CC BY
17
2. Kokhanko O. M. Stanovlennia i rozvytok pidhotovky kvalifikovanykh robitnychykh kadriv z serednoiu osvitoiu v Ukraini (1969-1994 rr.). Avtoref. dys. kand. ped. nauk [Formation and development of training of skilled workers with secondary education in Ukraine (1969-1994). Author's abstract. dis cand. ped sciences]. Kyiv, 1995. 24 p.
3. Likarchuk I. L. Upravlinnia systemamy pidhotovky kvalifikovanykh robitnykiv v Ukraini: pedahohichnyi aspekt (1888-1998 roky) [Management of Qualifications Systems in Ukraine: A Pedagogical Aspect (1888-1998)]. Kyiv, Vyshcha shkola, 1998. 256 p.
4. Nevmerzhytska O. Periodyzatsiia rozvytku aksiolohichnykh idei u vitchyznianomu osvitnomu prostori XIX - pershoi tretyny ХХ st. [Periodization of the development of axiological ideas in the national educational space of the 19th - the first third of the twentieth century]. Scientific journal of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, 2017, Vol. 1, pp. 284-293.
5. Pahuta M. Istoryko-pedahohichni aspekty stanovlennia osnov profesiinoi osvity v Ukrainiy [Historical and pedagogical aspects of the formation of the basis of vocational education in Ukraine]. Problems of preparing a modern teacher: scientific journal of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, 2017, Vol. 15, pp. 389-396.
6. Pahuta M. Periodyzatsiia rozvytku vitchyznianoi profesiinoi osvity (XIX - pochatok XXI st.) [Periodization of the development of national vocational education (XIX - early XXI century)]. Scientific journal of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, 2017, Vol. 1, pp. 294-302.
7. Puzanov M. F., Tereshchenko G. I. Ocherki istorii professionalno-tekhnicheskogo obrazovaniya v Ukrainskoy SSR [Essays on the history of vocational education in the Ukrainian SSR]. Kyiv,Vyshcha shkola, 1980. 232 p.
8. Sukhomlynska O. V. Istoryko-pedahohichnyi protses: novi pidkhody do zahalnykh problem [Historical and pedagogical process: new approaches to common problems]. Kyiv, A. P. N., 2003. 68 p.
Стаття надтшла в редакцт 20.02.2017р.
УДК 371.134/.373.3.014.53/.53/.54(4-11) DOI: 10:25128/2415-3605.17.3.25
КАТЕРИНА Б1НИЦЬКА
rfn.yz87@gmail.com кандидат педагопчних наук, доцент, Xмельницька гумаштарно-педагопчна академiя м. Xмельницький, вул. npocKypiBCbKoro Шдпшля, 139
СОЩААЬНО-ЕКОНОМШШ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ПРОФЕС1ЙНО1 ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕА1В ПОЧАТКОВО1 ОСВ1ТИ В КРА1НАХ СХ1ДНО1 6ВРОПИ
Розглянуто соц1алъно-економ1чн1 умови розвитку системи профестно1 пгдготовки майбуттх вчителгв початково'1' освти в крашах Сх1дноХ Свропи. Узагалънено, що eid початку соцгалъно-економ1чних трансформацш в крашах регюну у 1990 р. розпочався демократичний розвиток освти i сформувалися новi системи професшноi пiдготовки педагогiв, у т. ч. вчителiв для початково'1' ланки освiти. Вказано, що в процесi розвитку освiтнiх систем краш Cxidmi Свропи в 1990-i роки були сформулъован i почали реал1зовуватися практичт унiверсалънi цш освiти, включаючи початкову. Показано, що змти в соцiалъно-економiчному, кулътурному, геополтичному контекстi Свропи зумовили трансформа^ю цшей i завданъ освiти, як нинi спрямоваш на ii наближення до реалъного життя. Bid-значено, що соцiалъно-економiчнi трансформаци в крашах вказаного регiону позитивно вплинули на пiдвищення рiвня i зростання якостi нацiоналъних освiтнiх систем.
Ключовi слова: соцiалъно-економiчний розвиток, професшна педагогiчна тдготовка, вчителъ, початкова освта.
ЕКАТЕРИНА БИНИЦКАЯ
rfn.yz87@gmail.com кандидат педагогических наук, доцент,
Хмельницкая гуманитарно-педагогическая академия м. Хмельницкий, ул. Проскуровского Подполья, 139
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ РАЗВИТИЯ СИСТЕМ
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В СТРАНАХ ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ
Рассмотрены социально-экономические условия развития системы профессиональной подготовки будущих учителей начального образования в странах Восточной Европы. Обобщено, что с начала социально-экономических трансформаций в странах региона в 1990 г. началось демократическое развитие образования и сформировались новые системы профессиональной подготовки педагогов, в том числе учителей для начального звена образования. Указано, что в процессе развития образовательных систем стран Восточной Европы в 1990-е годы были сформулированы и начали реализовываться практические универсальные цели образования, включая начальное. Показано, что изменения в социально-экономическом, культурном, геополитическом контексте Европы вызвали трансформацию целей и задач образования, которые сегодня направлены на ее приближения к реальной жизни. Отмечено, что социально-экономические трансформации в странах указанного региона имели положительное влияние на повышение уровня и качества национальных образовательных систем.
Ключевые слова: социально-экономическое развитие, профессиональная педагогическая подготовка, учитель, начальное образование.
KATERYNA BINYTSKA
rfn.yz87@gmail.com candidate of pedagogy, associate professor, Khmelnytski Humanitarian-Pedagogical Academy Khmelnytski, Proskurivskoho Pidpillya str., 139
SOCIO-ECONOMIC ASPECTS OF THE DEVELOPMENT OF THE SYSTEM OF PROFESSIONAL TRAINING OF THE FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS IN THE COUNTRIES OF EASTERN EUROPE
The article deals with the study of socio-economic conditions of the development of the system of professional training of the future primary school teachers in the countries of Eastern Europe. The study highlights the experience of development of educational systems in the countries of Eastern Europe beginning with 1990. It is generalized that since the beginning of socio-economic transformations in Eastern European countries, democratic development of education has begun and the new systems of professional training of pedagogues have been formed. Studying the experience of development of the educational systems in the countries of Eastern Europe in the early 1990-s formed a series of general practical universal goals: breaking away from the centralized management to decentralized management and leadership; the movement towards political pluralism and more democratic governance models; the movement towards the more open, civil society, in which the role of the individual is substantially increased; creation (reproduction) of the deep sense of national identity both inside the country and internationally; promotion of economic growth under the conditions of global competitive market economy; promoting more active political, economic and social cooperation in Europe. It is noted that the changes in the socio-cultural, economic, geopolitical context of Europe have led to the transformation of the goals and objectives of education, which are now aimed at bringing it closer to real life. After the entry of the Eastern European countries into the European Union, the main problems of the development of pedagogical education were the definition of goals and priorities of the development of higher pedagogical training in each country; the definition of priorities in the sphere of higher education in the process of integration of the states into a single European educational space. The main problems, which higher pedagogical education in the countries of the EU currently faces, have been singled out in the article. The analysis showed that in the process of socio-economic transformations, changes were introduced in the content of curricula for the training of the future teachers for the primary level of education. It is noted that socio-economic transformations had a positive impact in the countries of the region as for improving the educational level of the population.
Keywords: socio-economic development, professional training, teacher, primary education.
Останне десятирiччя XX ст. стало перюдом штенсивного пошуку нових концептуальних щей та ix яюсно! реатзаци в нацюнальних системах освгги краш европи, оскшьки суспшьний розвиток вимагав своечасних змш, що сприяли би полшшенню оргашзаци осв^нього процесу вщповщно до виклиюв часу й обгрунтованих цшей. Зокрема, пол^ичш i соцiально-економiчнi
змши в кра!нах Схвдно! европи, яю стали на шлях демократа, визначили новГ стандарти навчання i виховання пiдростаючого поколiння, висунули iншi вимоги в освiтнiй сферi i зумовили кардинальний перегляд традицшно! методики навчання, глибокi i змютовш реформи в структурi та змют педагопчно! освiти.
Проблемам розвитку освГти в кра!нах европейського Союзу (еС) присвяченi науковi пошуки В. Вульфсона, В. Кремiня, Т. Кристопчук, О. Локшино!, М. Олiйник, Л. Пуховсько!, О. Сухомлинсько!, М. Чепiль та багатьох шших вчених. Разом з тим дониш не здiйснено щлюного порiвняльно-педагогiчного аналiзу проблем професшно! шдготовки майбутнiх учителiв початково! освiти в кра!нах Схвдно! европи за останню чверть вiку з метою узагальнення i використання набутого досвiду.
Мета статт - проаналiзувати вплив соцiально-економiчних умов розвитку системи професшно! шдготовки майбутшх вчителiв початково! освiти в кра!нах Схвдно! европи.
Кра!ни Схвдно! европи, перебуваючи на початку 1990-х роюв в умовах державного самовизначення, сутшстю якого стало утвердження свободи i демократа, сформулювали певнi загальш практичнi унiверсальнi цiлi: вiдхiд вщ централiзованого управлiння i перехiд до децентралiзованого керiвництва й управлiння; рух до полiтичного плюралiзму i стшких демократичних моделей розвитку; рух до бшьш вiдкритого, громадянського суспiльства, в якому ютотно зростае роль окремо! особистостi; вiдтворення глибинного почуття нацюнально! самобутностi як всерединi кра!ни, так i в мiжнародному масштабi; сприяння сощально-економiчному зростанню в умовах всесвггаьо! конкурентно! ринково! економiки; сприяння бшьш активному полГтичному, економiчному та сощальному спiвробiтництву в европi [1].
Пщ впливом нових соцiально-економiчних i полiтичних реалiй, в умовах нового суспшьного життя впродовж аналiзованого перюду в кра!нах регiону вiдбулися суттeвi змiни у сферi освiти. 1нновацшна активнiсть педагогiчного середовища, його вщкритють i наповнення передовими технологiями багато в чому визначили реалiзацiю проведених реформ у нацiональних системах педагопчно! освiти. Вагоме значення у проведенш реформ освiтнiх систем в кра!нах регiону мало i мае достатне фiнансування з рiзних джерел, що забезпечуе гiднi умови для проживання пращвникам галузi та належну матерiально-технiчну навчального процесу в усiх закладах освгги [2, с. 284].
ОсвГтня полГтика еС, як вгдомо, регулюеться статтями 126 (Загальна освiта, цш), 127 (Професiйне навчання, цш) та 128 (Загальш принципи професiйно! шдготовки) Маастрихтського договору (1992 р.). На пiдставi цих статей визначають мету освгш, а саме: розвиток почуття европейсько! iнтеграцi! серед молодо викладання навчальних предметiв мовами держав-членiв еС; сприяння обмГну студентами i викладачами мГж кра!нами; вирiшення проблеми визнання дипломГв i перiодiв навчання студенпв у кра!нах еС. Вказанi цш досягаються сприянням сшвробГтництву у сферi освгш, але конкретнi рiшення щодо того, чого i як навчати, залишено для вирiшення кожнш державi-членовi еС [13].
Визначення системних перетворень у системах освГти кра!н Схщно! европи значною мГрою е постфактум. У загальних рисах докорГнш суспшьш перетворення у кра!нах регiону стали реформащею юнуючо! системи, суттю яко! був перехiд вщ планово! сощалютично! економiки до капiталiстичного типу ринково! економши, вщ несвободи до дшсно! демократа. Це безпосередньо вплинуло на розвиток систем професшно! педагогiчно! освгш та !х реформування [8].
Значення едино! европейсько! гдентичносп ютотно зросло у зв'язку зГ входженням в еС у 2004 р. кра!н Схщно! европи. Вони характеризуються рГзним рГвнем сощально-економГчного розвитку i полГтичного укладу, а також рГзномашттям освгтшх систем, сформованих за своергдних для кожно! кра!ни юторичних умов. 1нтегращя освГтшх систем веде до !х взаемопроникнення i поеднання, структурних змш всередиш систем i визнання необхщносп цшеспрямованого реформування. Завдяки процесам штеграци та штернацюналГзаци освГта в еС, включаючи Схщну европу, як й в усьому свт, вже не е ушкальною для окремо! держави.
ПолГтичш та економГчш перетворення в кра!нах Схщно! европи вгд початку 1990-х роюв зумовили новГ якГсш змши у системах сощальних вщносин в регюш. У цьому контекст прийняття демократично! системи освГти було природним вибором кожно! кра!ни. З початком вказаних перетворень розпочалось формування нових систем професшно! шдготовки педагопв. АналГз вщповщних реформ у ПольщГ, Румуни, Словаччиш, Угорщиш, Чехи свщчить, що в
змют навчальних програм з тдготовки майбутнiх вчителiв у навчальних закладах усiх типiв були закршлеш гуманiстичнi цiнностi i вiдповiднi !м методики, а також прагнення до розширення можливостей освiти, досягнутих у захщних демократiях. Однак для колишшх так званих соцiалiстичних краш перехщ до громадянського суспiльства i вщповщно! йому гумашстично1 педагогiки й освГти був нелегкою справою. Мiж освГтньою моделлю пiдготовки педагогiчних кадрiв i практикою 11 втiлення виник певний розрив, школи широкий; наприклад, у Польщi виразно помiтна така невщповщшсть [16].
Соцiально-економiчнi трансформаци в крашах вказаного регюну спричинили пiдвищення освггаього рiвня населення. Навiть економiчний спад ютотно негативно не вплинув на сферу освГти в усiх крашах Схвдно! европи. Виразним е той факт, що рiвень здобуття вищо! освiти серед населення зростав. Так, у Польщi та Угорщинi в 1991 р. - це 75,9 i 74,8 % населення вщповщно, а у 2006 р. серед учшв цей показник збшьшився до 93,6 % (Польща) та 89,5 % (Угорщина) [7, р. 17].
Пюля входження краш в еС основнi проблеми, якi необхiдно було виршити в досягненнi стратепчно1 мети освГти, полягали у визначеннi щлей i засобiв розвитку вищо! педагопчно! школи в кожнiй кра1ш, встановленш прiоритетiв вищо! освiти у процес штеграци з единим европейським освггшм простором [11, р. 86].
Змши в соцiально-культурному, економiчному, геополiтичному контекст европи зумовили трансформацiю цiлей i завдань освiти, якi сьогоднi спрямоваш на И наближення до реального життя людей. Сучасна людина опиняеться перед необхiднiстю жити у складному, багатовимiрному соцiумi, брати участь у функщонуванш рiзних соцiальних спiльнот i залучатись одночасно до рiзних видГв дiяльностi. Головною метою европейсько1 освГти стае розвиток знань, загальних умшь та навичок, якi дають змогу особистост вирiшувати проблеми у складних суспiльних умовах, здобувати нову шформащю та вмiти навчатися упродовж усього життя, збшьшувати свою мобiльнiсть у суспшьств^ вмiти спiлкуватися, самовдосконалюватися.
На початку XXI ст. системи освГти краш еС розвивалися на основi «Люабонсько1 стратеги (2000-2010)», яка стала визначальною в полiтицi й практищ еС загалом i формуваннi стратегш розвитку освiти зокрема [4]. Це широкомасштабна програма зi змiцнення конкурентних позицiй еС у свiтi, що охоплюе вс його сфери дiяльностi, в т. ч. полiпшення якосп та ефективностi систем освiти з урахуванням нових завдань, якi стоять перед «суспшьством знань», формування повнощнно1 особистостi, здатно1 активно брати участь в суспшьних процесах, адаптуватися до культурно1, етшчно1 та мовно1 рiзноманiтностi в сучасному середовищi европи.
Зараз в основi розвитку европейсько1 сшвдружносп лежить стратегiя «европа-2020» (2010 р.). Вона передбачае заходи щодо консолщаци зусиль держав-членiв еС з метою виходу з кризи i створення умов для стiйкого розвитку i зростання. Серед семи найважливiших напрямюв дiяльностi другу позицiю у стратеги займае пункт «Молодь у руш>, тд яким розумiеться «посилення результативност освiтнiх систем i сприяння залученню молодих людей на ринок пращ» [10].
У програмах еС передбачаеться, зокрема, впровадження спецiальних заходiв для штеграци дiтей з особливими потребами та необхщно1 фахово1 пiдготовки вчителiв. Вiдповiдно до цих програм майбутш вчителi вивчають природу фiзичних та сощальних бар'ерiв для людини та шляхiв !х подолання. Запровадження вивчення специфiчних форм i методiв навчання дiтей з особливими потребами зумовило змши у змют професшно1 тдготовки майбутшх вчителiв початково1 освiти.
Основними проблемами нишшньо1 вищо1 педагопчно1 освгги в кра1нах еС вважаються таю: незважаючи на традицiйно високий рiвень, яюсть професшно1 тдготовки вчителiв не вщповщае сучасним вимогам суспiльства Г науково-технiчного прогресу, як Г ефектившсть навчання у вузах вщповщно до фактично1 потреби в державц вщсутшсть тюного зв'язку мГж прюритетами тдготовки майбутшх фахГвщв з поточними Г майбуттми тенденщями розвитку ринку пращ; в процес професшно1 тдготовки неналежно розробляються Г застосовуються новГтш технологи навчання, а також шформацшно-комп'ютерш технологи; студенти не задГят достатньо в дослщницькш роботГ, !х творчий потенщал не використовуеться Г не розвиваеться сповна; вузи недостатньо спещалГзоват [11, р. 87-88].
На розвиток систем освГти в крашах Сх1дно! европи вплинуло певною мiрою розумшня суп осв^ньо! полiтики та ïï вiдповiдна реатзащя. Так, у польськiй «Педагогiчнiй енциклопеди XXI ст.» зазначаеться, що «залежно вiд сyспiльно-полiтичних передумов освiта трактусться як процес перманентного навчання людини протягом усього життя; це право i одночасно громадянський обов'язок людини, а також суспшьний iмператив; шструмент полiтичноï влади для реалiзацiï специфiчних iнтересiв та соцiальних цiлей; простГр сyспiльноï саморегyляцiï; символiчний «екран культури», який тлумачить складнiсть ïï значень i символiв; тип нормативного дискурсу, що формуе певну перспективну думку» [9, s. 905.]. ОсвГтня полГтика е елементом соцiальноï активностi, що впливае на повсякденне життя. «Це дiяльнiсть держави та ïï спецiалiзованих оргашв, метою яких е визначення загальних цiлей, iдей, фyнкцiй, принцишв, завдань та органiзацiйноï структури системи освпи; планування ïï розвитку та розробка конкретноï стратегiï, за умови залучення квалiфiкованого педагогiчного персоналу для qieï мети» [12, s. 17-18].
У рамках штеграцшних освiтнiх процесГв в европi yспiшно розвиваеться один з ïx найважливiшиx напрямкiв - об'еднання дошкiльноï i початковоï освпи. Настyпнiсть дошкiльноï i початковоï освГти вирiшyеться на рiвнi визначення i кореляцп ix цiлей i завдань, вщбору i структурування змiстy навчання, узгодження методiв i засобiв роботи з дГтьми дошкiльного i молодшого шкiльного вiкy, органiзацiï корекцiйноï дiяльностi, спрямованоï на вирiвнювання освiтнix можливостей дГтей дошкiльного вiкy i молодших школярiв, iндивiдyальноï роботи з дГтьми, якi потребують педагогiчноï та психолопчно].' допомоги та пiдтримки. Початкова школа становить перший рiвень. Вона е единою, обов'язковою, загальною, навчання в нш вiдзначаеться довiльним використання педагопчних методiв i засобiв [6, с. 65].
Зближення нацiональниx систем педагопчно].' освГти здiйснюеться в рамках розробленого европейською Комiсiею в 2005 р. набору ключових компетенцiй для професи i квалiфiкацiï европейського вчителя, яю подiляються на двi групи: компетенци, пов'язанi з процесом yчiння/навчання, i компетенци, орiентованi на формування вщносин мiж учнями. Визначенi також загальш принципи, на яких будуеться процес шдготовки майбутшх педагопв: вчителiв повинш готувати вузи; у вчителя мае бути розумшня, що його професГя пов'язана з навчанням упродовж усього життя; учитель повинен бути мобшьним; в основi професи вчителя мають лежати партнерськi вiдносини, що забезпечують йому сшвпрацю з навчальними закладами, установами й i сощальними шститущями, де проходять практику студенти педагопчних вyзiв [15, s. 16 ].
У Рекомендащях «Про пiдвищення якост освiти учителя» европейськоï Комiсiï вщзначаеться, що пiдвищення якостi педагогiчноï освГти зумовлюе значне зростання yспiшностi студенев, здобуття вищоï освiти педагогами забезпечуе кращу якiсть yсiеï системи освгги в поеднаннi з полiтикою, спрямованою на набiр найкращих кандидатiв на здобуття професи вчителя i це мае стати прюритетом для всГх освГтшх мiнiстерств. Також вказуеться, що держави-члени еС повинш придшяти бшьше уваги i видшяти бiльше фшансових ресyрсiв на шдготовку вчителiв; наголошуеться на необxiдностi активiзацiï транснацiонального дiалогy й обмГну досвгдом, особливо в забезпеченш та ефективностi постшного професшного розвитку вчителiв в галyзi дошкiльноï, початковоï та середньоï освГти; шдкреслюеться необxiднiсть удосконалення статистичних даних про шдготовку вчителiв у всьому еС, щоб заохочувати обмш iнформацiею, сприяти посиленню спiвпрацi та обмшу найкращою практикою; пропонуеться запровадити системи, яю би забезпечували доступшсть порГвняльних даних про педагопчну освпу в дошкшьнш, початковiй i середнiй школГ та ш. [14].
Пщсумовуючи досвщ краш Сxiдноï европи у реформуванш систем освГти, звернемо увагу на те, що багато з набутого ними як позитивного, так i негативного досвщу може бути враховано i використано при проведенш системних реформ освгш в УкрашГ НеобхГдне не тшьки прийняття ефективних ршень щодо радикального вдосконалення нацiональноï педагогiчноï освгш, а й наполеглива ïx реалГзащя з метою шднесення цiеï освГти до загальноевропейських стандартГв. У зазначеному контекст потребуе ефективного розвитку професшна шдготовка майбутшх учителГв початковоï освГти з урахуванням досвщу краïн вищевказаного регюну.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беттел Дж. Реформа системы экзаменов и оценивания: обзор опыта стран Центральной и Восточной Европы / Дж. Баттел. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://refdb.ru/look/2470803.html.
2. 1щук Л. I. Диверсифжащя джерел фiнансування вищо1 освгги у державах Схвдно1 та Центрально!' европи / Л. I. 1щук // Науковий вiсник. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 283-289.
3. Кобець А. С. Тенденци розвитку нацюнальних систем вищо1 школи в рамках Болонського процесу / А. С. Кобець. [Електронний ресурс] - Режим доступу: file:///C:/Users/Petro/Downloads/Nvamu_upravl_2011_4_14.pdf.
4. Лкабонська стратегiя (2000-2010). [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://studfiles.net/preview/2399045/.
5. Павловський К. Трансформаци вищо1 освгти в XXI столiттi: польський погляд / К. Павловський. -К., 2005. - 230 с.
6. Сисоева С. Освгтш системи краш европейського Союзу: загальна характеристика / С. Сисоева, Т. Кристопчук. - Рiвне: Овiд, 2012. - 352 с.
7. Comparative Analysis of Economic Transformation in Poland and Selected Central European Countries / Editorial Committee: T. Kowalski, S. Letza, H. Mruk, A. Matysek-Jçdrych. Working Papers in Management, Finance and Economics. - Zaklad Graficzny Uniwersytetu Ekonomicznego w Poznaniu: Poznan-Atlanta, 2009. - No. 1 (8). - 43 s.
8. Determinanty integracji gospodarczej krajow Europy Srodkowo-Wschodniej. [Dostçpny w Internecie]: http://stosunki-miedzynarodowe.pl/ekonomia/832-determinanty-integracji-gospodarczej-krajow-europy-srodkowo-wschodniej.
9. Encyklopedia Pedagogiczna XXI wieku. T. I A-F, Wyd. Akademickie "Zak". - Warszawa 2003. - 1208 s.
10. Europe-2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. [Available on the Internet] : http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/C0MPLET%20EN%20BARR0S0 %20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf.
11. Melnikas B. Modernization of Higher Education System in the Transition Society / B. Melnikas // Vieöoj i politika ir administravimas. - 2002. - Nr. 3. - Р. 86-93.
12. Pçcherski M. Polityka oswiatowa / M. Pçcherski. Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, Wroclaw, 1975. - 260 s.
13. Programy edukacyjne. [Dostçpny w Internecie]: http://www.koalicja.zywiec.pl/index.php?t=art&_id=17.
14. Report 10 July 2008 On improving the quality of teacher education. [Available on the Internet]: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=REP0RT&reference=A6-2008-0304&language=EN.
15. Sielatycki M. Kompetencje nauczyciela w Unii Europejskiej / M. Sielatycki // Ksztalcenie nauczycieli w szkole wyzszej. Wybrane zagadnienia. - Wroclaw, 2008. - S. 13-21.
16. Structural Problems in the Development of Social Work in Central Europe under Transformation. The Case of Poland. [Dostçpny w Internecie]: http://www.socwork.net/sws/article/view/216/449.
17. Transformation of European education policy From national to common policy of education? [Available on the Internet]: http://ccll-eu.eu/cms02/fileadmin/daten/Dateien/Konferenzen/Pecs/EU-Bildungspolitik_weiss_Querformat_EN__Kompatibilitaetsmodus_.pdf.
REFERENCES
1. Bettel Dzh. Reforma sistemy ekzamenov i otsenivaniia: obzor opyta stran Tsentralnoi i Vostochnoi Yevropy[The reform of exams system and estimation]. Available at: https://refdb.ru/look/2470803.html.
2. Ishchuk L. I. Dyversyfikatsiia dzherel finansuvannia vyshchoi osvity u derzhavakh Skhidnoi Yevropy [Diversification of sources of financing of higher education in Eastern Europe]. Scientific Journal. 2007. Vol. 17.4, pp. 283-289.
3. Kobets A. S. Tendentsii rozvytku natsionalnykh system vyshchoi shkoly v ramkakh Bolonskoho protsesu [Tendencies of developing national systems of higher institutes of education in the context of Bologna process]. Available at: file:///C:/Users/Petro/Downloads/Nvamu_upravl_2011_4_14.pdf.
4. Lisabonska Stratehiia (2000-2010) [Lisbon Strategy (2000-2010)]. Available at, https://studfiles.net/preview/2399045/.
5. Pavlovskyi K. Transformatsii vyshchoi osvity v XXI stolitti: polskyi pohliad [Transformation of higher education in the 21-st century: Polish perspective]. ^iv, 2005. 230 p.
6. Sysoieva S. Оsvitni systemy krain Yevropeiskoho Soiuzu: zahalna kharakterystyka [Educational systems of the EU: general charasteristic]. Rivœ: Оvid, 2012. 352 p.
7. Comparative Analysis of Economic Transformation in Poland and Selected Central European Countries / Editorial Committee: T. Kowalski, S. Letza, H. Mruk, A. Matysek-Jçdrych. Working Papers in Management, Finance and Economics. - Zaklad Graficzny Uniwersytetu Ekonomicznego w Poznaniu: Poznan-Atlanta, 2009. No. 1 (8). 43 s.
8. Determinanty integracji gospodarczej krajow Europy Srodkowo-Wschodniej. [Dostçpny w Internecie]: http://stosunki-miedzynarodowe.pl/ekonomia/832-determinanty-integracji-gospodarczej-krajow-europy-srodkowo-wschodniej.
9. Encyklopedia Pedagogiczna XXI wieku. T. I A-F, Wyd. Akademickie "Zak". Warszawa 2003. 1208 s.
10. Europe-2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. [Available on the Internet] : http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/C0MPLET%20EN%20BARR0S0 %20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf.
11. Melnikas B. Modernization of Higher Education System in the Transition Society. B. Melnikas. Vieöoji politika ir administravimas. 2002. Nr. 3. Р. 86-93.
12. Pçcherski M. Polityka oswiatowa / M. Pçcherski. Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, Wroclaw, 1975. - 260 s.
13. Programy edukacyjne. [Dostçpny w Internecie]: http://www.koalicja.zywiec.pl/index.php?t=art&_id=17.
14. Report 10 July 2008 On improving the quality of teacher education. [Available on the Internet]: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=REP0RT&reference=A6-2008-0304&language=EN.
15. Sielatycki M. Kompetencje nauczyciela w Unii Europejskiej / M. Sielatycki // Ksztalcenie nauczycieli w szkole wyzszej. Wybrane zagadnienia. - Wroclaw, 2008. S. 13-21.
16. Structural Problems in the Development of Social Work in Central Europe under Transformation. The Case of Poland. [Dostçpny w Internecie]: http://www.socwork.net/sws/article/view/216/449.
17. Transformation of European education policy From national to common policy of education? [Available on the Internet]: http://ccll-eu.eu/cms02/fileadmin/daten/Dateien/Konferenzen/Pecs/EU-Bildungspolitik_weiss_Querformat_EN__Kompatibilitaetsmodus_.pdf.
Стаття надтшла в редакцт 22.09.2017р.
УДК 378.011.3-051
DOI: 10:25128/2415-3605.17.3.26
АДДЛе БЕК1РОВА
t7b7@mail.ru кандидат педагопчних наук, доцент, Кримський шженерно-педагопчний ушверситет,
м. СГмферополь, Украша
ПРОФЕС1ЙНА СУБ'еКТШСТЬ УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В: СУТШСТЬ ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ
Методолог1чно обтрунтовано формування професшно'1 суб'ектностг майбутшх учителгв початкових клаав як системно'1' проблеми ïx профеайно'1 пгдготовки, осюльки вони працюють з особливою категоргею школяргв - учнями молодших класгв. Вгдзначено, що основним методологгчним тдходом для ïï експериментального формування е суб'ектно-дгяльтсний nidxid, осюльки учитель початкових клаав як педагог, професюнал i суб 'ект - це суб 'ект педагогiчноï дiяльностi в початковш школi, також вказана проблема мае до^джуватися на провiдниx iдеяx i положеннях цього пiдxоду. Водночас розглянуто провiднi iдеï системного, компетенттсного та iншиx методологiчниx пiдxодiв. Особливу увагу звернено методологiчний аспект розкриття змкту професiйноï суб 'ектностi учителiв початкових класiв як 1'х iнтегральноï професшно важливо'1' якостi, що дае можливкть актуалгзувати професшну компетенттсть у педагогiчнiй дiяльностi. Вказано, що у змiстi професiйноï суб 'ектностi е iндивiдуально-суб 'ектний компонент, який забезпечуе актуалiзацiю i реалгзацт професiйноï суб 'ектностi учителiв початкових класiв загалом.
Ключовi слова: методологiчнi тдходи, суб 'ектнкть, професшна суб 'екттсть, учитель початкових клаав, структура, формування.
АДИЛЕ БЕКИРОВА t7b7@mail.ru
кандидат педагогических наук, доцент, Крымский инженерно-педагогический ушверситет,г. Симферополь, Украина
