CC BY
14SOCIAL AND PEDAGOGICAL WORK WITH VULNERABLE CHILDREN IN THE USA
Kozubovsky M.
Post-graduate, Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School, Uzhorod National University, Uzhorod, Ukraine
СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА РОБОТА З ПРОБЛЕМНИМИ Д1ТЬМИ В США
Козубовський М.
астрант кафедри загально'1 педагогки та педагог1ки вищо'1 школи, Ужгородський нацгональний унгверситет, Ужгород, Украша
Abstract
This article deals with the problem of organization of social and pedagogical work with vulnerable children in the USA. The essence of the term «vulnerable children» is analyzed. It is underlined that creation of appropriate network of social services for vulnerable children, and development of state support programs for children and families in difficult living conditions is an important aspect of social and pedagogical work with children in the USA. It has been found that social and pedagogical work with vulnerable children and youth with deviant behavior is provided in the USA in the process of interaction of all social institutions: educational institutions, medical institutions, social services, public and religious organizations, volunteers. Special attention is paid to the activity of summer camps for children.
Анотащя
В статп розглядаються питання оргашзацп сощально-педагопчно1 роботи з проблемними диъми в США. Проаналiзовано значення поняття «проблемш дгги». Шдкреслюеться, що важливою особливютю забезпечення сощально-педагопчно! роботи в США е створення мережi вщповвдних сощальних служб i програм шдтримки проблемних дггей i амей з важкими умовами життя. Виявлено, що сощально-педа-гопчна робота з проблемними дпъми забезпечуеться у пчнш взаемоди вах сощальних шститупв: освгтшх, медичних, сощальних служб, релшйних оргашзацш, волонтерiв. Особлива увага звертаеться на дiяльнiсть лiтнiх таборiв для дiтей.
Keywords: vulnerable children, deviations, social and pedagogigal work, prevention, USA
Ключовi слова: проблемш дгга, девiацii, соцiально-педагогiчна робота, профшактика, США.
Сьогоднi в Украiнi, як i в iнших кранах свпу е багато так званих «проблемних дггей». Це - дiти, яш мають вiдхилення у поведiнцi, схильш до протиправних вчинкiв. Зазвичай 1х вiдносять до групи ризику. З ними необхщно проводити вiдповiдну сощально-педагопчну роботу.
Цiкавi здобутки в цьому планi е в США. Аналiз науково-методично! лiтератури (Р.Баклi, А.Джонс, Г.Мшлер, Д.Мiшел, К.Соверс та iн.) засвщчуе, що сьогоднiшня американська система сощально-пе-дагогiчноi роботи i допомоги дням з проблемами у поведiнцi, досить складна i гнучка. Тут юнують державнi служби i приватнi. В щлому цю систему можна вважати децентралiзованою,
функцiонування 11 забезпечуеться рiзними сощаль-ними програмами, якi регламентуються федераль-ним законодавством окремого штату, iнодi спiльно. Окремi програми приймаються мiсцевою владою, що дозволяе повшше враховувати потреби кожного регiону. Сощальна допомога дiтям здiйснюеться через систему дитячих закладiв, яка включае за-клади загального i спецiального типу [1].
Таким чином, метою статп е аналiз особливо-стей оргашзацп сощально-педагопчно! роботи з проблемними дпъми в США.
Розглядаючи проблему сощально-педагопчно! роботи в США з неповнолпшми, схильними до девiантноi поведiнки, не можна не згадати про
службу «Гайденс». Вона е одним з ютотних компо-нентiв загальношкiльноi системи профшактики дезадаптацii i девiантноi поведшки неповнолiтнiх в Америцi. Головна мета «Гайденс» полягае у наданш 6удь-яко! допомоги неповнолiтнiм, у якiй вони ввдчувають потребу на даний момент. У систему «Гайденс» включаеться й позашшльна дгяль-нiсть, яка здшснюеться органами освiти, охорони здоров'я й сощального забезпечення, органiзацiями ввдпочинку молодi, релiгiйними органiзацiями й батьками [2; 3].
Психолого-педагопчна служба «Гайденс» ви-никла на початку XX столитя. Але и розквiт по-чався iз середини 50-х рошв. Збiльшилося число консультантiв. У школi на кожнi 200-300 учнiв ре-комендуеться один консультант (каунслер), що мае педагопчну освiту. Вiн повинен працювати в тiсному контактi з учнями, батьками й учителями школи. Пращвники цiеi служби проводять консультаций, розробляють iндивiдуальнi програми для учшв вiдповiдно до 1хшх здiбностей, штереав, якi оцiнюються за результатами теспв, з урахуванням думок педагогiв. На службу «Гайденс» також по-кладене завдання пошуку талантiв. Мета консультанта полягае в тому, щоб спробувати проникнути в унiкальний свiт дитини й допомогти 1й усввдо-мити сво! потенцiйнi можливостi, розiбратися у складних ввдчуттях i вiдносинах з оточуючими
людьми i навколишньою дшсшстю. При цьому маеться на увазi, що консультант не робить шяких спроб вплинути на дитину, вiн тiльки сприяе ро-звитку потенцiйних можливостей кожно! дитини. Це не стшьки допомога в пристосуванш до суспшь-них вимог, а допомога в шзнанш самого себе, сво!х здiбностей, що в шнцевому рахунку, безперечно, сприяе бшьш успiшнiй адаптаци iндивiда. Акценту-ючи увагу на позитивних якостях i можливостях особистостi, консультанти здiйснюють психотера-певтичний вплив, що допомагае позитивному ро-звитку неповнолинього. Служба «Гайденс» навчае прийняттю адекватних рiшень у рiзних ситуацiях. Конкретнi цiлi школьного консультанта полягають у змiнi неадекватно! поведшки; навчаннi прийняттю рiшень; попередженш проблем у вихованнi (у тому чи^ реалiзуеться спецiальна програма для навчання батькiв методам виховання). Ддяльшсть «Гайденс» спрямована на всебiчний розвиток осо-бистостi кожного учня, тдготовку й пристосування шдростаючого поколiння до юнуючих соцiальних умов. У спещальну службу «Гайденс», крiм консу-льтанпв, входять соцiальнi працiвники, психологи, сшвробггаики, вiдповiдальнi за вiдвiдуванiсть уч-шв, лiкар, медсестри, представник по зв'язках iз судом, учителi-консультанти, керiвники клубiв i команд, асистенти-секретарг
Слiд зауважити, що в останш роки служба дещо знизила продуктившсть свое! дiяльностi, що, можливо, зв'язано з тим, що сустльство в цшому зазнало iстотних змiн, а служба «Гайденс» не всти-гла своечасно перебудувати свою роботу. В цшому необхшно ввдзначити, що сама вдея й основнi напрямки роботи служби актуальнi й вимагають подальшого вивчення.
Важливо також вiдзначити факт наявностi в США значного досввду профшактично! роботи з дпъми i молоддю, яка проводиться в громадах.
1снують рiзнi визначення громади. В найбiльш загальному видi «громаду» розумiють як сукуп-нiсть людей, як1 проживають на певнш територи або систему налагоджених взаемостосунк1в, так i вдеальну конструкцш, утворення, яке вiдображае уявлення людей про конкретш форми соцiального життя, регламентуе i формуе соцiальнi зв'язки, здiйснюе соцiальну пiдтримку i розвиток и членiв тощо.
Сучасне суспiльство певною мiрою роз'еднуе людей, обмежуе !хне життя й спiлкування будин-ком i родиною, знижуючи виховний потенщал громади. В 90 ^ роки стали популярними спроби якось вшновити цей потенцiал. У США стратепя федерального уряду спрямована на заохочення мюцево! влади зробити громади мiсцями, де вiдбуваеться виховання й навчання дней. Мiсцевi бiблiотеки, музе!, унiверситети пропонують пiдлiткам рiзно-манiтнi програми навчання й розваги. Спо-стерiгаеться великий пiдйом сустльно! активностi. Асоцiацiя «Добровольцi на допомогу школЬ> нара-ховуе бiльше одного м№йона членiв, як1 працюють керiвниками гуртк1в, репетиторами, тренерами, помiчниками вчителiв.
Один з напрямк1в роботи громади з молоддю -
через Молод1жш службов1 бюро. Головна !х мета -вберегти молодих людей вш системи правосуддя, хоча вони й працюють у псному контакт! з полщею [4]. Молод1жш бюро виступають у якосп координатора вах общинних молод1жних служб. Вони проводять роз'яснювальну роботу з уама ка-тегор1ями молод1 i !х батьками, розробляють мо-лод1жш захиснi програми, покликаш допомогти молодим людям подолати почуття безпорадностi, а часом i страху перед складними життевими обста-винами. Там же оргашзована служба працевлашту-вання й «гаряча лiнiя», де молодi люди цiлодобово можуть одержати своечасну й дшчу допомогу до-рослих [5, с.135]. Служба також пропонуе: профiлактичнi консультацп для шдл1тк1в, що схильш до втеч з дому; шформацш про установи з надання невшкладно! сощально! допомоги, розта-шоваш у районi проживания пвдлттка; посеред-ництво при встановленнi контактiв мiж пiдлiтком i його родиною .
Розглянути бiльш докладно роботу мо-лод1жного центру з попередження девiантно! по-ведiнки можна на прикладi альтернативного бага-топрофiльного молодiжного центру «ДверЬ» («The Door»), розташованого в Манхеттеш в Нью-Йорку. Центр мае медичну й псих1атричну служби, аптеку, юридичну консультацш, класи навчання. Крiм зви-чайних психотерапевтичних консультацiй, перед-бачена художня терапiя, що включае в себе ор-ганiзацiю ввдпочинку, розваг i вiдновлення сил. Функцюнують рiзноманiтнi творчi й професiйнi майстерш, де молодих людей навчають вшськовш справi, танцям, готують перукарiв, ювелiрiв тощо. Всi служби «Дверей» вшьш й безкоштовнi. Близько 300 молодих людей ввд 12 до 21 року ввдвщують центр щодня. За рш через цю службу проходить до 25000 шдлитав, юнаков i дiвчат, причому бiльшiсть молодих людей не мають проблем iз законом. [5, с.146]. Слад пiдкреслити, що подiбна активнiсть широко шдтримуеться урядом штапв, що може пiдтвердити, наприклад, факт проведення конкурсу серед агентств, яш працюють у громадах, оргашзо-ваного спецiальним Бюро по захисту здоров'я i прав матерi й дитини. У ходi його був розглянутий широкий спектр сощальних, освiтнiх i медичних проблем, що виршуються в подiбних агентствах. Робота трьох агентств iз Техаса, Калiфорнi! й Iндiани була визнана найб№ш перспективною. Певний ш-терес для оргашзаци практично! роботи iз профiлактики девiантно! поведiнки представляе до-свiд техаського агентства, чия програма назива-лася: «Це може будь-яка дитина...». У рамках ще! програми в пiвденному Техасi впродовж 10 рок1в бiльш 6000 дггей i пiдлiткiв, що мають п або iншi проблеми, одержали квалiфiковаиу допомогу до-рослих. Фiлософська база вщображена в назвi програми. I! засновники певнi, що будь-яка дитина може досягти багато чого, якщо !й надати шанс, допомогти. У кожному агентствi пщбрана компетентна команда, яка складаеться з медиков, сощаль-них пращвнишв i педагогiв. Досвiд !х роботи щка-вий ще й тому, що вш торкаеться не пльки самих пiдлiткiв, але й члешв !х родин. Зауважимо, що в
багатьох агентствах добров№но працюють лиш люди у вщ приблизно 55-60 рок1в, яких називають «друзi родини». Вони вiдвiдують родини, як потре-бують 1хньо1' допомоги, приблизно 3-4 разiв кожного тижня, надаючи допомогу й тдтримку батькам, як1 через надмiрну зайнятiсть на роботi не мо-жуть придiлити дiтям достатньо уваги, любов^ турботи [6; 7, а11-14]. На нашу думку, це досить щкавий досвiд, вартий поширення.
Общинний досвiд роботи з профiлактики девiантних проявiв в молодiжному середовищi, без-умовно, заслуговуе найпильнiшоi уваги й аналiзу. Це один з реальних шляхiв органiзацii роботи з по-передження соцiальних вiдхилень, тим бшьше, що девiантна поведiнка мае переважно соцiальну природу i попереджати и потрiбно, в першу чергу, сус-пiльними засобами.
Ще одним чинником, що активно впливае на сустльну свщомють, е релiгiя. Звичайно, можна дискутувати з цього приводу, але не можна запере-чувати той факт, що багато, якщо не всi, злочини суперечать принципам релшйно! моралi. Тому при-лучення до цих принцитв i !х засвоення мае певне значения у вихованш молодi, попередженш деза-даптацп i девiантноi поведшки.
Релiгiйнi оргашзацп в Америцi мають значний вплив на систему навчання i виховання дiтей та молодь Враховуючи той факт, що в США церкву вiдвiдуе понад 1 мiльйон пiдлiткiв, а релшйним ор-ганiзацiям належить близько 80% приватних шк1л i велика кшьшсть коледж1в та унiверситетiв, до того ж релшйне навчання ведеться в недшьних школах i бiблiйних класах, яким уряд надае пiдтримку, не можна не враховувати значш профшактичш мож-ливостi релiгii' i И моралi [8].
Для виховання молодi в дусi релiгiйноi моралi рiзнi церкви й секти використовують сво! оргашзацп. Наприклад, у США вщомими е «Асоцiацiя молодих християн», «Асоцiацiя моло-дих християнок», «Нащональна рада католицько! молодi». Цi молод1жш органiзацii мають мiцну ма-терiальну базу, яка ощнюеться в кшька сотень мiльйонiв доларiв. Вiддiлення цих оргашзащй е в унiверситетах, коледжах, школах. У г'хньому розпо-рядженш перебувае велика к1льк1сть недiльних шкш для вивчення Бiблii, спортивних залiв, бiблiо-тек, рiзних культурно -просвгтшх установ i навiть дискотеки. Вони займаються добродiйною дiяль-нiстю, оргашзують спортивнi змагання, вщпочи-нок, туризм, лига табори для молодi, гуртки виши-вання й шиття й т.п. Щ органiзацii володшть великою шльшстю готелiв i кафе. Штатш iнструктори враховують коло штереав молодi, щоб бiльш об'ек-тивно вести виховання в чисто релшйному дусг
Релiгiя - один з важливих функпiональних сус-пiльних чиннишв, як1 мають досить висок1 мо-ральнi цiнностi, допомагають стабiлiзувати сус-пiльство, проте прямого зв'язку м1ж релiгiею i утри-манням iндивiда вiд протиправних вчинк1в, очевидно, немае. Америкаисьш дослвдники неодноразово проводили обстеження дiтей i виявили, що вщмшне знання Бiблii не заважае дням здiйснювати правопорушення. Проте в окремих
випадках релiгiйна мораль допомагае попередити схильнiсть до злочинiв, якщо релшйне виховання здiйснюеться на належному рiвнi.
Сьогоднi в США юнують десятки рiзних про-грам i проектiв, що прагнуть об'еднати зусилля родини, шк1л, церкви, громадських оргаиiзацiй, судiв, виправних закладiв та шших установ у боротьбi з дезадаптащею i девiаитною поведiнкою непов-нолiтнiх. Основнi зусилля спрямоваиi на те, щоб не допустити неповнолггаього до формально!' системи судiв по справах неповнолгтшх i передати турботу про нього мюцевим оргаиiзацiям, яш не ввдносяться до системи правосуддя; вивести неповнолiтнiх за меж1 штернапв, колонiй або в'язниць, запропо-нувавши цiлий ряд програм, покликаних допомогти неповнолiтнiм i 1х родинам при надзвичайних об-ставинах, посприяти в оргашзацп дозвiлля, у нав-чально-виховнш роботi, прапевлаштуваннi [9, с.129-140; 10, с.43-50].
Цiкавим, на нашу думку, е досвщ оргаиiзапii виховно! роботи з диьмив замiських таборах [1115]. Так1 табори iснують в США досить давно. За-роджения табiрного руху в США розпочалося в 1840 роцi i було спочатку зумовлено природним ба-жаииям людей дати можливiсть дiтям проводили б№ше часу за мiстом, подалi в1д iндустрiальних центрiв. Пiзнiше ввдбулося переосмисления ролi замiських дитячих таборiв в системi освiти, вна-слщок чого акцент iз завдань оздоровления дней змiстився на освiтньо-пiзнавальнi, морально-етичнi, духовнi аспекти. Сьогоднi замюьш табори в США е повноцшною складовою системи освiти. Вони розглядаються як мiсце, де дiти можуть не тiльки змiцнити свое здоров'я, але й долучитися до цшного соцiального досвiду, оволодiти навичками життя в колективi, здiйснити повноцiнну саморе-алiзацiю.
Слiд п1дкреслити, що в США перший пов-ноцiнний линш табiр (тiльки для хлопцiв) був ор-ганiзований Фредерiком Ганном та його дружиною в Коннектикут ще в 1861 рощ. Вш в основному мав спортивне спрямувания. Американська Асощащя Таборiв (АСА) була створена в 1910 рощ.
Починаючи iз середини XIX столiття, поняття «табiр» в США використовуеться в дуже широкому значеннi, що охоплюе рiзнi види дiяльностi: це може бути окремо створена програма, для ре-алiзацii яко! керiвники орендують примщения й обладнаиия, або певний комплекс - табiр, що працюе за своею спещально розробленою специ-фiчною програмою, наприклад, табiр для д!гей групи ризику. Америкаиськ1 вченi i практики розглядають табiр як можливють придбания до-свiду, що надае творч^ рекреацiйнi й освiтнi мож-ливостi в процесi життя на природа Розумовому, фiзичному, соцiальному й духовому розвитку кож-но! дитини в замюькому таборi сприяють спещально шдготовлеш прапiвники i природнi ре-сурси.
В США iснують рiзнi типи таборiв для дiтей i пiдлiткiв: державнi i недержавнi, комерцшш i неко-мерцiйнi, табори, яш прапюють впродовж року або
тшьки вллку, але вс вони виконують функцп оздо-ровчих i освiтньо-виховних закладiв, а також за-кладiв ресоцiалiзацi!. Бiльшiсть таборiв, незалежно вiд того, до якого типу вони ввдносяться, намага-ються створити власнi програми дiяльностi концептуального характеру, власну педагогiчну стратегiю, проте цi програми в цшому вiдображають загальну нащональну стратегш освiти i виховання шдроста-ючого поколiння.
Характерна модель сучасного замкького лiтнього табору США представляе собою комплекс стацiонарних, спецiально обладнаних для пов-ноцiнного проживання дней будинк1в. Як правило, це дерев'яш будиночки для невеликих груп дней к1льк1стю вiд 5 до 10, з якими працюе один або два вожатих. Будиночки вмщають комунальш засоби (туалети й душовi) i комнату вiдпочинку (спальню). Значна територiя замiського табору також мiстить адмшстративний офiс, медпункт, !дальню, освiтнi центри, амфiтеатр i так1 рекреацiйнi засоби, як iгровi майданчики, басейни, тенюш корти, майдан-чики для занять верховою !здою, стрiляниною з лука, занять натуралюпв, мiсця для загально табiр-ного збору. Дитячi ствтовариства американських таборiв становлять вiд 100 до 500 дней. Тери-торiальне розташування табору е важливим чинни-ком при оргашзаци дитячого вщпочинку. Тра-дицiйно дитячий табiр розташовуеться в екологiчно чистiй, мальовничiй зашсьшй мiсцевостi на березi рiчки, озера або моря, далеко вш несприятливо! еколопчно! ситуаци, стресiв, негативно! психое-моцiйно! обстановки великих iндустрiально розви-нених мiст. В таборах встановлено чткий розпоря-док дня.
Значна увага придiляеться оздоровчiй д1яль-носп, що надае пiдлiткам реальнi можливосп для змiцнення здоров'я й полшшення !х фiзичного стану. Цьому сприяе щоденне проведения низки ко-лективних оздоровчих заходiв: дотримання режиму дня й харчування, санiтарно-гiгiенiчних норм; за-няття спортом, загартовування, виконання фiзично! працi. Особливий акцент ставиться на «подоланш труднощiв життя». Потрапляючи в новi життевi умови, що значно в^^зняються вiд повсякденного життя в будинку й у школ^ дни зустрiчаються з рiз-ними новими ситуащями: вiд виконання щоденних обов'язшв (готування !ж1, прибирання) до тзнання способу спiльного проживання в малш групi одно-лiткiв, фактична реалiзацiя яких можлива тiльки в умовах замюького дитячого табору. Лiтнi замюьш табори покликанi компенсувати недостатне здшснення деяких функцiй школи: змiцнения здоров'я й фiзичного стану шдлитав, розвиток !х емоцiйно! сфери, розумшня ними «елементарних процесiв» життя на природ^ формування активно! життево! позицп, естетичний розвиток особистостi, !! духовний рiст, i i розв'язати цший комплекс освiтнiх завдань, пов'язаних з розвитком допитли-востi в молодих людей, стимулюванням i щдвищен-ням творчих i пiзнавальних iнтересiв непов-нолiтнiх, розширенням !х свiтогляду, сощальною адаптацiею.
Ефективний розв'язок цих завдань забезпе-чуеться створенням своeрiдних умов оргашзаци ocBiTHbo-розвиваючо! дiяльностi дiтей у таборг постiйне спiлкування, близьк1сть до природи; проживання в малш груш однолитав; iснування рiзних тимчасових дитячих рiзновiкових колективiв; яс-кравi форми соцiальних переживань, вiдмiннi вш шк1льних; нерегламентоване, демократичне спшку-вання, не пов'язане з визначеними заняттями; ор-ганiзацiя додаткового неформального особистого спшкування м1ж дiтьми й дорослими, що е засобом передачi сощально -культурного досвiду; ма-терiально-ресурсне забезпечення i т.д.
Особливо важливе значення мають замiськi табори для сощально-педагопчно! роботи з дiтьми групи ризику, як1 схильнi до девiантно! поведiнки. Аналiз праць американських учених дае тдстави стверджувати, що в останш десятирiччя в США устшно функцiонують дитячi замiськi табори, яш призначенi специально для корекц^' девiантно! по-ведiнки дiтей. Цiннiсть таких таборiв в тому, що дии з девiантною поведiнкою не ввдчувають тут негативного ставлення до себе однокласнишв i вчи-телiв, мають змогу п1двищити свою самооцiнку, оскшьки залучаються до рiзних видiв дiяльностi, де можуть проявити сво! здiбностi.
Поява широко! мереж1 дитячих замюьких та-борiв, орiентованих на штенсивну цiлеспрямовану корекцiйну, профiлактичну виховну роботу, дае можливють вирiшити низку проблем, пов'язаних з формуванням у дано! категори дiтей позитивно! мо-тиваци життедiяльностi, професiйно-особистiсним самовизначенням, п1двищенням загально! культури i стимулюванням розвитку сощально i морально значимих цiнностей. Слщ пiдкреслити, що iснуюча система дитячих таборiв покликана виконувати також функцш додатково! освiти, нейтралiзуючи недолiки i проблеми школьного навчання.
В США розроблено низку спещальних ви-ховно-освiтнiх програм для проблемних дней. Так, широке поширення одержала програма «The Big Beginning» («Великий початок»), яка в цей час охо-плюе бiльш 400 тисяч неблагополучних дiтей i дiтей iз сощально незахищених верств населення. Концепцiя розвитку дитячих установ програми носить комплексний характер i передбачае не тшьки оргашзащю догляду за диъми, але i !х розвиток, освиу, виховання, сприяння !х особистiсному i про-фесiйному самовизначенню, корекцiю наявних у !х поведiнцi вiдхилень.
Ця програма послужила iдеологiчною основою для розробки низки програм Фонду «Свiже По-вiтря» («The Fresh Air Fund») [13].
Пошук рацiональних шляхов та iнновацiйних форм органiзацi! процесу соцiального виховання неблагополучних дiтей, зокрема, у линю пору, привели до створення таборiв нового типу, що виконують функщю формування сощально! компетент-ностi проблемних шдлитав. Ця важлива соцiально-педагогiчна функщя передбачае максимальне вико-ристання можливостей замiських таборiв для ово-лодшня пiдлiтками групи ризику достатнiм обся-гом знань i навичок, завдяки яким вони зможуть
адекватно виконувати завдання, що виникають перед ними у повсякденному житп.
Профшактика i корекцiя вiдхилень у поведшщ молодi в умовах замiського литого табору перед-бачае цiлеспрямовано оргашзований виховний вплив на пiдлiткiв з точним визначенням його за-собiв, методiв i форм, а також створення максимально сприятливих умов, при яких виховний про-цес охопить уа сторони життедiяльностi шдлпка. Сьогоднi замiськi табори визнано однiеi' з конструк-тивних форм виршення питань сощально-педа-гогiчноi роботи з детьми групи ризику, попере-дження педагогiчноi занедбаностi неповнолiтнiх. Це пояснюеться тим, що виховна робота, проведена в умовах дитячих замюьких лигах таборiв, дозво-ляе максимально обмежити i в значнiй мiрi тимча-сово нейтралiзувати вплив несприятливого мжросередовища на пiдлiткiв у найбiльше «враз-ливу пору року», коли гадлики випадають з-пiд контролю школи, сприяе активному включенню пiдлiткiв у рiзнi види позитивноi дiяльностi, спря-мова^' на формування в них рiзностороннiх ште-ресiв, потреб, позитивних якостей особистосл [15].
Таким чином, замюький табiр, враховуючи його специфiчнi особливосп, почав визнаватися американськими психологами й педагогами як ефективне мiсце для оргашзацп процесу освiти й виховання, що мае позитивний вплив на розвиток особистостг
References
1. Sowers K.M. Comprehensive Handbook of Social Work and Social Welfare, Social Work Practice . Vol.3. N.Y.: John Wiley & Sons, 2008. 676 p.
2. Miller H.Foundation of Guidance. N.J. : Harper and Brothers, 1991. 174 p.
3. Jones A. Princeples of Guidance. N. J. : University Press, 2001. 147 p.
4. Juvenile Justice Sourcebook / Edited by W.T. Church II, D.W. Springer, A.R. Roberts. 2nd edition . New York:Oxford University Press, 2014. 671 p.
5.Finckenauer James. Delinqency and Corrections. Orlando. Florida:Academic Press, 2004. 240 p.
6. Social Support, Life, Events and Depression / Ed. by Nan Lin-Orlande etc. N.Y. Academic Press, 2006. 377 p.
7. Sokol M. Any Baby Can...with a Little Help. Service Bridges. Winter 1995 - 1996. Vol.1 , № 2. P. 11 - 12.
8 Noddings N. Spirituality and religion. Yearbook of the National Society for the Study ofEducation, 2008. No 101 (1). P.185-195.
9. Soler M., Shauffer C Fighting Fragmentation : Coordination of Services for Children and Families . Education and Urban Society. 1993. JVs 25(2). P. 129140.
10. Buckley R., Bigelow D.A. The Multi-service Network: Reaching the Unserved Multi-problem Individual . Community Mental Health Journal. 1992. № 28 (1). P. 43 - 50.
11. American Camping Association. Camp Standards With Interpretation for the Accreditation of Organized Camps. Martinsville, IN: American Camping Association, 1994. 72 P.
12. Pre-Camp Playbook for Counselors and Staff/ Ed. By Steve Kanefsky. Menominee ,Wisconsin, 2001. 117 p.
13. Summer Staff Guide . The Fresh Air Fund Career Awareness Program. N.Y., 1998. 95 p.
14. Mishel L., Wallace S. A consequence of character. How summer camp promotes character and leadership. Camping Magazine. January/February, 2015. P.27-30.
15. Caine R.N. Building the Bridge From Research to Classroom. Educational Leadership. 2000. Vol.58. № 3. P.18-21.
DEVELOPMENT OF PRE-SCHOOL EDUCATIONAL PROGRAMS IN GREAT BRITAIN
Kozubovska I.
Doctor of Pedagogic Sciences, Professor, Head of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School
Tovkanets O.
Doctor of Pedagogic Sciences, Associate Professor, Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School, Uzhorod National University, Uzhorod, Ukraine
РОЗВИТОК ПРОГРАМ ДОШКШЬНО1 ОСВ1ТИ У ВЕЛИК1Й БРИТАН11
Козубовська I.
доктор педагоггчних наук. професор, завгдувач кафедри загальног педагог1ки та педагог1ки вищо'1 школи
Товканець О.
доктор педагоггчних наук, професор кафедри загальног педагог1ки та педагог1ки вищо'1 школи Ужгородський нацюнальний унгверситет, Ужгород, Укра'та
