CC BY
16
УДК 343.915:343.85
Н. Я. Муринець
1нститут права i психологи, acnip.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ ДЛЯ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ЯК ПРОФ1ЛАКТИКА ДЕВIАНТНОÏ ПОВЕД1НКИ НЕПОВНОЛ1ТН1Х
© Муринець Н. Я., 2015
З'ясовано важливкть та суть профилактики девiантноï поведшки неповнолiтнього, проаналiзовано досвщ попереднiх поколшь, напрацювання зарубiжних краУн, статистичнi данi Департаменту iнформацiйно-аналiтичного забепечення МВС УкраТни.
Ключовi слова: неповнолiтнiй, девiантна поведшка неповнолiтнього, кримiнальна м1л1ц1я у справах дггей, проф1лактика, самовдосконалення, правопорушення, статистичш данi.
Н. Я. Муринец
ОБЕСПЕЧЕНИЕ УСЛОВИЙ ДЛЯ САМОСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ КАК ПРОФИЛАКТИКА ДЕВИАНТНОГО ПОВЕДЕНИЯ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ
Статья посвящена выяснению важности и сути профилактики девиантного поведения несовершеннолетнего, анализу опыта предыдущих поколений, наработок зарубежных стран, статистических данных Департамента информационно-аналитического обеспечения МВД Украины.
Ключевые слова: несовершеннолетний, девиантное поведение несовершеннолетнего, уголовная милиция по делам детей, профилактика, самосовершенствование, правонарушения, статистические данные.
N. Ja. Murynets
PROVIDING CONDITIONS FOR SELF-IMPROVEMENT AS PREVENTION OF DEVIANT BEHAVIOR OF JUVENILES
This article is devoted to the importance and merits of prevention of deviant behavior of a minor, the experience gained from previous generations of developments abroad, statistical information and analytical department providing MIA of Ukraine.
foy words: juvenile, juvenile deviant behavior, criminal police for children, preventive maintenance, improvement, crimes, statistycal data.
Постановка проблеми. Девiaнтнi форми поведшки неповнолгтшх в наш час не тшьки CTpiMKO поширюються, але й набувають особливих рис, незвичних i навгть загрозливих для сустльства. Проблема зростання кшькосп правопорушень серед неповнолгтшх, характерними рисами яких е сощальна та емоцшна незршсть, поява стшких аморальних поглядiв, вимагае об'еднання зусиль педагопв, психолопв, cоцiaльних пpaцiвникiв, юpиcтiв та пращвниюв piзних державних i громадських шституцш з метою виявлення, усунення та запобтання виникненню
причин та умов, яю призводять до протиправних дш. Тому одним iз напрямiв боротьби зi злочиннiстю взаг^ та злочиннiстю неповнолiтнiх зокрема е профiлактична дiяльнiсть, пiд якою розумдать дiяльнiсть державних органiв i громадськосп, що мае системний характер як за комплексом заходiв, так i за колом суб'ектiв, якi И здшснюють, спрямовану на недопущення виникнення, усунення, послаблення або нейтралiзацiю причин та умов злочинносп, окремих !! видiв та конкретного злочину. Вона передбачае систему загальних i спещальних заходiв на рiзних рiвнях сощально! оргашзацп: загальнодержавному, економiчному, медико-санiтарному, педагопчному, соцiально-психологiчному [1, с. 198-200].
Стан дослщження. Над проблемою працювали С. Голод, О. Чулкова, В. Лебеденко, Л. Герасименко, С. Денисов, Р. Бойченко, Л. Кроплю, С. Шкардун та ш., яю у сво!х дослщженнях аналiзували роль органiв державно! виконавчо! влади, громадськостi у виявленш та профiлактицi девiантних проявiв серед дггей, визначали прiоритетнi напрями в робой кримшально! мшщи у справах дггей залежно вiд чинникiв, яю сприяли поширенню девiантно! поведiнки серед дггей. Проте дiтям сьогодення притаманна девiантна поведiнка, що спонукае до нових дослщжень, розроблення нових методiв протиди цьому негативному для суспшьства явищу.
З огляду на наведене вище, метою нашо! статтi е аналiз досвiду зарубiжних кра!н, визначення прюритетних напрямiв роботи правоохоронних оргашв Укра!ни стосовно профiлактики девiантно! поведшки дитини.
Виклад основних положень. Проблему протиправно! поведiнки дiтей протягом останшх рокiв iнтенсивно дослiджували вiтчизнянi й зарубiжнi вченi. Визначних успiхiв у розроблення превентивних заходiв та реалiзащ! профiлактики злочинностi дiтей досягла 1талш. Зважаючи на те, що до одного iз головних напрямiв кримшально! полгшки Iталi! належить практика профшактики злочинностi, там створено цiлу систему превентивних заходiв, яка i формуе полгшку запобiгання злочинностi в кра!ш [2, с. 493]. Вiдомий ггалшський учений-кримiнолог М. Джемма запропонувала визначення профшактики як безпосередшх заходiв iз захисту потенцiйно! жертви вiд злочинного посягання шляхом передбачення нападу, унеможливлення або зменшення можливосп його здшснення i, отже, заподiяння шкоди потерпшим або !х майну. Нинi у концепщ! кримiнального правосуддя кра!ни юнуе декiлька моделей, наприклад, модель реабштацп. Дотепер щодо дiтей простежуеться ч^кий курс на пiдтримку i впровадження ще! моделi, оскiльки вважаеться, що дгш залучаються до злочинно! дiяльностi, насамперед, внаслiдок негативного впливу дорослих злочинщв, а також навколишнього кримшогенного оточення, що пiдсилюе !х дезадаптащю [2, с. 494-495]. Цього не побачиш на територi! Укра!ни, як показуе практика, - в 11 виховних колошях утримуеться близько 3 тисяч неповнолгтшх. Понад 50 % - засуджеш за грабежi й крадiжки, 25 % - за розбш, 10 % - за нанесення тяжких тшесних ушкоджень чи вбивство. Майже кожний третш засуджений неповнолiтнiй вщбувае строк вiд 1 року до 3 роюв, половина - до 5 i приблизно 18 % - бшьше нiж 5 роюв позбавлення волi. На нашу думку, вартувало б законодавчому органу виконавчо! влади Укра!ни прислухатись до думки вчених-кримшалю^в М. Барбалi, Р. Стелла, М. Кавуалло, яю вважають, що люди, котрi вчиняють злочини, багато в чому е жертвами сощально! несправедливости бщносп, !хнi дi! е вщповщдю на обман суспiльства. Основним тдходом до осiб, якi вчинили злочинне дiяння, вважаеться лiкування, а не покарання правопорушника, тому робляться спроби максимального вилучення цих ошб з юрисдикцi! кримiнально! юстицi!. Особливого значення набувають консультування i психолопчне лiкування iндивiдуума в общинi та участь у рiзних реабiлiтацiйних програмах. Сучасна профiлактика протидi! злочинностi молодi в Iталi! характеризуеться наявнiстю багатьох рiзноманiтних спецiальних програм. Серед них важливе мюце вiдводиться заходам профшактики злочишв молодi, зокрема заходам ранньо! профiлактики антисоцiально! поведiнки. Iталiйськi кримшологи вважають дитячий i юнацький перюди розвитку особи надзвичайно важливими з погляду профшактики злочишв неповнолгтшх. Багато в чому це визначае ефективнють вше! профшактично! дiяльностi, спрямовано! на зниження рiвня злочинностi [2, с. 494-495]. Особливу увагу необхщно придшяти
групам, до складу яких входять особи, не взят тд варту в перюд попереднього розслщування. Це зв'язано з тим, що кожний сьомий з таких неповнолгтшх, ско1вши повторний злочин, втягнув в нього шшого неповнолгтнього, а 8 % - двох осiб, що рашше не залучалися до кримшально1 вiдповiдальностi [3, с. 181]. Щодо позицп вiтчизняних науковцiв, то, на думку Л. В. Кроплю, з метою профшактики злочинно! поведiнки неповнолгтшх, по-перше, необхiдно створити умови для нормального i повноцiнного розвитку им'1, в якiй виховуеться неповнолiтнiй; по-друге, потрiбно реформувати систему освiти в такому напрямку, який би давав кожному неповнолгтньому можливють самореалiзуватись в будь-якш сферi, в якiй вш мае здiбностi. По-трете, школа повинна виконувати не лише освгтню, а й виховну функщю. Звiсно, це - невеликий комплекс профшактичних заходiв, але найнеобхiднiший на початковому етат профшактично1 дiяльностi [4, с. 51]. На нашу думку, проблем було б менше i вони виршувались би ефективнiше, якби в Украш iснував орган, вiдповiдальний лише за захист дгтей, на кшталт омбудсмена (уповноваженого) з прав дитини - саме така державна шститущя усшшно функщонуе в багатьох крашах свгту, зокрема в США, Канадi, багатьох европейських крашах, де кожна дитина знае координати мюцевого уповноваженого. З'явившись вперше в 1981 р. в Норвеги, уповноваженi iз прав дитини сьогоднi мають сво!х представникiв навгть у найвiддаленiших куточках кра!н, що щнують життя без насильства молодого поколшня. У нашiй краш функщонуе Управлшня кримшально1 мшщи у справах дгтей, яке пiдпорядковане Мiнiстерству внутршшх справ, а на мiсцях - мiсцевi служби у справах дгтей, на якi Закон Укра1ни "Про органи i служби у справах дгтей та спецiальнi установи для дгтей" покладае захист прав дгтей. Проте цi органи об'ективно не здатш впоратись iз покладеним на них завданням не лише через переважно "кримшальну" спрямованють свое1 дiяльностi - адже займаються вони передуем тими неповнолiтнiми, якi переступили межу закону, - а й через дефщит кадрiв: на одного пращвника припадае п'ять-шiсть тисяч неповнолiтнiх [6, с. 61].
Як показуе практика, в мотивацп злочинного поводження неповнолгтшх все важлившу роль вiдiграють сощально зумовленi мотиви, породженi бiднiстю, убопстю, безпритульнiстю, що змушують неповнолiтнiх шукати будь-якi джерела засобiв iснування. Як показують прокурорська i слiдча практика, в шм'ях iз низьким прожитковим рiвнем причиною здiйснення розкрадань е недощання, i ця причина спостертаеться у кожнiй кримiнальнiй справi. У зв'язку з цим важливим у профшактичнш дiяльностi повинно стати забезпечення ефективно! роботи таких соцiальних установ для неповнолгтшх, як притулки, центри медико-сощально1 реабштаци, забезпечення неповнолiтнiх харчуванням, одягом, взуттям, засобами особисто1 гшени. Дiтей, що звернулись до притулюв, до центрiв забезпечення гарячою 1жею й iнших соцiальних закладiв, оргашзацш, необхiдно обов'язково ставити на облш, про що негайно повiдомляти в кримшальну мшщда у справах дгтей (далi - КМСД). Крiм того, за допомогою благодiйних фондiв, пунктов, центрiв КМСД повинна постiйно виявляти дгтей, що жебракують, забезпечувати скерування !х до соцiальних закладiв для неповнолгтшх. З метою виявлення бездоглядних дгтей необхiдно проводити разом з представниками служб у справах дгтей мюцево1 адмiнiстрацil рейди, про результати яких шформувати через засоби масово1 iнформацil громадськiсть. Крiм того, до роботи для виявлення дитячо1 бездоглядносп КМСД все активнiше залучае члешв громадських формувань з охорони громадського порядку. Разом iз педагогiчними колективами шкш, училищ, технiкумiв КМСД вживае заходiв для полiпшення стану виховно1 роботи у навчальних закладах i за мiсцем мешкання дiтей. Одним з усшшних напрямiв ранньо1 профшактики дитячо1 бездоглядностi е ведення внутршньошкшьного облiку дiтей, якi не вщвщують школу, схильних до жебрацтва, вживання алкоголю, наркотикiв. У цiй робой важливе мюце вiдводиться педагогам, 1хнш професiйнiй майстерностi у справi полшшення стану виховно1 роботи в навчальних закладах i за мiсцем мешкання з указаною категорiею пiдлiткiв. З метою забезпечення доступу дгтей до нащональних, духовних та iсторичних щнностей, сприяння соцiальному, духовному благополуччю, а також з метою всебiчного розвитку дгтей необхiдно змiцнити i розширити мережу дитячих закладiв культури, спортивних i художнiх секцiй позашкiльних виховних, а також клубних закладiв
[7, с. 384-387]. З дитячих роюв у людини формуються внутршш переконання, яю закладають не лише батьки, але й школа, в якш дитина перебувае 12 роюв, а це зовшм не маленький перюд в житп людини [8, с. 86].
Найважливший метод виправлення деформацш соцiалiзацi! учня - правове виховання. Формування правових знань набувае в цьому випадку першорядного значення, тому що тут недостатньо одше! морально! вихованосп. Правильний тип поведшки може формуватись тшьки на ширшiй основ^ яка охоплюе i правове виховання. Суть правового виховання школяра саме у перспективности необхщно навчити кожну молоду людину не тшьки виконувати вимоги закону, а й проявляти активнють у здшсненш законносп та встановленого правопорядку. Добре вщомо, що молодшi школярi суворiше, нiж доросл^ дотримуються правил гри i дитячого кодексу поведшки (не бреши, не будь жадiбним, не будь боягузом). Треба мати на уваз^ що, по-перше, заходи правового виховання самi по собi недостатш для профшактики (недопущення) девiантно! поведiнки. По-друге, правовиховна робота мае бути спрямована на вироблення навичок правового захисту, шформованють дитини про !! права та обов'язки. По-трете, вироблення у школярiв сощально-правових настанов, якi забезпечують усвщомлення ними як проспективно!, так i можливо! ретроспективно! вiдповiдальностi за свою поведшку. На нашу думку, одшею iз форм реагування на види девiантно! поведiнки школярiв е вщновне правосуддя у виглядi шкшьно! медiацi!/медiацi! однолiткiв. Суть шкiльно! медiацi! полягае у примиреннi мiж школярем, якому завдана шкода (потерпшим), i школярем, який !! заподiяв (правопорушником), за посередництва компетентно! особи - медiатора, роль якого може виконувати шкшьний психолог або класний керiвник. У варiантi медiацi! однолiткiв таку роль вщграе iнший, особисто не защкавлений у конфлiктi школяр. Застосування примирних процедур дозволяе виршувати конфлшти за рахунок активного залучення сторш конфлiкту, забезпечуе швидке вiдшкодування моральних та матерiальних збиткiв, завданих конфлштною ситуацiею, приводить до зцiлення жертви i сприятиме вiдновленню порушених прав, завдяки чому i жертва, i правопорушник досягнуть передусiм спiльного виршення конфлiкту та порозумiння. Тобто "вщновний результат" означае згоду, досягнуту в результат бесiди мiж правопорушником i жертвою (сторонами) за участi третьо! незалежно! сторони. Сторони повиннi добровшьно дiйти згоди. 1нститут шкiльно! медiацi! мае вагоме значення не лише для жертви, а i для правопорушника, оскшьки це дасть йому змогу розiбратись у негативних дiях, якi вiн вчинив, вiдчути провину i сором за скоенi дiяння. Пiдводячи пiдсумок, необхiдно зазначити, що школа - це друга сфера розвитку дитини, поряд з батьювським вихованням [50, с. 87-88]. На нашу думку, це один iз найефектившших методiв, оскшьки дгш в початкових класах орiентуються на дорослих -вчителiв, батькiв, тому важливо саме в цьому ранньому вщ не упустити момент прояву девiантно! поведшки.
Пщтримуемо думку I. М. Чепендюк, який вважае, що процес сощально! реабштацп устшно здiйснюватиметься в тому випадку, якщо у неповнолггаього вдасться викликати потребу в самовдосконаленш та самовихованш. Але за умови, що об'ект цього процесу стане активним суб'ектом корекцшно! роботи, оскшьки сощальна корекщя девiантно! поведiнки передбачае передуем виявлення неблагополуччя в системi вiдносин дитини як iз ровесниками, так i з дорослими, а також оздоровлення сощально! ситуацп [11, с. 219-220].
Висновки. Отож, профшактика девiантно! поведiнки неповнолiтнього - непросте явище, потребуе правильно тдготовлених пращвниюв у тiй чи iншiй сферг Щодо Укра!ни, то на !! територi! законодавчо закрiплено здiйснення профшактики злочинносп серед неповнолiтнiх та шших видiв девiантно! поведiнки, зокрема розпорядженням КМУ вщ 31 травня 2012 року №329-р "Про затвердження плану заходiв з виконання у 2012 рощ Загальнодержавно! програми "Нацiональний план дш щодо реалiзацi! Конвенцi! ООН про права дитини" на перюд до 2016 року", Положенням про психолопчну службу системи освгш Укра!ни, затвердженим наказом МОН та шшими нормативними актами. Проте навпъ така законодавча база, на нашу думку, якщо проанатзувати реалп сьогодення, не дае бажаного результату, тому, можливо, влада Укра!ни i
затвердила Постанову Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 13 червня 2012 року "Про визнання такими, що втратили чиннють, деяких постанов Кабшету Мiнiстрiв Украши з питань дiяльностi Мiнiстерства внутршшх справ", внiсши в цей перелш Постанову Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 8 липня 1995 р. № 502 "Про створення кримшально1 мшщи у справах дгтей", якою керувались у свош повсякденнiй роботi пращвники кримшально1 мшщи у справах дгтей. Сподiваемось, що, розробляючи новi нормативш акти, влада врахуе досвiд попередшх поколiнь, котрi жили та працювали на територи Укра1ни i за и межами, перейме напрацювання 1талп, для прикладу, формуючи свое бачення змюту майбутнiх актiв, якими регламентуватиметься розкриття злочинiв та запобiгання !м, здiйснення профiлактичних заходiв щодо девiантноl поведiнки. Вважаемо, що на територи Укра1ни варто ввести окремий орган, прерогативою якого була би профшактика девiантноl поведiнки дiтей, який би тюно спiвпрацював зi всiма органами виконавчо1 влади, чим забезпечив би максимальне зменшення проявiв девiантноl поведшки серед дгтей, виявлення та виправлення тако1 поведiнки у ранньому вщь
1. Кузюк Д. Ю. Соц1алъно-педагог1чт аспекти профшактики правопорушень серед неповнолттх // Правова св1дом1стъ молод1 в умовах розбудови правовог демократичног держави: мат. 4-г всеукрагнсъко-курсантсъко-студентсъког конференцИ 22 квтня 2010 року м. 1вано-Франювсък. - С. 197-201. 2. Денисов С. Ф., Жукова Т. С. 1талтсъка моделъ запоб1гання злочинност1 молод1 //Держава i право. - 2007. - № 35. - С. 492-500. 3. Бойченко О. В., Халтев Р. А. Деяю аспекти виршення проблем злочинност1 неповнолттх // В1сник Лугансъкого державного университету внутрштх справ. - 2006.- № 4. - С. 177-182. 4. Кроплiс Л. В. Проблеми визначення дев1антног поведтки неповнолттх // Швденноукрагнсъкий правничий часопис, №3, 2007. - С. 49-51. 5. Снегiръов С. В. Шкардун. Проблема торгiвлi неповнолттми з метою залучення до проституцп // Науковий вiсник ЛЮ1 МВс Украши № дод 1(1), 2004. - С. 194-200. 6. Пiдлiсний С. Жертви амейних воен // Украгнсъкий юрист. - 2004. - № 12. - С. 58-61. 7. Голод С. В. Взаемодiя кримiналъног мтцп у справах неповнолттх iз громадсъюстю // Проблеми взаемопорозумтня ОВС з населенням. - 2002. -С. 382-388. 8. Босъко О. М. Девiантна поведтка учтв: проблема юридичног квалiфiкацiг // Актуалът проблеми теорп та тторп прав людини i дитини. - 2006. - № 10. - С. 86-88. 9. ФранцШ Л. В., Стеблинсъка О. С. Органи внутрштх справ як суб 'екти запобiгання наркотизму неповнолттх // Правова свiдомiстъ молодi у умовах розбудови правовог демократичног держави: мат. 4-г всеукрагнсъко-курсантсъко-студентсъког конференцИ, 22 квтня 2010 р., м. 1вано-Франювсък. -С. 157-160. 10. Кузюк Д. Ю. Соцiалъно-педагогiчнi аспекти профшактики девiантног поведтки серед неповнолттх // Правова свiдомiстъ молодi в умовах розбудови правовог демократичной держави: мат. 4-г всеукрагнсъко-курсантсъко-студентсъког конференцИ 22 квтня 2010 р., м. 1вано-Франювсък. - С. 197-201. 11. Чепендюк I. М. Система сощалъног роботи з молоддю девiантно-кримiналъног поведтки, що склаласъ в Укран // Правова свiдомiстъ молодi в умовах розбудови правовог демократичной держави: мат. 4-г всеукрагнсъко-курсантсъко-студентсъког конференцИ 22 квтня 2010р., м. 1вано-Франювсък. - С. 216-221.
