CC BY
77
8. Психологические особенности формирования личности школьника; под ред. И. В. Дубровиной. -М.: АПН СССР, НИИ ОПП, 1983. - 138 с.
9. Романчук О. йм'я, що зцшюе. Основи терапевтичного батьювства дiтей, що зазнали скривдження та емоцiйного занедбання / О. Романчук. - Львiв.: Колесо, 2011 - 98 с.
10. Руководство по оценке и междисциплинарному ведению случая для оказания помощи детям и семьям, находящимся в социально опасном положении или в трудной жизненной ситуации; под ред. Р. В. Йорика. - СПб.: Врачи детям, Эвричайлд, 2008. - 120 с.
11. Шипицына Л. М. Психология детей-сирот: учеб. пособие / Л. М. Шипицына. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005. - 628 с.
УДК [316.613.434-057-874]:37.013.42
Н. А. ПЕРХАЙЛО
ВЕРБАЛЬНА АГРЕС1Я ШДЛ1ТКШ ЯК ОБ'СКТ СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1
ПРОФ1ЛАКТИКИ
Розглянуто проблему вербальног агреси в соцiально-педагогiчному процеci. Вказано, що це вимагае спе^альног тдготовки майбуттх педагогiв стосовно вмтня будувати ефективну комуткацж. Розкрито суттсть комуткативног поведтки рiзних учасниюв cоцiально-педагогiчного процесу: со^ального педагога, учтв, батьюв. Висвтлено прояви вербальног агреси у фаховт дiяльноcтi со^ального педагога в ракурЫ формування його професшно-комуткативног компетентноcтi, вироблення навичок конструктивног, асертивног поведтки. З'ясовано причини, що зумовлюють вербальну агрест у cоцiально-педагогiчнiй дiяльноcтi, гг оcобливоcтi. Проаналiзовано мехатзми захисту вiд вербальног агреси, способи профыактики та попередження гг у професштй дiяльноcтi cоцiального педагога.
Ключовi слова: фахова тдготовка cоцiального педагога, комуткативна культура, сощально-педагогiчна дiяльнicть, комуткативш мантуляци, вербальна агреЫя, профыактика
Н. А. ПЕРХАЙЛО
ВЕРБАЛЬНАЯ АГРЕССИЯ ПОДРОСТКОВ КАК ОБЪЕКТ СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРОФИЛАКТИКИ
Рассмотрена проблема вербальной агрессии в социально-педагогическом процессе. Указано, что это требует специальной подготовки будущих педагогов умений строить эффективную коммуникацию. Раскрыта сущность коммуникативного поведения разных участников социально-педагогического процесса: социального педагога, учеников, родителей. Освещены проявления вербальной агрессии в профессиональной деятельности социального педагога в свете формирования его профессионально-коммуникативной компетентности, навыков конструктивного, ассертивного поведения. Определены причины, обуславливающие вербальную агрессию в социально-педагогической деятельности, ее особенности. Проанализированы механизмы защиты от манипулирования, пути профилактики и предупреждения вербальной агрессии в профессиональной деятельности социального педагога.
Ключевые слова: профессиональная подготовка социального педагога, коммуникативная культура, социально-педагогическая деятельность, коммуникативные манипуляции, вербальная агрессия, профилактика.
N. A. PERHAILO
VERBAL AGGRESSION OF TEENAGERS AS AN OBJECT OF SOCIAL-PEDAGOGICAL PREVENTION
The problem of verbal aggression in social-pedagogical process is described in the article. Socio-pedagogical work is based on different types and forms of communication and requires some skills to build effective communication. Thus the essence of the communicative behaviour of the various participants in the socio-pedagogical process such as social pedagogue, students, parents is revealed. The article highlights some aspects of the problem of verbal aggression in the professional work of a social pedagogue in the process of the formation of its professionally-communicative competence, skills of constructive, assertive behavior. The task
was to identify the reasons of verbal aggression in the socio-pedagogical activity and its features; to analyse the mechanisms of protection against verbal aggression; to systematize the methods of disease prevention and verbal aggression in the field ofprofessional activity of the social pedagogue.
Keywords: professional training of social pedagogues, communicative culture, socio-pedagogical work, communicative manipulations, verbal aggression.
Одшею з найбшьш складних проблем сучасносп е поширення агресп та насильства, особливо серед тдлптав та молодо Спостер^аеться агресивно-демонстративна поведшка тдлптав у ставлент до дорослих, збшьшения мiжгрупових i мiжособистiсних конфлiктiв i факпв автоагресп. Така висока концентрацiя агреси у суспiльствi загалом та учшвському середовищi зокрема мае мобiлiзувати зусилля сощальних педагогiв, психологiв, вчителiв, батьшв i громадськостi.
Проблеми у поведанщ неповнолiтнiх найбiльше виявляються у сшлкуванш. Зумовленi вони, впливом соцiального середовища, недолiками у розвитку, вихованнi та ш. Комунiкативно-девiантна поведiнка е наслвдком i причиною iзольованостi, соцiального ввдчужения окремих школярiв, як1 у ввдповда прагнуть протиставити себе колективу, завоювати й утримати авторитет серед учшв фiзичною силою, негативними вчинками, вербальною агреаею.
Така ситуацiя вимагае ввд соцiальних педагогiв пошуку i впровадження оптимальних шляхiв профiлактики соцiально-комунiкативних девiацiй пiдлiткiв, ефективних методiв попередження вербально! агресп' неповнолiтнiх.
Проблему ненормативно! комушкативно! поведiнки науковцi розглядали в аспекп вивчення лихослiв'я у певнiй соцюкультурнш ситуаци (О Бондаренко., В. Жельвю, I. Кон, В. Левi, Д. Лихачов, Б. Успенський та ш.), зв'язку лихослiв'я з фiзичним проявом агресп' (Н. Алiкiна, Р. Берона, З. Карпенко, А. Реан та ш.) тощо.
Однак питания розробки системи сощально-педагопчно! профiлактики вербально! агресп тдлптав ще не розглядалося сповна.
Метою статп е висвiтления причин, сутносп i шляхiв соцiально-педагогiчно! профшактики вербально! агресп пiдлiткiв.
Комунiкативнi девiацi! е соцiально-педагогiчним явищем, до якого входять елементи специфiчно деформовано! поведшки у пiдлiтково-юнацькому комунiкативному середовищi (молодiжний сленг) i вербально! поведiнки з використанням ненормативно! лексики i кримшально-субкультурного жаргону. За певних характеристик суб'екпв спiлкування (потреби, намiри, вiдношения) та особливостей конкретно! комунiкативно! ситуацп там дп трансформуються у вербальну агресш - соцiально-анормативну мовленневу поведiнку. У цьому зв'язку вербальна агресiя (що виражаеться у словеснiй формi погроз, образ) е вмотивованою дiею, мовленневим актом, що може завдавати шкоди супротивнику, спричиняючи у нього негативт емоцп, психологiчний дискомфорт, напругу, страх, пригшчення [2; 5]. Обсценна лексика, яку, зазвичай, застосовують пiдлiтки, мае сво! функцп: образити, принизити, зганьбити адресата мовлення; сигналiзувати про приналежтсть мовця до «сво!х»; продемонструвати стврозмовнику свою реакцiю на категоричнi заборони; видатися вшьним, розкутим, «крутим»; зробити мовлення бшьш емоцiйним; зияти психолопчну напругу тощо. В. Жельвiс зауважуе, що лихослiв'я е формою сублiмацi! фiзично! агресп; остания може замщатися бiльш соцiально прийиятими засобами прояву негативних емоцiй чи у формi iнвективи - вживания в мовлент лайок i висловiв, чи у формi пiдкреслено! ввiчливостi, етикету, рiзноманiтних словесних ритуалiв [3].
Найважливiшими причинами комушкативних девiацiй е деформацiя практично вих складников комунiкативного акту: психолопчних, когнiтивних та iнших параметрiв мовщв, контексту i ситуацп спiлкувания, каналiв комунiкацi!, засобiв мовного коду. Причини комушкативних ввдхилень у пiдлiткiв - слабка система стлкування; iзольованiсть мiж членами сiм'!; емоцiйна замкнулсть; ввдсутшсть емпатп; недостатия увага до дитини, !! розвитку i життя, нав'язування дитинi батьк1всько! ролi; батьки не забезпечують розвитку дитини, !! розростання, становления, формувания поглядiв на свп; важко йдуть на контакт; стан реактивно! депресп (нiчого не щкаво); вимоги пiдкорения; нереальнi вимоги до дитини; непослвдовна поведiнка батькiв щодо дитини: вiд принижения до iдеалiзацi! тощо.
Вiдтак пiдлiтковi комунiкативнi девОацп можуть викликати:
• надспрямованiсть на шших - пiдвищена активнiсть у набутт контактiв, нав'язливiсть, демонстрацiйнiсть;
• завелика налаштовнiсть проти iнших - критичшсть, агресивнiсть, категоричнiсть та ш.;
• надмiрна пасивнiсть, що набувае форми аутизаци, коли пiдлiток прагне робити щось, аби не бути засудженим оточенням, постiйно аналiзуе себе, власш вчинки, не прагне вступати i пiдтримувати взаемини з людьми.
Причинами вербально! агресп тдлпков здебшьшого е: прагнення привернути увагу однолОткОв, бути головним, досягти бажаного, недостатнш розвиток iнтелекту та комунiкативних навичок, знижений рiвень саморегуляцi!, порушення взаемоввдношень з однолпками, трансляцiя звичного, прийнятого у сiм'! стилю поведiнки й ш. Отже, вербальна агресiя - це певна модель поведшки, яка можлива на рiзному емоцiйному фот: в станi збудження чи спокою. Услад за Г. Паренсом вважаемо, що вербальна агресОя може виявлятись як дiя недеструктивна (самозахисна неворожа поведшка, спрямована на досягнення мети, коли тдлггки адаптуються до середовища, намагаються задовольняти сво! бажання, боротися i захищатися), та деструктивна (озлоблена поведшка, зумовлена неприйняттям, ненавистю, люттю, жагою до помсти). Вербальна агресОя пiдлiткiв зумовлена загалом прагненням до самозахисту в ситуацiях сильних неприемних переживань (бiль, стрес, насильство тощо).
Передумови появи та прояву вербально! агресп дней складаються вже у дошкольному вiцi i здебiльшого пов'язаш з !хнiм найближчим оточенням: батьками, старшими братами/сестрами, друзями, а також впливом засобiв масово! iнформацi! та ш. 1з цих джерел тдлггки засвоюють певнi соцiальнi настановлення - уявлення про жорстокий i повний насильства свп, в якому домiнуе сила, орiентацiя на досягнення високого сощального статусу завдяки здатност дати словесну вiдсiч, коли вживання обсценно! лексики е символом незалежностi, зршосп, тощо.
Захоплення пiдлiткiв молодiжною субкультурою часто супроводжуеться перейманням вiдповiдного сленгу, що е !! ознакою. Саме через особливу лексику виявляеться суспшьна позицiя молодi, приналежно! до певного угрупування. Деструктивний вплив ряду неформальних об'еднань зумовлюе культурний рiвень !хшх прибiчникiв, що характеризуеться значною вербальною агресОею, вживанням брутально! чи специфiчно! лексики, пов'язано! з мiстифiкацiями, юторичними реконструкцiями i т. д.
До сощально-психолопчних причин поширення ненормативних мовленневих конструкпв у пiдлiтковому середовищi належать й особливосп сучасного процесу !хньо! соцiалiзацi!, що характеризуються загостренням психолопчного дискомфорту в ситуацi! фрустрацi!, яка супроводжуеться тдвищенням схильностi до мовленнево! агресi!. Агресивнi пiдлiтки мають деяко спiльнi риси, до яких ввдносять бiднiсть цiннiсних орiентацiй, !хня примггившсть, вiдсутнiсть захоплень, вузьк1сть i нестшкость iнтересiв. У таких учнiв, як правило, низький рiвень iнтелектуального розвитку, тдвищена навiюванiсть, копiювання, недорозвиненiсть етичних уявлень, емоцiйна грубiсть, озлобленiсть як проти ровесников, так i проти дорослих. У тдлггков спостерiгаеться крайня самооцшка (максимально позитивна або максимально негативна), тдвищена тривожтсть, страх перед широкими сотальними контактами, егоцентризм, невмшня знаходити вихiд з важких ситуацш, переважання захисних механiзмiв над шшими механiзмами, що регулюють поведшку. В штелектуально i соцiально розвинених тдлпков агресивнiсть е засобом пiдняття престижу, демонстратя свое! самостiйностi, дорослостi, домiнування [6].
За даними Д. Фельдштейна, на першiй стадi! пiдлiткового перюду (10-11 роков) дитину характеризуе вельми критичне ставлення до себе, переважання негативних рис О форм поведшки, зокрема, грубосп, жорстокостО, агресивностi, домiнування фОзично! агресивностi О мало виражена непряма агресившсть. Вербальна агресОя О негативОзм знаходяться на одному ступеш розвитку. На етат 12-13 роков поведшка детермшована оцшками оточуючих - як дорослих, так О однолпков. У цьому вод найбшьш вираженим стае негативОзм, зростае фОзична О вербальна агресОя. У 14-15 роков спостерОгаеться зОставлення тдлпком сво!х особиспсних властивостей, форм поведшки з певними нормами, прийнятими в референтних групах; при цьому на перший план у них виходить вербальна агресившсть.
Користуючись класифiкацieю Л. Семенюк, можна стверджувати, що характер i рiвень вербально! агреси залежить ввд психологiчного типу пiдлiткiв, серед яких виокремлюють неповнолiтнiх: 1) зi спйким комплексом аномальних, аморальних, примiтивних потреб, що мають деформащю цiнностей i вiдносин (словесна агресiя супроводжуе фiзичну); 2) з деформованими потребами i цiнностями, бажаючi зайняти привiлейоване становище завдяки утиску слабких i молодших (вербальна агресiя застосовуеться лише до слабших); 3) в яких наявний конфлшт мiж деформованими i позитивними потребами, що вiдрiзняються однобiчнiстю штереив, пристосовництвом, удаванням, брехливiстю (переважае непряма i вербальна агресiя); 4) ям вiдрiзняються слабо деформованими потребами, ввдсутшстю певних iнтересiв й обмеженим колом стлкування, характеризуються недовiрливiстю, боязк1стю i мстивiстю (переважають вербальна агресивнiсть i негативiзм).
Соцiально-педагогiчна профiлактика девiацiй - це система заходiв соцiального виховання, спрямованих на створення оптимально! сощально! ситуащ! розвитку пiдлiткiв, що сприяють прояву рiзних видiв !хньо! активности Соцiально-педагогiчна профiлактика вербально! агресi! передбачае систему загальних i спецiальних заходiв. Умовами успiшно! профiлактично! роботи сощального педагога з пiдлiтками вважаються !! комплекснiсть, послiдовнiсть, диференцiйованiсть, своечаснiсть, адресшсть, спрямованiсть у майбутне. Соцiально-педагогiчна профшактика вербально! агресi! складаеться з послвдовних стадiй: попередження, завданням яко! е формування у пiдлiткiв соцiально прийнятно! системи цiнностей, потреб i уявлень у им'! i школi; запоб^ання -недопущення виникнення ситуацiй, що зумовлюють появу та закрiплення ненормативно! мовленнево! поведшки; припинення -блокування агресивно! комунiкативно! дiяльностi пiдлiткiв.
Ефективнiсть сощально-педагопчно! профiлактики вербально! агресi! пiдлiткiв забезпечуеться комплексним застосуванням усiх напрямiв i форм роботи соцiального педагога, спрямованих на оргашзащю комфортного, безпечного сощального середовища, iнформування (лекцi!, бесiди тощо), формування соцiально-важливих навичок, здорового способу життя (треншги), органiзацiя альтернативно! девiантнiй поведiнки, активiзацiя особистiсних ресурсiв, мiнiмiзацiя негативних наслiдкiв агресивно! вербально! поведшки пiдлiткiв.
Соцiальний ефект соцiально-педагогiчно! профшактики вербально! агресi! пiдлiткiв буде вищим за умови комплексного застосування вшх груп методiв: руйнування негативу у спшкувант, реконструкцi! позитивних взаемин; методи перебудови мотивацшно! сфери i самосввдомосп: об'ективного переосмислення сво!х позитивних i негативних рис, переконання, прогнозування негативно! мовленнево! поведшки; методи перебудови життевого й комушкативного досвiду (обмеження, переключения, приписи тощо); метод попередження негативно! та стимулювання позитивно! поведiнки: заохочення, покарання, змагання, позитивно! перспективи.
Першою формою сощально-педагопчно! профшактики вербально! агреси е оргашзащя соцiального середовища, усунення його негативного впливу. Вирiшальним при цьому е сформувати у пiдлiткiв стшку позищю щодо несхвалення негативних проявiв комушкативно! поведiнки. Об'ектами професiйно! дiяльностi сощального педагога е им'я, соцiальна група й особистiсть пiдлiтка. Агресивна поведшка визначаеться насамперед впливом сiм'!, однолитав, засобiв масово! iнформацi!.
Соцiальна актившсть пiдлiткiв спрямована передусiм на прийняття i засвоення норм, цiнностей, способiв поведiнки, характерних для свiту дорослих та стосуншв мiж ними. Особливе мiсце у формуваннi певно! моделi поведшки - нормативно! чи девiантно! (агресивно!) - належить сiм'!. Вона е основним фактором соцiалiзацi!, тому вироблення агресивно! поведiнки пiдлiтка, зазвичай, зумовлене взаемостосунками мiж !! членами, втратою чи вiдсутнiстю близькостi мiж батьками й дiтьми, стилем шмейного спiлкувания [1; 4].
Найперше дии засвоюють алгоритми агресивно! поведiнки вдома, на^дуючи чи спостерiгаючи за агресивними дiями батьк1в, старших родичiв. Упродовж усього життя так1 люди ввдтворюють знайомi деструктивнi моделi поведiнки у власних родинах, поширюючи конфлiктнiсть та агресившсть, бiльше того - передаючи !х сво!м дiтям. Причинами агресивно! поведшки у им'! можуть бути зруйноваш емоцiйнi прихильностi мiж дпьми i батьками,
жорстоке ставлення до дитини, що не тшьки пiдвищуe агресившсть ïï поведiнки у стосунках з одноликами, а й перетворюе фiзичну та вербальну агресiю на стиль життя.
Серед проввдних шляхiв профшактики комушкативних девiацiй учнiв можна визначити: ознайомлення школярiв 3i змiстом й особливостями комунiкативно повноцiнного життя; залучення учнiв до активного спiлкування, дiяльностi за iнтересами; органiзацiю спiлкування, що дае можливiсть залучити переважну частину схильних до девiантноï поведiнки учшв до цiкавоï, спiльноï роботи в позаурочний час; проведения ранньоï дiагностики i педагогiчноï корекцiï комунiкативних девiацiй; оздоровления середовища i надання допомоги неповнолишм, як1 опинилися у несприятливих умовах життя i вихования; реалiзацiю iндивiдуального пiдходу з опорою на позитивш якостi; органiзацiю самовихования тдттюв. 1нструментами в профiлактичнiй робот сощального педагога мають стати: рольовi та дiловi iгри; педагогiчна психотерапiя; аутотреншги; «мозковi атаки»; клуби спiлкувания тдлптав «групи ризику»; авансувания довiрою; треншги; моделювания конфлiктних ситуацiй; iнтерактивнi методи навчання; створения ситуацiй успiху; тематичш акдiï тощо.
Соцiально-педагогiчна профiлактика вербально1' агресiï пiдлiткiв передбачае ранню дiагностику, попередження i подолания вiдхилень у ix комунiкацiï, координацiю спшьних зусиль школи, сiм'ï, громадськостi, державних оргашв тощо, оновления змiсту, форм i методiв профiлактики.
Говорячи про систему необхвдних для соцiального педагога професшно-комушкативних знань i вмiнь, насамперед треба назвати ri, що забезпечують продуктивне професiйне спiлкувания: 1) знания спшьного для суб'ектiв спiлкувания комунiкативного простору -сощально-психолопчного середовища, яке впливае на них iнформацiею (ïï змютом, цiннiстю, новизною), засобами (вербальними, невербальними, шформацшно-комушкацшними), прийиятими у конкретному освиньому середовищi, правилами спiлкувания, моральними нормами тощо; 2) використання суб'ектами комушкаци единоï системи знаков i ïx значень (вiдображения найсуттевiшиx i узагальнених особливостей предметiв i явищ), сми^в (суб'ективний змiст, якого набувае мовлене слово у контекст^; 3) адекватне розумiния iнформацiï, якою обмiиюються учасники процесу комунiкацiï; 4) оптимальне поеднання вербальних i невербальних засобiв комушкаци у процес взаемного обмiну шформащею, що вимагае вiдповiдниx комунiкативниx знань, умшь i комунiкативного досвiду; 5) попередження i подолания можливих комушкативних бар'ерiв; 6) врахування iндивiдуальностей суб'екпв комунiкацiï, наявних у них комушкативних знань, умшь, навичок, досвiду, здiбностей.
Професiйно-комунiкативна компетентнiсть передбачае знания сощальним педагогом технологи професiйно-педагогiчного спiлкувания, доцшьно].' у процесi безпосередньоï соцiально-педагогiчноï комушкаци. Важливими е вмiния моделювати процес спiлкувания, встановлювати дiловий контакт за допомогою «комунiкативноï атаки», використовувати мехашзми заражения, навiювания, переконания i на^дувания, керувати спiлкуваниям та аналiзувати його результати, педагопчно доцiльно застосувати пасивш й агресивнi методи завоювання уваги.
Майбутнi сощальш педагоги мають опанувати основнi види, форми та структуру комунiкативно-девiантноï поведшки, психолого-педагопчш пiдxоди, що сприятимуть позбавленню вiд вербальноï агрес^, вибирати заходи та засоби профшактики рiзниx комушкативних ввдхилень. При цьому завданням е: 1) сформувати сучасне уявления про поияття, типи та форми девiантноï комунiкативноï поведiнки та особливостi ïï профшактики; 2) розвинути вмiния студенлв щодо створения програм профiлактики комушкативних ввдхилень серед дiтей, пiдлiткiв та юнашв.
У результатi навчания студенти повиннi знати: рiзнидю мiж поияттями «норма», «вiдxиления» i «патологiя комунiкативноï поведiнки», види комунiкативниx девiацiй, причини, що призводять до формувания комушкативних деавiацiй, роль сiмейного вихования у формуванш комунiкативно-девiантноï поведiнки, основнi напрями i пiдxоди до профiлактики комушкативних девiацiй, теоретичнi основи формувания комунiкативноï компетентностi учнiв тощо, а також вмии застосовувати на практицi методи позбавления вiд комунiкативниx девiацiй, проводити консультувания щодо профiлактики та позбавления ввдхилень, тренiнги
серед учшвсько! та студентсько! молодО щодо профОлактики девОантно! поведшки; складати програми подолання комунОкативних вОдхилень, мОж ними О вербально! агреси.
Таким чином, соцОально-педагогОчна профОлактика вербально! агреси спрямована на допомогу тдлОткам, як1 зазнають труднощОв у спшкуванш через проблеми О вади розвитку, емоцОйно-вольово! сфери, неправильно! поведОнки, невмшня налагодити спОлкування, нездатностО до комушкацп. Завданнями соцОального педагога е в зв'язку з цим ранне виявлення дОтей, як1 вОдчувають труднощО у спшкуванш, надання допомоги педагогам-предметникам О батькам з метою мшОтзацц негативних комунОкативних проявОв, проведения спецОально! профОлактики та корекци вербально! агресО!, формування нових нормативних моделей комунОкативно! поведОнки шдлОтшв.
Проведене дослОдження не претендуе на вичерпне висвОтлення зазначено! проблеми. Важливим завданням подальшого !! вивчення е розроблення цОлОсно! системи сощально-педагогОчно! профОлактики вербально! агресО! на рОзних етапах становлення та розвитку особистостО.
Л1ТЕРАТУРА
1. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль / Л. Берковиц. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2002. - 236 с.
2. Богданова I. М. Сощальна педагопка: навч. посОбник / I. М. Богданова. - К.: Знання, 2008. - 343 с.
3. Жельвис В. И. Поле брани: сквернословие как социальная проблема в языках и культурах мира / В. И. Жельвис. - М.: Ладомир, 2001. - 349 с.
4. Змановская Е. В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): учеб. пособие для студ. высших учеб. заведений / Е. В. Змановская. - М.: Академия, 2003. - 288 с.
5. Федорова Я. Л. Прямое выражение агрессии в речевом общении / Я. Л. Федорова // Агрессия в языке и речи: сб. науч. статей; сост. и отв. ред. И. А. Шаронов. - М.: РГГУ, 2004. - 285 с.
6. Шишко М. В. Вербальная характеристика агрессии личности: дисс. ... канд. филол. наук / М. В. Шишко. - М.: Моск. гос. обл. ун-т, 2009. - 173 с.
7. Щербинина Ю. В. Вербальная агрессия / Ю. В. Щербинина. - М.: Едиториал УРСС, 2006. - 360 с.
