CC BY
88
ТЕОРЕТИЧН1 I МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ОРГАН1ЗАЦП
МЕД1АОСВ1ТИ
удк 004+316.3:37
т. ф. алексеенко
ВПЛИВ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА СТАН I ВИР1ШЕННЯ АКТУАЛЬНИХ СОЦ1АЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНИХ ПРОБЛЕМ СУСП1ЛЬСТВА
Визначено основш чинники i ризики впливу тформацтних технологш на тдростаючу особисткть. Показано розвиток комп'ютерних адикцт у тдлтюв та педагогiчнi умови ix профыактики. З 'ясовано педагогiчний ефект i можливостi використання соцiальноi реклами у заxистi права дитини на ciM 'ю.
Ключовi слова: тформацтна безпека, cоцiальна реклама, комп 'ютерш адикцп, вплив i педагогiчний змкт тформацтних технологш.
т. ф. алексеенко
ВЛИЯНИЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ НА СОСТОЯНИЕ И РЕШЕНИЕ АКТУАЛЬНЫХ СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ
ОБЩЕСТВА
Определены основные факторы и риски влияния информационных технологий на подрастающую личность. Освещено развитие компьютерных адикций подростков и педагогические условия их профилактики. Указаны педагогический эффект и возможности использования социальной рекламы в защите прав ребенка на семью.
Ключевые слова: информационная безопасность, социальная реклама, компьютерные адикции, влияние и педагогическое содержание информационных технологий.
t. f. alekseenko
AN IMPACT OF INFORMATIONAL TECHNOLOGIES ON THE STATE AND SOLUTION OF THE ACTUAL SOCIO-PEDAGOGICAL PROBLEMS OF SOCIETY
The article defines the main factors and risks caused by modern information technologies on personality of youth, and on development of their computer addiction. Also the conditions of the prophylaxis are discussed especially the use of social advertising. The paper also raises the question about the right of child to family.
Keywords: informational safety, social advertising, computer addiction, influence and pedagogical essence of information technologies.
Засоби масово! шформаци, сощальш мереж! як вид шформацшних pecypciB охоплюють дедат бшьшу аудиторш - ввд дошкольников до людей похилого BiKy i справляють великий вплив на !х сощальне становления шляхом формування смашв, уподобань, стилю життя, свиосприйняття. Завдяки !м забезпечуеться широка пошформовашсть суспшьства з рiзних питань, створюються потенцшш умови для актуатзаци сощальних, у тому чи^ сощально-педагопчних, проблем i шляхiв !х виршення. Разом з тим новi шформащйш технологи, зокрема комп'ютерш та рiзнi види реклами, нав'язують фшософш безпечного i безтурботного життя, а також товари i послуги, як1 потребують просування заради комерщйно! вигоди виробник1в, а не споживачiв, внаслiдок чого вiдбyваeться пiдмiна щншсних смислiв i орieнтирiв. Рекламованi безпечшсть i безтyрботнiсть гарантують легкость прийняття потрiбного рiшения щодо певних моделей поведшки чи здiйснения покупки, а не осмислення того, що пропонуеться i з якою метою. I в цьому полягае один з основних сощальних ризишв, як1
пов'язанi iз впливом соцiальних мереж на сввдомють, поведiнку i вчинкову дшльшсть споживачiв. Особливо актуально це усввдомлювати стосовно дiтей i молодо Саме такий аналiз у контекст позитивного i негативного впливу, !х взаемозв'язку та можливостей використання сощальних мереж i сощальнох реклами у захисп прав дiтей е актуальною сощально-педагогiчною проблемою i метою статп.
Особливоси впливу комп'ютера на особистють здебiльшого розглядаються в рiзних аспектах у працях дослiдникiв: як технолопчт залежноси (М. Гриффiтс); як види «втечЪ> вiд реальност (Н. Пезешк1ан); як засоби змiни емоцшного стану (Х. Шиффер); у контекст! «патолопчного використання комп'ютера» (М. Шоттон). Вивченню сучасних комп'ютерних iгор та !х впливу на пiдлiткiв присвяченi працi I. Болонова, I. Бурлакова, О. Войскунського, А. Гордеево", Г. Петрусь, С. Шапкiна та ш. Роль реклами у суспiльствi та 11 вплив на формування особистосп, взаемозв'язок мiж потребами суспiльства та комплексом маркетингу як фшософи управлшня дослiджували И. Акулiч, М. Бейкер, Ф. Котлер, психологiчнi механiзми впливу рекламно! шформацл на людину -В. Зазиюн, А. Лебедев-Любiмов, К. Мозер та ш.
Однак практично поза увагою дослвднишв залишились проблема педагопчного змiсту засобiв соцiальноI реклами, право дитини на безпечну шформащю. На подолання тако! суперечностi в лабораторп соцiальноI педагогiки 1нституту проблем виховання НАПН Укра!ни пiд безпосередшм науковим керiвництвом автора щех публшацп були виконанi дисертацiйнi дослiдження проблеми профiлактики комп'ютерних адикцiй пiдлiткiв [5], зумовлено1 iнтенсивним розвитком нових комп'ютерних технологш та 1нтернету, якi е ввдносно сильними сучасними засобами змши емоцiйного стану; реалiзацiI рiзних форм адиктивно1 поведiнки осiб, що «патолопчно використовують комп'ютер», та захисту права дитини на им'ю засобами сощальнох реклами [6], актуалiзованого потребою використання II потенцшних можливостей в активiзацií суспiльства у захистi права дитини.
Нами було доведено, що характерною ознакою технологш, як використовуються сощальними мережами, е вплив !х на сввдомють особистостi, навiть всупереч И волг Ризик формування комп'ютерноИ адикци як прояву соцiальноí дезадаптацií зростае саме у шдликовому вiцi, осшльки для нього характернi пiдвищена навшватсть, цiкавiсть до нового, бажання отримати новi враження, вiдчуття. При цьому найбiльш ризикованим е перiод, коли шдлхток переживае кризу розвитку i кризу iдентичностi. У цей час йому притаманнi незрiлi моральнi переконання, пiдвищений егоцентризм, прояв впертостi, протесту, боротьби проти виховних авторитетiв, прагнення до незалежностi, самостiйностi, невiдомого, ризикованого, а також схильшсть перебiльшувати стутнь складностi проблеми, переважання пасивних форм подолання стресових ситуацiй, що можуть слугувати передумовами формування адиктивно1 поведшки i комп'ютерноí адикцií у шдлиюв. Цьому також сприяють особливостi будови комп'ютерних ^ор та закладений у них мехашзм занурення у гру, який створюе ефект участi гравця у вiртуальнiй реальностi [1; 2; 3].
В основу вшх класифшацш комп'ютерних iгор покладено подiл на рольовi (в яких ролi комп'ютерних геро^'в приймаються гравцями) та нерольовi (аркади, головоломки, iгри на швидшсть реакцií, традицiйно азартнi iгри). У ходi експерименту з'ясовано, що рольовi комп'ютернi iгри значно сильнiше впливають на пiдлiткiв, спричиняють дезадаптацiю та особиспсш порушення, якi виявляються у змщенш «Я-реального» i «Я-вiртуального». Внаслвдок iдентифiкацii гравця з головним героем гри i подальшою потребою перебування у вiртуальному свiтi рольовi ^и здатнi викликати залежнiсть.
Розвиток «феномена уявного друга» (Г. Старшенбаум) вдаолшае ввд виконання певних соцiальних обов'язшв у реальному життi. Руйнiвний характер комп'ютерно" адикцií виявляеться у втрап значения i цiнностi емоцiйних стосуншв iз людьми, загостреннi мiжособистiсних конфлшлв. Цi ризики зумовлюють необхiднiсть профшактично" роботи з пiдлiтками.
Специфiка машпуляцп полягае в тому, що вона е не тшьки латентною, а й зливаеться у свiдомостi i самосвiдомостi з власними iнтересами, почуттями, думками людини i диктуе !й певнi форми мислення та дiяльностi, що в принципi може розщнюватись як iмiтацiя суб'ектностi iндивiдiв.
Основою для манiпуляцiй е властивють людсько1 особистостi бути вiдкритою свггу, довiряти публiчнiй шформацп (яка у рiзних рекламных продуктах та 1нтернет-технолопях е не тшьки великою, а й рiзновекторною та часто взаемовиключною), в результатi чого губитися в тому, що для не! справдi необхiдне, а що нав'язане.
Загалом машпулящя е видом психологiчного впливу, за якого вiдбуваеться стимуляцiя намiрiв, котрi часто не збiгаються з актуальними бажаннями.
Технологи, що використовуються в сощальних мережах, продукують у людей суб'ективну структуру, яка може стати замшником 11 ютинно1 шдив^альносп. Це особливо чiтко простежуеться на прикладi занурення в комп'ютернi ^и, коли реальне життя пiдмiнюеться вiртуальнiстю. Манiпулювання приховано уражае найважливiше досягнення достошства людини - 11 самють, певною мiрою позбавляючи особистiсних сми^в, i спрямовуе 11 на шлях «бути як супергерой» (наприклад, з комп'ютерно1 гри) або «як усЬ>, «любити тшьки те, що люблять шшЬ>, «робити так, як пропонуе шший» тощо.
Проблема полягае також у масовизаци впливiв - як позитивних, так i негативних. Окрiм того, негативнi впливи можуть вiдкривати шлях i до масових неврозiв, що було зафiксовано нами спещальними методами дослiдження пiдлiткiв до, у ходi i пiсля гри у рольовi комп'ютернi iгри. Експериментальнi даш засвiдчили значне пiдвищення рiвня агресивносп пiдлiткiв пiсля тривало1 гри, а також 1х гуртування у малi групи (що значно пiдсилювало рiвень агреси) з метою пошуку об'екпв i ситуацiй для 11 зняття.
Разом з тим можна ввдзначити i те, що механiзм машпулювання викликае до життя процеси сощального загартування - сприяе розвитку таких особиспсних проявiв, як вибiрковiсть, стшюсть i терпимiсть Однак це малопомино на прикладi пiдлiткiв i бшьшою мiрою простежуеться у вiкових групах осiб, як1 вже е достатньо сформованими особистостями i мають власну позицiю щодо рiзних соцiальних явищ i впливiв, умiють чинити 1м опiр.
Комп'ютерну адикцiю диференцiюють на два види: 1нтернет-адикщю (Я. Юмберл^ А. Голдберг, Дж. Сулер, К. Янг) та ^ову адикцiю (С. Проценко). Ми проаналiзували 1х особливосп i можемо стверджувати, що вони мають як спшьш, так i вiдмiтнi риси. Спiльним е ввдхвд вiд реальности що вiдбуваеться у виглядi своерщно1 «втечЬ>, коли замють гармоншно1 взаемоди з усiма аспектами дшсносп спостерiгаеться активiзацiя дiяльностi в якому-небудь одному напрямку. Важливу роль при цьому ввдграе вiртуальна реальшсть, яка потужно активiзуе зоровий, слуховий та к1нетичний аналiзатори i, отже, е конкуруючою для ютинно1 реальность Небезпечним е те, що межа мiж такими реальностями розмита внаслвдок дiй, спрямованих на комп'ютер i навколишнi об'екти. Крiм того, робота за комп'ютером пов'язана з додатковим емоцшним напруженням. С всi тдстави розглядати психологiчнi аспекти комп'ютерно1 адикцп за аналопею з наркотичною, алкогольною чи шшими видами залежностей.
На основi праць О. Сгорова, В. Менделевича та Г. Старшенбаума нами були визначеш так1 етапи формування комп'ютерно1 адикцil у пiдлiткiв:
- емоцшне захоплення (шдлиок розумiе, що юнують доступнi засоби швидко i без особливих зусиль змiнити свiй настрш, самопочуття; група ризику - тдлики з низькою адаптивною здатнiстю, самотш, нестiйкi до стресiв, з явними проявами незадоволеностi собою, життям, оточенням);
- спроба замти (чим частше використовують комп'ютер, тим бшьше мiжособистiснi стосунки ввдходять на другий план; при цьому повторне звернення до 1нтернету, гри провокуе будь-якi подil, що викликають вiдчуття дискомфорту, незадоволення, тривоги в реальному житп);
- замта (звернення до комп'ютера стае звичним методом реагування на негаразди в житп; мотивацiя штучно1 змiни свого стану стае дедалi iнтенсивнiшою i ставлення до близьких втрачае свою значущють);
- криза (спостерiгаеться повне домщування адиктивно1 повед1нки, для яко1 характерт занурення в адиктивний процес, вiдчуження вiд спiлкування з iншими людьми; гра на комп'ютерi може не давати такого задоволення, як ратше, тому можливий апатичний стан адикта).
За результатами дослiдження з'ясовано, що для комп'ютерно1 адикцil пiдлiткiв характерним е ввдхвд вiд реальностi у виглядi своерiдноl «втечт, коли замють гармонiйноl
взаeмодiï з yciMa аспектами дщсносп вiдбуваються активiзацiя у вузькоспрямованiй сферi дiяльностi, недооцiнка та iгнорyвання Bcix iнших сфер соцiального життя. Основними передумовами BTe4i визначено:
• бажання долучитися до «св^ дорослих» за ввдсутносл сформованостi навичок контролювання сво1х вчинк1в i прогнозування ïx насладив;
• попршення псиxологiчного клiматy в конфлiкти, сварки, непорозyмiння; ввдсутшсть чiткоï мети i позитивних вдеатв;
• потреба у самоствердженнi себе «як сильного, лвдера, героя, переможця»;
• недостатня поiнформованiсть про негативний вплив комп'ютера на фiзичний i псиxiчний стан органiзмy;
• широка та налагоджена мережа комп'ютерних клyбiв, неконтрольований доступ до комп'ютерних ^ор та постiйне захоплення i продумування процесу гри;
• збiльшення часу, проведеного за комп'ютером, втрата контролю за часом (нездатшсть вчасно припинити гру);
• витiснення iншиx штереав;
• стан дискомфорту поза грою;
• прагнення до ризику.
Тому змют, форми i методи профшактики розроблялися з урахуванням зазначених передумов.
Предметом нашого цiльового дослiдження була також реклама, осшльки вона ввдграе важливу роль у соцiальниx процесах, е медiатором, провiдником позитивного i негативного, формуе i транслюе сввдомють та актуальну культуру. Завдяки ш до широких верств населения доводяться рiзнi полiтичнi iдеï i лозунги, бажання полииюв, як1 досить часто не е конструктивними, а спрямоваш на демонстрацiю конфлiктy iнтересiв.
Довiра дiтей до реклами е просто непорушною i беззастережною: вони вiрять усьому, що чують i бачать на рекламнш продyкцiï - бшбордах, плакатах, буклетах, вiдеороликаx тощо; хочуть мати те, що ця продукщя рекламуе (вважаючи саме його найкращим); цитують дослiвно ïï тексти i слогани. Однак така дiя не обмежуеться тшьки конкретними бажаннями «мати щось точно таке». Вона мае пролонгований ефект, який виявляеться у переконаносп, що:
1) «насправдi жити - це споживати»;
2) «ш в чому не потрiбно собi вiдмовляти».
Цi настанови сприяють негативнш трансформацiï свiдомостi, формуванню споживацьких, утилиарних мотивiв та iнтересiв. Реклама також сприяе формуванню у дiтей певних модних образiв, престижних геро1'в, з якими вони себе iдентифiкyють.
Лонптюдш спостереження переконують, що iнтерес до реклами дии починають виявляти ще з раннього вiкy. Мами тдтверджують, що вже з трьох мюящв у дiтей, якi часто перебувають у шмнап, де працюе телевiзор, визначаеться «улюблена реклама»: пiд час ïï трансляци вони перестають плакати, повертають голiвкy в бiк екрана i фшсують свiй погляд на картинках, що змiнюють одна одну. Дии «впiзнають» свою улюблену рекламу з перших секунд i до ïï кшця збер^ають тишу i спокш. Як1 теxнологiï впливу на сввдомють та емоцiï' закладають у рекламу ïï розробники? Чи можна ïx вважати безпечними для псиxiчного здоров'я дiтей? Цi запитання залишаються вiдкритими.
Дошкольники й молодшi школярi здебiльшого сприймають вiдео (теле) рекламу як один iз видiв мyльтфiльмiв. ïx приваблюють короткий i зрозумший (простий) сюжет, гyчнi звуки, яскравi кольори, епатажиi геро].', екстравагантнiсть поведшки останнix. Однак проблема полягае в тому, що вони звикають до яскравих, динамiчниx, екстравагантних образiв, яких не бачать у реальному житп, а тому втрачають iнтерес до повсякденного життя, до живого стлкування. Окрiм того, простежуеться негативний вплив на розвиток пiзнавальноï' сфери дией, ïxне звикання до пасивного сприйняття iнформацiï, яку несе реклама: там е конкретш поради, тому не потрiбно самим шукати вiдповiдi на проблемш питання. Реклама також може формувати у дией штyчнi, зайв^ шкiдливi потреби. Вони створюють передумови для розвитку розбещеностг, жадiбностi, девiантноï поведiнки.
Реклама виконуе роль мехашзму переконання i впливае на формування цшшсних орiентацiй, закладае певнi стереотипи поведшки людей. Особливо показовою у цьому контекст!
е реклама алкогольно!' i тютюново1' продyкцiï, героями яко1' е красивi i чyтливо-еротичнi дiвчата, сильнi, впевнеш й самодостатнi чоловiки. Саме на них, з чаркою чи цигаркою, «хочеться бути схожими, щоб бути такими ж устшними у житп», - так вiдповiдають дiти. I так вони й роблять - палять цигарки, вживають алкоголь, ходять з пляшками пива. Через таку рекламу ввдбуваеться пiдмiна цiннiсниx смислГв i орiентирiв. Отже, реклама може ютотно впливати на загальну поведшку дитини та ïï ставлення до свгту, як1 далеко не завжди збтаються з тими перспективами й щлями, що ïx визначае виховання.
Реклама - вправний манiпyлятор сввдомютю i поведiнкою споживачiв рекламного продукту. Вона нащлюе на реалiзацiю первинних виальних цiнностей, пов'язаних iз задоволенням потреб, або прагненням до сощального престижу через придбання рекламованоï продукцп, тим самим стверджуе повагу до матерiального продукту як повноцiнного замшника духовного. Така ситyацiя актyалiзyе проблему педагогiчноï експертизи соцiальноï реклами та визначення умов ïï доцiльностi.
У контекст! до^дження захисту права дитини на им'ю засобами соцiальноï реклами нами вирiшyвалось актуальне завдання соцiальноï педагогiки - влаштування дiтей-сирiт i дтй, позбавлених батькiвського пiклyвания, у сприятливе сiмейне середовище. З щею метою розгорталась активна, педагогiчно доцшьна рекламна кампанiя, спрямована на формування гyманiстичноï свiдомостi, цiннiсного ставлення до дитини, батьюв i сiм'ï загалом, вiдповiдального батьк1вства та розвиток мотивацп до надаиия необxiдноï допомоги обездоленим диям, забезпечення захисту ïx прав, передуем на люблячу сiм'ю i имейне виховання.
Нами було визначено педагоггчний ефект соцiальноï' реклами, гад яким сукупно розумшться прогнозоваиi гад час планування рекламноï' кампанiï' змши у свiдомостi та поведiнцi людини, а саме:
• yсвiдомлення значення тих чи iншиx сyспiльно бажаних щнностей;
• меxанiзми запам'ятовування шформаци про т чи iншi сощальт проблеми;
• емоцiйнi ставлення до рекламованих проблем, yсвiдомлення ïx особистiсноï' значущосп;
• виникнення соцiальноï' комуткаци з приводу ^формаци, що була подана в сощальнш рекламнш продукци;
• ввдмова вiд реклами неприйнятних, з погляду сyспiльноï моралi, моделей поведанки, ïx змiна та ш.
Засобами педагогiчного впливу соцiальноï' реклами визначено сощально-щншсну iнформацiю та символи; комушкативш меxанiзми - слово, слоган i текстовий блок; емоцшш подразники - iлюстрацiю, колiр, голос i музику; мотивацiйнi спонуки - актуальт потреби, цiннiснi настанови, iнтереси цiльовоï аyдиторiï. Педагогiчний вплив забезпечувався у взаемозв'язку 4 компонентiв i засобiв соцiальноï реклами, грунтувався на закономiрностяx процесу опрадювання iнформацiï людиною (шляхом активiзацiï' сенсорних систем, концентрацiï уваги, штерпретаци i осмислення, актyалiзацiï, прийняття, запам'ятовування) i формування позитивного рекламного образу.
Отже, нами представлено результати наукових до^джень лабораторiï соцiальноï педагопки 1нституту проблем виховання НАПН Украши щодо безпеки дiтей у сощальних мережах та можливостей використання ïx потенцш у заxистi прав дитини. На нашу думку, там до^дження слад продовжувати з метою поглиблення знання про меxанiзми впливу сощальних мереж на особиспсть i сощальш групи, а також пошуку конструктивних шляxiв ïx застосування у виршенш складних соцiально-педагогiчниx проблем.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексеенко Т. Ф. Особливоста шформацшного оточення сучасно1 с1м'1 в Украш / Актyальнi проблеми виховання дггей у закладах iнтернатного типу : зб. наук. праць. - К., 2002. - С. 124-134.
2. Алексеенко Т. Ф. Мас-медiа шдустрп дозвшля як сощально-культурний феномен / Т. Ф. Алексеенко // Педагопчш та реакцшш теxнологiï в сучаснш iндyстрiï дозвiлля : матерiали мiжнар. конф. - К., 2004. - С. 38-45
3. Алексеенко Т. Ф. Роль засобiв масово1 шформацп у забезпеченнi прав дитини. Сощальна реклама Державна тематична доповiдь про становище дггей в Украïнi за тдсумками 2008 року «Реалiзацiя права дитини на виховання в им'"»; Центр дослвдження дитинства. [Електронний ресурс] /
Т. Ф. Алексеенко // - сайт Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини. -C. 129-140. - Режим доступу: www.ditu.gov.ua.
4. Сощальна педагопка: словник-доввдник / Т. Ф. Алексеенко, Ю. М. Жданович, I. Д. Зверева, О. Л. Кононко та ш. ; за заг. ред. Т. Ф. Алексеенко. - Вшниця, ООО «Планер», 2009. - 548 с.
5. Сергеева Н. В. Сощально-педагопчш умови профшактики комп'ютерноï адикцп тдлпшв: автореф. дис.....канд. пед. наук / Н. В. Сергеева. - К., 2010. - 19 с.
6. Сватенков О. В. Педагопчт умови захисту права дитини на ом'ю засобами соцiальноï реклами: автореф. дис.....канд. пед. наук / О. В. Сватенков. - К., - 2010. - 20 с.
удк 070:37 «312»
о. а. бондаренко ТЕХНОЛОГИ МЕД1АОСВ1ТИ В СУЧАСН1Й ШКОЛ1
Стаття присвячена проблемам aKmuei3a^ï Macoeoï Mediaoceimu в сучаснш школi. Розкрито процес формування Media- та iнфoрмaцiйнoï грамотностi учня i вчителя з використанням технологш Mediaoceimu. Вказано напрямки розробки та застосування технологш мeдiaосвiти в школi.
Ключовi слова: мeдiaocвima, мeдiaгрaмomнicmь, iнфoрмaцiйнa грамоттсть, учт, вчumeлi, мeдiaкульmурa, технологи мeдiaocвimu.
е. а. бондаренко ТЕХНОЛОГИИ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ В СОВРЕМЕННОЙ ШКОЛЕ
Статья посвящена проблемам активизации массового медиаобразования в современной школе.Освещен процесс формирования медиа- и информационной грамотности ученика и учителя с использованием технологии медиаобразования. Указаны направления разработки и применения технологий медиаобразования в школе.
Ключевые слова: медиаобразование, медиаграмотность, информационная грамотность, учащиеся, учителя, медиакультура, технологии медиаобразования.
o. a. bondarenko MEDIA EDUCATION TECHNOLOGIES IN MODERN SCHOOL
The article is devoted to the problems of activation of media education in modern schools, formation of students ' and teachers ' media and information literacy through media education technologies.
Keywords: media education, media literacy, information literacy, students, teachers, media culture, media education technologies.
Термин «медиаобразование» до сих пор является областью дискуссий. Для профессионалов масс-медиа - это в первую очередь профессионализация, раннее обучение профессиональному мастерству будущих журналистов, режиссеров, операторов и др. С появлением компьютерных мультимедиа в среде непрофессионалов утвердилось мнение, что это использование информационных технологий в образовании. Учитывая, что термин родился в педагогической среде, приходится признать, что оба толкования неточны. Для педагогов медиаобразование - это в первую очередь использование СМИ как материала для анализа на уроках и освоение предметного содержания через создание собственных сообщений-медиатекстов. На первый план выходит развивающая и формирующая функции медиаобразования, оно одновременно является и средством для постижения предмета, и средством для формирования информационной культуры ученика - критического мышления, умений работать с информацией.
Технологии медиаобразования, с одной стороны, являются прикладными, с другой -помогают объединить изучение предметов и отдельных учебных курсов в единый процесс образования, поскольку основная задача медиаобразования - формирование общих
