CC BY
16
УДК 340.12: 342.726
Наталiя Ортинська
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
кандидат юридичних наук, доцент кафедри адмiнiстративного та шформацшного права
ЩОДО НАЦ1ОНАЛЬНО1 МОДЕЛ1 ЮВЕНАЛЬНО1 ЮСТИЦП
© Ортинська Н., 2017
Розглянуто систему ювенальноТ юстици. Особливу увагу зосереджено на моделях ювенальноТ юстици. Визначено оптимальну модель для упровадження у нащональне законодавство.
Ключовi слова: ювенальна юстицiя; неповнолiтнi; вiдповiдальнiсть; правовий статус.
Наталья Ортинская
ОТНОСИТЕЛЬНО НАЦИОНАЛЬНОЙ МОДЕЛИ ЮВЕНАЛЬНОЙ ЮСТИЦИИ
В статье рассматривается система ювенальной юстиции. Особое внимание сосредоточено на моделях ювенальной юстиции. Определена модель, которую необходимо внедрять в национальное законодательство.
Ключевые слова: ювенальная юстиция; несовершеннолетние; ответственность; правовой статус.
Nataliya Ortyns'ka
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Informational Law
Ph. D.
AS FOR THE NATIONAL MODEL OF JUVENILE JUSTICE
The article deals with the juvenile justice system. Particular attention is focused on models of juvenile justice. Itindentifies optimum model for implementation national legislation.
Key words: juvenile court; minors; responsibility; legal status.
Постановка проблеми. Захист прав та штереив неповнолггшх ошб у правовш державi визначасться як И прюритетне завдання. Однак деклароваш права та особливий правовий статус мають реалiзовуватися шляхом дieвого функщонування сощальних i правових гарантiй та ефективно! дiяльностi iнституцiйних органiв. Проблема розбiжностей мiж декларованими та
реально iмплементованими у правореалiзацiйну практику правами е первинною проблемою нацюнально! системи права, що актуалiзуеться насамперед у сферi правового захисту неповнолiтнiх як особливо вразливих суб'екпв права.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблему охорони дитинства та захисту дГтей дослiджували вчеш рiзних галузей права: В. Бурдш, Н. Крестовська, О. Карпенко, Л. Кулачок, Л. Короткова,
B. Москалюк, Л. Ольховик, С. Пдулянова, Т. Гончар, А. Голубов, В. Вггвщька, М. Заславська,
C. Зеленський. Однак залишаеться не виршеним питання запровадження ефективно! системи ювенально! юстици у нацюнальному правовому просторi.
Метою статп е аналiз системи ювенально! юстицп та надання пропозицiй щодо впро-вадження в нацiональне законодавство.
Виклад основних матерiалу. Варто пiдтримати позищю Н. Крестовсько!, що укра!нське суспшьство поки що не готове ш до прийняття (принаймнi повною мiрою) системи прав дитини, нi, тим паче, до усвщомлення i належного виконання обов'язкiв стосовно дитини. Саме тому серед функцш ювенального права першочерговими сьогоднi стали загальносоцiальнi функцп права: iнформацiйна (трансляцiя знань про права дитини), цiннiсно-орiентована (утвердження дитинства як правово! цiнностi) та виховна (формування поваги до дитини) [1, с. 22]. Отож, мехашзм забезпечення прав i свобод неповнолггшх потрiбно удосконалювати комплексно, тому побудова ново! моделi ювенально! юстицi! мае прюритетне значення для юридично! науки i практики.
Держава е вищим откуном дитини (parens patriae). Згадки про неповнолггшх та особливе ставлення з боку держави до !хнього статусу простежуються крГзь призму юторп. Слово "ювенальний" походить вщ латинського слова ""uvenis", що означае молодий, юний, окреслюе певний перiод життя людини. У дигестах Гмператора Юстинiана (VI ст. н. е.), у книзГ четвертiй, е титул IV "Про осГб, яю не досягли 25 роюв". У п. 1 титулу наведено висловлювання Домщя Ультана, римського юриста, префекта ПреторГя (жив приблизно в 170-228 рр.): "Дотримуючись природно! справедливости претор встановив цей едикт, шляхом якого вш надав захист юним, оскшьки всГм вщомо, що в осГб цього вшу розсудливють е хиткою i не стшкою, схильною до багатьох обмашв; цим едиктом претор общяв i допомогу, i захист проти обману..."[2, с. 6].
Особливу увагу неповнолГтшм придшяли вщдавна, ставлення держави до ще! категори суспшьства вщображено в шмецькому збГрнику закошв "Швабське зерцало", де йдеться про таку категорГю злочинщв, яю у зв'язку з малолггством ще позбавлеш розсудливостг У справах за участю неповнолггаього суддя повинен був звернутися за порадою до експертГв, аби вибрати найоптимальшше покарання, яке сприяло б виправленню неповнолггаього. Таке ж положення було закршлено i в кримшально-судовому положенш короля Карла V Каролшга.
Ювенальна юстищя юнуе вже понад 100 роюв. Пюнером у цш справГ стали США, де 1899 р. створено перший "дитячий суд" у м. Чикаго. Ниш е декшька ефективних моделей ювенально! юстицп - англо-американська, континентальна, скандинавська. За загальним правилом вони дГють на тдставГ окремих законодавчих акпв про судоустрш i процедуру в органах ювенально! юстицп. У США такою основою е федеральний Закон про ювенальну юстищю та запобГгання правопорушенням неповнолгтшх (1974), у Великш Британп - низка закошв про дГтей i молодь (впроваджуються з 1908 р.), у ПольщГ - Закон "Про процедуру розгляду справ неповнолгтшх" (1982), у КанадГ - Закон "Про кримшальну юстищю щодо неповнолигах" (2003) [3].
Багато сучасних кра!н, зокрема США, Канада, АнглГя, Бельпя, Франщя, НГмеччина, АвстрГя, ПортугалГя, ШвейцарГя, вже запровадили ювенальну юстищю як мГру покращення боротьби Гз злочиннютю та ефективний судовий процес у сферГ неповнолгтшх правопорушниюв. Та не варто забувати, що бшьшють кра!н пройшли чималий шлях задля досягнення ще! мети.
Сьогодш у свт ефективно функщонують три системи ювенально! юстици. Англосаксонська (АвстралГя, США) передбачае обмежену предметну шдсудшсть: ювенальний суд розглядае ус види правопорушень неповнолгтшх, окрГм тяжких злочишв. У Шотландп ювенальна юстищя мае
характер не судово!, а адмшстративно! системи. Створено спещальш колеги, якi складаються iз представникiв громадськостi, котрi попередньо обговорюють справу з батьками дитини, вчителями, пращвниками сощально! служби для висвгшення у судi можливих дieвих засобiв впливу на правопорушника. Важливу роль вщграе суддя, завдання якого - установити контакт з непов-нолггшм, дослiдити умови його життя, сощально! поведiнки задля комплексно! ощнки правопорушника.
У дiяльностi перших судiв у справах неповнолгтшх у США поедналися функцп профiлактики i реабштацп. Профшактика досягалася завдяки неформальному контакту судщ й неповнолiтнього. Тим самим суддя добивався усвщомленого залучення останнього до реабштацшно! практики. Виховнi заклади в перюд ди перших судiв для неповнолггшх перебували пiд патронажем громадськосп [4].
У континентальнiй системi (Шмеччина, Францiя) ювенальнi суди мають широку предметну пiдсуднiсть - вони розглядають усi види правопорушень неповнолiтнiх, а також справи дггей, якi потребують допомоги з боку держави. У Францп до ювенально! юстицп входять: суддя у справах неповнолгтшх, трибунал та суд ассизiв. Трибунал може розглядати справи ошб до 16 роюв. До суду ассизiв входять три професшш суддi й жур^ яке складаеться iз засiдателiв.
У скандинавськш системi (Нiдерланди) поеднуеться судова й адмшстративна ювенальна юстицiя. У нш немае окремих ювенальних сущв, але в мiсцевому судi працюе ювенальний суддя або створюеться ювенальний вщдш суду для розгляду справ неповнолгтшх. Провiдну роль серед державних шститупв вiдiграе соцiальна служба, оргашзована за територiальним принципом. Позитивним елементом скандинавсько! системи е наявнiсть ювенального сувд, ювенального прокурора, ювенального адвоката, Ради iз захисту дiтей при Мшстерсга юстицп Нiдерландiв, центрiв пробацп. Важлива роль вiдведена пiдготовцi кадрiв, для суддi мае значення стаж i проходження спещально! пiдготовки для замщення посади суддi. У скандинавськш системi покарання у виглядi позбавлення волi застосовують лише зрiдка.
На нашу думку, континентальна модель ювенально! юстици найприйнятшша для Укра!ни. Ювенальна юстищя мае охоплювати всю сферу правовщносин девiантного неповнолiтнього з державою та особи, що опинилась у складнш житгевiй ситуацi!. Наприклад, у Францп ювенальна юстищя займаеться вшма стащями правосуддя - вiд розслщування до виконання покарання. Вказане особливо актуалiзуеться в перехiдних умовах розвитку нашо! державностi, де неповнолiтнiй потребуе особливого захисту й уваги з боку суспшьства i держави, тому система правосуддя мае бути обширною, а не лише охоплювати предметну спецiалiзацiю.
Ми розглядаемо ювенальну юстищю як комплексну систему з !! основоположними елементами для повного i дiевого застосування в суспшьствг Тому !! складниками вбачаемо не лише суди (сувд, адвокати, соцiальнi пращвники служби пробацi!, судовi вихователi, пращвники правоохоронних органiв, слiдства), а широку шституцшну систему органiв, якi функщонували б комплексно (вiд початково! до стадп виконання покарань та ресоцiалiзацi! неповнолiтнього). Позитивним фактором французько! моделi ювенально! юстицi! е перевага виховних заходiв над каральними, спецiалiзацiя сущв, робота психологiв з неповнолiтнiми. Також там встановлена практика обов'язкового ведення сощального досье особи, котра ско!ла злочин. Ця практика стане дiевим способом превенцi! злочинностi щодо неповнолгтшх та контролю неблагополучних сiмей органами державно! влади. Вважаемо, що це полегшить роботу з проблемними шдлгтками, яким призначено судового вихователя, психолога та педагопв, а також процедуру ювенального судочинства.
Найрозгорнешшою е система вимог, яю мютяться у шмецькому Закош про ювенальнi суди. Оскiльки шмецька доктрина ювенально! юстицi! основана на тому, що !! центральною фиурою е суддя, який у ходi судового процесу мае позитивно вплинути на подальше життя шдлгтка, ювенальне право кримшального судочинства надае сувд достатньо простору для необхiдного виховного впливу на неповнолггаього. Суддя мае знайти шдивщуальний пiдхiд до шдлгтка, виявивши достатньо терпiння, розумiння, професшного такту, - в iншому разi не буде досягнуто головно! мети ювенального судочинства - можливосп виправлення i перевиховання
неповнолггаього. Тому закон встановлюе особливi вимоги до життевого досвiду й освгга суддi, який займаеться справами неповнолгтшх. Вважаеться, що суддя мае бути не тшьки квалiфiкованим юристом з багаторiчним досвiдом роботи у сферi ювенального судочинства, а й людиною з досвiдом виховно! роботи. Особливо щнуються знання у сферi педагопки, психологи неповнолiтнiх, психiатрп, сощологи та кримшологи [5]. Ювенальний суддя повинен не лише застосувати норми законодавства до особи, що опинилася на лавi тдсудних, а комплексно дослщити причини, що призвели до делшквентно! поведшки ще не сформовано! особи. Для тдготовки ювенального суддi в школi суддiв потрiбно ввести окремi предмети, якi були б основаш на специфiцi ювенального права, психологи неповнолггшх та особливостях роботи iз цим суб'ектом. Суддям, котрi бажають переквалiфiкуватись, необхiдно пройти курси, щоб працювати в ювенальному судi.
I судд^ йi адвокати повиннi спецiалiзуватись на ювенальному правi, тому до квалiфiкацiйних iспитiв та пiд час проходження практики для отримання свщоцтва на право заняття адвокатською дiяльнiстю потрiбно ввести i цю спецiалiзацiю. Специфiка неповнолiтнього, як ми вже неодноразово зазначали, виявляеться в тому, що особа ще не дозрша фiзично i психiчно. Тому спещалюти, якi беруть участь у судових процесах, повинш бути пiдготовленi до роботи iз цiею категорiею ошб, аби якiсно надати правову допомогу та мiнiмiзувати негативний вплив на психшу неповнолiтнього.
Прикладом для наслщування, вважаемо, може послугувати i наявнiсть у Нiмеччинi закладiв для примусового лiкування вiд алкоголiзму чи наркомани неповнолiтнiх. Створення таких закладiв -потенцiйно важливе завдання держави, адже рiвень пiдлiтково! наркоманi! щороку зростае. Як свiдчить практика, 70 % злочишв неповнолiтнi скоюють у сташ наркотичного або алкогольного сп'яншня. В Укра!нi вживати алкогольнi напо! починають навiть з 13-14 роюв. Зазначимо, що в такому вщ побутове пияцтво надзвичайно стрiмко переростае в алкоголiзм. Також невтiшна статистика i з уживанням наркотикiв. Тому створення закладiв для лiкування та реабштаци осiб, що страждають вщ наркотично! або алкогольно! залежностi, е першочерговим завданням держави, щоб запобэти загостренню цiе! проблеми.
Серед важливих завдань, як ставить перед собою ювенальна юстищя, - превенцiя злочин-ностi. Одним зi способiв вчасно! корекцi! девiантних неповнолiтнiх е заклади професшних училищ соцiально! реабiлiтацi!. Неповнолгтш, якi конфлiктують iз законом, за ршенням суду скеровуються у вищезазначеш установи. Сьогоднi це одна з дiевих альтернатив перевиховання неповнолiтнього без застосування покарання у виглядi позбавлення волi делiнквентно! особи. Прiоритетом у таких закладах е не тшьки навчання, а й суспшьно корисна праця як метод перевиховання. Переважно це заклади закритого типу, що унеможливлюе спшкування неповнолггаього з колишшм оточенням та позитивно впливае на його перевиховання. Тому, хто пройшов повний курс навчання у цш установi та склав устшно квалiфiкацiйну атестащю, присвоюеться квалiфiкацiя - "квалiфiкований робггаик", залежно вiд набуто! професи, i видаеться документ про освгту встановленого зразка. Отже, цi заклади е одшею з дiевих альтернатив перевиховання делшквентного неповнолiтнього, причому дають змогу уникнути покарання у виглядi позбавлення волг Вважаемо, що в Укра!ш потрiбно придiлити особливу увагу побутовим умовам у виховних закладах та рiвню навчання в них. Прикладом може стати багато европейських держав, у яких у мюцях позбавлення волi е бiблiотеки, комп'ютерш класи та можливють дистанцiйного навчання. У такий спосiб можна знизити рiвень соцiально! дезадаптацi!, що е вкрай важливим чинником майбутньо! ресоцiалiзацi! неповнолiтнього i неповернення до кримшального "життя"
Ювенальна юстицiя iснуе вже багато роюв та дiе в бшьшосп прогресивних кра!н Свропи i свiту. Однак досi е й противники ще! системи, якi наводять таю аргументи на противагу впровадження ювенально! юстицп.
У правовому просторi чимало дискутують щодо негативiв ювенально! юстици та !! впровадження в нашш державi. Основним негативом вважаеться максимальний контроль держави над шститутом шм'!. 1накше кажучи, працiвники ювенально! юстицп можуть "вщбрати дитину", якщо батьюв звинуватять у: жорстокому поводженш з нею, недостатньому асортиментi харчування,
невщвщуванш молочно' кухш, недостатньому матерiальному забезпеченш cîm'ï, малiй кiлькостi iграшок тощо. У такий cnoci6 сyспiльство лякають тим, що cîm'ï "залишаться без дней", бо, мовляв, як свщчить практика, бiльшiсть сiмей в Укра'ш живуть за межею бiдностi. Водночас лякають i тим, що дГти зможуть телефонувати в ювенальну службу, "доносити" проо жорстоке ставлення батьюв чи скаржитися на iншi порушення своïх прав. Непокоïть сyспiльство й те, що дгги манiпyлюватимyть батьками та використовуватимуть щ можливосп необгрунтовано i з будь-якого приводу. Та насправдi побоювання yкраïнцiв гiперболiзованi, ïx можна спростувати.
Завдання ювенально' юстици - захищати порyшенi права особи, що не досягла 18 роюв. Мониторинг сiмей з боку держави - не що шше, як забезпечення основоположних прав дитини. Тобто якщо пращвники ювенально' юстици зафшсують жорстоке ставлення до дитини, у такому випадку вживатимуть заходiв. Але це не означае, що коли батьки покарають неповнолiтнього та обмежать доступ до комп'ютера за, скажГмо, пропуски уроюв у школг то ïx позбавлять батьювських прав чи заберуть у них дитину, жодш державш органи не мають на це права. Пщставами для позбавлення батьювських прав чи реальне втручання держави в шститут ciM'ï можливГ лише у виняткових випадках та за об'ективноï ощнки cитyацiï в кожнш ciм'ï. I тшьки в разГ виявлення реального недотримання прав дитини з боку ïï батьюв - побиття, несприятливГ умови проживання, алкогольна чи наркотична залежнють батьюв, антисощальна поведшка стосовно неповнолггаього - можуть призвести до таких наслщюв, як позбавлення батьювських прав та помщення неповнолггаього у спещалГзоваш заклади. 1нодГ таю дП' з боку держави рятують дней, яю опинились у складних життевих обставинах, та надають неповнолГтньому можливють подальшого нормального розвитку i пдного ставлення до себе.
Висновки. Ювенальна юстищя - це щла система оргашв, основним завданням яких е захист прав та штересГв осГб, яким ще не виповнилось 18 роюв та яю перебувають у складнш життевш ситуацп, мають конфлГкт Гз законом або ж потрапили на лаву шдсудшх.
Таю органи повинш складатись Гз тдготовлених кадрГв, яю, окрГм юридично' освГти, мають бути шдготовлеш до роботи з неповнолгтшми.
Пщсумовуючи, зазначимо, що в Укра'ш потрГбно:
- впроваджувати континентальну модель системи ювенально' юстици;
- прийняти низку законодавчих акпв, яю слугуватимуть фундаментом для запровадження ювенально' юстици;
- на основГ прийнятих нормативно-правових акпв створити вщповщш органи державно' влади;
- забезпечити тдготовку кадрГв у всГх ланках ювенально' юстици;
- передбачити в бюджет кра'ни витрати на запровадження i розвиток ювенально'' юстицп.
ОкрГм того, нам важливо перейняти багаторГчний досвщ тих кра'н, у яких вже дГе юстищя,
зокрема стосовно тдготовки кадрового забезпечення на всГх рГвнях. Тому вважаемо за доцшьне забезпечити стажування наших пращвниюв за кордоном для перейняття досвщу i навичок для ефективно' роботи з неповнолпшми у системГ ювенально' юстици. Визнаемо, що Укра'на ще не готова прийняти повною мГрою ювенальну юстищю вже сьогодш, але впевнеш кроки у цьому напрямГ будуть спрямоваш на розвиток правово' держави.
1. Крестовська Н. М. Ювенальне право Украгни: генезис та сучасний стан: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01 /Н. М. Крестовська ; Одес. нац. юрид. акад. - О., 2008. - 40 с. - С. 22. 2. Кудрявцева Н. И. Ювенальная юстиция в России и Франции: сравнительная характеристика : учеб.-метод. пособ. для студ. юрид. ф-тов / Н. И. Кудрявцева. - Курск : Регион. открытый соц. ин-т, 2003. - С. 6. 3. Об опыте работы и основных направлениях взаимодействия общественных советов при территориальных органах ФСИН России с администрациями исправительных учреждений: круглый стол (г. Ростов- на-Дону, 1 июня 2007 г.) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// ru.wikipedia.org/wiki/%d0%ae%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%b0%d0%bbf^. 4. Максудов Р. Ювенальная юстиция: направления развития в мире и замысел создания в России /
Р. Максудов, М. Фляймер // Кентавр. - 2000. - No 23. - С. 39 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// circleplus.ru/circle/kentavr/n/23/023FLM1/print 5. Конвен^я про права дитини : м1жнар. док. ООН eid 20.11.1989 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/995 021 6. Словник-довiдник з ювенальног юстицИ' : наук.-практ. поаб. / В. С. Зеленецький, Н. В. абтьова, Л. М. Кривоченко та т. ; заг. ред. В. С. Зеленецький, Н. В. абтьова ; Акад. правових наук Украгни. 1н-т вивчення проблем злочинностi. - Х. : Страйд, 2006. - С. 17-18.
REFERENCES
1. Krestovs'ka N. M. Yuvenal'ne pravo Ukrayiny: henezys ta suchasnyy stan avtoref. dys... d-ra yuryd. nauk: 12.00.01 [Juvenile Law Ukraine: genesis and current state of Thesis. Dr. E. di ... Legal. Sciences: 12.00.01]. Odes. nats. yuryd. akad., 2008. 40 p. 2. Kudrjavceva N. I. Juvenal'naja justicija v Rossii i Francii: sravnitel'naja harakteristika : ucheb.-metod. posobie dlja stud. jurid. f-tov [Juvenile justice in Russia and France: comparative characteristics: the teaching method. Allowance for stud. Jurid. F-tov]. Kursk : Region. otkrytyi soc. in-t, 2003. P. 6. 3. Ob opyte raboty i osnovnyh napravlenijah vzaimodeistvija Obshhestvennyh Sovetov pri territorial'nyh organah FSIN Rossii s administracijami ispravtel'nyh uchrezhdenii : kruglyi stol (g. Rostov-na-Donu, 1 ijunja 2007 g.) [On the experience of work and the main areas of interaction of the Public Councils with the territorial bodies of the Federal Penitentiary Service of Russia with the administrations of service institutions: a round table (Rostov-on-Don, June 1, 2007)]. Available at: http:// ru.witipedia.org/witi/%d0%ae%d0%b2%d0%b5%d0%bd%bbf. 4. Maksudov R. Juvenal'naja justicija: napravlenija razvitija v mire i zamysel sozdanija v Rossii [Juvenile justice: directions of development in the world and the plan of creation in Russia]. R. Maksudov, M. Fljaimer // Kentavr. 2000. No 23. P. 39: Available at: http:// circleplus.ru/ circle/kentavr/n/23/023FLM1/print 5. Konventsiya pro prava dytyny : mizhnar. dok. OON vid 20.11.1989 [CRC: Intern. dock. UN 20/11/1989] Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/995 021 6. Slovnyk-dovidnyk z yuvenal'noi yustytsii : nauk.-prakt. posib. [Glossary Directory of Juvenile Justice: nauk. and practical. guidances.] V. S. Zelenets'kyy, N. V. Sibil'ova, L. M. Kryvochenko ta in. ; za zah. red. V. S. Zelenets'kyy, N. V. Sibil'ova ; Akad. pravovykh nauk Ukrainy. In-t vyvchennyaproblem zlochynnosti. Kharkiv : Strayd Publ, 2006. pp. 17-18.
Дата надходження: 19.03.2017р.
