CC BY
24
УДК 332.145:338.23:304.44
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ СУЩНОСТЬ ЭФФЕКТИВНОГО РАЗВИТИЯ СФЕРЫ КУЛЬТУРЫ И ЕЕ РОЛЬ В РАЗВИТИИ РЕГИОНОВ
© 2015
В.И. Бойко, кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента, Национальная академия руководящих кадров культуры и искусств, Киев (Украина)
Аннотация: Культура - в широком смысле, способ бытия человека в качестве социального существа, систем порождение, сохранение и трансляции за генетически унаследованного социального опыта. В этом плане культура образует материальную и духовную среду, способствующую формированию и воспитанию человеческой личности. Деятельность в сфере культуры осуществляется организациями, учреждениями, предприятиями различной ведомственной принадлежности (государственными, муниципальными, частными, общественными организациями) и форм собственности, а также частными лицами. Поэтому, на эффективное развитие сферы культуры влияет множество факторов в том числе социально-экономические, которые играют важную роль в среде как регионов так и в целом государства.
Ключевые слова: культура, некоммерческие организации, социально-культурная сфера, косвенные расходы, программа развития сферы, инфраструктура, социальное развитие региона, искусство, культурно-историческое наследие.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Культура i мистецтво виступають джерелом цившзацшного впливу i сощально! оргашзаци, стиму-люють творчють, тдвищуючи здатшсть суспшьства до сприйняття i пошуку нового, подолання застарших сте-реотитв свщомосп i поведшки.
В Укра!ш системний аналiз вкладу сфери культури i мистецтв у регюнальний розвиток був зроблений при розробщ Програми розвитку сфери культури м. Ки!в на перюд 1999-2015 рр. Вш був продовжений при розробщ наступно! тако! програми на перюд до 2020 р. З урахуванням результапв цих та згаданих зарубiжних дослщжень можна видiлити калька рiвнiв ролi (вкладу) культури i мистецтва в розвитку сучасного суспшьства. Проте Укра!'ш подiбнi розробки широкого практичного розвитку та теоретичних узагальнень не отримали.
Проблеми культури i мистецтва не обмежуються проблемами галузi. На рiвнi буденно! свiдомостi, в пу-блщистищ, а iнколи i в свшомосп деяких представникiв политично! елiти значения сфери культури трактуеться досить поверхнево. Сферу культури сприймають або "цишчно-пропагандивно", або "жалюно-дбайливо". У першому випадку в нiй бачать засiб шеолопчно! оброб-ки соцiуму. Недарма ва тоталiтарнi режими апелюють до культури. На нш будують свою аргументащю фунда-менталiсти i нацiоналiсти. У другому випадку дiяльнiсть у сферi культури сприймаеться як "жалюгщна i убога". " Культура тiльки вимагае грошей, нiякого доходу не приносить ", " це iндустрiя видовищ, розваг ", " и завдання - виховання пiдростаючого поколiння в рамках традицiй ", " нехай краще музей або концерт вiдвiдають, нiж по вулицi будуть бовтатися " - ряд таких розхожих уявлень можна продовжувати i продовжувати.
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких за-початковано розв'язання даноI проблеми I на як спи-раеться автор, видтення не виршених ратше частин загально'1 проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. На думку ряду провшних свггових економю-пв i полгтолопв (Б. Мулдер, Ф. Фукуяма та ш.), в най-ближчi роки культура стане рушшною силою виникнен-ня нових соцiально-економiчних структур, культура як сустльний капiтал вiдiграватиме для економiчного розвитку важливiшу роль, шж мiжнароднi грошовi потоки та шфраструктури [1] .
Однак, ще в радянський час було зрозумшо потен-цiал сфери культури i не тiльки пропагандистський. Скарби з музейних запасников активно i без особливого розголосу продавали за кордон. По тому ж шляху i сьо-годш йде деяка частина впчизняно! политично! i бiзнес-елти. Заклади та установи культури за звичай розташо-ванi в престижних мiсцях i представницьких будiвлях. Примщення, музейнi фонди, театральнi костюми i деко-рацп, обладнання та швентар мають певну вартiсть, тому
передова частина дшового свiту прагне за будь-яких об-ставин отримати об'екти культури в довiрче управлiния, вбачаючи у сферi культури ще одну ренту - ^м нафти, газу, корисних копалин i лiсу.
Мiж тим, за кордоном реальний вклад сфери культури в розвиток регюшв стае предметом все бшьш пильно! уваги та дослiджень. (В подальшому використанi мате-рiали, люб'язно наданi К. Дiттрiх ван Веершг, Кельн) [2]. В Gвропi перше таке дослiдження було проведено в 2004 р в Цюрiху (Швейцар1я). Цiкава сама методика такого аналiзу. Спочатку було встановлено, сшльки бюджетних коштiв витратили на все культурне життя Цюрiха мiста, кантону (провшщя) i прилегло! громади. При цьому з'ясувалося (ця ситуацiя характерна доа для всiх великих мют Свропи), що в1д 70% до 76% видшених коштiв пiшло на утримання чотирьох великих установ: оперного i драматичного театрiв, фiлармонil i будинку мистецтв (музею). Отже, дослщники обмежилися цими чотирма установами, поставивши собi за мету економiч-но обгрунтувати субсидil на утримання установ культу-ри.
Формулювання ц1лей статт1. Сощальний розвиток регiонiв галузi культури забезпечують через формуван-ня репутацi!, привабливого iмiджу полiтикiв, полiтич-них партш i рухiв, просто досягнення ними популяр-ностi i в шзнаваносп - припускають !х якусь сощально значиму дiяльнiсть, участь в значущих под1ях. В цьому планi абсолютно очевидш можливостi, потенцiал сфери культури i мистецтв. Взаемовигiдна, взаемно стимулю-юча спiвпраця дiлового свiту i сфери культури, комер-цiйно! та некомерцшно!, але соцiально значущо! сфер, !х соцiальне партнерство виявляеться найважлившим механiзмом та iнструментом формування та розвитку громадянського суспiльства, здатного до саморозвитку.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Ва установи або оргашзаци у сферi культури, отримали значення комерцiйних та некомерцiйних органiзацiй. Зпдно з Цивiльним кодексом Укра!ни, до комерцшних в1дносяться органiзацil, основною метою яких е отри-мання прибутку.
Некомерцiйнi органiзацi!, навпаки, не розглядають в якостi основно! мети свое! д1яльносп одержання прибутку i не розподiляють отриманий прибуток мiж учасника-ми. 1х дiяльнiсть спрямована на досягнення культурних, освiтнiх, наукових, благодшних та iнших суспiльно-ко-рисних цшей.
Некомерцiйнi органiзацi!' займають провщне мiсце в сферi культури. Це обумовлено щлями !х дiяльностi, яш вiдповiдають функцiям сфери культури в суспшьствг В Укра!нi до некомерцшних, зг1дно глави 5 ст. 52 Господарського кодексу Укра!ни, вiдносяться державш та недержавнi органiзацi!'. Це установи, асощаци, фонди, автономнi некомерцшш органiзацi!, некомерцiйнi
партнерства, державш корпорацп i т. д. Значну частину некомерцiйних органiзацiй у сферi культури становлять державнi заклади i установи культури.
Некомерцшш установи, заклади i оргашзацп культури, виходячи з цшей свое1 дiяльностi, вимагають особливого шдходу в управлiннi ними. Будучи рiзновидом некомерцiйних органiзацiй, вони мають спiльнi та специфiчнi особливосп менеджменту. У наш час культура i сфера культури мають вщношення до дiяльностi будь-яких фiрм (не тiльки сфери культури) i менеджменту в них [3]. Культура - тим, що сучасний менеджмент (i про це нижче буде сказано додатково) не тшьки проявляе все бшьшу залежшсть в!д свого сошально-культурного контексту, ввд соцiально культурного се-редовища установи, а й сама набувае рис технологи сошально-культурного нововведення.
Бшьше того, кожна установа все б!льш виразно постае носiем певно1 культури. Адже сучасний менеджмент шдприемств iнших галузей, в силу його вшзначених особливостей, дуже тiсно сшвпрацюе з уста-новами сфери культури: широкий розвиток спонсорства, благодшництва, шших форм зв'язк1в з громадськ1стю (public relations) нездшсненш без тако1 сшвпраш У свiтлi сказаного очевидно, що обгрунтування менеджменту в сферi культури представляе особливий iнтерес. По-перше, тому що в його технолопчному змiстi розкриваеться все багатство менеджменту взагалi - як уже говорилося, у сферi культури дiють самi рiзнi фiрми. По-друге, перспективи такого розгляду важливi для з'ясування можливостей спiвпрацi зi сферою культури шших сфер дшово1 активностi.
Головна особливють менеджменту у сферi культури полягае в тому, що грошi в цш сферi заробляють переважно не на основi просто1 комерцiï, а на основi залучення коштiв зацiкавлених донорiв: спонсорства, патронажу, благодшносп. По-трете, ще бiльш очевидно шша обставина - зростання вимог до управлiнськоï компетентностi фахiвцiв i працiвникiв сошально-культурноï сфери. Переход в!д суто адмшстративно-розподiльчоï технологи управлiння сферою до все бшьш широкого використання економiчних методiв, вiд чисто дотацiйного бюджетного фшансування структур до фiнансування програм, до конкуренцiï за бюджетнi кош-ти, необхiдностi широкого залучення позабюджетних коштiв, iдеологiчний i полiтичний плюралiзм, госпо-дарська самостiйнiсть - все це радикально м!няе вимоги до професiоналiзму менеджера в соцiально-культурнiй сфер!.
Спiльнiсть проблем та iнтересiв сучасного бiзнесу та сфери культури обумовлеш не тiльки 1'х технологiчним змютом. Самi цi технологiчнi особливостi обумовле-нi глибокими i принциповими обставинами. Сучасний бiзнес та соцiально-культурна сфера, в тому числ! i в сучаснш Украïнi, приреченi на сшвпрацю - всерйоз i на довго. Сощально-культурна сфера не повинна, та й вже не може юнувати i розвиватися як сфера виключно державних iнтересiв. Залучення позабюджетних джерел фiнансування, все бiльш активна ствпраця сошально-культурно1' сфери з фшансовим, промисловим i торго-вельним капиталом, громадськими рухами i оргашзаць ями - одна з необхвдних умов збереження культурно-!с-торичного спадщини, вштворення творчого потенцiалу, розвитку культурного життя.
Але i бiзнес зацiкавлений у сшвпращ з сошально-культурною сферою аж нiяк не менше, шж вона в ньо-му. Формування i просування iмiджу i репутаци фiрми, органiзацiï або установи, спонсорство, патронаж та бла-годiйнiсть, робота з персоналом, розширення сшвробп'-ництва, навггь рекламнi кампанiï та акцп щодо стиму-лювання продаж1в - все це просто нездшсненно без про-ведення свят, конкурсiв, виставок, культурних програм, тобто без звернення до соцiокультурних технологiй, а то i прямого сшвробггаицтва з ввдповшними органiзацiями та установами соцiально-культурноï сфери._
Бiзнес i культура в сучасному суспiльствi "скут! одним ланцюгом" - припускають i доповнюють один одного, немислимi один без одного. Ця "приречешсть" на сшвробггаицтво мае глибокий полiтологiчний сенс, надзвичайно важливий для розвитку i перетворення сус-пшьства. Справа в тому, що ця ствпраця, по суп е способом реалiзацiï громадянського сустльства - недекла-рування його, а нарощування спроможностi його меха-нiзмiв i процедур. Тшьки суспiльство, в якому склалися i визрiли розвинеш форми спiвпрацi дiлового свiту i сфери культури, здатне до саморозвитку та саморегуляцп соцiально-економiчних i сощально-культурних процесiв - по можливосп незалежно в!д держави. Власне, тшьки в такому суспiльствi i можуть скластися реальнi пере-думови й умови для становлення демократiï. Але суть справи полягае зовсiм не в бажаносл спiвпрацi бiзнесу i культури. Це не тшьки i не стшьки навпь реальнiсть, скшьки неминучiсть - особливо з урахуванням еконо-мiчного стану та полггачно1' ситуацiï в Украïнi.
Також юнуе ринок преси i лiтератури до, яких ввдно-сяться: вiльнi письменники, автори та журналюти, тобто ri, хто не мае постшного мiсця роботи, видавництва, шдприемства книжково1' та газетно-журнально1' торгiв-лi, оптова i роздрiбна торгiвля - в основному сектор^ в сумiжному - книжковi друкарнi i палiтурнi майстерш, письмовi та уснi перекладачi, видавництва преси (вироб-ництво паперу сюди не входить). Кшо-теле-медшний ринок у вузькому значеннi охоплюе самостiйних (яш не отримують зарплати вiд держави) дiячiв театру, кiно i радю, к1новиробництво, кiнотеатри, кiнопрокат та дис-трибуцiю, фотолабораторiï. Були також обстежеш, хоча й окремо, так1 сумiжнi сектори, як виготовлення i реаль зацiя вiдповiдноï апаратури, вiдеотеки, радю-i телеком-панiï (без виробництва фiльмiв), копiювальнi фабрики, оптова i роздрiбна торгiвля, фотомайстернi.
Основою для цих дослщжень послужило уявлення про те, що на зм^ промисловому сустльству повiльно, але вiрно йде суспшьство послуг, тому структура еконо-мши, повинна зазнати змiн - але яких? В якому напря-мi? Мета дослiдження полягала в наступному: отримати новi данi, якi можуть послужити основою для мiського та репонального планування; отримати iнформацiю для проведення заходiв щодо формування ринку праш, без-робiття на якому досягае 20.0%, осшльки традицiйнi га-лузi зазнали краху; простежити взаемозв'язки мiж ко-мерцiйною та дотацшною культурою.
В результатi ретельних емтричних дослiджень (рiчнi баланси п1дприемств, обсяг сплачених податшв, опитування тощо) був зроблений висновок про те, що за звiтний перюд культурний сектор зростав швидше ш-ших галузей, нередко бiльш шж вдвiчi швидше, н1ж тра-дицшш галузi економiки, наприклад, машинобудуван-ня. Паралельно з цими досл1дженнями мюта Пiвнiчного Рейну-Вестфалiï, земля Пiвнiчний Рейн-Вестфатя, а також федерацiя (здебiльшого через податковi пiльги) здiйснили наступнi заходи.
У сферi мiського та репонального планування, у Кельш, наприклад, безробитя було особливо високою внаслiдок банкрутства хiмiчноï промисловостi. Мiсто i репональна влада систематично працювали над пере-творенням Кельна в мiсто засобiв масово1' iнформацiï, виходячи з того, що тут вже перебувала найб№ша те-лерадiокомпанiя Нiмеччини - WDR. За допомогою по-даткових послаблень i пшьг при купiвлi земельних дь лянок в мiсто залучалися iнвестори, як1 побудували масу рiзних студiй; був створений медiа-парк, в якому розмютилися комерцiйнi установи - наприклад, приват-нi радiостанцiï, i некомерцшш оргашзацп - наприклад, невелик! шно-шщативи. Була оргашзована також нова виставка-ярмарок ЗМ1.
В осв!тн!й сфер^ незабаром стало ясно, що недо-статньо будувати порожн! коробки, начинеш технiкою, що ц! примiщення треба наповнити квалiфiкованим зм!стом, який можуть забезпечити тшьки кватфшоваш
сшвробггаики. Таким чином, регюнальна влада прийня-ла в 2000 р. ршення створити Вищу художньо-медшну школу. У 2000 р. була також ввдкрита Кiноакадемiя з практичною орieнтацieю, яка створювалася починаючи з 1995 року. Випускники цих установ сьогодш вже не вдуть працювати до конкурентiв в Мюнхен або в Берлш / Бабельсберг, бшьшють з них знаходять собi мГсце в Кельнi i його околицях.
За потужно! пвдтримки земельного уряду та багатьох приватних iнвесторiв за останш 10 рошв цей край про-мислових ру!н перетворився на край культури. Шахтш копри стали музеями, терикони перетворилися на парки зi скульптурами визнаних художников, колишнi цехи стали майданчиками для балетних i театральних вистав, концерпв, читань та виставок. За допомогою податко-вих пiльг сюди залучили дизайнерсьш бюро та 1нтернет-фiрми; були створенi музичнi студи, рекламш агентства, кафе. Пiшохiднi та велосипедш маршрути, кафе i рес-торани залучили туристiв - i це все в тому мющ, яким ранiше туристи не шкавилися.
Цей яскравий приклад економГчно! значимосп культури i мистецтва (в сферу яких входить i розширюеться охорона пам'яток, до яких тепер належать, зрозумшо, i пам'ятки промислово! культури) переконливо показав, що така реструктуризацiя цiлих областей йде на користь як культурi i мистецтву, так i iншим галузям - таким, як будiвництво або туризм. Зрозумшо, тут знову-таки зна-чш кошти у виглядi податкових надходжень, внеск1в до соцiального i пенсшного фондiв прямо або побiчно повертаються до держави. Подiбнi дослгдження рента-бельностi культури i мистецтва та взаемоди мистецтва i комерцшно! культури необхвдш i мають сенс лише в тому випадку, якщо не забувати про те, що значне по-жвавлення економiки завдяки мистецтву - це наслгдок, а не причина.
Причиною такого явища е глибока потреба людини активно або пасивно приймати участь в рiзних видах мистецтва, тобто самiй займатися творчГстю або ввдввд-увати музе!, театри, концерти, к1но i тощо, або купува-ти вiдеофiльми, компакт-диски, книги i картини. Якщо ж економiчний ефект цiнувати вище, шж цю глибинну причину, то тодi виникають велика складнощi з неповторною яшстю мистецтва, яка часто не шддаеться ви-мiрюванню. Тодi виникае також небезпека того, що не придГлятиметься достатньо уваги молодому поколшню художников, художнiм предметам у середнш i вищiй школi, i тодi це глибинне джерело може вичерпатися. Таким тенденц1ям треба протид1яти, адже подiбна гдео-лог1я була б дуже обмеженою - з соцюлопчно!, политично! та економГчно! точок зору.
Сфера культури i мистецтва виступае базою та шф-раструктурою розвитку ряду iнших галузей, насамперед - освгга, ЗМ1, видавничо! дiяльностi, туризму, Гндустри розваг. За загальносвгговою статистикою понад 75,0% обсягу туризму залишае так званий "культурний туризм" (cultural tourism), коли туристи ввдввдують iншi регiони та кра!ни, щоб ознайомитися з культурно-ю-торичною спадщиною, брати участь в яскравих под1ях, набратися яскравих незвичних ввдчутпв, придбати ек-зотичнi i художньо своерiднi сувенiри. Загальна освгга неможлива без залучення пiдростаючого поколшня до культурно-Гсторичних традицiй, традицiйного, класич-ного i сучасного мистецтва, що немислимо без роботи музе!в, бГблютек, художнГх i музичних шк1л.
Для дГяльносп ЗМ1 важливГ не тшьки сенсаци, але i «хорошГ новини», i основним постачальником таких новин е сфера культури i мистецтва - поди, що вгдбува-ються в нш, е соцГально значущими, привертають увагу широко! громадськостГ. Ввдввдування театру, концерту, музею або виставки передбачае наявнГсть пристойного, ошатного одягу, прикрас, послуги перукарГв i косме-тологГв, користування громадським i особистим транспортом, придбання каталогГв i сувенГрГв, ввдввдування кафе i ресторатв. Коротше кажучи, ряд галузей i сфер
суспшьного життя, не те щоб "паразитують" на сфер! культури, але використовують ïï як шфраструктуру сво-го розвитку, а то й юнування. Забезпечуючи ввдповвдш послуги для пращвнишв шших галузей i сфер д!яльносп та члешв 1'х амей, д!яльшсть установ та оргашзацш сфери культури здшснюе 1'х повноцшну сощал!зацш. При будь-яких умовах роботи i життя, при валяких доходах люди хочуть мати повноцшне дозвшля та можливють повноцшного розвитку сво!х дггей. Це важливо не тшьки для освоення нових репошв i створення нових вироб-ництв, а й для мюьких, i для сшьських умов.
Необхвдно також вказати на прямий вплив культури на сошальний розвиток репошв. Так, культурш символи i традици, мова, пам'ятш дати та тсця, шсш тощо, скла-дають змют культурноï вдентичносп, самосввдомосп, об'еднуючи людей i консолвдуючи суспшьство: робото-давщв i зайнятих, старшого i шдростаючого поколшня, чоловшв i жшок, полггашв i виборшв. Без такоï консо-лiдацiï, сввдомосп сшльносп i стльно! дол! неможлив! економ!чш та полггачш реформи, розвиток суспшьства в цшому.
Культура i мистецтво сошально значим! i навиъ - еко-ном!чно вигвдш, тому що е сошальними швестишями. Вони акумулюють i транслюють деяк1 базов! цшносп суспшьства, образи, як!, кр!м шшого, використовують-ся в комерцшнш i некомерцшнш д!яльносп. Культура i мистецтво забезпечують сошально значим! види дь яльносп, оргашзацш ввдпочинку, позитивно впливають на сввдомють людей, ввдносини м!ж ними, що сприяють духовному розвитку особистосп i суспшьства в цшому, розкриттю к творчого потеншалу. В еттартй, масовш культурах, андерграунд! виробляеться i пропонуеться р!зноманишсть можливих зразк1в i моделей соцiальноï поведшки. Культура i мистецтво збагачують i ур!зно-маштнюють сошальне середовище, споаб життя прива-бливими под!ями.
Нами визначено, що непрямий вплив сфери культури на економ!чний розвиток репошв краши полягае у на-ступному: так1 сучасш технологiï б!знесу i менеджменту як реклама, public relations, просування товар!в - вклю-чаючи акцiï по стимулюванню та оргашзаци продаж!в, робота з персоналом, формування корпоративноï культури та ф!рмового стилю - неможлив! без використання традицшних форм соцiально-культурноï д!яльносп, без сшвпраш з установами та оргашзац!ями сфери культури i мистецтв.
Сфера культури i мистецтв створюе шфраструктуру дшових контакпв, мюць, умов та привод!в к реалiзацiï. Заклади культури надають корпоративш послуги: пвдго-товка та проведення свят, шформацшне та б!блютечне обслуговування тощо. Культура i мистецтво шдвищують ц!нн!сть навколишнього середовища, наприклад, при-крашаючи товари, примщення, буд!вл!, включаючись в оформлення мюта, матер!ального середовища вироб-ництва i ввдпочинку. Змютовне й !нтенсивне культурне життя активно (!нод! - виршальним чином) впливае на формування i просування привабливого !м!джу рег!ону, мюцевосп у потенц!йних !нвестор!в.
Культура i мистецтво - колективна пам'ять суспшьства, невичерпне джерело культурно-iсторичноï спадщи-ни та творчих !дей для майбутшх покол!нь [3]. Культура i мистецтво покращують i ур!зноман!тнюють життя, шдвищують стушнь соцiалiзацiï особистост!, сприяючи проф!лактиц! та скороченню девiантноï та асоцiальноï повед!нки. Велика роль культури i мистецтва в освт та вихованш п!дростаючого покол!ння, вплив на штелекту-альний i емоц!йний розвиток дггей. Зростае роль культури i мистецтва в сошальнш комушкаци, в тому числ! - з використанням сучасних технолог!й.
Усв!домлення цього е важливим моментом само-сввдомосп профес!онал!в, що працюють у цш сфер!. За кого сам! себе тримаемо, так до нас i ставляться. Сфера культури не "жалюгвдна i убога", яка просить грош! "на факт буття" [4]. Йдеться про глибоко вкор1нену в еконо-
мшу i соцiальне життя сферу дiяльностi, що забезпечуе pi3HOMaHiTHi форми сощального партнерства, зв'язшв i вiдносин, розвитку суспшьства в цшому. Врахуванням ycix зазначених зв'язкiв м1ж культурою та розвитком можна сказати, що культура е системо-утворюючим фактором консолшаци i розвитку суспшьства в нацю-нальному i регiонaльномy масштабах.
Висновки з даного до^дження i перспективи по-дальших розвiдок у даному напрямi. Мiж тим культура вносить значний вклад в економ^ регюшв. Необхщно зазначити, що державн установи культури, громадсьш некомерцiйнi оргaнiзaцiï, комерцiйнi структури, при-вaтнi фiрми, творчi колективи та iндивiди, що дшть в сферi культури i мистецтва, створюють конкретн робочi мюця за вшповщними власним ринкам послуг, що во-лодiе iстотним iнвестицiйним потенцiaлом. Тим самим здшснюеться безпосереднiй внесок у розвиток економь ки конкретного регюну. Мова йде не тiльки про забезпе-чення зaйнятостi, а й про подaтковi та iншi вщрахування до державних бюджетiв, соцiaльне страхування.
Культура в сучасному сyспiльствi у все бшьшш мiрi виступае i усвшомлюеться не як результат, наслщок со-цiaльно-економiчного та полiтичного розвитку, а як не-обхiднa умова, найважливший фактор цього розвитку, моральний стрижень особистосп i сyспiльствa. Без опори на цей ресурс, без його збереження i розвитку немож-ливе забезпечення iнших стратепчних цiлей i завдань, таких як формування сприятливого соцiaльного клiмaтy, штегращя та просування мiстa у свгтовий шформацш-ний простiр, свiтовий ринок туризму тощо.
Тому мова не може йти про використання культурного потенщалу тiльки у якосл проведення ударних яскра-вих, титульно-представницьких для мiста акцiй i захо-дiв, ефективного залучення сфери культури в контекст туристсько! дiяльностi, безпосередшх потреб комерцш-но! сфери з реклами та public relations. Культура мюта -це, в шнцевому рахунку реальна культура його реального населення. Забезпечити наступнють м1ж культурною спадщиною (включаючи спадщину радянсько! епохи) i сучасною культурою як неодмшна умова вщродження i утвердження як домiнуючого особливого кшвського стилю в сферi штелектуально-духовно! та повсякден-но! дiяльностi городян - найважливше завдання мюько! культурно! полiтики. Вона повинна бути спрямована на шдвищення iнтегруючоi ролi культури, об'еднуючо! городян на основi усвiдомлення едносп iсторичноi долi, спiльних цiнностей та економiчних iнтересiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Мулдер Б., Фукуяма Ф. Маркетинг культуры и искусства. СПб: Арт-Пресс, Изд. Васин А. И., 2004.
2.Диттрих ван Веринг К. Экономическое значение культуры и искусства // Менеджмент. Наука. Образование. Культура: Сб. научных трудов. СПб.: СПбГУКИ, 2003.
3.Шекова О.Л. Економша i менеджмент некомер-цiйних оргашзацш / О.Л.Шекова. - М.:Лань, 2004. - с. 192
4.Ионин Л.Г. Социология культуры. Учеб. пособ.— М.: Логос, 1996.
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ СФЕРИ КУЛЬТУРИ ТА ÏÏ РОЛЬ У РОЗВИТКУ РЕПОШВ
© 2015
В.1. Бойко, кандидат економ1чних наук, доцент кафедри менеджменту Нащональна академiя керiвних кадрiв культури i мистецтв, Кшв (Укртна)
Анотацiя: Культура - у широкому сена, споаб буття людини в якосп соцiaльноï iстоти, систем породження, збереження i трансляцп поза генетично успадкованого соцiaльного досвщу. У цьому план культура утворюе мате-рiaльне i духовне середовище, яке сприятиме формуванню та плеканню людськоï особистостi. Ддяльшсть у сферi культури здiйснюеться оргашзащями, установами, пiдприемствaми рiзноï вiдомчоï належносп (державними, муш-ципальними, приватними, громадськими оргaнiзaцiями) та форм влaсностi, а також приватними особами. Тому, на ефективний розвиток сфери культури впливае безлiч чиннишв в тому чи^ соцiaльно-економiчнi, як1 вiдiгрaють важливу роль в середовищi як регiонiв так i в цшому держави.
Ключовi слова: культура, некомерцшш оргашзаци, сощально-культурна сфера, непрямi витрати, програма розвитку сфери, шфраструктура, соцiaльний розвиток регюну, мистецтво, культурно-юторична спадщина.
SOCIO-ECONOMIC NATURE OF EFFECTIVE AREAS OF CULTURE AND ITS ROLE
IN THE DEVELOPMENT OF REGIONS
© 2015
V.I. Boyko, associate professor of the chair of Management
National Academy of Culture and Arts, Kiev (Ukraine)
Abstract. Culture - in the broadest sense, the way the man as a social being, of the generation, storage and transmission of inherited genetically outside experience. From this point of view, culture creates a material and spiritual environment that promotes the formation and nurturing of the human person. Cultural activity is carried out by organizations, institutions, enterprises of different subordination (state, municipal, private, non-governmental organizations) and ownership, as well as individuals. Therefore, effective development of culture is influenced by many factors including socio-economic, which play an important role in the environment as regions and in the whole state.
Keywords: culture, non-profit organizations, socio-cultural sphere, indirect costs, development of sphere of the program, infrastructure, social development of the region, art, cultural and historical heritage.
