CC BY
14
нестабшьносп прашвтшв на внутрнпньому ринку npaiti сприятиме впровадження в об'еднанш мехашзму страхування ризиюв прац!вмнк!вта роботодавшв.
В ДЛГО "Льв1вл!с" внаслщок сезонного характеру po6iT, низького р1вня заробтюУ плати, нерегулярно! и внплатн, важкосл poGiT становище прашвниюв вщр1зняються шдвнщеним ступенем иестабшыюсп на внутрнпньому ринку праш. Так звану груиу ризику формують зайняп на сезонних роботах та працтники з мипмалыгимн тарифними ставками та окладами, як! змушеж звш>нитнся за влас-ним бажанням.
Трансформашя економжи краУии, що вщбуваеться mini, е багатоаспектною проблемою, яка торкаеться Bcix CTopin сус1Пльно-економ!чних вщносин. В д1яль-nocTi пщприемств, окремих галузевих об'гднань вщбиваються основш суперечно-CTi, досягнення i недолжи, характерн! для б1льшост1 суб'екпв економ!чних вщно-син. Саме тому anani3 вщтворення трудового потеншалу на основ! системного пщходу в територ!ально-галузевому комплекс! вщображае всю суперечшсть та складшсть здшснюваннх реформ, дае можливють сформулювати шдходи до ство-рення цшсного мехашзму регулювання вщтворенням трудового потеншалу.
Лггература
1. Про Основш напрями соц1алмгоТ полпнкн на 1997-2000 piK. Указ Президента УкраУ-ни.// Урядовий кур'гр, 30 жовтня 1997 р.
2. Европейская хартия о местом самоуправлении. - Финансы. - 1993. — №1. - С.73-78.
3. Фурдпчко O.I. Г.фективт'сть ресурсно-внробничо! о потеншалу ;исо|-оснодарського комплексу (reopin, методолопя, практика). - Льшп, Cnir, 1995. - 287 с.
4. Bin рати внроПшип иа та ofiiry. (Статистичний iGipifHK). - Льш'в, 1998. - 58 с.
5. Колот Л.М. Мотивами, стимулювання i ouiiiKa персоналу: Навч. нос1бник. - К.: КНЕУ, 1998.-224 с.
6. Паламарчук В., Miiuciiiii Г. Оргатзашя та економргне стимулювання npaui у л)'совому комплекс) УкраТни // УкраТна: аспекта npaui- - 1998. -№3. - С.29-34.
7. Мортнков В.В. Ризики на ринку npaui та Тх страхування //Фшамси У'фаУни. - 1997. -№7.-С. 102-106.
УДК332.1:338.49 (447) Асист. Н.М. Kucvib - УкрДЛТУ
СОЦ1АЛЫЮ-КУЛЬТУРНЛ СФЕРА - ПРЮРИТЕТНЛ СКЛАДОВЛ ЕКОИОМ1КИ KPAÏIIH
Наведено основш методолопчш аспекти пизначення iipiopnTernocTi сошально-куль-турних iалузей та визнання i'x важливою складовою екоиокпки краУни.
N. Kysil- USUFIVT The social and cultural sphere is the basic part of country economic
The method's aspects for determine the priority of social and cultural branches as ah important part of the country's economics are indicated in our article.
Економ1ку як науку шкавить, перш за все, не людина, a ïï здатшеть до npaui, до вштворення еконо\нчних умов життя. Тому набувае значения саме сукупшсть ф1зич-них та духовних зд1бностен npaui пни ка, що об'еднуються в поняття "робоча сила". У "сошальшй eKonoMiui" на перший план виходить людина, як особиспсть, оскитьки, говорячи саме про це поняття у двокггосп "сошум-економжа", пернлеть надасгься саме сошуму як визначальному компоненту шаедносп.
4. F.KOHOMiica. плянуяяиня i упрявл1||пя r лкопироПничому комплекс! 199
У загалыпй концепцп сошалыюго ринкового господарства головним призна-ченням держави е створення якомога бшьшого добробуту для максимально"! юлькосп громадян, тобто забезпечити всмх члешв даного суспитьства матер1альнимн благами 1 послугами, як1 потр1бм1 Ум для збережения себе \ свого роду.
Як вщомо, важливим моментом у житп кожного суспшьства е дотримання пропорцшносп та адекватное™ в реагпзацм сощальноУ, технолопчноУ та господар-ськоУ пол^ики краУни. Виходячи з того, що р1вень економ1чного розвитку та р1-вень життя е категор1ями взаемопов'язаними, необхщно пщвищувати в контексп розвитку показники здоров'я, осв1ти, культурного становления особистостк При цьому потреби сощалыюУ сфери стають вихшними при формувашп матер1алышх, фшансових 1 трудових ресурав економ!ки.
Американський економют Р.Рейч писав: "пол1тики, звичайно, не розумь ють, що реальний потеншал нац!У становить навггь не володпшя певними технологиями, а здатшсть громадян виршувати бшьш комплексно завдання майбутньо-го, спираючись на зд1бност'| адекватного вир'1шення в минулому чи тепер'пнньому" [1]. Наявшсть конкурентноздатних виробникш певних видт продукшУ, забезнече-шсть природними ресурсами можна визначати прюритетними чинниками добробуту наци. Але приклад ЯпошУ, яка, можна сказати, обдшена останшми, демон-струе дивовижн1 економ1ЧИ1 усшхи за наявносп головного надбання - так званого "сошалыюго каштапу". Цей термш набувае поширення лише зараз, 1 характеризуе кадрово-цпппсний каттал нацп, тобто освтпй I квагпфкашйний р1вень людей краУни, наявшсть творчих \ шдприемницьких таланов, культурний р!вень нашУ в шлому |2] та дозволяе видшяти його як категорию стратепчного ресурсу краУни.
Розглядаючи категор1ю "каштал" як виробнич! ресурси тривалого користу-вання, тобто будь-яю створеш блага, що використовуються у виробництв1 шших благ, видшяють ф1зичний (обладнання, споруди, запаси матер!ал1в) та людський каштал (навички, вмшня, спещальш знания, що необхщш у виробнищти товар1в \ да-ють можливкггь людям активно д1яти як в економ1чшй, так \ в сошапыий сферах).
Вплив на формування "людського кашталу" здшснюе розвиток галузей со-щально-культурноУ сфери, який передбачае постшне оновлення бази знань, яка б вщповщала технолопчним змшам, зростанню р1вня конкуреншУ.
Св1товий банк на основ1 обстеження економ1чних показшшв 192 краУн свь ту прийшов до висновку, що у краУнах з перехщною економжою, до яких нале-жить \ УкраУна, 16 % росту обсяпв внробництва обумовлено ф!зичним каштаном, 20 % - природним, 46 % - людським.
Якщо розглядати каштал як сукушпсть матер1альних благ, то можна стве-рджувати, що послуги галузей сошалыю-культурноУ сфери накопичуються анало-пчно у вигляд1 здобутих знань, навикт, здоров'я та шших якостей людськоУ осо-бистостк Якщо ж розглядати ш якост1 як р1зновнди кашталу, то шдвищену плату, яку вони одержують, можна вважати за форму прибутку.
Тому думку, що розвиток сошально-культурних галузей передбачае лише пщвищення матер1альних витрат, яю вщр1зняються вщ шших галузей економжи через переважання в них непродуктивно! праш, хибне. Ц1 галуз1, будучи сферою споживання матер1альних ресурсов, одночасно виступають джерелом нематер1а-льних благ, як1 проявляються у фпичних \ духовних зд1бностях людей та вплива-ють на р1ст економ1чних показниюв народного господарства, прискорення темш'в
200 До 125-р!ччя УкрДЛТУ
розвитку науково-техшчного прогресу, росту продуктивност! праш, а отже, на стаи економжи краУни в шлому.
1снуе думка, що сощально-культурна сфера - не шдносно самостшна група економ!чно близькнх галузей економжи, для якоУ характерною рнсою € безпосе-редне спрямування УУ пращ на людину для збереження ! розвитку людського поте-ншалу, принцишв фаховоУ \ морально! поведшки, переважання розумовоУ праш в досягнешп кшцевого корисного результату |3|. 3 огляду на це, вважаю, що дану сферу слщ розглядати як комплекс галузей економ!ки, продуктами прац! яких е види д!яльносп у форм! послуг, що безпосередиьо направлен! на людину, спрня-ють збереженшо та розвитку людського каппалу через вдосконалеиня структури робочоУ сили та УУ осв!тнього I ирофес!йно-квал!ф!кац!йною р!вня, а також реал!-защю функц!У вдосконалеиня конкретно! особистост1, формування високих УУ мо-ральних якостей, культурного р!вня та громадськоУ св! домоет!.
Слщ пам'ятати про обернений взаемозв'язок, який впливае на встановлення оптимальних пропоршй м!ж матер!альним виробництвом та сошально-культур-ною сферою (як складовою невиробничоУ): чнм вища ефектившеть та продук-тивн!сть прац! в матер!алыюму виробништн, тим б!лыпе матер!альних ! трудових ресурс!в стае можливим вид!лити у невиробничу сферу |4). Тому при визначенш таких пропорщй незаперечною обставиною е п!двищення рол! сощально-еконо-м!чного розвитку сусшльства, що диктуеться необхщшетю задоволення потреб населения в шдвищенш осв!тнього р!вня, здоров'я, культури для розвитку самого матер!ального виробництва.
Св!товий доевщ також доводить ! те, що, стимулюючи ефективие викорис-тання наявноУ техн!ки ! технолопУ, ринок досить мляво поводить себе, коли е потреба у зджененш великих швестицшних проект!в з трнвапими строками окупнос-т!, невизначе1пстю щодо майбутшх прибутк!в та високим р1внем ризику. Идеться, перш за все, про кашталовкладення у соц!ально-культурн! гапуз!, адже ¡нтелектуа-льна, духовна, творча, техшчна ел!та нац!У виховуеться поколпшями. Визначаючи и шнш'сть не ттьки з точки зору соц!алыю-економ!чного прогресу, а у перюди еко-ном!чних негаразд!в, пщ час в!йн, революшй, криз вона безжал!сно винищувалася, ц разом з тим, так! краУни, як США, ФРН виходили з'1 своУх криз ц!ною великих затрат саме на вщродження штелектуального потешпалу нашУ. Сьогодн! переважну частку зайнятих в цих державах становить квап!ф!кована нраця ( в!дповщно 80 % ! 70 %), тод1 як в колипшьому СРСР чисельшсть квал!ф!кованоУ робочоУ сили стано-вила не бшыпе н1ж 15-17 % |21. Це п!дтверджуе думку, що лльки завдяки високому р!вню осв!ченост!, високому професюнашзму, можна досягти усп!ху в сучасних економ!чних перетвореннях.
Сл1д звернути увагу на позитнвн! зрушення, що стались у сошально-культурн!й сфер! за 2000 р*1к. За рахунок збшыпення доход!в до державного та м!-сцевих бюджет!в за 5 мюяшв 2000 року було проф!нансовано пор!вняно з иопере-Д1пм роком на 66 % бшьше витрат - на осв!ту та на 34 % - на охорону здоров'я [5, ст. 4]. Питома вага витрат на осв!ту за 5 м!сяц!в 2000 року становила 16,1 % при запланованих 14,3 %, на охорону здоров'я - 10,8 %, що перевищуе р!вень вщпов!-дного пер!оду 1999 року |6|. В цьому рош вперше в повному обсяз! було проф!на-нсовано видання п!дручник!в для школи. Ншыне того, у зв'язку з визначенням комп'ютеризац!У шю'льпих заклад!в пр!оритетом розвитку осв!ти, було вид1'лено 6 млн.грн. на ф!нансування комп'ютер!в для сшьських шк!л. В проект! бюджету на
4. Екоиом1кя, планувапня I упраплпшя в лкопироГшичому комплекс! 201
2001 piK на зджснення uicT мети передбачено витратити 50 млн.фн. Поступово вир1шуються питания забезпечення можливост! навчання д1тей за м1сцем проживания для отримання дошюльноУ та середньоУ осв1ти, що склалася в сшьськж Mic-цевосп, особливо там, де вщсутш школи. Це т'дтверджують i пауков! npaui су-часних економ1ст1в з питань розвитку сошально-культурних галузей. Прокопа ВЛ. [7], характеризуючи пропозицн лаборатор1У проблем сшьськоУ школи MinocBiTH Укра'ши щодо оргашзацм навчання д!тей у малонаселених поселениях, акиентуе увагу на кшькох Bapiairrax вирпиення uiei проблеми як на основ! державноУ, так i комбшованоУ (поеднання державно! i приватноУ) та приватноУ форм орган¡зацп осв1ти. Передбачаеться також створення у малих поселениях культурно-педа-гопчних ueHTpie, в яких могли б навчатися i виховуватися доишльнята та учти молодшого, а також середнього шюльного вжу. При цьому вчител1 мал и б поед-нувати педагопчну та культурно-освтпо роботу. Кошти мкцевих бюджет!в та сшьськогосподарських шдприемств до останнього часу повшстю забезпечували функцюнування доншльних установ на сел!, тому з метою ефективного викорис-тання кадр1в, прим!щень, навчальних 3aco6iB пропонуеться навчання Д1тей у закладах типу "дитячий садок-школа". Схвальним явищем с те, що з'явились нов! типи заклад!в осв!ти: пмназ1У, л!цеУ, колепуми. Формуеться також мережа закла-д!в охорони здоров'я недержавноУ форми власност!. В УкраУш, за статистичними даними, нал!чуеться 3,5 тис. таких заклад!в i близько 30 тис. шдив1дуальних ме-дичних шдприемств. Д!юча мережа заклад!в культури практично не змшилася. На початок 2000 року д1яло понад 21 тис. масових i ун!версалышх б!бл!отек, близько 18 тис. клуб!в, 101 театр, 40 заповщниюв, 1,5 тис. ншл естетичного виховання.
Прюритетшсть соц!ально-культурноУ сфери у розвитку економжи шдтвер-джусгься тим, що саме на розвиток програм соц!ального розвитку спрямоватп Програми Уряду Укра'ши на наступш роки, адже через виконуваш УУ галузями со-шалып функцп (шдтримка трудових та сошальних зд!бностей кожноУ людини шляхом задоволення духовних потреб, покращання здоров'я, п!двищення загаль-HooceiTHboro р1вня), вона в!д!грае важливу роль у примножешп матер1алышх форм багатства сусшльства та nporpeci економжи.
Лггература
1.Rcicn R. Tne Nork of Nations - New York, 1991.-Г. 162-163.
2. Еременко В.Г. Основи conianbHoT економ!ки. Понулярний курс. - К., 1997.
3. Даннлнпшп Б.М., Куценко B.I. Культурно-освтм сфера як сошальна база пщгрнмки ринковоТ трансформацп в Украпп (питания Teopi'i i практики). - К., 1999.
4. Долшпиий М.И. Социально-экономические проблемы непроизводственной сферы. - К.: Наук, думка, 1989.
5. Реформи за ради добройуту. Про хщ виконання Программ д!яльносп Кабшету Minicr-pie Укра'1Ни//Урядовий Кур'ер. №125 вщ 19 липия 2000.
6. Непроизводственная сфера СРСР. Под редакцией Солодкова М.В.,-М.: Мысль. 1981.
7. Прокопа I.B. Сошальна ¡нфраструктура села: формувапня нового мехашзму розвитку. -
К., 1996.
202 До 125-р1ччя УкрДЛТУ
