CC BY
17Педагопчш науки: теорш, icTOpia, iнновацiйнi технологи. - 2017. - № 5. - С. 49-63.
24. Стадтйчук 1.П. Компетентшсний пiдхiд у професшнш пiдготовцi майбутнiх техншв-ме-ханшв / 1.П. Стаднiйчук // Вюник Нацiонального унiвepcитeту оборони Укра!ни. - 2014. - Вип. 5. -С. 162-165.
25. Ходань О. Компетентшсний шдхвд до шдготовки майбутшх фаxiвцiв у ВНЗ / О. Ходань // Науковий вicник Ужгородського нацiонального унiвepcитeту. Сepiя: Пeдагогiка. Сошальна робота. - 2013. - Вип. 29. - С. 232-235.
ДИТЯЧ1 М1СТЕЧКА У В1ТЧИЗНЯН1Й СИСТЕМ1 СОЦ1АЛЬНОГО СУПРОВОДУ БЕЗПРИТУЛЬНИХ Д1ТЕЙ (20 - 30-Т1 РОКИ ХХ
СТОЛ1ТТЯ)
Кривич О.В.
Полтавський нацюнальний педагоггчний унгверситет iмет В. Г. Короленка, Украша
CHILDREN'S TOWNS IN THE DOMESTIC SYSTEM OF SOCIAL SUPPORT FOR HOMELESS CHILDREN (20 - 30 YEARS OF THE TWENTIETH CENTURY)
Kryvych O. V.
Poltava national pedagogical University named after V. G. Korolenko,
Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розглядаеться проблема боротьби з дитячою безпритульшстю в Укра!ш у 20-30-ri роки ХХ столгття. Актуальшсть вивчення проблеми позицюнуеться через екстраполяцш на сучасний сощально-eкономiчний стан та дестабшзацшш процеси в кра!ш. З'ясовано оcновнi причини виникнення дитячо! бeзпpитульноcтi, пpeдcтавлeнi форми роботи державних оpганiв у подоланнi даного сощального явища. Розкрито змicт поняття «дитяче мютечко», охарактеризовано дiяльнicть мicтeчок як основно! форми боротьби з дитячою безпритульшстю, видшено переваги дитячого мicтeчка в cиcтeмi cоцiального виховання. Презентовано досввд Охтирського дитячого мютечка як одного з перших осередшв подолання безприту-льноcтi серед дгтей i пiдлiткiв.
ABSTRACT
The article deals with the problem of struggle with the child homelessness in Ukraine in the 20-30th years of the twentieth century. The actuality of studying the problem is positioned through extrapolation to the current socio-economic state and destabilization processes in the country. It is known that the main reasons for the emergence of child homelessness are presented in the forms of work of state bodies in overcoming this social phenomenon are presented. The content of the concept of "children's town" is revealed, it is characterized the activity of small towns as the main form of struggle against child homelessness, the advantages of the children's village in the system of social education are highlighted. The experience of Okhtyrka children's town as one of the first centers for overcoming homelessness among children and adults is presented.
Ключовi слова: дитяче мютечко, дитяча безпритульшсть, сощальне виховання, Охтирське дитяче мютечко, навчання, групи л^щацп неписемносп.
Keywords: children's town, children homelessness, social education, Okhtyrka children's town, education, groups of elimination of non-writing.
Актуальшсть дослщження. Дитяча безпритульшсть - одна з найболючших проблем сусшльс-тва, яка е закономipним наслвдком сощально-еко-номiчниx змш, полгтичних конфлжпв чи духовно! кризи. В умовах сучасного укра!нського сусшльс-тва, спрямованого на гумашзацш взаемин в шсти-туп ам'!', И негативш наслщки ввдчуваються особливо гостро.
Сучасний стан дитячо! безпритульносп в Ук-ра!ш дае шдстави стверджувати, що дepжавi не вда-еться вживати ефективних заxодiв щодо попере-дження даного негативного явища. Причинами цього е вiдcутнicть належно! кiлькоcтi квалiфiкова-них кадpiв, недостатня забeзпeчeнicть cоцiальниx служб пpацiвниками, недосконала законодавча база, нeдоcтатнicть фiнанcування. Кpiм того недо-
статньо використаним резервом виршення окрес-лених проблем залишаеться багатий вiтчизняний icтоpико-пeдагогiчний доcвiд. Тому дослщження становлення системи cоцiального виховання без-притульних дiтeй у 20-30-х роках ХХ ст., pолi в цьому пpоцeci iнтepнатниx закладiв piзниx типiв сприятиме урахуванню кращих педагопчних над-бань та уникненню помилок у пошуку нових шля-xiв розв'язання актуальних проблем.
Аналiз публiкацiй i досл1джень. Проблему дитячо! безпритульносл у 20-30-тi роки ХХ столгття дослщжували А. Г. Зiнчeнко, В. С. Виногра-дова-Бондаренко, О. С. Паpащeвiна, Н. П. Труш-нiна, С. Е. Лупаренко, Л. О. Коробова, Н. П. Павлик, Н. П. Дiчeк, Т. В. Фшмонова. ,Щяльшсть дитячих мютечок як типових заклащв cоцiального
виховання зазначеного перiоду висвiтлювалась у журналах «Радянська освгга», «Шлях освгга» тощо.
Мета статтi - розкрити роль дитячого мюте-чка в системi соцiального виховання безпритуль-них дггей в 20-30-тi роки ХХ стотття.
Виклад основного матерiалу. Початок двадцатого сторiччя в штори нашого народу, як ввдомо, був вщзначений низкою полiтичних катаклiзмiв, як1 забрали життя тисяч спiввiтчизникiв. Найбь льше вiд наслiдкiв соцiально-економiчно! кризи по-страждали дiти. Вiйна, голод, тяжкий матерiальний стан сiмей призводили до того, що частина дiтей та шдлитав, не маючи притулку, нагляду, вимушено ставала на шлях учинення злочишв, жебрацтва, бродяжництва.
За даними сучасно! укра1нсько1 дослiдницi Л. О. Коробово!, у березнi 1921 р., в Украш нара-ховувалося 9 млн. дггей у вщ вiд 4 до 16 рошв, як1 потребували сощально! допомоги, з них у вод вщ 4 до 8 рошв - 3,6 млн., вщ 8 до 16 рошв - 5,4 млн. У 1923 рощ було опублжовано даш Центрального статистичного управлшня, зпдно з якими в кра!ш налiчувалося 8 млн. дггей у вод ввд 4 до 15 рошв, з них 2 млн. складали дти дошшльного вшу, 4,8 млн. - школьного вГку, 500 тис. - напiвсироти, 250 тис. -сироти. За даними Наркомосу, дитячГ установи в 1923 рощ охоплювали лише 1,65 млн. дггей [7, с. 4].
До основних причин виникнення дитячо! без-притульносп в Радянськ1й Украíнi в 20-х - 30-х роках ХХ ст. слад вщнести:
• револющю, громадянську вшну, евакуа-щю, мобiлiзацiю, ещдемп, бгженство;
• полгричш репресп та депортаци укра!нщв;
• неврожай, голод, низький матерiальний рь вень життя б^шосп населения кра!ни;
• безробiття, яке було найб^ш розповсю-джене серед молодц
• недолТки становлення ново! навчально-ви-ховно! системи;
• фактична недоступнiсть системи освгга для певно! частини дггей;
• сощально-психолопчний клiмат переходного перюду, формування марпнально! особис-тостц
• соцiально-класова полiтика радянського уряду та формування авторитарно! полггачно! сис-
теми;
• суперечливий прощес становлення системи охорони дитинства в Радянсьшй Укра!ш;
• криза сiмейних стосунк1в, бездоглядшсть, напiвсирiтство, жорстке поводження з диъми, !х експлуатацiя [6, с. 20; 1, с. 8].
Отка сощально незахищених категорiй дiтей була визнана одним Тз прiоритетних напрямiв дТя-льносл урядових структур Радянсько! держави. Таким чином, у практищ д^яльносп державних орга-шв боротьби з дитячою безпритульнютю склалися таю форми роботи:
• шд6Тр безпритульних дiтей з вулицц
• розмщення гадлитав в iнтернатних закладах;
• застосування системи iндивiдуального та колективного патронування;
• направлення безпритульних шдл!тюв на навчання до шк!л фабрично-заводського учн!вства та роб!тничих факультет!в;
• ирацевлаштування пвдлитав;
• реевакуац!я рос!йських д!тей;
• надання матер!ально! допомоги д!тям з не-забезиечених с!мей;
• проведення кампанш допомоги (лотере!, благод!йн! спектакл!, «Тижн! захисту д!тей», «Дн! голодних дггей», збори кошт!в та речей тощо);
• створення пункт!в харчування та ноч!вок для безпритульних [6, с. 21; 1, с. 11-12].
Основною формою боротьби з безпритульш-стю було влаштування дней до установ !нтернат-ного типу для тимчасового утримання або трива-лого проживания, навчання та виховання. Найпо-ширен!шою формою охоплення д!тей сощальним вихованням стали дитяч! будинки та дитяч! м!сте-чка.
На початку революц!! (1919 - 1922 роки), дитяч! будинки в!дкривали в масовому масштаб!, осшльки вони мали стати закладами сощального виховання для б!льшост! д!тей Радянського Союзу. Нарком освгга Г. Гринько трактував дитяч! будинки, як основу всього сощального виховання; гада-лося, що в дитячих будинках вже з перших рошв революций буде справжне комун!стичне виховання [5, с. 9].
1923-1925 рр. характеризуются переходом в!д !де! дитячих будиншв до орган!зац!!' дитячих м!-стечок i с!льськогосподарських колон!й, де створю-валась певна економ!чна база, з метою полшшення життя вихованщв [5, с. 11]. На 1 квиня 1923 р. в Укра!н! нараховувалося 24 дитячих м!стечка та колон!!, в яких виховувалося 7134 дитини, виховате-л!в працювало - 792 чол. [3, с. 217]. Найб!льш! дитяч! м!стечка: Одеське дитяче м!стечко !мен! III 1н-тернац!оналу, Ки!вське дитяче м!стечко !мен! В. I. Лен!на, Охтирське дитяче м!стечко !мен! М. О. Скрипника.
Дитяче м!стечко - установа сощального виховання, яка орган!зуеться об'еднанням поодиноких дитячих будинк!в (комун). Окрем! дитяч! комуни об'еднуються в м!стечка за територ!альною та адм!-н!стративною ознакою [8, с. 54].
За визначенням Г. Ф. Гринька, дитяч! м!стечка - це «федеращя дитячих будиншв, що дае змогу по-глибити колектив!стичний характер виховання» ! д!яти п!д единим орган!зац!йним та методичним ке-р!вництвом як единий господарський орган!зм. За визначенням «Педагопчно! енциклопед!!», видано! 1928 року в Москв!, дитяче м!стечко, це «система дитячих заклад!в р!зних тип!в - будинк!в шк!льних, дошшлъних та шдлтткових; шшл, майстерень, клу-б!в, - об'еднаних стльними органами управлiния, самоврядування та единим педагог!чним й госпо-дарським планом роботи» [10, с. 59].
У вересн!-жовтн! 1926 року в!дбувалася Перша Всеукра!нська конференц!я дитячих м!стечок, яку в!дв!дали делегати з р!зних округ Укра!ни та со-юзних республж: Москви, Молдови, Б!лорус!!. Конференция у сво!й резолюц!! в!дм!тила значн! переваги дитячого м!стечка над дитячим будинком:
1. Враховуючи велику шльшсть сшвробгтни-к1в, адмшютращя мicтeчка мае можливicть доби-рати найквалiфiкованiшиx фаxiвцiв з окремих галу-зей пpацi.
2. Мае можливють запровадити едину педа-гогiчну лшш з дошкольного вiку й додержуватись Г! до зак1нчення виховання в мютечку.
3. Проведення виховно! роботи у великому колeктивi сприяе лiпшiй оргашзащ! дитячого ото-чення.
4. Велик1й уcтановi пpидiляетьcя бiльшe уваги, що забезпечуе добip мiцного адмшютра-цiйно-пeдагогiчного апарату та оpганiзований ко-мунicтичний вплив.
5. За однакових грошових асигнувань мюте-чко мае кpащi результата навчально-виховно! ро-боти та охорони здоров'я дней [4, с. 128].
Конференцгя постановила, що дитяче мютечко повинно охоплювати вiд 300 - 500 дгтей, вiком вгд 4 - 16 рошв. Якщо виникае потреба, шльшсть дгтей можна збГльшити до 1000 чоловж зГ спещального дозволу НКО. Прийом дгтей вгдбуваеться восени та навеснг Проте це викликало велик1 труднощГ, осш-льки до цього часу дитячГ мютечка заповнювалися безпритульними, як1 надходили протягом року, майже на 100 % [4, с. 128-129].
Шдлттшв розмГщували в гуртожитках за озна-ками рГдно! мови, вГку та рГвня розвитку; по 50 дГ-тей шшльного вжу (8-15 рок1в), i 45 - дошшльного. Надавалися окремГ гуртожитки для переростшв та дгтей шшльного вГку вГд 13 - 15 рошв, як потребу-вали лГквГдаци неписемносл й виробничо! тдгото-вки. Розподш дгтей вГдповгдно до груп проводився Радою дитустанови на пгдставГ ознайомлення з ними в процес роботи.
Дитяче мютечко складалося з таких будинк1в: помешкання для окремих дитячих комун, школи, центрального клубу, лжарш та амбулатори, майсте-рень, будГвл для господарчих потреб та квартири для педагопчного й технчного персоналу. Мюте-чко, яке оргашзовувалося в альсьшй мюцевосп, повинно мати стшьки землГ, живого та неживого альсько-господарчого реманенту, щоб цшком за-безпечити повне використання дитячих сил i на-дати пращ мютечка альськогосподарського нахилу [8, с. 54-55].
ДосвГд дитячих мютечок надзвичайно повча-льний. Так, дитяче мютечко, що розташовувалося в Охтирському монастирГ, мало 600 десятин землГ, з них орно! - 340 десятин, лук - 231 дес., решта - город, сад, парк. КрГм того, мютечко мало молочну ферму (40 дшних корГв), до 600 свиней, пааку, де-к1лька десятшв робочо! худоби (кош, бики) й велику шльшсть дрГбно! худоби. Охтирське дитяче мютечко мало власш господарсько-виробничГ за-клади (млини, крупорушку, маслобшню, електри-чну станцГю) i низку майстерень (швейну, краве-цьку, слюсарну, ковальську тощо). Надзвичайно складне господарство трималося переважно дГтьми, лише за незначно! допомоги дорослих. Дитяче мютечко проводило агрокультурну роботу серед мю-цевого населення: було зразком по обробщ землГ, надавало на прокат власний реманент, вгдкривало злучнГ пункти, допомагало насГнням тощо [2, с. 31].
В 1923 рощ на все виробництво Охтирського дитячого мютечка витрачено робочо! сили:
• постiйних службовцiв, педагопв i робiтни-к1в - 33.071 одиниць;
• строкових - 5.194 од.;
• шдрядних - 3, 684 од.;
• дней - 50, 858 од.;
• робочо! худоби - 10, 620 од.
Таким чином, майже 60 % робочо! сили стано-вили дгги (якщо iз загально! шлькосп виключити робочi днi адмiнiстрацi!, контори та педагопв, то на долю дней припадае не менше 80 % робочо! сили). Розподш роботи був такий: дiти дошк1льного вiку працювали на легких зовнiшнiх роботах не б№ше 2 годин на день, дни 8-11 рок1в - працювали до 3 годин, дии ввд 15 рок1в - до 4 годин, гадлики - до 6 годин. Дитяче мютечко дотримувалося завдань, що висловила Н. К. Крупська на III Всеросiйському з'!здi РКСМ: «Дати дiтям найнеобхiднiшi для тру-дово! дiяльностi й культурного життя знання й зви-чки, викликати в них цiкавiсть до оточення, розви-нути в дiтей звичку життя, вчитися i працювати ко-лективно» [2, с. 31-32].
Центром життя в дитячому мiстечку е дитячий колектив. «Порадник по сощальному вихованню» зазначае, що: «Все населення дитячого мютечка становить единий колектив. Дитячi будинки, що входять до складу мютечка, становлять комуни, яш органiзовують свое життя, пристосовуючись до «Статуту дитячих будиншв-штернапв» i погоджу-ють всю свою роботу iз загальним розпорядком i ладом дитячого мютечка. Окремi дитячi комуни ор-ганiзовуються вiдповiдно до мови та вжу. Пiдлiтки, хлопцi й дiвчата, працюючи спiльно органiзовують сво! окремi комуни. Господарча частина дитячого мютечка оргашзовуеться централiзовано: всi ко-шти, що видаються на утримання мютечка або оде-ржуються з власного господарства, належать щ-лому мiстечковi й витрачаються за вказiвками планово! комюп дитячого мiстечка. Сшльш заклади для цiлого мiстечка таш: бiблiотека, клуб, музей, майстернi, кухня, !дальш, пральня» [8, с. 57].
Робота з диъми в дитячому мютечку здшсню-валася протягом року. Робочий рж в дитячому мютечку розпочинався 1 вересня й подмвся на три триместри: I - з 1 вересня до 1 счня; II - з 1 счня до 1 травня; III - з 1 травня до 1 вересня. Три рази на рж: 1 сiчня, 1 травня й 1 вересня кожна дитяча установа здшснювала випуск дией (як1 досягли 15 рок1в), для подальшого !х вступу до профшколи. Наприкiнцi кожного триместру всi дитячi мiстечка складали звiт про роботу за триместр, який проводили у формi виставки дитячих робгт, дитячих свят тощо.
Школу, яка оргашзовувалася вiдповiдно до мови, вщвщували всi дiти дитячого мiстечка з 8 рошв. В установах сощального виховання УСРР робота з дгтьми проводилася !хньою рвдною мовою. Вивчення державних мов - укра!нсько! та росiйсь-ко! було обов'язковим для вах дитячих установ. Робота школи органiзовувалась вiдповiдно до зага-льного розпорядку дитячого мютечка, який затвер-джувався Радою дитмютечка. Завiдуючий школою й педагогiчний колектив щдпорядковувався завiду-ючому дитячим мютечком [8, с. 57].
Педагогiчний процес в дитячому мiстечку здiйснювався за програмою «Порадника по соцiа-льному вихованню» й вiдповiдно до загального
ухилу закладу. Навчально-виховний процес базува-вся на безпосереднш робот вихованцiв в майстер-нях, у садибi, по господарству. Як свГдчать дже-рела, школи в дитячих мiстечках були низького рь вня й не давали дням тих знань, що отримували учш в загально-громадських школах. Причинами цього були:
• низький рiвень квалiфiкацi! педагогiчних працiвникiв;
• ввдсутшсть зв'язку мГж школьною програ-мою Г працею в майстернях;
• недостатня шльшсть засобТв навчання, що суттево впливало на як1сть знань учтв та !х розу-мовий розвиток;
• низький рТвень усшшносп внаслщок неви-конання навчального плану;
• неуважне вГдношення вчителГв до вихован-
цТв;
• формальне вГдношення вчителГв до занять в групах.
У сво!х спогадах вихованець Охтирського ди-тячого мТстечка, I. Розкошний згадуе: «В школу на заняття ходили ще не во, а лише п, у котрих був верхнш одяг - старшТ дти. Малеча, в тому числ Г я, у котрих верхнього одягу не було вчилися у сво!х житлових шмнатах, сидячи на лгжках. До нас в комнату приходив учитель чи вихователь Г щось нам розповГдав, або читав книжку. Ш зошипв, т олТв-цш, у нас тодТ ще не було. Так минула вся зима 1924-1925 рр.» [9, с. 17].
Для шдлитав (12 рошв), як1 не мали змоги своечасно навчатися в трудовш школ оргашзову-валися спещальш групи лГкввдацп не писемносп, завданням яких було оволодшня техшкою читання й письма, розвиток математичних умшь, полггачно! сввдомосп та почуття колективТзму; виховання свь домого, активного громадянина. Особливе зна-чення в справ полггачного виховання вщгравали революцшш свята та вечТрки. Обов'язковим елеме-нтом в групах лТкшдацп неписемносл була клубна робота. Метою яко! було навчити дней оргашзову-вати свш вГдпочинок, придшяючи ввдповщне мюце розвагам.
На початку 30-х рошв вГдбулася реконструкшя шшл дитячих мютечок. Перед бТльшТстю дитячих установ постало завдання переходу на полггехшчну школу. У березш 1930 р. до бшьшосп дитячих мТс-течок було наделано листи Наросвгш, де повГдом-лялось, що учшв семирТчно! школи потрТбно пере-дати до шшл-десятирТчок, що розмщувалися поза мютечками [11, с. 42].
БТльшють дитячих мютечок проюнували до ш-нця 1930-х рок1в, деяк1 було закрито або реоргаш-зовано в досвщш установи. Так, 20 кштня 1937 р. постановою Ради Народних КомюарТв «Про перет-ворення так званих зразкових Г дослщно-показових шшл в нормальш школи» вс дитячТ майданчики, дитячТ будинки, осередки, дитячТ мютечка, показовТ установи було лшввдовано [11, с. 42].
Висновки. Боротьба з дитячою безпритульш-стю у 20-30-п роки ХХ столитя була визнана осно-вним напрямом дТяльносп державно! влади та гро-
мадських оргашзацш. Незважаючи на поди, пережил внаслщок Першо! свгтово! вшни та голоду, владТ вдалося змщнити позицл в сощальнш сферг Сощальне виховання в Укра!ш вГдрТзнялось нацше-шстю на загальну оргашзацш дитинства, улашту-вання колективного життя дитячого населення. За невеликий промГжок часу побудовано мережу за-кладТв сощального виховання, де дти мали змогу перебувати постшно.
ДитячГ мютечка в системТ сощального виховання вщграли надзвичайно важливу роль: надали притулок сотням безпритульних дггей, створили умови для всебТчного гармоншного розвитку шдль тшв, здшснили практичну подготовку дггей до життя. ДосвГд дГяльносп дитячих мютечок е сенте-нцшним, тому необхщно дослГдити оргашзацшно-методичш засади дТяльносп закладТв, з метою ура-хування кращих юторико-педагопчних надбань для формування сучасно! досконало! системи сощаль-ного виховання.
Лггература
1. Виноградова-Бондаренко В. £. Виховання безпритульних дггей в Укра!ш 20-х рок1в ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 "загальна педагопка та юторТя педагопки" / В. £. Виноградова-Бондаренко. -Ки!в, 2001. - 23 с.
2. Гарбуз Т. Сшьсько-господарський ухил у школТ / Т. Гарбуз. // Шлях освгш. - 1926. - № 6-7. -С. 30-47.
3. Г-ш А. Мережа установ Соцвиху / А. Г-ш // Шлях освгш. - 1923. - № 9-10. - С. 217-222.
4. Дюшен В. М. Перша всеукра!нська конфе-ренця дитячих мютечок / В. М. Дюшен // Шлях освгш. - 1926. - № 11. - С. 127-133.
5. Дюшен В. М. Цшева установка дитячих бу-диншв, дитячих мТстечок Т дитячих колонТй / В. М. Дюшен. // Шлях освгш. - 1926. - №7. - С. 9 - 14.
6. Зшченко А. Г. Дитияча безпритульшсть в Радянсьшй Укра!нТ в 20-х першш половинТ 330-х рок1в ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ют. наук : спец. 07.00.01 "1сторТя Укра-!ни" / А. Г. Зшченко - Одеса, 2002. - 25 с.
7. Коробова Л. О. МТсце дитини в системТ со-щального виховання Укра!ни (20-тТ - початок 30-тих рр. ХХст.) [Електронний ресурс] / Л. О. Коробова. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: ЬЦр:М8расе.Мри.ога.иа:8080/18рш/ЬапДе/6789/149 6.
8. Порадник по соцТяльному вихованню / Вид. 4-е, перероблене. - Х. : Державне видавництво Укра!ни, 1925. - 271 с.
9. Розкошний I. Г. ВТчне у вТчшсть / I. Г. Розкошний // Арх1в Охтирського краезнавчого музею Сумсько! областТ.
10. ТрТпутша Н. П. Дитячий будинок: вГд Где! до !! втГлення (20-п роки ХХ столГття) / Н. П. Трь путГна. // 1сторична пам'ять. - 2011. - №1. - С. 5364.
11. Фшмонова Т. До питання про дГяльшсть дитячих мГстечок в Укра!нТ (1920-п рр.) / Т. ФГлГмо-нова. // Шлях освгш. - 2009. - №1. - С. 37 - 42.
