CC BY
76
П1ДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ еВРОШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В
П1ДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ1 СВРОШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В
Леонiд ОРШАНСЬКИЙ
СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ СТУПЕНЕВО1 П1ДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
У статтi пропонуеться структурна модель i розкриваються теоретико-методичнi аспекти ступенево'1' пiдготовки майбуттх учителiв трудового навчання у контекстi сучасних тенденцт модершзаци системи вищо'1 педагогiчноi освти в Укра'Ы.
Мета статп - висв^лити теоретичш аспекти ступенево! тдготовки вчителя трудового навчання, зумовлеш сучасними тенденщями модершзаци системи вищо! педагопчно! осв^и в Укра!ш.
Освiтня галузь «Технолопя» як важливий елемент загальноосв^ньо! тдготовки школярiв мае за мету формування технiчно, технологiчно i комп'ютерно освiчено! особистостi, шдготовлено! до життя й активно! трудово! дiяльностi та забезпечуе виршення основних завдань у трудовому вихованш, полiтехнiчнiй освiтi, шформатизаци, профорiентащ!, формуваннi творчого ставлення до пращ, поеднанш навчання з продуктивною трудовою дiяльнiстю тощо [2]. Водночас шкшьний предмет «Трудове навчання» мае специфiчнi завдання щодо формування техшко-технолопчних, художньо-проектних та економiчних понять, розвитку практичних умiнь i навичок з технологи обробки конструкцшних матерiалiв [1]. Виконанню цих завдань повиннi бути шдпорядковаш структура i змiст тдготовки майбутшх учителiв трудового навчання (технологи).
Традицшно предмет «Трудове навчання» охоплюе весь перiод навчання у загальноосв^нш школi та здiйснюеться в ушх вiкових перiодах розвитку учнiв з урахуванням !хшх психофiзiологiчних особливостей. З ще! точки зору у трудовому навчанш видiляеться три основнi етапи:
1. Вступ до трудово! дiяльностi (1-4 класи). У молодшш школi трудове навчання може поеднуватися з шшими предметами, наприклад з образотворчим мистецтвом. Результатом повинно стати обов'язкове запровадження штегрованого курсу «Художня праця».
Пропедевтична трудова дiяльнiсть молодших школярiв мае включати в себе три основш види: навчальну, iгрову й самообслуговування.
2. Обов'язкова загальнотрудова шдготовка (5-9 класи). В основнiй школi змiст цiе! пiдготовки повинен включати загальнотехшчну та загальнотехнологiчну складовi з використанням основ графiчно! та шформацшно! культури, а також творчу техшчну або художньо-трудову пiдготовки - за вибором школи.
Змiст цього етапу реалiзуеться на прикладi конкретних широко поширених об'ектiв технiки побутового та виробничого призначення, традицiйних технологiй обробки матерiалiв i повинен враховувати особливосп, умови та традицi! конкретного репону. Реалiзацiя загальнотрудово! пiдготовки мае розвивати iндивiдуальнi якостi i творчi здiбностi учнiв.
3. Обов'язкова профiльна трудова шдготовка (10-12 класи). Вона здшснюеться за вибором школи залежно вщ iнтересiв, побажань учнiв, матерiально-технiчного i кадрового потенцiалу, попиту на ринку пращ та перспектив його розвитку.
На цьому етат передбачаеться диференщащя профiльно! пiдготовки старшокласникiв за одним iз видiв трудово! дiяльностi, наприклад: деревообробка, металообробка, автотракторна справа, технолопя виготовлення швейних виробiв, кулiнарiя, дизайн, декоративно-ужиткове
П1ДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ
_СВРОМТЕГРАЦМНИХ ПРОЦЕС1В_
мистецтво тощо. Тут особлива увага надасться учням, зорieнтованим у майбутньому на отримання професи, пов'язано1 зi сферами виробництва та надання послуг.
У ходi реформування вищо! педагопчно1 осв^и завершуеться перехiд на ступеневу систему, розпочато шдготовку педагогiчних кадрiв з багатьох нових спецiальностей i спещатзацш. Розширення !х спектра зумовлене загальною тенденцiею диференщаци спецiальностей сощокультурно1 сфери, новими напрямами дiяльностi педагогiв у сучасних умовах. Вперше з'явилася можливють цшеспрямовано1 пiдготовки в магiстратурi викладача для шновацшно1 школи, ВНЗ, науковця-дослщника в галузi освiти.
Аналiзуючи результати проведених дослщжень, iнформацiю з л^ературних джерел, передовий досвiд учителiв та викладачiв, визначено, що протягом юнування системи пiдготовки вчителiв трудового навчання розвитку зазнали основнi пiдходи щодо формування змiсту !х фахово! тдготовки.
Грунтуючись на завданнях осв^ньо1 галузi «Технологи», необхiдно додержуватися таких принципових пiдходiв:
1) пiдготовка вiдповiдних вчителiв повинна грунтуватися на сучасному проектно-технологiчному змiстовi трудового навчання i за певних педагогiчних, кадрових, матерiальних та iнших умов мае забезпечувати можливють професшно1 пiдготовки учнiв за декшькома напрямами;
2) первиннi навчальш плани пiдготовки вчителiв трудового навчання рашше розроблялися без надежного наукового обгрунтування i базувалися на навчальних планах пiдготовки iнженерiв для галузi машинобудування та вiдповiдади полiтико-економiчнiй стратеги тодшньо1 держави, тому новi навчальш плани повинш бути унiфiкованими стосовно бшьшосп iнтегрованих, а не дрiбних навчальних предметiв (до 75%) та !х мiсця у загадьнiй структурi i вiдрiзнятися лише в межах 25% залежно вiд регiонадьних особливостей та умов конкретного ВНЗ. Це забезпечить фундамешатзащю виа професшно1 тдготовки та стане важливим кроком входження у Болонський процес;
3) фахова шдготовка вчителiв трудового навчання повинна поеднуватися з подготовкою вчителя креслення, безпеки життедiяльностi, керiвника гурткiв (техшчних або художньо-прикладних), а також спорщнених спецiальностей (наприклад, iнформатики, фiзики - для вчителя технiчних видiв працi або х1ми, бюлоги - для вчителя обслуговуючих видiв пращ);
4) враховуючи рiзноманiтнiсть змiсту трудово1 пiдготовки учнiв 10-12 класiв залежно вщ обраного профiлю, необидно запровадити диференцiацiю навчання вчителiв за вщповщними спецiадiзацiями як в межах окремого ВНЗ, так i в загальнш системi пiдготовки вiдповiдних педагогiчних кадрiв [3].
Згiдно з гадузевим стандартом вищо1 освiти для спецiадьностi «ПМСО. Трудове навчання» напряму пiдготовки «Педагопчна освга» пiдготовка вiдповiдних вчителiв повинна, на нашу думку, здшснюватися за трьома освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями:
Структурна модель тдготовки вчителя тр\>доеого навчання за ос ттн ь о-к вам фгкащ и нами р\.внями. у вищих педагоглчних закладах ос яти П-ПГ р1вшв акредшпаци
ОСЕГГНЬО КБал1фжащйний р1ве«ь Снсц1ялы[кть, сненЛ&яЬяцИя КвалЗфжищн Накчальний заклад (рЁвень акреднтацй-)
Мололтий стещяМст 5.010103. Педагопка 1 методика середньо! освяти. Трудове навчання (¡з зазначенням спещалЬацн *) Вчитель трудового навчання (або художньо! пращ) в загальноосвггнш школ11 ступеня Вчнтель трудового навчання в загальноосвший шко.п II ступеня Педагопчний коледж (Пр. а.)
Бакалавр 6.010103. Педагопка 1 методика середньо! освгти. Трудове навчання (!з зазначенням спешили ацн ЮЩ Вчигель трудового навчання широкого профшю (техшчна та обслуговуюча праця), креслення та основ безпекп життед^яльносп в загальноосвпнш школ 1II ступеня Педагопчний коледж (III р. а.)у структур! педагопчного ун1верситету Педагопчний ун1вфситет (П1-1У р. а)
6.010103. Педагопка £ методика середньо! освп и. Трудове навчання (¡з зазначенням спешатшацн **) та шформатика Вчнтель трудового навчання (техшчна 1фаця або обслуговуюча праця), основ безпеки життед1яльносп та ¡нформатикн в загальноосвтгнш школ1 II ступеня
6.010103 методика середньо! освпи. Трудове навчання (!з зазначенням спец1агс1зацп та фЬика Вчнтель трудового навчання (техшчна праця ДЙ-1 обслуговуюча праця), креслення, основ безпеки життвдяпьност! тафЬкки в загальноосвпнш школ! П ступеня
6.010103 Педагопка 1 методика середньо! исс.пи. Трудове навчання (Ь зазначенням спешагазацп **) та Х1М1Я Вчнтель трудового навчання (техшчна праця або обслуговуюча праця), креслення, основ безпеки життсд1ял:люсп тахпш в загальноосвпнш школ» II ступеня
6.010103 Педагопка 1 методика середньо! освгги. Трудове навчання (¡з зазначенням спешашзацн ЯИЦ та бюлогш Вчитель трудового навчання (техшчна праця с£б& обслуговуюча праця), креслення, основ безпеки жигтед1ялъност1 та бюлош в загальноосвпнш школ! II ступеня
Магкгр 8.010103. Педагопка 1 методика середньо!' освгги, Трудове (профшьне) навчання (¡з загналенням ПрофЫв П1ДГОТОВКИ ) Вчитель трудового (профильного) навчання в загачьноосв!тн1Й школ! 1П ступеня Педагопчний университет (IV р. а.)
$ С педаагшацы ирограми молодшого спецЬиогга: ШЙЙчн! види праш, обслуговуюч! види праш.
** Спещалоацй" прогрзми бакалавра: техтчни творчкть: техшчне креслення; художт ремесла; полпраф1чш послугн; моделювання, конструювання 1 технолога внготовлення одягу; кулшар1я; основи шдприемнпцько! д!яльностц електротехнпса в побут1; ремонт чеб.шв таш.
*** ПрофШ шдгоговки юккфЯ! економ1чний (менеджмент; маркетинг; пщприемництво та!н.); дизайнерський (промисловий; архпекгурний, граф1чний; ландшафтний таш.); художньо-естетичний (традицшне декоративно-ужитковемнстецтво; сучасне прикладнемистецтво, етнодизайнташ.); технолопчннй (моделювання, конетруювання * технология одягу; гехнолопя приготування "¡на; технология обробки деревини; технологш обробки метал ¡в та ш.); шформащйний (основи шформацшно! техшки; шформацшно-комугакацшш технологи та ш.); стльськогосподарський (основи фермерства; атро [ ехшка сктьського господарства; мехашзагоя стгтьського господарства та ш.) га \ тп!
П1ДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА ИЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ1 _СВРОМТЕГРАЦМНИХ ПРОЦЕС1В_
Вважаемо логiчним такий пiдхiд до тдготовки вчителiв трудового навчання за ступеневою системою, вiдповiдно до якого молодший спецiалiст - це освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень педагогiчного працiвника, що оволодiв основами гумаштарних, соцiально-економiчних i фахових знань з оргашзаци навчально-виховного процесу в загальноосв^нш школi I—II ступешв, мае сформованi вмiння та навички ix практичного застосування для вирiшення типових професiйниx завдань, передбачених для посад учителiв i виxователiв у галузi освiти.
Освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень педагогiчного працiвника «Молодший спещалют» здобуваеться в педагогiчниx коледжах II рiвня акредитацiï. ВНЗ III i IV рiвнiв акредитацiï також здiйснюють шдготовку молодших спецiалiстiв, якщо в 1хнш структурi е навчальнi заклади II рiвня акредитацiï. Пiдготовка молодших спещатспв здiйснюеться на основi базовоï загально].' середньоï освiти.
Щодо бакалаврату, то тривалий час вважалось, що на цьому освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi можна здшснити лише орiентацiю на педагогiчну професда. Цей рiвень розглядався як суто освггнш. Навiть iз введенням у дда Положення про освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi (ступеневу освiту), яке всi рiвнi вищоï освiти визначае як професшш, донинi залишаються вiдкритими питання щодо професшного призначення бакалаврiв i мапс^в.
Оскiльки в бакалавратi вивчення основних науково-предметних дисциплiн завершуеться, то випускник бакалаврату мае знання, якi дозволяють йому володiти шкiльним предметним матерiалом. Псиxолого-педагогiчна, методична i практична тдготовки в бакалаврам орiентованi на викладання трудового навчання або двох спещальностей в основнiй школi (5-9 класи). У другому випадку фахова фундаментальна шдготовка здшснюеться паралельно з обох спещальностей i на освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi «Бакалавр» завершуеться.
Квалiфiкацiю вчителя загальноосвiтньоï школи III ступеня студенти одержують пiсля завершення навчання за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем «Магiстр». Пiдготовка магiстрiв орiентуеться на науково-педагогiчну i науково-дослiдницьку дiяльнiсть залежно вiд обраного профiлю. Осв^ньо-професшна програма пiдготовки магiстра забезпечуе здобуття повноï вищоï освiти за спещальшстю, так само як i у випадку тдготовки бакалавра, однак за рахунок штенсифшаци навчального процесу мапстри одержують поглиблену професiйно спрямовану гумаштарну, псиxолого-педагогiчну, фахову та науково-практичну шдготовку, спрямовану на здшснення функцiй вчителя у 10-12 класах за конкретними профшями.
Основна галузь дiяльностi мапстра, вчителя трудового (профiльного) навчання — це класи i школи з поглибленим вивченням певного профшю трудовоï (профiльноï) пiдготовки учнiв, iнновацiйнi середш навчальнi заклади (лiцеï, гiмназiï, колежi тощо), а також ВНЗ I-II рiвнiв акредитацiï. Магiстерська пiдготовка також повинна забезпечити швидку адаптащю та ефективне навчання в асшрантурь
Специфша змiсту трудового навчання в середнш загальноосвiтнiй школi змушуе ставити також питання про спецiалiзацiю в шдготовщ вчителя, тобто диференцiацiю змiсту освгги.
Першим напрямом спецiалiзацiï вчителя трудовою навчання е техшчна та обслуговуюча працi. Для кожного з цих видiв педагогiчноï дiяльностi вчителя треба готувати окремо, бо в змют фаxовоï пiдготовки iснуе повна розбiжнiсть. Другий напрям викликаний тим, що типовою програмою трудовоï пiдготовки школярiв (2006 р.) передбачаеться, починаючи з 8 класу, вивчення трудового навчання за рiзними профшями.
Крiм того, специфшою роботи вчителя в сучасних умовах загальноосвiтньоï школи е необхщшсть викладати паралельно два-три навчальнi предмети, тому що йому часто не вистачае педагопчного навантаження (особливо у так званих малокомплектних школах) для отримання пристойноï заробiтноï платнi. Подiбнi прецеденти iснують також у шдготовщ шших вчителiв (фiзики i математики, xiмiï i бiологiï тощо). Тому цьогорiчна (2007 р.) вимога Мшютерства освiти i науки Украши стосовно тдготовки вчителiв лише за одшею спецiальнiстю викликае щонайменше подив, а в майбутньому й супротив багатьох педагопв. Щодо вчителя трудового навчання, то вш повинен отримувати, наприклад, фах учителя трудового навчання (теxнiчноï пращ) та фiзики, вчителя трудового навчання (обслуговуючоï пращ) та xiмiï тощо.
З метою тдвищення мобшьносп випускникiв на ринку працi, виходячи iз спiльностi фаxовоï пiдготовки, можливим е поеднання квалiфiкацiï вчителя трудового навчання iз
ШДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА ШЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ _СВРОМТЕГРАЦМНИХ ПРОЦЕС1В_
спорiдненими спецiальностями виробничого характеру (iнженери-теxнологи, програмiсти, економiсти пiдприемств, патентознавцi, працiвники служби охорони пращ тощо), однак це вимагатиме отримання додатковоï пiслядипломноï осв^и за скороченим термiном (1-2 роки) у ВНЗ вщповщного профiлю.
Розпочатий в Укра1ш процес реформування вищоï педагогiчноï освiти, що перебувае в тюнш взаемозалежностi вiд переходу суспшьства до демократичного укладу та ринкових вiдносин, потребуе кардинального перегляду системи тдготовки майбутшх учителiв. Передусiм це стосуеться вдосконалення структури та змюту пiдготовки вчителя трудового навчання на засадах фундамешатзаци, диференцiацiï та штеграци, якi е провiдними напрямами оновлення i стандартизаци сучасноï освiти. Викладеш вище теоретико-методичнi аспекти ступеневоï тдготовки майбутшх учителiв трудового навчання свщчать про велику складнiсть реалiзацiï означеноï проблеми, тому вона вимагае широкого обговорення, розробки змiсту, напрацювання науково-методичних рекомендацiй i швидкого впровадження в освггянську практику.
Л1ТЕРАТУРА
1. Тхоржевський Д. О. Методика трудового та професшного навчання. Ч. 1: Теор1я трудового
навчання. — К.: ДШГГ, 2000. — 248 с.
2. Мадзшон В. М., Сидоренко В. К., Оршанський Л. В. та ш. Державш стандарти базово! i повно!
середньо1 освгти. Освгтня галузь «Технолопя». Проект // Трудова шдготовка в закладах освгги. —
2003. — № 1. — С. 11—14.
3. Болюбаш Я. Я., Корець М. С. Особливосп ступенево1 тдготовки вчител1в трудового навчання //
Радна школа. — 1999. — № 11. — С. 17—19.
Лариса Д1КАР6ВА
ОРГАН1ЗАЦ1Я НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ КРЕДИТНО-MOAyAbHOÏ СИСТЕМИ З ПРАКТИКУМУ «ОСНОВИ РУЧНОГО В'ЯЗАННЯ»
У cmammi висвтлено doceid побудови оргашзаци i програмно-методичного забезпечення навчального процесу з «Основ ручного в 'язання» в умовах кредитно-модульног системи. Ефективтсть орган1зацИ' навчального процесу в умовах ще1 системи визначаеться високим рiвнем навчально-методичного забезпечення. Нами розроблено i впроваджено в навчальний процес наcтупнi програмно-методичт матерiали: робоча программа дисциплти; порядок поточного i тдсумкового oцiнювання знань; методичн вказiвки до виконання лабораторно-практичних робт; методичн вказiвки до самостшно'1 роботи, як мктять неoбхiдний обсяг теоретичних вiдoмocтей щодо кожно'1 окремо'1 теми модуля; твoрчi завдання; тести остаточного контролю знань.
Приеднання до Болонськоï деклараци зумовлюють необхщнють реформування вшх галузей освгш в Украши, що ставить перед втизняною вищою школою новi завдання шдвищення ефективноси i результативносп теоретичноï i практичноï тдготовки майбутшх спещалю^в. Серед прюритетних напрямюв реформування вищоï педагогiчноï школи важливе мюце посщають питання впровадження европейських норм i стандар^в, оновлення змюту базовоï методичноï тдготовки, впровадження ефективних шновацшних технологш, створення новоï системи методичного та шформацшного забезпечення вищоï освiти.
Перед викладачем сто1ть завдання забезпечити вш умови для найкращого та найефектившшого впровадження кредитно-модульноï системи в украшську систему освiти. Але це не означае, що ми маемо повшстю змшити свою систему навчання.
Кредитно-модульна система оргашзаци навчального процесу базуеться на поеднанш модульних технологш навчання та залшових осв^шх одиниць — кредштв. Вона характеризуемся зменшенням частки аудиторних занять, зростом обсяпв iндивiдуальноï та самостiйноï роботи студенев, новою системою оцiнювання знань за шкалою ECTS, системою поточного модульного контролю, розробкою нових навчальних програм, збiльшенням рiвня навчально-методичного забезпечення, новими вщносинами мiж викладачами та студентами.
За таких умов для ефективного впровадження кредитно-модульноï системи у ВНЗ актуалiзуеться потреба пошуку ефективних засобiв, форм, методiв i шляxiв органiзацiï та
