CC BY
11II. Работа над словообразованием менее продуктивных моделей.
III. Уточнение значения и звучания непродуктивных словообразовательных моделей. [3; 160с]
Для ребенка очень важно овладеть основными речевыми навыками, так как это умение одно из важнейших условий в развитии речи. Формирование грамматического строя речи осуществляется лишь на основе определенного уровня когнитивного развития ребенка. Именно грамматический строй языка делает речь организованной и понятной для окружающих. Если ребенок с нормальным речевым развитием учится изменять слова и правильно их употреблять в словосочетаниях и предложениях в условиях постоянного общения с окружающими, то ребенок с общим недоразвитием речи имеет ограниченные возможности овладения грамматическими категориями и формами. Формирование грамматического строя речи является одной из самых актуальных проблем современной логопедии. Изучение особенностей усвоения грамматического строя речи у детей с системными речевыми расстройствами представляется нам очень важным, поскольку несформированность лексико-граммати-ческой системы языка является центральным дефектом в структуре общего недоразвития речи. В дальнейшем нарушение формирования грамматического строя у старших дошкольников с общим недоразвитием речи влечет за собой появление ошибок на письме и в устной речи уже в начальной школе. Таким образом, изучение особенностей
формирования грамматических категорий и их своевременная коррекция остаются актуальными при планировании логопедической работы с дошкольниками с общим недоразвитием речи.
Список литературы
1. Гвоздев А. Н. Формирование у ребенка грамматического строя русского языка. М., 1940. Ч. II. -с. 85-86.
2.Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Преодоление ОНР у дошкольников. — М, 1990. - 238 с.
3. Лалаева Р.И., Серебрякова Н.В. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников (формирование лексики и грамматического строя). -СПб.: СОЮЗ, 1999. - 160 с.
4. Лалаева Р.И., Серебрякова Н.В. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников (формирование лексики и грамматического строя). -СПб.: Союз, 1999.-160 с.
5. Лалаева Р. И., Серебрякова Н. В. Формирование лексики и грамматического строя у дошкольников с общим недоразвитием речи. СПб., 2001. -215 с.
6. Ушакова, О.С., Струнина Е.М. Методика развития речи детей дошкольного возраста: Учеб. -метод. пособие для воспитателей дошк. образоват. учреждений/О.С.Ушакова. - М., ВЛАДОС, 2010.
7. Эльконин Д. Б. Развитие словаря и грамматического строя речи // Психология детей дошкольного возраста. - М., 1964. - с. 134 - 147.
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ВОЛОНТЕРСЬКО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В З Д1ТЬМИ ГРУПИ РИЗИКУ
В Л1ТН1Х ТАБОРАХ
Козубовський Р.В.
кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри соцюлогИ i соц1ально'1 роботи Ужгородського нацюнального ymieepcumemy,
Козубовський М.Р. фтнес тренер спортивного клубу, м. Ужгород
FOREIGN EXPERIENCE OF THE STUDENTS' VOLUNTEERING WORK WITH THE CHILDREN
AT RISK IN SUMMER CAMPS
Kozubovsky R.,
candidate of pedagogic sciences, associate professor of the department of sociology and social work of Uzhhorod National University Kozubovsky M. fitness trainer of sport club, Uzhhorod
Анотащя
В статп розглядаються питания зарубiжного досвщу виховно! роботи з диъми групи ризику. Обгово-рюються можливосл волонтерсъко! роботи студенпв з щею категорieю дтгей в лигах таборах США. Abstract
This article deals with the questions of foreign experience of educational work with children at risk. The possibilities of students' volunteering work with this category of children in summer camps of USA are discussed. Ключов1 слова: дгга групи ризику, ттт табори, студенти, волонтерсъка робота, США. Keywords: children at risk, summer camp, students, volunteering work, USA.
Дгги групи ризику - це специфiчна категорiя дiтей, до яко! зазвичай вiдносять дiтей з неблагопо-лучних сiмей, сирiт, з обмеженими можливостями, акцентуацiями характеру, з порушеннями в адапта-ци, як1 незадов№но вчаться в школi, мають незадо-вiльну поведiнку та iн.
Особливосп роботи з ними дослiджують вчеш психологи, педагоги, юристи, медики, сощальш працiвники (П.Вест, I.Дубровiна, К.Коен, Л.Олифь ренко, В.Оржеховська, В.Тюрiна та ш.). Оск1льки дiти групи ризику е в будь-як1й краíнi свiту, дощль-ним вважаемо вивчення зарубiжного досвщу орга-шзацд роботи з щею специфiчною категорiею не-повнолiтнiх. Особливо значш здобутки в цьому плат е в США, зокрема в оргашзацп волонтерсько! дiяльностi студентiв з диъми групи ризику в замь ських лiтнiх таборах.
Слiд шдкреслити, що в США волонтерська дь яльнiсть е надзвичайно поширеною i значну час-тину волонтерiв складае молодь - студенти вищих навчальних закладiв, коледж1в, середнiх шк1л.
Волонтерство - один з видiв залучення молодi до ввдстоювання активно! громадянсько! позицп, який дозволяе проявити максимально сво! здiбностi та вмiння, завдяки яким можна допомогти iншим людям у виршенш !х проблем. Молодi люди гостро бачать соцiальну несправедливкть; розшарування суспiльства; людей, як1 потребують допомоги, i, головне, мають сили та натхнення сво!ми дiями допомогти iншим.
Для молодi волонтерська дiяльнiсть стае не тшьки способом проведення вiльного часу, саморе-алiзацií i можливiстю принести користь сустльс-тву, але i стимулящею майбутнiх фахiвцiв до про-фесшного зростання i розвитку. Особливо це стосу-еться працiвникiв сощально-педагопчно! сфери, осшльки пiклування про людей, надання 1м необ-хвдно! допомоги е важливою складовою 1х профе-сшно! дiяльностi. До речi, як сввдчить практика, люди, як1 прилучилися до волонтерсько! дiяльностi у молодому вщ, продовжують брати участь у нш впродовж всього життя. Це може бути допомога людям похилого в^, одиноким, шватдам, дпям-сиротам, дням, схильним до девiантноí поведiнки, дням вулицi тощо.
Якостi, як1 розвиваються у студентiв, залуче-них до волонтерсько! дiяльностi, сприяють форму-ванню професшно! спрямованостi майбутнього фа-х1вця сощально-педагопчно! роботи. У волонтерсь-кш дiяльностi мае мiсце постiйне вдосконалення взаемоввдносин з власним внутрiшнiм духовним «Я»; ввдбуваеться включения студентiв у процеси самосприйняття (студент пiзнае себе як джерело ба-жань i потреб); самоiдентифiкацiя (корекцiя iндивi-дуально! свiдомостi при спiвставленнi з шшими особистостями); саморозкриття, самореалiзацiя; формуеться установка на подолання труднощiв у професшнш дiяльностi.
Дуже часто студенти, навчаючись у вищих на-вчальних закладах, намагаються уникати трудно-щiв, не бажають самостiйно вирiшувати складних життевих проблем i поступово втрачають свою ш-дивiдуальнiсть, вiру в себе i сво! можливостi. За
умови учасп в сощальнш дiяльностi, маючи змогу перевiрити сво! сили i повiрити в сво! можливосп, майбутнiй соцiальний працiвник, вчитель робить крок до життя в гармони з самим собою i навколи-шшм свiтом, набувае психолопчно! адаптаци до умов середовища, як1 часто змiнюються, вчиться долати труднощi i керувати власними емоцiями i станами. Це, в свою чергу, тдвищуе його життевий тонус, зберiгае психiчне здоров'я. Безперечно, фор-мування особистосп майбутнiх фахiвцiв сощально-педагопчно! роботи ввдбуваеться в основному в на-вчально-виховному процесi вищого навчального закладу. Проте, на нашу думку, волонтерство вносить свш вклад у процес професшно-особиспсного становления майбутнього сощального працiвника, вчителя, психолога.
Волонтерська робота забезпечуе природне входження студентiв у суспiльство, включення у соцiальнi зв'язки, iнтеграцiю у рiзнi типи сощаль-них стльнот, оволодiння студентською субкультурою через оргашзовану дiяльнiсть та особистiсно орiентоване виховання, внаслвдок чого ввдбува-еться становлення соцiальностi iндивiда. Волонтерська робота як частина процесу соцiалiзацi! дае мо-жливiсть соцiальному пращвнику, соцiальному пе-дагоговi включитися до вае! сукупностi соцiальних ролей, норм i поведiнкових стереотипiв суспшьс-тва; ознайомлюе i3 загальною культурою й специ-фiчними субкультурами соцiуму.
Метою дано! статп е аналiз волонтерсько! дiя-льностi студентiв з диъми групи ризику в замiських лигах таборах США.
Починаючи iз середини XIX столлтя, поняття «табiр» в США використовуеться в дуже широкому значенш, що охоплюе рiзнi види дiяльностi: це може бути окремо створена програма, для реалiза-цп яко! керiвники орендують примiщення й облад-нання, або певний комплекс - табiр, що працюе за своею спещально розробленою специфiчною про-грамою, наприклад, табiр для дней групи ризику. Американсьш вченi i практики розглядають табiр як можливють придбання досвiду, що надае творч^ рекреацiйнi й освiтнi можливостi в процеа життя на природi. Розумовому, фiзичному, соцiальному й духовому розвитку кожно! дитини в замiському та-борi сприяють спецiально пiдготовленi пращвники i природнi ресурси.
Слiд шдкреслити, що в США перший лггнш та-бiр (тiльки для хлопщв) був органiзований Фреде-рiком Ганном та його дружиною в Коннектикут ще в 1861 роцi. Вш в основному мав спортивне спря-мування. Американська Асоцiацiя Таборiв (АСА) була створена в 1910 рощ [1].
Характерна модель сучасного замюького лл-нього табору США представляе собою комплекс стащонарних, спецiально обладнаних для повно-цiнного проживання дiтей будиншв. Як правило, це дерев'янi будиночки для невеликих груп дiтей шль-к1стю ввд 5 до 10, з якими працюе один або два во-жатих. Будиночки вмщають комунальнi засоби (туалети й душовГ) i комнату ввдпочинку (спальню). Значна територiя замiського табору також мютить адмiнiстративний офiс, медпункт, !дальню, освпш
центри, амфиеатр i так1 рекреацшш засоби, як ir-poBi майданчики, басейни, TeHiCHi корти, майдан-чики для занять верховою !здою, стршяниною з лука, занять натуpалiстiв, мюця для загально табГр-ного збору. Дитячi спiвтoваpиства американських табopiв становлять вiд 100 до 500 дней. ТериторГа-льне розташування табору е важливим чинником при оргашзаци дитячого вщпочинку. Тpадицiйнo дитячий табip розташовуеться в eкoлoгiчнo чистiй, мальoвничiй замюькш мiсцeвoстi на бepeзi piчки, озера або моря, далеко вщ несприятливо! еколопч-но! ситуаци, стpeсiв, негативно! психоемоцшно! обстановки великих iндусгpiальнo розвинених мiст.
Особлива увага придшяеться oздopoвчiй дГяль-нoстi, що надае пiдлiткам peальнi мoжливoстi для змщнення здоров'я й пoлiпшeння !х фiзичнoгo стану. Цьому сприяе щоденне проведения низки ко-лективних оздоровчих захoдiв: дотримання режиму дня й харчування, санiтаpнo-гiгiенiчних норм; за-няття спортом, загартовування, виконання фГзично! пpацi. Особливий акцент ставиться на «подоланш тpуднoщiв життя». Потрапляючи в нoвi життевГ умови, що значно вiдpiзняються вщ повсякденного життя в будинку й у школГ, дiти зустpiчаються з pi-зними новими ситуацiями: вщ виконання щоденних обов'язк1в (готування mi, прибирання) до пiзнання способу стльного проживання в малiй гpупi одно-лiткiв, фактична peалiзацiя яких можлива тiльки в умовах замiськoгo дитячого табору. Лига замiськi табори покликаш компенсувати недостатне здшс-нення деяких функцiй школи: змiцнeння здоров'я й фiзичнoгo стану пiдлiткiв, розвиток !х eмoцiйнoi сфери, poзумiния ними «елементарних процеав» життя на пpиpoдi, формування активно! життево! пoзицii, естетичний розвиток особистосп, li духовний piст, i i розв'язати цiлий комплекс освь тнiх завдань, пов'язаних з розвитком допитливосп в молодих людей, стимулюванням i шдвищенням творчих i тзнавальних iнтepeсiв нeпoвнoлiтнiх, ро-зширенням !х свiтoгляду, сoцiальнoю адаптацiею i т.д.
Ефективний розв'язок цих завдань забезпечу-еться створенням свoеpiдних умов оргашзаци освь тньо-розвиваючо! дiяльнoстi дiтeй у таборг
- пoстiйнe спiлкувания, близьшсть до при-роди;
- проживання в малш гpупi oднoлiткiв;
- юнування piзних тимчасових дитячих рГз-нoвiкoвих кoлeктивiв;
- яскpавi форми сощальних переживань, вiдмiннi вiд шшльних;
- нерегламентоване, демократичне спiлку-вання, не пов'язане з визначеними заняттями;
- оргашзащя додаткового неформального особистого спшкування мiж дiтьми й дорослими, що е засобом пepeдачi сoцiальнo-культурного дос-вiду;
- матepiальнo-peсуpснe забезпечення i т.д.
Таким чином, замiський табip, враховуючи
його спeцифiчнi oсoбливoстi, почав визнаватися американськими психологами й педагогами як ефе-
ктивне мюце для оргашзаци процесу oсвiти й вихо-вання, що мае позитивний вплив на розвиток осо-бистoстi.
Особливо важливе значення мають замiськi табори для сощально-педагопчно! роботи з диьми групи ризику. В США розроблено низку спещаль-них вихoвнo-oсвiтнiх програм для проблемних дГ-тей. Так, широке поширення одержала програма «The Big Beginning» («Великий початок»), яка в цей час охоплюе бшьш 400 тисяч неблагополучних дГ-тей i дiтeй iз сoцiальнo незахищених верств насе-лення. Кoнцeпцiя розвитку дитячих установ про-грами носить комплексний характер i передбачае не пльки opгаиiзацiю догляду за дгтьми, але i !х розвиток, освиу, виховання, сприяння !х особистюному i пpoфeсiйнoму самовизначенню, кopeкцiю наявних у !х пoвeдiнцi вiдхилeнь.
Ця програма послужила iдeoлoгiчнoю основою для розробки ряду програм Фонду «Свiжe повгтря» («The Fresh Air Fund»).
Пошук pацioнальних шлях!в та шновацшних форм opгаиiзацii процесу сoцiальнoгo виховання неблагополучних дней, зокрема, у линю пору, привели до створення табopiв нового типу, що викону-ють функцгю формування сoцiальнo! компетентно-стг проблемних пгдлгтк1в. Ця важлива сoцiальнo-пe-дагoгiчна функцгя передбачае максимальне використання можливостей замiських табopiв для оволодшня пiдлiтками групи ризику достатшм об-сягом знань i навичок, завдяки яким вони зможуть адекватно виконувати завдання, що виникають перед ними у повсякденному життг.
Пpoфiлактика вiдхилeнь у поведшщ молодг в умовах замюького табору передбачае цiлeспpямo-вано оргашзований виховний вплив на пгдлгтк1в з точним визначенням його засoбiв, мeтoдiв i форм, а також створення максимальне сприятливих умов, при яких виховний процес охопить усг сторони житгедiяльнoстi пiдлiтка. сьогоднг замiськi табори визнано одше! з конструктивних форм виршення питань сoцiальнo-пeдагoгiчнo! роботи з диъми групи ризику, попередження педагопчно! занедба-ностг нeпoвнoлiтнiх. Це пояснюеться тим, що вихо-вна робота, проведена в умовах дитячих замюьких табopiв, дозволяе максимально обмежити i в знач-нгй мгрг тимчасово нейтралТзувати вплив несприят-ливого мшросередовища на п1длгтк1в у найбiльшe вразливу пору року», коли пгдлгтки випадають з-пгд контролю школи, сприяе активному включенню пгдлгтк1в у ргзнг види позитивно! дгяльностг, спря-мовано! на формування в них ргзностороншх ште-peсiв, потреб, позитивних якостей особистосп.
Кopeкцiя пoвeдiнки дiтeй групи ризику в умовах лигах замюьких табopiв мгстить комплекс пси-холого-педагопчних, медичних захoдiв, спрямова-них на корекцш, peабiлiтацiю, кoмпeнсацiю втра-чених або серйозно порушених психофгзичних функцш дитини.
Пpiopитeтний напрямок кopeкцiйних захoдiв визначаеться, виходячи гз психофгзгологгчних осо-бливостей, стану здоров'я, рГвня розвитку учаснишв програм. КорекцГйна робота з диьми групи ризику в умовах лигах таборГв здГйснюеться шляхом:
- оргашзацп продуктивного дозвшля;
- створення здорового середовища, сприятли-во! атмосфери, яш сприяють моральному й фiзич-ному оздоровленню дитини;
- виявлення, прийняття й використання тих по-зитивних якостей i цшностей, як1 вже закладенi в дитиш.
Для роботи в замiських таборах запрошуються переважно студенти й випускники вищих педагоп-чних навчальних закладiв, в першу чергу, - це май-бутнi психологи, педагоги, сощальш працiвники, представники рiзних кра!н свпу, що мають певний досввд роботи в освгттх установах iз сощально не-захищеними пiдлiтками [2].
США - одна з найбшьших багатонацюнальних кра!н свiту, тому велике значення надаеться залу-ченню полiетнiчного персоналу до роботи з дгтьми групи ризику, що е важливим елементом у загально табiрнiй програмi полiкультурного виховання. Во-жатьшоземщ в перiод взаемодi!, спiльного прожи-вання з дiтьми, постiйного спшкування з ними мають можливють розповiсти дiтям про свою кра!ну, про !! географiчне положення, полггачний лад; ознайомити iз традицiями й звичаями, культурними й духовними цшностями свое! нацiй. Усе це сприяе розширенню свiтогляду пiдлiтка, формуванню в нього адекватного ставлення до представнишв ш-ших нацiональностей й розвитку навичок спшку-вання з ними [3].
Устшна органiзацiя дитячого вщпочинку ба-гато в чому залежить вiд якостi роботи педагопч-ного колективу й керiвникiв замiського табору. До них ставляться особливi вимоги. Вожатий повинен
бути високоморальною людиною. Претендент на посаду вожатого не повинен мати в минулому судимостей, здшснених аморальних вчиншв, нахилiв до вживання алкоголю та ш. У бiльшостi випадк1в роль вожатих в замюьких таборах виконують студенти, або випускники ушверситепв, головним чином, педагогiчних.
На сьогодшшнш день значною популярнiстю в США користуються замюьш табори «BERNADETTE» (для дiвчат) та «FATIMA» (для хлопщв), в кожному з яких працюють вожатими або волонтерами 10-12 студенпв.
Отже, замiськi лiтнi табори поадають чiльне мiсце в системi безперервно! освiти США. ïх ви-знано однieю з конструктивних форм виршення питань соцiально-педагогiчноï роботи з диъми групи ризику, попередження педагогiчноï занедба-ностi неповнолiтнiх. Досвiд 1х роботи доцiльно впроваджувати в iнших кранах.
Список лiтератури
1. American Camping Association. Camp Standards With Interpretation for the Accreditation of Organized Camps. Martinsville, IN: American Camping Association, 1984. - P. 13.
2. Aidman B.J. How Summer School Can Provide a Jump Start for Students // Educational Leadership. -1997.- Vol. 55.- № 4. - Р. 47 - 50.
3. Mishel L., Wallace S. A consequence of character. How summer camp promotes character and leadership // Camping Magazine. - January/February, 2015.
НАУКОВ1 ЩДХОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГ1ЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Лi Лцюань
астрант кафедри теорИ музики i вокалу Швденноукратсъкого нацюналъного педагогiчного утверситету iMeHi К. Ушинсъкого
SCIENTIFIC APPROACHES OF RESEARCH THE PROBLEM OF METHODOLOGICAL COMPETENCE FORMATION OF FUTURE MUSIC ART TEACHERS
Li Liquan
Aspirant of the theory musical and vocal Faculty of the South Ukrainian National Pedagogic University by K. Ushinskogo
Анотащя
Стаття присвячена виршенню актуального питання мистецько! освгги - формуванню методолопчно! компетентносп майбутшх y4rn^iB музичного мистецтва. Метою статтi е визначення ефективних науко-вих пiдходiв дослщження проблеми формування методологiчно! компетентностi майбутшх yчителiв музичного мистецтва в процес вокально! шдготовки. До таких пiдходiв вiднесено: системний пiдхiд, спря-мований на виявлення i створення системно структурних зав'язкiв мiж елементами дослвдження; компете-нтнiсний пiдхiд нацшений на виявлення сyтностi та структури методологiчно! компетентностi; кyльтyрологiчний пiдхiд, направлений на культуролопзащю змiстy методологiчно! шдготовки майбyтнiх yчителiв музичного мистецтва в процес вивчення вокальних дисциплiн
Abstract
The article is about solving an actual problem of art education such as forming of methodological competence of the future teachers in music art. The aim of article is definition of effective science approaches in exploring the problem of the forming methodological competence of the future teachers in musical art in process of the vocal
