортом не займались, показники кшетгчно! стiйкостi були наступними: вгдстань вiд 50 до 100 см, кут ротаци - 25-30°.
ВИСНОВКИ
1. Отриманг даш показали, що спортсменки, яю займались художньою пмнастикою, стрибками на батут та бадмштоном, незалежно вгд вiку мали бiльшу стiйкiсть вестибулярного аналг-затора, у порiвняннi з дiвчинками iз контрольно! групи.
2. У процес занять спортом стiйкiсть вестибулярного аналiзатора зростала серед спортсменок iз бiльшим стажем тренування та бшьшим рiвнем спортивно! квалiфiкацi!. Рiвень стато-динамiчно! стiйкостi був найбгльшим серед спортсменок, якi займались художньою пмна-стикою.
3. Отриманi даш свгдчать, що систематичнi заняття складнокоординацгйними видами спорту впливають на розвиток рухових здiбностей спортсменок.
4. Поглиблене вивчення функцюнального стану вестибулярного аналiзатора у юних спортсменок, яю займаються складнокоординацшними видами спорту, може сприяти шдивщу-альному шдходу до постановки учбово-трену-вального процесу та профшактики вiдхилень здо-ров'я.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Базаров В.Г. Клиническая вестибулометрия. -К.: Здоров'я, 1988. - 200с.
2. Болобан В., Мисутлова Т., Терещенко И. Системная стабилография в исследованиях статодина-мической устойчивости спортсменов // IV М1жнар. наук. конгрес: Ол1мпшський спорт i спорт для вах: проблеми здоров'я, рекреаци, спортивно! медицини та реабiлiтацii.-К., 2000.-С. 11.
3. Быкова А.В. Экспресс-методика определения статодинамической устойчивости у спортсменов: Методическое пособие. - К.: Стилос, 1998. - 35 с.
4. Герасимов К.В., Гофман В.Р., Усачев В.И. Клиническая вестибулометрия: состояние и перспективы развития // Вестн. оторинол. - 1995. - № 4. - С. 25-27.
5. Детская спортивная медицина: Руководство для врачей. - 2-е изд. перераб. и доп. / Под ред. С.Б.Тихвинского, С.В.Хрущева. - М.:Медицина, 1991.-560с.
6. Желтова О.П., Назаров В.Г. Роль вестибулярной сенсорной системы в регуляции сердечной деятельности в условиях двигательной активности // Двигательная активность и симпато-адреналовая система в онтогенезе: Межвуз. сб. науч. тр.-Казань, 1987. - С. 54-59.
7. Карагиорги Х., Емец Н. Координационная структура двигательных действий юных гимнасток на этапе специализирооованной базовой подготовки // IV Мгжнар. наук. конгрес: Ол1мпшський спорт 1 спорт для вс1х: проблеми здоров'я, рекреаци, спортивно! медицини та реабштаци. - К., 2000. - С. 49.
8. Кручковски Д. Состояние функции равновесия тела гимнастов на разных этапах их подготовки // IV Мгжнар. наук. конгрес: Ол1мпшський спорт 1 спорт для вс1х: проблеми здоров'я, рекреаци, спортивно! медицини та реабштаци. - К., 2000. - С. 64.
9. Лапкин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1990. - 352 с.
10. Нарушение слуховой и вестибулярной функции (диагностика, прогноз, лечение): Сб. тр. / Под ред. А.А. Ланцова, Е.М. Циркульникова. - С.Пб.: Б.и., 1993г. - 240 с.
11. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт. Кн. 2. - К.: Олимп. лит., 1997. - 487 с.
12. Experience with perceptual and motor skills in rhythmic gymnastics / E. Kioumourtzoglou, V. Derri, O. Mertzanidou, G. Tzetzis // Perceptual & Motor Skills. -1997. - Vol. 84, N 3. - P. 1363-1372.
13. Golomer E., Dupui P., Monod H. Sex-linked differences in equilibrium reactions among adolescents performing complex sensorimotor tasks // Journal of Physiology. - 1997. - Vol. 91, N 2. - P. 49-55.
♦
