CC BY
49
УДК 378.4+37.01:51
С. В. САПОЖН1КОВ СТАНОВЛЕННЯ I РОЗВИТОК ВИШО ОСВ1ТИ В РЕСПУБЛ1Ц1 МОЛДОВА
Розглянуто систему вищоï oceimu в Республщ Молдова. Зроблена спроба iсторичного aHani3y розвитку вищоï школи в цш краШ. Показано структуру й особливостi навчання педaгогiчних Kadpie в сучасних молдовських вузах. Звернено увагу на основт проблеми вищоï освти та ïx виршення в Республщ Молдова.
Ключовi слова: Чорноморський pегiон, утверситет, коледж, студент, педaгогiчнi науки.
С. В. САПОЖНИКОВ
СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В РЕСПУБЛИКЕ
МОЛДОВА
Рассмотрена система высшего образования в Республике Молдова. Сделана попытка исторического анализа развития высшей школы в этой стране. Представлена структура и проанализированы особенности обучения педагогических кадров в современных молдовских вузах. Обращено внимание на главные проблемы высшего образования в Республике Молдова.
Ключевые слова: Черноморский регион, университет, колледж, студент, педагогические науки.
S. V. SAPOZNIKOV
ESTABLISHMENT AND DEVELOPMENT OF HIGHER EDUCATION IN THE REPUBLIC MOLDOVA
The system of higher education in the Republic of Moldova is investigated. A try of the historical analysis of the higher education development in this country is fulfilled. The structure and peculiarities of teaching staff in contemporary Moldovian universities is shown. The main problems in education system and ways of their resolving in the Republic of Moldova are pointed out. This article considers formation and development of the system of higher education in the Republic Mоldova as a member of Black sea economic cooperation and analiges the system of education.
Key words:Black sea region, university, student, college, pedagogical sciences.
Досввд функцюнування системи вищо1 та вищо1 педагопчно1 осв^и краш Чорноморського репону становить певний науково-практичний штерес, оскшьки у OTCTeMi вищо1 освии Украши йде напружений пошук нових креативних ршень проблем шдив^^зацп та диференщацп тдготовки фахiвцiв, форм, методiв, засобiв i технологш професшно-педагопчно1 тдготовки студенпв вузiв. Зрозумшо, що на процес формування нацюнальних систем освии рiзних краш безпосередньо впливають iснуючi мiжнароднi тенденцп.
У сферi вищо1 освии в крашах Чорноморського репону ниш ввдбуваються значт змши: здшснюеться оновлення вих структур нацюнальних систем освии, модернiзуються змiст i методи тдготовки вчителiв, розвиваються новi форми i зв'язки мiж професшною пiдготовкою вчителя i школою тощо. В умовах подальшо1 iнтеграцiï Украши з европейським спiвтовариством посилюються взаемозв'язки i взаемодiя мiж нацiональними системами тдготовки вчителiв рiзних краïн. У 90-х роках XX ст. у зв'язку з розвитком единого Свропейського освинього простору мiжнародний педагогiчний лексикон доповнився таким новим феноменом, як Свропейський вимiр в освiтi (European Dimension in Education). Вищезазначене твердження пов'язано з планомiрним упровадженням кожною краïною власноï 236 Науковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2011. — № 2.
страте riï ввдновлення педагопчно1' освгти. В зв'язку з цим не можна не враховувати вплив краш Чорноморського perioHy на освiтнi процеси, що вiдбуваються в Украïнi.
Загальний напрямок змiн у системi вищоï освiти зумовлений розпочатим об'еднанням зусиль у цш сферi держав Чорноморського репону та £вропейського Союзу (£С). В кiнцi ХХ ст. уряди 11 краш - Азербайджану, Албанп, Бшоруа, Болгари, Вiрменiï, Грyзiï, Молдови, Росп, Рyмyнiï, Туреччини i Украши - домовилися про створення Чорноморського економiчного спiвтовариства (BSEC), в якому фyнкцiонye Парламентська асамблея (PABSEC). Обидвi регiональнi органiзацiï у сво1'х статутних документах орieнтyються на европейськ освпт процеси i прагнуть до сшвпращ в галyзi вищо1' освiти.
В системi вищо1' освiти краш Чорноморського репону навчаеться майже 5 млн. студенпв i працюе близько 400 тис. викладачiв. 6 березня 1993 р. у Стамбyлi мiнiстри культури держав BSEC пiдписали Чорноморську конвенщю про спiвробiтництво у галyзi культури, освпи, науки та iнформацiï. Цей документ охоплюе рiзнi починання, а також форми сшвробпництва у вказаних галузях, у т. ч. ствпрацю i взаемообмiн наукових i культурних органiзацiй та освiтнiх установ. Конвенщя передбачае обмiн викладачами, лекторами та студентами, мовну практику, наукову та дослвдницьку дiяльнiсть, аспiрантyрy, обмiн шформащею про можливостi взаемного визнання дипломiв i стyпенiв, розроблення програм молодiжного культурного обмiнy, мiжрегiональне спiвробiтництво i пряму взаемодiю мiст i репонш, що приедналися до зазначено1' конвенцп.
У 1997 р. з метою розвитку спiвробiтництва та ефективно1' взаемоди в освiтнiй, наyковiй i культурнш сферах yнiверситетiв та iнших оргашзацш краш-учасниць BSEC заснована Мережа ушверситепв Чорноморського регiонy (BSUN).
Сьогоднi мiж державами PABSES дiють двостороннi yрядовi угоди та протоколи про сшвробпництво в галyзi освiти. Туреччина тдписала договори про спiвробiтництво в галyзi культури й освiти з Албашею, Азербайджаном, Рyмyнiею i Росiею. Украша мае домовленiсть про спiвробiтництво у галyзi освiти з Рyмyнiею та Молдовою. Мшстерство освiти Азербайджану уклало договори про спiвробiтництво з ввдповвдними мiнiстерствами Туреччини, Росiï та Молдови. Грещя в галyзi освiти ствпрацюе з Азербайджаном, Албанiею, Болгарiею, Вiрменiею, Грyзiею, Росiею, Рyмyнiею, Туреччиною i Украшою.
Наукове дослiдження вищезазначених процеав е актуальним завданням щодо перспектив штеграцп Украши iз загальноевропейським освггшм простором. Теорiя i практика зарyбiжного освiтнього процесу стала предметом наукового пошуку Н. Абашкшо1', Г. Алексевич, Г. £горова, Л. Латун, Б. Мельниченка, О. Рибак, I. Тараненко, Л. Пуховсько1', В. Вдовенко, Г. Воронки, Т. Осадчо1' та шших украшських вчених. Проблеми iсторiï, фшософп i теорiï вищо1' педагогiчноï освгти в Украïнi i за кордоном висвплено у працях С. Гончаренка, В. Лугового, 1.Яковлева, М. Ярмаченка, С. Головка, З. Малькова, I. Марщнковського, Л. Пуховсько1', Т. Кошманово1' та iн.
Однак проблема тдготовки педагогiчних кадрiв у кра1'нах Чорноморського репону в другш половинi XX - на початку XXI ст. загалом залишаеться поза увагою учених, що й зумовило наш науковий штерес.
Метою статп е здшснення iсторичного аналiзy основних етапiв становления системи вищо1' освiти i висвплення ïï сучасно1' структури в Республщ Молдова.
Iсторiя становлення вищо1' педагопчно1' освiти в цiй краïнi нерозривно пов'язана зi становленням радянсько1' вищо1' педагогiчноï школи, а iсторичнi етапи останньо1' спiвпадають з вiдповiдними етапами в Росп та Украш. Зазначимо, що iсторiя Молдови е багатою, але водночас суперечливою. Перiоди розкшту кра1'ни чергувалися з часами занепаду. Сильний, але не завжди благотворний вплив вiдбyвався з боку сусвдшх держав. Зберiгаючи yнiкальнi нацiональнi традици i культуру, молдовський народ до початку ХХ ст. перебував у сташ майже повно1' неписьменност1. В радянський перiод вiдбyлося покращення економiчноï ситyацiï, прискорення наyково-технiчного прогресу, в краш була лiквiдована неписьменнiсть. Нацюнальна система освiти в Молдавськ1й РСР базувалася на 10^чному обов'язковому навчанш. Випускники середнiх шкiл отримали можливють продовжувати навчання в професiйних училищах, техшкумах i вузах. До розпаду СРСР i проголошення Молдови незалежною державою в нш налiчyвалося 13 вyзiв, в яких навчалися понад 53 тис. оиб.
Бшьшють з них дiяли в столищ кра!ни - Кишинева Р1вень навчання у молдовських вузах i сьогоднi е високим.
В систему освпи Республiки Молдова ниш входять державнi та приватнi освпш заклади (20 вуз1в, 28 коледж1в, 1551 загальноосвiтнiй навчальний заклад, 1295 дитячих садив, 56 дитячих таборiв). Ва вони ведуть освiтню дiяльнiсть в единому правовому полi. Розробка навчальних програм, прийом студентiв на навчання, зайняпсть викладацького складу мае ввдповвдати вимогам, встановленим мiнiстерством освгги, молодi та спорту кра!ни. Контингент студенпв налiчуе 126 тис. оиб. 80% з них здобувають освпу в державних i 20% - у приватних вузах; 64,7% навчаються на денних, а 35,3% - на заочних вiддiленнях.
Систему вищо! освпи в Молдовi утворюють ушверситети, академи та iнститути, що здшснюють пiдготовку студентiв за 180 спещальностями. У 2006-2007 навчальному роцi 87,8% студенпв навчалися в унiверситетах, 10,4% - академiях 1,8% - в шститутах.
Навчальний процес у закладах освпи забезпечують 36 тис. викладачiв, 8% з яких е молодими фахiвцями, 63% мають стаж роботи бшьше 18 рокв. Пiдготовку асшранпв в кра!ш здiйснюють Державна академiя неперервно! професшно! пiдготовки та Державний шститут неперервного навчання [2].
Систему вищо! педагопчно! освiти Республiки Молдова утворюють 5 державних вузiв, з них 3 класичш унiверситети (Молдавський, Белцький та Тираспольський), Кишиневський педагопчний унiверситет iм. 1он Крянгу та Нащональний iнститут фiзичного виховання та спорту, а також 4 педагопчш коледж^ де готують майбутнiх вихователiв дитячих садков i вчителiв початково! школи (термiн навчання - 4 роки). Шдготовку вихователiв дитячих садив i вчителiв початково! школи здшснюють протягом 5 рок1в унiверситети, а викладачiв вищо! школи - впродовж 5-6 рок1в в унiверситетах, академiях та iнститутах.
Згiдно з законом Республ^ Молдова № 142 ввд 7 липня 2005 р. «Про перелш напрям1в професшно! пiдготовки та спещальностей з пiдготовки кадрiв у вищих навчальних закладах, цикл I» навчання майбутшх педагогiчних кадрiв у вузах краши в галузi «Освпа» здiйснюеться за такими напрямами:
Шифр i загальний напрям пiдготовки: 14. Педагопчш науки.
Шифр i напрям професшно! пiдготовки, цикл I: 141. Освпа i пiдготовка викладачiв. Шифр i найменування спецiальностей: 141.01 - Математика; 141.02 - 1нформатика; 141.03 -Фiзика; 141.04 -Астрономiя; 141.05 - Хiмiя; 141.06 - Бюлопя; 141.07 - Географiя; 141.08 -Мови i лiтература; 141.09 - 1ноземш мови; 141.10 - Iсторiя; 141.11 - Спiви; 141.12 -Образотворче мистецтво; 141.13 - Фiзичне виховання; 141.14 - Технологiчне виховання; 141.15 - Цившьне виховання; 141.16 - Танщ. Кiлькiсть навчальних кредипв - 180-240.
Шифр i напрям професшно! тдготовки, цикл I: 142. Педагопчш науки. Шифр i найменування спещальностей: 142.01 - Педагопка; 142.02 - Дошильна педагогiка; 142.03 -Педагопка початково! освiти; 142.04 - Психопедагопка; 142.05 - Спецiальна психопедагопка; 142.06 - Професiйна педагогiка; 142.07 - Сощальна педагогiка. Кiлькiсть навчальних кредипв -180-240.
Вiдповiдно до листа мшстерства освiти, молодi та спорту Республши Молдова № 07-13468 вiд 17 серпня 2005 р. «Про змют модуля з тдготовки викладачiв» психолого-педагогiчна пiдготовка студенпв унiверситетiв у рамках загального напряму 14 «Педагогiчнi науки» здiйснюеться за рахунок 180 навчальних кредипв у разi навчання за однiею спещальтстю або 240 навчальних кредитiв у разi одночасного навчання за двома спорiдненими спецiальностями. За iншими напрямами навчання, за винятком напряму 14 «Педагопчш науки», модуль для теоретично! психолого-педагопчно! тдготовки обсягом 30 навчальних кредипв i практично! тдготовки обсягом 30 навчальних кредипв (усього 60 навчальних кредипв на цикт I) буде реалiзований, за бажанням, додатково до 180 чи 240 навчальних кредипв, передбачених перелшом напрямiв професшно! тдготовки i спещальностей з тдготовки кадрiв у вузах (цикл I), або частково за рахунок складово! для орiентацi! на iнший напрям тдготовки в цикт II (мастерат).
До сучасних внутршшх проблем молдавсько! системи вищо! освпи можемо вiднести п'ять основних проблем:
1 Неввдповвдшсть структури вищо! й обов'язково! освiти вимогам ринково! eKOHOMiKH. В умовах економжи планового типу система освпи готувала кадри з урахуванням визначеносл !х майбутшх професiй i працевлаштування, вона характеризувалася безпрецедентною кiлькiстю спецiальностей вузького профiлю. Таке становления зберiгаeться донинi, хоча тенденщя переходу вiд спецiальностей до напрямшв пiдготовки посилюеться. На противагу цьому в ринковiй економiцi профеайне майбутне фахiвця е невизначеним. Вузи, укладаючи вигiднi контракти, наповнюють ринок пращ кра!ни незатребуваними фахiвцями (в 2008 р. тшьки 10% з них були працевлаштоваш). Тому вузи мають здшснювати пiдготовку студенпв до можливих багаторазових змiн спецiальностi. Перед обов'язковою освпою постае проблема чпкого розподiлу функцiй i вiдповiдальностi оргашв управлiння початковою i середньою освгтою.
2. Зниження, недостатнiсть i нестабшьшсть фiнансування системи освiти. Так, частка ВВП Молдови, що видшяеться на осв^, нинi становить 1,4% (у 1993-1994 рр. на освгту видалялося майже 17% ВВП). Вона у чотири рази менша, нiж частка засобш, як1 видiляються на освгту в США (5,5%), Велик1й Британп (5,3%) чи Франци (5,4%) [3].
3 Неввдповвдшсть знань i навичок, що одержують студенти у системi освiти, умовам ринково! економiки. За тако! останньо! головними якостями фахiвця вважають здатнiсть вирiшувати проблеми i професiйний унiверсалiзм. У навчальних програмах радянського перiоду акцентувалося на засвоенш фактичного матерiалу. Зараз оздоровлення молдавсько! економiки залежить вiд наявностi пращвникш, здатних виявляти iнiцiативу в пошуку роботи й творчо пiдходити до створення нових робочих мiсць власними силами.
4. Ввдсутшсть механiзмiв контролю i гарантп якостi, передусiм ефективно побудовано! освпньо! статистики, професiйно! системи акредитацп вузiв, нацiонально! служби педагопчного тестування, системи монiторингу розвитку освпи i становища на ринку пращ.
5. Посилення тенденцп до нерiвностi в системi освiти. В минулому рiвнiсть забезпечувалася через унiфiкацiю в краш основних нормативних актiв, що у нових умовах неефективш. Вони не сприяють досягненню законодавчих цшей, спрямованих на забезпечення мiсцевого фшансування та управлiния, самостiйний вибiр вузами педагопчних методiв, навчальних матерiалiв, необхвдних студентам.
Значну частину вищезазначених проблем передбачаеться вирiшити до 2013 р. в зв'язку з прийняттям Кодексу про освгту. Проте деяк1 положення цiе! програми потребують серйозного коригування вiдповiдно до сучасних реалiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Страны мира. Современный справочник. - М.: ООО «Дом Славянской книги», 2007. - 607 с.
2. Министерство просвещения. Республика Молдова. [Электронный ресурс] - Режим доступа:
http://www.edu.md/?lng=ru
3. С1и. Educational Advising Center. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.eac.md
УДК 37.026 (438)
С. ФРЕЙМАН, П. ОЛЬХУВКА
МОТОРИЗАЦ1ЙН1 ЗАХОПЛЕННЯ В СИСТЕМ1 ШТЕРЕС1В УЧН1В
Г1МНАЗ1Й ПОЛЬЩ1
Подано результати до^дження, метою якого було з'ясувати, як нитшня гiмназiйна молодь Польщi проявляе ттерес до особливого виду техтчних защкавлень — моторизацИ. TaKi вiдомостi необхiднi, осюльки дають можливiсть учителям встановити у плануванш дидактично-виховного процесу вiдnовiднi пропорцп мiж защкавленням i навчанням учтв.
Ключовi слова: Чорноморський регiон, утверситет, коледж, студент, педaгогiчнi науки.
