CC BY
12Отже, щдрахунки результата тдсумкового дь агностичного зр1зу показали, що кшьшсть студен-пв експериментально! груши, яш мали низький pi-вень емоцшного iнтелекту до проведения експери-менту, значно зменшилася. При цьому збiльшилася шльшсть студентiв з високим i сеpеднiм piвнями емоцiйного штелекту, що сввдчить про ефектив-нють методики розвитку емоцiйного iнтелекту май-бутнiх учителiв музичного мистецтва в процеа фа-хово! пiдготовки.
Список лггератури
1. Гао Юань Змют i компонентна структура емоцiйного штелекту майбутшх учителiв музичного мистецтва / Гао Юань // Науковий вюник Шв-денноукра!нського нацiонального педагопчного
ymBepcmery iM. K. ymuHCbKoro. negaroriHHi Ha-yKH. - 2018. - № 4. - C. 14-19.
2. Bobk H., ^yKOBa M. 3acrocyBaHHa negaro-riKH eMnaypMemy B npoeKTHiä giagbHocTi ynrnB Ha ypoKax TpygoBoro HaBnaHHa / H. BOBK, M. ^yKOBa // HayKOBi 3anHCKH TepHonigbCbKoro Ha^oHagbHoro negaroriHHoro yHiBepcmeTy iMeHi BogoguMupa rHa-TMKa. Cepia: negaroriKa. - 2016. - № 2. - C. 39-45.
3. Carroll, J.B. Human cognitive abilities: a survey of factor analytic studies / J.B. Carroll. - N.Y.: Cambrige University Press, 1993.
4. Goleman, D. Working with Emotional Intelligence. New York: Bantam Books, 1998. -383p.
5. Mayer J.D., Salovey P. Emotional intelligence [Electronic resourse]. 2005. URL: http://jour-nals.sagepub.com/doi/10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG
Л1ТН1 ДИТЯЧ1 ТАБОРИ ЯК ЧАСТИНА ОСВ1ТНЬО1 СИСТЕМИ США
По^^дайчик О.С.
доктор педагоггчних наук, доцент кафедри соцгологИ та соцгальног роботи «ДВНЗ» Ужгородський нацгональний унгверситет,
Козубовський М.Р. аспгрант кафедри загальног педагог1ки та педагог1ки вищо'1 школи ДВНЗ «Ужгородський нацгональнийунгверситет»
SUMMER CHILDREN'S CAMPS AS A PART OF USA EDUCATIONAL SYSTEM
Povidaichyk O.,
Doctor of pedagogic sciences, Associate professor Department of Sociology and Social work of Higher School State University « Uzhhorod National University»,
Kozubovskyi M.
Post graduate student Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School State University « Uzhhorod National University»
Анотащя
В статл розглядаються питання дгяльносп лигах дитячих Ta6opiB США. Охарактеризовано дгяльшсть pi3Hm титв таборiв. Особлива увага звертаеться на табори для дггей з проблемами у поведшщ, схильних до девiантних проявiв. Пвдкреслюеться важливють лiтнiх таборiв як складово! сучасно! освiтньоi системи США.
Abstract
This article deals with the problem of summer children's camps in USA. Different kinds of camps are analyzed. Special attention is paid to the activity of summer camps for deviant children. It is underlined that summer camps are an important part of modern American educational system.
Ключов1 слова: лига табори, освгтня система, навчання, США, дгга з девiантною поведшкою.
Keywords: summer camps, educational system, education, USA, deviant children.
Сучасна система освгга США е дуже piзнома-нггною (дошшльш дитячi заклади, школи, позашш-льнi заклади). Серед закладiв, яш працюють з непо-внолiтнiми, слад особливо ввдзначити замiськi лiтнi табори [1; 2]. Так табори юнують в США досить давно. Зародження табipного руху в США розпоча-лося в 1840 pоцi i було спочатку зумовлено приро-дним бажанням людей дати можливiсть дням про-водити бiльше часу за мютом, подалi вiд шдус^а-льних центpiв. Пiзнiше вiдбулося переосмислення pолi замiських дитячих табоpiв в системi освiти,
внаслiдок чого акцент iз завдань оздоровлення да-тей змютився на освiтньо-пiзнавальнi, морально-етичнi, духовш аспекти. Сьогоднi замiськi табори в США е повноцшною складовою системи освгга. Вони розглядаються як мюце, де дiти можуть не пльки змiцнити свое здоров'я, але й долучитися до цiнного соцiального досввду, оволодiти навичками життя в колектив^ здiйснити повноцiнну самореа-лiзацiю.
Аналiз праць американських учених (А. Болл, Р. Гейн, Б. Ейдман та ш.) сввдчить, що для меpежi
дитячих замюьких Ta6opiB як n^CTcreMi освиньо! системи США влacтивi таи xapaKTepHi риси:
- BapiaraBHicrb i pi3HOMaHiTHicTb Ta6opiB як 3a приналежнютю, CTaTycoM й оргaнiзaцiйною стру-ктyрою, TaK i 3a 3MicTOM дiяльноcтi;
- rHy4KiCTb i вщкрилсть, що дають можли-BicTb оперативно реaгyвaти Ha запити cycпiльcтвa й iнтереcи дiтей;
- орieнтaцiя Ha штереси дитини, що створюе мaкcимaльно cприятливi yмови для реaлiзaцil твор-чого потенцiaлy оcобиcтоcтi;
- неформaльнicть aтмоcфери cпiлкyвaння в тaборi;
- близьшсть до природи, що дозволяе ефек-тивно реaлiзовyвaти прогрaми з формування еко-лопчно! культури й гармоншного розвитку особи-cтоcтi.
Розглянемо бiльш детально цi оcобливоcтi.
Вaрiaтивнicть i рiзномaнiтнicть.
Згiдно державно-правового статусу, табори США пiдроздiляютьcя на державш й недержaвнi. Держaвнi табори створюються й фшансуються департаментами освгга штaтiв або окремими шшль-ними округами.
Недержавш табори, у свою чергу, шдроздм-ються на комерцшш (profit) i некомерцiйнi (nonprofit). Некомерцшш табори оргaнiзовyютьcя уш-верситетами, релтйними громадами, приватними особами, громадськими оргaнiзaцiями. Засобу, отримaнi ввд дiяльноcтi некомерцiйного табору ви-користовуються винятково на розвиток програм i змщнення мaтерiaльноl бази табору. При цьому не-комерцiйнi табори звiльняютьcя вщ сплати основ-них видiв податшв.
Комерцiйнi табори належать i управляються окремою особою, товариством, aкцiонерним това-риством або корпорaцiею. Тaбiр такого типу повинен приносити своему влacниковi прибуток, що ви-трачаеться пicля сплати вciх видiв податшв, на ка-пiтaльнi вкладення з метою розвитку мaтерiaльноl бази табору (яка також е приватною власнютю). Крiм того, дiяльнicть комерцiйних тaборiв передба-чае одержання власником за результатами ще! дiя-льноcтi певного прибутку.
У цiломy м1ж некомерцшними й комерцш-ними таборами не така суттева рiзниця. Важко ви-дiлити як1сь зaгaльнi риси, влacтивi тiльки одному типу тaборiв в тому, що стосуеться цiлей i завдань, програм дiяльноcтi, учасник1в.
За режимом перебування дiтей табори шдроз-дiляютьcя на два типи: денний i тaбiр з поcтiйним проживаниям. Денний тaбiр працюе тiльки частину дня, як правило, ранком i вдень, звичайно п'ять або шють днiв у тиждень. 1снують денш табори, що працюють тiльки три дш в тиждень, i таю, яш пра-цюють лише по вечорах. Деяш з них включають у тaбiрне життя хоча б одну ночiвлю в тaборi.
Табори постшного проживання вивозять дiтей у якусь мальовничу мicцевicть, де !м на певний час надають умови для проживання. Типовий тaбiр постшного проживання забезпечуе харчування, проживання й працюе як центр спорту, вщпочинку, ро-
зваг i освiти. Розклад табiрного життя може вклю-чати подороже або походи iз проживаниям у наметах, на стоянках, або в готелях i мотелях, при цьому група щодня може пере!жджати на нове мiсце. Вь домi приклади комбшоваиого варiаиту, коли табiр надае умовну кiлькiсть мiсць iз проживанням i в той же час працюе з додатковою групою дiтей за про-грамою денного табору. Так, Асощащя Морський табiр (Флорида) оргашзовуе влiтку три, iиодi чо-тири 18-денних за!зди, приймаючи близько 150 дь тей за змiиу. Одночасно на його територи i за його програмами дiе табiр денного перебування на 25-30 датей.
Гиучюсть i вiдкритiсть.
Сутиiсть оргаиiзоваиого табору, на думку аме-риканських фахiвцiв, полягае в тому, що в ньому дiти включаються в нову життеву ситуацш, яка вь дрiзияеться ввд 1хиього повсякденного життя вдома, в будинку, у школi або в родичiв. Табiр з по-стiйиим проживанням надае можливiсть продов-жити цей досввд нового життя й тим самим ство-рити ситуацш, при як1й пiдлiток багато в чому по-кладаеться на себе самого й намагаеться сам звикиути до ново! обстановки. Табiр денного перебування дае можливють дiтям звикнути до ново! обстановки за короткий час, шсля чого вони поверта-ються у свою звичайну обстановку й можуть порiв-нювати з нею придбаний ними иовий досвiд.
Табори вiдрiзняються i за тривалiстю змiи. Та-бiриа змiиа може тривати вщ одного до шiстдесяти диiв. Така варiацiя тривалостi викликана прагиеи-ням задовольиити иайрiзиоманiтиiшi запити дiтей i батьк1в.
У практицi америкаиських таборiв склалися два рiзиi подходи до табiрних програм: цеитралiзо-ваний i децеитралiзований. У рамках централiзова-ио! програми дiяльиiсть табору плануеться так, що дти можуть брати участь у житп табору за власиим вибором i повертатися в колектив проживания пльки в певний час (для сну або приймання !ш). При децеитралiзованiй програмi бiльша частииа за-плановано! роботи виконуеться в групах проживания дiтей. Практика америкаиських таборiв свщ-чить про можливють устшио! комбшаци елемеитiв цеитралiзоваиого й децентралiзоваиого подходу.
У таборах може працювати найманий персонал, або волоитери (найчастше вчителi, соцiальиi працiвиики, студенти), або !х поедиання. Табiр може самостшио проводити иавчання персоналу для свое! програми, або залучати на роботу досвщ-чеиих фахiвцiв.
Табори можуть працювати дваиадцять мiсяцiв у рощ, функцюнуючи не тiльки в найбшьш типовiй ролi лiтиiх таборiв, але i як шкiльиi табори, мюця проведения коифереицiй i иавчання дней i дорос-лих, а також як мюце перебування для певиих груп людей. Табори можуть призначатися для дiтей, мо-лодих, або амейного вiдпочиику.
Орiеитацiя на штереси дитини.
Починаючи з 90-х рошв, помiтио розширилися фуикци, мета, завдання дитячих замiських таборiв. Оздоровчi й розважальиi фуикци доповиилися освь тиiми, що зумовлюють iителектуальиий розвиток
неповнолитах, а також корекцшио-виховиими. Щодо цього iитерес представляе, наприклад, пор!в-няиия цiлей i завдань «Морського табору» й табору «Дружба».
Табiр «Дружба» через реалiзацiю програмиих завдань ставить своею метою всебiчний розвиток особистостi пiдлiтка. Робота побудована за принципом дiяльиостi клубiв за iитересами, у яких педа-гоги-фахiвцi дано! областi регулярно проводять за-няття з дiтьми й шдлгтками. Надаючи молодим людям вибiр окремих видiв дiяльиостi, що !х цiкавить, програма реалiзуе завдання творчого самовира-жеиня пiдлiткiв, розвитку !х духовиих i фiзичиих можливостей.
Програмш завдання «Морського табору» ма-ють на меп вихования в молодих людей ввдповща-льиого ставлеиня до природи. Пропонуючи учасии-кам сво!х програм роботу на океанiчиих майданчи-ках, сухопутиих маршрутах, дослвдиицьку д1яльшсть у лабораторп табору, плавания з аквалангами, «Морський табiр» вирiшуе завдання, зв'язаиi не тiльки iз оволодiииям пiдлiтками иовими знаниями з предмепв природиичого циклу, але й з розу-мiииям взаемозв'язку й взаемозалежиостi всiх про-цеав, що ввдбуваються в природi, i формуваиням у молодих людей активно! громадяисько! позици в питаниях збереження иавколишиього середовища.
Вiдрiзняються й види тзиавальио! дiяльиостi, як1 використовуються в таборах у процес реалiзацi! програм. Якщо табiр «Дружбам» пропоиуе окрем^ не зв'язаиi один з одним види д1яльиосп (к1ииий спорт, танщ, плавания й iи.), то еколопчна програма «Морського табору» пропонуе види д!яльио-стi еколопчио! спрямованосп (морськ1 досль джеиия, лабораториi роботи, спостереження, лек-ци, зустрiчi iз учеиими й iи.), як1 сприяють придбанию иових зиаиь i вмшь iз предметiв природиичого циклу.
Загальним е те, що обидва табори надають т-длiткам право вибору тих видiв дiяльиостi, яш ви-кликають у них найбшьший iитерес.
Особливо важливе значения мають замiськi табори для сощальио-педагопчио! роботи з дiтьми групи ризику, схильиими до девiантноl поведiики. Аналiз праць америкаиських учеиих дае пвдстави стверджувати, що в останиi десятирiччя в США ус-пiшио фуикцюиують дитячi замiськi табори, як1 призначеш спецiальио для корекци девiантио! по-ведiики дiтей. Цiииiсть таких таборiв в тому, що дiти з девiантною поведiикою не ввдчувають тут негативного ставлеиня до себе однокласнишв i вчите-л1в, мають змогу шдвищити свою самооцiику, осш-льки залучаються до рiзиих видiв дiяльиостi, де мо-жуть проявити сво! здiбиостi.
Саме к1иець ХХ-го столiття характеризуеться особливим розширеииям системи дитячих устаиов для дней з обмежеиими можливостями, соцiальио иезахищеиих шдлптав (замiських таборiв зокрема), змiциеииям !х матерiальио техшчио! бази, розвит-ком сощальиих програм, пов'язаиих з охороиою ди-тииства. Поява широко1 мереж! дитячих замюьких таборiв, орiеитоваиих на штенсивну цшеспрямо-
вану соцiально-педагогiчну корекцшну, профшак-тичну виховну роботу, дае можливють вирiшити низку проблем, пов'язаних з формуванням у дано! категорп дiтей позитивно! мотивацй' житrедiяльно-cri, професiйно-особистiсним самовизначенням, ш-двищенням загально! культури i стимулюванням розвитку сощально i морально значимих цiнноcтей. Стд пвдкреслити, що icнуюча система дитячих та-борiв покликана виконувати також функцш додат-ково! оcвiти, нейтралiзуючи недолiки i проблеми школьного навчання.
В США розроблено низку спещальних вихо-вно-оcвiтнiх програм для проблемних датей. Так, широке поширення одержала програма «The Big Beginning» («Великий початок»), яка в цей час охо-плюе б№ш 400 тисяч неблагополучних дiтей i дь тей iз cоцiально незахищених верств населения. Концепщя розвитку дитячих установ програми носить комплексний характер i передбачае не тiльки оргаиiзацiю догляду за диъми, але i !х розвиток, оcвiту, виховання, сприяння !х оcобиcтicному i про-феciйному самовизначенню, корекцш наявних у !х поведшщ вiдхилень.
Ця програма послужила щеолопчною основою для розробки низки програм Фонду «Св1же Повь тря» («The Fresh Air Fund») [3].
Пошук рацюнальних шляхiв та iнновацiйних форм оргашзаци процесу cоцiального виховання неблагополучних дней, зокрема, у лiтню пору, привели до створення таборiв нового типу, що викону-ють функцш формування сощально! компетентно-сл проблемних пiдлiткiв. Ця важлива сощально-пе-дагогiчна функцiя передбачае максимальне використання можливостей замicьких таборiв для оволодшня пiдлiтками групи ризику доcтатнiм об-сягом знань i навичок, завдяки яким вони зможуть адекватно виконувати завдання, що виникають перед ними у повсякденному житп.
Профiлактика i корекцiя вiдхилень у поведшщ молодi в умовах замюького лiтнього табору передбачае цшеспрямовано оргаиiзоваиий виховний вплив на шдлптав з точним визначенням його засо-бiв, методiв i форм, а також створення максимальне сприятливих умов, при яких виховний процес охо-пить уа сторони житrедiяльноcтi пiдлiтка. Сього-дш замicькi табори визнано однiе! з конструктив-них форм вирiшення питань сощально-педагопчно! роботи з дiтьми групи ризику, попередження педа-гопчно! занедбаносп неповнолiтнiх. Це поясню-еться тим, що виховна робота, проведена в умовах дитячих замюьких лiтнiх таборiв, дозволяе максимально обмежити i в значнiй мiрi тимчасово нейт-ралiзувати вплив несприятливого мiкроcередовища на пiдлiткiв у найбшьше «вразливу пору року», коли шдлики випадають з-шд контролю школи, сприяе активному включенню пiдлiткiв у рiзнi види позитивно! дiяльноcтi, спрямовано! на формування в них рiзноcтороннiх штереав, потреб, позитивних якостей оcобиcтоcтi.
Корекщя поведiнки дiтей групи ризику в умовах лигах замicьких таборiв мicтить комплекс пси-холого-педагогiчних, медичних заходiв, спрямова-
них на корекцш, реабштацш, компенсацш втра-чених або серйозно порушених психофiзичних фу-нкцiй дитини.
Неформальтсть атмосфери, у як1й гадлики живуть, спiлкуються й займаються рiзними видами дiяльностi. Вони не зв'язаш обов'язковими програ-мами, уроками з певною тривалiстю часу, домаш-шми завданнями, оцiнками. Неформальна атмосфера табору сприяе розвитку творчих сил гадлита, вихованню самодисциплiни й вщповвдальносп, що сприяе позитивному загальному розвитку особис-тостi.
Безпосереднiй контакт iз природою - специфь чна риса зашських таборiв, що надае освинш i ви-ховнiй роботi в них бшьшу ефективнiсть у порiв-няннi зi школами. Сила впливу природи на штелек-туальну, емоцшну, моральну, поведiнкову сфери дитини така, що табори з бiльшим устхом викори-стовуються для корекцii поведшки й iнших психiч-них якостей особистосп, нж школи. Крiм того, природне середовище, що оточуе, е чудовою лабо-раторiею для навчання. Вона сприяе створенню без-посереднього контакту дитини з природою в емо-цшно-сприятливш обстановцi. У таборi пiдлiтки можуть бачити, чути, ввдчувати природне оточення, тобто використовувати всю рiзноманiтну гаму сво!х ввдчутпв i почуттiв для тзнання свiту.
Виховна робота в таборах базуеться на специ-фiчних педагогiчних принципах. Це, зокрема, принцип дом^вання вiльного навколишнього середо-вища («liberatory environment») у вихованш пвдль тка з ввдхиленнями у поведшщ. Таке середовище представляе собою модель освпньо-виховного се-редовища, в якому вихователi i учнi працюють ст-льно над досягненням певних цшей, виконанням за-вдань на основi вiдносин взаемоповаги, рiвноправ-носп, толерантностi. Перебування пiдлiткiв в умовах вшьного навколишнього середовища дозво-ляе йому досягти внутрiшньоi' автономii, навчитися позитивно взаемодiяти iз зовнiшнiм свгтом.
1нший принцип «ко-штенцп» («co-intention») поглиблюе змiст попереднього принципу, передба-чае спшьну рiвноправну дiяльнiсть педагога i вихо-ванця, в основi яко! - саморефлексiя, продуктивний дiалог, позитивне перетворення себе самого i на-вколишньо! дiйсностi.
Викликае iнтерес принцип «приналежносп» («belonging»), який поширений в культурах iндiан-цiв США. Центральна його вдея - сприймання будь-яко! дитини як найвищо! цшносп, яка належить не
тiльки конкретнш родинi, але й племенi, всьому народу. Використання цього принципу у виховнш робот розвивае в дитини ввдчуття захищеностi, влас-но1 значимостi i необхiдностi, впевненосп у сво1'х силах, пвдвищуе ïï самооцiнку, допомагае долати негативнi риси характеру [4] .
Вищезгадаш принципи тюно зв'язанi з принципом гумашзму, який передбачае повагу до особистосл дитини у поеднанш з вимогливiстю до неï, здшснюе регулятивну функцiю у вiдносинах педа-гогiв i вихованцiв, вибудовуючи ïx на взаемнiй по-вазi, довiрливостi, доброзичливостi, сшвробгтниц-твi.
Виховання в умовах замюьких таборiв США оргашчно поеднуеться з навчанням. 1з процесом ро-зширення табiрного руху, освггш цiнностi займа-ють все бшьше мiсце в розробцi програм вщпочи-нку. В програму для дней рiзниx вiковиx груп пос-тупово включаються так1 предмети, як образотворче мистецтво й ремесла, музика й танцг Це пов'язано з тим, що змют традицiйному шшльно1' програми сконцентрований на викладаннi в школi основних предметiв (читання, писання, математика, англшська граматика). У той час, як реалiзацiя iнновацiйниx освгтшх програм в умовах замiського табору дае можливють учителевi-вожатому стиму-лювати й розбудовувати творчий потенцiал та ште-реси дiтей в галузi мистецтва, живопису, культури, фiзкультури й спорту [5].
Отже, сьогодш зашсью лiтнi табори функцю-нують як важлива складова системи безперервноï освети США.
Список лiтератури
1. American Camping Association. Camp Standards With Interpretation for the Accreditation of Organized Camps. Martinsville, IN: American Camping Association. 1984. 13 р.
2. Dimock Hedley S. Administration of the Modern Camp. N.Y.: Association Press. 1998. 87 р.
3. Summer Staff Guide. The Fresh Air Fund Career Awareness Program.-N.Y. 1998. 95 р.
4. Козлова Е.В. Загородные лагеря США как фактор коррекции поведения детей группы риска: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Москва, 2002. 172c.
5. Aidman B.J. How Summer School Can Provide a Jump Start for Students . Educational Leadership. 1997. Vol. 55. № 4. Р. 47 - 50.
