CC BY
28
ДО ОБГОВОРЕННЯ TO DISCUSSION
УДК 330.352:338.46
МЕХАН1ЗМ В1ДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НЕВИРОБНИЧО1 П1ДСИСТЕМИ СФЕРИ СОЦ1АЛЬНОГО В1ДТВОРЕННЯ: ПЕРЕДУМОВИ ПОБУДОВИ
Н.Л. Кусик, к.е.н., доцент Одеський нацюналъний ушверситет iMeni 1.1. Мечникова, Одеса, Украгна
Г.В. Козаченко, д.е.н., професор
Схiдноукра'iнсъкий нацюналъний ушверситет мет В. Даля, Лугансък, Украгна
Дослщження соцiально-економiчних (в т.ч. й фшансових) вiдносин у сфер1 соцiального вiдтворення в повнш Mipi допускають упpавлiння вiдшкодуванням витрат на сощальний розвиток i визначення макpоекономiчних пpопоpцiй мiж економiчним зростанням i соцiальними витратами суспiльства. Це робить особливо актуальною проблему необхщност пошуку нових стратегш, методiв i механiзмiв регулювання соцiальних пpоцесiв. На даний момент в УкраУш необхщно сформувати модель сталого розвитку соцiально-економiчноi системи, яка допускае об'еднання щлей економiчного розвитку з розвитком людини, в першу чергу через вщтворення «сощо-людини».
З позицiй видiлення в соцiально-економiчнiй системi (далi - СЕС) сфери сощального вiдтвоpення (далi - ССВ), яка характеризуеться домiнуючою роллю вiдтвоpення «сощо-людини» в рамках невиробничоУ пщсистеми, виходячи з подiлу дш на економiчнi та не економiчнi, а так само грунтуючись на припущенш про домiнуючу роль економiчних дш, в iснуючу модель мехашзму вiдшкодування витрат ваpтостi послуг ССВ, потpiбно внести пpинциповi змiни i доповнення, якi дозволять pеалiзувати сощальш iнтеpеси суспiльства за допомогою економiчних дiй. Для цього, необхiдно створити такий мехашзм вiдшкодування витрат на послуги, що надаються невиробничоУ тдсистемою ССВ СЕС, який дозволить забезпечити розширене вiдтвоpення людського капiталу головним чином вщтворюючи «сощо-людину».
Проблема надання послуг у невиpобничiй пiдсистемi ССВ СЕС розглядаеться в piвнiй мipi як економiчними, так i сощолопчними науками. З точки зору одних дослщниюв, таких як Азар В., Армстронг Г., Вонг В., 1ванов М., Кротов М., Котлер Ф., Коляго В., Колеснiков I., Меньшикова Г., Плетнкова I., Пузанов А., Сива С., Сондерс Дж., Тикоцкш Л. [1-8], послуга - це економiчна категоpiя.
На думку шших дослiдникiв, таких як Вебер М., Жива А., Песоцька G., Парсонс Т., Софша Т.,
Кусик Н.Л., Козаченко Г.В. Мехашзм е1дшкодуеання витрат нееиробничог тдсистеми сфери сощального е1дтеорення: передумоеи побудоеи.
Розглянуто принципов! тдходи до побудови мехашзму вщшкодування витрат на послуги, що надаються невиробничо'1 тдсистемою сфери сощального вщтворення сощально-економ1чно*1 системи, який дозволить забезпечити економ1чно ефективне та сощально справедливе розширене вщтворення людського капталу головним чином вщтворюючи «сощо» - людину, як головний чинник розвитку системи в цшому.
Ключоег слова: сощальне вщтворення, невиробнича пщсистема, послуга
Кусик Н.Л., Козаченко А. В. Механизм возмещения затрат непроизводственной подсистемы сферы социального воспроизводства: предпосылки построения.
Рассмотрены принципиальные подходы к построению механизма возмещения затрат на услуги, предоставляемые непроизводственной подсистемой сферы социального воспроизводства социально-экономической системы, который позволит обеспечить экономически эффективное и социально справедливое расширенное воспроизводство человеческого капитала главным образом воспроизводя «социо» - человека, как главного фактора развития системы в целом.
Ключевые слова: социальное воспроизводство, непроизводственная подсистема, услуга
Kusik N.L., Kozachenko А. V. The mechanism of refunding of non-production subsystem in sphere of social reproduction: creation premises.
There were considered the fundamental approaches to the creation of the refunding mechanism for services provided to non-productive sphere in social reproduction subsystem of the socioeconomic system. Such mechanism would allow cost-effective and socially justified expanded reproduction of human capital. It will happen mainly through the reproduction of "social" - human, as a major factor in development of the system as a whole.
Keywords: social reproduction, non-production subsystem, service
Черниш О. [9-14], послуга, як поняття, повинна бути винесена за межi економ1ки, послуга - це соцюлопчна категор1я.
Якщо прийняти за основу дослвдження першу точку зору, то ставиться шд сумшв гшотеза функцюнування як само! сощально-економ1чно1 системи в цшому, так i юнування сфери сощального ввдтворення зокрема. Якщо ж дотримуватися думки друго! групи дослiдникiв, то викликае сумнiв гiпотеза про необхвдшсть ввдшкодування витрат на послуги. Тим не менше, i тi й iншi дослiдники, побiчно, опосередковано, б№шою чи меншою мiрою визнають, що послуга мае i економiчну i соцiальну природу.
Поняття «послуга невиробничого пвдсистеми ССВ СЕС» доцiльно розглядати в узагальнено-теоретичному планi як в економiчному аспект (блага, виробництво i т.п.), так i в соцюлопчному (учасники, дiя i т.п.). Враховуючи, що в соцюлопчному i економiчному вiдношеннях вкрай близька така характерна особливiсть даних послуг як стутнь зближення виробника (виробника, постачальника, надавача, продавця) послуг та !х споживача (одержувача, покупця, набувача), функцюнування цих сторiн як суб'ектiв необхвдно розглядати в цiлiсному едностi. Дане твердження пiдтверджуеться тим, що в понятп «мехашзм вiдшкодування витрат на послуги невиробничо! пiдсистеми ССВ СЕС», простежуються двi основнi проблеми, що стосуються одного й того ж явища.
Мова йде про проблему ввдшкодування витрат суб'екпв, що надають послуги у невиробничiй пiдсистемi ССВ СЕС з одного боку, i про проблему ввдшкодування витрат суб'екпв, яш отримують послуги невиробничо! шдсистеми ССВ СЕС з iншого боку.
Метою статп е визначення принципових пiдходiв до побудови механiзму вщшкодування витрат на послуги, що надаються невиробничо! пiдсистемою сфери соцiального вщтворення соцiально-економiчно! системи, який дозволить забезпечити розширене вiдтворення людського капiталу головним чином вщтворюючи «соцю-людину».
Перш шж з'ясувати загальнi риси та специфiчнi особливостi побудови i функцюнування мехашзму ввдшкодування витрат у сферi соцiального ввдтворення СЕС, вивчити процеси надання послуг у невиробничiй пiдсистемi ССВ СЕС, необх1дно визначитися з деякими подробицями. У першу чергу, на наш погляд, необхвдно систематизувати категорiальний апарат в дослiдженнi сфери сощального ввдтворення i 11 невиробничо! шдсистеми.
Соцiально-економiчна система (СЕС) - це складна цшсна людино-розмiрна система, що формуеться в контекстi еволюци iнтеграцiйних i унiверсумних систем, що володiе як загальними характеристиками, так i специфiчними властивостями, закономiрностями розвитку, механiзмами i формами економiчних i соцiальних взаемодiй, що реалiзуються людиною як
центральним елементом системи, головним учасником ввдтворення «соцю-людини» i основним фактором розвитку системи.
Сфера сощального вiдтворення (ССВ) - це частина соцiально-економiчно! системи, в рамках яко! здшснюеться вщтворення людського капiталу через безперервно триваюче iндивiдуальне соцiальне ввдтворення кожно! людини.
Невиробнича nidcucmeMa ССВ СЕС - це частина сфери сощального ввдтворення сощально-економiчно! системи, особливий суспшьний iнститут, утворений сукупшстю органiзацiй, яш своею дiяльнiстю забезпечують соцiальне вiдтворення людського капiталу головним чином через вщтворення «соцю-людини» за допомогою надання ввдповщних послуг.
Послуга невиробничо'1 пiдсистеми ССВ СЕС -це сощальна нематерiальна чиста послуга особистого призначення, що надаеться суб'ектами невиробничо! шдсистеми ССВ, з метою тдтримки безперервного iндивiдуального вiдтворення триедносп «бю - трудо - соцю» людини як основного способу ввдтворення людського капiталу i як головного чинника розвитку соцiально-економiчно! системи.
Послуги невиробничо! щдсистеми ССВ СЕС як послуги сощального характеру, досить рiзноманiтнi, мають безлiч специфiчних як1сних характерних особливостей, складно описуються кшьшсно, грають важливу роль, як для окремого шдивща, так i для суспшьства в цiлому. У зв'язку з цим актуальною залишаеться проблема формування такого економiчно ефективного та сощально справедливого механiзму
вiдшкодування витрат на послуги невиробничо! шдсистеми ССВ СЕС, який би дозволив позитивно впливати на сощальне вщтворення людського капталу, вiдображав би iнтереси вах членiв суспiльства через безперервне вщтворення «со цiо -людини».
Як i будь-яка система, невиробнича тдсистема ССВ СЕС мае сво! елементи. Центральними елементами, що виконують первинну роль у вiдшкодуваннi витрат на послуги невиробничо! шдсистеми ССВ, е - суб'екти ще! пвдсистеми. Послуги невиробничо! шдсистеми ССВ СЕС досить негомогенщ а отже такими ж е i суб'екти. З теоретично! точки зору ясно, що суб'ектами, що надають послуги у невиробничш пiдсистемi ССВ СЕС, як суб'ектами ефективного конкурентного ринку, можуть бути пльки п iнститути-органiзацi!, як1 прагнуть максимiзувати сво! доходи. У зв'язку з цим слщ спецiально зупинитися на поняттi «економiчного iнституту» та його вщмшносп в1д поняття «економiчноl органiзацi!».
Iнодi поняття «економiчний шститут» трактують розширено [15-19], як щось що вщноситься до будь-яких норм i правил, як1 забезпечують досягнення максимального результату при мiнiмумi витрат. Однак це -принцип рацюнальносп, що вiдноситься до будь-як1й сферi дiяльностi. В умовах товарно-
грошового господарства економiчний шститут виступае, як правило, як норма, яка регулюе ввдносини у сферi власностi, виробництва, розподiлу, о6м1ну, використання блага, пов'язанi з витратами i доходами в грошовiй форм!
Що стосуеться поняття «економiчна оргашзащя» [17-21], то воно включае в себе сукупнють взаемопов'язаних економiчних норм 1 правил, яку можна назвати «кластером». Даний «кластер» не мае самостшного органiзацiйного оформления i е в цш сферi вбудовано! тдсистемою. Термiн «кластер» (вiд англ. - пучок, скупчення, концентрацiя) в науковий о61г вперше ввiв американський економют Й.А. Шумпетер [19, 22] в рамках теори пiдприемцiв-новаторiв, як через кластери iнновацiй (нововведень) поширювали досягнення науково-технiчного прогресу. Згiдно Й.А. Шумпетеру, кластер - це сукупнiсть базисних шновацш, сконцентрованих на певному вiдрiзку часу i в певному економiчному просторi, причому як цiлiсна система нових продукпв i технологiй.
У зв'язку з одночасним використанням понять «економiчиа оргаиiзацiя» i «кластер», на особливу увагу, на наш погляд, заслуговуе пропонована Ю. Ольсевiч i В. Мазарчук [17] класифiкацiя оргашзацш, що припускае !х подiл на економiчнi, соцiальнi, полiтичнi та вдеолопчш Дана класифiкацiя не збiгаеться з офщшною юридично! класифiкацiею, тому що зпдно з положеннями Бюджетного кодексу Украши, Господарського кодексу Украши та Цив1льного кодексу Украши [23-25], ва вiтчизиянi юридичнi особи подiляються на комерцшт та некомерцiйнi (неп1дприемницьк1, неприбутков^ оргашзацп (залежно в1д того, е чи ш вилучення прибутку основною метою !х дiяльностi). При цьому законодавчо до некомерцiйних органiзацiй зараховуються релтйш оргашзацп. А згiдно авторсько! класифжацп Ю. Ольсевiч i В. Мазарчук реллшш оргашзацп як так не можуть бути вiднесенi до економши, оск1льки ведення 1хнього господарства шдпорядковане не економiчним, а щеолопчним iнститутам. Таким чином, пiд «економiчиою органiзацiею» вони розумшть таку, в якш «кластер» економiчних норм i правил займае домiнуюче становище. Економiчнi оргашзацп в умовах товарно-грошового господарства завжди об'ективно орiентуються на те, щоб 1х доходи перевищували витрати, тобто на прибуток. Цей прибуток може витрачатися по-рiзному: повнютю або частково розподiлятися мгж власниками катталу, йти на пвдвищення оплати пращ найманого персоналу, використовуватися як швестицп в капiтал ще! оргашзацп. Але в будь-якому випадку прибуток е домiнуючим iнститутом економiчноl оргашзацп, а всi iншi норми i правила повиннi бути пвдпорядковаш цьому iнституту.
Пiд «соцiальною оргашзащею» автори класифшацп [17] вважають таку, в якш «кластер» економiчних норм i правил пвдпорядкований iншому «кластеру» - сукупносп соцiальних норм 1
правил. Це зовам не означае, що економiчнi iнститути в рамках тако! оргашзацп повиннi бути придушеш Там, де вони пригнiченi, витрати будуть перевищувати доходи, а сама оргашзащя буде деградувати. Навпаки, економiчнi норми i правила, спрямованi на економш витрат i пiдвищення доходiв, повиннi в соцiальних органiзацiях дiяти в повну силу, але пльки в тих рамках, як1 допускаються домiнуючою сукупнiстю соцiальних норм i правил.
Розглянута теорiя створюе, на наш погляд, досить широк можливостi для варiантiв функцiонування «вбудованого» економiчного «кластера» всерединi сощально! органiзацi! i, навпаки, «вбудованого» соцiального «кластера» всередиш економiчноl органiзацil. Соцiальна органiзацiя може з економiчноl точки зору бути прибутковою або безприбутковою, И капггал може належати рiзним власникам - держав^ трудовому персоналу, приватним особам, корпоращям. Але, головне, И сощальш завдання мають бути чiтко i конкретно окресленi i повинно бути гарантовано (законодавчо, економiчно, етично) !х прiоритетне мiсце серед усiх цiлей, якi може пересл1дувати дана оргашзащя. В б№шосп випадк1в, школа, ушверситет, лiкарня, театр насправдi не е економiчними органiзацiями. Але !х можна перетворити на таш, поставивши перед ними в якосп головно! мети максимiзацiю доходiв. Але тодi !х роль у формуваннi й вiдтвореннi людського капiталу буде рiзко знижена й перекручена.
Таким чином, враховуючи проаналiзоване поняття соцiальноl органiзацi! i теор1ю кластерiв, можна припустити, що суб'екти, яш надають послуги у невиробничш пiдсистемi ССВ СЕС - це в основному сощальш оргашзацп з домшантою одного з трьох видiв послуг.
Отже, в невиробничш пiдсистемi ССВ СЕС умовно можна видшити три кластера:
— перший кластер - це сукупнють сощальних оргашзацш, яш сконцентроваш в певному соцiально-економiчному просторi i протягом певного часу надають систему послуг охорони здоров'я;
— другий кластер - це сукупнють сощальних оргашзацш, яш сконцентроваш в певному соцiально-економiчному просторi i протягом певного часу надають систему освишх послуг;
— третш кластер - це сукупнють сощальних оргашзацш, яш сконцентрованi в певному соцiально-економiчному просторi i протягом певного часу надають систему культурних послуг.
Економiчними шститутами, як1 можуть бути «вбудоваш» в кластери охорони здоров'я, освгти i науки, культури i мистецтва, на наш погляд, можуть бути: вщносини власностi, методи цiноутворення, види та способи оплати послуг, форми i системи оплата працi. Деяш дослiдники [9, 10, 17, 18] вважають, що стандартизащя трьох видiв послуг невиробничо! п1дсистеми ССВ СЕС, що надаються органiзацiями трьох кластерiв, дае можливiсть порахувати !х реальну вартiсть.
lHaKme Ka®yHH, цiнн Ha «cTaHgapTHi» nocgyru BcraHOBgrae gep®aBa Ha ochobî ïx «peagbHoï BapTocri». OgHaK BHKgHKae cyMHiBH caM TepMiH «peagbHa BapTicTb», aKHH BHKopHcroByeTbca no BigHomeHHra go gep®aBH. OHeBHgHO, ^o b gaHHH MOMeHT, ongaTa npaqi, aKa cTaHOBHTb y HeBHpoÔHHHin nigcucTeMi CCB CEC ocHOBHy nacTKy BHTpaT, 3HH®eHa i b cepegHbOMy He gocarae HaBiTb «peagbHoro» npo®HTKOBoro MiHiMyMy ciM'ï. Цe roBopuTb npo Te, ^o цiнн i 3apo6iTHi ngaTH b цнх KgacTepax HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC - ^ ^e He CTiÔKi eKOHOMiHHi iHCTHTyTH. BaraTo Horo 3age®HTb Big Toro, HacKigbKH «peagbHi» цiнн MO®yTb 3a6e3neHHTH rigHy 3apo6iTHy ngaTy i HacKigbKH cHCTeMa 3apo6iTHoï ngaTH Mo®e, b cBora Hepry, CTHMygraBaru nigBH^eHHa e^eKTHBHocri пpaцi b цbOмy Kgacrepi.
B ^goMy BiTHH3HHHi KgacTepu HeBupo6HHHOÏ nigcHCTeMH CCB CEC He e phhkobhmh, ocKigbKH ïxHi nocgyru ongaHyraTbca 3a gonoMorora 3aKOHogaBHO 3aKpingeHoro nepepo3nogigy goxogiB, a KopucTyBani nocgyr, b 6igbmocTi BHnagKiB, OTpuMyraTb Ïx 6e3KomTOBHO. Thm He MeHm, HepuHKOBi MeTogu po3nogigy nocgyr HeBupo6HHHOÏ nigcucreMu CCB CEC gonycKaraTb BKgraHeHHa h puHKOBux MeTogiB po3nogigy цнx nocgyr, 3gaTHHx HagaTH co^agbHHM opram3a^aM KgacrepiB eKOHOMinHO cTHMygraraHHH 3MicT. OgHaK TyT BHHHKae TeopeTHHHe nuTaHHa (^o Mae i npaKTHHHe 3HaneHHH Te®): y Tin Mipi, b aKiH co^agbHi oprarn3a^ï, ^o HagaraTb nocgyru HeBupo6HHHoï nigcucreMu CCB CEC, «BpocTaraTb» b KOHKypeHTHO-puHKOBi BigHocuHH, hh He BTpaHaraTb bohh co^a^bHHH xapaKTep i hh He nepeTBopraraTbca Ha pi3HOBug phhkobhx, to6to KOMep^HHHx opram3a^H. HanpuKgag, hh e npuBaTHa KgiHiKa, npuBaTHa ycTaHOBa ocbîth a6o npuBaTHHH My3en co^agbHora opram3a^era. Ag®e TyT He goMiHyraTb Ti ^gi i cTaHgapTH, npo ara roBopugoca BH^e. BignoBigb, Ha Ham norgag, 3age®HTb Big Toro, aKora Mipora eKOHOMiHHa giagbHicTb цнx opram3a^H nignopagKOBaHa co^agbHHM KpurepiaM, iHaKme Ka®yHH, HacKigbKH ÏxHi nocgyru gocTynHi gocuTb mupoKHM BepcTBaM HacegeHHa.
ogHiera Ba®guBora oco6gHBicTra nocgyr HeBupo6HHHOÏ nigcHCTeMH CCB CEC e
MHO®HHHicTb, pi3HOMaHiTHicTb i agbTepHaTHBHicTb g®epeg BigmKogyBaHHa BHTpaT Ha ^ nocgyru.
,3ga o6rpymyBaHHa ^opMyBaHHa BignoBigHoro MexaHi3My BigmKogyBaHHa BHTpaT Ha nocgyru HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC, Heo6xigHO 3'acyBaTH 3aragbHi pucu, ^o o6'egHyraTb opraнiзaцiï 3anponoHOBaHux Tpbox KgacTepiB, a TaK caMo BHaBHTH BigMiHHocTi Mi® hhmh. Цe go3BogHTb, 3 ogHoro 6oKy, po3po6uTH пpннцнпoвi yHiBepcagbHi ochobh no6ygoBH MexaHi3My BigmKogyBaHHa BHTpaT Ha nocgyru HeBHpo6HHHOÏ nigcucreMu CCB CEC b ^goMy, a 3 iHmoro 6oKy, BuaBHTH cneцн$iннi oco6gHBocri 3acTocyBaHHa цboro MexaHi3My b KO®HOMy KOHKpeTHOMy KgacTepi 3OKpeMa.
nepm Hi® BH3HaHHTH 3aragbHi pucu, ^o o6'egHyraTb co^agbHi opraнiзaцiï цнx Tpbox KgacTepiB aK cy6'eKTiB, a TaK caMO BuaBHTH
BigMiHHocTi Mi® hhmh, b nepmy Hepry Heo6xigHO cucTeMaTH3yBaTH TeopeTHHHi nogo®eHHa, ^o crocyraTbca noHaTb «cy6'eKT, aKHH Hagae noc^yru b HeBupo6HHHin nigcucTeMi CCB CEC» i «cy6'eKT, aKHH OTpuMye noc^yru HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH
CCB CEC».
PaHime, HaMH 6y^o nocTaBœHe nuTaHHa npo nonuT Ha BucoKoaKicHHH nrogcbKHH KaniTan, a, OT®e, i Ha nocnyru HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC. Byno BuaBneHO, ^o nonuT Ha gaHi nocnyru, npeg'aB^aroTb, ^OHaÔMeHme, Tpu cy6'eKTa, a caMe:
— gep®aBa b цiflOмy, aK Bupa3HHK iHTepeciB cycninbcTBa;
— мyнiцнnafliтeтн i opraHH мicцeвoro caMOBpagyBaHHa, aK Bupa3HHKH iHTepeciB TepHTopia^bHoi' rpoMagu;
— 6i3Hec, aK Bupa3HHK iHTepeciB BnacHHKiB Ta nepcoHa^y.
Цi cy6'eKTH MO®Ha o6'egHaTH nig y3aranbHeHHM noHaTTaM «cy6'eKT, aKHH OTpuMye nocnyru HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC».
OT®e, po3raaHeMO ^yHKqioHyBaHHa цнx cy6'eKTiB b цiflicнoмy egHocTi. MOBa nge npo
TaKe aBH^e aK BigmKogyBaHHa BHTpaT Ha nocnyru HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC, to b ^OMy MexaHi3Mi, Ha Ham noraag, noBHHHi 6yTH 3agiaHi o6ugBi ctopohh: i cy6'eKT, aKHH Hagae nocnyru b HeBHpo6HHHin nigcucTeMi CCB CEC, i cy6'eKT, aKHH OTpuMye nocnyru HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC, aK cy6'eKTH 3a gonoMorora aKHx цe BigmKogyBaHHa i Big6yBaeTbca. ^aHi cy6'eKTH MO®yTb Hane®aTH gep®aBi, MyH^HnarnreTaM, opraHaM мicцeвoro caMOBpagyBaHHa, npuBaTHoro a6o 3MimaHOMy (кoмepцiннoмy) 6i3Hecy, a TaK ®e Hegep®aBHHM нeкoмepцiнннм rpoMagcbKHM o6'egHaHHaM. TaKHM hhhom, cyKynHicTb opraнiзaцiн, aKi yTBopraraTb Tpu K^acTepa (oxopoHa 3gopoB'a, ocBiTa i HayKa, KynbTypa i MHCTe^rBo), aHanoriHHHM hhhom MO®e Ha^e®aTH i gep®aBi, i npuBaTHOMy 6i3Hecy, i Hegep®aBHHM rpoMagcbKHM o6'egHaHHaM. TaK, HanpuK^ag, ycTaHOBH, aKi HagaraTb cucTeMy ocBiTHix nocnyr, MO®yTb 6yTH npegCTaB^eHi gep®aBHHMH yHiBepcuTeTaMH, npuBaTHHMH mKonaMH i Hegep®aBHHMH нeкoмepцiнннмн HaBHanbHHMH цeнтpaмн. OpraHi3a^ï, aKi HagaraTb cucTeMy nocnyr oxopoHH 3gopoB'a, MO®yTb 6yTH npegcTaBneHi KOMyHanbHHMH MeguHHHMH ycTaHOBaMH, кoмepцiнннмн KniHiKaMH Ta rpoMagcbKHMH MeguHHHMH o6'egHaHHaMH. ycTaHOBH, aKi HagaraTb cucTeMy KynbTypHHx nocnyr, TaK caMO MO®yTb 6yTH npegcTaBneHi gep®aBHHMH ycTaHOBaMH KynbTypu i мнcтeцтвa, npuBaTHHMH кoмepцiнннмн 3aK^agaMH Ta Hegep®aBHHMH HeKOMep^HHHMH rpoMagcbKHMH opraнiзaцiaмн.
^ga noriHHOÏ cHCTeMaTH3aqiï Ta к^acн$iкaцiï cy6'eKTiB, ^o HagaraTb i ogep®yraTb nocgyru HeBupo6HHHOÏ nigcHCTeMH CCB CEC, Heo6xigHO 3'acyBaTH 3aragbHi pucu, ^o o6'egHyraTb цi cy6'eKTH. B gaHOMy BHnagKy, Han6igbm go^gbHHM, Ha Ham norgag, e 3acTocyBaHHa cтpyктypнo-цigbOвoro nigxogy, aKHH BHKopucTOByeTbca b ocHOBHOMy coцiogoraмн, a TaK ®e geaKHMH eKOHOMicTaMH [26-
28]. Вони вважають, що всi iснуючi в суспiльствi структури можна роздшити на так1 три частини (сектора, сегмента), залежно вiд переслiдуваних ними цшей, як:
1) державнi органи, яш охоплюють всi гiлки державно! влади (законодавчу, виконавчу, судову). 1ншими словами, перший сектор - це i е держава як оргашзашя полiтично! влади. До нього належать державш i мунiципальнi органiзацi!, майно яких перебувае у державнiй або мунщипальнш власностi.
2) сукупнiсть тдприемств та iнших органiзацiйних структур (як державних, так громадських i приватних), як1 займаються виробничою дiяльнiстю, а також наданням послуг. Це, по суп, п структури, якi становлять економiчну основу суспiльства. Головною метою !х дiяльностi е отримання прибутку. Саме для цього сектора першорядне значения мають економiчнi вгдносини, без яких його юнування неможливе. До нього вщносяться комерцiйнi приватнi оргашзацп, що переслгдують отримаиия прибутку як основну мету свое! дiяльностi, та майно яких не знаходиться в державнш або мунiципальнiй власностi.
3) широкий спектр рiзний органiзацiй, яш не входять в першi двi частини. Некомерцiйнi органiзацi! - саме широке визначення. Це таю оргашзацп, яш створенi не з метою отримання прибутку i розподiлу l! мiж засновниками, а з метою надання комусь допомоги, вгдкриття ново! справи, внесення якихось змiн в юнуючий порядок речей. Це рiзнi об'еднання людей, як1 не мають статусу державних оргашзацш i не розподГляють прибуток. Майно цих оргашзацш не знаходиться в державнш або мунщипальнш власностг
Об'еднуючи основнi положения теори кластерiв з положеннями соцюлопчного структурно-цiльового пiдходу, можна аналогiчно структурувати невиробничу пiдсистему ССВ СЕС на три частини (сектора, сегмента):
1) перший сегмент невиробничо'1 тдсистеми ССВ СЕС - державний, який об'еднуе державш органи, мунщипальш i мiсцевi органи мюцевого самоврядування. В цьому сегменп присутш органiзацi! всiх трьох кластерiв - охорони здоров'я, освiти i науки, культури i мистецтва;
2) другий сегмент невиробничо'1 тдсистеми ССВ СЕС - економiчний або комерцшний, який об'еднуе приватний бiзнес (юридичш особи -пiдприемства, органiзацi!, установи, компани i т.п.; фiзичнi особи - населения, громадяни, робiтники, службовщ, приватнi пiдприемцi тощо) i змшаний бiзнес (за участю держави, мунщипальних та мiсцевих оргаиiв мiсцевого самоврядування). В цьому сегментi функцiонують оргашзацп вах трьох кластерiв - охорони здоров'я, освгти i науки, культури i мистецтва.
3) третт сегмент невиробничо'1 тдсистеми ССВ СЕС - сощальний або некомерцшний, що об'еднуе недержавш некомерцiйнi громадсью об'еднання (юридичш особи - оргашзацп, установи, асощацп, спшки тощо; фiзичнi особи -
населения, громадяни, приватш особи, громадсью дiячi тощо). В цьому сегменп дiють оргашзацп всiх трьох кластерiв - охорони здоров'я, освiти i науки, культури i мистецтва.
Для подальшого дослгдження, з урахуванням того, що вищеназванi суб'екти, мають загальш риси, а отже i механiзм вiдшкодування витрат на !х послуги мае спiльнi принципи побудови, найбшьш актуальним е питання яким чином взаемодшть один з одним одержувачi та платники вартостi послуг.
Ва суб'екти, як1 отримують послуги невиробничо! пiдсистеми ССВ СЕС, можна роздiлити на три категорй:
— платники повно! вартостi послуг;
— платники частково! вартостi послуг;
— одержувачi послуг без вiдшкодування затрат.
Ва суб'екти, що надають послуги у
невиробничш пiдсистемi ССВ СЕС, так само можуть бути подшеш на три категорй':
— одержувачi повно! вартостi послуг;
— одержувачi частково! вартостi послуг;
— надавачi безоплатних послуг.
Взаемодiя цих двох суб'екпв, на перший погляд, досить очевидна i проста, ускладнюеться, коли виникае ситуащя в якiй одержувач послуги невиробничо! тдсистеми ССВ СЕС не е безпосередшм платником !! вартосп взагалi, або е платником !! частково! вартостi. Наприклад, отримання освгти в державному навчальному закладi, лжування в комунальному медичному закладi, вадвадування благодiйного культурного заходу. В даному випадку виникае необхiднiсть у присутносп якогось «посередника», який би був «реальним» платником всiе! або частини вартосп даних послуг i при цьому, не був би !х безпосередшм одержувачем.
Враховуючи, що ва витрати суб'ектiв на надання послуг невиробничо! тдсистеми ССВ СЕС повинш бути вщшкодоваш в повному обсязь при наданнi повнГстю платних послуг взаемодiя суб'ектiв, що надають i одержують данi послуги, пряма i базуеться на комерцiйнiй основГ. Таку взаемод1ю можна назвати ринковою або комерцшною.
При наданнГ повнГстю безкоштовних послуг взаемодГя суб'ектГв, що надають i одержують дан1 послуги, непряма, а опосередкована присутшстю платника, який не е безпосередшм одержувачем послуги. Таку взаемодш можна назвати неринковою або некомерцшною.
При наданш частково платних послуг взаемодГя суб'ектГв, що надають i одержують дан1 послуги, носить двоякий характер, з одного боку, вона пряма (ринкова), а з шшого боку, вона опосередкована присутшстю часткового платника, який не е безпосередшм одержувачем послуги (неринкова). Таку взаемодш можна назвати змшаною.
Узагальнюючи шформацш, можна видшити три основш групи суб'ектГв невиробничо! пГдсистеми ССВ СЕС:
— cy6'eKTH - HagaBaHi nocgyr;
— cy6'eKTH - ogep®yBaHi nocgyr;
— cy6'eKTH ngaTHHKH - nocepegHHKH. 3'acyBaBmu B3aeMogira npu BigmKogyBaHHi
BHTpaT cy6'eKTiB, ^o HagaraTb i ogep®yraTb nocgyrH HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC, a TaK ®e BHgigHBmu ngaTHHKa - nocepegHHKa, aKHH He e ogep®yBaHeM цнx nocgyr, npegcTaBgaeTbca MO®gHBHM Kgacu^iKyBaTH cy6'eKTH HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC.
Kgacu^iKa^a cy6'eKTiB, ^o HagaraTb nocgyru y HeBHpo6HHHin nigcucTeMi CCB CEC MO®gHBa 3
BHKopucTaHHaM TaKHx Kgacu^iKa^HHHx o3HaK aK:
— 3a Hage®HicTra go KgacTepy: opraнiзaцiï Ta $i3HHHi oco6u, aKi HagaraTb cucreMy nocgyr oxopoHH 3gopoB'a; opraнiзaцiï Ta $i3HHHi oco6u. aKi HagaraTb cucreMy ocBiTHix nocgyr; opram3a^ï Ta $i3HHHi oco6u, aKi HagaraTb cHcTeMy KygbTypHHx nocgyr;
— 3a $opMora B3aeMogiï 3 ogep®yBaHeM nocgyr: opraнiзaцiï Ta $i3HHHi oco6u, ^o ^yHKqioHyraTb aK puHKOBi - KOMep^HHi; opram3a^ï Ta $i3HHHi oco6u, ^o ^yHKqioHyraTb aK HepuHKOBi -HeKOMep^HHi; opraнiзaцiï Ta $i3HHHi oco6u, ^o ^yHKqioHyraTb aK 3MimaHi.
Kgacu^iKania cy6'eKTiB, ^o OTpuMyraTb nocgyrH Big HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC MO®gHBa 3 BHKopucTaHHaM TaKHx Kgacu^iKa^HHHx o3HaK aK:
— 3a Hage®HicTra go цigb0B0Ï HacTHHH HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC: gep®aBHi opram3a^ï aK rapuguHHi oco6u i rpoMagaHH aK $i3HHHi oco6u; rapuguHHi Ta $i3HHHi oco6u npuBaTHoro Ta 3MimaHoro 6i3Hecy; Hegep®aBHi rpoMagcbKi opraHi3aqiï aK rapuguHHi oco6u i HacegeHHa aK $i3HHHi oco6u;
— 3a $opMora B3aeMogiï 3 HagaBaHeM nocgyr: opram3a^ï Ta $i3HHHi oco6u, aKi OTpuMyraTb nocgyru Ha puHKOBiH KOMep^HrnH ocHOBi; opraнiзaцiï Ta $i3HHHi oco6u, aKi OTpuMyraTb nocgyru Ha HepuHKOBiH HeKOMep^HrnH OcHOBi; opraнiзaцiï Ta $i3HHHi oco6u, aKi OTpuMyraTb nocgyru Ha 3MimaHiH OcHOBi.
Kgacu^iKa^a cy6'eKTiB, ngaTHHKiB -nocepegHHKiB, ^o BigmKogoByraTb BHTpaTH Ha nocgyru HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMu CCB CEC, age He e ogep®yBaHaMH цнx nocgyr, MO®gHBa 3 BHKopucTaHHaM TaKHx Kgacu^iKa^HHHx o3HaK aK:
— 3a Hage®HicTra go KgacTepy: opraнiзaцiï Ta $i3HHHi oco6u KgacTepy oxopoHH 3gopoB'a; opraнiзaцiï Ta $i3HHHi oco6u KgacTepy ocbîth i HayKH; opraнiзaцiï Ta $i3HHHi oco6u KgacTepy KygbTypu i MHCTe^TBa;
— 3a Hage®HicTra go ^gbOBOï HacTHHH HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC: gep®aBHi opraнiзaцiï aK rapuguHHi oco6u i rpoMagaHH aK $i3HHHi oco6u; rapuguHHi Ta $i3HHHi oco6u npuBaTHoro Ta 3MimaHoro 6i3Hecy; Hegep®aBHi rpoMagcbKi opraHi3aqiï aK rapuguHHi oco6u i HacegeHHa aK $i3HHHi oco6u;
— 3a $opMora B3aeMogiï 3 ogep®yBaHaMH i HagaBaHaMH nocgyr: opraHi3a^ï Ta $i3HHHi oco6u, aKi noBHicTra BigmKogoByraTb BHTpaTH Ha
nocgyru, ogep®yBaHi cy6'eKTaMH Ha HepuHKOBin HeKOMep^HrnH OcHOBi; oprarn3a^ï Ta $i3HHHi oco6u, aKi HacTKOBO BigmKogoByraTb BHTpaTH Ha nocgyru, ogep®yBaHi cy6'eKTaMH Ha 3MimaHin OcHOBi.
3 ypaxyBaHHaM Tpbox BapiaHTiB npo^cy HagaHHa nocgyr, MO®Ha yaBHTH Tpu BapiaHTH пpoцecy BigmKogyBaHHa BHTpaT Ha nocgyru HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC, aKi MO®yTb 6yTH noKgageHi b ocHOBy MexaHi3My BigmKogyBaHHa BHTpaT:
1) npo^c npaMoro BigmKogyBaHHa BHTpaT npu HagaHHi noBHicTra ngaTHHx nocgyr;
2) npo^c cogigapHoro BigmKogyBaHHa BHTpaT npu HagaHHi HacTKOBO ngaTHHx nocgyr;
3) npo^c 3MimaHoro BigmKogyBaHHa BHTpaT npu HagaHHi noBHicTra 6e3KomTOBHHx nocgyr aK cuHTe3 nepmoro i gpyroro BapiaHTiB.
HaH6igbm cKgagHHM i Henpo3opuM npo^c B3aeMogiï Mi® ochobhhmh rpynaMH cy6'eKTiB HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC crae, Ha Ham norgag, npu BigmKogyBaHHi BHTpaT Ha ^ nocgyru 3a gBOMa cxeMaMu: no-nepme, npu HagaHHi HacTKOBO ngaTHHx nocgyr, no-gpyre, npu HagaHHi noBHicTra 6e3KomTOBHHx nocgyr. To6to b thx BHnagKax, Kogu b cxeMi BigmKogyBaHHa BHTpaT npucyTHin nocepegHHK - ngaTHHK. OcHOBHa Maca cy6'eKTiB, ^o HagaraTb nocgyru y HeBHpo6HHHin nigcucTeMi CCB CEC caMe 3a TaKHMH cxeMaMH, цe - co^agbHi opraнiзaцiï, aKi ^yHKqioHyraTb a6o aK HepuHKOBi (HeKOMep^HHi), a6o aK 3MimaHi, to6to HagaroTb HacTKOBO ngaTHi nocgyru. OgHaK cgig naM'aTaTH, ^o yKpaÏHcbKe 3aKOHogaBcTBO [23-25] nogigae Bci BiTHH3HaHi rapugHHHi oco6u Ha gBa BegHKi Kgacu: KOMep^HHi i HeKOMep^HHi opraHi3a^ï. Cepeg thx i iHmux MO®yTb 6yTH i gep®aBHi Ta MyH^unagbHÎ ycTaHOBH, i npuBaTHi $ipMH, i rpoMagcbKi opraнiзaцiï.
BuKopucTOByraHH co^ogoriHHHH cTpyKTypHO-цigb0внн nigxig, mh cTpyKTypyBagu HeBupo6HHHy nigcucTeMy CCB CEC Ha Tpu cerMeHTH. BignoBigHO go цieï cTpyKTyproaqiï, go TpeTboro cerMeHTy HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC - coцiagbнoro a6o нeкoмepцiннoro, 6ygu BigHeceHi Bci Hegep®aBHi нeкoмepцiннi rpoMagcbKi o6'egHaHHa (rapugHHHi oco6u - opraнiзaцiï, ycTaHOBH, acoцiaцiï, cnigKH to^o; $i3HHHi oco6u - HacegeHHa, rpoMagaHH, npuBaTHi oco6u, rpoMagcbKi giani to^o), ^o $yнкцioнyraтb b KgacTepax oxopoHH 3gopoB'a, ocBiTH i HayKH, KygbTypu i мнcтeцтвa.
TaKHM hhhom, 6e3giH нeкoмepцiнннx opraнiзaцiн B3aragi - noHarra BignoBigHO mupme, Hi® TpeTiH cerMeHT HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC. HeKOMep^Hrn opraнiзaцiï MO®yTb icHyBaTH b pi3HHx opraнiзaцiннo-npaвoвнx ^opMax, Ta, aK 3ragyBagoca BH^e, MO®yTb 6yTH gep®aBHHMH, мyнiцнnagbннмн, npuBaTHHMH a6o rpoMagcbKHMH. ^ep®aBHi Ta мyнiцнnagbнi нeкoмepцiннi ycTaHOBH b gaHOMy BHnagKy 6ygyTb BigHocuTuca go nepmoro cerMeHTy HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC -gep®aBHOMy. npuBaTHi HeKOMep^HHi ycTaHOBH Ta rpoMagcbKi opraнiзaцiï, to6to ycTaHOBH, MaHHo aKHx He 3HaxogHTbca b gep®aBHiH a6o
мунщипальнш власносп, а належить громадянам або юридичним особам, будуть складати третш сегмент невиробничо! пгдсистеми ССВ СЕС.
Зггдно дано! структуризацп, поняття «третш сегмент невиробничо'1 пiдсистеми ССВ СЕС» буде використовуватися нами в тому контексп, що це особливий суспшьний шститут, утворений сукупнютю недержавних некомерцшних оргашзацш, яш своею дГяльнютю забезпечують частину сощального вштворення «соцю-людини» як головного чинника розвитку сощально-економГчно! системи. Саме ц оргашзаци, що функцюнують в третьому сегмент невиробничо! тдсистеми ССВ СЕС, як сегмент сощальний, i становлять найбшьший штерес, з нашо! точки зору, для подальшого дослгдження. I хоча перший сегмент невиробничо! тдсистеми ССВ СЕС як сегмент державний, володГе сукупнютю державних i некомерцшних оргашзацш, як1 теж своею дГяльнютю забезпечують частину сошального вштворення «соцю-людини», тим не менше, !х функцюнування е об'ектом i предметом в основному фахГвщв в галузГ державного управлшня. 1х дГяльнють дослгджуеться з точки зору функцюнування державних систем та мехашзмГв управлшня сощально-економГчними процесами, що вшбуваються на рГвш нацюнальних господарств, через призму економГчно! полгтики держави, за допомогою способГв, форм, методГв i важелГв державного регулювання нацюнально! СЕС.
1снування третього сегмента невиробничо! тдсистеми ССВ СЕС це, по суп, тдсумок виршення протирГч мГж державою, комершйними суб'ектами i громадянами з приводу !хньо! частки вгдповшальносп та учасп в сощальному вгдтворенш «соцю-людини». Третш сегмент невиробничо! пгдсистеми ССВ СЕС як суспшьний шститут, утворений сукупнютю недержавних та некомерцшних оргашзацш - це шститут, за допомогою якого ва три сегменти невиробничо! тдсистеми ССВ СЕС можна пов'язати такою системою вшносин, яка дозволяла б виршувати питання сошального вштворення «соцю-людини» спшьно, на основГ гнучко! системи домовленостей. Вона вгдрГзняеться з одного боку вгд державних норм i припиав, а з шшого боку вгд договГрно-екивалентного принципу, характерного для вшносин в комерцшному сегмент
Третш сегмент невиробничо! тдсистеми ССВ СЕС як сустльний шститут, утворений сукупнютю недержавних некомерцшних оргашзацш, почав формуватися в останне сторГччя в розвинених кра!нах для того, щоб врГвноважувати вшносини м1ж першим i другим сегментами невиробничо! шдсистеми ССВ СЕС на бГльш-менш екивалентних, партнерських засадах. При цьому недержавш некомерцшш оргашзаци у сво!й дГяльност прагнуть поеднати досто!нства державно! та комерцшно! форм взаемоди основних суб'екпв невиробничо! тдсистеми ССВ СЕС та мшмГзувати деяк1 властивГ !м негативш ефекти. Третш сегмент невиробничо! тдсистеми
ССВ СЕС як область дГяльносп, де вшбуваеться компенсашя негативних наслшшв виключно державно! або виключно комерцшно! форм взаемоди основних суб'екпв невиробничо! тдсистеми ССВ СЕС, в деякш мГрГ юнуе завжди, в будь-якому сустльствГ, при будь-якому тиш держави та економГчного ладу [29]. 1нша справа, що в сошально-економГчних системах, в яких саме ставлення м1ж ринком i державою носить нерГвномГрний характер (тобто коли одна Гз сторш набувае гшертрофованого значення), його можливосп та функци бшьш обмеженг
Використовуючи базовГ положення теори кластерГв, визначивши поняття «третш сегмент невиробничо! пгдсистеми ССВ СЕС» та беручи до уваги основш тези вщтворювального тдходу, можна уявити синтезовану на цш основ1 «кластерно-сегментарну структуру невиробничо'1 пiдсистеми ССВ СЕС».
Пропонована структура невиробничо! тдсистеми ССВ СЕС припускае, що в кожному з трьох основних кластерГв: (1) оргашзаци охорони здоров'я, (2) оргашзаци освгти i науки; (3) оргашзаци культури i мистецтва, присутш ва три сегменти: (1) державний сегмент; (2) економГчний або комерцшний сегмент, (3) сошальний або некомерцшний сегмент.
З те! точки зору кожен кластер може бути охарактеризований наступним чином:
— перший кластер - це кластер, в якому функцюнують державш, комерцшш та некомерцшш оргашзаци охорони здоров'я;
— другий кластер - це кластер, в якому функцюнують державш, комерцшш та некомерцшш оргашзаци освгти i науки;
— третш кластер - це кластер, в якому функцюнують державш, комерцшш та некомерцшш оргашзаци культури i мистецтва. Виходячи з положення про те, що в
невиробничш тдсистемГ ССВ СЕС здшснюеться вштворення в першу чергу «соцю-людини», але це не означае, що там не вгдбуваеться вштворення «бю-» i «трудо-людини», можна охарактеризувати кластери наступним чином:
— перший кластер (охорона здоров'я) - це кластер, призначений в основному для вштворення «бю-людини»;
— другий кластер (освпа i наука) - це кластер, призначений в основному для вштворення «трудо-людини»;
— третш кластер (культура i мистецтво) - це кластер, призначений в основному для вштворення «соцю-людини». Аналопчним чином, вшповгдно до
запропоновано! кластерно-сегментарно!
структури, можна охарактеризувати перший сегмент невиробничо! пгдсистеми ССВ СЕС - це державний сегмент в якому дшть державш оргашзаци, що функцюнують в област охорони здоров'я (як некомерцшш, так i комерцшш); державш оргашзаци, що функцюнують в обласп освгти i науки (як некомерцшш, так i комерцшш);
gep®aBHi oprarn3a^ï, ^o ^yH^ioHyraTb b o6gacTi KygbTypu i мнcтeцтвa (aK HeKOMep^HHi, TaK i KOMep^HHi).
^pyruH cerMeHT HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC - ^ KOMep^HHHH (eKOHOMiHHHH) cerMeHT b aKOMy giraTb KOMep^HHi opraнiзaцiï, ^o $yH^io-HyraTb b o6gacTi oxopoHH 3gopoB'a (Hegep®aBHi); KOMep^HHi opraнiзaцiï, ^o ^yHK^OHyraTb b o6gacTi ocBiTH i HayKH (Hegep®aBHi); KOMep^HHi opraнiзaцiï, ^o ^yH^ioHyraTb b o6gacTi Kygbrypu i MHCTe^raa (Hegep®aBHi).
TpeTiH cerMeHT HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC - цe HeKOMep^HHHH (co^agbHHH) cerMeHT b aKOMy giraTb HeKOMep^HHi opraнiзaцiï, ^o $yHK-^OHyraTb b o6gacTi oxopoHH 3gopoB'a (Hegep®aBHi); HeKOMep^HHi opraнiзaцiï, ^o ^yHK^OHyraTb b o6gacTi ocBiTH i HayKH (Hegep®aBHi); HeKOMep^HHi opraнiзaцiï, ^o ^yH^ioHyraTb b o6gacTi Kygbrypu i мнcтeцтвa (Hegep®aBHi).
buchobku. TaK aK co^agbHe BigTBopeHHa e ocHOBora icHyBaHHa CCB CEC b ^goMy, a BigTBopeHHa «co^o-gragHHH» e 6a3OBora i goMiHyraHora xapaKTepucTHKora HeBHpo6HHHOÏ nigcucreMu CCB CEC 3OKpeMa, nepmuH aкцeнт y nogagbmoMy gocgig®eHHi, Ha Ham norgag, noBHHeH 6yTH nocTaBgeHHH Ha BHBHeHHi TpeTboro cerMeHTa KO®Horo KgacTepa HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC aK cyKynHocTi Hegep®aBHHx HeKOMep^HHHx rpoMagcbKHx o6'egHaHb (rapugHHHux i $i3HHHHx oci6), aKi cкoнцeнтpoвaнi b neBHOMy co^agbHO-eKOHOMiHHOMy npocTopi i npoTaroM neBHoro Hacy HagaraTb cucreMy nocgyr oxopoHH 3gopoB'a, ocBiTHix nocgyr (b t.h. i nocgyr HayKH), nocgyr KygbTypu i MHcTe^Ba.
^epe3 npu3My BigTBopraBagbHoro nigxogy, to6to npoцecy BigTBopeHHa «6io-», «Tpygo-» i «coцio-gragHHH», Mo®Ha oKpecgHTH TpeTiH cerMeHT HeBupo6HHHOÏ nigcucreMu CCB CEC, 3rigHO 3anponoHOBaHOÏ KgacTepHO-cerMeHTapHOÏ crpyKTypi, TaKHM hhhom:
— Hegep®aBHi HeKOMep^HHi coцiagbнi opraнiзaцiï oxopoHH 3gopoB'a, ^o xapaKTeproyraTbca goMiHyraHora poggra BigTBopeHHa «6io-gragHHH»;
— Hegep®aBHi HeKOMep^HHi coцiagbнi opraнiзaцiï ocBiTH i HayKH, ^o xapaKTeproyraTbca goMiHyraHora poggra BigTBopeHHa «Tpygo-gragHHH»;
— Hegep®aBHi HeKOMep^HHi co^agbHi opraнiзaцiï KygbTypu i мнcтeцтвa, ^o xapaKTeproyraTbca goMiHyraHora poggra BigTBopeHHa «co^o-gragHHH».
Ha Ham norgag, caMe TpeTiH cerMeHT HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC, aK oco6gHBHH cycnigbHHH iHcTHTyT, cBoera aKTHBHora nocepegннцbкora giagbHicTra Mi® gep®aBHHM i KOMep^HHHM cerMeHTaMH MO®e 3a6e3neHHTH coцiagbнe BigTBopeHHa «6io - Tpygo - co^o» gragHHH aK rogoBHoro HHHHHKa po3BHTKy CEC. CaMe TpeTiH cerMeHT MO®e gonoMorru y BupimeHHi npo6geMH ^opMyBaHHa eKOHOMiHHO e^eKTHBHoro Ta co^agbHO cnpaBeggHBoro MexaHi3My
BigmKogyBaHHa BHTpaT Ha nocgyru HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC, aKHH 6h no3HTHBHO BngHBaB
Ha coцiagbнe BigTBopeHHa gragcbKoro Kanrragy, Bigo6pa®aB 6h iHrepecu Bcix HgeHiB cycnigbcTBa. ,3ga nogagbmoro o6rpyHTyBaHHa ^opMyBaHHa BignoBigHoro MexaHi3My BigmKogyBaHHa BHTpaT Ha nocgyru HeBHpo6HHHOÏ nigcucreMu CCB CEC, Heo6xigHO 3'acyBaTH aK 3aragbHi pucu, TaK i xapaKTepHi oco6gHBocTi ^yH^ioHyBaHHa KO®Horo 3 Tpbox KgacTepiB, ^o BxogaTb b TpeTiH cerMeHT HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMu CCB CEC, bhbhhth npo^cu Ïx B3aeMogiï ogHH 3 ogHHM Ta iHmHMH cerMeHTaMH nigcHcTeMH.
BpaxoByraHH, ^o BigTBopeHHa «co^o-gragHHH» MO®gHBe TigbKH nicga Toro, aK 6ygyTb BigTBopeHi «6io-» i «Tpygo-gragHHa», nepmuH aкцeнт noBHHeH 6yTH nocTaBgeHHH Ha BHBHeHHi b paMKax TpeTboro cerMeHTa HeBupo6HHHOÏ nigcucreMu CCB CEC oco6guBocTeH ^yHK^OHyBaHHa opraHi3a^H nepmoro Kgacrepa - oxopoHH 3gopoB'a.
^agi, goriHHO npogoB®yraHH npoцec BigTBopeHHa TpHegHocri «6io - Tpygo - co^o» b gragHHi, gpyruH aкцeнт noBHHeH 6yTH nocTaBgeHHH Ha BHBHeHHi oco6gHBocreH ^yH^ioHyBaHHa opraHi3a^H gpyroro KgacTepa - ocBiTH i HayKH.
I, HapemTi, BpaxoByraHH, ^o 6a3OBOM xapaKTepucTHKora HeBupo6HHHOÏ nigcucreMu CCB CEC e 3a6e3neHeHHa coцiagbнoro BigTBopeHHa gragcbKoro KaniTagy rogoBHHM hhhom Hepe3 BigTBopeHHa «coцio-gragннн», nogagbme gocgig-®eHHa ^opMyBaHHa MexaHi3My BigmKogyBaHHa BHTpaT Ha nocgyru HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC, 3 Hamoï tohkh 3opy, cgig 3aBepmHTH BHBHeHHaM oco6guBocTeH ^yH^ioHyBaHHa Hegep-®aBHHx HeKOMep^HHHx opraHi3a^H TpeTboro KgacTepa - KygbTypu i MucTe^Ba.
Hegep®aBHi HeKOMep^HHi opraнiзaцiï, 6ygyHH npegcTaBHHKaMH HeBupo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC, 3a6e3neHyraTb coцiagbнe BigTBopeHHa gragcbKoro KaniTagy 3a gonoMorora HagaHHa BignoBigHHx nocgyr. nig nocgyrora HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC HaMH po3yMieTbca coцiagbнa HeMaTepiagbHa HucTa nocgyra oco6ucToro npu3HaHeHHa, ^o HagaeTbca cy6'eKTaMH HeBupo6-hhhoï nigcucTeMu CCB. TaKHM hhhom, goriHHO npunycTHTH, ^o Hegep®aBHi HeKOMep^HHi opraнiзaцiï e cy6'eKTaMH - HagaBaHaMH nocgyr 3 goMiHaHTora HeMarepiagbHHx oco6hcthx hhcthx nocgyr. nepm Hi® bhbhhth npннцнnoвi 3acagu ^opMyBaHHa MexaHi3My BigmKogyBaHHa BHTpaT Ha TaKi nocgyru, Heo6xigHO He TigbKH c^opMygraBara cneцн$iннi xapaKTepucTHKH nocgyr HeBHpo6HHHOÏ nigcucTeMH CCB CEC Ta 3'acyBaTH oco6gHBocTi $yнкцioнyвaннa ïï cy6'eKTiB, a H bhbhhth co^agbHO-eKOHOMiHHy npupogy Ta oco6gHBocTi $yнкцioнyвaннa Hegep®aBHHx нeкoмepцiнннx opraHi3a^H Hepe3 npu3My Ïx $yнкцioнyвaннa b Tpbox BugigeHHx KgacTepax.
TaKHM hhhom, b paMKax nepmoro a^emy gocgig®eHHa, goцigbнo bhbhhth npннцнnoвi 3acagH ^opMyBaHHa MexaHi3My BigmKogyBaHHa BHTpaT Ha nocgyru opraнiзaцiн KgacTepa oxopoHH 3gopoB'a, noTiM, b paMKax gpyroro aкцeнтy gocgig®eHHa, Ha nocgyru opraнiзaцiн KgacTepa ocBiTH i HayKH, i,
аналопчним чином, на послуги органiзацiй кластера культури i мистецтва.
Це дозволить, з урахуванням виявлених специфiчних особливостей формування цього мехашзму в кожному конкретному кластер^
перейти вiд часткового до загального, i розробити принциповi унiверсальнi основи побудови мехашзму вщшкодування витрат на послуги невиробничо! пiдсистеми ССВ СЕС в цшому.
Список лiтератури:
1. Азар В.И., Плетникова И.А. Вопросы совершенствования ценообразования на услуги / В.И. Азар, И.А. Плетникова // Теоретические вопросы: Сб. науч. трудов. - М.: Госкомцен, НИИЦ, 1976. - С. 5.
2. Иванов Н.Н. Сфера услуг как объект исследования и управления / Иванов Н.Н. - СПб.: Препринт, 2000. - С. 4.
3. Меньшикова Г.А. Услуга как социально-экономический феномен / Г.А. Меньшикова // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 6 "Экономика". Выпуск 1(6). - СПб: СПУ, 1999. - С. 94.
4. Тыкоцкий Л.И. Производительный труд и услуги. Вопросы теории / Тыкоцкий Л.И. -Вильнюс: Минтис, 1973. - С. 89.
5. Колесников И.В. Проблема задолженности населения по оплате жилищно-коммунальных услуг / Колесников И.В., Пузанов А.С., Сиваев С.В. - М.: Фонд "Институт экономики города", 1998. - С. 7.
6. Кротов М.В. Обязательство по оказанию услуг в советском гражданском праве / Кротов М.В. - Л.: Лениздат, 1990. - С. 4.
7. Основы маркетинга / [Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В.]. - пер. с англ.; 2-е европ. изд. - К.; М.; СПб.: Вильямс, 1998. - 412 с.
8. Коляго В.С. Услуга как экономическая категория / Коляго В.С. - М.: ИНИОН РАН, 1983. -С. 20.
9. Софина Т.Н. Сфера услуг: трансформации в рыночной экономике: Учебник / Софина Т.Н. -СПб: Питер, 1999. - С. 72.
10. Софина Т.Н. Управление социальной сферой: Учебник / Софина Т.Н. [под ред. В.Э. Гордина]. - СПб: Питер, 1998. - С. 21 - 55.
11. Песоцкая Е.В. Маркетинг услуг: Уч. пособие / Песоцкая Е.В. - СПб: Питер, 1997. - С. 62.
12. Parsons T. Sociological Theory and Modern Society / Parsons T. - NY - L., 1967. - Р. 303 -304.
13. Вебер М. История хозяйства / М. Вебер // История хозяйства. Город. - М., 2001. - С. 7.
14. Jivan A. Conseptul generalisat de serviciu / Jivan A. // Studii de economie: Lucrari stintifise ate cardelor didactice / Univ. de vest din Timisoara. Fac. de stante econ. si drepti. - Timisoara, 1994 -1995. - Vol. 16. - P. 58 - 63.
15. Большой экономический словарь [под ред. А. Азрилияна]. - 5-е изд. доп. и перераб. - М.: Институт новой экономики, 2002. - 798 с.
16. Економiчна енциклопедiя [редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш.]. - у 3-х томах. - К.: Академiя, 2000. - Т.1. - 864 с.
17. Ольсевич Ю. О специфике экономических институтов социальной сферы (теоретический аспект) / Ю. Ольсевич, В. Мазарчук // Вопросы экономики. - 2005. - № 5. - С. 50-64.
18. Шишкин С. Экономика социальной сферы / Шишкин С. - М.: ГУ - ВШЭ, 2003. - С. 30.
19. Вэриан Х.Р. Экономическая теория информационных технологий / Х.Р. Вэриан // Социально - экономические проблемы информационного общества [под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника]. - Сумы: Университетская книга, 2005. - С. 220 - 221.
20. Вольчик В.В. Курс лекций по институциональной экономике / Вольчик В.В. - Р-н/Д: изд-во Рост. Ун-та, 2000. - 300 с.
21. Акулов В.Б. Теория организации: Уч. пособие / В.Б. Акулов, М.Н. Рудаков. - Петрозаводск: ПетрГУ, 2002. - 434 с.
22. Радаев В.В. Еще раз о предмете экономической социологии / В.В. Радаев // Социологические исследования. - 2002. - № 7. - С. 3 - 14.
23. Бюджетный кодекс Украины. - Х.: ООО „Одиссей", 2006. - 104 с.
24. Хозяйственный кодекс Украины. - Х.: ООО „Одиссей", 2006. - 256 с.
25. Гражданский кодекс Украины. - Х.: ООО „Одиссей", 2006. - 250 с.
26. Логачова С.С. Особливосп управлшня некомерцшною оргашзашею / Логачова С.С. // Зб. матерiалiв Всеукрашсько! наук.-практ. 1нтернет - конференцп „Проспр i час сучасно! науки". - К.: ТК МЕГАНОМ, 2006. - С. 22-23.
27. Межсекторное партнёрство: государственные структуры, гражданское общество, бизнес. Серия «Местное самоуправление». Пособие № 2. [Електронний ресурс]: НО «Корпус интеграции». - Режим доступу http://www.basw-ngo-by.net
28. Сощальне партнерство, як мехашзм виконання сощальних гарантш // Зб. шф.-анатт. матерiалiв. - Луганськ: Пол^инт, 2006. - 51 с.
29. Каплич Р. Методи тдвищення фшансово! життeдiяльностi недержавних органiзацiй / Каплич Р. - К.: Transtec, 2004. - 98 с.
Надано до редакци 05.09.2011
Кусик Наталiя Львiвна / Nataly L. Kusik
melev@rambler.ru
Козаченко Ганна Володимирiвна / Anna V. Kozachenko
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Мехатзм вiдшкодування витрат невиробничог тдсистеми сфери соцiального вiдтворення: передумови побудови. [Електронний ресурс] /Н.Л. Кусик, Г.В. Козаченко // Економака: реали часу. Науковий журнал. — 2012. — № 1 (2). — С. 181-190. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n1.html
