CC BY
6осшльки дозволяе людиш виршити життев1 про-блеми, самовизначитися в сво!х професшних ште-ресах i зд1бностях, що вщповвдають потребам соць уму [1].
Отже, професшна моб1льшсть як штегральна як1сть сучасного фах1вця забезпечуе його самороз-виток i самореал1зац1ю, а також сприяе динам1ч-ному розвитку професи й суспшьства. Це актуаль зуе проблему професшно! шдготовки спещатспв у закладах вищо! освети, зокрема, через розробку си-стеми формування професшно мобшьних кадр1в та педагопчних умов и реал1зацп.
Список лiтератури
1. Wegener B. Job mobility and social ties: social resources, prior job, and status attainment. American social review. 1991. Vol. 56, No. 1. Feb. pp. 60-71.
2. Володавчик В. Професшна мобшьшсть як науково-педагопчна проблема. Молодь i ри-нок. №1 (108). 2014. С. 88-92.
3. Горюнова Л.В. Профессиональная мобильность специалиста как проблема развивающегося образования. Ростов н/Д.: Прометей, 2006. 123 с.
4. 1ванченко £. А. Формування професшно! мобшьносп майбутшх економюпв у процесi нав-чання у вищих навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Одеса, 2005. 181 с.
5. Латуша Н.В. Поняття «Професшна мобшьшсть» у педагопчному аспект! Пауков! записки Втницъкого держ. пед. ун-ту iм. М. Коцюбинсъ-кого. Серiя: Педагогжа i nсихологiя. Вшниця, 2014. Вип. 42, Ч. 2. С. 6-9.
6. Мищенко В.А., Черкасов А.В. Теоретические аспекты формирования профессиональной мобильности студентов вузов на современном этапе реформирования высшего образования. Педагогическое образование и наука. №5. 2012. С. 81.
7. Рщкодубська Г. А. Професшна мобшьшсть майбутнього пращвника сощально! сфери: тeорiя та практика: монографiя. Хмельницький: ФОП Мельник А. А., 2018. 296 с.
8. Сургунд Н. Професшна мобтшсть як складова системи професшного розвитку сучасного фамвия. В^ник Нацюналъного }miверситету оборони Укртни. №3 (40). 2014. С. 340-345.
ПРЕВЕНТИВНА РОБОТА З МОЛОДДЮ, СХИЛЬНОЮ ДО ДЕВ1АНТНО1 ПОВЕД1НКИ, В США
Сойма Н.Д.
викладач кафедри соцюлогИ i соц1ально'1 роботи Ужгородського нацюнального yuieepcumemy,
Булеза Б.Я.
лкар Закарпатсько'1 обласно'1 клШчног лкарт
PREVENTIVE WORK WITH DELINQUENT YOUTH IN USA
Soyma N.,
teacher of the Department of Sociology and Social Work Uzhhorod National University, Buleza B.
physician of Transcarpathian regional clinical hospital
Анотащя
В статп розглядаються питания превентивно! роботи з молоддю в США. Шдкреслюеться, що значна частина молодих людей мае серйозш ввдхилення в iндивiдуальному розвитку i поведшщ. Вони потребують психолопчно! допомоги i шдтримки. Особливо це важливо для наркозалежно! молодо
Abstract
This article deals with the problem of preventive work with youth in USA. It is underlined that many young people have serious deviations in their individual development and behavior. They need psychological help and support. Especially it is important for drug users.
Ключовi слова: дев1антна поведшка, молодь, превентивна робота, наркозалежш, США.
Keywords: deviations, youth, preventive work, drug users, USA.
Складний, нестаб№ний час переживае Укра-!на. Масштабш змши, що вщбуваються в полетич-нш, економiчнiй, демографiчнiй, професiйнiй, соць альнiй, культурнiй сферах суспiльства привели до того, що CT^i норми й цшносп, якi тривалий час щдтримували його стабiльнiсть, багато в чому не вiдповiдають вiдносинам ринково! економiки. Сти-хiйний, непередбачуваний характер перетворень больно вiдображаеться на вах соцiальних групах, в тому чи^ молодi. Гострота сощально-економiч-них проблем, рiзка майнова диференцiацiя населения, розрив у CT^^i старих i нових моральних
норм i правил привели до духовно! кризи багатьох молодих людей.
Результатом подiбного становища в кра!ш е дезадаптащя б№шосп соцiальних груп населення в нових сощальних умовах, насамперед, дiтей, щд-лiткiв, молодi, тому що саме молодi люди найбь льше гостро переживають кризовi явища в сусш-льно-полiтичному i соцiальному життi.
У цей час ми можемо констатувати зростаючу духовну невибагливiсть i моральну спустошенiсть, шдвищену тривожнiсть, агресивнiсть i жорстокiсть
значно! частини молодих людей. Гострими сощаль-ними проблемами стають дитяча й пiдлiткова без-притульнiсть, бездоглядшсть i як наслiдок цього -рют правопорушень i злочинiв серед молодо Данi явища вiдбуваються на тл загального занепаду мо-ральносп й розчарування людей у житп. Знижу-еться авторитет державно! влади й соцiальних ш-ститутiв, що не сприяе формуванню в молодих людей почуття вiдповiдальностi, а навпаки, генеруе екстремiзм i агресившсть. Iндивiдуалiстичний характер цiнностей, яю культивуються сучасним сус-пiльством, формуе установку не на працю, а на спо-живання, розваги й задоволення.
Руйнащя iдеалiв, яш пропонувалися молодi як щось стабшьне, непорушне, загострюе природнiй юнацький шгшзм. Бездуховнiсть i И результат -споживацько-его!стичне вiдношення до життя - по-роджуе в молодих людей апатию, байдужнiсть до себе та шших, що загрожуе втратою морального й духовного здоров'я наци. Саме щ негативнi явища викликають особливе занепокоення, вони можуть привести до руйнування морального обличчя щ-лого поколшня, втрати життево важливих для сус-пiльства традицiй. Тим бшьше, що зараз ввдбува-еться свого роду «вибух» соцiальних ввдхилень серед молодо що характеризуеться рiзким збiльшенням числа протиправних дiй у формi активного протесту або пасивного неприйняття дшсно-стi (алкоголiзм, наркомашя, су!цид та iн.).
Сучасна соцюкультурна ситуацiя характеризуеться постшно зростаючою напруженiстю суспшь-ного життя, рiзкими змiнами, що вiдбуваються у вах И сферах процесами, що об'ективно ускладню-ють, самоорганiзацiю поведшки iндивiдiв. Збшь-шуеться залежнiсть сощально-полличного укладу суспiльства ввд поведiнки кожно! людини. Переоць нка ролi особиспсного фактора спричиняе змiна норм, закошв i правил, що регулюють життя соць уму, що, в свою чергу, вимагае штенсифжаци пси-холого-педагопчних, соцiально-педагогiчних, соць ально-правових, медико-психологiчних та шших дослвджень рiзноманiтних форм поведшки людини, в тому числ й девiантних та делiнквентних.
Сьогоднi важливо наголосити на актуальностi превентивно! политики.
Змiст перебудови виховно-профiлактично!' си-стеми, насамперед, визначаеться тим, що юнуюча рашше «каральна» профiлактика, заснована на заходах сощального контролю, сусшльно-адмшстра-тивного й карного покарання, повинна бути замь нена на охоронно-захисну профiлактику, представ-лену комплексом заходiв адекватно! сощально-правово!, медико-психологiчно! й сощально-педа-гогiчно! пiдтримки й допомоги родиш, дiтям, шдль ткам, юнацтву. Чшьне мiсце в системi попере-дження правопорушень i злочинностi серед непов-нолiтнiх повинна посiдати сощально-педагопчна робота з дезадаптованими пiдлiтками, оскшьки в багатьох випадках саме дезадаптащя дiтей i шдлл-к1в стае поштовхом до протиправних вчинк1в.
Т молодiжнi проблеми, з якими ми маемо справу сьогодш, вiдомi в багатьох зарубiжних кра!-нах, зокрема, це характерно для США. Не можна
стверджувати, що в зарубiжних крашах Bei соща-льно-педагопчш проблеми вирiшенi повнiстю. Все ще залишаеться високим piBeHb злочинностi серед молодi в США. Проте в цш краíнi накопичено щка-вий досвщ органiзацii профiлактичноi роботи з не-повнолiтнiми, схильними до девiантноi поведiнки, в тому числi й дезатаптованими дiтьми i пiдлiтками.
Метою даноi статтi е аналiз досвщу превентивно! роботи з дезадаптованими дпьми i пiдлiтками в США, схильними до девiантноi поведiнки.
Ретроспективний аналiз становлення системи виховання дней з девiантною поведiнкою в США дае можливють визначити так1 етапи : кiнецъ XVIII
- перша половина XIX столитя (дiялънiстъ релтй-них i благодiйних органiзацiй в сферi опiки дiтей, заснування першого спецiалiзованого закладу для неповнолiтнiх правопорушнишв в 1824 роцi в Нью-Йорку); друга половина Х1Х столитя (зародження соцiалъно! педагогiки i соцiальноi роботи, завдан-ням яких була виховна робота з детьми, схильними до девiантноi поведiнки, !х ресоцiалiзацiя); к1нець
XIX - перша половина ХХ столитя (утворення юве-нальноi юстицп як окремо! галузi права, поява за-кладiв нового типу для дией-сири i дiтей, схильних до девiантноi поведiнки, як1 функцюнували на ос-новi реформаторсъкоí педагопки); друга половина
XX столiття (активна дiяльнiсть педагопв-новато-рiв у спецiалiзованих закладах для проблемних да-тей, дитячих будинках, штернатах, iнституалiзацiя нацiональноi системи психолого-педагогiчного су-проводу дней з девiантною поведiнкою); к1нець ХХ
- початок ХХ1 столiття - (штенсивний розвиток за-конодавчоí бази США стосовно захисту дитинства на основi мiжнародних актiв, створення ввдповвдно! мереж1 соцiалъних служб, професiйна тдготовка фахiвцiв для роботи з проблемними дiтъми, розро-бка державних програм шдтримки дiтей i сiмей у важких життевих умовах).
На сьогодшшнш день американська система соцiально-педагогiчноi допомоги дiтям з проблемами у поведшщ досить складна i гнучка. Тут юну-ють державш служби i приватнi. В цшому цю систему можна вважати децентралiзованою, функцю-нування ii забезпечуеться рiзними соцiалъними програмами, як1 регламентуються федеральним за-конодавством окремого штату, iнодi спiлъно. Ок-ремi програми приймаються мiсцевою владою, що дозволяе повшше враховувати потреби кожного ре-гiону. Соцiалъна допомога дням здшснюеться через систему дитячих закладiв, яка включае заклади загального i спецiалъного типу [1; 2; 3].
Останш десятилiття в США юнуе стiйка тенде-нцiя до пошуку нових ефективних шляхiв вирь шення молод1жних проблем, пов'язаних з навчан-ням, розвитком, вихованням i захистом шдростаю-чого поколiння. Молодiжна полiтика на державному рiвнi - це штегрування окремих програм i проектiв, що стосуються молод^ у едине цiле при посиленш регулюючоí ролi держави. Завдання молодiжноi полiтики зводяться до сприяння в№-ному розвитку особистостi, вирiшенню специфiч-них проблем молодого поколiння, а також пошуку
можливостей для фшансування вшповвдних про-грам. Такий шдход до молод1жно! полiтики мае концевою метою всебiчний розвиток особистостi мо-лодих людей i попередження девiантних проявiв.
У превентивному досвiдi Сполучених Штапв особливо приваблюе iнтеграцiя всiх шститупв (державних, громадських, релiгiйних) для вирь шення завдань профiлактики девОантно! поведшки серед молодi. Тому вивчення i аналiз заруб1жного досвОду, впровадження окремих щей роботи з про-блемними шдлгтками в украíнсъкий освiтнiй прос-тiр, е, на нашу думку, актуальною сощально-педа-гогiчною проблемою.
Рiзнi аспекти девiантноí поведiнки молодi ви-вчаються багатьма американськими вченими (Г.Го-лдер, Д.Грос, К.Лейн,О.Стiвенсон,Д.Чедвiк та iн.) Оск1льки надзвичайно серйозною проблемою су-часно! молодi в США е зловживання наркотиками, значна частина наукових дослщжень i практична профiлактична робота проводиться саме в цiй сферт
Вивченню окремих аспектiв наркотизацп та ii профiлактицi присвяченi працi американських уче-них (Р.Бек, Д.Довнерс, Д.Каррен, Р.Крейг, Е.Ле-мерт, Р.Мертон, Д.Поттер та iн.), як1 презентують рiзнi подходи до вивчення явища наркотизацп : ме-дичний, психологiчний, педагопчний, соцiологiч-ний .
Результати дослiдженъ американських учених показують, що бiлъшiстъ пiдлiткiв i молодих людей, як1 вживають наркотики, мають особистiснi проблеми. Вони з тривогою i невпевненiстю див-ляться в майбутне, не мають члких життевих пла-нiв, часто опиняються в життевих ситуацiях, яко здаються !м безвихiдними, i тодi починають вжи-вати алкоголь i наркотики. Майже всi вважають, що батьки i вчителi дають занижену оцiнку !х особис-тiсним якостям i тiлъки друзi можуть !х адекватно оцiнити. У вiцi 12-16 роков по вiдношенню до наркотиков серед молодi можна видшити 3 групи: 1) Вживають наркотики i цiкавлятъся ними. 1х хвилю-ють питання, зв'язанi iз зниженням ризику при вживаннi наркотиков без наявносп виражено! зале-жностi. Вживання наркотикiв вважаеться ознакою вОльно! людини. 2) Радикалънi противники. Ti, яш самi нiколи не вживають наркотиков i не хочуть до-зволити робити це сво1м друзям. Багато члешв тако! групи вважають вживання наркотиков ознакою слабкостi i неповноцшностО 3) Члко не визначи-лись у своему ставленнi до вживання наркотишв. Значна частина з них може почати вживати наркотики пОд впливом друзОв i знайомих. Шсля 16-ти роков групи, як правило, збернаються, але кольшсть молодих людей, яко входили в третю групу, помлно зменшуеться.
Державна система профшактики наркотизацй' передбачае: а) м1жнародне сшвробпництво з попередження поширення i вживання наркотиков; б) правове забезпечення профшактики наркомани (за-кони, яко гарантують пшьги для працевлаштування, каральш, спещальш закони, спрямоваш на роботу з наркозалежними неповноллшми; в) формування громадсько! думки щодо здорового способу життя,
громадський осуд зловживання наркотиками; г) ка-дрова полiтика (пвдготовка фах1вщв рiзного рiвня для медично!, реабштацшно! роботи з наркозалежними; д) створення iнститутiв профiлактики нарко-манп, науковi дослвдження рiзних аспектiв проблеми i !х впровадження в практику.
Профшактична робота здiйснюеться через пе-дагогiчну, соцiально-педагогiчну, соцiальну дiяль-нiсть. Педагогiчна профiлактична дiяльнiсть - це робота в освгтшх закладах, яка проводиться з уч-нями, батьками на основi комплексного тдходу, в едностi досягнення антинаркотичних цшей i вирi-шення завдань навчання i виховання. При цьому значна увага звертаеться на самопочуття учня в ро-динi, школi. Сощально-педагопчна профiлактична дiяльнiсть здiйснюеться в соцiумi i реалiзуеться через цшеспрямоваш впливи в межах iснуючих про-грам в терапевтичних установах, медичних закладах. Соцiальна дiяльнiсть розглядаеться через взае-мод1ю соцiальних структур i е частиною державно! полiтики.
Проведення профшактично! роботи передбачае особливу п;дготовку фахiвцiв, координацiю дiй вах установ, забезпечення правово! бази й створення суспшьно! думки iз приводу цiе!' роботи. Вiд-поввдно, тут спостерiгаеться два напрямки профша-ктики: по-перше, розвиток спецiальних установ; по-друге, надiлення освiтнiх i виховних установ фу-нкцiями виконання профшактично! роботи (вщно-сно школи це проявляеться в навчальних i виховних програмах профiлактики). Профiлактика розглядаеться як частина цшсного педагогiчного процесу, це означае, що немае й не може бути нiякого особливого виховного й навчального процесу, присвя-ченого профшактищ схильностi до вживання наркотишв, який здiйснюеться паралельно з навчан-ням, вихованням. Процес профшактики схильностi до вживання наркотишв повинен включатися як обов'язкова складова частина в навчання, виховання й шдпорядковуватися загальнодидактичним i загальновиховним цiлям цих процесiв, представ-ляючи собою !х нев;д'емну частину. Основною ланкою профшактично! дiяльностi в цьому випадку ви-являеться учшвська молодь. При правильно органi-зованому педагогiчному процесi, використаннi комплексних взаемозв'язаних, технологiчних про-грам в навчальних закладах е можливють формування морально здорово!, вшьно! вiд комплекав i в;дхилень, соцiально i психолопчно несхильно! до вживання психоактивних речовин особистосл.
Американськ1 вченi вважають за необхвдне ро-зрiзняти соцiальнi й сощально-педагопчш умови профiлактики. Соцiальнi умови представлено трьома основними компонентами: наявнютю в;дпо-в;дних соцiальних установ, думкою сощуму, необ-хiднiстю правового обгрунтування роботи вiдповi-дними установами й фах1вцями. Соцiальнi умови можуть бути сприятливими й несприятливими. Пе-дагопчш, соцiально-педагогiчнi умови передбача-ють формування особистосл й формування середо-вища. Формування особистосп проявляеться в роз-витку самооцiнки, самовираження, стресостiйкостi, позитивнш самооцiнцi, внутрiшньому контролi,
створенш позитивно! мотиваци. Формування сере-довища, що шдтримуе позитивш риси особистостi, проявляеться в створенш ситуацп успiху, впливовi педагогiв, у навчанш батьк1в, роботi з однолггками i т.д. Даний подiл необхвдний, щоб зрозумiти, що ефективнiсть профшактики визначаеться не тiльки як1стю роботи фахiвцiв i особливостями iндивiдiв, з якими проводиться профiлактика, але й сшввщно-шенням соцiальних i сощально-педагопчних умов профшактики, яш в рамках навчального процесу набагато бiльш контрольоваш [4; 5].
В американськ1й науковш лiтературi i практицi можна видшити основнi напрями профiлактично! роботи, яка проводиться фахiвцями в медицинi, освт, соцiальних службах, громадах i т.д. стосовно оаб, схильних до вживання наркотиков, i визначае змiст профшактики:
- загальне попередження вживання наркоти-к1в через закони, засоби масово! шформацп i т.д.;
- створення бар'ерiв вживанню наркотиков;
- забезпечення заходiв щодо посилення осо-бистих переконань проти застосування наркотиков i негативного ставлення до вживання шквдливих ре-човин;
- формування стiйкостi особистосп до сощ-ального тиску групи щодо вживання наркотиков, навчання навичкам вiдмови вiд наркотиков у ситуа-цiях, коли !х пропонують;
- формування установки небезпеки вжи-вання психоактивних речовин;
- навчання сощальним навичкам (комушка-бельшсть, упевненiсть у собi, самоповага й ефекти-вна взаемодiя з навколишшм оточенням (з однолетками i дорослими);
- дiяльнiсть в галузi освiти батьков з метою оздоровлення родини, !! побуту й культури взаемин мiж о! членами, допомога батькам з боку держави у
виконанш ними виховно! функцп (важливий соща-льний шститут демократично! держави);
- д1яльшсть з сощально! реабштацп дитини, шдлетка, молодо! людини, як1 мають наркотичну за-лежшсть;
- посередницька д1яльшсть м1ж 1ндив1дом i сощумом з подолання явищ дезадаптацп i т.п.
- д1яльшсть з сощально! реабштацп дитини, шдлетка, що мае наркотичну залежшсть;
- посередницька д1яльн1сть м1ж шдиввдом i сощумом з подолання явищ дезадаптацп i т.п.
Таким чином, в США здшснюеться систематична цшеспрямована превентивна робота з молоддю, схильною до дев1антно! поведшки, яка забезпечу-еться у процес взаемоди вах сощальних шститу-пв. Особлива увага звертаеться на профшактику наркоман!!, оск1льки це явище на сьогодшшнш день набувае все бшьшого поширення в США.
Список лггератури
1. Domitrovich C., Cortes R. Improving young children's social and emotional competence. The Journal of Primary Prevention. - 2007. - No.28. - P. 67 -91.
2. Juvenile Justice Sourcebook / Edited by W.T. Church II, D.W. Springer, A.R. Roberts [2nd edition]. - New York:Oxford University Press, 2014. -671 p.
3. Sowers K.M. Comprehensive Handbook of Social Work and Social Welfare, Social Work Practice / Sowers K.M., Rowe W., Rapp-Paglicci L.A. - Vol.3. -N.Y.: John Wiley & Sons, 2008. - XIX, 676 p.
4. Lemert E. Human Deviance. Social Problems and Social Control. - N.J.: Prentice-Hall, 2007. - 130 р.
5. Morgan H. W. Drugs in America: A Social History. NY: Syracuse University Press, 2001. - P. 23-45.
