CC BY
26
Головний закон им'1 вшськовослужбовця, враховуючи iз специфiку И функцюнування: всi пiклуються про кожного члена им% а кожний член им'1, вiдповiдно до сво1х можливостей, шклуеться про всю сiм'ю. Дитина повинна твердо засвогш цей закон. Виховання дитини в им'1 вiйськовослужбовця е пдним, безперервним надбанням нею в процес життя в им'1 корисного, цшного життевого досвiду. Головнiй зашб виховання дитини — це приклад батьюв, !х поведiнка та дiяльнiсть. Слова мають бути лише допомiжним засобом [7, 17].
Дуже важливо створити в им'1 спокiйний, доброзичливий клiмат, коли нiхто нi на кого не кричить, а помилки i провини обговорюються без сварки та ютерики. Психiчний розвиток дитини, формування 11 особистостi великою мiрою залежить вiд стилю сiмейного виховання. Нормальний стиль — демократичний, коли дитиш надаеться певна самостiйнiсть, до не! вщносяться з теплотою i повагою. Звичайно, необхiдний деякий контроль за поведшкою i навчанням дитини з метою надання !й допомоги у важких ситуацiях. Однак потрiбно сприяти розвитку самоконтролю, самоаналiзу та саморегуляци дiяльностi i поведiнки.
Ефектившсть реалiзацil функцiй им'1 у процес соцiалiзацil дитини та 11 вихованш залежить багато в чому вщ того, чи вдалося батькам реалiзувати !х на основi дотримання принцитв соцiалiзацil, та основних И завдань [9, 48].
Таким чином, шм'я — це найважливший iнститут соцiалiзацil дитини. Вона е персональним середовищем життя i розвитку iндивiда. ^м'я вiдiграе велику роль у процес соцiального розвитку дитини, забезпечуе И фiзичний та емоцiйний розвиток, впливае на формування психологи стаи [5, 81]. Усшхи соцiалiзацil дитини у им'1 вiйськовослужбовця залежать вiд умiння батькiв будувати стосунки з дитиною на основi любовi та лопки, вiд дотримання основних принципiв виховання, вщ прагнення зрозумiти одне одного. Головним засобом виховання дитини е приклад батьюв, !х поведiнка i дiяльнiсть. Найважливiшою умовою ефективностi процесу соцiалiзацil особистостi е iнтеграцiя сил ушх соцiальних iнститутiв. У зв'язку iз цим зростае значення роботи сощального педагога як посередника мiж сiм'ею та iншими iнститутами соцiалiзацil дитини [1, 161].
Наше дослщження, безперечно, не вичерпуе усiх питань розглянуто1 проблеми. В подальшому, на нашу думку, доцшьним е вивчення проблеми сощально1 взаемоди рiзних поколшь у им'1 вiйськовослужбовцiв, визначення особливостей функцюнування шмей, членами яких е жшки-вшськовослужбовщ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Архипова С. П., Майборода Г. Я., Сощальна педагопка: Навчально-методичний поабник. — Черкаси-Ужгород: "Мистецька лш1я"; 2002. — 268 с.
2. Бочарова В. Г., Гуров В. II., Селюкова Л. Я. Социализация личности: социальный педагог, семья и школа. — Ставрополь, 1993. — 209 с.
3. Витек К. Л. Проблемы супружеского благополучия / Пер. с чеш. / Под ред. М. С. Мацковского-М.: Прогресс. 1988. — 144 с.
4. Джайнотт Х. Дж. Родители и дети — М.: Знание, 1986. — 348 с.
5. Ейдемиллер Е. Г., Юстицкий В. В. Семейная психотерапия. — Л.: Мед. книга, 1990. — 304 с.
6. Мудрик А. В. Сощальна педагопка: Навч. Поабник, для студенпв пед. вуз1в/ Ред. А. В. Сластьонша. — К.: Видавничий центр "Академ1я", 2000. — 192 с.
7. Заостровцев А. П. Социология семьи // Социально-политический журнал. — 1993. — № 9-10. — 36 с.
8. 1гнатенко П. Р., Поплужний В. Л. Виховання громадянина. — К.: Видавничий центр "Академ1я", 1997. — 195 с.
9. Куликова Т.А. Семейная педагогика и домашнее воспитание. — М.: Наука, 1999. — 254 с.
1рина ЛЕВАНДОВСЬКА
СУСП1ЛЬНО КОРИСНА I БЛАГОДШНИЦЬКА ДШЛЬШСТЬ МОЛОД1ЖНИХ ОБ'бДНАНЬ В УКРА1Н1
У статтi проаналгзовано проблему впливу суспшьно корисно'1' i благодтницько'1 дiяльностi, яку здтснювали члени молодiжних об'еднань перiоду 20-30-х роюв ХХ столття, на процес 1хньо1 соцiалiзацii. На основi архiвних матерiалiв, перiодичноi преси, тших джерел розкрито вплив молодiжних
об'еднань зазначеного перюду на процес формування особистостi, представлена характеристика соцiально-педагогiчноi дiяльностi спшок молодi.
Сьогодш в Укра1ш функцюнують сотнi молодiжних об'еднань, якi дiють на всеукрашському, регiональному й обласному рiвнях. Проведене нами дослщження дае пiдстави вважати, що дiяльнiсть частини з них можна охарактеризувати як суспiльно корисну i благодiйницьку.
Реали сьогодення вимагають вiд активу спiлок молодi постановки i розв'язання нових сощально-педагопчних завдань, пошуку нових, бiльш ефективних форм i методiв впливу на члешв молодiжних об'еднань. На порядок денний поставлено питання необхiдностi удосконалення дiяльностi як самих молодiжних оргашзацш, так i форм 1хньо1 взаемодп з соцiальним середовищем. Тому особливо актуальною постае проблема комплексного сощально-педагопчного осмислення сутностi сощально1 i виховно! дiяльностi молодiжних об'еднань, !хнього мюця i ролi у процесi сощатзацл молодого поколiння. Актуалiзуеться i проблема вивчення ефективносп педагогiчного впливу спшок молодi як на сво!х члешв, так i на неспiлкову молодь.
На нашу думку, молодiжне об'еднання виступае як комплекс виховних форм, методiв i засобiв соцiально-педагогiчного впливу об'еднання на сво!х членiв. Зазначений комплекс функщонуе у певних сощально-педагопчних умовах i породжуе систему соцiалiзуючих впливiв. Дослiдження дiяльностi сучасного молодiжного об'еднання дае пiдстави трактувати 11 як складну багаторiвневу систему; iерархiю органiчно взаемопов'язаних i взаемозалежних функщональних пiдсистем; видiлити основнi тенденци i особливостi використання форм, методiв i засобiв соцiалiзуючого впливу.
1нтелектуальне багатство молодiжноl оргашзаци великою мiрою визначаеться тим, наскiльки багатогранна i змютовна И iнтелектуально-трудова дiяльнiсть, наскiльки тюно пов'язанi трудовi i благодiйницькi акци iз загальною життедiяльнiстю членiв молодiжного об'еднання, iз системою соцiалiзуючого впливу на сво1х членiв.
У ходi дослiдження було отримано певнi результати, аналiз яких дае пiдстави стверджувати, що трудова дiяльнiсть, професiйне самовизначення, суспiльно корисна праця i благодшницька дiяльнiсть тiсно взаемопов'язанi, адже саме в процес 1хньо1 реатзацп члени молодiжних об'еднань набувають досвiду моральное' поведiнки.
Психолого-педагогiчнi дослiдження проблеми формування моральних переконань дають пiдстави стверджувати, що моральш знання, якi вносить у життя членiв молодiжних об'еднань 1'хня соцiально-педагогiчна дiяльнiсть, трансформуються у внутршне переконання лише тодi, коли виробляеться потреба-звичка здшснювати суспiльно корисш i благодiйницькi акци та заходи.
Вивчаючи й аналiзуючи змiст, форми i методи сощально1, трудово1 i професшноосв^ньо1 дiяльностi членiв сучасних молодiжних органiзацiй, ми дiйшли висновку, що у 1хнш дiяльностi виразно простежуються принцип наступностi, який проявляеться у наслщуванш юторико-педагогiчного досвiду молодiжних товариств 20-30-х рр. ХХ ст., що дiяли на захщноукрашських землях. Мета статт1 полягае у визначенш й обгрунтуванш основних пiдходiв до розгляду проблеми впливу дiяльностi молодiжних об'еднань на процес сощатзацл особистосп, в аналiзi основних форм i методiв дiяльностi молодiжних товариств зазначеного перюду, а також у простеженш використання цього досвщу в дiяльностi сучасних спiлок молодi.
Одним iз таких товариств була скаутська оргашзащя Пласт. Фундаментальне значення для становлення i розвитку соцiально-педагогiчних засад дiяльностi спiлки мала праця одного iз засновникiв Пласту О. Тисовського "Життя в Пласп". За сво1м змютом i цiлiснiстю викладених у нш теоретичних i практичних положень ця праця стала першою в украшськш педагогiцi, де була детально опрацьована i викладена система соцiалiзацil молодi у дiяльностi молодiжного об'еднання. Сощально-педагопчна вартiсть висвiтлених у нiй погщщв i положень полягае в тому, що 1хне глибоке теоретичне осмислення було перевiрене практикою реально1 дiяльностi членiв Пласту.
Програмнi настанови i соцiально-педагогiчнi засади Пласту побудованi на християнському свiтоглядi та пiдготовцi молодi до самостiйного трудового життя. Не менше
значення в дiяльностi спшки мала i суспiльно корисна та благодшницька робота ïï членiв. Базувалась вона на другому головному обов'язку пластуна, який зобов'язував допомагати шшим. У цьому обов'язку проявлялася основна суть ставлення пластушв до навколишнього оточення: альтруïзм, що ставав гаслом кожного дня, оголошував вiйну егоïзмовi в iм'я наближення свiту до кращого завтра. Цей обов'язок передбачав не тшьки практичну, але й духовну допомогу вшм, хто ïï потребуе. "Три добрих дiлi на день, — писав О.Тисовський, — дають 1095 добрих дш, сповнених одним членом Пласту в одшм рощ" [11, 272].
Вивчення архiвноï бази дае пiдстави стверджувати, що дослщжувана форма роботи набула у дiяльностi спiлки значних масштабiв. Так, пластуни львiвського куреня протягом грудня-шчня 1920-1921 рр. носили обiди полггв'язням львiвських тюрем, влаштовували для дггей-сир^ та дiтей-iнвалiдiв благодiйнi вечори на день святого Миколая, Новорiчнi ялинки, ходили з колядками i щедрiвками на Рiздво, а отриманi пожертвування витрачали на матерiальну допомогу дгам-сиротам, дiтям-iнвалiдам та дiтям iз бщних сiмей [11, 276].
Пiк соцiально-педагогiчноï дiяльностi членiв Пласту припадав на час кашкул. У 19211922 рр. перед початком л^шх кашкул провщ Пласту видав розпорядження такого змюту: "Набирати якнайбiльше суспiльно корисноï роботи для себе, бути шчним своему оточенню, створити спецiальнi пластовi гуртки для опiки над дтми-сиротами, дiтьми-iнвалiдами, дiтьми з бiдних родин та немiчними людьми похилого вшу, а також прочитати для селян не менше трьох украïнських книжок, зробити протягом лга не менше 10 добрих справ" [6, 11].
1з метою посилення цiеï роботи, починаючи з 1925 р., керiвництво Пласту розпочинае створювати спецiальнi гуртки суспшьно корисного i благодiйного спрямування. Вони не лише надавали конкретну допомогу людям похилого вiку i немiчним по селах, а й проводили значну культурно-осв^ню роботу.
Помггною суспiльно корисною акцiею молодi Галичини став рух за впорядкування i догляд могил украшських сiчових стршьщв. Першими були приведенi в порядок могили стршьщв на горi Маювщ. З цього часу гора стала мюцем паломництва не лише для пластушв, але й для члешв шших молодiжних товариств.
Не можна не вiдзначити i соцiально-педагогiчну дiяльнiсть украïнських церковних молодiжних товариств. У м. Самбор^ наприклад, у 1922 р. було створено Товариство Пречисто' Дiви Марiï для молодих дiвчат-робiтниць. Воно ставило за мету давати притулок тим, хто працюе або безробггним дiвчатам, надавати останню матерiальну допомогу, медично опiкувати молодих робггниць. Тобто за сутнiстю своеï дiяльностi воно стало товариством волонтерiв. "Парафiяльний священик був для них провщником i вчителем. Дiвчат навчали дбати не лише про себе, а й про хворих дтей, дггей-шваладв та дiтей з бiдних шмей та сирiтських будинюв"
[1, 3].
Найбiльш чисельними та органiзацiйно визначеними серед церковних молодiжних товариств були Маршсью Дружини i Католицька Акщя Украïнськоï Молодi (КАУМ "Орли"). Вони активно займалися суспiльно корисною i благодшницькою дiяльнiстю. Так, Марiйська Дружина у Львовi заснувала окреме молодiжне товариство для допомоги молодим домашшм робiтницям, а також постiйно чинний лггнш табiр працi й вщпочинку для дiтей з бiдних шмей [1, 5]. КАУМ "Орли" створювали такi ж табори. "Цього року (1938 — 1.Л.) вiдбулося вже чотири табори "Орлiв". Вони дали велику моральну користь для виховання" [12, 114].
Заслуговуе на увагу й запозичення сучасними молодiжними об'еднаннями досвщу роботи такоï спiлки молод^ як Волинський Союз Сiльськоï Молодi (ВССМ). Зокрема, сощально-педагогiчна позищя Центрального проводу спiлки полягала в такому: "Нехай кожний Гурток постараеться змiнити обличчя села, заопiкуеться сшьською дорогою, обсадить ïï та сшьсью майдани деревами, постараеться допомогти зорати стернища чи викопати картоплю стареньким чи iнвалiдам. Нехай Гурток улаштуе виставу, з чого дохiд шшов би на допомогу найбiднiшим. Ми повинш розвивати у своïх душах братерську злагоду, доброзичливють i сшвпрацю" [4, 5-6].
Ознайомлення з матерiалами, надрукованими в часописi ВССМ "МОЛОДЕ СЕЛО / MLODA WIES", дае шдстави стверджувати, що волонтерська i суспшьно корисна дiяльнiсть перебували в чи^ прiоритетних зазначеноï спiлки. "З початком весни члени нашого Гуртка упорядкували цвинтар коло церкви, насадили деревець, впорядкували i кшька хатин людей
похилого вшу, яю вже не можуть дати собi лад. Яка ж то е в^ха для душi робити стареньким людям добро" [5, 12].
"У нас при Гуртку з'явилася секщя Милосердя. II завдання ми бачимо в тому, щоб допомагати тяжко хворим, немiчним, стареньким. Так, спшьними зусиллями всього Гуртка ми вщремонтували хатину родини стареньких Шишнських, а заодно впорядкували i кне подвiр'я. Вони нам дякували зi слiзьми в очах. Думаемо, що приклад роботи нашо^' секцп Милосердя послужить для вшх, щоб i в шших Гуртках Сшьсько! Молодi творити таю ж секци i сiяти межи людей добро, злагоду i щастя" [5, 13].
Дослiдження дiяльностi сучасних молодiжних об'еднань дае пiдстави дшти висновку, що певна частина з них сприйняла iдею необхiдностi суспшьно корисно! i благодiйницькоI роботи, творчо використовуе досвщ соцiально-педагогiчноI дiяльностi молодiжних товариств 20-30-х рокiв.
До молодiжних органiзацiй початку XXI ст., в робот яких зазначенi напрями то^ально^' i виховно! дiяльностi, необхiдно вщнести Асоцiацiю Гайдiв Украши, Благодiйний Фонд тдтримки ро6пничо! i сшьсько! молодi Украши, Всеукрашське благодiйне громадське об'еднання Дитячий Фонд Украши (ДФУ), Лiберальне молодiжне об'еднання (ЛiМО), Мiжнародну Молодiжну Лiгу, Пласт, Украшський фонд мiжнародного спiвробiтництва "Лiдер" та iншi. Крiм перерахованих молодiжних органiзацiй, якi ддать на всеукрашському рiвнi, в областях функцюнують десятки молодiжних об'еднань такого ж спрямування.
В останнi роки в Украш значна увага придшяеться розгортанню соцiальноI роботи. При цьому неухильно зростае роль громадських об'еднань i волонтерськоI дiяльностi. Все бшьш активну роль у цiй робот починають вiдiгравати молодiжнi об'еднання. При шдтримщ соцiальних служб вони активно реалiзують власнi соцiальнi програми, створюють недержавш соцiальнi служби. Так, зокрема, благодшницью щех лягли в основу великоI соцiальноI програми, яку реалiзуе Асоцiацiя Гайдiв Украши. Саме таким е шновацшний для Украши сощальний проект "Народись жiнкою: виклик життю", яким передбачалося створення сервiсних цен^в для неповнолiтнiх та молодих одиноких мам у чотирьох регюнах Украши. Проект шдтримали органи мiсцевого самоврядування, Мiнiстерство у справах им'!, дпей та спорту. За змiстом i за принципами реалiзацп його можна оцшювати як нову сторiнку в сощально-педагопчнш дiяльностi молодiжного об'еднання. Благодшний Фонд пiдтримки ро6п,ничо1 та селянськоI молодi УкраIни було створено у 1993 р. з метою фшансового, оргашзацшного та матерiально-технiчного забезпечення благодшницьких, культурологiчних, освiтнiх i науково-дослiдних молодiжних програм, пiдтримки молодих сiмей, надання фiнансовоI та iншоI допомоги молодим людям, що стали швалщами внаслщок нещасних випадкiв на виробництвi, техшчних та екологiчних катастроф тощо.
За час свого юнування Фонд здшснив ряд соцiально значущих для молодi програм: ним було проведено лшування дiтей-чорнобильцiв на Кубi, влiтку 2004 р. направлено на оздоровлення у Словаччину групу дiтей, що постраждала внаслiдок авар^ на ЧАЕС, створено сотш постiйних i тимчасових робочих мiсць для сгудентiв та учшв-старшокласниюв, органiзовано фiнансування ряду по'здок на змагання за кордон молодих перспективних спортсмешв, регулярно проводиться оздоровлення молод^ яка працюе в м. Киевi в лiтнiй перiод та вихщш днi [7, 48].
На особливу увагу суспшьства можуть сподiватися тi молодiжнi об'еднання, якi задiянi у сферi боротьби з негативними явищами в молодiжному середовищi. Одним iз таких об'еднань е всеукрашська молодiжна органiзацiя "Молодь проти злочинносп i наркоман^" (МПЗН).
Мета дiяльностi цiеI органiзацiI — антинаркогенне виховання, сприяння попередженню злочинностi серед неповнолгтшх, робота з ВIЛ-iнфiкованими, хворими на СН1Д та з наркотично залежною молоддю [9].
Для реалiзацiI поставленоI мети МПЗН: створюе спецiалiзованi консультацшш служби, центри для психосоцiальноI реабштаци i ресоцiалiзацiI молодих наркоманiв, ВШ-шфшованих та хворих на СНIД; розробляе i впроваджуе в практику новi комплекснi моделi надання амбулаторноI напiвстацiонарноI (денний стацiонар) допомоги наркозалежнiй i ВIЛ-iнфiкованiй молодi та дiтям; проводить заходи для шдлпюв i молод^ спрямованi на профiлактику залежностей (наркотичноI, алкогольноI, тютюново!), ВIЛ/СНIД.
Серед ceMÎHapÎB, яю регулярно проводить МПЗН, варто вщзначити Всеукрашський семшар-нараду "Шляхи ефективно1' протинаркогенно1' протиалкогольно1' профiлактики серед молодi, що проходив у м. Трускавщ в кв^ш 2001 року. Його мета — налагодження конструктивного дiалогу мiж службами медично1' допомоги та установами, що надають немедичну допомогу наркозалежним та молодим людям "груп ризику".
З проблем ресоцiалiзацiï наркозалежно1 молодi МПЗН сшвпрацюе з такими органiзацiями, як: всеукрашська наркологiчна асоцiацiя, мiжнародна оргашзащя "Лiкарi без кордошв", Украïнський центр профшактики i боротьби зi СН1Д, Асоцiацieю психологiв Украïни [3].
Серед реалiзованих зазначеними об'еднаннями проектiв варто вщзначити таю:
1) розробку та апробащю на практищ "Програми ресоцiалiзацiï наркозалежноï молодГ';
2) вiдкриття "Центру ресоцiалiзацiï наркозалежно1' молодГ';
3) апробащю на практищ моделi соцiального супроводу для наркозалежних, якi перебувають в сташ довготривало1' ремiсiï;
4) створення протягом 2002-2004 роюв 4-х фшш "Центру ресоцiалiзацiï наркозалежно1' молодГ' в мютах Одесi, Харковi, Днiпропетровську i Львова
Об'еднання "Молодь проти злочинносп i наркоманй" бере активну участь у реалiзацiï проекту "В1Л/СН1Д i наркозалежнють у молодiжному середовищi: Обмш досвiдом мiж Украшою i Великою Бриташею". Мета проекту — шдготовка членiв МПЗН до реалiзацiï в украшських умовах моделей роботи з наркозалежною молоддю, якi використовуються у Великш Британiï; створення на базi "Центру ресоцiалiзацiï наркозалежно1' молодi" вщдшу освiти й навчання з метою тдготовки спецiалiстiв у галузi охорони здоров'я та сощального захисту з рiзних областей Украши для роботи з наркозалежними; поширення знань про основш моделi роботи з наркозалежною та В1Л-шфшованою молоддю у Великш Британп шляхом надання iнформацiï вшм зацiкавленим спецiалiстам; видання щоквартального спецiалiзованого бюлетеня для украшських спецiалiстiв [3].
Проте переважна бiльшiсть молодiжних об'еднань зазначеного спрямування дiють на рiвнi областей. Одним з таких об'еднань е Севастопольський молодiжний Центр "Волонтер" (далi Центр, м. Севастополь АР Крим).
Для дiяльностi цiеï оргашзаци характерним е об'еднання i координащя зусиль членiв Центру у справi сприяння розвитку волонтерського руху i захист законних iнтересiв сво1'х члешв, сприяння створенню i дiяльностi "Школи волонтерiв" (у тому числi i з питань профшактики В1Л/СН1Д серед молод^ а також надання сощально1' допомоги дiтям i молодi "груп ризику" шляхом створення груп самодопомоги, пункпв довiри, телефонiв довiри [8].
За минулий перюд молодiжний Центр "Волонтер" у партнерствi з Севастопольським комитетом Товариства Червоного Хреста, громадським молодiжним об'еднанням Клуб "Модус", мюьким Центром соцiальних служб для молодi та кiлькома iншими установами й закладами реалiзуе сьогоднi ряд профшактичних програм. Це навчання шщативно1' молодi у "Школi волонтерiв", оргашзащя i координащя роботи волонтерiв-тренерiв у навчальних закладах iз тренiнговими заняттями за такою тематикою: "Наркоманiя i СН1Д. Мiфи i реальнiсть", "Моральне виховання пiдлiткiв i молодi". Волонтери-дщже1', що пройшли навчання на курсах, яю були органiзованi Центром, проводять тематичш дискотеки "Молодь за здоровий спошб життя". Щорiчно зазначена спшка приймае активну участь в оргашзаци i проведенш загальномiських акцiй "Ми живемо в свiтi, де е СН1Д!", "Наркотикам Н1!", "Через волонтерство до здоров'я нацй"'. Крiм цього, Центр брав участь i в разових заходах. Так, зокрема, молодiжний Центр "Волонтер" узяв участь у першш всеукрашськш акцiï "Пам'ятати i жити"; у всеукраïнськiй акцiï, присвяченш Всесвiтньому дню пам'ятi людей, що померли вщ СН1Д "Пам'ятаемо, щоб жити"; у мiжнароднiй акцiï, присвяченш Всесв^ньому дню боротьби зi СН1Д "Настав час бити в уа дзвони" [8].
Таким чином, навгть коротке ознайомлення з досвiдом роботи сучасних молодiжних об'еднань дае шдстави дiйти висновку, що основним змютом дiяльностi частини спiлок молодi е суспшьно корисна i благодшницька робота. Безумовно, що розв'язання завдань, яю постають перед кожним молодiжним об'еднанням, виршальною мiрою залежить вiд рiвня пiдготовки активу.
_СОЩАЛЬНА ПЕДАГОПКА_
Оснащення лiдерiв спшок молодi методикою органiзацiï i проведення зазначено! роботи передбачае набуття ними знань про те, як треба дiяти в рiзноманiтних сощально-педагопчних ситуацiях, на вирiшення яких завдань необхщно в першу чергу спрямовувати сво! зусилля, в якiй послщовносп висувати i яким чином виршувати цi завдання для того, щоб забезпечити суспшьно корисну спрямованiсть дiяльностi молодiжних об'еднань. Нагальною потребою часу бачиться необхщшсть засвоення активом спшок молодi наукових знань про суть оргашзаци соцiальноï роботи, iнновацiйних пiдходiв до постановки всiеï роботи спшки, оволодiння особистiсно зорiентованими технологiями сощально! роботи.
Л1ТЕРАТУРА
1. В1сник Маршських Дружин. — Льв1в, 1937. — №6. — С. 3-5.
2. Леник В. Укранська оргашзована молодь. — Мюнхен-Льв1в, 1994. — 34 с.
3. Матер1али заседания Звггно! Президи Всеукранського громадського об'еднання "Молодь проти злочинносп i наркомашГ' // Протокол 321 в1д 3.11.2003 р. — К., 2003. — 9 с.
4. МОЛОДЕ СЕЛО / MLODA WIES. — Р1вне, 1930. — 315. — С. 5-6.
5. МОЛОДЕ СЕЛО / MLODA WIES. — Луцьк, 1935. — №9. — С. 12-13.
6. Молоде Життя. — Льв1в, 1928. — №1-2. — С.11.
7. Молодiжиий рух в УкраМ. Довщник. Частина I. — К.: Столиця, 1998. — С.48.
8. Отчёт о работе молодёжного Центра "Волонтер" за период 2001-2002 гг. — Севастополь, 17.01.2003. — 4 с.
9. Статут Всеукрашсько! громадсько! молодiжноï' оргашзаци "Молодь проти злочинносп i наркомашГ. — К., 1995. — 6 с.
10. Тисовський О. Життя в Пласп. — Льв1в, 1921. — С.59.
11. Тисовський О. Про три добр1 справи на день // Центральний державний юторичний арх1в Украши у Львову ф.410, оп.1, спр.12, арк.272, 276.
12. Хрошка // Католицька Акщя. — Льв1в, 1938. — Ч.3-4. — С. 114.
